Вільний форум міста Калушa

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Форуму:

11 років 3 місяці 15 днів

Автор Тема: Калуські замки, ходи, шахти і бомбосховища  (Прочитано 132730 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

yurko

  • Адміністратор
  • *
  • Карма +1195/-13
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 21765
  • Останні відвідини:
    Вчора в 16:08:21

    Звідки: Чорновола-Шахтарська-Леніна-Салінарна-Пілсудського
Калуські замки, ходи, шахти і бомбосховища
« Прочитано #540 : 18 Липня 2017, 08:59:14 »

Це якраз те цікаве, про що я писав. Я думав, що на презентації розкопок криниці про це також говоритимуть.  ;)
Завдяки Солдату Удачі я знав про знахідку відразу як знайшли.
Записаний
Cпочатку приходить російська культура, російська мова, а вже за ними – російські війська!

Tad

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +40/-7
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 7585
  • Останні відвідини:
    Сьогодні в 07:01:51

Калуські замки, ходи, шахти і бомбосховища
« Прочитано #541 : 21 Липня 2017, 18:10:00 »

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=N1KX8mESBc8" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=N1KX8mESBc8</a>

http://naftohimik.info/news/mistsevi-novini/kraznavtsi-doslidzhuyut-starodavni-pidvali-kaluskoho-starostva
« Останнє редагування: 21 Липня 2017, 18:17:09 від Tad »
Записаний
Життя це не те , що з вами вiдбуваеться , а те як ви до цього вiдноситесь

yurko

  • Адміністратор
  • *
  • Карма +1195/-13
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 21765
  • Останні відвідини:
    Вчора в 16:08:21

    Звідки: Чорновола-Шахтарська-Леніна-Салінарна-Пілсудського
Калуські замки, ходи, шахти і бомбосховища
« Прочитано #542 : 04 Травня 2018, 20:27:10 »

Там де я казав, що треба копати - таки випадково відкопали 
http://vikna.if.ua/news/category/kl/2018/05/04/84458/view             
Записаний
Cпочатку приходить російська культура, російська мова, а вже за ними – російські війська!

Amateyr

  • Старожил
  • ****
  • Карма +148/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 432
  • Останні відвідини:
    14 Жовтня 2018, 19:41:16

    Звідки: Калуш, Хіміків
Калуські замки, ходи, шахти і бомбосховища
« Прочитано #543 : 17 Травня 2018, 16:05:48 »

O ile w polskiej świadomości krakowskie żupy solne funkcjonują i są doskonale rozpoznawalne, o tyle kopalnie soli na Kresach zatarły się w pamięci. Szkoda, bo urobek z salin halickich wożono do Kijowa już w XI w., a sól drohobycką do Sandomierza w XII w. Miała znaczenie strategiczne. Solenie mięsa i ryb było przez stulecia podstawową metodą ich konserwacji. Smak potraw był ważny, jednak przede wszystkim liczyła się możliwość gospodarowania zapasami żywności.

Po 1340, po przyłączeniu Rusi Czerwonej do Korony, żupy ruskie stanowiły przedsiębiorstwo monarsze. Było ono jednak zorganizowane odmiennie niż żupy krakowskie – warzelnie wchodziły w skład starostw i były wraz z nimi oddawane w tenutę. Pierwsza pewna wiadomość o salinach kałuskich pochodzi z XV w., kiedy Kazimierz Jagiellończyk erygował w królewszczyźnie parafię (5 IV 1469), dając plebanowi użytek

jednej warzelni z dwoma czerunami (małymi panwiami do odparowywania solanki). W 1553 były w okolicach Kałusza (na terenie wsi Bania) dwie warzelnie. W metryce koronnej z 1571 i rewizji królewszczyzny z 1572 wymienione są trzy warzelnie („przy jednej studni albo oknie jest wież trzy, z tych dwie arendują, trzecia zachowana na potrzebę dworską. Czwarta wieża plebańska”), a dodatkowo także dwa szyby (Mogiła i Szypiołka). W 1661 „żup Jego Królewskiej Mości jest dwie, do trzeciej ksiądz pleban ma prawo”. Proboszcz kałuski zrezygnował z praw do warzelni w 1680, za panowania Jana III (w zamian za 1000 zł gotówką).

