Вільний форум міста Калушa

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Форуму:

13 років 6 місяців 25 днів

Автор Тема: ПОЕЗІЯ (про життя,про кохання....)  (Прочитано 169979 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

РЕАЛ

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +242/-1
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 644
  • Останні відвідини:
    31 Січня 2015, 20:22:03

ПОЕЗІЯ (про життя,про кохання....)
« Прочитано #120 : 05 Вересня 2011, 03:56:58 »

"...я визирнув за вікно
і небо сказало: буде дощ

я вийшов з під'їзду
і вулиця сказала: пахне жасмин

я прийшов до парку
і дерева сказали: вітер у верховіттях

так до мене тепер промовляє світ
тепер тільки так

колись було по-іншому
колись я їв черешню просто з дерева
а полуницю просто із землі
знав у якому місці сходить сонце і в якому заходить
коли починають співати птахи і коли замовкають
світ був ближче і я чув його виразніше

трава була зеленіша
небо – блакитніше

а світ
промовляв шепотом
і промовляв криком
світ промовляв схлипом
і риданням та виттям промовляв теж

тепер я максимум що роблю
так це визираю за вікно
виходжу з під'їзду
гуляю парком

тепер я максимум що роблю
так це йду до річки
роззуваюся
і босий ходжу по камінню

але цього замало –
щоб чути і бачити
цього замало

світ залишився
я віддалився –
вдаю що не бачу
світ продовжує промовляти –
вдаю що не чую

ховаюся..."                           Ше від Мірека Боднара
Записаний

РЕАЛ

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +242/-1
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 644
  • Останні відвідини:
    31 Січня 2015, 20:22:03

ПОЕЗІЯ (про життя,про кохання....)
« Прочитано #121 : 07 Вересня 2011, 04:24:11 »

 Від Sergo

... і щось у цьому є.. її волосся, що розсипалось на подушці,
її гарячий, млосно дихаючий дух..
її вуста, злегка ворушаться від дихання
і її пальці.. ніжність рідних рук.
.. сто раз дивився вгору та вертаючись
ще жоден раз не жалкував що саме тут...
любов живе три роки перш ніж статися
три роки випробовується суть
щоб на четвертий це волосся що на подушці
розсипавшись залізло мені в рот
і ніжно прогорнувши його впевнений
це саме те це саме та я твій пілот
на ніч на день на труднощі й буденності
на ідіотів, керівнцтво і вождів
ми входимо в потоки турбулентності
для тебе в мене парашут напоготів
і ми ховаємось від світу ..світ під ковдрою
ми проти світу він весь проти нас
ти будеш королевою не гордою
а поки спати.. за вікном вже пізній час.
... і щось у цьому є.. її волосся, що розсипалось на подушці,
її гарячий, млосно дихаючий дух..
її вуста, злегка ворушаться від дихання
і її пальці.. ніжність рідних рук.



 Та наш земляк Іздрик Юрко (нижче)

"....усе що ти вмієш – це просто чекати
без віри без нервів без серця без сцен
а буде кінець а чи може початок
на те божа воля й диявольський дзен
добути до "потім" забути про "вчора"
дожити до завтра змінити ім'я
і вирости з сімені як мандрагора
й врости у каміння на ймення "земля"
допоки чекаєш навчитись літати
а поки літаєш навчитись повзти
і видертись десь на вершок арарату
минаючи варту і митні пости
поститися жорстко і жерсть милосердя
приймати покірно без нервів без сцен
коли на пісок розсипається твердь і
море стікає у хвилі знамен
короткий займенник – твоє дієслово
а слава твоя розділова як знак
чужої кружної облудної мови
де тисячі літер і цифри навспак
пакуй чемодани пиши заповіти
готуй сувеніри і просто чекай
що вже за секунду закінчиться світло
і от увімкнеться обіцяний рай

нікого не буде нічого не згасне
ніхто не помітить знамення твого
бо все що умієш робити ти класно
це тупо чекати не знати чого...."

