Різне > Віра, релігія, філософія, світогляд
Церковні традиції та обряди
doktor-maks:
Сьогодні після Сповіді приймав Причастя. Символічно, що обставини склалися так (а на те воля Божа!) аби я сповідався і причащався у четвер останньої седмиці Великого посту. Останній четвер посту на Страсному тижні, перед Великоднем, для православних є Великим.
Приховано: Показати
У народі його називають Чистим, оскільки перед святом Воскресіння Христа прийнято очищати душу молитвами.
У Великий четвер в монастирях традиційно починаються всі приготування до Великодня. Вважається, що цього дня потрібно встати ще до світанку і з самого ранку очищати душу і серце молитвами. Тільки після цього можна приступати до фарбування яєць та приготування Пасок.
Традиційно цього дня випікають паски. Перед тим, як випікати, необхідно помолитись, аби очистити свої думи та помисли. На Чистий четвер необхідно підготувати до Великодня своє тіло, тобто ретельно вимитись, особливо це стосується дітей та хворих, адже вода на Чистий четвер змиває усі хвороби та захищає від негараздів.
Літургія в Свято-Преображенському храмі (Івано-Франківська єпархія УПЦ) сьогодні була торжественною - правив єпископ, ще протоієрей, архімандрит, протодиякон, 2 диякони. Після служби було "казання на тему" (як каже Юрко :) ). Єпископ сказав, що у Великий четвер для християн є радісна подія - встановлення Господом Святого Таїнства Євхаристії на Тайній вечері. Але не слід забувати про подію сумну - зраду Іуди Іскаріота, і слід досліджувати своє серце. Завтра входимо у Страстну п'ятницю і т.д. Дуже добре казав... Про приниження і знущання, які терпів Господь, і про його смерть на хресті
Відповідь від: 16 Квітня 2009, 16:12:11Я звернув увагу - сьогодні всі священники були вдягнені у фіолетові ризи (крім дияконів), а вчора ризи були чорними. Але сьогодні не неділя Великого посту, а четвер. Може, NetomaN пояснить? :unknow
NetomaN:
Макс відповідь для тебе:
--- Цитувати (вибране) --- 749951 (22:09:44 16/04/2009)
Слава Ісусу Христу
о.Федір Мороз (22:10:33 16/04/2009)
Слава навіки Богу
749951 (22:10:42 16/04/2009)
отець тут питання виникло в однієї людини може поясните?: Я звернув увагу - сьогодні всі священники були вдягнені у фіолетові ризи (крім дияконів), а вчора ризи були чорними. Але сьогодні не неділя Великого посту, а четвер
о.Федір Мороз (22:22:06 16/04/2009)
зараз
о.Федір Мороз (22:31:06 16/04/2009)
мають бути темні ризи, фіолетові чи чорні не має різниці
--- Кінець цитати ---
doktor-maks:
Наскільки я знаю, фіолетовий колір - поєднання червоного з синім ;)
Зрадіють всі православні, коли священники одягнуть червоні ризи! :)
newroman:
--- Цитувати (вибране) ---Зрадіють всі православні, коли священники одягнуть червоні ризи
--- Кінець цитати ---
!
Так. :)
А от грецькі православні на Пасху облачаються у світлі ризи.
newroman:
Покрова Пресвятої Богородиці
Найбільшим празником у жовтні є Покрова. Поміж Богородичними празниками нашого церковного року він один з найурочистіших. Культ Богоматері, як Покровительки нашого народу, існує від княжих часів. Марія була земною жінкою, яку вподобав Господь за Матір свого Сина, щоб у людській подобі він ніс праведне Боже слово до людей. Саме тому люди, просячи у Бога помочі, завжди зверталися до»своєї заступниці, Матері Божої, і вважали, що вона переживши мученицьку смерть Сина, не допустить на землі неправди і насильства. Тож і не дивно, що маючи споконвіку ворогів, які сунули на наші оселі з усіх боків, наш народ шукав опіки, допомоги і заступництва у Діви Марії.
