Вільний форум міста Калушa

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Форуму:

16 років 8 місяців 28 днів

Автор Тема: Герої АТО  (Прочитано 70866 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Lyolik

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +268/-4
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1098
  • Останні відвідини:
    04 Жовтня 2016, 14:32:28

    Звідки: Проспект
Герої АТО
« Прочитано #20 : 27 Грудня 2014, 19:37:30 »

На Прикарпатті можна побачити і почути проект “Війна. 11 портретів”. Серед героїв — калушанин Олег Івахнюк. ФОТО+ВІДЕО
http://vikna.if.ua/news/category/ua/2014/12/27/27276/view#ad-image-3
Записаний
Найбільша проблема Культури - це її відсутність

vvitalikk

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +380/-0
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 951
  • Останні відвідини:
    07 Лютого 2017, 18:53:29

Герої АТО
« Прочитано #21 : 29 Грудня 2014, 10:48:21 »

18-РІЧНА ДОБРОВОЛЕЦЬ ІСКРА: "Я НАШКРЯБАЛА В СВОЄМУ ТЕЛЕФОНІ, ЩО НЕ ХОЧУ ПОМИРАТИ І ВСІХ ЛЮБЛЮ"

Війна нас змінює назавжди. Раніше я не розуміла, чому кажуть, що війна затягує. Просто ти повертаєшся сюди зовсім інший. Але бачиш, що тут нічого не змінилося. Ти бачиш ті самі незаконні забудови, які тепер прикриваються патріотизмом. Ти бачиш, що в тебе так само вимагають хабарі. А людям, які помирають за те, щоб їх не було, це важко витримати. Саме тому можна зрозуміти депресію тих, хто пройшов бої, бачив смерть і повернувся сюди. Тут інший світ. Там – жахливо, але там все по-справжньому. І це не відпускає.

Мене звуть Марина, але мене більше знають, як ІскрУ. Це мій позивний. Чесно кажучи, коли поверталася сюди, і мене питали, як тебе звуть, була пауза, тому що я реально забувала своє ім'я.

Приховано: Показати
Я навчалася в університеті Шевченка на філолога. Взяла академвідпустку, навіть сесію тоді не закрила і в червні поїхала на фронт. Батьки, звісно, поставилися до цього з істерикою, зі скандалами. Мама дізналася постфактум. Я живу в гуртожитку, я - не киянка, родом з Полтави. Одна із причин, чому я пішла на фронт, тому що я не живу десь у Львові, Тернополі і так далі. Полтава - це місто проукраїнське, але воно досить близько до прифронтової зони. Поруч Харків, у якому ситуація зараз дуже хитка. Тому є ймовірність отримати снаряди на своїй вулиці, але мені цього дуже не хочеться.

Я дуже довго ломилася воювати, батальйоном моєї мрії був "Азов", але склалося так, що потрапила в "Шахтарськ", після його розформування перейшла у підрозділ МВС "Свята Марія". Виконувала там функції медсестри.

Взагалі жінки стикаються з багатьма проблемами, і перш за все - це не сприйняття жінки на війні. Але ми можемо бути витривалішими, більш вмілими від чоловіка. Та все одно, те, що чоловікові йде автоматично, жінка має вигризати собі зубами. Постійно доводити, що вона може і часто безрезультатно. Зі Святої Марії я пішла саме через таке ставлення. Зараз я шукаю батальйон за таким принципом, що в штабі я сидіти не буду і застуду в тилу лікувати теж. Планую, що це буде батальйон ОУН.

Я поїхала воювати, тому що не можу інакше. Якби я цього не зробила, то, мабуть, усе своє подальше життя корила б себе за це. Там для кожного - однакові умови і в штани тобі ніхто не заглядатиме, але чомусь у суспільства є такий стереотип, що якщо у мужика буде на голої вавочка від осколочка, то це звичайна "боевая травма" - полікується і все мине. Якщо таке трапилося б у жінки - це резонанс, це трагедія. Через це я інколи в бою ненавиджу свою стать. Жінку постійно намагаються захистити, але мене не потрібно захищати.

Для мене дуже важливе ставлення бійців, коли тобі хлопець-шовініст, який вважає жінку лише інструментом для продовження роду, каже: "Іскра, бляха-муха, ти - мужик". Це вже щось означає.

