Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[chuck]

Моє власне спостереження за найближчими небесними тілами показує

товарисч выходил на орбиту? ))

[yaro my]

щодо Ньютона, то його механіка - маразм. Чи навмисно спотворена фізика, бо він був масоном

Ну і Леонардо Да Вінчі був, і Петро Перший, і Лев Толстой. Але це не робить автоматично все, що вони здійснили маразмом.

А ти знаєш, що не існує прямолінійного руху?

Все залежить від системи координат. Якщо система координат прив"язана до поверхні Землі, то будь-яке тіло, яке підняти і відпустити буде прямолінійно падати вниз.
Галілео багато сотень років тому піднімав на вежу предмети і відпускав, вони прямолінійно падали (рухались) вниз. Результатом дослідів стало відкриття, що прискорення вільного падіння є постійна величина для певної широти планети (відцентрова сила впливає), і не залежить від маси тіла. Промінь світла прямолінійно поширюється  в однорідному середовищі, але заломлюється на границі середовищ. Якщо взяти лінійку, і вздовж неї на аркуші паперу провести відрізок, то це буде відрізок прямої лінії, а в процесі графіт рухався прямолінійно.
А якщо вибрати за початок координат Сонце, а горизонтальною віссю вибрати орбіту обертання Землі, то Земля буде рухатись прямолінійно по цій осі вліво-вправо, проходячи початок координат і максимально віддаляючись від нього на величину радіусу орбіти

І що можна чекати від такої механіки з її аксіомами та "законами"?

А не треба нічого чекати, можна створювати механізми згідно її принципів і користуватись ними.

Чому такі ненадійні механізми та усі технічні системи?

То все прояви капіталізму. Ви поцікавтесь, що таке копроекономіка. Двома словами: в механізми, в товари спеціально запроектовані деталі, які повинні вийти з ладу через певний час.
 Тупий споживач не міняє пасік від електроприводу магнітофону,  а купляє новий товар, бо той "поламався" Зрозуміло? Бо інакше він ще кілька років міг би користуватись старим.

А чому у природі і у тому числі у космосі все інакше? Мабуть тому що там "працює" інша фізика та механіка? Я нікому нічого не нав'язую.

А виглядає, мені, що таки нав"язуєте. В природі теж механізми недовговічні, бо живі істоти - теж механізми, з часом руйнуються. Ентропія, так би мовити. Але саме життя продовжується в наступних поколіннях. Так само і створені людиною механізми відмирають, а їх заміщають нові, вдосконалені творчістю людей.

[Igor_Blinov]

товарисч выходил на орбиту? ))

А що, очі відкриваються у людей тільки на  орбіті? Спостереження за рухом Сонця, Місяця та Землі відносно зірок  з поверхні землі дає однозначний висновок.

[chuck]

А що, очі відкриваються у людей тільки на  орбіті? Спостереження за рухом Сонця, Місяця та Землі відносно зірок  з поверхні землі дає однозначний висновок.

Та я вижу, что пофиг где. Тут даже орбита не поможет. Хоть за пределы галактеки вылейтай ))

Яромай четко сказал: Всё зависит от выбранной системы координат. Сказка о том, что что-то там вокруг чего-то вращается или относительно чего-то куда-то движется оставьте детям. (В данном случае ДДК прав — зомбирование молодых мозгов школьной программой — вещь ужасная).

Всё не так просто, но этот пацан честнее всех:

Да что за хрень? Я лично видел по Дискавери, что планеты вращаются вокруг Солнца по таким цветным орбитам-ниточкам. Вот этими глазами!

>>

Вот, вам, Игорь, сколько понадобилось времени, чтобы наблюдая за движением Солнца, Луны (и, что интереснее всего) Земли относительно звёзд получить однозначный вывод лично?

Пока ты думаешь, вот что почитайте:

Наблюдая движение небесных тел, Коперник пришел к выводу, что теория Птолемея неверна. После тридцати лет упорнейшего труда, долгих наблюдений и сложных математических расчетов он доказал, что Земля - это только одна из планет и что все планеты обращаются вокруг Солнца. Коперник считал, что наблюдателю, находящемуся на Земле, кажется, что Земля неподвижна, а Солнце движется вокруг нее. На самом же деле это Земля движется вокруг Солнца и в течение года совершает полный оборот по своей орбите.

