Є два шляхи: чернецтво і життя в миру.
Які ще практики?
Чернецтво і життя в миру — це просто форма шляху. Є люди, які в миру живуть як ченці. І, можливо, є ченці, яким не вдається навіть в обителі досягти «певного рівня».
Православна практика - чудова нива для самовдосконалення. Але, наприклад, того просвітлення, якого православні монахи здобували усамітненням в печерах на десятки років, у деяких інших практиках здобувають разів у 5 швидше.
Це щось з «рекламних проспектів» нових так званих практик. Пам’ятаєте притчу про робітників, що їх покликав власник винограднику на роботу?
І ті які працювали з самого досвіта, і ті, які прийшли в день, і ті, які підключилися «під фінал» — всі отримали однакову винагороду.
Терміни, строки, повільно / швидко — це все «орієнтири» потрібні в світському житті.
Як сталося з розбійником, який попросив Христа пригадати його, коли Господь прийде до Свого царства?
Можливо він прозрів в останні миті свого життя і навіть нестерний біль був йому в допомогу.
А, можливо, він все життя був заручником обставин і тому був змушений грабувати і вбивати, але глибоко в серці не міг з тим змиритися і от, коли вже ніяких стримуючих обставин не залишилося (як і самого життя) він звільнився і став тим, ких хотів завжди бути. Але для цього потрібно було ціле життя внутрішньої боротьби.
Як було насправді знає тільки той хлопець і Бог.
Не варто орієнтуватися на терміни.
Цілком достатньо пам’ятати, що життя може закінчитися прямо зараз. Значить у нас є тільки ЦЯ ОСТАННЯ МИТЬ.
От її і треба прожити відповідно