Різне > Людська поведінка
Аборти, як до цього ставитесь ви??
Ne-TA:
КАЛЕНДАРИК ПЕРШИХ ДЕВ’ЯТИ МІСЯЦІВ ЖИТТЯ ДИТИНИ
Перший день
Таємниця дару життя ніколи не буде розкрита людиною... Вона розпочинається вже у момент зачаття, коли дитина є лише маленькою клітинкою, меншою від крапки на кінці цього речення. Саме в мить запліднення яйцеклітини генетична інформація, носіями якої є батьки, змішується і передається дитині - формується код особистості, єдиної і неповторної. Ніколи більше спадкові ознаки батьків не сформуються саме так, ніколи більше не буде саме такої людини. У цю мить визначається її стать, колір очей, волосся і шкіри, риси обличчя, будова тіла, тенденція до високого чи низького зросту, міцне здоров’я чи схильність до захворювань...
19-21 день
Дитина виросла до 2,5 мм. Починається битися її серце. Кров циркулює в окремій від матері кровоносній системі. Формується головний і спинний мозок.
4 тижні
Вона збільшилась до 0,5 мм! Вже має голівку, тулуб, кшталтуються очі, вушка, вуста.
7 тижнів
Уже більше 2-х см! Стала гармонійно збудованою мініатюрною дитиною. Має вже людські риси обличчя з очима, вушками, носиком, язичком; у яснах вже є зав’язь молочних зубів. Тіло заокруглюється і покривається тоненькою шкірочкою. Ручки, не більші від друкованого знака оклику, мають долоньки і пальчики. Маленький шлунок вже виділяє власні соки для травлення. В своїй основі організм вже сформований. Подальші зміни полягають лише у збільшенні та вдосконаленні існуючих органів.
2,5-3 місяці
У рисах обличчя вже можна впізнати батьків. Дитина багато чого вже вміє: підкорчує ніжки, згинає і випростовує пальчики стопи, затискає кулачок, морщить брови. Реагує на дотик. Вже помітна різниця між хлопчиками й дівчатками.
4 місяці
Дитина в цей час дуже швидко росте. Має вже 20-25 см довжини, а важить біля 170 грамів. Для такого швидкого розвитку вона потребує багато речовин, які отримує через плаценту від мами.
5-6 місяців
Вдосконалюються всі органи; здається ніби невидимий майстер вирізьблює найтонші деталі, рисочки. На закритих ще повіках з’являються вії; утворюються досить міцні нігтики на пальцях рук. Твердіє скелет. Тони серця стають виразнішими. Має приблизно 35 см довжини.
7-8-9 місяці
Зараз дитина росте найшвидше. Під кінець сьомого місяця вона важить біля 1 кг і, за медичною термінологією, вже є „здатною до життя” - це значить, що органи дитини укшталтовані в такій мірі, що вона може жити поза лоном матері. Готуючись до народження, дитина вправляється у ссані: для цього поки що ссе свій малесенький пальчик. З моменту зачаття до моменту появи на світ вона збільшилась у 6 мільярдів разів! Чи не правда - ґрандіозний шлях?!
Цей шлях проходив кожен з нас, хто бачить зараз сонце, відчуває радість життя. Цей шлях проходить кожна зачата дитина. Не зрадьмо її – вона з такою довірою чекає зустрічі з нами.
Голос ненародженої дитини.
Голос ненародженої дитини такий тихенький, що, мабуть, лише рідні мати й батько можуть його почути. Якщо, звичайно, захочуть… Можливо, хтось почує цей голос вчасно і збереже своїй дитині життя, а до когось він прийде у вигляді нічних жахів, але вже буде пізно.