Всё, что ему удалось, так это суметь умозрительно переместиться с Земли на Солнце, т.е. перенести начало координат. Конечно, круги рассматривать и изучать и легче и привычнее, чем запутанные криволинейные траектории ))

К началу тридцатых годов работа над созданием новой теории и ее оформлением в труде "Об обращениях небесных сфер" была в основном закончена. К тому времени почти полтора тысячелетия просуществовала система устройства мира, предложенная древнегреческим ученым Клавдием Птолемеем. Она заключалась в том, что Земля неподвижно покоится в центре Вселенной, а Солнце и другие планеты вращаются вокруг нее. Положения теории Птолемея считались незыблемыми, поскольку хорошо согласовались с учением католической церкви. (см. о Птолемее).

И ведь, жили как-то люди ))

Но всё это ерунда.

Свое учение изложил в сочинении «Об обращениях небесных сфер» (1543), запрещенном католической церковью с 1616 по 1828 гг. История открытия Коперника служит яркой иллюстрацией того, как трудно постигает Человек окружающий его природный мир, насколько несовершенно и консервативно человеческое мышление в постижении, казалось бы, столь очевидных явлений, и того, насколько люди бывают по-настоящему агрессивны и жестоки в отстаивании своих заблуждений.

Вот это главное в учении Коперника. А вы, думаете, что действительно важно, что вокруг чего вращается?? Бедные.

[Igor_Blinov]

Вот, вам, Игорь, сколько понадобилось времени, чтобы наблюдая за движением Солнца, Луны (и, что интереснее всего) Земли относительно звёзд получить однозначный вывод лично?

Мені особисто щоб дослідити рух  "(и, что интереснее всего) Земли относительно звёзд" багато часу не знадобилось.
Самий простий дослід, звязаний з осьовим обертанням Землі. Якщо уявно зафіксувати положення зірок на небі ввечері та зранку, можна побачити, що за ніч зірки пройшли по небу нехилу відстань. А тепер, взявши до уваги гігантську відстань від Землі до зірок, полічіть з якою швидкістю зірки ганяють по небі (якщо Земля нерухома  ). Думаю з швидкістю, більшою швидкості світла...

Сказка о том, что что-то там вокруг чего-то вращается или относительно чего-то куда-то движется оставьте детям.

Зробіть ще один дослід. Вийдіть на вулицю і розкручуйте навколо себе прив'язаний до шнурка  який-небудь предмет. Згідно ваших уявлень, можна припустити, що це Земля разом з Вами обертається навколо предмета на шнурку. І яку ж силу треба прикласти, щоб розкрутити Землю навколо предмета на шнурку? 
 Далі. Розкрутивши, відпустіть шнурок з предметом - і що ми бачимо: Земля разом з Вами впала на предмет, нічого йому не заподіявши... Буває...
Коротше,

Яромай четко сказал: Всё зависит от выбранной системы координат. Сказка о том, что что-то там вокруг чего-то вращается или относительно чего-то куда-то движется оставьте детям.

Не знаю хто такий Яромай, але я живу своїм глуздом 

[chuck]

Згідно ваших уявлень, можна припустити, що це Земля разом з Вами обертається навколо предмета на шнурку.

Для бактерій, що живуть на тому предметі все так і виглядає ))

Мені особисто щоб дослідити рух  "(и, что интереснее всего) Земли относительно звёзд" багато часу не знадобилось.
Самий простий дослід, звязаний з осьовим обертанням Землі. Якщо уявно зафіксувати положення зірок на небі ввечері та зранку, можна побачити, що за ніч зірки пройшли по небу нехилу відстань. А тепер, взявши до уваги гігантську відстань від Землі до зірок, полічіть з якою швидкістю зірки ганяють по небі (якщо Земля нерухома ). Думаю з швидкістю, більшою швидкості світла...

Ти не зрозумів. Що взагалі може підштовхнути людину до думки, що Земля рухається відносно зірок, а не навпаки??
Якщо відкинути всі знання (про відстань до зірок і тим більше про швидкість світла), як можна припустити, що ми летимо, а не вони? (хоча, на справді, зверніть увагу: РУХАЄТЬСЯ ВСЕ!)
До тепер, людина, яка сидить біля вікна у вагоні поїзда, якщо поїзд зрушив плавно майже ніколи не знає хто рушив: ми, чи поїзд на сусідній колії? До тих пір, поки не побачить предмети, що, в принципі, нерухомі ))
а навколо нас нерухомих предметів не має ))

Мені особисто щоб дослідити рух  "(и, что интереснее всего) Земли относительно звёзд" багато часу не знадобилось.

