ТАЄМНИЦІ КАЛУСЬКОГО ЗАМКУ
І ОБОРОННИХ СПОРУД
СЕРЕДНЬОВІЧНОГО МІСТА
(XVI—XVIII ст.)
Мало хто сьогодні з калушан знає, що в місті існував середньовічний замок, який в актах називали старостинським, оскільки тут у 1549 — 1778 рр. було управління Калуського негродового староства.
Від дерев'яних чи кам'яних замкових споруд не збереглося жодного сліду. На початку австрійського панування калуський замок був знесений, стародавня будівля розвалилася. В кінці XVIII — на початку XIX ст. каміння частково використав міський магістрат, а частково міщани для своїх потреб. На жаль, тогочасні архітектори, художники, австрійські правителі не залишили нам будь-яких планів, схем, ма¬люнків замку.
Каміль Баранські висловив припущення, що в Калуші оборонний замок існував уже в XIII столітті, коли тут з'яви-
лися як фахівці гірники — угорці. Від того часу, вважає він, передмістя називалося Банею, а місто отримало в своєму гер¬бі угорський хрест над топкою солі . Здогад автора досить цікавий, але, на жаль, ця гіпотеза не підтверджена джерель¬ними матеріалами.
До надання Калушеві в 1549 році статусу містечка на магдебурзькому праві говорити про наявність тут замку не до¬водиться. Це пояснюється, по-перше, тим, що в люстрації Галицького староства 6 років після надання Калушеві статусу міста калуський замок ще не згадується, хоч і йдеться про виділення Калуського староства. В люстрації 1565 — 1566 років записано, що калуські міщани тоді "повинні були завезти кожний зокрема по дві фіри дерева на будову галицького замку" .
Правдоподібно, із розбудовою міста, після 1549 року, калуський староста розпочав будівництво королівського замку. Воно затягнулося у зв'язку з нападом татар і пожежею в місті. Калуський замок міг з'явитися в ЗО—40-х роках XVII століття. В період Хмельниччини, коли восени 1648 року в Калуші був організований український уряд, про нього ще не згадується.
Уперше натрапляємо на достовірний опис Калуського замку в королівській люстрації 1661 року . В ній записано, що в замку є в'їзд до міста, де замкова брама, в якій розміщена кімнатка, що являє собою їдальню з буфетною ко¬морою. Далі розміщувалися 8 покоїв з кімнатами. У виході із замку до волоського саду також було розміщено кілька кім¬наток.
Під волоським садом, очевидно, розуміється сад, де росли дерева волоського горіха. Близько садової брами стояла стайня з коморою і кухнею. На озброєнні калуського замку була армада — арсенал, який складали великі спіжові гармати і кілька залізних гарматок. Крім того, тут було 10 гаківниць .
Більш повне уявлення про калуський замок дає інвентар¬ний опис Калуського староства від 22 вересня 1771 року : замок від сходу сонця був обнесений оборонним валом, на якому були встановлені дерев'яні паркани. Брама від міста з ринку була мурована, вкрита ґонтовим дахом. Вона мала подвійні ворота, зроблені з ялинових зрубів, які були окуті залізними штабами.
По лівій стороні від входу був мурований будинок для жовнірів замкової залоги (гарнізону). По правій стороні розміщувався мурований скаобник, до якого вели двері з дитинця — основної частини замку.
Далі у перекопаному валі була нововимурована брама від фільварку з подвійними окутими дверима. Нагорі цієї брами була резиденція старостинського управління, а внизу, під нею,— вимурована з цегли пивниця. На дитинці на фундаментах стояв будинок під ґонтовим дахом.
На другій стороні від брами, до в'їзду у фільварок, стояв будинок з ґанком, збудований з квадратного каменю. На даху будинку височіли два великі комини. Далі була офіцина,
покрита ґонтами. Вона мала 3 муровані пивниці, вхід до яких був з дитинця. Недалеко містилася офіцина для економа і писаря. Три паркани від костьольного цвинтаря (від валу, із сходу на захід) були покриті ґонтовим дахом. Біля шпих-ліра стояла замкова стайня — коло церковного цвинтаря, напроти офіцини. На замковому дитинці був розташований старий будинок — вище офіцини, по лівій стороні від виходу з костьольного цвинтаря .
