Різне > Віра, релігія, філософія, світогляд

Доля

<< < (8/9) > >>

Azazello:
     Доля - це сукупність всіх подій і обставин, які впливають на буття людини. А піддаватися цим обставинам або переробляти їх на свій розсуд - це вже залежить від людини.

     "Ті люди, які, чи по природній обмеженості, або по неуцтву, або, нарешті, по легковажності, не в змозі спіткати в якій-небудь події всіх випадковостей, причин і стосунків, почитали богів і долю винуватцями того, що було досягнуте прозорливістю, розрахунком і передбачливістю»
Полібій - "Історія в сорока книгах"

     "Хай вірно, що народження людей, талановитих або тугодумів, міцних або слабких, викликано попередніми причинами, з цього не виходить, що навіть те, що вони сіли або пішли гуляти, або роблять щось, теж зумовлено початковими причинами. . Якщо пороки можуть статися від природних причин, то їх викорінювання і повне знищення ., — залежать вже не від природних причин, а від нашої волі, старання, вправ."
М. Т. Цицерон - «Про долю»

    Загалом доля - незбагненна річ. Немає мабуть такої людини, яка хоч раз би на неї не нарікала. Часто хочеться повернути час назад, щоб виправити щось, але... «Це доля...» - єдине виправдання на всі негаразди. І скільки людство не намагається з’ясувати «чи існує доля», однозначної відповіді на це запитання не маємо і досі.
    Тим не менше одні люди частіше скаржаться на долю, інші рідше. То що ж тоді виходить, одні більше відчувають її вплив і неминучість певних подій у своєму житті, а інші менше? Чи то можливо від самої людини залежить, як вона сприймає своє життя і події, що відбуваються щодня. Адже відомо, що є люди, які вміють відповідати за свої вчинки, визнавати свої помилки, тому хід життєвих подій сприймають як належне, як ланцюжок взаємопов’язаних і взаємозалежних подій. І навіть коли щось не вдається, то вони знають, що в першу чергу слід щось робити аби покращити ситуацію, а не чекати, склавши руки.
     Але якщо лише спостерігати за власними невдачами і оплакувати їх, то чи можна буде сказати, що доля є прихильною?! Однак маємо поміж нас і таких людей. Адже, якщо особа звикла лише отримувати і ставити претензії, то очевидно, що раніше чи пізніше стикнеться з ситуацією, коли отримувати не буде від кого, а працювати самостійно просто не навчена. От тоді від неї, мабуть, і можна буде почути оте добре знайоме «така моя доля».
     Та все ж, якщо все-таки вважати, що всім своїм життям ми керуємо самі, тоді постане запитання часу нашого народження і смерті. Ну хай навіть і є люди, які знають час своєї смерті, але ж що стосується нашого народження, то цей факт відбувається без нашого усвідомлення. То може справді ми приходимо в цей світ саме в той час, в ту епоху коли повинні, щоб здійснити якусь свою місію і після цього відходимо у вічність.
     Але чи вдається кожному усвідомити своє призначення, що саме і як слід робити у житті? Кожен від народження має якісь таланти, вміє виконувати щось краще за інших. І дуже часто, якщо людина починає цим займатися професійно, то досягає великого успіху. Інакше кажучи, займаючись улюбленою справою, отримує і задоволення, і заробіток,  і часто ще й користь іншим приносить. Можливо саме це і слід вважати своїм покликанням заради якого приходимо у цей світ. Адже найперше наше покликання –  бути щасливими. Життя - це як гра в шахи. Від одного твого ходу залежать декілька наступних. Ота залежність і є долею. Але кожен твій хід може її змінити.

 


РЕАЛ:
Одна жінка (у даному випадку її ім'я неважливе) багато років працювала у хоспісі. Її обов'язок – полегшення стану помираючих пацієнтів. Отож, вона буквально проводила з ними останні дні та години їхнього життя. Зі своїх спостережень вона склала своєрідний рейтинг основних речей, про які шкодують люди, що підійшли до самого краю життя.
Отже, 5 найпоширеніших речей, про які шкодують люди перед обличчям смерті:

1. Я шкодую, що у мене не було сміливості, щоб жити життям, правильним саме для мене, а не життям, якого очікували від мене інші.
Саме про це помираючі найбільше шкодують. Коли люди усвідомлюють, що їхнє життя майже закінчене, вони можуть озирнутися назад і легко побачити, які їх мрії залишилися не реалізованими. Більшість людей навряд чи намагалися виконати навіть половину своїх мрій і повинні були померти, знаючи, що це трапилося лише внаслідок вибору, який вони зробили чи не зробили.
Дуже важливо спробувати реалізувати принаймні деякі з ваших основних бажань на своєму життєвому шляху. Коли ви втрачаєте своє здоров'я стає вже занадто пізно щось робити. Здоров'я приносить ту свободу, яку далеко не всі розуміють, поки не втрачають його.
2. Мені шкода, що я так багато працював.
Це почуття було у кожного пацієнта чоловічої статі, про якого я піклувалася. Вони сумували за своєю молодістю і за своїми стосунками. Деякі жінки також висловлювали жаль з цього приводу. Але оскільки більшість їх було старшого покоління, вони, в основному, не займалися зароблянням коштів для сім'ї. Всі чоловіки, з якими я працювала, глибоко шкодували про те, що витратили велику частину свого життя на одноманітну працю для здобування засобів для існування.
Спрощуючи свій спосіб життя, можна скоротити вимоги щодо доходів, які ви думаєте вам потрібні. Створюючи більше простору у вашому житті, ви стаєте щасливішими і відкритішими для нових можливостей.
3. Мені шкода, що у мене не було сміливості висловити свої почуття.
Багато людей придушували свої почуття, щоб зберегти певні взаємовідносини з іншими. У результаті вони погоджувалися на посереднє існування і ніколи не ставали такими, якими б вони хотіли себе бачити. Виникнення багатьох хвороб було пов'язане із почуттям гіркоти і обурення.
Ми не можемо управляти реакціями інших. Хоча спочатку люди можуть реагувати на зміни, які ви вносите у відносини, небажаним для вас чином, проте у кінцевому рахунку це піднімає відносини на новий, здоровіший рівень. Найкраще тим чи іншим способом усувати нездорові відносини з вашого життя.
4. Мені шкода, що я не підтримував стосунки зі своїми друзями.
Часто ці люди дійсно навіть не усвідомлювали всієї користі підтримки контактів зі своїми старими друзями, поки до їх смерті не залишалося кілька тижнів, і вже не завжди була можливість їх розшукати. Багато хто опинився настільки зануреним у своє власне життя, що дозволили їх дружбі багато років проходити повз них. Було багато щирого жалю про те, що їхній дружбі не було приділено стільки часу і зусиль, яких ця дружба заслуговувала. Всі сумують за своїм друзям, коли помирають.
Будь-якій людині, котра провадить активний спосіб життя, притаманне применшення значення дружніх відносин. Але коли ви стоїте на порозі смерті, матеріальні сторони життя втрачають своє значення. Звичайно, люди хочуть, щоб їхні фінансові справи були в якомога більшому порядку. Але не гроші і не статус зберігають в кінцевому рахунку своє значення. Вони хочуть принести якусь користь тим, кого люблять. Але зазвичай вони вже занадто хворі і втомлені, щоб якось справитися з цим завданням.
5. Мені шкода, що я не дозволив собі бути щасливішим.
Цей вид жалю був напрочуд загальним. Багато людей до кінця не розуміли, що їхнє щастя – це справа вибору. Вони були підпорядковані звичкам і сформованим уявленням. Вони перебували у полоні «комфорту» звичного способу життя. Через страх перед змінами вони прикидалися перед іншими і перед самими собою в тому, що були задоволені своїм життям.
Життя – це вибір. Це ваше життя. Вибирайте свідомо, вибирайте мудро, вибирайте чесно. Виберіть щастя.

Сонечко+:

--- Цитата: doktor-maks від 12 Січня 2008, 15:38:20 ---Доля чи промисел Божий?
--- Кінець цитати ---
https://www.youtube.com/watch?v=BdqbAmMYuAEзнайшла ще варіанти відповіді на це та інші питання

TRITONOS:
У випадкові події з нашого життя я взагалі не вірю. Все це мало статися. Ми мали спілкуватися  з цими людьми, жити саме в цій квартирі і ходити на саме цю роботу(для прикладу). Ходити до ворожок та інших медіумів не варто. Якщо вдатися до аналізу подій які відбувалися з членами вашого роду то можна навіть передбачити свою долю самотужки(змінити її вкрай важко). Все це грунтується на законі повторення певних подій через рівні проміжки часу(згадаємо дефолд 1998 року(17 серпня) і почато Світової фінансової кризи 2008 рік(жовтень місяць) Інтервал між кризами 10 років) Ці події наведені для прикладу правда в глобальному значенні. Підтвердженням теорії повторення є також роди, члени яких займалися 1 видом діяльності напротязі поколінь (скажемо рід адвокатів, логістів чи купців). Людина з роду адвокатів не буде займатися фінансами і навпаки фінансист не буде адвокатом. Теорія повторень входить до багатьох сфер життя. Приклади можна наводити довго і не обовязково брати тільки до уваги професії. Через цю теорію я почав вдаватися до нумерології і гороскопів. Якщо написав єресь то будь-ласка не кидайтесь овочами)

Alexander:
Случайного ничего не бывает... Это или испытание... или наказание... или подарок судьбы... :)

Навігація

[0] Сторінка Повідомлень

[#] Наступна сторінка

[*] Попередня сторінка

Перейти до повної версії