Різне > Віра, релігія, філософія, світогляд
Чи потрібні людині посередники між нею і Богом крім Ісуса Христа?
DVania:
--- Цитата: ДДК від 31 Січня 2013, 01:30:01 ---так сказать ... ?
Якщо чесно - тут я Вас не зрозумів.
--- Кінець цитати ---
я думаю chuck мав на увазі після фрази
--- Цитувати (вибране) ---так сказать ... ?
--- Кінець цитати ---
зрадив.Тобто так
--- Цитувати (вибране) ---Угу... А, як тоді пояснити, що з одним куснем такого хліба один з учнів, так сказать ... ?
--- Кінець цитати ---
зрадив.
yurko:
У нас перекликаються релігійні теми тому подаю і коментую цитату з іншої
--- Цитата: DVania від 31 Січня 2013, 00:47:06 ---Багато хто пише,що ходить до Церкви ,а не до священника.Нехай ,але і церква це ж також збір людей які щиро сповідують віру в Бога,які збираються щоби підтримати один одного якщо є проблеми чи то життєві чи проблеми в вірі.Дозвольте спитати ?такими є наші церкви?бо мені приходилось бачити людей які як то кажуть прийшли відбули і пішли. І ще скажіть мені хто бажає,а чи тільки в приміщенні церкви людям треба бути християнами? А поза приміщенням ми так само один одного підтримуємо?,ми не обманюємо?, не обважуємо,не деремо з брата у Христі три шкіри? Знаєте знову ж таки таке ходіння до церкви є самозаспокоєнням,до того ж оманливим.Бо коли в душі немає Бога то Його не замінять ні пожертви ані золотокупольні храми.І що це правда бачимо кожен день кругом.Тому від священника багато залежить. У нього в оці не має бути ні колоди ні скалки,бо то не просто робота ,то покликання.
--- Кінець цитати ---
Може повторюся, але мав нагоду бачити інакше і то навіть не у протестантській церкві а у католицькій.
Я вже описував як відбувалися хрестини у костелі св. Валентина за участі єпископа.
Опишу деякі деталі і особливості.
Не секрет мабуть для багатьох, що католицька меса значно коротша в часі за православну (греко-католицьку).
Відповідно люди не вистоюють на ногах більше години, доки не почнеться проповідь.
Адже після Євхаристії, найважливіша проповідь.
І от на противагу звичній для декого з нас "проповіді", яку ми чуємо з амвона нашої церкви, я мав можливість (не змучившись) вислухати справді Проповідь.
Знаєте, якби я навіть був і змучився до того часу, та проповідь додала б сил. Бо та проповідь аж променіла любов'ю!
Це дар. Це не кожному дано і часто цього неможливо навчитися. Але без цього нікуди.
Церква повинна йти у ногу з життям.
Якщо протягом літургії лише старші люди знають на пам'ять слова виконуваних пслмів і ін. і все одно НЕ РОЗУМІЮТЬ половини з того що співається, бо воно ще й на старослов'янській часто-густо, то результатом і є оте "прийшов, відстояв, пішов".
Якщо проповідь зводиться до вигуків: бійтеся Бо і принесіть більше грошей - то не проповідь.
Якщо вийшовши з церкви Ви не думаєте про цитовані з Біблії на проповіді фрази - то не проповідь.
Якщо ви увійшовши до храму бачите лише незрозуміло злі, агресивні чи відсторонені погляди, то ви не відчуваєте жодної підтримки. (думаю багато хто з таким стикався).
Поки не буде таких підставових змін, годі сподіватися на те, що до церкви буде навертатися більше людей, і що ті люди знатимуть за чим прийшли.
Відповідь від: 31 Січня 2013, 13:15:57Вибачте, що втикнувся не там. Просто поки на роботі набирав (за 4 години багато нового дописалося ) :-[
DVania:
--- Цитата: yurko від 31 Січня 2013, 13:17:23 ---Може повторюся, але мав нагоду бачити інакше і то навіть не у протестантській церкві а у католицькій.
--- Кінець цитати ---
Ти бував в протестанських церквах?яких?цікаво :)
Сонечко+:
--- Цитата: yurko від 31 Січня 2013, 13:17:23 ---Якщо вийшовши з церкви Ви не думаєте про цитовані з Біблії на проповіді фрази - то не проповідь.
--- Кінець цитати ---
Мудрі слова. Так і має бути. Дуже часто, люди, виходячи з церкви мають такий вигляд наче "відбули робочий день", "виконали якийсь обов"язок". Починається обговорення побутових тем чи ще гірше (скільки уже таке чула, а все одно мене не перестає таке шокувати) - обговорювання своїх колег чи сусідів. Майже ні разу не чула, виходячи з церкви, щоб люди обговорювали сказане священником.
Не знаю від кого це більше залежить - від священника чи від прихожан - думаю від обох сторін. Священник має читати проповідь натхненно
--- Цитата: yurko від 31 Січня 2013, 13:17:23 ---Бо та проповідь аж променіла любов'ю!
--- Кінець цитати ---
- тоді та любов просто охоплює серця пастви. Але і серця прихожан мають бути відкриті, а розум на той час вільний від земних турбот. Хіба може людина сприйняти проповідь, коли, слухаючи її вона постійно відволікається на запитання (як же мені завтра відпроситись з роботи на город, чи скільки яєць мені на цей раз додати у новий пляцок, чи яка симпатична дівчина - хоч би не загубити її після служби).
