Різне > Віра, релігія, філософія, світогляд
Доля
doktor-maks:
Доля чи промисел Божий?
У Господніх руках жереб наш, тобто доля наша. Як же розуміти цю долю, або жереб? За вченням Церкви, Господь кожному готує долю його в житті тутешньому, земному, і в майбутньому вічному бутті не безумовно, але на підставі передбачення, залежно від того, як буде поводити себе людина в час земного життя. Всупереч цьому вченню, серед багатьох людей поширена хибна думка про долю, чи фатум. Багато хто вірить, що долею для людини уготовані всі обставини життя і навіть усі вчинки й дії, і як вони уготовані, так обов’язково здійсняться, незалежно від нас та нашої волі. Таке твердження про долю запозичене в язичників. На жаль, ці хибні поняття про долю забобонні християни перенесли на Єдиного, істинного Бога, так що деякі з нас цим виправдовують свої тяжкі гріхи, посилаючись на волю Божу. Чи може щось бути нечестивіше цієї упередженої думки про Бога як про невблаганну долю, як про сліпу віру, що володарює світом? Істинно, без волі Божої і волосина з голови не впаде, але Він здійснює Свою волю, не порушуючи у людині її волі. Свобода волі – дар Божий, котрий Господь зберігає навіть у злочинців. Господь дає їй на вибір життя і смерть, благословення і клятву (Сир. 15:14), і лише з власної волі людина може зробити вибір. Бог творить долю людини згідно з тим, що обирає вона сама і чого заслуговує. «Коли хочете і послухаєте Мене, блага землі будуть вам, а коли не хочете і не послухаєте Мене, меч вас поїсть» (Іс. 1:19-20). Отже, винуватцем бідувань, якими Господь погрожує непокірним Йому людям, є не Сам Господь, а люди. Господь усім бажає добра, спасіння і не Він винен, якщо ми всупереч Його умовлянням, напоумленням ідемо шляхом загибелі. За забобонними уявленнями, доля, або фатум, невблаганна. Але про Бога Промислителя цього ніяк не можемо сказати. Його можна вблагати, як показують численні приклади Його милості до тих, хто звертається до Нього зі щирим проханням про помилування. У руках Господа наш жереб, і Господь завжди готовий полегшити його нам. Лише від нас і від волі нашої залежить право заслужити милість Божу.
Ієрей Василь Приходько
http://www.cerkva.info/2007/09/25/fatum.html
Wendetka:
Доля якщо й існує, то ми її НЕ ЗНАЄМ, все, що ми будем творити на цій землі нею й буде. Просто люди залежні, чи то пак слабкі перед словами інших людей (гадалок, знахарів ітепе) і тому підсвідомо моделюють ситуації, в яких саме так має статися, як "пророковано". В такі моменти людина вразливою стає, і ті слова ще більше її пронизують. Все залежить тільки від нас, просто в деякі моменти вмішуються Вищі Сили, скеровують на якийсь путь, але це на мою думку стається тільки 2-3 рази в житті.
ЗІ: думала, що розділ справді філософський, а не посунутий на релігійній тематиці, трішки не того очікувала, хоча не атеїстка
doktor-maks:
--- Цитата: Wendetka від 27 Січня 2008, 00:12:46 ---думала, що розділ справді філософський, а не посунутий на релігійній тематиці
--- Кінець цитати ---
Так, твоя правда. Забагато висловлювань святих отців. Проте є і власні думки ;)
Сонечко+:
Спробую і я прийняти участь в обговоренні долі.
Колись, ще учнями 7го класу ми поїхали в трудовий табір в Запорізьку область. І от там хлопці нам розповіли, що вони "викликали духів" і дізнавались своє майбутнє. Наступної ночі, ми 12 дівчаток-мешканок нашої палати провели той самий ритуал... Коли зарухалась книга ми ледь не обпісялись, бо все ж таки не зовсім вірили у містику...Потім, оговтавшись, почали задавати питання. Я спитала, чи посуплю в інститут. На що була ствердна відповідь. Друге питання у мене вихопилось мимоволі: значить я все ж таки закінчу 10 класів школи. На що що була відповідь - ні. То ж я далі і не приймала уже участь в цьому дійстві, бо знала, що неможливо поступити у вищий заклад без 10річної освіти. Та все збулось, як у мене так і в інших учасників цього неподобства. Я справді після 8 класу поступила у технікум, а після нього відразу - в інститут...
Я це до того, що доля існує, віриш ти у неї чи ні. На кожну людину у Бога є свої плани. Кожному щось "записано". А от дорогу до цього записаного, цієї мети ти обираєш сам.
Якщо тобі дано підкорити гору. Ти врешті решт це зробиш. Але ти можеш, йдучи, сіяти добро, а можеш залишати бруд і зло. Тому, там на горі(образно обрано мету) ти будеш пожинати свої плоди. Ти можеш там зустріти людей,які поведуть тебе до просвітлення, а можеш, навпаки - тих, що поведуть таким ж брудними стежками.
Все, стрибає віконечко - допишу в новому повідомленні
Відповідь від: 08 Травня 2010, 15:27:18Наприклад, гірший приклад, "на роду написано" попасти в аварію - наслідки можуть бути дуже важкі, а можуть бути легші - в залежносі від того ж шляху яким ти йшов. Але обминути цю чашу - в даному випадку аварію, ти не можеш. Бо для чогось тобі ця ситуація дається. Може так ти познайомишся зі своїм майбутнім чоловіком/дружиною, може це для того щоб щось зрозуміти чи змінити в своєму житті...
А ще вірю у те, що Богом дається талант. І ти не маєш права його не використовувати, не розвивати на благо. Ти мусиш цей дар знайти у собі, бо всім якесь уміння дано. Такий, вірю, промисел Божий.
Доктор Хаос:
Каждый имеет способности от природы, верующий скажет: От Бога. Только не каждый их развивает - это раз. И каждый может предвидеть будущее - это два. Только не каждый это может правильно понять. Просто не все наблюдательны, и не все анализируют события, действия - нам некогда. А потом говорим: доля, фатум. :!! А если уж рассуждать религиозно, то большинство из вас ходит в церковь, слушаете проповедь священника, но не вникаете в то, что говорит пастырь. "По вере вашей вашей будет вам дано". Верите в ворожей - пожалуйста, получите. Верите в "віск" -получите. Верите в демонов и чертей - получите. И пошло - поехало: подсыпали, подлили, нашептали. И самое ужасное - передаем эти псевдознания своим детям.
Навігація
Перейти до повної версії