Як я обіцяв розкажу про нашу медицину.
Коротше відвіз я свою бабцю у колишню районну на Каракая. Мусіли їхати туди бо у бабці на тілі висипало якісь прищі, що страшенно свербіли і таке (то більше то менше) тривало вже понад пів року. У нас була версія що то наслідок довготривалого вживання ліків від тиску, бо крім всього іншого в описі ліків було написано, що вони можуть давати таку алергічну реакцію.
Вже пізніше ми пригадали, що свербіж зявився якраз після того як вона почала приймати саме ті ліки.
Але йдемо попорядку.
Все як положено. Перший пункт звісно - терапевт. Подивилася і призначила ліки від алергії.
Трохи полегшало, але після закінчення їх прийому все повторилося. Що не дивно, адже причину реакції ніхто не усунув.
Пішла бабуля до шкірного, там же на пятачку. Той навіть не думав її оглянути а відразу сказав щоб їхала на Каракая.
Нарешті ми таки туди поїхали.
Заходимо. Кажу мол. добридень, ми до вас на консультацію. Сидить їх там 4 штуки. 2 лікарі 2 сестри.
Старша пані лікар мені відповідає, що за консультатцєю то ми до професорів маємо звертатися.
Мало б насторожити. Але я сприйняв як ознаку гарного настрою.
Беру розбераю бабулю і по ходу розказуємо що вона приймає і які хвороби має крім тої шкірної біди.
А вони нам:
А флюрографія, а гінеколог. Я показую що в 2009 році то все проходили. Лікар - нєпаложена!
Я до сестри:
Та подивіться, бабці 82 роки. Того року все обходили, не мучте її.
Сестра послухала і позаписувала що всі доки є.
Далі треба бачити як її оглядали
Я собі уявляю, що мабуть прокажених так лікували.
На відстані, не встаючи з крісла, не доторкаючись руками до шкіри. Ну короче так як з лайном.
Відповідь від: 21 Грудня 2010, 13:43:50
Ну подивилася вона так з далека та й каже таким призирливим тоном "Та маєте коросту..."
Ми в шоці. Бабуля каже, та я у війну як мала була то мала коросту і знаю яке воно, то не може бути.
Доктори зразу:
-А з ким ви живете?
Ще молодий дохтєр подивився і теж каже короста.
Але хоч написали направлення на лікування в стаціонар. Теж завдяки сестрі. Бо лікарі виявляли повний пофігізм.
Сестра так чемно забрала бабулю на аналіз крові (на сифіліс) ну і ще пошукала бабі в голові воші.
Я в ауті повному. Але виду не подаю.
Пішли у стаціонар.
На щастя там є ще нормальні люди на відміну від поліклініки.
І лікар нас огланула і відразу на аналізи направила.
Звісно ніякої корости не виявили. Я пояснив які ліки і як довго бабця приймає і лікар призначила уколи.
Так от їздимо на ті уколи досі. На другий день почервоніння зійшло на половину а на третій практично зовсім зійшло. Свербіння залишилося лише там де гояться струпи. Відновився апетит (який від накопичення в організмі гадостей від ліків був зовсім пропав).
Звісно я не в змозі описати всі прєлєсті нашої медицини у поліклініках, але я вам чесно скажу, багато вже бачив але такого поганого відношення ще не зустрічав. Щоб до нормально виглядаючої, нормально одягненої і чистої людини ставилися як до бомжа, то просто ППЦ. І то ще я з нею був, а якби вона сама прийшла ?!
Дай Бог вам ніколи не хворіти!
Автор
Тема: Медицина в Калуші (Прочитано 345274 раз)