Я якось подивилась по телеку програму про буккросерів і мені стало цікаво... Різні люди залишають книги у визначених місцях: на лавочках, в під*їздах, в гіллях дерев тощо. В книгах залишають інформацію про себе і серійний номер книги, а інші люди знаходять ту книгу, перечитують і знову залишають у іншому місці. Так книжки мандрують світом. Але... коли я захотіла дізнатись про місця букросерів в Івано-Франквіській області на їхньому головному сайті, то з прикрістю виявилось, що там України навіть немає серед списку активних учасників:( Тоді я потурилась на український сайт букросерів, але він досить примітивний і місць для букросерів не передбачає, не знаю чи варто згадувати, що жодного міста з нашої області там узагалі нема... Але трошки порившись в всесвітній павутині я надибала, що у Франику є книгарня "Є" на 2 поверсі Гармидеру і там знаходиться полиця букросингу, нажаль єдина в області. Давайте бавитись, створимо декілька місць для букросингу в Калуші і піднімемо рейтинг нашого міста в цьому русі! Як вам ідея?
Відповідь від: 15 Травня 2009, 20:35:34
Ото я таке знайшла в неті:
Буккросинг - це новий ідейний рух інтелектуальної молоді різних країн - вільний рух книг,
організований за спеціальними правилами. Буккросинг використовує принцип соціальних мереж і близький до акцій флеш-моб. Учасники руху залишають книги зі спеціальними позначками у заздалегідь обумовлених і вказаних через сайти буккросерів місцях, щоб охочі буккросери-мисливці могли ці книги знайти, прочитати і, зафіксувавши у самій книзі та на сайті історію її пересування, знову „відпустити” у подорож.
Ідея буккросингу з’явилася в американського інтернет-технолога Рона Хорнбекера. На сайті phototag.org, він прочитав про систему циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити це з книгами. У березні 2001 року він залишив 20 книг у холі свого готелю. А за півроку на сайті Хорнбекера було зареєстровано вже 300 активістів, які „відпускали” свої книги у подорож.
Мету буккросингу всі учасники формулюють по-різному: популяризація ідеї читання і перетворення світу на бібліотеку, практика налагодження нових соціальних зв’язків, створення нового інтелектуального прошарку суспільства і навіть подолання буржуазно-капіталістичного принципу привласнення і накопичення. Тобто йдеться не просто про обмін книгами, але і про спілкування та обмін ідеями.
Останніми роками буккросинг набув значного поширення у світі і переріс у справжній інтелектуальний вид спорту, а його визначення навіть з’явилося в останньому виданні оксфордського словника.
За даними офіційного сайту буккросерів
www.bookcrossing.com, сьогодні у світі налічується вже 617 тисяч офіційно зареєстрованих буккросерів та майже 4,5 мільйони „вільних” книжок. До кола буккросерів щоденно приєднується щонайменше 300 людей. Тож за кілька років їх кількість сягне 1,000,000 людей.
Найбільше „невпійманих книг” циркулює Сполученими Штатами - 13 380. Втім, за кількістю активних учасників руху лідирує таки Європа. Найбільша кількість буккросерів (30 %) живе в Італії. За сприяння третього каналу державного радіомовлення Італії Radio Tre, ідея обміну книгами стала настільки популярною, що міська влада Флоренції навіть подарувала буккросерам 4 тисячі книг. Із Італії у 2003 році ідея обміну книгами потрапила до Франції, де сьогодні вона підтримується кількома видавництвами, які постійно „відпускають” частину тиражу своїх видань у вільну подорож. Видавці заявляють, що це не шкодить книготоргівлі, а навпаки - стимулює читацький інтерес до нових книг.
В Україні перші акції обміну книжками почалися 2005 року. Наразі працює кілька інтернет-форумів, присвячених цій темі.
Якщо Ви вирішили приєднатися до рядів буккросерів, то не випускайте на волю непотрібну Вам річ. Якщо книга справді подобається Вам, то, цілком імовірно, сподобається й іншим. Книга має захоплювати, наштовхувати на роздуми, спонукати до дискусії.
Автор
Тема: Bookcrossing на Прикарпатті !!! (Прочитано 47427 раз)