СЦУКО, ЦЕ АБСОЛЮТНО ГЕНІАЛЬНО!!! 👍👍👍
ВІРУС.😂😂😂😂😂😂🤔
Ади привезли кумови передачу з Італії від Гафії. Кум подзвонив до мене, сі кішит, каже:
- Куме Міхайле ходіт до мене, тут італійске вино передала Гафія, лупнимо, доправим самогонков.
Мене до цеї роботи довго просити не треба. За пєть мінут я вже був у кума і ми дигустували тото вино. Шо вам скажу, до сракі тото вино італійске, наше ліпше. Пили ми говорили про політику, дивилисі телевізор. А там якраз показували в новинах про коронавірус. Кажут шо вже дійшов до італії.
- Трохі страшно куме Василю.
- Чого?
- А як до на добересі та зараза на Україну?
- Йой не бійтисі,нас тота хвороба не візьмесі, нас нічо не бересі. Ми п'ям, курим жерем чисник, стручковий перец. Нас хороби бридісі. Ей пийте тай не гризітсі.
- А майте горівку бо це вино до гузиці.
- Зарас принесу.
І кум поліз в півницу. Пили ми тої днини моцно. Потім кум сказав, шо він закальонний, а я сказав, шо я ше дужще. Зачєли спорити. Потім на спір зачєли їсти лід з холодильника, і запивати холоднов водов. Потім зачєли обливатисі на протязі коло кірниці студенов водов. Хотіли скакати в кірницу, але спамніталисі. І пішли знов пити.Так доправилисі, шо поснули на підлозі.
На роно пробудилисі з дубовими головами. Я хотів сі обізвати до кума, але лиш прохрипів. Кум тоже прошипів шос, і зашмаркавсі. Добре закалилисі горло болит, захрипли зашмаркалисі. Хотіли віпити горівки з перцем, шоб пролікуватисі, але ні перцу ні кришки горівкі в хаті не було.
Ледве ми підоймилисі, зібралисі і пішли в магазин. По дорозі здибали бабу Касю, хотіли сказати славайсу, али ледвим прохрипіли. Баба підозріло подивиласі на нас. Продавщиці горівку і перец продала але теж з підозров дивиласі на наші шмаркі. Селом ми пчєхали і кашлали аж пси гавкали. Дойшли до кума і зачєлисі лікувати горівков і перцем.
Тим чєсом, як ми лікувалисі хтос в селі згадав шо до кума заїзджєла машина з Італії. А хтос сказав, шо ми пчєхаїм і кашлаїм. І тут баба Касі висунула вердикт.
КОРОНАВІРУС.
Село загуділо, почаласі паніка. В сіліраді терміново зібраласі позачергова сесія сільської ради, а під сілірадов виник стихійний мітинг. Народ хвилювавсі. Викладали різні ідеї і пропозиції.
Одні радили нас спалити разом з хатов. Другі закопати за цвинтарем, шей за парканом, треті радили обкурити скатом від тракторі. Ксьндз шоб застрахуватисі видав заборону нам відвідувати церкву. Директорь школи школу медпункт, фельшир амбулаторію. А дипутат кожної вулиці висунув нам заборону пересуватисі по тих вулицєх на яких їх обрали. Баба Касі запропонувала обсмалити нас паяльнов лямпов. І тут сесія видала указ ізолювати нас у хаті.
Всі боялисі підходити близко до хати. Але післали штирьох піяків (Їх не шкода, і їх ше жодна хороба не браласі. Покі ми з кумом співали під дією лікарства пісню "ОЙ ЧІЙ ТО КІНЬ СТОЇТ", ті цвєками заколотили вікна і двері. Коли ми доспівали співанку то схотіли у віходок підійшли до дверий, а двері забиті,намертво.Тут задзвонив телефон.То голова сільради протер свій телефон чистим спіртом для дизенфекції позвонив до кума.
- Альо.
- Альо Міхайле і Василю, ви інфіковані кішков хоробув яку вам завезли з Італії Корунко віросом,і ми змушені вас ізолювати на дві неділі. Сидіт і не рипайтесі. І поклав трубку. Ми пробували дзвонити людим, але ніхто не брав трубку. Тим чєсом в церкві правиласі служба за упокій наших душ.
Їди троха в хаті було. Гірше було з віходком, у хаті не було жодного ведра. Були лиш трилітрові слойкі то в них ходили по нужді і зразу закручували кришками. На другий день відрізали нам світло бо хтос кинув версію, шо той вірус може по дротах поширитисі селом. А на третий день відрізали і газ, би вірус не пішов по трубах. Хату оцепили і нікого не пускали навіть Ганю. Хоч та і не дуже пхаласі. Каже най вісерутсі добре.
А ми сі добре вісрали. Простуда від стресу пройшла сама. На четвертий день зїли всьо шо було в хаті. На п'єтий зробили салат з вазонків. На шестий зїли кактус. Одне добре у віходок не було чим іти, тай слойкі сі скінчили. На восьмий день зачєли ловити миши. На дванадцітий зїли кумовий пасок, на тринадцітий мої підтяжки. На штирнадцітий день мали нас віпускати, але сесія рішила ше тиждень нас тримати.
Тут не вітримала Гані. Поїхала в район, і наробила шуму. Приїхали дохторі в скафандрах, ледве нас відкрили, ми з кумом так схудли лиш очи світилисі. Як нам відкрили двері то ми хотіли з'їсти санітара.
Коли нас везли селом то хтос кинув каменем в скору поміч, і розбив вікно. Цілий день нас возили районом і ніде не хотіли нас приймати ні в поліклініці,ні в лікарнєх, всюди палили скати і мітингували.
Аж під вечір з Станіслава привезли тести і ми пройшли їх.Тести вказали шо ніякого вірусу нема. Нас нагодували дали на рукі довідки, шо ми здорові і вікінули на дорозі з скорої.
Ішли ми полем, худющі штани тримали в руках бо спадали, а пасок і підтяшки з'їли. Ішли передихали і мріяли як будемо мстити односельчанам. А мста буде страшна, особливо голові.
Дес далеко дзвонили дзвони, або за нами або хтос вмер.
(с) Р. ДРОНЮК-ВУЙКО МІСЬ 4.03.20 р.