Вільний форум міста Калушa

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Форуму:

16 років 9 місяців 18 днів

Автор Тема: Християнська музика: хорова, сучасна, пісні прослави, колядки...  (Прочитано 49908 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Lyolik

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +268/-4
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1098
  • Останні відвідини:
    04 Жовтня 2016, 14:32:28

    Звідки: Проспект

Думаю, якщо є присутні безліч напрямків, мала би бути і Християнська... ;) Тим більше є там в чому "порритися", порчинаючи з перших століть - до нині.
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Народження християнської музики - музика в часі Старого Завіту    
Музика...таке звичне для нас слово. Тяжко назвати хоч якусь сферу нашого життя, де б хоч якось не використовувалась музика, звуки. Але навчитись слухати музику, її характеризувати - непросто, коли про неї нічого не знаєш; і досить легко, коли знання про неї глибокі.

 Що ж таке музика? В енциклопедії можна прочитати, що: «Музика (грец.) - це мистецтво, в якому переживання, почуття та ідеї виражаються ритмічними і інтонаційно організованими звуками, які активно впливають на психіку людини.»

 
Приховано: Показати
Музика розповідає і описує нам різноманітні події, показує цілі картини оточуючого нас світу, характеризує все і всіх.

Вплив музики на людину дуже різноманітний.

 Вчені доказали, що музика активно впливає на розвиток людського інтелекту, має можливості впливати не лише на дорослу людину, але і на дітей найбільш раннього віку, навіть у лоні матері.

 Історія знає багато різних прикладів, коли музика використовувалась для лікування і очищення. Одним з таких прикладів є ізраїльський цар Саул.

 «Дух Господній відступив від Саула, а злий дух від Господа непокоїв його. Слуги Саулові йому сказали: «Глянь лишень, як злий дух від Бога тебе мучить. Нехай наш володар лишень накаже, і твої слуги, що перед тобою, пошукають чоловіка, який вміє грати на цитрі; і як нападе на тебе злий дух від Бога, він заграє своєю рукою, і тобі стане легше.» Саул звелів своїм слугам: «Пошукайте мені чоловіка, що гарно грає, й приведіть його до мене.» Заговорив один з молодих людей тай каже: «Бачив я сина в Євсея вифлеємця, він уміє гарно грати, сила в нього незвичайна, звиклий до бою, розумний на слово, гарний на вроду, та й Господь з ним.» І послав Саул послів до Євсея так сказати: «Пришли мені Давида, твого сина, що при вівцях.» Узяв Євсей п'ять хлібів, бурдюк вина та козеня й послав усе це Саулові через Давида, свого сина. І прийшов Давид до Саула й вслуговував йому. Саул дуже полюбив його, так що він став його зброєношею... І було: що найде дух від Бога на Саула, візьме Давид гусла тай заграє; от і полегшає Саулові і стане ліпше, а злий дух відійде геть від нього.» (1Сам.16:14-23).

 Тут автор вказує, як музика звільняє людину від мук диявола, тоді як інші засоби безсилі.

 Вплив музики дуже різний. Вона може просто приносити задоволення, але вона може примусити, розчулити, вилікувати. Вона впливає на слухачів різним способами: одні реагують на рівні інстинктів, інші шукають в ній ключ до розуміння своєї сутності.

 Чому музика має такий великий вплив на людину?

 Тому що в житті кожної людини головне - ритм. Весь наш організм - це ритмічна пульсація всіх органів.

 Музика на кожну людину впливає по-різному. Кожна людина по-своєму реагує на різні види музики, виявляє інтерес і захоплення нею, надає перевагу тому чи іншому жанру, улюбленому композитору чи певному твору. І в цьому ще одна особливість музики.

 Музика - це ще один прекрасний засіб, яким ми можемо прославляти нашого Небесного Отця. Про це ми можемо дізнатись з історії християнської музики.



Народження християнської музики.

 Християнство зародилось в юдейському суспільстві. Вперше його слово спасіння було проголошено устами єврея, чий рід походив з роду Давида. Перші християни поважали звичаї юдаїзму, вони жили і покланялись Богу, не відриваючись від своїх сімей і предків. Їх рання віра проростала на ґрунті стародавніх традицій, і в своїх писаннях вони часто використовували єврейські тексти, вірячи, що прихід Ісуса, Месії, став реалізацією цих пророцтв. Тому для нашого перегляду історії християнської музики важливо зрозуміти ту роль, яку відігравала музика в житті юдеїв, тому що юдейське коріння музики християнства залишається важливою ланкою у тому ланцюжку, який з'єднує ці дві релігії.

 Старий Завіт - це документ, що описує історію, філософію народу. Але це перш за все зібрання священних текстів, а не детальна історична хроніка. Тому тут одні події чи персонажі розкриті з усіма подробицями, а інші тільки представлені. Як джерело інформації про музику, Старий Завіт також то повний детальних описів, то нічого не згадує. Музика - одна з тих сфер, в яких Біблія не дуже ділиться своїми секретами.

МУЗИКА В БІЛІЙНІ ЧАСИ

Найбільш рання музика.

 Перша згадка про музику є в Бутті 4:21, де сказано про Ювала, батька всіх гуслярів і дударів. Ці музичні інструменти, які придумали Ювал і його потомки, є праобразом наших сучасних музичних інструментів.
 Перші глави Біблії мають лише непрямий опис музики. Народ Божий Ізраїль, відправився до обіцяної землі, при цьому співалась така пісня: «Угору вода з криниці приспівуйте їй. Криниця, що копали дуки, князі народу, що рили берлом та жезлами.» ( Чис. 21:17,18)
 Ця пісня відноситься до конкретної ситуації, але тут, нажаль, нема нічого, що могло б вказати на характер музики як такої.

