Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[N@Z@R]

невже ЯЯ так погано виглядає

На мій погляд фотка того часу нормально збереглась і передала всю красу дитинства ЯЯ!

[yurko]

А я памятаю як по провулку Шкільному їздив поїзд.
А ще дуже смутно але пригадую паровоз на Шахтарській, там ще залишилися тумби від шлагбаумів.

[Alexander]

Хочетца очень, как-то опять
Годках так в семи-десяти побывать.
Чтоб автомат с газировкой
Стоял бы на остановке.

Чтобы по 10 копеек - кино
А во дворе чтоб - деды в домино.
Чтоб "Руки прочь от Вьетнама !",
А на голове - белая панама.

Чтоб «эскимо» - морожено
Чтобы картошка - пирожено.
Чтобы в руках - свежий номер «Мурзилки»
Чтобы копейки в пружинной копилке

Чтобы по телику - «Ну погоди!»
Чтобы Гайдар, как всегда впереди.
Чтобы в альбоме - почтовые марки
Чтоб в воскресение - с мамою в парке

Чтобы солдатики - красного цвета
Чтоб никогда не кончалося это.
Чтоб засыпая, опять и опять
Новую серию Штирлица ждать.

Чтоб «буратина» в стеклянной бутылке.
Чтоб по рублю «бубыльгумы» на рынке.
Чтобы модельки на полке стояли,
Чтобы иранцы в иракцев стреляли,

Чтоб на параде - шарики в высь
Чтобы, короче, все зашибись!
Чтоб кричала "1 мая !"
На демонстрации, дружная стая.

Нет, ведь, все будет наоборот
Мобила, машина, начальник-урод
Кончилось славное время давно
А за окном, как обычно - говно.

[Gorec]

  Чудова позитивна тема. Спогади - прямі попадання в дитинство, юність.  Кліп доводить, що ми майже однаково на просторах совдепії сприймали цінності системи.  Вірш - контраст, останній куплет опускає на грішну землю.
 А скільки було спортивних секцій, в яких вільного місця бувало не було. А скільки було цікавих пізнавальних гуртків - судомодельний, авіамодельний, картінги і т.д.. Декотрі навики набуті в гуртках використовую до тепер. 
  А класні вечори в школах. А перші танці з дівчатами-однокласницями. А інтриги-очікування подарків на 23.02 і 08.03.
  А змагання по стройовій підготовці в школах ( чи як воно називалось, вже і не памятаю точно)
А вино " Золота осінь" в народі Зоська по 1.17 руб - основний еліксир для усунення юнацьких комплексів .
 А чудо цивилізації - жуйки Дональди з цінними обмінними вкладками з мультиків.
 А катки для хокею. які масово заливали коло домів, шкіл і т.д.
 А надто людні танці ( не дискотеки) з живою музикою в БК Юності, Мінералі, РБК.
 А той потяг, який рухався по шкільній (що Юрко згдував) я ще памятаю, як на ньому на хімію на роботу їздили працівники.  Зупинявся він там десь в районі "Сахари"
Відповідь від: 05 Травня 2010, 11:14:40Згадується пісня з к/ф " Генерали пісчаних кар'єрів"  В центрі, позаду це я.

[Alexander]

А еще сифоны,бабушки у подьезда,китайские кеды,запись лед зеппелин и Джанис Джоплин на ренген.
игры в волейбол во дворе на квас по 3 коп.,сухой спирт в хоз.магазинах,
между техническими перерывами по телику брежнев и магомаев,зыкина,хрюша,степаша,очевидное-невероятное и фигурное катание даже летом.

Тимур Шаов
"СОВЕТСКОЕ ТАНГО"


Ах, время, советское время!
Как вспомнишь и в сердце тепло!
И чешешь задумчиво темя:
Куда ж это время ушло?

Нас утро встречало прохладой,
Вставала со славой страна.
Чего ж нам ещё было надо?
Какого, простите, рожна?

На рубль можно было напиться,
Проехать в метро за пятак,
А в небе сияли зарницы,
Мигал коммунизма маяк.

И были мы все гуманисты,
И злоба была нам чужда,
И даже кинематографисты
Любили друг друга тогда.

И женщины граждан рождали,
И Ленин им путь озарял,
Потом этих граждан сажали,
Сажали и тех, кто сажал.