Всяке буває. Я тому запитав, що мені для цього знадобилося авторитетне свідчення. Сам би я хрін допер.

Не знаю хто такий Яромай,

Все залежить від системи координат. Якщо система координат прив"язана до поверхні Землі, то будь-яке тіло, яке підняти і відпустити буде прямолінійно падати вниз.
Галілео багато сотень років тому піднімав на вежу предмети і відпускав, вони прямолінійно падали (рухались) вниз. Результатом дослідів стало відкриття, що прискорення вільного падіння є постійна величина для певної широти планети (відцентрова сила впливає), і не залежить від маси тіла. Промінь світла прямолінійно поширюється  в однорідному середовищі, але заломлюється на границі середовищ. Якщо взяти лінійку, і вздовж неї на аркуші паперу провести відрізок, то це буде відрізок прямої лінії, а в процесі графіт рухався прямолінійно.
А якщо вибрати за початок координат Сонце, а горизонтальною віссю вибрати орбіту обертання Землі, то Земля буде рухатись прямолінійно по цій осі вліво-вправо, проходячи початок координат і максимально віддаляючись від нього на величину радіусу орбіти

[ДДК]

РУХАЄТЬСЯ ВСЕ!)

Ну нарешті! Написав щось розумне замість того щоб постійно перекручувати і заперечувати на підставі емоцій.
Відповідь від: 28 Квітня 2012, 16:34:34Якщо хто знає фізику, йому відомо що існує достатньо видів руху.
Відповідь від: 28 Квітня 2012, 16:37:47Птолемей описав рух стосовно Землі як центра Всесвіту (до речі, сучасні астрофізики дійшли такого висновку). А Коперник описав рух СУТО стосовно Сонця.

[chuck]

Ну нарешті! Написав щось розумне замість того щоб постійно перекручувати і заперечувати на підставі емоцій.

в мене емоцій не має.
Земля рухається навколо Сонця.
Але й Сонце не стоїть на місці. Але це всі фігня.

Птолемей описав рух стосовно Землі як центра Всесвіту

і це фігня

(до речі, сучасні астрофізики дійшли такого висновку)

Якого висновку? Вони нарешті зрозуміли, як мислив Птолемей?

Макросвіт нічим не відрізняється від світів субатомного рівня. І підхід тут один — не можна розглядати ніяку систему окремо від дослідника.
Саме ділення на дослідника і досліджуване — катастрофа.
Зрозуміти систему можна лиш будучи її невід'ємною структурою, що пронизує всю систему від початку до кінця в просторі і часі.
Побачити (спостерігати) систему вдасться тільки вийшовши за її межі.

Об'єднавши бачення та розуміння отримуєш знання.

Зроби це. Тоді поговоримо.

[ДДК]

Я бачу, у тебе все фігня. А що все ж таки не фігня?

Об'єднавши бачення та розуміння отримуєш знання.

От і зроби це сам. Я так давно уже поступаю. Тільки от не упевнений, що розуміння у тебе зуміє пробити твої ж власні шкарлупки стереотипів.

[chuck]

А що все ж таки не фігня?

спочатку розкажи, які в мене

шкарлупки стереотипів

[yaro my]

Саме ділення на дослідника і досліджуване — катастрофа.

Обоснуй, чи це твій стереотип?

[chuck]

Обоснуй, чи це твій стереотип? 

Це не так просто. Наприклад, можна звикнути жити серед тих, хто спокійно бере та дає хабарі, але зрозуміти, як так можна жити — не просто. Ось це і є стереотипи.
Варіантів багато. далі у відповідній темі

[ppk-zp]

Мене інше питання тривожить - так все ж таки планети обертаються навколо сонця (хай там спирально чи як) але по колу чи по еліпсу? Якщо по колу, то як пояснюється зміна времён року?

[yurko]

По колу чи еліпсу, а пори року тут ні до чого.
Відповідь від: 31 Травня 2012, 08:51:17Про то у школі розказують
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83

Зміна пір року на Землі обумовлена її рухом навколо Сонця та нахилом осі її добового обертання до площини екліптики.

[yaro my]

Про то у школі розказують

Точно, в четвертому класі на уроках "Природознавства", а може й раніше.