«Мамо, дозволь мені жити… Ти - моя єдина мама. Я люблю Тебе з самого початку, тому що живу в Тобі. У нас тече та сама кров. Я чую кожен удар Твого серця. Я радію, коли Тобі весело, і сумую, коли Тобі сумно… Відчуваю кожен Твій біль, страх, і на мене впливає Твій смуток. Ти думаєш, що я перешкоджатиму Тобі у Твоїй кар’єрі , заберу свободу і чимдуж хочеш позбутися мене, ще ненародженого мене, за словами лікарів, згустку крові. Але я кажу Тобі, що я живу. Попроси їх, щоб увімкнули апарат УЗД,- тоді побачиш, хто каже правду. Не слухай нікого, крім мене. Лікарі не знають, чи не хочуть знати, яким буде Твоє життя, як Ти позбудешся мене. Мені Тебе шкода, моя Мамо. Ти сподіваєшся, що знайдеш щастя у своїй кар’єрі, але спокій, який Ти втратиш, ніхто і ніщо Тобі вже ніколи не поверне. Ти кажеш, що немає умов для того, щоб виховати мене. Я розумію це і прошу небагато. Є інші люди, які хочуть мати дітей і вони приймуть мене. НЕ ВБИВАЙ МЕНЕ! Я повинен жити, нехай не з Тобою, але заради Тебе. Коли Ти будеш самотня, всіма покинута і нещасна, я Тебе знайду, подбаю про Тебе, пригорну до серця. Лише погодься послухати. Я знаю – Ти мене не планувала. Але саме Ти була дана мені, я Тебе полюбив, тому що людина має лише одну-єдину МАМУ. Дозволь мені жити…і Ти ніколи не будеш про це шкодувати!!! Материнство…Дар Божий… Твоє дитя…Мріяти, готуючись до першої зустрічі зі своєю крихіткою, хвилюватись, прислухаючись до кожного поруху…Дивитись у миле личко та відчувати дотик маленьких рученят, що тягнуться тобі назустріч. Вслухатись у мелодійне: «Мамо, матінко, матусю, рідненька…» Із мудрим та лагідним словом вести за собою життєвими дорогами, оберігати, чекати і радіти… Щастя володіти цим усім – Твоє, бо Ти виплекала нове життя, бо Ти – МАТИ. Спасибі Тобі, рідна! »
Щоденник ненародженої дитини
5 жовтня. Сьогодні почалося моє життя, хоча мої батьки про це поки що не знають. Я дівчинка, у мене буде світле волосся і блакитні очі. Усе вже визначено, навіть те, що я буду любити квіти.
19 жовтня. Дехто вважає, що я ще не людина. Але я вже справжня людина, так само як маленька крихітка хліба - все ж таки справжній хліб. Моя мама існує, і я теж існую.
23 жовтня. Я вже вмію відкривати рот. Подумати тільки, через рік я навчуся сміятися, а потім говорити. Я знаю, що моїм першим словом буде "мама".
25 жовтня. Сьогодні почало битися моє серце.
2 листопада. Я кожного дня потрошку росту. Мої руки і ноги починають набирати форми.
12 листопада. У мене формуються пальчики - смішно, які вони маленькі. Я зможу гладити ними мамине волосся.
20 листопада. Тільки сьогодні лікар сказав моїй мамі, що я живу тут, під її серцем. Яка вона, мабуть, щаслива!
23 листопада. Мої мама і тато, мабуть, думають, як мене назвати.
10 грудня. У мене росте волосся, воно гладеньке, світле і блискуче.
13 грудня. Я вже трішки бачу. Коли мама принесе мене в світ, він буде наповнений сонячним світлом і квітами.
24 грудня. Цікаво, чи чує моя мама тихий стук мого серця? Воно б`ється так рівно. У тебе, мамо буде здорова маленька донька!
28 грудня. Сьогодні моя мама мене вбила.
Я дуже довго думала чи показувати всім цей фільм, вважаю необхідно.
http://www.abortu.net/index.php
Вибачте.