 Деякі з пісень раннього періоду описані більш точніше, наприклад пісня Міріам у виході: «Взяла тоді Міріам, пророчиця, Аронова сестра, літаври у руку; і вийшло все жіноцтво за нею з бубнами та хороводами. І приспівувала їм Міріам: Співайте Господові, славно бо прославився; коня і вершника скинув у море.» (Вих.. 15:20,21)

 Короткі рядки і простий текст вказує на багаторазові повтори і, напевно, на прості поступові мелодичні лінії, що кружляють навколо декількох основних нот.

 Так само, як і у багатьох інших культурах, в стародавніх євреїв музика супроводжувала майже всяку діяльність. Пісні війни, перемоги і поразки, записані в деяких розділах Біблії, прославляли Бога і при різних святкуваннях: при помазанні на царя, при посвячені стін Єрусалиму, підчас Пасхальної трапези. Вражаючою є пісня жінок, які вітали Давида, після перемоги над філістимлянами: «...Вийшли жінки з усіх міст Ізраїля цареві Саулові на зустріч, з радости ж співали і танцювали під звуки бубнів та цимбалів. Жінки, танцюючи, повторювали приспів: «Саул побив тисячі, а Давид - десятки тисяч.» ( 1Сам. 18:6,7).

 Постійне повторення цього приспіву могло вивести тих, що співали на найвищий рівень радості, одночасно викликаючи і підживлюючи заздрість Саула. Наступні тріумфальні перемоги Давида, коли він повернув ковчег в Єрусалим, супроводжувались ще грандіознішим тріумфуванням: «Давид же і увесь дім Ізраїля танцювали перед Господом щосили, виспівуючи та пригріваючи на цитрах, арфах, бубнах, дзвінках і цимбалах.» (2Сам.6:5)

 Різнорідність інструментів, танці створювали доволі емоційну атмосферу. Визволення і катарсис, властивий таким ситуаціям, припускають повну єдність учасників з тою подією, яке святкується, їх добровільна відмова від свого «я». Демонстрація єдності, виражена Давидом в такій емоційній формі, викликала суперечність і заховану роз'єднаність. Міхаль вважала подібну зайву театральність непристойною: «Зневажила його в своїм серці і потім насміхалась над ним (2Сам. 6:16)

Храмова музика

 Музика, про яку йшлося раніше, належала не професійним музикантам, а народу в цілому. Але під час другого опису прибуття ковчегу завіту в Єрусалим ми в перше зустрічаємо згадку про офіційно існуючий стан спеціально навчених музикантів, які були покликані вести богослужіння. Тут згадуються всі види музичних інструментів, а в 1 Хр.16:8-36 написаний текст подячної пісні.

 Після збудування храму Соломоном богослужіння стають пишними. В Біблії досить детально описані церемонії початку богослужіння і та роль, яка відводилась музиці: «І всі левіти співці, Асаф, Геман та Єдутун, сини їхні та брати, одягнені в вісон, із цимбалами, арфами та цитрами стояли на схід від жертовника, а з ними 120 священиків, що сурмили. І коли всі разом сурмили й співали в один голос на хвалу й славу Господа, та коли загримів звук труб, цимбалів і музичних приладів, на хвалу Господа: «Бо він благий, бо віковічна його милість!» - тоді Господній дім сповився хмарою Господньої слави.» ( 2Хр.5:12,13)

 В Талмуді є детальний опис закінчення щоденного обряду жертвоприношення: «....І два священнослужителі стояли при столі, тримаючи в руках срібні труби. Вони протрубили довгий сильний заклик. Тоді вони підійшли, стали біля Бен Арза, один з правого боку, а інший з лівого. Коли він виступив і вилляв жертовне вино, префект махнув полотнищем і Бен Арза вдарив у тарілки, а левіти заспівали. Коли вони дійшли до перерви в співі, почали дути в труби...» (Тамлуд 7:3)

 Те ж джерело повідомляє, що хор складався найменше з 12 співаків, обов'язково чоловіків, і був доповнений хлопчиками, «щоб додати солодкості звучанню, в супроводі використовувалось дев'ять або більше лір, арфа, від двох до дванадцяти дерев'яних духових і тарілки.»

 Коли царював Езекія, він повелів очистити храм і перебудувати жертовник згідно наказів Бога. Потім, коли приносились жертви, Езекія «настановив левітів у домі Господньому з цимбалами, арфами та цитрами, на наказ Давида й Гада, царського видющого, та пророка Натана, бо наказ цей був від Господа через його пророків. Тому левіти й стали з музичними приладами Давида, а священики з сурмами.» ( 2Хр.29:25-26). Тоді «цар Езекія звелів принести всепалення на жертовник; і в той час, як почалося всепалення, почався й спів на честь Господа під звуки сурем та музичних приладів Давида, ізраїльського царя. Вся громада молилась обличчям до землі; співали пісень, сурмили, доки не закінчилось всепалення.» (р.27-28). Це ще один яскравий приклад використання музики в храмі. Згідно волі Бога, що була висловлена через його пророків.

 Пізніше музика в Богослужіннях почала носити більш символічний характер. Труби, наприклад, означали могутність Бога, Його велич і силу, в той час, як приспівування рядків з Писання було сильним нагадуванням про Його святість, від'єднувало Слово Боже від світських розмов щоденного життя. Тому гімн став центральною частиною єврейського богослужіння.

 Дві ці властивості музики - захоплювати і символізувати - в значній мірі визначили характер і природу музики, що використовується в християнських богослужіннях.

Псалми в храмовому богослужінні.

 Будучи не єдиними текстами, що співались в храмі, псалми займали головне місце в богослужінні.