Pozyskiwanie soli pierwotne ograniczało się do eksploracji płytkich szybów (studzien) solanki źródlanej. Powstało ich z czasem aż 75 (jeden z nich, św. Barbary, przetrwał do końca XIX w.). Później wprowadzono technologię ługowania solonośnego iłu – przez pogłębianie szybów i napełnianie ich słodką wodą. Rozpoczęto też poszukiwania właściwego złoża, którego solanka jest tylko emanacją. W 1553 lustratorzy starostwa pisali: „Gdyśmy zbadali okolicę, zauważyliśmy, że sól kamienną trzeba tu naprzód ługować, na co kilka tygodni czasu schodzi, i warzenie soli musi być zaniechane”. Sto lat później zanotowano: „pierwej kruszec mięknąć musi, […] więc kiedy sól robią niedziel kilka potem dla surowicy ustające także niedziel kilka wakuje robota, […] może urobić na rok beczek soli ad minimum 2500”.

Kałusz przynależał do ziemi halickiej województwa ruskiego. W 1549 Zygmunt upoważnił Augusta Mikołaja Sieniawskiego, wojewodę bełskiego, do lokacji miasta. Uwolnił je czynszu i powinności na lat 10, ustanowił piątkowe targi oraz jarmarki na św. Prokopa i św. Marcina. W nagrodę zasług wojennych w 1553 nadał Sieniawskiemu Kałusz z przyległościami wieczyście, zastrzegając, że po wygaśnięciu linii męskiej darowizna wróci do Korony. Żupami administrowano oddzielnie. Według Majera Bałabana słone źródła w ostatnich latach panowania Zygmunta Augusta dzierżawił Icko Szlomicz ze Złoczowa.

Do miasteczka ściągali kupcy z Rusi i krajów sąsiednich po sól, sukno, wyroby garncarskie, zboże, kożuchy i drewno. W 1595 miasto złupili i spalili Tatarzy, przy okazji zamętu związanego z wojną polsko-mołdawską.

Handel solą nadzorowano z kałuskiego zamku. Była to budowla nie tyle militarna, ile skarbowa. W lustracji 1661 zachował się jej opis: „Zamek – na bramie izdebka. Wszedłszy do zamku jest izba stołowa z komorą, do tego pokojów 8 z izdebkami. Bramka do ogrodu włoskiego, blisko stajnia i kuchnia. Działo spiżowe wielkie, działek żelaznych 2, hakownic 10. […]”. Według opisu z 1771: „Zamek od wschodu wałem opasany, na nim parkany przeważnie popalone; na zachód sztachety na fundamentach murowanych, na południe od cmentarza płotem z chrustu ogrodzony; na północ parkanem i daszkiem z gontów pokrytym opasany. Brama murowana, w niej izba dla żołnierzy do usług skarbowych i skarbczyk; brama od folwarku nowo wymurowana, na górze rezydencya z ganeczkiem w koło. W środku dziedzińca stara oficyna drewniana, oficyna ekonomska, szpichlerzyk, stajnia”. Nie są to opisy warowni. Zameczek odgrywał rolę zamku żupnego, jak podobne, niewielkie obiekty w Wieliczce i Bochni. Wspomniana załoga wraca w relacji austriackiego podróżnika Samuela Bradetzky’ego, który na początku XIX w. dokonał w okolicy oryginalnego spostrzeżenia: „Ludność ruska w okolicach Kałusza była najpiękniejsza w całej Galicyi. Jeden z urzędników, zapytywany co do pochodzenia owej ludności, oświadczył, że na poprawienie rasy w tych stronach wpłynął niewątpliwie pułk saskich kirasjerów, załogujący tamże przez długie lata za czasów Augusta II. Dziś po zamku i wałach nie został nawet ślad.

