Розкажу одну історію, може й повторюсь, не пам'ятаю чи писав раніше.
Я ще працював у міськраді, десь квітень 2007-го. Чую, в приймальній у мене шум. Виходжу. Шумить жіночка років 50-ти:
Куди дивиться влада, мовляв! В Хотіні до ріки нема як підійти, сміття повно, пляшок, кури дохлі валяються (а тоді грип пташиний ходив). А от недавно хтось цілу свиню дохлу в берег кинув! І т.д. і т.п.
Питаю: жіночко, Ви звідки?
Я - з Хотіня!
А хто, питаю то все в ріку накидав?
А вона так щиро - та ж хотінські!
Я тоді питаю - то що ж Ви шумите, чого хочете?
Як що??? Ви ж влада! Робіть щось!
Що, питаю, зробити для Вас?
Міліціянтів поставте, най пантрують за нами!
Логіка цієї жінки проста, десь я її і тут на форумі чую:
ми не винні, що самі ж собі гадимо. Яка ж наша вина? Це винна влада, що не може над нами шандора злого поставити з дубиною, аби нас, срущих але невинних, трохи бив і лякав...Тепер історія з Канади:
По сусідству стрийка моєї мами у Вінніпегу поселилася сім'я індіанців. Ну, не тих з пір'ям, а цивілізованих. Район був не бідний, індіанці там не селились, але ці, певно, були з "вивчених" і багатших. Одного ранку глава сім'ї їхав на роботу, випадково зрізав кут джипом і наїхав задніми колесами на свій же газон перед хатою. Трошки болота з коліс лишилося на тротуарі. Ви не повірите, коли стрийко кинувся дзвонити до поліції - він був уже не перший сусід, що додзвонився
Не пройшло і 30 хв. як
індіанець вже прибирав то болото і тримав в руках квитанцію про штраф...
А тепер, про протоколи. Ромашкін, я не шукаю вини в масонах. Я шукаю вину в нас. А в протоколах
про нас, гоїв, дуже гарно і правдиво пишеться...