Тут була також невелика стайня, а біля виходу — великий шпихлір. Великий сад, який називався "Зслніле", був за фільварком. У ньому росли фруктові дерева: яблуні, груші, сливи тощо.
За іншими даними, калуський замок від сходу був оточений валами. На них стояли дерев'яні паркани, які в 1767 р. були попалені. На західній стороні паркани були споруджені на мурованих фундаментах. На південь від цвинтаря стояли плоти — огорожа з хащів, на півночі замок був оточений парканом, накритим ґонтами.
Одна брама була мурована, в ній була кімната для жов¬нірів, призначених до скарбових послуг.
Друга брама, новозбудована, була розміщена від фільварку, нагорі містилася резиденція з ґаночками навкруги. В центрі дитинця була споруджена стара дерев'яна офіцина, а далі офіцина економії, за нею — стайня .
Отже, калуський замок являв собою комплексну забудову, розташовану при вул. Замковій (Поштовій), яка в дав¬нину називалася Панською. Із цих будинків до початку XX ст. збереглись 3 (за Австрії і Польщі, тут було староство, лісова дирекція і контроль за збором земельних податків).
Калуський замок стояв приблизно на тому місці, де зго¬дом побудовано школу. В'їзд був зі сторони вулиці Замкової. В замковому саду ще до першої світової війни збереглися руїни, серед яких виділялися рештки якогось великого кам'яного будинку. На думку деяких дослідників, це були уламки однієї із замкових споруд; за міркуванням інших, там стояв дитячий будинок для калуських сиріт, збудований ще королем Яном Собєським. Замкові руїни були розібрані в 1895 році. Поряд стояв панський будинок, який поляки пе¬ребудували на тюрму. Його було розібрано лише в 1918 р.
Калуський королівський замок XVII—XVIII ст.
Реконструкція за описом джерел акад. В. Ґрабовецького.
Худ. М. Гаталевич
Всі замкові будівлі були пов'язані між собою підземними хо¬дами, залишки яких існували ще до початку XX століття. На тому місці, де за Австрією і Польщі була пошта, стояв колись королівський мисливський дворик. У час окупації Австрії він був пристосований на приміщення пошти, а в 1911 році його розібрали. В тому дворику жив король Ян Собсський, коли приїжджав на полювання. В замковім саді росло багатовікове каштанове дерево.
З наведених описів видно, що на 1767 — 1771 рр. калусь-кий замок зберігав пристойний вигляд і залишався основним центром старостинського управління. За описом джерел художник Мирослав Гаталевич зробив малюнок калуського замку станом на 1771 рік, який найбільш достовірно відтво¬рює вигляд колишнього середньовічного замку.
Як зазначалося, із скасуванням Калуського староства австрійськими властями були знесені замкові мури, розібрані будинки, офіцини, розкидані брами і дерев'яні огорожі, а оборонні вали в більшості збурені. Ось чому наприкінці XIX століття дослідники писали, що від калуського замку і його валів не залишилось ніякого сліду. Лише пам'ять калушан зберегла і досі старі назви: "На валах", " Під замком", "За брамою".
Крім старостинського замку, в Калуші в часи середньовіччя мали існувати якісь оборонні споруди, що захищали місто від ворожих нападів — татар і турків. Можливо, це була фортеця, як галицька чи коломийська. Деякі дослідники вважали, що в XVI—XVIII століттях Калуш залишався оборонним містом і був оточений валами й брамами. Хоч із розбудовою міста в XIX—XX ст. всі середньовічні оборонні споруди Калуша зникли, все ж ще на початку нашого століття, за даними дослідників, простежувалися останки давніх ровів. На той час вони були між домами, що належали родині Таницької, і будинком, як тоді називали, "На курячій лапці" — Гершберга. Пам'ять про вали, які мали два під'їзди — Львівський і Галицький — і башти, які називались Контова (Кутова), Костьольна, Наріжна тощо, довго ще зберігалась серед калушан.
Автор
Тема: Калуські замки, ходи, шахти і бомбосховища (Прочитано 201998 раз)