https://zbruc.eu/node/42073Письмо з Калуша.Справозданє посольске п. Романчука.
П. Романчук, розпочинаючи своє справозданє, згадав передовсїм, що він уважає своїм посольским обовязком заступати отсі справи в соймі: 1) спеціяльні интереси повіту, котрий єго вибрав; 2) cпpaви селяньскі і маломіщаньскі взагалї, бо він вибраний з селяньскої курії, селянами і міщанами; 3) справи рускі, бо калускій повіт єсть рускій (після послїдної конскрипції єсть в нїм 52.000 Русинів, 4.200 Поляків, 7.900 жидів і 1.100 Нїмцїв) і 4) справи краєві взагалї
Піднїс ся крик, котрий заглушив остатні слова комісаря. "По-руски говорити!" обізвало ся 300 голосів. Комісар, очевидно сильно зиритований, повтаряє свої слова знов по-польски, покликуючи ся на §.13 закона о згромадженях. Знов крик: "по-руски говорити!" заглушує єго слова. Предсїдатель щось представляє комісареви, однак сей оказує ся неуступчивим. Тогди предсїдатель, успокоївши згромаджених, промовляє до них, що власти треба повинувати ся і він длятого збори закриває, а на знак того накриває голову; однак що поступленє правительственного комісаря противне законам, то подасть ся до висшої власти жалобу. Але згромаджені таки не могли успокоїти ся; комісар промовляв вже по-руски, взиваючи, щоби розійшли ся, аж наконець предсїдателеви Бачиньскому і послови Романчукови удало ся утихомирити всїх, так, що розійшли ся спокійно. Стокількадесять виборцїв удало ся до склепу п. Коритовского і там підписали зараз жалобу. П. Романчук заявив, що він крім того внесе жалобу від себе.
Автор
Тема: Українська мова- проблема реальна чи надумана (Прочитано 422761 раз)