Вільний форум міста Калушa

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Форуму:

17 років 4 місяці

Автор Тема: ДОПОМОЖІТЬ СІМ’Ї ЖУРНАЛІСТА ГАЗЕТИ “ВІКНА”!  (Прочитано 4043 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Tandylight

  • Глобальний модератор
  • *
  • Карма +1051/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 3130
  • Останні відвідини:
    08 Травня 2019, 21:01:31

    Звідки: Київ



Редакція газети "Вікна" звертається до Вас із проханням допомогти сім’ї журналіста Оксани Пілянської. Її чоловік — Пілянський Зорян Мирославович, 1978 р. н., старший дільничний інспектор Калуського МВ УМВС Івано-Франківської області, хворіє на хронічний гепатит С.

Вперше захворювання виявили торік. Діагноз — гепатит В+С: фаза інтеграції вірусу В, фаза реплікації вірусу С, помірна активність. З’ясувалося, що Зорян хворіє I-им генотипом вірусу С — найгіршим із існуючих, який важко піддається лікуванню, і потребує тривалішого лікування. Крім того, результати аналізів показали високе вірусне навантаження, що є негативним показником.
У 2011 році Зорян пройшов лікування в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні, під час якого розпочав противірусну терапію. Лікування тривало півроку і дало позитивний результат. Лікування проводилося за кошти родини. Велику допомогу надали також працівники міськвідділу міліції. Зорян Пілянський продовжував працювати у Калуському міськвідділі міліції, а це — постійне нервове та фізичне навантаження, вкрай нерегулярне харчування (часто траплялося, що — раз на день або і — на добу), нічні чергування, відпрацювання, а звідси — і хронічне недосипання. Можливо, це, а ще — низька якість противірусних препаратів стали тими чинниками, через які вірус повернувся. Уже за три місяці після закінчення курсу противірусної терапії результати аналізів показали наявність вірусу у крові та його високу концентрацію. Крім того, результати Фібротесту засвідчили про поганий стан печінки: степінь фіброзу — F3 (наступний F4 — це уже цироз, який є незворотній процесом). Тому лікарі дають всього 2-3 місяці для того, щоб розпочати противірусну терапію. За рекомендацією лікарів, потрібно провести противірусну терапію впродовж року препаратами пегасісом + копегусом. А це — більше, ніж 100 тис. гривень. Сім’я самотужки не може зібрати таку суму, оскільки виховує п’ятьох дітей.
Старший дільничний інспектор, старший лейтенант міліції Зорян Пілянський обслуговує одну із найбільш складних по криміногенній обстановці територій Калуша (вул. Б. Хмельницького, парна сторона, вул. Січових Стрільців, вул. В. Стуса, парна сторона, вул. Пушкіна, непарна сторона) із кількістю населення майже 8,7 тис. мешканців. А перед тим він працював дільничним інспектором у селах Голинь, Кадобна, Кропивник, Пійло, Довга Калуська, Сівка Калуська, Боднарів, Тужилів. Своє захворювання працівник міліції набув під час затримання правопорушника із даною хворобою. Три роки тому Зорян затримував  правопорушників. Кілька осіб, один із яких — раніше суджений, грубо чіплялися на автобусній зупинці до перехожих громадян. На попередження працівника міліції вони не зреагували. Навпаки — після зауваження один із групи накинувся на правоохоронця. У той момент навколо не виявилося охочих допомогти міліції. Самотужки дільничний інспектор затримав двох порушників, одному вдалося втекти. Один із порушників, раніше засуджений  мешканець Калущини, вкусив Зоряна за ногу до крові.
— Минулий рік перевернув усе наше життя, — стверджує Оксана Пілянська. — Ми стикнулися з такою хворобою, про яку до того часу тільки чули. Потрохи навчилися із цим жити. Пережили те, що деякі із друзів відвернулися від нашої сім’ї. Ми здивувалися тому, як багато людей готові прийти на допомогу, як багато телефонували, цікавилися станом здоров’я. Здивувало, наскільки перейнялися проблемою на роботі у чоловіка. Правоохоронці не тільки збирали гроші всім відділом, але й відвідували у лікарні, допомагали потім у роботі. Тоді ми раптом і яскраво усвідомили, що мого чоловіка цінують на роботі — і не тільки як працівника, але насамперед — як людину. Також дуже допомогли родичі: вони стали нашою основною моральною та матеріальною підтримкою.
З моїм чоловіком ми познайомилися три роки тому. Тоді як у нього, так і у мене був важкий період: обоє проходили процес розлучення. У нього — двоє дітей від попереднього шлюбу: 15-річний Ваня, та 10-річний Сашко. У мене — теж двоє дітей від попереднього шлюбу: 10-річна Наталя, та 9-річний Міша. Нашому спільному синочку Денискові виповнилося 2 рочки. Зорян став для моїх дітей батьком, якого, фактично, вони не мали Зараз життю моєї коханої людини загрожує велика небезпека. Її ще поки що можна відвернути, але страшно усвідомлювати, що все залежить від того, чи назбирається певна сума грошей. Для нас — космічна. А часу лікарі нам дали всього кілька місяців, бо вірус постійно руйнує печінку, яка уже зараз у поганому стані. Тому звертаюся із величезним проханням: допоможіть моєму чоловіку, батьку п’яти дітей і єдиному сину своєї матері.

Кошти можна перераховувати на рахунок:

Отримувач: ПриватБанк,
номер рахунку: 29244825509100,
МФО: 305299,
ЗКПО: 14360570,
для поповнення картки 4405 8858 2137 2940
ІПН 2849313037
Пілянський Зорян Мирославович
Записаний