Найжорсткішим нашим боєм був третій виїзд під Іловайськ. Ми потрапили у засідку, під снайперські обстріли на залізниці. Отримали купу поранених і загиблого. Спочатку ми просто думали, що це "дружній вогонь", є таке поняття, коли луплять випадково по своїх. Тому треба було 2 рази сказати кодову назву: Шахтарськ, щоб було зрозуміло, що це не ворог. Ми кричали: "Шахтьорск, Шахтьорск", а сепаратисти зі своєї сторони, відповіли: "Пі# да вам, укропи" і відкрили по нас прицільний вогонь. Деякі хлопці вже думали, що все, але ми тоді все ж таки вибрались звідти. Для мене, медсестри, і Дока, нашого фельдшера, як для медиків, то був дуже напружений момент. Жахливе відчуття, коли дивишся на пораненого і розумієш, що ця людина вже не виживе. І бачиш, як він задихається, бачиш, як його губи синіють, а він ще живий, він відчуває біль - це дуже важко. Оце - найстрашніше, що було на війні: розуміння, що помирає людина, а ти нічого не можеш зробити.

Дуже шкода, що гинуть саме молоді хлопці. Подивишся на ДНР - це все чоловіки за 35, зі слідами розпивання алкоголю на обличчі. А більшість наших - це або студенти, або люди, які мають успішний бізнес. Існує образ солдата - це такий неотьосаний мужик, який говорить про баб, про пиво і футбол. Але наші хлопці цитують Канта, говорять про Шопенгауера і сперечаються з догматами Ніцше. Це якийсь сюрреалізм, тому що всі найкращі - на війні. Був такий момент, коли двоє наших бійців вийшли перед вагонами, якраз під снайперські кулі. Я туди теж ломилася, але мене не пустили. Один з них мав брата-близнюка, який залишився з нами. Коли почали кликати другого, а він не відгукувався, було нестерпно важко бачити розпач в очах другого брата. Я продовжила гучніше кричати: "близнюк, ти тут?", - нарешті він відповів, я спитала чи цілий, сказав, що цілий. Його брат просто кинувся мене обіймати. Я там мало не розридалася. Це справжні почуття, які, мабуть, деякі люди за все життя не переживають.

Під час мінометного обстрілу один хлопець з "Азова", Хома, накрив собою гранату. Ми прибігли з Доком, бо кликали лікаря, але було пізно: його занесли в будинок і сказали що йому вже не допоможеш. Ти розумієш, що цю людину не можна було врятувати, але все одно якась доля вини є за те, що ми не встигли. За те що не я була поруч, тоді, можливо, навіть зупинила б його. Було б кілька трьохсотих, але живих. Цей хлопець, звісно, - герой.

Коли в Іловайську ми були майже оточені з трьох боків, наші комбати дали наказ про відступ, хоча кажуть що такого наказу не було. А потім нам пред'являли претензії: "а чому ви вийшли? Ви повинні бути там". Мені здається, що це було штучно утворено, тобто дали змогу створити котел і не дали нікому пролізти. Нам повезло - ми вчасно вийшли, бо за нами коло замкнулося.

Я, чесно кажучи, не думала про те, застрелять мене, чи ні. Інші дивувалися, чому в мене не було якоїсь приреченості і так далі. Просто до того в мене був досвід протистоянь на Майдані. І, мабуть, найбільший мій страх, що я пережила, трапився не на війні. Це було 20 чи 21 лютого на Інститутській. Я відчула німий жах, тому що потрапила під перехресний снайперський вогонь. Це те, з чим ти ніколи раніше в житті не стикався. Ти бачиш, як люди навколо падають, ти бачиш велику калюжу крові з людської голови. Тоді я була у складі медгрупи. Пам'ятаю, ми вийшли до готелю "Україна" і від побаченого там нам просто виносило мозок. Думала, що звідти вже не вийду. Зв'язку не було.

Я нашкрябала в своєму телефоні, що не хочу помирати і всіх люблю, і поставила це на робочій стіл. Тоді мені здалося, що це кінець.

Ото був єдиний випадок, коли було реально страшно за себе. А так більше переживаєш за інших; найстрашніше когось підставити і зробити щось не так. Це важливіше за себе самого. Взагалі головне - робити свою роботу і проживати це життя не дарма.

