- Україна( і головніше українці) не готові стати частиною Євросоюзу.
З цією тезою погоджуюся частково.
Бо то якраз частина українців не готова.
І що цікаво, це не якась там східна чи західна частина, то в середині кожного міста, села, будинку є готові і неготові.
Але, якщо не починати робити європейські зміни у нас, то тих неготових не ставатиме менше.
І тут таки потрібні шляхи Європи назустріч.
Так поляки свого часу плювалися і впиралися. А потім підприємливі вловили фішку і освоївши європейські бабки - розвинулися і провадять бізнес.
А хто не увійшов у їх число - каже, що у соціальній державі їм було краще. Типу як і у нас багато за совком жаліє.
Різниця у тому, що у нас на зміну совку, де дійсно були соцгарантії, де тебе хоч якось, але лікували державним коштом, хоч якось, а іноді і цілком добре вчили і де в більшості всі були однаково убогі ми попали в ситуацію, коли держава просто ПОВНІСТЮ забила на громадянина.
Натомість у тій же Польщі громадяни хоч якось, але можуть собі заробити на якісне медичне страхування, на добру платну освіту і т.д.
Так, хто шустріший - може більше, але і хто просто працює - з голоду не помре.
І чим багатша країна - тим більше то помітне.
У найбагатших, можна просто заводити дітей і жити на допомогу на них ніде не працюючи.
От вам і вся різниця.
Бо там країна розуміє, що робоча сила буде потрібна і як не крути, а коли матимеш 5 нових ротів, то хоч 2 з них підуть на завод пахати, а як не буде жодного - то ніхто не піде. Тому підтримують. А не тому, що "люблять свій народ".
У нас навіть такого нема. Хай здихають! А далі ми собі втечемо кудись інде.