жінка чекає на КОГОСЬ
чоловік - на ЩОСЬ


Відповідь від: 07 Вересня 2011, 04:06:17
від Мо   

А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.

Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.

В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина?

Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!

Вони, ті крила, не з пуху-пір"я,
А з правди, чесноти і довір"я.

У кого - з вірності у коханні.
У кого - з вічного поривання.

У кого - з щирості до роботи.
У кого - з щедрості на турботи.

У кого - з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.

Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має!
Записаний

Ne-TA

  • Старожил
  • ****
  • Карма +218/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 359
  • Життя-не ті дні,що пройшли,а ті,що запам'ятались
  • Останні відвідини:
    24 Грудня 2012, 18:18:30

    Звідки: Лесі Українки
ПОЕЗІЯ (про життя,про кохання....)
« Прочитано #122 : 19 Вересня 2011, 23:19:00 »


Порожня тиша-
В ній прозріння?
у ній вся суть?
І весь запал?
І ти не граєш
у безвихідь,
Ти йдеш у путь.
Ховаєш жаль

Безмежний простір-
В нім спасіння?
В нім панацея?
В нім зникання ран?
У ньому дух?
Страстей кипіння?
У ньому порожнеча...
В ньому жах.

Іти без шляху?-
Неможливо
Те саме,
Що пити без води
Твій біль-
У нім спасіння
У нім вся суть,
Ідеш, щоби знайти.

Та ти боротимешся,
Я знаю
ти не злякаєшся біди,
Ти помовчиш
І в тім мовчанні
Розтопиш біль,
Та щастям тихим
    Закричиш...
________________________

Куди біжить той час шалений ,
Куди він хоче утікти?
У вир думок кидає незбагненний
Стирає всі твої невидимі сліди.

Десь світло там, за горизонтом
І кличуть в даль непройдені шляхи.
Що буде завтра - прикро невідомо,
А хтось запалює нові зірки.

Шукаєш знов маленькі миті щастя,
Що наче пил-усюди і кругом
І сил не витачить упасти,
А йти нелегко зі зламаним крилом

Здається все якимось нереальним,
Окутане нездійсненим і дивним сном.
Ти розумієш-не все в житті буває марним.
І своє серце сповнюєш добром.

Чого чекати від життя-не знаєш
І віра в світло тріснуло, як скло.
Єдине вірне- від долі не втікаєш,
Не тягнеш душу кудись на темне дно.
Записаний
Не статками багатими, а в сльозах каяття,
Ми все частіше втратами вимірюєм життя.
       

Tandylight

  • Глобальний модератор
  • *
  • Карма +1051/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 3130
  • Останні відвідини:
    08 Травня 2019, 21:01:31

    Звідки: Київ
ПОЕЗІЯ (про життя,про кохання....)
« Прочитано #123 : 13 Листопада 2011, 15:52:14 »

Він неперевершений :)

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=kkHMxXsnE5k" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=kkHMxXsnE5k</a>
Відповідь від: 13 Листопада 2011, 15:40:54
«ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ—ЛЮДИНА?»

ЛІНА КОСТЕНКО


Крила

А й правда.

Крилатим грунту не треба.



Землі немає.

То буде небо.



Немає поля.

То буде воля.



Немає пари.

То будуть хмари.



В цьому, напевно, правда пташина...

А як же людина?

А що ж людина?



Живе на землі.

Сама не літає.

А крила має.

А крила має!



Вони, ті крила,

Не з пуху-пір'я,

А з правди.

Чесності і довір'я.



У кого – з вічного

Поривання.

У кого — з вірності

У коханні.



У кого — з щирості

До роботи.

У кого - з щедрості

На турботи.



У кого — з пісні,

Або з надії,

Або з поезії,

Або з мрії.



Людина нібито не літає...

А крила має.