Війна нас змінює назавжди. Раніше я не розуміла, чому кажуть, що війна затягує. Просто ти повертаєшся сюди зовсім інший. Але бачиш, що тут нічого не змінилося. Ти бачиш ті самі незаконні забудови, які тепер прикриваються патріотизмом. Ти бачиш, що в тебе так само вимагають хабарі. А для людей, які помирають за те, щоб їх не було, це важко витримати. Саме тому можна зрозуміти депресію тих, хто пройшов бої, бачив смерть і повернувся сюди. Тут інший світ. Там - жахливо, але там все по-справжньому. І це не відпускає.

Дуже велика проблема для добровольчих батальйонів - вибити нормальне озброєння. Ми йдемо з автоматами на танки. Нам не вистачає важкої артилерії, нам не дають бронетехніку. Вона є у військових, але в них інші проблеми: їх можуть закинути на якийсь далекий закритий блокпост і забути. Вони матимуть лише якусь воду, якісь сухпаї і все. Я була шокована, коли приїхала на медичні курси в маріупольському аеропорту. Там дислокувалась, здається, Нацгвардія. Ми харчувалися в їхній їдальні, було холодно. В мороз чоловікам давали таку пайку: пластикова тарілка, заповнена на ¼ супом. Ложка каші, як в шкільній столовці, і тушонки трошки зверху. Для мене, жінки, цього вистачить, але для чоловіка це однозначно мало. Особливо для такого, який в мінус 5 займається важкою фізичною працею. Ось вам і повністю забезпечена армія. А форма, яку видали нашим Збройним силам? Так, вона схожа за забарвленням на "Мультікам", але це лише зовні. А загалом - вона дуже холодна, а ще вона синтетична, тому плавиться. Якщо в такій формі потрапити під град, і отримати навіть легкі опіки, воно все одно приліпиться і буде здиратися зі шкірою, не кажучи вже про токсини. Я не розумію, як можна в умовах війни на цьому економити?

В мене змінилося ставлення до життя, бо це - найцінніше, що є в людини. От раніше я дітей не любила. Але тепер мені навіть хочеться, щоб в мене були діти, хочеться простих людських затишних радощів.

Зараз з'явилося чітке розуміння, що треба щось робити в своїй країні. Хоча, я ще зі шкільних часів займалася суспільними та громадськими справами, працювала над великим проектом і повинна була його закінчити. Це реставрація Кадетського корпусу в Полтаві, будівлі 1840 року. Він зараз занепадає, а там можна зробити шикарний мистецький центр. Дуже хочеться свій проект довести до кінця. Дуже хочеться зробити багато для Полтави. Бо я патріот свого міста. І я бачу, що його плюндрують. В мене є думки, що якби декому з тих, хто сидить ось тут в Києві, почало розбивати вікна снарядами, вони б дуже багато чого зрозуміли. Я кажу не про тих, хто допомагає армії. Це особиста справа кожного, вкладати свої кошти в утримання армії, чи ні, але в у більшості людей нічого не змінилось. Вони просто начіпили на себе стрічки, сказали "ми - патріоти", навчилися кричати дуже відому пісню про Путіна і "Слава Україні", які лунають п'яними голосами на дискотеках і все. Але "Слава Україні" - це священне гасло, з яким на моїх очах помирали люди. А зараз це перетворилося на популярну штуку, яка не несе в собі жодного ідеологічного підтексту; але патріотизм - це, наприклад, боротьба з хабарництвом, це можливість бути гідним сином своєї країни.

Якби я не поїхала на війну, я б усе подальше своє життя думала, що хтось, нехай троє чи четверо хлопців, могли загинути. Коли ти відчуваєш себе потрібним і знаєш, що ти живеш не дарма - це невимовний кайф. Жити треба заради якоїсь справи, бо жити безцільно - це існувати.

Тому моя мрія - прожити так, щоб було несоромно, щоб в останню свою хвилину я подумала: чорт забирай, я зробила все правильно.

