Одне з цікавих місь паломництва Карпатського краю -
Гошівський монастир — греко-католицький монастир Чину св. Василія Великого у селі Гошеві Долинського району на Івано-Франківщині. Вважається однією із найвеличніших релігійних та історико-архітектурних святинь Західної України. Його щорічно відвідує кілька мільйонів прочан з різних країн Європи.
Місцеві жителі переказують численні історії про зцілення людей біля Чудотворної ікони Гошівської Божої Матері.
Ще перед тим, як на Ясній горі поселилися християнські ченці, у цьому місці були давні язичницькі капища.
Перша письмова згадка про село Гошів відноситься до 1464 р. Монастир в урочищі "Красний Ділок", як місце поселення кількох ченців-пустельників, міг існувати значно раніше.
У другій половині XVII століття монастир перенесено на Ясну Гору. Ймовірно, переселення монахів на нове місце було зумовлене черговою пожежею. Але й тут у 1762 році вогонь пожер монастирські будівлі. Аби все відновити, знову потрібні були кошти і шалені зусилля. Саме тоді ігумену Йосафату Ленчевичу, згідно з його записами, з’явилася Божа Мати, яка потішила монаха і дала добру пораду щодо відбудови.
Зібравши кошти, почалася робота. У 1771 році на Ясній Горі вже стояв монастир, а наступного року завершено відновлення церкви. Вона була невеликою, тож згодом, аби задовольнити духовні потреби віруючих, яких приходило сюди чимало, у 1842 побудовано більший храм. Він стоїть тут і донині.
На задній стіні приміщення був намальований сонячний годинник, на якому тінь стрілки показували точну годину (при сонячній погоді) впродовж дня.
У післявоєнні роки час від часу навідувались в монастир енкаведисти. Після кожного такого відвідування з келій чи трапезної зникали то рушник, то ложечки, то скатертина. Але в усі часи потік прочан на Ясну Гору не припинявся.
У 1950 році монастир припинив своє існування. Арештовані були священики, монахи. Багато ікон, золотих і позолочених речей було вилучено.
До 1978 року у цьому приміщенні був дитячий будинок, церква використовувалась під склад. А потім монастирські келії були базою відпочинку...
На початку 90-х років відроджується життя у Гошівському монастирі. На пожертви віруючих були відремонтовані приміщення монастиря й церква. Єпископ м. Майнца (Німеччина) прислав групу експертів під керівництвом доктора Шпендлера, які врятували храм.
Німецькі спеціалісти встановили електронні дзвони, єдині в країні. Художники-реставратори з Дрогобича, Львова, Борислава провели за рік велику роботу - реставрували п’ять великих полотен XVIII ст. і намалювали 15 картин.
Освячення відродженої церкви відбулося 1996 року.
Ікона Гошівської Божої Матері, копія Ченстоховської ікони, належала до родини хорунжого Шугая. Під час пожежі, коли все його господарство згоріло дотла, залишилась недоторканою лише одна стіна – на ній висіла ікона. Згодом родина Шугаїв, рятуючись від татарських набігів, перебувала певний час у маєтку Гошовських, відтак і ця ікона змінила власників. В 1736 р. ікона заблисла великим сяйвом, а потім на обличчі Богородиці залишилась немовби роса, а з очей спливали сльози, що засвідчило багато людей і місцевий священик. Гошовський передав ікону в монастир, а митрополит Лев Шептицький, після проведення церковного розслідування, окремим декретом проголосив її чудотворною. Від того часу ікона Гошівської Богоматері прославилась багатьма чудами, які було детально розслідувані та зафіксовані в спеціальній книзі, та отримала назву «Цариця Карпат».
...Наближалося 200-річчя перенесення чудотворної ікони Матері Божої до монастиря — 1937 рік. ікона потребувала відновлення, реставрації. «На лляному полотні розмірами 63,5 х 43 см, — описує автор книги «Цариця Карпатського краю», — олійними фарбами була намальована Божа Матір з дитятком Ісусом. Обличчя Божої Матері і Дитятка — яснобрунатні, плащ Божої матері — синій, сукня — вишнево-червона, одяг Дитятка ісуса дещо ясніший, ніж плащ Богородиці, а корони — золотаві...» Згодом срібні оздоблення замінили на золоті, прикрасили коштовним камінням. А митрополит Андрей Шептицький поновив на чудотворній іконі печатки Атанасія Шептицького.
Місцеві жителі переказують численні історії про зцілення людей, які протягом століть вервицею тягнуться до монастиря. Далекого 1770 року у Гошів їхала жінка, Марія Кульчицька, коли напувала в ріці коней, несподівано одна її дитина випала з воза і втопилася. Мати взяла на руки мертву дитину, занесла її до церкви і, впавши на коліна перед чудотворною іконою Божої Матері, сердечно молилася і раптом трапилось чудо – дитина ожила. До кінця XVIII століття у «Монастирському літописі» налічувалось більше 100 записів про чудесні зцілення через заступництво Пресвятої Богородиці.
У 2009р. Папа Римський Бенедикт XVI благословив і освятив золоті корони для Гошівської чудотворної ікони. Апостольська столиця надала Гошівському монастиреві декрет про оголошення його великою Базилікою і прилученням до великих Маріїних відпустових місць Католицької церкви в усьому світі. На Успення Пресвятої Богородиці, 28 серпня, на Ясній горі відбулося коронування ікони Богородиці. Уже майже три століття тисячі паломників моляться біля ікони Матері Божої з думкою про зцілення власної душі й тіла, з проханням заступництва Богородиці для своєї родини, з надією та вірою.
.
Автор
Тема: Цікаве про міста та місцевості Івано-Франківської області (Прочитано 37015 раз)