 Як Талмуд так і багато назв псалмів кажуть нам про те, що спів левітів супроводжувався грою на інструментах, переважно - на струнних щипкових. Музична структура визначалась тим розділом богослужіння, в який входили псалми.(«Коли вони доспівали, вони затрубили в трубу», Талмуд 7:3). Ці перерви в співі часом відмічались словом selah, що в перекладі означає «пауза».

 Івритська поезія не має рими, не має вона і постійного метру. Ударні і неударні склади існують, але їх кількість не регламентована. Музичний ритм в зв'язку з тим, напевно, визначався текстом і не підпорядковувався сталому розміру, в той час, як мелодична схема повинна була мати можливість підстроюватись до нерівномірної довжини вірша.

 Назви мотивів, що передували деяким псалмам, можливо, позначали пару простих мелодичних схем: одну - для першої половини рядка, другу - для другої (дещо подібне на григоріанський хорал). Гармонізація навряд чи існувала, але співзвуччя в унісон, кварти і квінти передбачались.

 Псалми на івриті мають таку стрункість, красу і силу, що музиканти не можуть пройти повз них, а це означає, що вони і надалі будуть вносити свій вклад в збагачення як єврейської, так і християнської музики.

 Ендрю Вілсон-Діксон "Історія християнскої музики"; переклад Milites Christi Imperatoris

Відповідь від: 23 Лютого 2013, 00:43:06
Від синагоги – до ранньої християнської церкви    
Музика в синагозі

 Біблія дає детальну картину розвитку синагогального богослужіння, яке виникло в період Вавилонської неволі. Саме по собі слово «синагога» означає - місце зібрання.

 
Приховано: Показати
Книга Неємії, яка знаменує повернення євреїв з неволі на початку 6ст. до н. е., дає опис таких зборів, де «книжник Ера стояв на дерев'яному помості, яке для цього зробили» і читав з книги закону (Неєм.8:4). Загальноприйнятими стали збори для громадських потреб, для богослужінь і особливо для релігійних настанов, про які ми знаходимо в Новому Завіті багато прикладів (Ді. 18:4). Поява перших будівель, що були призначені для таких зібрань, відноситься до 3ст до н.е. - час, коли євреї були розсіянні по Єгипті. Стиль богослужінь в синагозі мав основу храмового богослужіння, але був без жертвоприносів і ритуалів, це місце займали молитви або читання, що відносились до жертвоприношень, жертовника там не було.

 Богослужіння в синагозі організовувались і проводились вибраними людьми, а не спадковим духовенством. Служба складалась з читання із Закону і Пророків, псалмодії, проповіді, молитви і закінчувалась благословенням.

 Псалми, читання і молитви декламувались, тобто читались піднесеною мовою, що нагадує простий спів. Таке читання було від декламації тексту на одній ноті, з невеликим мелодичним відхиленням, яке мало позначити граматичну побудову. Християнські богослужіння Сходу і зараз широко використовують таку техніку. Музика синагоги потребувала вмілого керівництва кантора, під чию відповідальність вона потім і потрапила.

Музика в ранній християнській церкві
 Християнство, хоча і народилось досить скоро, але не потребувало абсолютно нових принципів для проведення своїх богослужінь. Зовсім навпаки, зв'язок між юдейським і раньохристиянським богослужінням чітко видно в письмових джерелах. Тому в Новому Завіті так мало говориться про музику, - не було потреби фіксувати те, що встояло в ході багатовікової практики. Християни, які вважали свою віру продовженням юдаїзму, використовували багато того, що використовувалось в юдейському богослужінні, хоча бачили це вже в новому світлі.

 Протягом деякого часу традиції синагоги продовжували переходити в християнські богослужіння, не дивлячись на переслідування в 44р.н.е. і рішення Єрусалимського Собору 49р. н. е., що новонавернені християни із язичників незобов'язані виконувати закон Мойсея. Кантори, які були навчені керувати співом в синагозі і потім, прийнявши християнську віру, продовжували використовувати свою майстерність в новій церкві.

 Перші християни не тільки говорили по-арамейськи - на мові самого Ісуса, - як їх брати-юдеї в Палестині, але в них був і спільний «церковний рік». Юдейський новий рік починається восени, тоді перші християни і святкували народження Христа - лише з 4ст.. почали святкувати Різдво 25 грудня. Християнський час перед паскою відповідав часу виходу - факт, необхідний для розуміння всієї важливості Євхаристії. І церква, і синагога мали багато спільного: ідею, навернення, Літургію Слова (для християн це перша частина євхаристії, що складається з читань, співу псалмів і гімнів, проповіді і молитов), піст і стремління розвивати внутрішнє життя в молитві.

 Ця подібність дуже добре проглядається в письмових джерелах, але пов'язати музику ранньої церкви і синагоги є набагато складніше. Єдиний метод, завдяки якому це є можливо - це порівняння найранніших письмових нотних джерел ранньої християнської церкви з сучасною практикою співу тих юдейських спільнот, які зберегли свої традиції протягом двох тисячоліть.

 Надто ортодоксальні єменські юдеї складають спільноту, чия музика дуже подібна до музики перших відомих нам християнських джерел.