W XVI w. Kałusz stał się ośrodkiem starostwa niegrodowego. Starostą był tu (przed 1587) Łukasz, a po 1602 Stanisław Żółkiewski (dochód ze starostwa wynosił ok. 15 tys. zł rocznie), później Jan Zamoyski, pierwszy mąż Marii Kazimiery. Jan Sobieski łączył najbogatsze w województwie ruskim starostwo kałuskie (25 981 złp dochodu) ze stryjskim i

jaworowskim. Possesor pojawiał się tu nie tylko po pieniądze. 14 X 1672 Sobieski rozgromił w okolicy Tatarów Selim Gereja. Był to epizod dziesięciodniowej „wyprawy na czambuły”. Żołnierze polscy przeszli cicho przez gęste lasy i zaatakowali krymskich rabusiów. Jan Ch. Pasek pisał: „Zapuścili Tatarowie zagony głęboko, aleć się im, z łaski bożej, nie poszczęściło, bo wojsko nasze wszędzie ich potężnie biło; pod Niemirowem, pod Komarnem, pod Kałuszem naginęło tego jak psów, a w lasach, po błotach najwięcej tego nabili chłopi”. Wojsko zbierało po drodze porzucony jasyr, w tym mnóstwo dzieci, które hetman kazał wsadzać na wozy i wieźć do Kałusza, gdzie „dał im dom, żywność i wychowanie”. W 1675 pod Kałuszem ponownie pobił Tatarów Andrzej Potocki.

W XVIII w. starostwo było w posiadaniu Augusta Aleksandra ks. Czartoryskiego, wojewody ruskiego, i Marii Zofii Sieniawskiej. W 1771 starostą kałuskim był marszałek Stanisław ks. Lubomirski. Spokojniejsze, wolne od tatarskich napadów czasy pozwoliły na rozwój miasta. W 1765 było w Kałuszu „chrześcijańskich domów wielkich 64, małych 194, żydowskich domów wielkich 62, małych 73, kościołów 2 (kościół farny z drzewa jodłowego), cerkwi 3”. Niestety, pod koniec lat 60. XVIII w. spłonęła część miasta, a w 1770 wyludniła je zaraza.

Po rozbiorach żupę kałuską przejął rząd austriacki; w XIX w. kopalnie zostały unowocześnione i rozbudowane (spośród 90 salin czynnych na Kresach przed 1772 utrzymało się po 1868 tylko 9, m.in. w Kałuszu). W okresie międzywojennym działało tu prężnie dochodowe Towarzystwo Eksploatacji Soli Potasowych we Lwowie.
Записаний

yurko

  • Адміністратор
  • *
  • Карма +1195/-13
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 21765
  • Останні відвідини:
    Вчора в 16:08:21

    Звідки: Чорновола-Шахтарська-Леніна-Салінарна-Пілсудського
Калуські замки, ходи, шахти і бомбосховища
« Прочитано #544 : 17 Травня 2018, 17:53:11 »

Бачите, як то воно все з часом перекручується. Пише, що на території села Баня були жупи. Навряд чи то тоді називалося Баня. Швидше вже значно пізніше почали так називати район. ну і не було там ніякого села. Але так от хтось напише і через 100 років нащадки то беруть вже за історичний факт.
Записаний
Cпочатку приходить російська культура, російська мова, а вже за ними – російські війська!

yurko

  • Адміністратор
  • *
  • Карма +1195/-13
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 21765
  • Останні відвідини:
    Вчора в 16:08:21

    Звідки: Чорновола-Шахтарська-Леніна-Салінарна-Пілсудського
Калуські замки, ходи, шахти і бомбосховища
« Прочитано #545 : 17 Травня 2018, 17:56:42 »