Приводом до встановлення цього празника стало видіння св. Андрія Юродивого, коли Царгород, столицю Візантії, облягли араби. У храмі Прсв. Богородиці на Влахернах, де зберігалася її риза та покров, правилося всеночне. Переляканий невідомістю і жахом перед напасниками народ вщент виповнив храм. Між людьми ревно молилися Богородиці про спасіння народу од вражих орд св. Андрій з учнем Єпіфаном. Коли відправа закінчувалася, св. Андрій побачив, що до царських врат, осяяна світлом, іде Богородиця у. супроводі, св. І. Хрестителя та І. Богослова. Невидимий .хор ангелів співав величальний хорал. Мати Божа зупинилася над престолом, стала на коліна і ревно молилася та проливала сльози. Вставши, вона хусткою (покровом), яку зняла з голови, покрила присутніх. Ніхто, крім св. Андрія і Єпіфана, цього не бачили, але всі повірили в їх оповідь, і чутка про подію швидко стала відома всім. Радісні люди так співали, кричали – раділи заступництву Богородиці, що перелякані араби відступили без бою. Від тієї хустки-покрова празник і дістав свою назву. А св. Андрій Юродивий був родом з Київської Русі, яку він покинув у пошуках християнської віри. Роки його життя точно не встановлені. За одними переказами, це було у 5, а за іншими – у 10 ст. 15 жовтня церква відзначає день пам'яті цього святого.
Про велику любов українського народу до Богородиці свідчить така історія. У 1036 р. князь Я. Мудрий розбив печенігів і з вдячності до Матері Божої збуду¬вав на її честь Софіївський собор і храм Благовіщення на Золотих воротах. У цьому храмі в 1037 р. він віддав свій народ під опіку Божої Матері. З того часу Україна визнає Богородицю своєю офіційною Заступницею, Покровителькою і Царицею. На Запоріжжі була церква в честь Покрови Прсв. Богородиці. На іконі був напис «Ізбавлю і покрию люди моя...» і козаки, і Українські Січові Стрільці у відомій пісні «Гей, нум, браття, до збруї» співали:
Нам поможе святий Юрій
І Пречиста Мати
Слави здобувати.
Ой чи пан, чи пропав –
Двічі не вмирати...
На Покрови і нині до церкви насамперед спішать вдови й старші дівчата, яким не довелося вийти заміж, щоб стати під покров Богородиці. Відомий у народі уривок такої жіночої молитви:
Пресвятая Покровонько,
Покрий мені головоньку,
Сяком-таком-онучом,
Най ся дівком не мучу...
Відома легенда і пісня про чудо, що сталося в Почаївській лаврі при нападі турків, коли Богородиця своїм покровом заслонила святу обитель від ворожих куль, і повернула їх назад у ворожий стан. Схожі дива були при таких же нападах на храм Чесного Хреста у Тер-нополі і собор у Збаражі. З іншого боку, живе народне трактування празника. На Покрову перший сніг може покрити землю. Отже, тут пояснення буквальне – від дієслова «покрити». Від Покрови до запуст на Пилипівський піст (27 листопада) гуляли весілля.
Церковні хроніки розповідають про чуда, які вчинила Богородиця у дев'ятому столітті для давніх русичів - дружинників князя Аскольда. За переказами, вони на човнах перепливли Чорне море і дісталися Константинополя, щоб узяти його в облогу. Одначе візантійці зустріли їх багатолюдною атакою. Русичі разом з вірянами знайшли притулок у християнському храмі у передмісті Влахерн і почали благати Богородицю про порятунок. І вона з'явилася перед вірними, скинула з себе покрову - омофор, вкрила нею тих, хто молився. Люди зробилися невидимими для ворогів і таким чином врятувалися від смерті.
Навернені дивом дружинники після цього прийняли святе хрещення. Невдовзі князь Володимир передав під Божу опіку свою державу - Київську Русь, де вшанування Покрови Пресвятої Богородиці набуло особливого змісту і поширення.
Для козаків свято Покрови було найбільшим і найзначущим святом. Цього дня у них відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею. На Запоріжжі навіть була церква святої Покрови. Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали це свято, що впродовж століть в Українi воно отримало другу назву - Козацька Покрова. Віднедавна на Покрови відзначається ще й День українського козацтва та день створення УПА.
Навігація
Перейти до повної версії