 Одне з найвідоміших згадок про музику в Новому Завіті є в двох Посланнях Павла: «...сповнюйтесь Духом, проказуйте між собою вголос псалми й гімни та духовні пісні, співайте та прославляйте у серцях ваших Господа (Еф. 5:18-19)

 В Новому Завіті є слова деяких ранніх гімнів: пісня Марії «Величає душа моя Господа», пісня Захарії «Благословен Господь Бог Ізраїля» і пісня Симона «Нині відпускаєш». Переклад цих пісень з грецької на оригінальну арамейську показує в них ритміку, яка характерна для псалмів на івриті, що дає підставу вважати, що їх розспівували точно таким чином. Слова інших гімнів приводять Петро і Павло в своїх посланнях (1Пет.1:3-5; 1Тим. 3:16; Фил. 2:6-11)

 Поширюючись, християнство зазнавало значних переслідувань і випробовувалось поширенням різних єресей. Але це лише укріпляло ранню церкву. Переслідування мали вплив і на розвиток музики. Християни уникали аморальних звичаїв того часу, які переслідували їх, особливо римських. Враховуючи, що танці, інструментальна музика в Римі часто асоціювались з розпусним життям, можна зрозуміти чому ці заняття засуджувались в християнських колах. Приклад того можна побачити в «Коментарі до Ісаї», що був написаний в 4ст., який чітко пов'язує гру на лірі з проституцією:
 «Ви ставите ліру, прикрашену орнаментом на високе підвищення, ніби це диявольський ідол, і замість того, щоб вчити якусь мізерну жінку тримати веретено, ви даєте їй в руки ліру. Можливо ви платите їй або перетворюєте в зведену, яка виснаживши сили свого тіла, стає на чолі молодих жінок, навчаючи їх тому ж самому.»

 Великий вплив на подальший розвиток християнської музики мало те, що християнство стало державною релігією. Легенда каже, що перед тим, як вступити в битву з Міксентієм за право володіти Римською імперією, Константин побачив в небі сіяючий хрест з надписом «цим переможеш». Константин оцінив перемогу, як Божу милість, і його навернення на християнство змінило долю самого християнства. Своїм Міланським едиктом 313 року, він не лише дарував християнам дозвіл проводити богослужіння на всій території імперії, але і багатьох з них наділив громадською владою, а також дозволив церкві володіти власністю.

 У 328р. Константин створив на сході нове місто - Константинополь. Якому судилось стати бастіоном християнської культури і вчення, достойним суперником інших християнських патріархій Середземномор'я - Антіохії, Єрусалиму, Олександрії і Риму. Богослужіння в цих центрах проходили в чудових нових будівлях, що відповідало новому обрису християнства як державної релігії. Крім цього, християни різних країн почали служити на різних мовах, а не на грецькій, яка раніше була загально прийнятою. З'явились деякі літургійні традиції. Західні церкви прийняли богослужіння на латині, а східні прагнули використовувати свою мову.

 Ендрю Вілсон-Діксон "Історія християнскої музики"; переклад Milites Christi Imperatoris

Відповідь від: 23 Лютого 2013, 00:51:25
Християнська музика на Заході в часи Середньовіччя    
Захід. Середньовіччя

 Термін «Cередньовіччя» був винайдений в 15ст. європейськими мислителями, чия увага з новою силою зосереджувалась на світі класичної античності, який вони брали за зразок для своєї епохи.
 
Приховано: Показати
Початок Cередньовіччя переважно пов'язують з падінням Римської імперії і періодом, коли папою був Лев Великий. Не дивлячись на те, що Ренесанс є важливою точкою повороту в розвитку європейської думки, культура Середньовіччя, яку він поступово витіснив, також складалась під впливом філософії певних класичних авторів, що мало важливі наслідки для християнської музики.
 П'яте століття ще більше посилило владу церковної єрархії. Папа Лев Великий показав блискучі можливості дипломата, забезпечивши відступ Аттіли Гунна через Європу в 452р. і пізніше вмовив завойовників остготів не розорювати Рим. Виходило так, що в силу того, як римська імператорська влада сходила нанівець, до керівників ніби автоматично переходили функції ведення зовнішньої політики.

Григорій Великий

 Найбільший внесок у встановлення цієї політичної сили зробив Григорій Великий. Він був людиною великого розуму, з великими організаторськими здібностями. З великою енергією займався він відновленням влади в Римі, як громадянської, так і духовної. Займався внутрішньою і зовнішньою політикою. Він розробив систему благодійних установ і лікарень, переглянув і посилив систему аналогів, під його керівництвом було переглянуто законодавство і систему виконання покарань.
 Одночасно він багато проповідував і писав про питання віри і доктрини, прагнучи зрозумілості і визначеності положень християнства. Подвійний успіх папи Григорія був важливим в першу чергу для місіонерів, що відправлялись у найвіддаленіші місця Європи. Вони мали запропонувати правителям-варварам і переконливе духовне вчення, і ефективну систему правління.
 Для укріплення влади римської церкви Григорій послідовно прагнув до одноманітності у богослужінні. Різноманітні латинські літургії були поглинуті Римською, що неминуче мало вплив на мелодії характерні їм.
 Музику тоді ще не записували нотами, тому нелегко сказати, якими були ці зміни, але до появи нотного запису існувала майже повна згода щодо питання форми богослужіння - церковний рік був розписаний дуже детально, так само як структура літургії і її музика. Деякі релігійні центри противились цим змінам, і завдяки тодішнім суперечкам ми можемо зараз почути Мозарабську літургію в іспанському соборі в Толедо, а Амвросіанську - в міланському соборі на півночі Італії.
 Але папа Григорій був би дуже здивований, що найбільшу відомість йому принесли ті зміни, які відбулись в музиці Римської літургії підчас його правління. Ця заслуга приписується йому лише завдяки легендам, що склали пізніше автори середньовіччя. Найбільш відомий сюжет - Григорій записує музику, яку диктує йому Святий Дух. Саме ця давня традиція дала назву - «григоріанський хорал» - одному з дуже багатих напрямків у християнській музиці.

