Трохи про Святе Передання
Під Святим Переданням розуміємо те, що святі Божі мужі передавали наступним поколінням про віру, закони Божі, церковні таїнства, побожні звичаї і все святе про що не записано у книгах Святого Писання. Святе Передання зберігається Христовою Церквою у молитвах, у церковний піснях, у писаннях святх отців, у апостольських правилах вселенських соборів. Церква - скарбниця Святог Передання. Апостол Павло пише:
"Церква Бога Живого, стовп і підвалина правди" (1Тим.3.19)
Однак Передання тільки тоді дійсно святе, коли воно не суперечить Святому Письму і вченню Церкви. Вигадані перекази, навіть якщо вони побожного змісту, не можна вважати за Святе Передання. Святе Передання давніше від Святого Письма. До всесвітнього потопу і події на Синаю Св. Писання не було зовсім. Всі вчення про Бого і діла Його передавалися усно через покоління. Святе Передання не втратило свого значення і тоді коли появилося Св. Письмо, бо у книгах Святого Письма записано не все. Євангеліть Іоан Богослов писав:
"Багато інших чудес сотворив Ісус перед учениками Своїми, про які ненаписано в цій книзі." (Іоан.20.30)
А в іншому місці Євангелії читаємо:
"Багато є й іншого, що Ісус учинив. Але думаю, що коли б написати про все те зокрема, про кожне, то й сам світ не вмістив би написаних книг ! Амінь." (Ів.21.25)