 
Текст і фото: Віка Ясинська, Цензор.НЕТ Источник: http://censor.net.ua/r318126
[/cut]
Записаний

ББА

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +306/-11
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 18180
  • Останні відвідини:
    24 Березня 2024, 06:01:42

    Звідки: Льондон
Герої АТО
« Прочитано #22 : 05 Березня 2015, 02:47:02 »

Вони загинули за нас

http://www.day.kiev.ua/uk/article/voni-zaginuli-za-nas

ББА

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +306/-11
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 18180
  • Останні відвідини:
    24 Березня 2024, 06:01:42

    Звідки: Льондон
Герої АТО
« Прочитано #23 : 27 Березня 2016, 23:56:04 »

«Раніше, коли ми були добровольцями, ми били ворога, а зараз виходить, що захищаємо іншого ворога — внутрішнього, який краде у нас»

Tad

  • фашик
  • *****
  • Карма +0/-10
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 14965
  • Останні відвідини:
    27 Березня 2024, 12:56:27

Герої АТО
« Прочитано #24 : 28 Березня 2016, 13:12:41 »

Шокуюча правда із зони АТО. Ви не зможете повірити своїм очам!
http://maidan-ua.livejournal.com/32744.html
Записаний
Життя це не те , що з вами вiдбуваеться , а те як ви до цього вiдноситесь

yurko

  • Адміністратор
  • *
  • Карма +1206/-13
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 30256
  • Останні відвідини:
    Вчора в 17:13:43

    Звідки: Чорновола-Шахтарська-Леніна-Салінарна-Пілсудського
Герої АТО
« Прочитано #25 : 28 Березня 2016, 14:04:06 »

Там у коментах уже відповіли  ;)
Записаний
Читайте по губах: Без газу чи без вас? Без вас. Без світла чи без вас? Без вас. Без води чи без вас? Без вас. Без їжі чи без вас? Без вас.


ББА

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +306/-11
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 18180
  • Останні відвідини:
    24 Березня 2024, 06:01:42

    Звідки: Льондон
Герої АТО
« Прочитано #26 : 28 Березня 2016, 16:08:33 »

Справжня історія мережевої політтехнології створення «Третього Майдану»





Tad

  • фашик
  • *****
  • Карма +0/-10
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 14965
  • Останні відвідини:
    27 Березня 2024, 12:56:27

Герої АТО
« Прочитано #27 : 21 Вересня 2016, 10:32:33 »


Відчуваю себе жебраком
http://www.galka.if.ua/vidchuvayu-sebe-zhebrakom-frankivskiy-boyets-ato-pro-proyizd-u-gromadskomu-transporti/

“Дуже рідко користуюся громадським транспортом, але в такі моменти все частіше хочеться сховати сховати своє посвідчення, оскільки виникає паскудне відчуття жебрака, а не воїна. Здавалося, ти ризикував своїм життям на сході за добробут держави і держава гарантувала тобі мінімальний соціальний захист, але в реальному житті отримуєш тільки приниження і стаєш попрошайкою. Але найгірше є те, що там ти знав хто є хто, а тут часто виникає питання хто є гірший, ті що у відкриту виступають проти тебе, чи “свої земляки” які ладні за 7 гривень серед ночі висадити тебе в чужому місті”, – прокоментував боєць.
Записаний
Життя це не те , що з вами вiдбуваеться , а те як ви до цього вiдноситесь

Tad

  • фашик
  • *****
  • Карма +0/-10
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 14965
  • Останні відвідини:
    27 Березня 2024, 12:56:27

Герої АТО
« Прочитано #28 : 22 Вересня 2016, 12:55:38 »

“Таємні тюрми СБУ”: міф чи реалії війни?
http://report.if.ua/polityka/tayemni-tyurmy-sbu-mif-chy-realiyi-vijny/

Тим часом, як видається, політичне керівництво держави для себе цю відповідь знайшло. І зафіксувало її в Мінських угодах від 5 вересня 2014 р. та від 12 лютого 2015 р., які від імені України за дорученням чинного президента Порошенка підписав колишній президент Кучма. У них як про зобов’язання України йдеться про звільнення та обмін усіх “заручників і незаконно утримуваних осіб”. Вдумайтесь у зміст цього формулювання! Про що в ньому йдеться? По суті про те, що всі захоплені (затримані) українськими бійцями і правоохоронцями бойовики та їхні пособники — це заручники та інші незаконно утримувані українською владою особи.

Підписавши в такому вигляді Мінські угоди, Україна фактично визнала, що вона, по-перше, є державою-терористом (бо захоплює й утримує заручників), по-друге, всупереч базовим міжнародним документам та національному законодавству, незаконно утримує якихось осіб.