Монастирські традиції

 Та легкість, з якою християнство надбало статус імператорської релігії, деяким віруючим здавалася неналежною і навіть викликала протест. Антоній був першим, хто заявив, що незмінною основою християнського життя є крайній аскетизм. Умертвіння плоті має відбуватись підчас молитви, посту і ізольованого життя, а саме в Єгипетській пустині. За прикладом Антонія пішло багато людей, які прагнули повністю посвятити себе Богу.
 Не всі християни були згідні з такою крайністю в розумінні життя в вірі. Іспанська монахиня Ігірія, яка на початку V ст. побувала в Єрусалимі, в своєму щоденнику описувала життя християн того часу. Вона описує недільне богослужіння. Перше, що вона побачила - це великий натовп людей, який зібрався біля дверей церкви. Вони прийшли завчасно, щоб напевно потрапити до середини:
 «Поки вони чекають, співаються гімни і антифони; після кожного гімну чи антифону читається молитва.
 Потім вона розповідає про утреню:
 «Коли проспівають перші півні, входить єпископ.. відкриваються всі двері, і натовп направляється у святилище. Там засвічено дуже багато вогнів; і коли входять люди, один із священників читає псалом, і всі вони відповідають; потім читається молитва.»
 Потім, як пише Ігірія, йде ще два псалми і дві молитви, а потім «кадила вносять у святилище, так що вся базиліка наповнюється ароматами. Тоді єпископ, який є за огорожею, бере Євангеліє, входить через двері і сам читає про Господнє Воскресіння.
 Потім єпископ під звуки гімнів йде до Хреста і люди з ним. Знову читається псалом і молитва. Тоді він благословляє віруючих і дає відпущення гріхів.
 Коли Єпископ виходить вперед, вони всі підходять, щоб поцілувати його руку; і тоді єпископ відправляється у свій дім. З цього моменту всі монахині йдуть до святилища і до ранку співають псалми і антифони...
 Миряни можуть йти додому, а можуть залишатись, за бажанням. Зранку Ігірія переходить у велику церкву Константина, що побудована на Голгофі, де спочатку вона слухає багато проповідей від різних священників підчас Служби, що триває до десятої години ранку. Після того «монахи зі співом гімнів супроводжують Єпископа до святилища. І коли єпископ проходить всі двері святилища, туди заходять миряни.».
 Тоді хрещені християни всі разом приймають причастя. На закінчення вона додає:
 «Всі ці дрібниці дають чітко зрозуміти, що псалми чи антифони співаються постійно: і в ночі, і зранку, і вдень, і ввечері; вони підібрані відповідно до моменту».
 Цей коментар дає зрозуміти, що в V ст. вже склалося традиційне щоденне коло богослужінь.
 Ігірія підкреслює важливу роль, яку грала тут музика, майже безперервний спів псалмів. В тих, що зібрались є можливість приймати участь у виконанні музики, коли підчас псалма вони відповідають. Тут можна допустити співпадіння з однією з традицій юдаїзму - перекличкою кантора, що співав один стих, а всі відповідали йому другий. Згадані тут гімни, можливо, були певним типом музики, які відрізнялись де в чому від псалмів, як гімни Амросія з Мілану. Щодо антифону, то це коротке речення, що входить в склад пісні. Це значення для середньовічної псалмодії потім значно зросло.
 В часи Ігірії дві частини Євхаристії - Літургія Слова і Причастя - були розділені, проводились в різних приміщеннях (християни повертались в ту базиліку, де були на утрені), і допускались лише ті, хто прийняв хрещення. Ці дві частини служби і до сьогодні практикують багато конфесій, хоча заборона на присутність оглашенних в другій частині була знята протягом VI ст., в літургії проглядається церемоніальний характер.

Устав Бенедикта

 Одним з ранніх християн, що мав значний вплив на формування монарших традицій, був Бенедикт із Нарсії, абат і засновник монастирів у Субіяко і Монте-Касіно в Італії. Він запропонував устав для свого ордену, «школи служіння Господу».
 Деякі частини його уставу ввійшли у деякі протестантські богослужіння, наприклад, доповнення славослів'я «gloria» до закінчення псалмів.
 Шість молитовних годин уставу складені з стародавнього кола богослужінь, куди входить меса (Трапеза Господня або Євхаристія) і Божественні служби:
 • заутреня - перед світанком;
 • лауди (« вихваляння», утреня) - на світанку;
 • пріма («час перший») - 6 ранку;
 • терція («час третій») 9 ранку;
 • секста («час шостий») - обід;
 • нона («час девятий») - 3 година дня;
 • вечірня - біля шостої ввечері;
 • повечір'я («комплеторій») - в кінці дня.
 Ці служби об'єднані між собою завдяки підбору біблійних псалмів, таким чином, що за тиждень проспівувався весь цикл з 150 псалмів. Малі часи (прима, терція, секста, нона) прості і строгі, тривають біля двадцяти хвилин кожний. Всі вони побудовані однаково і починаються з привітання, яке можливо, співалось подібно до:
 Священик: dominus vobiskum ( нехай буде з вами Господь)
 Збір: et cum spiritu tuo ( і з духом твоїм).
 Після цього співається гімн та три псалми. Пізніше звучить фрагмент з Писання, який проголошує читець і йому відповідає народ. Коротке відпущення завершує богослужіння.

