МОЄ НОВЕ ВІДКРИТТЯ - ВІТАЛІЙ ІВАЩЕНКО !!!!!!!!
Читаємо -
http://viiv.co.ua/mozaika.htmlВідповідь від: 01 Липня 2011, 19:16:46
А це мій ЖЖ друг - Мірек Боднар (нижче його вірші) Побільше б ТАКИХ ДРУЗІВ !
....постійне споглядання себе немов порожнечі
постійно ці зриви що переходять у тахікардію
креслиш план відступу обдумуєш лінію втечі
їм залишаєш любов собі – тільки віру й надію
надвечір коли небо приносить зливу та вітер
і з придорожніх дерев на асфальт опадає цвіт
напишеш в листі кілька тьмяних утішливих літер
котрі хтось потрактує як епітафію чи заповіт
можливо ще побачимось щасливо зоставатись
вітання усім хто ревно за мене молився й терпів
прощання липне на устах волокнами цукрової вати
і губиться в повітрі мов серед обширу степів
більше не буде радіопередач і приступів нудоти
птахів та дітей під будинком ранкових поливалок
будеш мандрувати і мандри триватимуть доти
доки шкіра не запахне як руки старих рибалок
доки нарешті не втямиш що твоя відсутність
комусь болить і ниє неначе рана під час дощів
доки не відчуєш задуху у грудях а в роті сухість
що стиснуть як місто весною стискають віття кущів
зникне бажання рухатись далі втіха гнати і гнати
у снах прийдуть обличчя друзів від яких вже відвик
обриднуть нічліжки – готелі колиби та пансіонати
і розляжеться серед ночі твій розпачливий крик....
------------------------------------------------------------------------
солодша за мед за цукрову тростину
чіпкіша за плющ та гінкий виноград
пам'ять що в тілі всю ніч без упину
кришиться дрібно і ранить мов град
приходить тепло і таке відчуття
ніби долоні постійно брудні
так само не знаєш як до пуття
звести ці судоми і згаяти дні
виніс зі всього не так вже й багато
трохи непотребу дрібку прикрас
хоч і траплялись бентежні загати
та якось минав їх твій тихий баркас
світяться садна поблискують шрами –
гідні медалі за програні битви
згадуй всі зорі дерева та брами
що чули твої відчайдушні молитви
може десь знайдеш на самому споді
те що ховалось усі ці роки
може відчуєш той протяг господній
що пам'ять тамує і гасить свічки
----------------------------------------------------------
врешті-решт усе закрутилось спочатку
і знову – вже вкотре – залишився сам
і знову господь поставив печатку
й віддав на поталу нічним голосам
стоїш як примара посеред дороги
як свідок єгови якийсь неприкаяний
навіть вода що долає пороги
минає твій простір грубо покраяний
будеш ще довго і вперто боротися
битись об час мов метелик об лампу
а може натомість як богородиця
отримаєш все відразу та залпом
а втім цей простір і не був твоїм
тому і не варто даремно злитися
спробуй тепер пояснити всім їм
що це як у поїзді додзвонитися:
то з'являється то пропадає зв'язок –
паскудне у оператора покриття
тож краще дивитись як тихий бузок
натхненно шукає собі опертя
достатньо насправді кількох епізодів
аби зрозуміти що це за вузькоколійка
у тебе цих спалахів світлодіодів
за минулі роки було більше ніж кілька
і хоч ти грузнеш у сипких пісках
і бліднеш та марнієш як кульбаба
послухай ще жаске гуцульське ска
з далекого присілка перкалаба
відчуєш в ту мить радість і смуток
і стане воднораз світло та темно
і скажеш собі – непоганий набуток
і грітимеш подихом досвіду зерна