И были мы центром Вселенной,
И строили мы на века,
С трибуны махали нам члены
Такого родного ЦК.

Капуста, картошка и сало,
Любовь, комсомол и весна!
Чего ж вам тогда не хватало?
Какая пропала страна!   

[Лалія]

В мене щось спогади трохи інші - мультиків було мало, то балет, то похорон когось з ЦК. 
За морозивом черги, іграшкові напівпусті, от кафе навпроти 3 школи   , там були смачні вершки і коктейль.
 

[romashkin]

В мене щось спогади трохи інші -

дитя перестройки 

[May]

А кафе называлось "Молочное".
А кафетерий рядом с "Детским миром" единственным минусом которого было колличество посетителей на три четырехместных столика. Посещение которого было некием ритуалом по пути со школы домой.
А магазинчик с детским питанием в соседской девятиэтажке (там сейчас "Сако") - именно там продавали прибалтийские жувачки (на эмблеме ТМ - ладья варяжская). Они были двух видов  - с ментолом и апельсиновые. Для того что бы придать им вид импортной "жвачки" - мы с подружкой добавляли в предварительно разжованную массу порошок наструганый с цветных карандашей. Но, это было еще до "Турбо" и "Дональдов"...
Когда впервые показывали по телевизору м/ф про утят Дональдов и "Спасатели спешат на помощь" (там где Поночка, Рокки, с-ы-ы- ы -р...) - мой предприимчивый одноклассник, который посещал фотокружок, делал черно-белые фотки прямо с телевизора - которые и продавал впоследствии девчонкам. На заказ он мог их раскрасить. Но, конечно это были символические деньги.
Хотелось приобщиться к чему-то западному, а значит, в нашем понимании, модному.
А молоко в трехугольных пакетах у нас в Калуше не выпускали. У нас было только в стеклянных   1л бутылках с серебрянной крышечкой, кефир 0,5л и крышечка серебрянная с зелеными полосками, а сметана в махоньких (наверное в 0,2) с желтенькой... Субботнее утро для меня начиналось со здачи тары.
А эти милые сердцу детские коллекции. Собиралось все подряд - календарики, открытки, марки, значки, этикетки от спичечных коробков, от сладкой водички. В школу выдавалось по 25 копеек, если 50 коп. - значит надо обязательно по дороге зайти во все киоски "Союзпечати" и проверить не завезли ли что небудь новенькое.
А  первая дискотека в диско-баре "Ильменя" в час дня с яблочным соком и пирожными (до сих пор помню вкус) - так хотелось казаться старше, считалось в порядке вещей танец девочка с девочкой, а вот если девочку приглашал мальчик... Все подсчитывалось, запоминалось и на следующий день в школе провозглашалить статистические выводы с настоятельными рекомендациями подружек. Возможно так было только среди девочек.
В игре резиночки - кроме техники важно было наличие цветной резиночки. Это было так модно. Помню у одноклассницы была трехцветная, так все хотели поскакать именно в ее резиночку. Классики мелом...

[Gorec]

Чего ж вам тогда не хватало?
Какая пропала страна!

 Чужая, чужая поруччік земля...

Відповідь від: 05 Травня 2010, 13:31:52

А  первая дискотека в диско-баре "Ильменя"

 Було. Найкращий диско-бар на той час в Івано-Франківській області. А бар в Ільмені на другому поверсі на право? Да, були времена...

[Ігор_О]

Бійки між районами, "берізка" і "загір'я" проти "жуків" і "карасів"...  По 100 чоловік одразу... Какая пропала страна... 

[Gorec]

Все подсчитывалось, запоминалось и на следующий день в школе провозглашалить статистические выводы с настоятельными рекомендациями подружек. Возможно так было только среди девочек.

 Ми так і догадувались.

Відповідь від: 05 Травня 2010, 13:37:14

Бійки між районами, "берізка" і "загір'я"

 Центровські, церемонія, височанка (каманчі), підгірки (апачі) . Ох, були часи...

Відповідь від: 05 Травня 2010, 13:39:18 Мене щось,аж на сто грам потягнуло в гарній ностальгійній компанії.

[Ігор_О]

Проводжав дівчину ввечері додому в "чужий" район. Ніхто не чіпав, лиш хмуро спостерігали. А вже коли вертався назад сам - то вже зовсім інша справа... 
Відповідь від: 05 Травня 2010, 13:42:43

Мене щось,аж на сто грам потягнуло в гарній ностальгійній компанії.