Кантиляція

 В малі часи входять найбільш прості різновиди піснеспівів, які базуються на взаємозв'язку слів з простою музикою. Більшість піснеспівів базуються на декламації, тобто піднесеній мові, що використовувалась в богослужіннях в синагозі. В своїй елементарній формі така річ музично оформлюється підйомами і спадами голосу підчас читання. Напевно, характер інтонування був переважно справою смаку.
 Модуляції мови надзвичайно важливі в григоріанських піснеспівах. Наприклад, проголошуючи молитву чи читаючи, кантор чи священик тримає одну ноту, роблячи найпростіші тонові відхилення від неї в місцях пунктуації.
 В багатьох мовах питальне забарвлення робиться завдяки голосу в кінці речення, і це стало частиною граматики григоріанського співу. Крапці відповідає пониження тону, аналогічно передається кома. Існує багато різних правил, але їхня загальна ціль - поставити спів у відповідність з граматикою тексту. Богослужіння раннього Середньовіччя не передбачало інструментального супроводу, тому голос звучав без всякого акомпанементу.
 Спів псалмів підпорядковується цьому ж принципу. Вірші псалмів на івриті розділені на доповнюючі одна одну половинки, тому музика йде за цією граматичною конструкцією. Кожний вірш проспівується на основній декламаційній ноті, яка називається «тенором» (від латинського tenere, тобто тримати). Середина вірша відрізняється простим мелодичним відхиленням, що називається «медіантою» (що означає "середина дороги"), а кінець особливий деякою складнішою мелодичною фігурою, що називається «закінченням».
 Музика не прагне передати значення тексту, вона скоріше орнаментує слова, організовуючи їх в пісню. Висхідна гама з самого початку псалма (що співав кантор або священик) допомагала всім присутнім настроїтись на використовуваний в даному випадку лад. Кантор повинен підібрати вокальний діапазон, зручний для всіх зібраних.


Лади

 Кожний псалом проспівувався по псалмових тонах, тобто мелодичних формулах, що відповідали різним ладовим системам.
 Найбільш популярна зараз західна музика використовує два лади: мажор і мінор. Вони визначаються певними інтервалами, що формують їх. Мажорний починається з двох великих секунд, тобто інтервалів з одного тону, а мінор починається великою і малою секундами, з тону і півтону. Таким чином лади визначаються не назвами нот, а певною послідовністю інтервалів. Крім цього, музичні пасажі можуть бути проведені в контрастних ладах, що буває обумовлено не тільки зміною мажору на мінор, але і зміною тонального плану. Зіткнення і напруга, що виникає при цьому, є одним з важливих засобів створення ефекту розвитку і формування сюжету в більш великих музичних творах.
 Музика середньовічного клірика будувалась на чотирьох ладах - чотирьох різних поєднань тонів і півтонів. Він нумерував їх грецькою - protus, deuterus, tritus, tetrardus. Кожний лад мав дві різновидності - автентичну і плагальну, в залежності від діапазону використовуваних тонів. В плагальному ладі мелодії будувались на нотах, розміщених приблизно на рівні з фіналісом, тобто завершальної ноти, в той час як автентичні лади розміщують фіналіс в самому або в майже самому низу мелодичного діапазону. Таким чином, ладів було вісім.
 Прості правила декламації дозволяли позначити звуком пунктуацію і побудову речення. Певні мелодичні форми відповідали комам, паузам, крапкам і знакам запитань, наслідуючи характерні для цих моментів зміни інтонації в усній мові. Написання з використанням ладів розширило виразні можливості співу, тому що тепер композитор міг застосовувати у фразах мелодичні обороти, вже відомі до нього. З часом певні фігурації стали невід'ємною характеристикою того чи іншого ладу, надаючи йому певне забарвлення.

Антифон

 Антифон був відмінною рисою середньовічної псалмодії. В деяких псалмах є короткий приспів, який звучить після кожного вірша. Прикладом цього є псалми «Алилуя», що були розділені окликами «Алилуя». Тисячі таких прикладів складались в середньовічні часи і розміщувались між віршами псалма для того, щоб дати духовний коментар чи підкреслити тему богослужіння. Слова могли були взяті як із самого псалма, так і з іншого місця Писання. Як би то не було, якщо цей приспів чергувався з віршами псалма, то він і називався антифоном (з грецької «той, що звучить пізніше»).
 Якби ці вставочки співались після кожного вірша, то служба була б дуже довгою, тому була домовленість співати лише на початку і в кінці.

Гімни

 В Божественній службі використовувались також гімни. Спочатку слова гімнів були виключно зі Святого Письма, згодом почали використовувати гімни, де слова і музика використовувались вільно.
 Гімни такого типу першими почали використовувати східні християни. Гімни стали важливою складовою візантійської літургії. Їх використання в західній церкві було запроваджено Амвросієм (єпископом Мілану з 374р.). Він сам складав багато гімнів, але ми знаємо лише чотири, які точно належать йому: «Aeterne rerum conditor», « Deus Creator omnium», «Iam surgit hora tertia», «Veni redemptor gentium».
 Ці гімни складені в метричних строфах, що зовсім не схоже на біблійну поезію. Ще одною особливістю його гімнів було те, що він не притримувався рими.

 Ендрю Вілсон-Діксон "Історія християнскої музики"; переклад Milites Christi Imperatoris

Відповідь від: 23 Лютого 2013, 00:54:07
Шедеври середньовіччя (XII--XVI ст.). Давньоукраїнські церковні монодії
Автор музики - невідомий
<a href="https://www.youtube.com/watch?v=uUCwRG7S6sQ" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=uUCwRG7S6sQ</a>
« Останнє редагування: 24 Лютого 2013, 21:20:00 від yurko »
Записаний
Найбільша проблема Культури - це її відсутність

Lyolik

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +268/-4
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1098
  • Останні відвідини:
    04 Жовтня 2016, 14:32:28