А крила має!
Записаний

РЕАЛ

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +242/-1
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 644
  • Останні відвідини:
    31 Січня 2015, 20:22:03

ПОЕЗІЯ (про життя,про кохання....)
« Прочитано #124 : 09 Січня 2012, 16:02:49 »



Коли отримуєш
листа з лівої адреси
і за парою слів
точніш ніж за голосом
чи почерком
упізнаєш друга
— це молодість

коли ненав’язливе
нагадування про себе
з глибин пам’яти
нездійснених намірів 
ненаснених мрій
дратує ще той спам
— це зрілість

коли з адрес
на які свербить надіслати
те чим прагнеш поділитися
годі чекати відповіді
— це старість

а коли тобі
стає байдуже
до всього того потоку
потрібної і непотрібної інфи
— то смерть?
  чи воскресіння?

погугли це
якщо є зв’язок....

        danylo-kubai.dreamwidth.org
Записаний

Alexander

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +670/-5
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 3342
  • Останні відвідини:
    28 Серпня 2020, 09:03:47

    Звідки: kalush
ПОЕЗІЯ (про життя,про кохання....)
« Прочитано #125 : 09 Січня 2012, 17:54:38 »

 :)
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=9btwBniGFag" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=9btwBniGFag</a>
Записаний
поверь малыш, не в пирогах счастье..

Winston_Nebel

  • Новачoк
  • Карма +8/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 20
  • Останні відвідини:
    07 Вересня 2018, 00:27:35

    Звідки: Хмельницького
ПОЕЗІЯ (про життя,про кохання....)
« Прочитано #126 : 10 Січня 2012, 20:06:24 »

Наскільки я зрозумів, тут викладають віршовані рядки. Так як в мене в цьому ділі зараз великий застій, кидаю старий матеріал. Якщо я кинув не сюди, тикніть хтось пальцем мені неосвіченому, куди треба кидати. Побільше критики в мою адресу!!!!!!!! Я таки хочу дізнатись про свої помилки, а на них мало хто мені вказував. Одне уточнення: в мене деколи питають, чому я пишу українською й російською мовами. Я вважаю, що кілька мов у творчості однієї людини - не дефект. Основні твори я завжди пишу українською (прозові, а також програмні поетичні).
«Сон», збірка «Дітям кризи», 18 квітня 2008 року
 «Я полечу під музику орлиних крил
У мрій безхмарних світлу далину –
Відкинув я тягар старих мірил
І суєту покинув я нудну.
Я довго спав… Ввижалося мені,
Неначе краплі у хмарках ожили,
І закружляли у танку вони
Та землю всю, вальсуючи, омили.
І з райдугами я заспіваю в унісон –
Так чисто й дзвінко буде хор звучати!
Я знаю – буде це насправді, це не сон!
Хотів би кожен радість таку мати!..»
__________________________________
«Що деколи може сказати людина», листопад 2010 року
Через секунду на стіл похилиться
Голова моя
У калюжі крові лежатиму
   Вже не я…   
Ви не чули мій крик безвихідний,
Ви не бачили мою душу розкраяну.
Вам дивитись на мене невигідно,
Зберегли ви ненависть затаєну.
Очі мої дивляться в дуло…
Шлях до смерті – залізна машинка…
Я не раз вже подумав – всі, мабуть, призабули,
Що свинець – це для мозку начинка…
Щоденники мої переповнені зверху донизу…
Читайте їх – і дивіться: мене вбила криза.
Але не та, що роздута політиками,
А моя, душевна, осміяна критиками…
_____________________________________
Читай в розкритій книзі тишини
Про часу тінь, що проминає вмить…
Дощу послухай тихий плач невтішний,
Як кожна крапля у траві бринить.
Чекай… І, може, мокрою рукою
В твоє вікно постука хтось безликий,
Але водночас болісно знайомий.
Ти знаєш добре – він тебе покликав.
Повір у безмір зоряної ночі,
Усі пориви серця зупини
Й побачиш – неба нетерплячі очі
Читають довгу книгу тишини.»
______________________________
На добраніч, зірки безталанні!
Вам - мовчати назустріч вікам
Й проводжати секунди останні
Ночі тихої в сонячний храм.

