2 березня 2018 Смолій зазначав, що НБУ готує оновлення стратегії розвитку фінансового сектора України (зокрема на часовому проміжку 2020—2025)[11]. Вперше була розроблена стратегія НБУ[12], яка встановлює цілі регулятора на середньострокову перспективу. НБУ встановив 7 орієнтирів: відновлення кредитування, плавний перехід до вільного руху капіталу, забезпечення регулювання фінансового сектора та розвиток фінансової інклюзії.
НБУ планував долучитися до низки трендів фінансової диджиталізації, серед яких:
Cashless economy
Переведення більшості розрахунків у безготівкову форму:
рух до європейських банківських стандартів, впровадження Payment Services Directive 2 (PSD2): нові форми фінансових документів і транзакцій, які можна реалізувати в українській СЕП3;
впровадження Instant payments — швидкі перекази з гарантією від платника до одержувача, в режимі 24/7/365. Послуги формату P2P на новому етапі української системи електронних платежів (СЕП4);
впровадження «електронної гривні» — готівки в електронному вигляді (аналог фіатної валюти, що обмінюватиметься за курсом 1:1 до готівки або безготівкових коштів), миттєві транзакції за допомогою мобільного;
зменшення ресурсів на виготовлення та обслуговування готівки за рахунок переведення її в безготівкову форму;
передача готівки на обслуговування (зберігання) від НБУ до комерційного сектора;
Кібербезпека
будівництво центру з обробки даних НБУ, який зможе надавати послуги резервного копіювання та зберігання інформації й іншим державним установам;
спорудження в західній Україні касового центру НБУ — сучасного касового вузла зі зберігання та обробки готівки.