    Звідки: Проспект

<a href="https://www.youtube.com/watch?v=KL_H647IduU" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=KL_H647IduU</a>
Про партесний спів : http://risu.org.ua/ua/index/exclusive/kaleidoscope/49441/
Відповідь від: 23 Лютого 2013, 15:36:48
Щоби побачити багатовекторність даної теми, варто згадати стиль Госпел та інш.,
Так собі між іншим, відео з фестивалю Госпел Stargard Gospel Days7, де був наш Тавор, вони там у вишиванках, ззаду стоять(танцюють  :))
<a href="https://www.youtube.com/watch?v=LIDwPgV2ZHU" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=LIDwPgV2ZHU</a>
Записаний
Найбільша проблема Культури - це її відсутність

yaro my

  • Гаряча голова
  • *****
  • Карма +244/-109
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1636
  • Останні відвідини:
    03 Лютого 2014, 23:34:40

    Звідки: "АттУда"

Шедеври середньовіччя (XII--XVI ст.). Давньоукраїнські церковні монодії
Автор музики - невідомий
Сила.
 "Безумная красота".
Можна впасти в екстаз.
 Наркотик, свого роду.
То продовжимо: австрійський гурт "Yello"
Шедеврально використали обрядно-культові православні "пєснопєнія". Аж мурашки по шкірі, як гармонічно звучить церковний бас і дзвіночки.
Цитувати (вибране)
с фрагментами православной литургии "Исповедуйтесь Господеви яко благ , яко во век милость Его..."
<a href="https://www.youtube.com/watch?v=pCcwzP-ZJwE" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=pCcwzP-ZJwE</a>
Слайди теж зачотні.
З.І. Маленьке пояснення:
Шум моря і крики чайок в кінці чути тому, що композиція "Monolith" в альбомі "Pocket  Universe" плавно переходить в "To The Sea".
Відповідь від: 23 Лютого 2013, 16:03:21
З.І. З.І. А основний мотив композиції ніби про Мавку з "Лісової пісні" Лесі Українки
Відповідь від: 23 Лютого 2013, 17:58:50
Записаний
Следи за контекстами!

Lyolik

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +268/-4
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1098
  • Останні відвідини:
    04 Жовтня 2016, 14:32:28

    Звідки: Проспект

"Yello" - грає християнську музику?
Трохи оффтоп  :agree
Якщо Мерилін Менсон зміксував би до музики "Господи ,помилуй, мя " християнською його музика б не стала. Може закруто взяв, але як приклад. "Yello" - музика нехристиянська, але має власну філософію, світогляд і т.д.
Засновуючи цю тему мав на увазі групи, виконавці, які безпосередньо є християнами, і в основному їх мистецтво, власне і є християнська музика, чи то прослава, чи то служіння і т.д. Без образ?

Гурт Кана, в складі солістка - греко-католик, інші римо-католики і двоє протестантів  :)- щось надзвичайне, різні стилі і все професійно, є джаз, є джаз-рок, лірика. Головно - є Віра.
<a href="https://www.youtube.com/watch?v=XbrcPsOd5uM" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=XbrcPsOd5uM</a>
Записаний
Найбільша проблема Культури - це її відсутність

yaro my

  • Гаряча голова
  • *****
  • Карма +244/-109
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1636
  • Останні відвідини:
    03 Лютого 2014, 23:34:40

    Звідки: "АттУда"

"Yello" - грає християнську музику?
Трохи оффтоп
Е нє, таки в тєму
Назва теми:    
Християнська музика. Духовна, хорова, сучасна, пісні прослави, колядки...
 
"Yello" - грає християнську музику?
Ця композиція не містить жодного слова, крім слів християнської літургії.
А ще у  "Yello" є сучасна обробка різдвяної пісеньки, там про Санта Клауса, тобто християнського Святого Миколу, ніби. Чи і тут недогода?
<a href="https://www.youtube.com/watch?v=J3iuViu6Ogo" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=J3iuViu6Ogo</a>
Записаний
Следи за контекстами!

newroman

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +132/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1079
  • Останні відвідини:
    01 Квітня 2016, 19:51:36


подібна тема вже є, хоча там не тільки музика  http://forum.kalush.info/index.php/topic,1863.msg134112.html#msg134112
Записаний

yaro my

  • Гаряча голова
  • *****
  • Карма +244/-109
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1636
  • Останні відвідини:
    03 Лютого 2014, 23:34:40

    Звідки: "АттУда"

Тут тема вужча по жанру, бо тільки музика. Зате не обмежується лише християнством. В кінці речення "Християнська музика." ми бачимо крапку. А далі інше речення.
Духовна - то не тільки християнська, імхо. Чим мусульманська чи буддистська не духовна?
Хай першим кине камінь той, хто скаже, що це не духовна музика:<a href="https://www.youtube.com/watch?v=4eKUdsUH3Gc" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=4eKUdsUH3Gc</a>
« Останнє редагування: 23 Лютого 2013, 21:19:35 від yaro my »
Записаний
Следи за контекстами!

newroman

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +132/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1079
  • Останні відвідини:
    01 Квітня 2016, 19:51:36


Узагальнююча назва на початку назви теми саме Християнська. А потім вже розшифровується духовна, хорова, сучасна .... Християнська музика є різною.
Записаний

yaro my

  • Гаряча голова
  • *****
  • Карма +244/-109
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1636
  • Останні відвідини:
    03 Лютого 2014, 23:34:40

    Звідки: "АттУда"

Якби в кінці першого речення була двокрапка, то так і було би, але там стоїть крапка. :P,
Відповідь від: 23 Лютого 2013, 21:21:32
Духовна - то не тільки християнська, імхо. Чим мусульманська чи буддистська не духовна?
Записаний
Следи за контекстами!