Чи може бійку замутим, ностальгічну... 

[Gorec]

Проводжав дівчину ввечері додому в "чужий" район. Ніхто не чіпав,

 Бач, як колись проводжали дівчат...

[Ігор_О]

Ігри в "пєкаря" на асфальті....

[Alexander]

В мене щось спогади трохи інші

і в мене інші,но це зараз над цим замислюєшся,дитинство воно інакше
батьки кажуть шо в іхньому дитинстві після війни,навіть взуття не мали,мясо не іли,і взагалі були щасливі шо живі.
я рахую шо взагалі в людини мае бути безтурботне дитинство,
де б він не жив,чи в Каліфорнії, чи в джунглях Мадагаскару
Відповідь від: 05 Травня 2010, 14:02:21

Чужая, чужая поруччік земля..

на ще
Ты помнишь, подруга вьетнамские кеды?
Коленную выпуклость детских колгот?
Настольный хоккей у блатного соседа?
Дай боже мне память, какой это год?
А помнишь те вязаные рукавицы,
Да-да, на резинке из старых штанов,
Родителей наших счастливые лица…
Гагарин… Харламов…
Блохин… Моргунов…
Ты помнишь мы жвачку жевали неделю,
На нОчь в холодильник её положив?
Ты помнишь «Орленок»? Вот это был велик!!!
Разбит он, до наших детей не дожив…
На школьном дворе помнишь лихость былую?
И первый, с ночевкой в палатках, поход?
И, помнишь, решались мы на поцелуи…
Дай боже мне память, какой это год?
Так если ты помнишь вон душу на плаху!
Какая Европа, Америка, бля…?
«Несчастное детство»? Идите вы на...
Счастливей не будет уже у меня!!!
Відповідь від: 05 Травня 2010, 14:04:15

Ігри в "пєкаря" на асфальті...

  ходили як індейці з патиками,зараз дійсно смішно.

[May]

Опрятный ухоженный внешний вид - форма отпаривалась утюжком с вечера, через день перешивались манжеты, пионерский галстук (храню до сих пор - это память, часть истории моей жизни). Образ советского школьника, гражданина великой страны. Да, так это позиционировалось. Но, к этому положительному образу стремились. Идиология - великая штука.
А клеенчатые обложки для тетрадок менялись раза четыре за время службы этой самой тетради (чтоб были ровненькие и не помятые), а целлофановые обложки или розового, голубого цвета - предмет особой гордости, их привозили из столичных городов.
Еще помню, как открывался "Детский мир" на пр. Ленина (пр. Л. Украинки). Шел проливной дождь, а все желающие попасть на открытие подобного магазина (выбрасывались на прилавки дефицитные товары) не помещались под козырьком (не знаю как правильно назвать этот выступ). В назначенное время открыли входные двери и... И толпа хлынула. И я в ней - маленькая девочка в потоке жаждущих покупателей. Попала в сказку. Для меня это было сродни похода в музей. Стены расписаны в сказочной тематике, запах недавнего ремонта смешаный с запахом новых вещей. Игрушки...
Что осталось? Только воспоминания.

Спасибо за тему.
Все мы родом из детства, а детство... Да, у нас оно прошло в Советском союзе.
Наше прошлое - мы должны его чтить, не загоняя в территориальные, исторические, национальные  рамки. Это кусочек нашей жизни.
Для меня это важно. На этом формируется жизненный стержень, характер, мировосприятие.
Это исток.

[gaar]

А ще в парку небуло озера,в центрі стояли старі будинки,був кінотеатер Шевченка який віддали культучилищу.А магазин "Динамо"-то був цілий світ,все для спорту.

[Рибка]

От весело вам було, я тільки памятаю кефір Ну і магазин спорттоварів "Динамо", ми там братові лижі купляли.
Ну і жувачки з мого дитинства були Турбо (шоколадні) я їх дуже любила
А ще майже все дитинство ми провели на стройці 11 школи, ну дуже її довго будували, ми там прямо в школі резинки грали, а ще там в підвалі тритони плавали.
А ще коли я вже ходила в школу в перший чи другий клас, то ми бігали з дівчатами на кар"єр, там нам хлопці лапали маленьких ящірок Правда мама не знала.
Ну а бійки між центром і посьолком мені про них тато розповідав. Як він з мамою на кавалєрку ходили в "Ільмень" також про таке знаю.