Мене інше питання тривожить

Та не переймайтесь Ви так.
 "Всё будет у порядке, даже лучше" (с) "Бриллиантовая рука"

[Igor_Blinov]

До тепер, людина, яка сидить біля вікна у вагоні поїзда, якщо поїзд зрушив плавно майже ніколи не знає хто рушив: ми, чи поїзд на сусідній колії? До тих пір, поки не побачить предмети, що, в принципі, нерухомі ))
а навколо нас нерухомих предметів не має ))

Це Ви говорите про суб'єктивні відчуття. Зараз я Вам доведу, навіть чисто на суб'єктивних відчуттях, що не можна довільно розглядати рух одних тіл відносно інших.
Уявіть собі, що Ви ідете по планеті Земля в одному напрямку. Припустимо, що при цьому Земля крутиться навколо Вас - Ви як жонглер в цирку лежачи на спині  рухаєте ногами велику кулю.
Тепер уявіть, що  назустріч Вам по Землі рухається Яромай. Він також відчуває, що ногами крутить і підкидає велику кулю - Землю.
А тепер подумайте, чи може два жонглера, повернуті лицем один до одного одночасно ногами крутити ту ж саму кулю? Ні. Тобто, куля не може рухатись відносно двох жонглерів, якщо вони повернуті лицем один до одного (або йдуть по землі назустріч один одному) - отже, куля чи Земля не рухається відносно Вас з Яромаєм.
А тепер подумайте, чи можуть два друга, земляка рухатись назустріч один одному відносно Землі. Можуть, і рухаються, навіть із своїми родичами та знайомими!
Отже, можна довільно розглядати рух одних тіл відносно інших, існує об'єктивна реальність, яку не переплюнути суб'єктивноми відчуттями. Доведено.

[Сонечко+]

Ще один аналіз, який дещо торкається цієї теми. Хоча  не зовсім правильний:

Вони обертаються по спіралі, поступово віддаляючись від Сонця. Подтверхденіем цього служить закон тяжіння Ньютона.
Fт = g * mз * Mс/R2
де Fт - сила тяжіння, R2 - квадрат відстані між Сонцем і Землею, Мз - маса Землі, Мс-маса Сонця, тобто сила тяжіння прямо пропорціонаьна масам взаємодіючих тіл і обернено пропорційна квадрату відстані між ними.
Сонце, згораючи втрачає приблизно 4 млн. тонн на секунду. Относітеьно всієї маси Сонця ця величина мізерно мала і за час існування розвинутої цивілізації зовсім не відчутна. Однак, якщо врахувати, що цей процес йде багато мільярдів років, то спадання маси виявиться досить значущим.
Отже у формулі величина Мс є безперервно спадною, і як наслідок безперервно зменшується сила тяжіння Fт. Зменшення сили тяжіння веде до поступового видаленню Планет від Сонця (розкручування по спіралі).
Розділимо відстань від Сонця (умовно) на 3 зони:
1-а найближча до Сонця, назвемо умовно "червона", де занадто високі температури;
2-я середня, назвемо умовно "зелена", де від -50 до +50 градусів, це зона життя;
Третій далека, назвемо умовно "синя", де дуже низькі температури.
Так ось, коли Сонячна система була зовсім молодий, всі планети її перебували в "червоній" зоні. По мірі згорання Сонця, планети, по черзі, починаючи з найдальшої, входили в "зелену" зону і тоді на них виникала життя. Потім знищувались "синю" зону, повністю покривалися льодом і життя переходила на наступну Планету, яка входила в зону життя.
Початок життя на Планеті
Всім відомо, що найнижчі температури на Землі (і на ін планетах) на полюсах. Тому життя у воді зароджувалася на Північному полюсі, а на суші - на Південному полюсі. Коли на екваторі було більше 100 градусів і вода знаходилася в пароподібному стані, на полюсах температура була вже 20-30 градусів, тобто цілком придатною для життя. У міру "розкручування" і охолодження Землі, життя поширювалася з полюсів до середніх широт і далі до екватора.
Спочатку жаркий клімат планети сприяв бурхливому розвитку рослинності. Теппо моря і нетрі лісів покривали материки Землі. Ліси збагачували атмосферу киснем. Гігантські тварини жили на Землі.
Куди зникли стародавні моря
За законом збереження матерії ніщо не зникає безслідно, а лише переходить з однієї форми існування до іншої.
У міру "розкручування" повільно (періоди обчислюються мільйонами років) клімат на Землі остигав. На полюсах круглий рік був тільки мінус і все опади випадали на полюсах навічно залишалися там у вигляді льоду. Мілководні моря випаровувалися, міліли і висихали, а льодовикові шапки на полюсах росли і росли.
Якщо зараз розтопити всі льодовики на полюсах, то всі стародавні моря опиняться на своїх місцях. Вони нікуди не зникли, а лише перейшли з рідкого стану в твердий і перемістилися на полюси.
Льодовиковий період
Теорія "розкручування планет" цілком пояснює і Льодовиковий період.
Згодом наша Земля так далеко пішла від Сонця, що льодовики доходили до середніх широт. Існування Льодовикового періоду підтверджено як науковими, так і археологічними дослідженнями. У той період навіть на екваторі було досить прохолодно. Карта Землі була іншою. Рівень води в світовому океані був нижче, тому що значна частина води була в льодах. Материки були більше за рахунок більш широкої берегової зони, хоча значна їх частина була під льодом і не була придатна для хізні. У той час на Землі жили мамонти - предки сучасних слонів, тільки з-за холодного клімату вони були покриті шістьма.
Коли льодовики покриють всю Землю життя на ній закінчиться.
Але закінчився Льодовиковий період. Як і чому?
Великий потоп - прихід Місяця.
Виявляється закон великого Ньютона пояснює і Великий потоп.
З часів Старого завіту люди чули про Великий потоп, однак мало хто вірив цій легенді, так як було абсолютно незрозуміло звідки взялася і куди зникла така маса води.
Зараз тільки 2 планети Венера і Меркурій знаходяться в "червоній" зоні, і життя на них поки ще не було. На всіх інших планетах Сонячної системи життя вже була. Що ж відрізняє Венеру і Меркурій від інших планет? - У них немає лун! Жодної! Тоді як у всіх планет, "синьої" зони, як мінімум, 2 місяця. Причому, чим більше маса планети, тим більше у неї лун. Логічно припустити, що місяця приходять до планет в період "зеленої" зони - життя на планеті.
Отже, в Льодовиковий період у Землі ще не було місяця. І ось вона прийшла і стала супутником Землі, тобто разом з нею стала обертатися навколо Сонця за її ж орбіті.
Повернімося тепер знову до закону тяжіння Ньютона.
Якщо раніше в цьому законі безперервно змінювалися сила тяжіння і маса Сонця в бік зменшення, а відстань у бік збільшення, то маса Землі залишалася незмінною.
Прихід місяця змінив масу Землі
Fт = g * M (з + л) * Mc/R2, де
М (з + л) - сумарна маса Землі і місяця.
Сила тяжіння різко зросла на величину маси місяця, яка становить 1 / 6 маси Землі. І Земля разом з місяцем кинулася до Сонця. Клімат різко потеплішав. Почалося швидке танення льодів. Вода текла по всіх материках, наповнюючи річки, моря і океани, Піднімається рівень світового океану затоплював ниці прибережні землі материків, хмари закривали все небо і з них тижнями лили проливні дощі. Вода лилася скрізь - і по землі і з небес, знищуючи все на своєму шляху. Лише гори могли встояти перед цією стихією. Однак, і льодовикові шапки на вершинах гір танули і льодовики сходили вниз. У той же час значна частина суші звільнялася з під льоду. Карта Землі ставала такою, якою ми її бачимо зараз.
Прихід місяця був великим лихом для жили на Землі, але зате життя на планеті тривала на багато, багато тисячоліть.
З приходом місяця почався новий життєвий цикл на Землі.

