"У своїй парламентській практиці я ще жодного разу не стикався з подібним", - заявив член комітету, британський депутат Чарльз Теннок. За його словами, зрозуміти і сприйняти цей крок дуже важко. Інший член комітету, польський депутат Марек Сівєць, наголосив, що депутати Верховної Ради грають проти правил і що такого в історії делегації ще не траплялося. Він запропонував колегам самим поїхати до Києва і поспілкуватися з українськими партнерами в готелі за чашкою чаю, якщо офіційно їм зібратися не вдалося. "Був Майдан, був Кучма і Янукович, але завжди ми мали партнерів з обох боків", - наголосив Сівєць. Він також висловив пропозицію написати відкритий лист для розповсюдження у ЗМІ, у якому заявити, що засідання комітету напередодні Вільнюського саміту "було паралізоване бойкотом з боку українського парламенту". "Гадаю, ми не повинні бути стримані в наших висловлюваннях", - сказав він.
Політичні суперечки
Як з’ясувалося, проблема полягає у тому, що після останніх парламентських виборів в Україні, які відбулися у жовтні минулого року, депутати не змогли дійти згоди з приводу того, хто очолюватиме комітет з українського боку. "Відразу після виборів новообрані депутати Верховної Ради не могли визначити, хто входитиме до складу делегації, її було сформовано лише після прямого втручання спікера Рибака", - пояснив DW працівник секретаріату комітету в Європарламенті, який попросив не називати його ім’я. За його словам, між депутатами почалися довгі суперечки, хто – представник опозиції чи правлячої партії – очолить комітет. А після того, коли було вирішено призначити двох співголів від обох політичних сил, суперечки з приводу їх особистостей спалахнули з новою силою.
Усі політичні сили в Києві знають про цей конфлікт, але не пропонують жодного прийнятного рішення, а дипломатичні заходи, до яких вдаються представники Європарламенту в односторонньому порядку, поки що не дають результатів. Ось чому жоден з шістнадцяти представників України у комітеті парламентського співробітництва ЄС-Україна до Страсбурга не приїхав.
Згаяли можливість
Цікаво, що офіційного пояснення такого демаршу Верховна Рада Європарламенту так і не надала. Хоча ще у серпні Президент ЄП Мартін Шульц надіслав на ім’я Голови Верховної Ради Володимира Рибака лист, в якому просив його особистого сприяння у вирішенні цього конфлікту. Співголова комітету від Європарламенту Павел Коваль вважає, що причина такої затяжної суперечки між українськими депутатами лежить в політичних амбіціях, оскільки і члени опозиції, і члени правлячої партії хочуть здобути собі славу євроінтеграторів. "А в результаті ми вже більше року не проводили повноцінних зустрічей і не мали можливості працювати, - сказав Павел Коваль у коментарі DW. – Я вважаю це великою політичною помилкою, особливо з огляду на політичні процеси напередодні Вільнюського саміту."
За словами Коваля, саме українські депутати могли надати більше позитивної уваги діалогу Києва і Брюсселя. "Дуже сумно, що вони не використовують такої нагоди", - підкреслив він. Павел Коваль висловив побоювання, що його колеги у Європарламенті сприймуть такий крок українських депутатів як "загальний підхід до парламентського рівня співробітництва і його ролі в євроінтеграції України." Він також сказав, що за результатами цього засідання, яке не відбулося, євродепутати надішлють листи на ім’я Мартіна Шульца та Володимира Рибака, а також прислухаються до пропозиції Марека Сівєца і поїдуть до Києва, щоб неформально поспілкуватися з українськими колегами.
Потрібна політична воля
Усі співрозмовники DW наголошували, що для вирішення проблеми представництва української частини делегації в комітеті парламентського співробітництва ЄС-Україна достатньо було політичної волі і бажання поступитися одне одному особистим амбіціями. Тим більше, що одним з головних питань порядку денного засідання 9 жовтня мав стати обмін думками з приводу поточного стану справ у відносинах Україна-ЄС напередодні Вільнюського саміту. Але всі примірники порядку денного, розкладені біля місць, призначених для українських депутатів, так і залишилися лежати на столах, бо виявилися нікому не потрібні.
Автор
Тема: На порозі до Євросоюзу (Прочитано 615999 раз)