Берег снів обіймають хай мрії -
Я нахилюсь до моря й почую прибій...
У чеканні завмру: тільки б казки вітрила
Пригасили на хвилю дух мій.

Міг би комусь донести у серці
Всі слова неземні та мені непідвладні...
Намагавсь я - й тоді в світ приніс я пісні,
Моїх перших дітей безпорадних.

Розбитих лебедів скляних, слова,
Я склеював, як міг, з невинністю дитини.
Та все - скінчилась чудодійна ніч,
В імлу буденну вдягнена трава...
______________________________________
Мы все строители - для нас не все возможно.
От нас зависит лишь, сколько этажей
В полете мы предсмертном посчитаем,
Когда закончится счет наших дней.

Стрелу из камня в небеса построив,
За будущее испытываем страх.
Бывает все и думаешь, на свете жить ли стоит,
Если не ведаешь когда потерпишь крах.

Десятилетиями складываем камни,
Чтоб все разрушилось в единый миг.
Кто больше сложит - жизнь считает раем
А честный лишь спокойней спит.
____________________________________
Лунный свет на земле -
Всех людей единый сон.
Как накидкой, город укрыт
Золотом тихих ночей.

И дорога, словно стрела,
Устремилась в небо, ввысь,
А по ней солдаты идут
В путь последний свой.

Пуль дожди, взрывов гром -
Вот что ждет тех, кто идет,
И дорога в город, назад,
Тем, кому повезет.

Спали все, кроме них,
Тех, кто город защитит
И положит жизнь свою
За спасенье тех, кто спит.
_________________________________
Глазами жестокости этого мира
Смотрю на планету Земля -
И вижу лишь тьму, вижу лишь зло,
Жизнь, лишенную красок добра:
Пасмурный день,
Ливень холодный,
Беззвездную ночь,
Рассвет без солнца,
Лес без деревьев
И радугу без цветов.
Тут в одобреньи лишь только те,
Кто всюду, по всей Земле,
Видя лишь зло, хотят лишь забрать.

Я проходил по улицам темным
И видел лишь бойницы зла -
Их пушки направлены только на тех,
Кто видит иначе жизнь,
Только на тех, кто видит добро
Повсюду, по всей Земле,
В каждой росинке, в каждой звезде.




« Останнє редагування: 10 Січня 2012, 20:11:28 від Winston_Nebel »
Записаний

Сонечко+

  • Модератор
  • *
  • Карма +801/-5
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 3801
  • Сонячного життя вам, сповненого чудес і сюрпризів!
  • Останні відвідини:
    07 Січня 2021, 18:02:18

    Звідки: з маминого животика
ПОЕЗІЯ (про життя,про кохання....)
« Прочитано #127 : 21 Січня 2012, 19:21:47 »

Солнца луч цветы в бутонах будит,

Расцветает от тепла цветок.

Мы — никто, пока нас не полюбят,

Если мы не любим, мы — никто!


Если б пчелка звонко не жужжала,

Соты в ульях были бы пусты.

Если б мать ребенка не держала,

Не было бы в мире красоты.


Одиноко там и сиротливо,

Где любовь приюта не нашла.

Человек не может быть счастливым,

Если в сердце к ближним нет тепла.


Без любви земля б чужой нам стала,

Слишком долгим был бы жизни срок.

Не было б прощаний на вокзалах,

Не было бы чтенья между строк.


Без любви единственным ответом

Был бы смерти роковой порог.

Но она сияет ярким светом,

И мы знаем, что любовь есть Бог!


Это Он цветы в бутонах будит.

От Его тепла цветет цветок.

