Тризуб
На фото Зразок тризуба на монетах князя Володимира
Проте символіка Хреста ніколи не сходила з української геральдики, підкреслюючи христоцентричність української традиції та культури. Досить цікавим у цьому відношенні був і герб Гетьмана Богдана Хмельницького, який за формою нагадував Тризуб увінчаний Хрестом.
На початку ХХ ст., коли було відновлено державну незалежність України, було відновлено і історичний символ Русі-України – тризуб св. Володимира Київського.
Вперше тризуб з’явився на українських грошових банкнотах. З 5 січня 1918 р. в обіг вийшла перша банкнота Української Народної Республіки – 100 карбованців, на якій було зображено тризуб з Хрестом.
Тризуб з Хрестом
На фото Тризуб на монетах Ярослава Мудрого
Перша банкнота України де тризуб з Хрестом - Державний кредитовий білет УНР. 100 карбованців. Художник Г.Нарбут. Період обігу – з 5 січня по 24 вересня 1918 р.
Ще влітку 1917 р. Михайло Грушевський оголосив конкурс на кращі ескізи українських паперових грошей. У цьому конкурсі взяв участь відомий художник Г.Нарбут. Тоді ж у якості герба України було запропоновано тризуб з Хрестом, зображенння козака з мушкетом і т.п. Художник Георгій Нарбут (1886—1920), ім’я якого тісно пов’язане з епохою відродження українського національного мистецтва, вивчаючи стародавні монети, обрав тризуб з Хрестом. Саме його і було зображено на перших українських паперових грошах. Одначе невдовзі, під впливом атеїстично-антирелігійних настроїв, соціалістичним керівництвом Центральної Ради Хрест було прибрано з тризуба.
Аналогічні процеси відбувалися і з державною символікою.
У грудні 1917 – січні 1918 рр. міністр морських справ УНР Д.Антонович запропонував Малій Раді УНР затвердити морський прапор: дві стрічки жовта і синя, на синій стрічці золотий тризуб з Хрестом.
Як згадував з цього приводу Д.Антонович , “Я вніс на затвердження УЦР проект прапора, на якому вперше, як герб, був зазначений Тризуб. Пізніше це дало привід використати Тризуб... для державного герба, що тоді ще усталений не був... і я (Д. Антонович) скористався цим, щоб в інтересах, головним чином естетичних, провести як державний герб знак св. кн. Володимира, так званий Тризуб» (Зі спогадів). Прапор пропонувався жовто-синій, а на синій смузі — золотий знак святого Володимира з Хрестом угорі. Комісія УЦР вимагала зняти Хрест, але Морська рада заявила, що без Хреста моряки просто не вийдуть у море. Боротьба за Хреста увінчалася успіхом. Антоновичу вдалося відстояти позицію Морської ради та зображення тризуба з Хрестом.
Проте в державній символіці України керівники соціалістичної Центральної Ради під впливом атеїстично-антирелігійних настроїв таки прибрали з Володимирівського герба Хрест. Тризуб почав символізувати “волю”, одначе воля без Хреста виявилася швидше волею антипода Христа, що не є свободою.
Ситуація трохи змінилася на краще, коли в 1918 р. в Україні прийшов до влади гетьман Павло Скоропадський, що на противагу соціалістичним ідеям сповідував традиційні українські православні цінності. За його втручання було затверджено прапори дипломатичного корпусу України: Прапор посла – національний прапор, в середині якого біле коло, а в центрі кола золотий тризуб св. Володимира з Хрестом; Прапор посланців (глав дипломатичних місій) - національний прапор, в лівому верхньому куті якого на білому полі золотий тризуб святого Володимира з Хрестом.
З приходом до влади в грудні 1918 р. просоціалістичної Директорії Хрест знову було прибрано з символіки України. Це було символічним, свого роду підписанням смертного вироку Україні як незалежній європейській християнській державі. Адже в Хресті України втаємничено зосереджено її місію і покликання, визначені іще на світанку християнської цивілізації під час хресного благословення на київських пагорбах святим апостолом Андрієм Первозванним, а згодом піднесені Великими Князями Київськими Оскольдом, Володимиром Великим, Ярославом Мудрим та українськими Гетьманами і козацтвом. Для України Хрест є славою і символом Воскресіння, адже згідно з Євангелієм воскресіння можливе лише через Хрест і во Христі.
прапор і тризуб
З цього приводу митрополит Андрей Галицький писав: «Не знати, з якої ініціятиви і для якої причини українські патріоти носять малу відзнаку тризуба без хреста. Коли святий Володимир і по ньому усі українські князі вживали як державну ознаку тризуб з хрестом, треба визнати тризуб без хреста за символ повороту до поганства і за сумну ознаку переваги безбожницьких течій серед нашої нещасної спільности… Подібним проявом безбожництва буває заміна словами «Слава Україні!» відвічної похвали віддаваної Христові: «Слава Ісусу Христу!». Очевидно, ніхто з українців не може мати нічого проти поклику «Слава Україні!», але тим словом заступити акт релігійного прославлення Христа є виразною тенденцією усунути Христа і поставити батьківщину на його місце… Закликаю усіх християн енергійно поборювати ті два прояви безбожництва в практиках українського патріотизму» (від Митрополичого Ординаріяту, 6.09.1941)
Так само наголошував і православний митрополит Іларіон (проф. Ів.Огієнко). “Хрест є невід’ємною складовою давньоруського, а отже українського герба”, – каже він.
Ці слова є своєрідним духовним заповітом до сучасних українських синів і дочок.
Україна потребує повернення Хреста. А через Хрест – повернення до Христа. Це найперший крок, з якого має починати український православний народ. Так зробив колись святий рівноапостольний Володимир Київський, охрестивши Київську Русь в купелі віри Христової. Так маємо вчинити і ми. І то було б ознаменуванням нової доби відродження України як християнської європейської держави з тисячолітньою традицією, символом сходження нової духовно-моральної вісі у східноєвропейському постсовєтському деморалізованому вакуумі, початком виконання заповітної місії і призначення Київської Русі-України.
Сергій Шумило
фейсбук