Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Сонечко+]

Є у нас гарна тема - "мої улюблені вислови". Але не хотілось би її перетворювати у "курилку". Тому пропоную певні вислови обговорювати тут. Наприклад, мене цікавить як форумці розуміють такий вислів:"Жить надо так что бы голуби садились тебе на плечи". Потеревенимо?
 
Відповідь від: 31 Травня 2012, 12:08:54Перше, що прийшло мені на думку - "як?! бути бездіяльним пам"ятником?!"
Але, прокрутивши у голові кілька разів цю фразу зробила висновок, що вона має всі шанси бути моєю улюбленою.
Відповідь від: 31 Травня 2012, 12:10:37По-перше, ніхто, думаю не сперечатиметься з тим, що тварини(птахів також до них відношу) тонко відчувають душу людини. Чи то вони бачать ауру(може я і зморозила дурницю), чи то реагують на вібрації добра\агресії і т.д. Тому до злої, збудженої людини вони  не сядуть на плечі, боятимуться.
По-друге, навіть до доброї людини пташечка не зможе сісти на плечі, якщо та постійно поспішає кудись, постійно метушиться...Звичайно без руху і метушні не прожити у нашому світі(ми з цим уже зрослись, бо інакше не вижити і не набути нічого), але...Треба уміти знаходити\чи заходити у кімнату тиші(по прикладу, який навів недавно ДВаня ).
По-третє, голуб у християнстві є значним символом. У вигляді голуба на Ісуса Христа зійшов Святий Дух. Голуб сприймається як Дух Божий, як Ангел Хранитель...З цього погляду фраза набуває значення - живи так, щоб своїми поганими поступками не відлякати свого Ангела і не образити Духа Святого, який перебуває у тобі(чи на тобі). Тобто, у людини на плечі повинен перебувати його Ангел-Охоронець. А то на пусте місце сяде нечесть(кажуть же, що святе місце пустим не буває)...
А у кого ще які є думки і сприйняття з цього приводу? Цікаво було б почитати.
Відповідь від: 31 Травня 2012, 12:23:45Ніхто не хоче мене підтримати у полеміці   . А у мене за цей час виникла ще мисля

Перше, що прийшло мені на думку - "як?! бути бездіяльним пам"ятником?!"

Тут була моя помилка у слові "бездіяльним". А треба було акцент зробити на пам"ятник . Тобто, жити треба так, щоб тобі було за що поставити пам"ятник(на який потім сядуть голуби), думаю всі ми хочемо залишити після себе якийсь вагомий слід. Але комусь це вдається, а комусь ні.

А перед виходом з дому ще напишу про те приємне відчуття, яке виникало кожен раз, коли я спостерігала як у Київському парку на Європейській площі старенький дідусь сидів в оточенні сотні голубів. Вони сідали йому на плечі, голову, коліна...А коли наближався хтось чужий - стрімко розлітались по дахам. А потім по свисту дідуся знов повертались на плечі їх улюбленця і його гостя...

[advokat]

Тут була моя помилка у слові "бездіяльним". А треба було акцент зробити на пам"ятник . Тобто, жити треба так, щоб тобі було за що поставити пам"ятник(на який потім сядуть голуби), думаю всі ми хочемо залишити після себе якийсь вагомий слід. Але комусь це вдається, а комусь ні.

Це перше про що я подумала, прочитавши вислів
Думаю автор це і мав на увазі
Відповідь від: 31 Травня 2012, 18:12:28

А перед виходом з дому ще напишу про те приємне відчуття, яке виникало кожен раз, коли я спостерігала як у Київському парку на Європейській площі старенький дідусь сидів в оточенні сотні голубів. Вони сідали йому на плечі, голову, коліна...А коли наближався хтось чужий - стрімко розлітались по дахам. А потім по свисту дідуся знов повертались на плечі їх улюбленця і його гостя...

А це нагадує мені епізод з фідьму "Один дома-2"
Відповідь від: 31 Травня 2012, 18:13:33Тепер вже я, подумавши, вирішила, що можливо і перший варіант твоїх здогадок на рахунок трактування вислову правильніший 

[ДДК]

Як на мене, думаю що голуби сідають на плечі людині яка чиста духом, врівноважена (не метушлива і не "пам'ятник"), яка відрізняється позитивною енергетикою та добротою. Ще дуже важливо щоб та людина знаходилась у теперешньому часу, бо інакше з птахами не буде зв'язку.

[Сонечко+]

Жінка інструмент, а чоловік - прилад. Навіть найдосконаліший прилад поступається інструменту.

 Не згідна . Інструмент - це те чим роблять прилад. А як нам відомо з Білії - саме жінка була "зроблена" з частинки чоловіка...Хоча потім чоловік уже став таким яким став завдяки і при сприянні жінки. (деякі жінки безсовісно навчились вити з чоловіків мотузку) жартую

[yaro my]

З Ліною Костенко не згідна? Чи з "записками українського самашедшого"?
-Похвально. Не треба бездумно "хавати" усякий непотріб, і не давати навішувати на вуха локшину усяким "акробатам пера".

[Сонечко+]

Только мертвые вещи могут быть постоянными.

І навіть вони не постійні, бо стлівають, розсипаються, розкладаються, тьмяніють, гниють, руйнуються, змінюють запах, форму, вигляд...