Мы — никто, пока нас не полюбят,

Если мы не любим — мы никто.
Записаний

Yana

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +971/-6
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 1946
  • Останні відвідини:
    06 Травня 2018, 21:38:53

    Звідки: Калуш
ПОЕЗІЯ (про життя,про кохання....)
« Прочитано #128 : 01 Лютого 2012, 11:49:57 »

Я шукала Тебе
в шарудiннi тiней,
що пройшли крiзь мене,
i у полум’ї свiчки,
що щезло, не обпекши мої пальцi…
А потiм були очi,
глибокi i свiтлi,
як бездоння неба…
Я не вмiла чекати
i рвалася iз власного тiла,
але Ти не приходив,
бо нiколи вiд початку свiту
не залишав мене.
Я шукала…

    Олена НЕКОРА
Відповідь від: 01 Лютого 2012, 11:22:36
Зупинись, не втікай, поговоримо мить,
Я на це сподіваюся дуже.
Від журби я хворію – так серце болить,
Бо до тебе воно не байдуже.
Прислухатися вмій і мене зрозумій.
Душу й серце хай сумнів не точить.
Від гарячих долонь не холонь, не холонь –
Розквітай, як троянди бутончик.
Я тебе всім єством до краплини зіп’ю,
Обійму, пригорну, розцілую.
Не пущу, не віддам, бо навік загублю
І себе вже нічим не врятую.
    Віктор Геращенко
Відповідь від: 01 Лютого 2012, 11:35:45
Крізь сотні сумнівів я йду до тебе,
добро і правдо віку. Через сто
зневір. Моя душа, запрагла неба,
всерозкриленна держить путь на стовп
веселого вогню, що осіянний
одним твоїм бажанням - аж туди,
де не ступали ще людські сліди,
з щовба на щовб, аж за смертельні грані
людських дерзань, за чорну порожнечу,
де вже нема ні горя, ні біди,
і врочить порив: не спиняйся, йди.
То шлях правдивий. Ти - його предтеча.

Василь Стус
Записаний

РЕАЛ

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +242/-1
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 644
  • Останні відвідини:
    31 Січня 2015, 20:22:03

ПОЕЗІЯ (про життя,про кохання....)
« Прочитано #129 : 14 Лютого 2012, 11:09:54 »

віслава шимборська


ЕЛЕГІЙНИЙ РАХУНОК

Скільки тих, що я знала
(якщо насправді їх знала)
мужчин, жінок
(якщо цей поділ залишається чинним)
переступило той поріг
(якщо це поріг)
перебігло через той міст
(якщо назвати це мостом) –
Скільки по житті коротшому чи довшому
(якщо це для них все ще якась різниця)
доброму, бо почалося,
злому, бо закінчилося
(якщо б не воліли сказати навпаки)
опинилося на другому березі
(якщо опинилося а другий берег існує) –
Не дано мені знати їхньої дальшої долі
(якщо це навіть одна спільна доля і якщо доля)

Все
(якщо цим словом не обмежую)
мають за собою
(якщо не перед собою) –
Скільки їх вискочило з шаленого часоплину
і вдалині щораз щемніше зникає
(якщо варто вірити перспективі) –
Скільки
(якщо запитання має сенс,
якщо можна дійти до остаточної суми,
поки рахівник не дорахує себе)
поринуло в той найглибший сон
(якщо нема глибшого) –
До побачення.
До завтра.
До наступної зустрічі.
Вже цього не хочуть
(якщо не хочуть) повторити.
Віддані на нескінченне
(якщо не інше) мовчання.
Зайняті тільки тим
(якщо тільки тим)
до чого їх змушує відсутність.


НАПИСАННЯ ЖИТТЄПИСУ

Що потрібно?
Потрібно написати заяву,
а до заяви долучити життєпис
Незважаючи на тривалість життя
життєпис повинен бути коротким.
Обов'язкова стислість і відбір фактів.
Зміна краєвидів на адреси
і мерехтливих спогадів на нерухомі дати.
З усіх кохань вистачить шлюбного,
а з дітей тільки народжені.
Важливіше, хто тебе знає, ніж кого знаєш ти.
Подорожі тільки закордонні.
Приналежність до чого, але без для чого.
Відзнака без за що.
Пиши так, ніби ти з собою ніколи не розмовляв
і обминав здалеку.
Помовч про собак, котів і птахів,
реліктовий мотлох, приятелів і сни.
Згадай скоріше ціну ніж вартість
і заголовок ніж зміст.
Важливіший розмір черевиків, ніж куди він іде,
той, ким вважаєшся.
До того додай фотокартку з відкритим вухом.
Враховується його форма, а не те, що чути.
Що чути?
Гуркіт машин, що мелять папір.