Скорочення річного циклу
З приходом місяця скоротився річний цикл обертання Землі навколо Сонця, з двох причин:
1. Зросла скрость обертання Землі навколо Сонця.
Крім сили тяжіння на планети діє ще і відцентрова сила, рівна по величині силі тяжіння і спрямована в протилежний бік.
Якщо припустити, що планети перестали б обертатися, то зникла б відцентрова сила, породжувана обертанням, і планети впали б на Сонце. Або, навпаки, припустити що зникла сила тяжіння, тоді планети розлетілися б у різні боки.
Однак сила тяжіння завжди врівноважується відцентровою силою і вони рівні.
Fт = Fц
Fц = Мз * а = Мз * v2 / R,
де а-прискорення, а v-швидкість,
тобто відцентрова сила прямопропорційна масі Земля і квадрату швидкості обертання і обернено пропорційна відстані.
З приходом місяця величина відцентрової сили те ж змінилася. Запишемо повну рівність двох сил.
Fц = M (з + л) * v2 / r = g * Mc * M (з + л) / r2 = Fт
Помножимо обидві сторони рівності на r і поділимо на М (з + л) і отримаємо
v2 = g * Mc / r,
оскільки g і Мс на момент приходу місяця не змінилися, а відстань зменшилося, то зросла швидкість обертання. Звідси ж можна зробити й інший висновок, що в міру спадання маси Сонця - убуває швидкість обертання планет. Чим далі планета від Сонця, тим повільніше вона рухається.
2 .. Скоротилася довжина шляху Землі навколо Сонця.
Як відомо довжина кола визначається за формулою:
С = 2ПR, де
п = 3,14-константа, а r - радіус обертання.
Так як радіус скоротився, то довжина кола стала менше.
Отже, з приходом місяця, рік став коротше!
Газові планети
Щоб прихід місяця не наробив більшої шкоди планеті, необхідно коректувати траєкторію її руху, ну наприклад, комплексним ракетно-ядерним ударом. Імовірно, на Землі, до моменту приходу місяця, існувала розвинена цивілізація, яка зуміла вивести місяць на потрібну орбіту. Відомо, що сторона місяця, звернена до Землі, значно більш нерівна, ніж її зворотний бік. По всій видимості, подібне чинили жителі й інших планет Сонячної системи.
Чотири планети Сонячної системи (Меркурій, Венера, Земля і Марс) мають тверду оболонку, тоді, як чотири більш далекі планети (Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун) є газовими кулями. Чим же відрізняються "газові" планети від "твердих"? У них є "кільця"! Причому найбільше - у Сатурна. "Кільця" - це не що інше як розколоті місяця. Оскільки сама по собі місяць не розвалиться на шматки, то можна припустити, що вчені цих планет не змогли правильно розрахувати силу удару й він виявився занадто сильним і остання Місяць була розколота на дрібні шматки. При цьому виділилася колосальний енергія, яка викликала розпад мантії (твердої оболонки) цих планет і загибель життя на них.
Як відомо щільність планет убуває в зависмости від відстані від Сонця. Так найвища щільність в Меркурія - першої планети від Сонця, а найнижча у Сатурна, хоча він не є крайньою планетою. Це говорить про те, що на Сатурні була розколота найбільша місяць.

[yaro my]

Гугл переклад з російської? Я прочитав усе, бо було і цікаво і весело завдяки тому шарму, який виник в результаті помилок перекладу.
Цікава гіпотеза. Ось пригадав ще такі факти, які кожен може спостерігати:
1. Місяць завжди повернутий до Землі одним і тим боком. Тобто швидкість його обертання навколо власної осі абсолютно точно співпадає з швидкістю обертання навколо Землі.
2. Кутовий розмір Місяця і Сонця для спостерігача з Землі практично одинакові. Це добре видно при повному сонячному затемненні, коли Місяць точно перекриває  Сонце.
А про те, що поверхня Місяця, яка повернута до Землі значно більше покрита кратерами, наче  від обстрілів, ніж зворотня - то це варто уточнити.
Відповідь від: 08 Жовтня 2012, 02:50:19 Ось зворотній бік, там теж купа кратерів, отже це не від обстрілів з Землі, а від космічних тіл (метеоритів, комет і таке подібне), що падали на Місяць.

[doktor-maks]

Святе Письмо вчить, що Ісус Навин наказав зупинитися Сонцю, а не Землі
Відповідь від: 17 Листопада 2012, 13:53:16

Зміна пір року на Землі обумовлена її рухом навколо Сонця та нахилом осі її добового обертання до площини екліптики.

От якби вісь обертання була строго перпендикулярна (нормаль) площині екліптики, тоді б Сонце цілий рік було над екватором і зміни пори року не було би. А в наших широтах була б вічна весна (приблизно квітень місяць)

[yaro my]

Це усе єресь! ("іронізує")
В "Святому Писанні" ні разу не писалось ні про яку екліптику ні про екватор.
Згідно Біблії - Земля - це круг, тобто диск, а не куля.

Тот, Который восседает над кругом земли, и живущие на ней - как саранча [пред Ним]; Он распростер небеса, как тонкую ткань, и раскинул их, как шатер для жилья.
(Исаия 40:22)

Бытие: 14 И сказал Бог: да будут светила на тверди небесной [для освещения земли и] для отделения дня от ночи, и для знамений, и времен, и дней, и годов

Бог думав, що земля плоска і зірки прикріплені до тверді небесної, а Місяць і Сонце одинаково світять (він ще не знав, що Місяць - супутник і світить відбитим світлом)