У багатьох протестантських церквах є хороша практика - вони тримаються християнською громадою не лише у стінах церкви, а і за її межами. Ходять один до одного у гості, на вихідних влаштовують молодіжні та дорослі гуляння, організовують навчання по інтересам(гуртки малювання, співів, англійської мови,...). Вони не дають своїм братам і сестрам у Христі на довго залишатись самим, щоб не впасти у спокусу. А, якщо у кого біда гуртуються і відкликаються відразу всією громадою. У таких церквах людина відчуває себе не самотньою, захищеною, більш спокійною ніж в ортодоксальних церквах, де кожен "кинутий сам на сам". Звичайно, якщо людина уже свідомо торкнулася Бога, вона сама здатна протистояти спокусам і то ще питання. Навіть священники сходять зі шляху праведного. Такої єдності пастви на жаль не вистачає нашим традиційним церквам.
--- Цитата: yurko від 31 Січня 2013, 13:17:23 ---Якщо ви увійшовши до храму бачите лише незрозуміло злі, агресивні чи відсторонені погляди, то ви не відчуваєте жодної підтримки.
--- Кінець цитати ---
Навіть, якщо погляди і не злі - то вони все одно чужі. В традиційній церкві ти заходиш у храм з чужими людьми. У протестантській - у храм із знайомими, ближніми своїми у повному розуміння цього слова. Коли священник зачитує список імен за кого у цей день ми молимось - то не знайомі нам люди, просто імена. У протестантській церкві - ти бачиш того за кого молишся(чи за чию дитину, батька,матір). Така молитва уже набагато щиріша. Бо у першому випадку - у тому довгому списку ти вловлюєш лише імена тих кого сам вписав у список і "інших рабів Божих", а в другому - ти знаєш історію тих, хто попросив сьогодні помолитись за нього чи його рідних. Ти уже є причасним до них, ти відчув їх серцем і щиро бажаєш сестрі Галині звільнитись від пиятики, а брату Олегу - оздоровити своє тіло, доці сестри Варвари - щиро вимолюєш можливість влаштуватись на хорошу роботу, а брату Сергію - сили утримати сина від наркотиків і т.д.
--- Цитата: yurko від 31 Січня 2013, 13:17:23 ---Це дар. Це не кожному дано і часто цього неможливо навчитися. Але без цього нікуди.
--- Кінець цитати ---
Згідна, священники повинні мати такий дар, інакше у людей буде прісний присмак від відвідин служб. Але ще - не вистачає уміння організувати, об"єднати, згуртувати паству настільки, щоб та єдність відчувалась\залишалась не лише у межах Церкви. (так як це уміють робити більшість протестантських церков)
Може пасти отару - то не лише пильнувати її у загоні, а й тоді, коли вона розбрідається по полю\полонині?
--- Цитата: DVania від 31 Січня 2013, 13:34:14 ---Ти бував в протестанських церквах?
--- Кінець цитати ---
Чесно скажу - мені найбільше сподобалось у Баптистів, Євангельських церквах(була біля 5 різних), суботників...Не сподобалось в Свідків Єгова, адвентистів і мормонів(правда, до останніх я не ходила у церкву, а просто спілкувалась з ними). А ще - не всі Євангельські - не сподобалась всіма улюблена церква Сандея ("Посольство Боже" - дуже театралізовано і, як на мене, було фальшиво, весь час відчувалось, що на мене тиснуть (а я такого зовсім не можу терпіти :()
Відповідь від: 31 Січня 2013, 16:28:27Ще пригадала раніше кимось висловлені думки, що в церкву він ходить не до священника...Так, у церкву я іду для спілкування з Богом. Але, на служби Божі - таки до священника. Для мене важливо ХТО\ЯК їх править і яка атмосфера\який Дух у самій церкві. Я своєму Наставнику повинна вірити і довіряти повністю, інакше я не зможу правильно сприймати "науку" і тим більше радитись з ним у сумнівних для мене питаннях.
Відповідь від: 31 Січня 2013, 16:42:26
--- Цитата: DVania від 31 Січня 2013, 12:37:49 ---зрадив.
--- Кінець цитати ---
А хіба той, хто "їв від тіла Ісуса" не може зрадити? Та й людина з нерозкаяними гріхами має велику ймовірність грішити і далі.
DVania:
Юрко ще не відповів чи бував в протестанських церквах,як дехто каже сектах :) може пізніше напише.Але Сонечко і протестантів не треба ідеалізувати.І серед них всяко-разно буває.Знаю особисто одного баптиського пастора(не з Калуша) і бував у них в церкві.І скажу так,якби всі священники були б такі як він.ми були б набагато кращими.А був в іншій баптиській,і не раз.І більше вже не хотів туди заходити.Не було тої іскри,того Духа після якого виходиш і серце калатає "как пламенный мотор "Хоча ніби все пристойно і правильні слова.Працював і з свідками,мені їх трохи шкода,зазомбовані хоть в більшості хороші люди.По різному буває,може тому і не ходжу нікуди,Бог і так завжди поряд,головне це пам'ятати і кожен свій крок "соизмерять' з ним.
Навігація
Перейти до повної версії