Взагалі ж, потрібно негайно кардинально виправляти ситуацію з офіційним визначенням того, що відбувається в Донбасі, з наданням нашим воїнам правового статусу, який відповідає реаліям війни. Бо зазначені невизначеність і сутнісна підміна затягнуть Україну у смертельну прірву. Це має бути очевидно всім. І передусім владі, яка створила таку ситуацію. Її очільникам треба перестати маніпулювати патріотизмом і зовнішньою загрозою задля досягнення егоїстичних цілей — політичних і приватних.
Записаний
Життя це не те , що з вами вiдбуваеться , а те як ви до цього вiдноситесь

ББА

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +306/-11
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 18180
  • Останні відвідини:
    24 Березня 2024, 06:01:42

    Звідки: Льондон
Герої АТО
« Прочитано #29 : 22 Вересня 2016, 17:40:41 »

Ще одне запитання, яке потребує з’ясування, — це правовий статус осіб, затриманих (захоплених) нашими воїнами та правоохоронцями. Ким вони юридично є: затриманими, підозрюваними у вчинені злочину, полоненими (але ж війни, юридично, немає)? За якими критеріями і на підставі яких законів його визначати? За нормами Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, що, як зазначалося вище, у багатьох випадках було просто неможливо зробити? Згідно із вказівкою вищого командування? Виходячи з власного сумління? Ці запитання — ключові як для визначення правомірної поведінки стосовно таких осіб, так і з погляду відповідальності за певні дії стосовно них. Але однозначної й чіткої відповіді на них немає. Точніше, відповідь ця, безумовно, в законах є. Але це — закони мирного часу, яких в умовах війни часто застосувати просто неможливо.

Tad

  • фашик
  • *****
  • Карма +0/-10
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 14965
  • Останні відвідини:
    27 Березня 2024, 12:56:27

Герої АТО
« Прочитано #30 : 28 Вересня 2016, 16:48:59 »

http://www.galka.if.ua/shho-mozhna-kupiti-za-120-dolariv-v-ukrayini-viyshov-noviy-sotsialniy-rolik-pro-lyudsku-gidnist-video/

Що можна купити за 120 доларів в Україні? Вийшов новий соціальний ролик про людську гідність

Поштовхом до створення такого ролика став випадок, коли у червні за згвалтування неповнолітньої дівчини суд Київщини присудив винуватцю 3000 гривень штрафу, вважаючи пом’якшувальною обставиною те, що ґвалтівник був у АТО. :prapor:
Записаний
Життя це не те , що з вами вiдбуваеться , а те як ви до цього вiдноситесь

ББА

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +306/-11
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 18180
  • Останні відвідини:
    24 Березня 2024, 06:01:42

    Звідки: Льондон
Герої АТО
« Прочитано #31 : 28 Вересня 2016, 17:06:37 »

https://www.youtube.com/watch?v=QedC5lLBg0A :good
О том, почему судебная реформа не оправдывает ожиданий украинцев, рассказывает известный адвокат Татьяна Монтян.

Ги ги ги . Не можна старих суддів просто так вигнати - вони ж спєціалісти .   :=)

Tad

  • фашик
  • *****
  • Карма +0/-10
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 14965
  • Останні відвідини:
    27 Березня 2024, 12:56:27

Герої АТО
« Прочитано #32 : 28 Вересня 2016, 17:47:26 »

