Тепер невеличкий коментар - бо маю і я вставити своїх копійок, бодай трійку.
По-перше, маю висловити подяку кожному читачеві, який подолав текст і доплив до берега,особливо якщо він не є українцем: усі ці "Берестейщини, Холмщини та креси всходні" і мені дуже мало чого говорили ще якихось 15 років тому.
По-друге, маю зауважити, що я проти взагалі обговорення проблеми геноциду як щодо Волині, так і щодо Голодомору. Бо це як на мене абсолютно некоректно: неможливо аналізувати застосування юридичного терміну (адже сам термін введений юристом і установлений як юридичний, як визначення злочину) до подій, що передували визначенню терміну.
Бо тоді виникнуть питання чи були геноцидом дії Росії за придушення польського повстання? Або дії англійців проти сипаїв, або Батия, або Іісуса Навіна щодо Ієрихону - це точно був геноцид? Безглуздість такої постановки питання є очевидною - а тепер підемо зворотнім шляхом: а монголи? Тамерлан? колонізатори Африки? і т.п. У всіх цих історіях є страшні своєю жорстокістю сторінки, але вони належать іншим часам і іншим стандартам, у тому числі і стандартам людяності.
Тому я рівною мірою проти і питання щодо Голодомору як геноциду, і щодо переселення киримли, і щодо трагедії поляків на кресах всходніх.
А ось тепер третє і, мабуть, головне - питання щодо кількості жертв.
Я не історик і не демограф, а ці питання головним чином належать їхнім парафіям. Але я математик, що набув певного невеличкого досвіду, вивчаючи питання щодо жертв Голодомору, - бо споглядав кілька зразків як історики та демографи встановлюють те, що безпосередньо встановити неможливо. Це питання певною мірою схоже на питання жертв голоду 1932-33рр серед казахів.
Головною проблемою є неможливість встановити кількість тих, кому вдалося втекти від голоду до Китаю - а кочовий на той час народ розглядав кочовище як головний і природний засіб захисту від голоду.
Щодо поляків Волині та Галичини ці труднощі підсилюються ще невизначеністю щодо національності убивць - бо вбивали не тільки українці. Певною мірою такі самі труднощі виникають при спробах визначити, скільки загинуло українців і скільки з цієї загальної кількості вбили саме поляки.
Відтак мені особисто видається, що великі допуски при визначені таких показників - річ, яка не подолана сьогодні і не буде подолана взагалі .
А допуск у приблизно 60% дає політику-популісту можливості практично необмежені.
Тобто поляків від рук українців загинуло від 30 до 66 тисяч, і обґрунтування можна знайти до будь-якої цифри у цьому діапазоні. Так само українців від рук поляків загинуло від 10 до 23 тисяч - і навряд чи буде точніше.
А коли польський президент каже про 100 тисяч поляків і 5 тисяч українців, може собі він робить добре, а ось державі своїй - погано. І краще полишив би він цю проблему спеціалістам і не шукав фашистів за кордоном.
Адже німці точно вбили поляків більше аніж українці у десятки разів - і це йому не заважає. І росіяни теж набагато більше - у тому числі такі, яких росіяни дуже поважають. І Дуді пам'ятники Суворову не заважають - то що ж він має до Бандери, який взагалі сидів у німецькому концтаборі і до цієї війни українців із поляками не був причетний?
Такі ось мої три копійки
Автор
Тема: Історія чи міф про історію України (Прочитано 53635 раз)