Переклад Оксани Нахлік
Записаний

РЕАЛ

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +242/-1
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 644
  • Останні відвідини:
    31 Січня 2015, 20:22:03

ПОЕЗІЯ (про життя,про кохання....)
« Прочитано #130 : 14 Лютого 2012, 17:07:19 »

Ryszard Rynkowski - Życie jest nowelą

Jak "Pory roku" Vivaldiego
Zmienia się światło w twoich oczach
Powiedz mi życie coś miłego
Nie pędź tak, proszę, daj odpocząć

Życie , życie jest nowelą,
której nigdy nie masz dosyć
Wczoraj biały, biały welon
Jutro białe, białe włosy

Życie , życie jest nowelą
Raz przyjazną a raz wrogą
Czasem chcesz się pożalić,
ale nie masz do kogo

Każda rodzina jest jak drzewo
Łamie się chwieje, czas je zmienia
Jak w "Porach roku" Vivaldiego
Szczypta zachwytu, łyk cierpienia

Życie , życie jest nowelą,
której nigdy nie masz dosyć
Wczoraj biały, biały welon
Jutro białe, białe włosy

Życie , życie jest nowelą
Co wciąga jak rzeka
Chciałbyś dziś znać przyszłość
Lecz musisz poczekać

Życie , życie jest nowelą,
której nigdy nie masz dosyć
Wczoraj biały, biały welon
Jutro białe, białe włosy

Życie , życie jest nowelą
Co wciąga jak rzeka
Chciałbyś dziś znać przyszłość
Lecz musisz poczekać

z serialu "KLAN"   Pisnja meni nu duuuze podobajetjsja .  :good
Записаний

yurko

  • Адміністратор
  • *
  • Карма +1206/-13
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 27862
  • Останні відвідини:
    Вчора в 21:18:39

    Звідки: Чорновола-Шахтарська-Леніна-Салінарна-Пілсудського
ПОЕЗІЯ (про життя,про кохання....)
« Прочитано #131 : 14 Лютого 2012, 17:27:53 »

Відвик від польської мови, а від письмової тим паче. Важко читати :(

А самі поляки певно часто згадують цей кавалок: Życie jest jak papier toaletowy-długie,szare i do dupy :/
Записаний
... руϟϟкій мір ...  Cпочатку приходить російська культура, російська мова, а вже за ними – російські війська!

DVania

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +963/-2
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 4231
  • Останні відвідини:
    14 Вересня 2016, 23:52:58

ПОЕЗІЯ (про життя,про кохання....)
« Прочитано #132 : 14 Лютого 2012, 17:47:42 »

Важко читати
мені читати не важко,от з писати ніяк :unknow,серіал цей пару раз дивився,пісня гарна.
Записаний

yurko

  • Адміністратор
  • *
  • Карма +1206/-13
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 27862
  • Останні відвідини:
    Вчора в 21:18:39

    Звідки: Чорновола-Шахтарська-Леніна-Салінарна-Пілсудського
ПОЕЗІЯ (про життя,про кохання....)
« Прочитано #133 : 14 Лютого 2012, 17:55:13 »

Або ти мене не зовсім поняв, або так не буває. Я не кажу, що мені аж так важко читати шо аж капець. просто напруження при читанні перебиває задоволення від прочитаного.

А якщо ти вже настільки вчитався, що такого нема, то писати тоді не важко, бо слова вже є у голові.
Записаний
... руϟϟкій мір ...  Cпочатку приходить російська культура, російська мова, а вже за ними – російські війська!