Lyolik

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +268/-4
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1098
  • Останні відвідини:
    04 Жовтня 2016, 14:32:28

    Звідки: Проспект

Якби в кінці першого речення була двокрапка, то так і було би, але там стоїть крапка. :P,

Відредагував. Хоча і так було все ясно... :unknow ще прошу помочі модераторів або адміна в заголовку змінити, якщо ваша ласка  :bouquet:
Християнська музика:  хорова, сучасна, пісні прослави, колядки...
Узагальнююча назва на початку назви теми саме Християнська. А потім вже розшифровується духовна, хорова, сучасна .... Християнська музика є різною.
Тому і навів приклади різних жанрів  :)
Записаний
Найбільша проблема Культури - це її відсутність

newroman

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +132/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1079
  • Останні відвідини:
    01 Квітня 2016, 19:51:36


сербський піснеспів
<a href="https://www.youtube.com/watch?v=PcokV55J4YI" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=PcokV55J4YI</a>
Записаний

Lyolik

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +268/-4
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1098
  • Останні відвідини:
    04 Жовтня 2016, 14:32:28

    Звідки: Проспект

Знаєм Дівну  :good
Ми співаємо її розспів, ну то грецький, але від неї навчилися Хрістос Анесті, Кіріє Елейсон
« Останнє редагування: 23 Лютого 2013, 23:18:35 від Lyolik »
Записаний
Найбільша проблема Культури - це її відсутність

Кітка_Проня

  • Модератор
  • *
  • Карма +303/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 1027
  • Останні відвідини:
    20 Жовтня 2014, 15:37:10

    Звідки: Львів

ми інколи співаємо ці частини сталі грегоріанські, але мішаним, по такій же нотації
Kyrie
<a href="https://www.youtube.com/watch?v=dG-gOLUnAN0" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=dG-gOLUnAN0</a>
Gloria
<a href="https://www.youtube.com/watch?v=JM6qmf_C7pU" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=JM6qmf_C7pU</a>
Sanctus
<a href="https://www.youtube.com/watch?v=rvAd0tp0Urs" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=rvAd0tp0Urs</a>
Agnus Dei
<a href="https://www.youtube.com/watch?v=cuDejOng0gY" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=cuDejOng0gY</a>
« Останнє редагування: 24 Лютого 2013, 00:23:55 від Кітка_Проня »
Записаний


изюминку можно искать и в навозе, но что с ней потом делать?

Lyolik

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +268/-4
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1098
  • Останні відвідини:
    04 Жовтня 2016, 14:32:28

    Звідки: Проспект

АДе ви співаєте?
Записаний
Найбільша проблема Культури - це її відсутність

Кітка_Проня

  • Модератор
  • *
  • Карма +303/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 1027
  • Останні відвідини:
    20 Жовтня 2014, 15:37:10

    Звідки: Львів

маєте на увазі місце, чи колектив?)
Записаний


изюминку можно искать и в навозе, но что с ней потом делать?

Lyolik

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +268/-4
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1098
  • Останні відвідини:
    04 Жовтня 2016, 14:32:28

    Звідки: Проспект

І місце і колектив (мішаний хор) :) будь-ласка
Записаний
Найбільша проблема Культури - це її відсутність

Кітка_Проня

  • Модератор
  • *
  • Карма +303/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 1027
  • Останні відвідини:
    20 Жовтня 2014, 15:37:10

    Звідки: Львів

Латинська катедра у Львові, парафіяльний хор молоді Spes in Deo)) ну а я їм граю
Записаний


изюминку можно искать и в навозе, но что с ней потом делать?

yurko

  • Адміністратор
  • *
  • Карма +1206/-13
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 30260
  • Останні відвідини:
    Вчора в 13:37:03

    Звідки: Чорновола-Шахтарська-Леніна-Салінарна-Пілсудського

Про партесний спів

Чесно кажути Ти приємно здивував і вразив.

Почав було із статті. Ну, думаю... знов якісь казки про винятковість українців. Але коли послухав...
 :o

Сила.

Я б на концерт того Леополіса не пішов би у Калуші. Хіба десь у чужому місті. щоб емоції можна було не стримувати.

То звісно не прикладна, утилітарна музика, але як же круто (сорі за сленг), що вона існує.  :frend
Відповідь від: 24 Лютого 2013, 21:04:19
був наш Тавор, вони там у вишиванках
Ага, дійсно кума мєлькала.
Відповідь від: 24 Лютого 2013, 21:08:36
Гурт Кана
Шкода, що Ти не застав мого "Моветону" який я свого часу крутив на форумському радіо. То якраз перекликалося.
Справді гарно і професійно.  :bouquet:
Записаний
Читайте по губах: Без газу чи без вас? Без вас. Без світла чи без вас? Без вас. Без води чи без вас? Без вас. Без їжі чи без вас? Без вас.


Lyolik

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +268/-4
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1098
  • Останні відвідини:
    04 Жовтня 2016, 14:32:28

    Звідки: Проспект

Микола Дилецький класик українського барокко, теж переливний Літургійний душевний дощ. Українська духовна музика, в цілому завжди була,і є кращою, і це без перебільшень.  :prapor:
<a href="https://www.youtube.com/watch?v=WEvM8RS7PSI" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=WEvM8RS7PSI</a> Це українське барокко(партесний спів)
Записаний
Найбільша проблема Культури - це її відсутність

Lyolik

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +268/-4
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1098
  • Останні відвідини:
    04 Жовтня 2016, 14:32:28

    Звідки: Проспект

Сподіваюся, Юрка "торкне"  :), і не тільки Юрка  :) бо мене деколи зачіпає ця річ до сліз, добрих таких   :'(

<a href="https://www.youtube.com/watch?v=vnYK-irutHM" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=vnYK-irutHM</a>
Записаний
Найбільша проблема Культури - це її відсутність