«Культурі електронної музики в Україні тільки 15 років, тому її рівень невисокий, – розповідає викладач академії Сергій Лазарєв, він же ді-джей Sergio Mega. – Це пов’язано з поверховим рівнем знань у самих ді-джеїв, більшість із яких є лише виконавцями, а не авторами. Водночас, у Європі ця культура існує вже 35 років, а в США – близько 50. Й у світі цінуються справжні спеціалісти – ді-джеї, які поєднують компіляцію чужих платівок із саунд-продакшеном, тобто написанням власної музики». Отже, основи цієї професії й пропонує опанувати академія. Дисципліни, котрі вивчатиме майбутній ді-джей, поділяються на три групи: цикл соціально-гуманітарних наук (за стандартами МОН), цикл фундаментальних наук (історія мистецтва – кіно, телебачення, театру, музики; предмети фізико-математичного напрямку – акустика, електротехніка, електроніка) та спеціалізований цикл (основи звукорежисури, ді-джеїнг, мастеринг, композиція та комп’ютерне аранжування). На 3-4 курсі передбачається практика в клубах, концертних залах, на фестивалях.
Як розповіла завідувач кафедри мистецьких технологій академії Наталя Бєлявіна, цього року на перший курс бакалаврату за спеціальністю «звукорежисер» планується прийняти 25 вступників, з них 10-15 – на подвійну кваліфікацію «звукорежисер, ді-джей»; 10-15 осіб набираються й на другу вищу освіту. Для вступу абітурієнту необхідно подати результати ЗНО з української мови й літератури та історії (або пройти співбесіду для тих, хто закінчив школу до 2007 року) та скласти творчий іспит, на якому перевірятимуть слух, творчі здібності, знання з теорії та історії музики, мистецтв.
Ді-джеї не залишаться без роботи, впевнений Sergio Mega. Сьогодні таких фахівців потребують численні клуби, ресторани, їх запрошують грати на вечірках, нагородженнях. Ді-джеї увійшли й до складу музичних колективів: сучасні виконавці, рок-гурти та хіп-хоп-команди (наприклад, Руслана, «Грін Грей», «Бумбокс») постійно співпрацюють з ді-джеями. Випускники зможуть працювати і як звукорежисери – на радіостанціях, телеканалах, добирати музику, робити саундтреки до фільмів тощо.
Спеціалізована освіта з ді-джеїнгу вже стала звичною практикою за кордоном. Багато ВНЗ розглядають кар’єру ді-джея як додаткову можливість для свого випускника. Таких фахівців готує, зокрема, International school of audio ingeneering (SAE Institute), філіали якої є в усьому світі, Державний університет Сан-Франциско. Утім, український виш ставить перед собою завдання значно більше, ніж дати ді-джеям вищу освіту. «Ніде у світі найкращим ді-джеєм не може стати той, хто не є одночасно саунд-продюсером, не створює власної музики, – розповідає Sergio Mega. – Й останнім часом у нас з’являється дедалі більше талановитих авторів, яким часто не вистачає фахових, ґрунтовних знань, щоб писати музику професійно. Тож у результаті ми хочемо виховати нове покоління ді-джеїв, котрі зможуть представляти якісний український саунд у світі». Про необхідність серйозної освіти Сергій Лазарєв знає з власного досвіду – вже рік він займається з молодими ді-джеями в школі ді-джеїнгу та саундпродакшну CTSchool, що діє на базі незалежного українського рекорд-лейблу та студії звукозапису CTS Records. Утім, Сергій має певні застереження для тих, хто бажає обрати собі ді-джеїнг як головне заняття в житті.
«Передовсім, професія ді-джея дуже творча, адже сьогодні ді-джей, щоб вирізнитися з-поміж решти має бути й композитором, – вважає Sergio Mega. – Тому до цього заняття треба ставитись із самовідданістю, вкладати енергію й сили». А «найтемніший» бік цієї професії – робота в нічний час, переважно у вихідні, та гастролі.
«Вечірній Київ»