Я аж подих заиамувала... Стидно дуже чуттєво
мені приємно, що вам сподобалось )))
Відповідь від: 10 Березня 2010, 21:12:05
напишіть ще Посмішка
не вопрос )))
Відповідь від: 10 Березня 2010, 21:12:51
Осінь в пакеті.
Наблукавшись світу вулицями вдосталь,
Загляни до мене в дім на чашку чаю.
Ти принесла нині у пакеті осінь
І накрила стОли за своїм звичаєм.
На кармінові квітки зі скатертини
Розкладала золотаві блюдця-листя.
Маю мрію, що тебе я не покину,
На мазут не проміняю небо чисте.
Ти сховаєш вікна за картаті штори,
Застеливши постіль синіми птахами.
Ми з тобою не коханці апріорі:
Ти лягаєш спати, я - іду до мами.
І так само буде завтра, як і вчора -
Наблукавшись світу вулицями вдосталь,
Напустивши в хату холоду знадвору,
Знов мені у сумці притарганиш осінь.
________________________________
Гуркоче грім., палають блискавиці,
Дощі змивають пил і бруд з землі.
Ти ж спи, мій ангел, хай тобі присниться,
Як з моря повертають кораблі,
Як світять зорі, розквітають квіти,
І як земля цілує неба край.
І хай шумить гроза - ознака літа,
Мій ангел, ти не бійся, засинай.
______________________________
Цукерочкою вдягненою в фантик,
Волоссячком, заплетеним у бантик,
Була моя любов.
В кав’ярні філіжанкою кавусі,
Словами солоденькими у вусі
Була моя любов.
Гніздечком з ластів’ятами під дахом,
Класичними мелодіями Баха
Була моя любов.
Розмовами нічними у півтону,
Вібраціями звуків камертона
Була моя любов.
Цукерок з’їв, а фантик - у сміття,
Зняв грубо бант й на дерево повісив,
Всю каву випив, як моє життя.
Слова забувши, танцював на стрісі
І налякав дрібненьких ластів’ят.
Ти Баха не терпів до одуріння,
В півтону гарно удавався мат.
Закон підтвердив про земне тяжіння,
Через вікно жбурнувши камертон.
З петель залізних двері обірвавши,
Сказав, що дім цей схожий на притон,
І вбив мою любов. За що і нащо?
_____________________________
Відповідь від: 10 Березня 2010, 21:19:27
Кому цікаво, тут є ще, і не тільки я
http://maysterni.com/user.php?id=2499&contest_id=0Відповідь від: 10 Березня 2010, 21:27:25
У мене. У тебе.
Залите небо сонцем угорі,
а в тебе - зашнуроване дощем.
Така от осінь різноконтинентна.
У мене - пахнуть яблука в порі,
а в тебе - на душі карпатський щем
і все життя чомусь одновалентне.
У мене - автостради сіре тло,
скорочені слова конкретних фраз
і запахи, людські та бензинОві.
У тебе - висота, пісок і скло,
нічних і денних чергування фаз -
усе старе і нібито не нове.
У мене кольорові сни, авже ж,
хоч заважає спати ніч глуха
і зранку будить телефон о сьомій.
Одне і те ж. Чомусь одне і те ж
я відбиваю клацання в вухах:
"А ми колись давно були знайомі?"
Автор
Тема: Кохання, стосунки, почуття... (Прочитано 123748 раз)