Різне > Віра, релігія, філософія, світогляд
Про віру
newroman:
Блаженні убогі духом, бо їхнє Царство Небесне
Тепер прикладемо риси людини, убогої тілесно до убогої духовно. Убога духом – та людина, котра щиросердно визнає себе духовним бідняком, який нічого свого не має; хто всього очікує від милосердя Божого, хто впевнений, що він не може ні помислити, ні побажати нічого доброго, якщо Бог не дасть думки благої і бажання доброго, що він не може зробити жодної істинно доброї справи без благодаті Ісуса Христа; хто вважав себе грішним, гіршим, нижчим за всіх, хто завжди докоряє собі і нікого не засуджує; хто визнає одяг душі своєї нечистим, похмурим, сморідним, непридатним і не полишає просити Господа Ісуса Христа просвітити одяг душі його в нетлінний одяг правди; хто безперестанно вдається до захисту під покровом крил Божих, не маючи ніде безпеки в світі, крім Господа; хто всі статки свої вважає Божим дарунком і ревно дякує Господу за всі блага, від майна свого охоче дає потребуючим. Ось хто убогий духом і такий убогий духом блаженний, за словом Господа, тому що де смирення .усвідомлення своєї убогости, своєї бідности ,окаянства, – там Бог, а де Бог, там очищення гріхів, там мир, світло, свобода, достаток і блаженство. Таким убогим духом Господь прийшов благовістити Євангелію Царства Божого, як сказано: «Мене Він помазав, щоб добру новину звіщати вбогим» /Як.4: 18/, убогим духом, а не тим, хто вважає себе багатим; бо гордість їхня відштовхує від них благодать Божу, і вони залишаються порожньою і смердючою храминою. Охоче і люди простягають руку допомоги тим, хто справді бідний і потребує найбільш необхідного; і Бог милосердний до убогости духовної, по-батьківському милостивий до неї. І на поклик її наповнює своїм духовними скарбами – «Удовольняв голодних добром» /Як.1:53/, сказано.
Чи не долини зрошуються вологою; не долини квітують і духмяніють? Чи не на горах бувають сніги і крига, немає життя? Гори високі – образ гордих; долини низькі – образ смиренних. «Нехай кожна долина наповниться, гора ж кожна та пагірок знизиться» /Лк. 3:5/. «Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать» /Як. 4:6/.
Отже, блаженні убогі духом, тобто хто вважає себе за ніщо, бо їхнє Царство Небесне
Juli:
Амінь!!! Повністю згідна!!! Самі написали? Це ваше власне відкриття?
newroman:
--- Цитувати (вибране) ---Амінь!!! Повністю згідна!!!
--- Кінець цитати ---
Ооо, ви мене дивуєте. Ви джулі вважаєте, що треба себе вважати за ніщо, гіршим за ніщо і нижчим за всіх ???
В своїх постах ви так, мені здається не вважали:
"-Я особисто будую своє життя на основі Слова Божого і маю плоди.
-Я не грішніша від скотини,
-Вважати себе грішніше від скотини - це невдячність Богу і зневага до Його жертви.
Христос освятив мене і я продовжую перебувати в цій святості! Кожного дня мій Господь
вдосконалює мене, обрізує і очищає, як виноградну лозу, щоб я ще більше плодів змогла принести.
-"Праведный верою жив будет; а если [кто] поколеблется, не благоволит к тому душа Моя.
Мы же не из колеблющихся на погибель, но [стоим] в вере к спасению души." (Евр.10:38,39)[u] Це про таких як я![/u]
-Я – зріла християнка і маю плоди, яких досягла завдяки Богу, в усіх сферах свого життя. Коли я покаялася перед Богом, Він дав мені свободу від гріха - я це одразу відчула. Сьогодні я можу говорити про минуле досить вільно, бо відчуваю, що воно мені вже не належить. Я стою в свободі, яку дарував мені Христос.Я не грішу кожного дня
Juli:
--- Цитата: newroman від 13 Травня 2008, 01:40:35 ---Ооо, ви мене дивуєте. Ви джулі вважаєте, що треба себе вважати за ніщо, гіршим за ніщо і нижчим за всіх ???
В своїх постах ви так, мені здається не вважали:
--- Кінець цитати ---
:-D :-D :-D Я перечислюю факти, які вже зправдилися в моєму житті. Але я завжди пам`ятаю Того, Хто все це мені дав і всю славу, честь і подяку я даю Йому - моєму Спасителю і Господу Ісусу Христу! Я високо ціную своє життя, все що є в моєму житті, людей, які є в моєму житті і себе. Кожного дня я прославляю за це Господа! Він для мене - Все! Ним я живу і дихаю, Ним стою! Він - моя сила і міць, на Нього покладаю надію!
Juli:
О вере
Матфея 17:19-20 «Тогда ученики, приступив к Иисусу наедине, сказали: почему мы не могли изгнать его? Иисус же сказал им: по неверию вашему; ибо истинно говорю вам: если вы будете иметь веру с горчичное зерно и скажете горе сей: "перейди отсюда туда", и она перейдет; и ничего не будет невозможного для вас».
Существует разное понимание веры, но Бог многого не требует. Ему нужны верные люди с верой размером пусть даже с горчичное зерно, но верой истинной. Вера - не событие, а постоянный процесс, т.е. движение во времени, и у нас должна быть не сиюминутная верность. Бог хочет, чтобы мы мыслили и говорили как люди веры, для которых вера – это сама жизнь праведников. Но если что-то мешает поверить, пусть Господь поможет неверию, для исполнения воли Божьей и утверждения Его славы, так как сомневающийся ничего не сможет совершить. Нельзя верить сегодня и не верить завтра. Либо мы верим на 100%, либо нет, потому что вера – это стиль жизни, и здесь не может быть никаких сомнений.
Вера не измеряется количеством: больше - меньше, хватает - не хватает. Она или есть, или ее вообще нет. Бог ищет людей, преданных Ему, способных зубами держаться за Его обещания и стоять в проломе за свой народ.
Навігація
Перейти до повної версії