[Alexander]

А молоко в трехугольных пакетах у нас в Калуше не выпускали.

Алла,ты помладше и наверно не помнишь,- было в Калуше молоко в трехугольных пакетах!,
и тара под них была - такие круглые ящики из проволоки.
сам их носил из магазина в сетке - авоське,целофановых пакетов небыло
а еще помню пацанячьи розваги,- резиновый клей с стройки,карбит и дымовухи с школьных треугольников,
и еще вспомнил,-где сейчас торг центр "прометей",была железная дорога,и ходил поезд
и мы пацанами,еще совсем малыми на рельсы монетки ставили.
Потом хвастались у кого блин покруче получился.

[ЯЯ]

жувачки? - перші, що пам"ятаю - то згадані May "ТМ" та були ще в той час такі кульки різнобарвні (зовні - в середині усі вони були білими) в упаковці з такого ж матеріалу, як і пакування пігулок - тільки набагато більші - може хто згадає їх? пізніше були жуйки "Педро" - самі жуйки нормальні, але вони не мали вкладок, які були пізніше у "Барбі" та "Турбо" - а оті, що мали вкладки - то були - жахливі в порівнянні з тими ж "ТМ" та "Педро"

газована солодка водичка у пляшках - "Ананас" та "ТАРХУН" (останню не дарма написала з великої літери - вона того вартувала й вартує - нині таку не випускають) - потім якось з"явилася у крамницях "Пепсікола", але як раптово з"явилася, так раптово й пропала  

були такі пріколи у крамницях, як банани - чому пріколи? - бо вони були зовсім зелені  

Для мене дивно, що Лалія згадує про напівпорожні полиці іграшкових крамниць, хоча власні відвідини таких відділів універмагів не пам"ятаю - та пам"ятаю, що в мене було більш ніж достатньо ляльок, пластмассова розкладна ліжечко-колиска з набором постільної білизни, посудки - то взагалі окрема тема ...(1- пластмассова, синя з білими візерунками - чайний набір на шість персон. 2- пластмассова, але кращої якості, цеглового кольору з коричневими ручками - кофейний набірчик на чотири персони. 3- пластмассва - рожева з білим - барно-коктейльний варіант, там були креманки, стакани та навіть мартінки (хоча тоді я й не знала, як оте називалося), графін. 4- алюмініва з пластмассовими ручками - кухоний набір. 5- КЕРАМІЧНА - моя гордість - біла з трояндочками - горнятка з блюдцями, два різні за розміро чайнички та цукірничка), гадаю триколісний "Гномік" був у кожного так само як і санки (в кого їх не було - ггг), мала й дитячі лижі, неваляшкі різних розмірів, плюшового слоника, а пізніше й великого плюшового ведмедя - котрий займав усе крісло, були ще такі маленіки мишки з гарненькими мордочками. З конструкторами було гірше - тодішнє "лего" - такі цеглинки на дві пімпочки - то їх мені завжди бракувало для складання чогось цікавого, хоча й мала їх наче зо три комплекти - та вони були різними за розмірами тих самих пімпочок й сенсу від їх кількості - ніякої. Залізний - деталі з болтиками й шурупами - зтим було простіше - їх можна було накупити - усі вони "типовими" були й підходили один одному й доповнювати їх було нормально.

У двоюродного брата була механічна залізна-дорога - суперовська була іграшка - кожен вагон та локомотив в окремому футлярі, рейки у спеціаальних коробках-формах з пінопласту - дуже філігранної роботи. Пам"ятаю, як її розкладали та запускали локомотив з вагонами - то у нас викликало неаби яке захоплення.

Пізніше, блище до підліткового віку мені тітка на день народження подарувала гру "Менеджер" - на той час то була найдорожча гра у іграшковому відділі "України". О-о-о-о, з тим "Менеджером" я із своїми двоюрідними просиджували чи не добами - та перемагав (збирав найбільший капітал) завжди "тримач" банку, навіть 100% володіння усієї важкої промисловості - не давало чомусь-ггг таких прибутків.

Більше, наразі й згадати неспроможна   -втомилася за день
Відповідь від: 05 Травня 2010, 21:52:35Ой, забула - специфічні дитячі ласощі - то була кава з цукром та молоком у брікетах та заварні крема