Різне > Людська поведінка
Шлюб і сім'я
doktor-maks:
Найвища мета шлюбу
Не лише задоволення природного потягу плоті та народження дітей є метою шлюбу у людини, що створена «за образом і подобою самого Бога» (Бут. 1, 26). У шлюбі є ще третя, найвища мета. В. Соловйов розрізняє три складових взаємовідносин у шлюбі:
1) Фізичний потяг, обумовлений природою організму;
2) Процес зачаття і народження дітей, який визначає доцільність потягу.
Ці дві складові є спільними у людей із тваринами. А от третьої у тварин немає. Це - взаємна ідеалізація закоханих, що створює екзальтацію душевного почуття - пафос любові.
В. Соловйов пише, що чоловік бачить в обраній ним жінці «своє природне доповнення, своє матеріальне інше - бачить тут не так, як сторонній спостерігач, ...а прозріває в її істинне єство або ідею, і те, чим від початку призначена бути, чим споконвіку бачив Бог і чим вона остаточно має стати. Тут і за матеріальною природою в її вищому індивідуальному виявленні - жінці - визнається безумовне значення, і вона стверджується як моральна особа, як самоціль або як істота, здатна до одухотворення і «обоження». З такого визнання витікає моральний обов'язок діяти в сенсі реалізації в цій справжній жінці і її житті того, чим вона повинна бути. Цьому відповідає особливий характер найвищого любовного почуття і у жінки, яка бачить у своєму обранці справжнього рятівника, який повинен відкрити їй та здійснити сенс її життя». На особливе духовне значення шлюбу вказує і професор Троїцький у своїй праці «Християнська філософія шлюбу». У шлюбі «любов має таємничий характер. Вона є таїнством вже й тому, що ... об'єктивно об'єднує нас з Богом, який Сам і є Любов і має благодатний характер, бо Господь присутній там, де люди об'єднані взаємною любов'ю».
Отже, взаємний потяг чоловіка і жінки має на меті не тільки заснування сім'ї та народження дітей, але і взаємне духовне піднесення - відновлення в людині її початкової краси - первообразу сотворіння «за образом і подобою».
Ось чому Церква засуджує усі види блуду, перелюбу, подружньої невірності, проституцію і проповідь так званого «вільного кохання», «пробні» шлюби, які відділяють тілесну близькість від особистісної та духовної спільності, від жертовної і цілковитої відповідальності одне за другого, які здійснюються лише у довічній подружній вірності» (Осн. соц. конц., Х, 6). Тобто у православній традиції шлюб сприймається як пожиттєвий союз подружжя, скріплений не лише фізичною, а й духовною близькістю.
Православна Церква обстоює унікальність та принципову неможливість розірвання шлюбу, засуджуючи розлучення як гріх (хоча з цього правила є низка виключень). Вона наголошує, що головою сім'ї, за вченням св. апостола Павла, є чоловік: він повинен любити дружину, як Христос любить Свою Церкву, а та повинна коритися йому, як Церква кориться Христові (Єф. 5, 22-23; Кол. 3, 18). «В цих словах мова йде, звичайно, не про деспотизм чоловіка і закріпачення жінки, але про першість у відповідальності, турботі і любові; не слід також забувати, що всі християни закликані до взаємного «послуху одне одному у страсі Божому» (Єф. 5, 21). Тому «ні чоловік без жінки, ні жінка без чоловіка, в Господі. Бо, як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; все ж - від Бога» (1 Кор. 11, 11-12)» (Основи концепц. РПЦ, Х, 6 ).
Тільки в такій сім'ї, особистим прикладом батьків можливо досягти найпершої мети шлюбу - виховати дітей-християн, нових синів і дочок Божих. І ось на це повинні бути націлені від самого створення сім'ї молоді чоловік та жінка, які не повинні забувати про те, що вони отримали благословення стати співробітниками Бога у появі нової особистості. Вони зобов'язані розуміти свої інтимні відносини не лише як здійснення повноти фізичного життя особи, а і як участь (хоч би й потенційну) у появі нової істоти, призначеної для життя вічного. Духовне життя - найцінніше, що ми можемо дати нашим дітям у спадок.