KATRIN:
:'( Щось я зхвилювалася ...Сьогодні по ТСН бачила сюжет, про дівчинку Богданку. Богданочку мама хотіла "вбити",коли була на п"ятому місяці вагітності.Після появи на світ, дівчинка дихала, а шоковані лікарі її реанімували.До останнього дитина боролася за життя,її годували через зонд.Одного разу ,одна сім"я захотіла забрати дівчинку до себе-та лікарі відмовляли,навіщо вам інваліда?Пара виходила Богданку,їй зараз 5 рочків.Молоді люди не всиновлюють її,надіючись,що колись ,її біологічна мама зрозуміє свій гріховний вчинок, і прийде за своєю крихіткою... :(
doktor-maks:
Є документальна література із свідченнями, що коли абортована дитина ще живе, її вбивають
Ne-TA:
Під час аборту дитина кричить і намагається втекти
Понад десять років тому американський лікар Бернард Натансон зняв фільм "Німий крик" http://www.noabort.net/silent-scream( це інший фільм) . Це документальний відеозапис абортування 12-тижневого малюка. У лоні матері, яка зважилася на аборт, живе дитя послідовно розривають, четвертують, розчавлюють холодні стальні інструменти.
Спочатку на екрані з`являється картинка. Ось голова дитини, ось її тільце. Маленька ручка тягнеться до ротика. На зображенні можна побачити не лише ротик, очі, носик, але навіть те, що голівка заповнена мозком. Біля самого низу екрана розмістилися маленькі ніжки. Сердечко б`ється рівно - 140 ударів на хвилину. Час від часу дитятко трішки змінює своє положення. Усі його рухи спокійні: воно відчуває затишок і безпеку. Раптом на екрані з`являється зловіща тінь - це вакуум-кюретка (спеціальний інструмент, приєднаний через вакуумну трубку до електронасоса). Вона повільно і невмолимо наближається до дитини. Вона вже відчуває небезпеку: намагається відсунутися від чужорідного тіла, в її активних, але зовсім безпомічних рухах з`являється панічний страх. Вакуум-кюретка нащупує дитину. Збудження і жах дитини досягають апогею. Її маленький ротик розкривається в німому крику. В останньому пориві відчаю вона беззахисно відсовується в ліву частину матки. Серце б`ється все швидше і швидше: 200 ударів на хвилину. Плодний міхур розривають, утробні води, які були її затишним теплим світом, швидко зникають. Кюретка безжалісним шулікою впивається в тільце дитини і буквально відриває її від крихітної голівки. Тепер усе...Через секунду лікар вводить аборцанг. Він міцно охоплює маленьку голівку. Слабенькі кісточки маленького черепа розчавлюються і розплющуються в одну мить. Те, що кілька хвилин тому було голівкою, видаляється. Тепер на екрані видно лише шматки тканин і осколки - усе, що залишилося від крихітної і безпомічної людської істоти. Описане вище - це так званий аборт, що вважається найбільш "гуманною" операцією подібного роду.
Цей фільм жахнув світ.
Ембріон в утробі - це унікальний і неповторний індивід
"Це ще не людина. Лише ембріон, який нічого не відчуває". Такими думками виправдовують свій вчинок жінки, які відважилися на аборт. Наука сьогодні доводить протилежне. Ось що пише професор кафедри ембріології біологічного факультету МГУ Д.В.Попов. "Чим починається людське життя? Визріла яйцеклітина, потрапляючи у фолієву трубу і повільно опускаючись нею протягом кількох днів у матку, зустрічається зі сперматозоїдом. Його ядро проникає всередину, і після складного руху всередині яйцеклітини її ядро, що містить генетичну інформацію, взяту матір`ю від своїх батьків, і ядро сперматозоїда, що містить інформацію, взяту батьком від своїх батьків, зливаються в єдине і утворюють ядро (зиготу) з подвійним набором хромосом, яке містить комбінований генетичний матеріал. З цього моменту ми не лише вправі говорити про те, що маємо справу з окремим організмом, але просто зобов`язані не вважати по-іншому. Цей організм має унікальну, індивідуальну, притаманну лише йому одному на земній кулі генетику. За теорією ймовірності двох генетично однакових організмів бути не може.
