Оксамитна революція в листопаді 1989 року відкрила чехам дорогу до свободи, відтак потрібно було навчитись ці здобутки втримати і захистити. Чехам пощастило: цю місію взяла на себе група однодумців на чолі з дисидентом і абсолютним моральним авторитетом Вацлавом Гавелом – лідером демократичної Оксамитної революції, першим чехословацьким, а від січня 1993 року – першим президентом Чеської Республіки. Їхніми зусиллями вдалось відносно швидко, без великих коливань чи суспільних потрясінь ухвалити закон, який без перебільшення можна віднести до категорії історичних.
Закон набрав чинності у жовтні 1991 року, громадяни тодішньої Чехословаччини ухвалили його першими серед країн пострадянського простору. В Законі серед іншого записано: «Комуністична партія Чехословаччини була організацією злочинною й вартою засудження, так само, як і інші організації, засновані на її ідеології, діяльність яких була спрямована на позбавлення людей їх прав і на придушення демократії».
Спочатку було вирішено, що люстраційний закон діятиме 5 років, але потім його дія була продовжена ще на 4 роки. У 2000 році чехи вирішили, що Закон конче потрібно втримати й далі, відтак його чинність вже не обмежували часовими рамками, тобто і сьогодні чехи мають законну основу проводити, в разі потреби, люстрацію і цим правом користуються сповна. Видавати люстраційне посвідчення має право тільки Міністерство внутрішніх справ Чехії.
У відповідності до положень чеського закону про люстрацію, працівникам колишньої комуністичної Служби безпеки СтБ (StB – Státní bezpečnost, з чеської – Служба державної безпеки) і колишнім компартійним функціонерам заборонялось займати керівні посади на державній службі, в армії, судах, балотуватись до виборчих органів усіх рівнів – від районних і сільських рад до парламенту, чи виконувати будь-які інші виборчі функції. Закон стосувався також осіб, які працювали в органах так званої народної міліції чи навчались мінімально 3 місяці у вишах, підпорядкованих радянській системі КГБ.
Люстрація торкнулась також зрадників інтересів народу. Мова про тих, хто в серпні 1968 року запросив до Чехословаччини військо так званого «мирного» Варшавського пакту. Таким чином новий Закон про люстрацію направляв кривди і біль, завдані чехам і словакам окупацією 68-го року, він очистив передусім міністерства оборони, внутрішніх справ і закордонних справ, політичне і громадське життя чехів від компартійних цивільних і військових лідерів, які з квітами зустрічали «визволителів» і дозволили їм понад два десятиліття окупувати Чехію. Сила Закону не розповсюджувалась на громадян, які народились після 1 грудня 1971 року.
Автор
Тема: На порозі до Євросоюзу (Прочитано 620547 раз)