Іван Макар
3 ч ·
Президент наклав вето на закон щодо можливості учасникам АТО достроково розірвати контракт, оскільки звільнення з військової служби значної кількості військовослужбовців з бойовим досвідом та відповідним рівнем підготовки призведе до критичного зниження укомплектованості особовим складом ЗСУ, що негативно вплине на їх боєздатність, що потребуватиме додаткового часу та значних фінансових ресурсів для їх набуття.
А прийняття на військову службу за контрактом непідготовлених осіб не дадуть змоги компенсувати зниження боєздатності ЗСУ.
Цікаві міркування. Тобто на фронті можна тримати в якості рабів громадян України, бо Держава не хотіла і не хоче виділити додаткові кошти для того, щоб збільшити потік контрактників і стимулювати залишення на передовій військових з бойовим досвідом та відповідним рівнем підготовки.
У мене питання до Президента. А чому б тоді йому свого синочка не направити на ПЕРЕДОВУ до закінчення особливого періоду, а не направляти на кілька днів десь по тилах ошиватися, як це було ним зроблено перед цим? Чому б таке ж зі своїми синами не зробити й, наприклад, Авакову, Турчинову, Луценку та їм подібним, щоб ті не ховалися під материну спідницю та батьківську волохату руку, а йшли захищати Вітчизну? Хотілося б нагадати пану Президенту, що згідно з Конституцією, гарантом якої він є, (ст.21) Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. (ст.24) Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. (ст.43) Використання примусової праці забороняється.
Хотілося б також нагадати пану Президенту, що (ст.65) Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком ВСІХ громадян України, в тому числі його особисто та його синочка, а не лише тих, які добровільно пішли на фронт і яких обманули з контрактом "на особливий період", що мав за запевненням агітаторів закінчитися ще в 2015р.
Якщо ж вже так шкода посилати синочка на фронт, то чому б пану Порошенку та йому подібним за свій рахунок не забезпечити додаткове фінансування ЗСУ, щоб зросла кількість бажаючих добровільно йти на фронт?
Записаний
Життя це не те , що з вами вiдбуваеться , а те як ви до цього вiдноситесь

Tad

  • фашик
  • *****
  • Карма +0/-10
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 14965
  • Останні відвідини:
    27 Березня 2024, 12:56:27

Герої АТО
« Прочитано #33 : 28 Вересня 2016, 18:47:06 »

Записаний
Життя це не те , що з вами вiдбуваеться , а те як ви до цього вiдноситесь

ББА

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +306/-11
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 18180
  • Останні відвідини:
    24 Березня 2024, 06:01:42

    Звідки: Льондон
Герої АТО
« Прочитано #34 : 28 Вересня 2016, 19:05:44 »

Ну а що - НАПІДПИТКУ кинув гранату . Все як і вчить  рюцкє мір .

yurko

  • Адміністратор
  • *
  • Карма +1206/-13
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 30256
  • Останні відвідини:
    Вчора в 17:13:43

    Звідки: Чорновола-Шахтарська-Леніна-Салінарна-Пілсудського
Герої АТО
« Прочитано #35 : 28 Вересня 2016, 22:21:14 »

В сюжеті не сказано, що той шо кинув гранату був учасником АТО!  ;)
Записаний
Читайте по губах: Без газу чи без вас? Без вас. Без світла чи без вас? Без вас. Без води чи без вас? Без вас. Без їжі чи без вас? Без вас.


ББА

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +306/-11
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 18180
  • Останні відвідини:
    24 Березня 2024, 06:01:42

    Звідки: Льондон
Герої АТО
« Прочитано #36 : 28 Вересня 2016, 22:26:54 »

Під самий кінець тьотка сказала що він проходив службу в 2015 році в зоні ато .

yurko

  • Адміністратор
  • *
  • Карма +1206/-13
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 30256
  • Останні відвідини:
    Вчора в 17:13:43

    Звідки: Чорновола-Шахтарська-Леніна-Салінарна-Пілсудського
Герої АТО
« Прочитано #37 : 29 Вересня 2016, 08:03:04 »

тьотка сказала що він проходив службу в 2015 році в зоні ато

От не буде з тебе юриста!!!
Цитувати (вибране)
... в 2015-м году, когда находился в зоне АТО

Не вловлюєш різницю?!

Може він і служив, але в сюжеті про то не говорили, тому до теми герої АТО сюжет відношення не має!
Записаний
Читайте по губах: Без газу чи без вас? Без вас. Без світла чи без вас? Без вас. Без води чи без вас? Без вас. Без їжі чи без вас? Без вас.


Tad

  • фашик
  • *****
  • Карма +0/-10
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 14965
  • Останні відвідини:
    27 Березня 2024, 12:56:27

Герої АТО
« Прочитано #38 : 29 Вересня 2016, 10:19:28 »

Записаний
Життя це не те , що з вами вiдбуваеться , а те як ви до цього вiдноситесь

Tad

  • фашик
  • *****
  • Карма +0/-10
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 14965
  • Останні відвідини:
    27 Березня 2024, 12:56:27

Герої АТО
« Прочитано #39 : 04 Листопада 2016, 20:23:46 »

:good
Записаний
Життя це не те , що з вами вiдбуваеться , а те як ви до цього вiдноситесь