Висловлюється думка, що ембріон є частиною тіла матері. Це не так з багатьох причин. По-перше, генетично він відмінний від матері. По-друге, плацента не вростає в стінку матки матері - існує плацентарний бар`єр, який не дає змоги більшості захворювань матері проникнути через нього, і зараження дитини зазвичай трапляється лише з моменту родів. Кров матері не може проникнути всередину ембріона. За її складом і групою, за генетикою кожної клітинки свого тіла ембріон відрізняється від матері. Мати гріє його, захищає, виводить вуглекислий газ, дає кисень і складові цеглинки, з яких будуть складатися його білки. А ось складати їх у кожній своїй клітинці він буде за власною неповторною генетичною програмою.
Чи є штучне переривання вагітності вбивством? Так, хоча непосвяченій людині може здаватися, що ця крихітна істота, яка на початковій стадії свого розвитку менша за голівку булавки, ще не живе, що вона не думає, в ній не має тих рис, що з`являться згодом. Але що може змінитися опісля, протягом її життя? Дуже небагато. Може змінитися її зріст, колір її шкіри, маса мускулатури. Але найголовніше - її генетична суть - залишиться незмінною".
Убиваючи дитину, жінка вбиває й себе
Разом з убивством дитини відбувається й убивство здоров`я жінки. Скотт Соммервіль стверджує, що медики довели зв`язок абортів з раком молочної залози. Це захворювання поширюється дуже швидко, що стало загадкою для вчених. Медичні дослідження показали, що причиною зростання захворюваності може бути аборт. Вагітність жінки зумовлює гормональні зміни, які, в свою чергу, змінюють структуру її грудей. Естроген та інші гормони наповнюють організм матері. Під їхнім впливом грудні клітини потужно ростуть. Мережа молочних проток починає розвиватися, щоб потім перетворитися в справжні молочні залози. У цей час клітини найчутливіші до впливу деяких чинників, що спричинюють рак. Передчасне припинення вагітності залишає мільйони клітин грудей призупиненими в розвитку, в перехідному стані. У такому вигляді вони мають надзвичайно високий ризик перетворення на ракові.
Наслідки від переривання вагітності справді всеруйнівні. Організм жінки відчуває шок. Усі органи і системи, які налаштувалися на розвиток ембріона, після його видалення відчувають "розгубленість". Настає баланс гормональної, імунної, нирково-печінкової функцій, регуляції артеріального тиску, об`єму циркулюючої крові. Жінка стає роздратованою, погіршується сон, підвищується втомлюваність. Це означає, що виникає "ідеальний стан" для розвитку інфекційних хвороб та запальних процесів. Наслідком запалення придатків найчастіше стає непрохідність труб. Жінка не застрахована від позаматкової вагітності чи безплідності.
Крім того, сліпе вишкрібання слизової матки під час медичного аборту часто супроводжується мікротравмами: з`являються стоншені ділянки, які недостатньо постачаються кров`ю, утворюються рубці. Усі ці зміни порушують нормальне живлення зародка під час наступної вагітності. Звідси вади розвитку, викидні чи передчасні пологи.
У розвинутих країнах жінки, яким робили аборт проходять курс психологічної реабілітації. Бо речовини, призначені для розвитку ембріона, після цього умертвіння все ще виробляються організмом і згубно впливають на нервову систему жінок. Розвивається так званий "синдром переживання аборту".
Після смерті батьки обов'язково зустрічаються з душами вбитих ними дітей.........
DVania:
5 місячний плід вижив після аборту.Україна-ТСН.ua http://tsn.ua/pda/index.php?article_id=78401#article В заголовку вжито слово "плід",я ж вважаю треба писати дитина,бо плід звучить так начебто це щось неіндивідуальне якись просто плід,а це вже ЛЮДИНА.
Навігація
Перейти до повної версії