та зрештою яке б воно не було те благополуччя 90х воно не побудоване на мільйонах людських жертв.
мліііннн... Ну, як таке можна писати?? Чисельність населення зменшується стрімко. І рахунок теж йде на мільйони. Який фактор найвпливовіший
нам ніхто і ніколи не скаже (тому, що в усі часи буде існувати певна політична кон'юнктура: що вигідно владі, те й будуть "плести").
Німеччина тільки недавно закінчила виплачувати компенсацію за Другу Світову. Частина Німеччини перейшла до вашогго улюбленого совка.
нє, ну ти нормальний?? Німеція певно, пожиттєво буде виплачувати компенсацію, наприклад, Ізраїлю (який створений штатами. Це ні на які думки не наштовхує?).
Це нічо, що і ФРН, і ГДР постійно і інтенсивно допомагали: з одного боку тіж США з друзями, а з другого — СРСР? (Чи може, вже і головну причину відкриття західного фронту — зупинити наступ військ СРСР — теж переглянули?)
І що в результаті та частина де совка не було розвинулась значно швидше. так що навіть до тепер очевидна ріщниця в розвитку.
ще один рафінований шаблонний брєд. Ці дві країни розвивалися в дещо різних напрямках, які передбачали (і передбачають) різні підходи в державному устрої. (Але вам цього певне не зрозуміти. Тут "винен" один з елементів комплексу "щирого" українця: хочу, як в сусіда!)
ви самі даєте відповідь . може варто було займатись виробництвом для людей а не для армії?
ще одна відповідь. чомусь недорозвинуті штати навязали програшну позицію країні переможниці?! дивно. роблю висновок або в совку були тупі, що мало ймовірно , або їм просто було ... на мільйони людей. головне свої амбіції.
Про план А. Даллєса почув від вас. Прочитав. ну що можу сказати. як завжди винен хтось а не ми.
пригадується фраза з філму Брат2 коли таксист в штатах пояснював про горбача.типу він захотів класно тусуватись як закордоном і продав країну. для нас це вилилось в Незалежність. нам пощастило. та ми і цим не зуміли скористатись. далі шукаємо винних. і далі шукаєм позитив в історії імперії зла .
Вибач, будь добрий, але те все, що ти написав, м'яко кажучи, нісенітниця замішана на матеріалі, що скормлюють нам змі.
Народ, який не хоче годувати свою армію буде годувати чужу. І армію, і науку, і все решта. Але все чуже. Це не я придумав, але від себе додам: і робити це він буде НЕ довго, бо з часом тупо перестане існувати як такий.
Ви вирішить, що для вас важливіше: добробут і спокій чи самовизначення і авторитет?.
Якщо нам потрібні "матеріальні цінності", тоді проблем немає: лягаємо під тих, хто краще обходиться з "прислугою" та й все.
Але, якщо нам важливіше самовизначення та авторитет, тоді тут суцільні проблеми: по-перше ніколи не буде ні абсолютної більшості з якогось боку, ні паритету в цих питаннях. А, по-друге, жодна, навіть сама-сама незначна країна ніколи не захоче ще одної авторитетної і потужної держави. Та й ще на місці такої зручної тепер "ніякої України". Ніколи. І цей шлях: суцільні і неперестанні проблеми і виклики. Але тільки так можна стати державою, яку всі поважають (або бояться).
Той, хто встає на "шлях воїна" чи то людина, чи то держава, чи то народ, прирікають себе на досить складний (і незавидний для "хом'ячків") спосіб життя.
Ви вирішить, ким ви хочете бути: воїнами чи потре6лядями? Доля воїна — війна і його супутник — смерть. Ви ж не хочете такого життя своїм діточкам?
Ото ж бо! Тому і така країна як колишній "клятий" СРСР нам не світить
Можемо спокійно продовжувати будувати "європейське суспільство".