DVania

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +963/-2
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 4231
  • Останні відвідини:
    14 Вересня 2016, 23:52:58

ПОЕЗІЯ (про життя,про кохання....)
« Прочитано #134 : 14 Лютого 2012, 17:59:47 »

Я не знаю,чесно скільки раз в Польщі був,з поляками розмовляв, в один період взагалі говорив вже майже без акцента.Тай польську чую з дитинства ,біля границі виріс,читаю добре ,а писати млинець не можу і все ,прикол якийсь.
Записаний

yurko

  • Адміністратор
  • *
  • Карма +1206/-13
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 27862
  • Останні відвідини:
    Вчора в 21:18:39

    Звідки: Чорновола-Шахтарська-Леніна-Салінарна-Пілсудського
ПОЕЗІЯ (про життя,про кохання....)
« Прочитано #135 : 14 Лютого 2012, 18:09:33 »

Тоді дам пораду. Постав у бравзері перевірку орфографії (польської) і гайда писати листа уявному другу.
Бачитимеш одразу і помилки і варіанти правильного написання. За 3-4 таких листи прийде впевненість ;)
Записаний
... руϟϟкій мір ...  Cпочатку приходить російська культура, російська мова, а вже за ними – російські війська!

Кітка_Проня

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +303/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 1027
  • Останні відвідини:
    20 Жовтня 2014, 15:37:10

    Звідки: Львів
ПОЕЗІЯ (про життя,про кохання....)
« Прочитано #136 : 14 Лютого 2012, 18:14:01 »

я спочатку навпаки, писати навчилась.. бо як знаєш, як слово пишеться - розумієш його, коли чуєш
Записаний


изюминку можно искать и в навозе, но что с ней потом делать?

DVania

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +963/-2
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 4231
  • Останні відвідини:
    14 Вересня 2016, 23:52:58

ПОЕЗІЯ (про життя,про кохання....)
« Прочитано #137 : 14 Лютого 2012, 18:15:12 »

Можна попробувати,але чи на довго мене стане :unknow я вже шведську пробував вчити.Вмію до 15 рахувати :=)
Записаний

yurko

  • Адміністратор
  • *
  • Карма +1206/-13
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 27862
  • Останні відвідини:
    Вчора в 21:18:39

    Звідки: Чорновола-Шахтарська-Леніна-Салінарна-Пілсудського
ПОЕЗІЯ (про життя,про кохання....)
« Прочитано #138 : 14 Лютого 2012, 18:18:32 »

А я до 10  :=)
Записаний
... руϟϟкій мір ...  Cпочатку приходить російська культура, російська мова, а вже за ними – російські війська!

РЕАЛ

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +242/-1
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 644
  • Останні відвідини:
    31 Січня 2015, 20:22:03

ПОЕЗІЯ (про життя,про кохання....)
« Прочитано #139 : 20 Лютого 2012, 16:27:46 »

У місті казок

Я дихаю містом, воно дихає нами.

Твоїми словами, моїми віршами.

Сурогатом вівторків та похміллям субот.

Все дуже просто жодних турбот.

Все на інстинктах, що хочеш – те маєш.

Один лише натяк, а далі сам знаєш.

 Нічого не бійся, це така гра

Сховайся в мені і рахуй до трьохста.

Мегаполіс перетворює нас на повій.

Просто змирись. Сьогодні – ти мій.

Нафантазуємо взаємне кохання.

А що буде потім – подумаєм зрання.

Пластик будення. Швидкоплинність подій.

Навмисно-старанне позбавлення мрій.

Неоново-штучно палаючі очі.

Сказала б кохаю, та кажу просто «хочу…»

Казка зі смаком великого міста.

Валютні принцеси, королі-егоїсти.

Любовні сюжети з вульгарним підтекстом.

І хепіендів не буває без сексу.

Справжність лише в цигарковому димі.

Все інше навіяне нами і ними.

У цьому коханні забагато сарказмів.

Допінгів та позашлюбних оргазмів.

Ми  в ритмі міста, аміго, ми в темі.

Лиш не питай хто ми і де ми?

У нас є щось спільне, напевне бажання,

Дотики, подихи, все… крім кохання.


wid Bl4k
Записаний