Розділ 1, пункт 5. Українська Православна Церква об'єднує єпархії, синодальні установи, благочиння, парафії, монастирі, духовні навчальні заклади, братства, сестринства та місії і є самокерованою частиною Руської Православної Церкви.
Між ними є цікавий пункт 4 того ж розділу. В ньому сказано таке:
“Українська Православна Церква здійснює свою спасительну діяльність на основі Святого Письма та Святого Передання, неухильно дотримується догматів православної віри та священних канонів і у своєму управлінні керується постановами Архієрейського Собору Руської Православної Церкви від 25-27 жовтня 1990 року та даним Статутом при повазі до державних законів і дотриманні їх.”
Незважаючи на те, що він згадує РПЦ, він не може вважатися підкресленням залежності, бо захисники Московського Патріархату можуть сказати, що цим Собором їм якраз і надали статус самостійної. Я його навів задля останніх слів: щоб підкреслити, що виконувати закони України вимагає навіть їхній власний базовий документ.
Розділ 2, пункт 6. До обов’язків Собору (вищого органу влади церкви) входить… в) нагляд за втіленням у життя рішень Помісних Соборів Руської Православної Церкви, Соборів Української Православної Церкви та ухвалених ними статутів.
Подібне і в розділі 3, пункті 5:
Собор єпископів діє на підставі священних канонів Церкви, постанов Помісних і Архієрейських Соборів Руської Православної Церкви, а також Соборів Української Православної Церкви.
А також:
Розділ 5, пункт 2. Предстоятель Української Православної Церкви обирається пожиттєво єпископатом Української Православної Церкви і благословляється Святішим Патріархом Московським і всієї Русі.
Може виглядати маловажливим для світських людей, але засадничо важливий для церковного устрою такий пункт:
Розділ 5, пункт 4. Ім'я Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України підноситься за богослужінням у всіх храмах і монастирях Української Православної Церкви після імені Святішого Патріарха Московського і всієї Русі.
Йдемо далі.
Розділ 5, пункт 7. Як Предстоятель Української Православної Церкви, Митрополит Київський і всієї України є постійним членом Священного Синоду Руської Православної Церкви.
Розділ 5, пункт 15. Не пізніше трьох місяців після звільнення кафедри Предстоятеля Української Православної Церкви Місцеблюститель і Священний Синод Української Православної Церкви скликають Собор єпископів Української Православної Церкви для обрання її Предстоятеля - Митрополита Київського і всієї України та представлення його Святішому Патріархові Московському і всієї Русі для отримання Благословенної грамоти.
Зрештою, вищеперераховане зазначено і в Статуті Російської Православної Церкви, де є окремий розділ - “Украинская православная церковь”. З двома значними поправками. По-перше, у першому пункті цього розділу її статус зазначено пряміше та чесніше: “Украинская Православная Церковь является самоуправляемой с правами широкой автономии”. По-друге, останній, тринадцятий пункт, трішки веселий, якщо знати контекст: Украинская Православная Церковь получает святое миро от Патриарха Московского и всея Руси. Насправді це саме по собі не свідчить про залежність: бувають випадки, коли одна незалежна церква бере миро в іншої. Але у своїх нападках на Православну церкву України діячі Московського патріархату подеколи стверджували, що вона-де є залежною від Вселенського патріархату саме тому, що отримує звідти миро. Себто, трішки протирічили самі собі.
Підсумуймо:
Предстоятель УПЦ не може вступити в права без схвалення (благословіння) патріарха Московського.
УПЦ МП змушена згадувати ім’я патріарха Московського на кожній літургії, при цьому - попереду імені власного предстоятеля.
Предстоятель УПЦ МП входить до керівного органу РПЦ.
Постанови вищого органу РПЦ є обов’язковими для виконання УПЦ МП.
УПЦ МП є частиною РПЦ та вважає себе з’єднаною з православним світом лише через неї.
Таким чином, будь-яке твердження кліриків чи єпископів УПЦ МП про те, що вони не є частиною російської церкви, а є окремою українською, протирічать як їхньому власному засадничому документу, так і засадничому документу Російської православної церкви.
Простіше кажучи, це неправда.
Маю рекомендацію до парламентарів, суддів, членів виконавчої влади або тих, хто збирається ними стати: у будь-яких діях щодо УПЦ МП враховуйте цей текст.
Дякую за увагу.
Автор
Тема: ОСНОВНІ ХАРАКТЕРНІ РИСИ ДІЯЛЬНОСТІ ТОТАЛІТАРНИХ СЕКТ (Прочитано 25307 раз)