З виступу архієпископа Львівського і Галицького Августина (УПЦ) на конференції Форуму Богословів-Моралістів Центральної Європи «Відповідальність за передавання людського життя: 40 років енцикліки Humanae Vitae» (26-29 серпня 2008 рік, м. Львів)
Juli:
Вважаю, що найвища мета шлюбу - прославити Бога. Де ще, як не в шлюбі, потрібно прикласти стільки зусиль, так явити Бога, причому не одноразово, а являти Його своєму чоловікові (дружині) та дітям щоденно? Це стосунки, які відточують нас, найкраще відшліфовують. Це місце, де ми є ті, хто ми є.
Сонечко+:
Шлюб повинен даватись лише раз в житті? А якщо, наприклад, від чоловіка пішла дружина. То, що він уже не має права на наступне щасливе шлюбне життя? А його нова дружина - житиме, не в сім"ї, а в гріху, в блуді?
Juli:
10 А вступившим в брак не я повелеваю, а Господь: жене не разводиться с мужем, -
11 если же разведется, то должна оставаться безбрачною, или примириться с мужем своим, - и мужу не оставлять жены [своей].
12 Прочим же я говорю, а не Господь: если какой брат имеет жену неверующую, и она согласна жить с ним, то он не должен оставлять ее;
13 и жена, которая имеет мужа неверующего, и он согласен жить с нею, не должна оставлять его.
14 Ибо неверующий муж освящается женою верующею, и жена неверующая освящается мужем верующим. Иначе дети ваши были бы нечисты, а теперь святы.
15 Если же неверующий [хочет] развестись, пусть разводится; брат или сестра в таких [случаях] не связаны; к миру призвал нас Господь.
(1Кор.7:10-15)
В даному місці з Писання мова іде про протиріччя у вірі. І в даному випадку тільки якщо невіруючий стане ініціатором розлучення, віруючий буде вільним. Взагалі, в Біблії немає виправдання розлученням, саме тому до питання шлюбу в протестантських церквах підходять дуже серйозно.
Що ж робити людям, які розлучилися давно і не живуть згідно Божих стандартів, але цікавляться питанням як правильно? Таким скажу: Потрібно щиро покаятися перед Богом, за життя, що було прожите без урахування волі Божої і почати будувати все нове (і нову сім`ю в тому числі) згідно нових правил - Біблійних, яким ви зможете навчитися в церкві.
Бог може дати таким людям шанс розпочати нове життя.
Сонечко+:
--- Цитата: doktor-maks від 29 Грудня 2007, 13:01:50 ---Немає "трохи різниці" між вічним життям і вічною загибеллю. "Життя в парі, з любов'ю" на свій розсуд, а не в шлюбі, є блудом!
--- Кінець цитати ---
Блудити пара може і в шлюбі.
А так в цілому згідна - бо інститут сім"ї є дуже важливим для людини.
--- Цитата: doktor-maks від 29 Грудня 2007, 11:33:45 ---шлюб тільки тоді визнається дійсним у Бога, коли він визнаний перед церквою і перед суспільством.
--- Кінець цитати ---
Про це десь написано у Святому писанні?
--- Цитата: doktor-maks від 02 Січня 2008, 02:40:20 ---Головою в сім'ї має бути чоловік
--- Кінець цитати ---
А я думала, що шлюб то поєднання рівних у всьому половинок. Правда, є такі галузі у яких відповідальна виключно жінка, а є - де лише чоловік. Але тут про чиєсь лідерство не може йти мова. Бо це не змагання. А спільне життя, де усі рішення приймаються разом.
Жінка має надихати чоловіка? Він що ще не надихався ;)? Так - жінка надихає чоловіка, а чоловік - дружину.
Навігація
Перейти до повної версії