[Alexander]

І навіть вони не постійні, бо стлівають, розсипаються, розкладаються, тьмяніють, гниють, руйнуються, змінюють запах, форму, вигляд...

ти все перечислила для живих речей

[Сонечко+]

Ну, я подумала про духи, паралон і годинник. А гниє уже на той момент не живе, якщо воно було таким (в основному, бо відмерло).

[Alexander]

Штучні квіти не змінюються, штучна любов також буде постійною

Справжня квітка непостійна, вона змінюється від моменту до моменту.
Сьогодні вона тут, танцює під сонцем, вітром і дощем. Завтра ти вже ії зможеш не знайти.
 Вона зникне так само таємничо, як і з'явилася.
 Справжня любов подібна справжній квітці
Навідь самі простіші, яки живуть на живому - хочуть жити і люблять життя
висновок.. все шо міняєтся і любить - живе

[KATRIN]

Саша,твоїй творчості немає меж!  Я вражена

[Alexander]

Катя 

[KATRIN]

 

[Сонечко+]

Штучні квіти не змінюються, штучна любов також буде постійною

Та ну, штучні квіти - тьмяніють від часу і покриваються дірочками від молі.
...Так чому ж ми шукаємо справжнє кохання, якщо воно не постійне ? Значить усьому живому потрібні постійні зміни, а хто хоче стабільних почуттів - тому потрібно шукати лицедіїв? Ну, що-що, а штучна любов точно колись зміниться. Бо така довго не може існувати у живому. А неживі, наприклад, роботи - не можуть мати любові.

[Alexander]

Та ну, штучні квіти - тьмяніють від часу і покриваються дірочками від молі.

це умовно
і справжне кохання не постійне, має бути випробування звідки будеш знати, шо воно справжнє
 - це одностороннє дійство від себе

Якщо ти можеш любити без ревнощів, якщо ти можеш любити без прихильності, якщо ти можете любити людину так сильно, що його щастя стає твоїм щастям,
навіть якщо він з іншою жінкою і щасливий, то це робить щасливою і тебе, тому що ти дуже кохаєш його: його щастя - твоє щастя

Ти будеш щаслива від того, що щасливий він, і будеш вдячна жінці, яка робить щасливим людину, яку ти кохаєш - ти не станеш ревнувати.
Це є справжне кохання
Ти готова......

[chuck]

"Жить надо так что бы голуби садились тебе на плечи"

Тіпа, поставити собі на плечі мильниці з насінням? )))

Только мертвые вещи могут быть постоянными.

Розмірковувати бажано починати з того, що саме вважати живим або мертвим. Здається, ще Вернадський висловлювався з приводу абсурдності словосполучення "нежива природа" ))

Будь-який вислів це, частіше за все, точка зору, думка з приводу конкретної ситуації в світлі певного досвіду.
Наприклад, більшість слів у Біблії, а особливо у Євангелії втрачають актуальність при спробі приміряти їх на буденність. Вони буквально сяють при погляді на них у правильному напрямку. Хто має вуха — той чує.
Тобто, хто розуміє про що саме йдеться, той розуміє і зміст сказаного. Тому " в притчах отверзу уста. Открою сокровенное от начала времен": в кого на думці лиш певна тема, той відразу розуміє, що говорять про його "болюче питання".

Якщо для мене не існує нічого мертвого, то і такі вислови проходять попри мене.

[yaro my]

Такі вислови - банальна софістика. Біблія також переповнена такими.

[Сонечко+]

Ти будеш щаслива від того, що щасливий він, і будеш вдячна жінці, яка робить щасливим людину, яку ти кохаєш - ти не станеш ревнувати.
Це є справжне кохання 
Ти готова......

Так я також читала Козловського. Але його доля показала - що то була фальшива теорія про любов, яка лише зруйнувала його щасливу сім"ю.
Чи готова я? Якщо той чоловік - мій брат - так звичайно. А якщо КОХАНИЙ- Ні - відразу не готова. У таких випадках я просто залишаю людину насолоджуватись щастям з тією, що вміє його зробити ще більш щасливим, а свої почуття найрозумніше потрібно буде піддати "обробці", переродивши їх на братську любов чи дружбу. Навіщо ж розривати його на шматки? Поруч повинна бути одна жінка чи один чоловік. А сама я у таких випадках відходжу в сторону.(Правда, саме КОХАНИЙ ніколи не надавав перевагу іншій. Можливо тому мені було легко радіти тому, що той, хто мені подобався знайшов своє щастя. Але, повторюю -  це не було коханням, а швидше поки що ще - дружньою любов"ю). Почуття, звісно, ще залишатимуться, але я їх вважатиму "дружніми"...з часом. А кохання без прихильності не буває, я думаю. Якщо воно кохання. Бо люди, які кохають один одного не шукають собі третіх осіб...Тому, правильніше, буде написати - "не так сильно, що...", а - так спокійно як при дружніх почуттях.

[yaro my]

Напевно мова іде про Козлова "Философские сказки" - "Хорошо излагает, собака. Учитесь." - веселий софіст, і бабло на тому рубить.
По його творчості навіть фільм зняли "Неадекватные люди", ну і піар йому, трохи.

[Alexander]

Але його доля показала - що то була фальшива теорія про любов, яка лише зруйнувала його щасливу сім"ю.

насильно мил не будеш
кохання не мета, а сама подорож.

[Сонечко+]

Звісно, що не мета. То - інструмент чи матеріал для створення щастя