«ЛюбАрт» — народний, аматорський театр — театр для молоді, в якому всі ролі виконують юні актори. Він виник в Калуші у 1996 році і першою його постановкою була літературна композиція за творами світової і української класики під назвою «Вкусіть гріховний плід життя». Тоді у режисера та засновника театру Люби Липовської виникла ідея створити у Калуші професійний муніципальний театр, щоб довести громадськості, наскільки це необхідно для культурного життя міста.
Першу постановку здійснили, вигравши грант американського посольства. Це був перший матеріальний внесок у театр. За ці кошти купили апаратуру якою, до речі, «ЛюбАрт» користується і до нині, костюми та сценічне оформлення. Після цього театр запросили до Києва, де актори виступили із двома поетичними виставами «Вкусіть гріховний плід життя» та «Пісні для Лелі». Їх дуже тепло прийняла молодь столиці.
У 2005 році відбулася постановка вистави «П’ять нещасних днів» калуського драматурга В.Страліта, який постійно пише для «ЛюбАрту». Основна тема п’єси — абсурдна ситуація розпаду сім’ї і бажання матері будь-яким способом його зупинити. За цю п’єсу автор того ж року отримав третю премію Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова». А вже 2006 року на громадських засадах театр переріс із камерного у молодіжний експериментальний. Тоді ж відбулася перша постановка вистави під назвою «Екстрім», у якій піднімалися проблеми сучасної молоді дуже близькі глядачу.
З того часу «ЛюбАрт» безперервно живе та творить в Калуші, гуртуючи навколо себе небайдужу молодь, яка прагне творити і втілювати свої мрії у життя.
Розповідає учасниця театру Аліна Шост:
— Зараз модно лаяти молодь: бездари, нічого не хочуть робити. Це аж ніяк не правда! Молодь завжди хоче проявити себе. У неї просто немає можливості реалізувати свій потенціал. Ми дуже цінуємо те, що серед старшого покоління ще є люди, яким не байдужі наші прагнення і які допомагають нам знайти свій шлях. І без краплини сумніву я можу впевнено сказати, що молодіжний театр відіграє важливу роль у формуванні особистості кожного підлітка, який приходить до нас. А приходить він сюди, бо розуміє, що краще зайняти себе чимось справді корисним і необхідним, ніж вештатись по підвалах у пошуках згубного кайфу. Театр — це велика сила. Так було у всі часи. Зі сцени ми намагаємося достукатись до людських сердець, донести щось дійсно вагоме. Нехай не усі це розуміють, не усі вловлюють «меседж», але одиниці все ж зуміли розплющити очі. І я говорю про це з власного досвіду. Адже колись ще школяркою прийшла у студію в пошуках себе — і знайшла! Сцена наповнює моє єство, дає сили і стимул рухатись далі, розвиватись. Ти відчуваєш свою необхідність у цьому світі, розумієш, що майбутнє — у твоїх руках і тільки від тебе залежать долі багатьох людей.
Постійними учасниками театральних постановок та репетицій є понад півсотні аматорів-артистів віком від 14 до 30 років. Театр виховав вже три покоління молодих калушан. Його учасники одночасно є акторами, робітниками сцени, декораторами, костюмерами, стилістами, музикантами та прибиральниками. Навколо театру утворилася особлива творча атмосфера, яка дає можливість не лише здійснювати постановки, а й жити театральним життям.
— «ЛюбАрт» робить нас справжніми, такими якими ми хочемо бути, — говорить учасниця театру Софія Нітух. — Дякуючи йому розумієш, скільки є цікавого навколо. Наш театр вільний від всіх сучасних кліше. Там ми всі вчимося жити так, як хочемо, так — як ніхто інший. Для мене театр має свій, неповторний аромат. Він пахне вітром, кавою і чимось таким ....чимось невідомим і таким близьким.
У 2008 виставою «Антидот» «ЛюбАрт» захистив звання народного аматорського театру. В його репертуарі – п’єси на актуальні теми, які завжди отримують позитивний відгук глядачів. Це — «Екстрім», «Антидот», «Соляний Байкер», «Етикетка», дитячі вистави «Таємниця трьох джерел» та «Як Тишко-Нишко Миколаю допоміг». Артисти готуються до прем’єри вистав «Маняки» та «Острів бегемотних поетів», планують постановку п’єси Шекспіра «Сон літньої ночі». Всі творчі роботи приносять величезне задоволення і глядачам, і самим акторам.
Своїми враженнями поділилася ще одна учасниця театру – Юлія Куреляк:
— Всі вистави нашого театру пронизані глибинним змістом і багато чого навчають. Наприклад, я перестала боятися сцени, навчилася виступати перед багатолюдними аудиторіями. Загалом почала по-іншому дивитися на світ. Наш театр невеличкий, але він відкритий для всіх.
За професійною теорією театр живе тоді, коли має три складові: драматургію, постановки і свого глядача. У театру «ЛюбАрт» всі ці складові є, а, отже, він живий.
Ірина Білик
Автор
Тема: Культурно-мистецьке життя Калуша (Прочитано 184091 раз)