А де вони тепер?  :=)
„Ludność ruska w okolicach Kałusza była najpiękniejsza w całej Galicyi.
Записаний
Cпочатку приходить російська культура, російська мова, а вже за ними – російські війська!

yurko

  • Адміністратор
  • *
  • Карма +1195/-13
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 21765
  • Останні відвідини:
    Вчора в 16:08:21

    Звідки: Чорновола-Шахтарська-Леніна-Салінарна-Пілсудського
Калуські замки, ходи, шахти і бомбосховища
« Прочитано #546 : 17 Травня 2018, 18:03:27 »

Цікаво
na poprawienie rasy w tych stronach wpłynął niewątpliwie pułk saskich kirasjerów, załogujący tamże przez długie lata za czasów Augusta II
https://pl.wikipedia.org/wiki/14_Pułk_Kirasjerów

Якось то дивно. Але що я полякам дивуюся. Для поляків же ж польки найфайніші.

А направду чим могло бути викликане те, що в околицях Калуша гарніші були люди - то те, що татари тут трохи погуляли свого часу.
Зараз то вже давно виродилося, а тоді мабуть було ще свіжіше.
Записаний
Cпочатку приходить російська культура, російська мова, а вже за ними – російські війська!

ББА

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +292/-11
  • Online Online
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 9979
  • Останні відвідини:
    Сьогодні в 11:45:26

    Звідки: Льондон
Калуські замки, ходи, шахти і бомбосховища
« Прочитано #547 : 17 Травня 2018, 23:03:37 »

татари погуляли в районах перегінська особливо

yurko

  • Адміністратор
  • *
  • Карма +1195/-13
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 21765
  • Останні відвідини:
    Вчора в 16:08:21

    Звідки: Чорновола-Шахтарська-Леніна-Салінарна-Пілсудського
Калуські замки, ходи, шахти і бомбосховища
« Прочитано #548 : 18 Травня 2018, 09:24:19 »

Про тих гусарів то точно бздура, бо вони якщо тут і були - то в 19 ст. аж.
Не могло то вплинути на красу так багатьох
https://pl.wikipedia.org/wiki/Armia_saska

Хоча, якщо справді саксонці були тут за Августа другого
Цитувати (вибране)
2 травня 1670 р., Дрезден, Німеччина
Смерть: 1 лютого 1733 р., Варшава, Польща

Тоді може бути.

Чоловіки там гарні, мами відповідно були наші, то ж дівчата від змішаних батьків - теж могли гарні виходити.

Тут же і німці були, правда трохи пізніше, то теж з українцями часто змішуватися, бо віра практично та ж, а свої дівки у них були не ахті. (то я вже з розповідей діда знаю).
Правда їм трохи туго приходилося з кавалєркою у таких випадках, бо ж "на чуже поле" заходили  ;)

Зараз то в місті дико таке чути, але один батьковий знайомий розказував, що проводив дівчину на Височанку (а сам був з Лесі Українки), то туда нічо, а назад як йшов то постійно був битий, аж поки хлопцям не виставив могорич.  :facepalm:

В селах чув і зараз так є.
« Останнє редагування: 18 Травня 2018, 15:10:44 від yurko »
Записаний
Cпочатку приходить російська культура, російська мова, а вже за ними – російські війська!

yurko

  • Адміністратор
  • *
  • Карма +1195/-13
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 21765
  • Останні відвідини:
    Вчора в 16:08:21

    Звідки: Чорновола-Шахтарська-Леніна-Салінарна-Пілсудського
Калуські замки, ходи, шахти і бомбосховища
« Прочитано #549 : 05 Серпня 2018, 13:01:55 »

Замкова криникалічка  :dopovid

Записаний
Cпочатку приходить російська культура, російська мова, а вже за ними – російські війська!