Вільний форум міста Калушa

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Форуму:

16 років 8 місяців 27 днів

Автор Тема: Бувальщини  (Прочитано 114421 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Отаман

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +435/-41
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 2464
  • Останні відвідини:
    25 Березня 2020, 20:51:10

    Звідки: Бандерівська
Бувальщини
« Прочитано #120 : 21 Грудня 2010, 04:50:35 »

був лунатизм в мого сусіда.років з 5-7тому то було
 він дитина совісна.завжди помагав на городі
встає він в 3й ночі і спускається на 1й поверх в будинку своєму.мама поралася досі на кухні
-Ромку.чо ти встав,де ти йдеш?
- Жуки,жуки збирати...
-Дайте мені відро
реальна історія
Записаний
кращий курс.знай ресурс.стабільно тут купую вмз
https://obmen.cc/user/ref/3225

Tandylight

  • Глобальний модератор
  • *
  • Карма +1051/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 3130
  • Останні відвідини:
    08 Травня 2019, 21:01:31

    Звідки: Київ
Бувальщини
« Прочитано #121 : 21 Грудня 2010, 10:54:37 »

Біднятко, мало того,що прокинутись не міг та ще й така фігня снилась :(
Записаний

yurko

  • Адміністратор
  • *
  • Карма +1206/-13
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 30256
  • Останні відвідини:
    Сьогодні в 17:13:43

    Звідки: Чорновола-Шахтарська-Леніна-Салінарна-Пілсудського
Бувальщини
« Прочитано #122 : 26 Лютого 2011, 21:05:45 »

Мій дід був офіцером під час першої світової (січові стрільці). 40 днів провів у оточенні біля Флоренції, в окопах, по коліна у воді.
Так до смерті ноги потім червоні були. Там він у перше в житті побачив англійський танк. Може бачити у кінах, такі монстри, у "каламбурі" колись такий був. Враження від побаченого залишилися теж назавжди.

Він любив жарти, і трохи розповідав моєму татові всіляких історій. от вчора тато і пригадав 2.

Питає дідо:
-А ти знаєш яку амуніцію мав австрійський вояк?
Тато:
-Ні, не знаю.
- ШУцак, мУцак, брУцак, фУцак, пУцак... шалька, дека і капойстрах!


 :=) :drink

Шуцак то як я розумію певно зброя. Від шімецького "шісен" стриляти. Тир по німецьки "Шуценгайм".
Муцак - не знаю що таке  :=)
Бруцак - то перекручений "броцак" - рюкзак.
Фуцак - теж без поняття.
Пуцак - хлопці знають, що то  :=)
Шалька - то вроді солдацький котелок (посуд з якого їдять).
Дека - стакан.
Капойстрах - плащ (від дощу).



А друга історія пов'язана із приїздом якогось бонза. Як при союзі на день перемоги кричали вітання пам'ятаєте? Ну типу "Зра...жлаю... таваріщ..генераааал!" Ну так от нашим січовикам треба було викрикувати чи то ім'я того шефа, чи то їх частина носила його ім'я, не знаю, але  суть у тому що з усіми регаліями він звався "Ерцгенцог Франц Сальватор риттер фон Тоскана"

ну і звісно, що малописемні галицькі вояки не могли таке "кучеряве" запам'ятати. Але нічо, вийшли з положення і кричали:
"Ерц герц француватий, ріпа з мотузками!"

 ;)

Записаний
Читайте по губах: Без газу чи без вас? Без вас. Без світла чи без вас? Без вас. Без води чи без вас? Без вас. Без їжі чи без вас? Без вас.


derevynka

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +99/-4
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 797
  • Останні відвідини:
    15 Жовтня 2011, 03:36:30

    Звідки: українки
Бувальщини
« Прочитано #123 : 25 Березня 2011, 03:44:59 »

"Звонок в call-центр: "помогите!!! банкомат бабушку душит!"
Оказалось, бабулька как только получила карту, проковыряла в ней дырочку и повесила на шею, чтобы не потерять.
Пришла пора идти за пенсией Не снимая ее с шеи, она карту вставила в карт-ридер. Поза неудобная, и она, видимо, неправильно набирая пин-код, не видела системных сообщений. Поза то не располагает информацию с монитора считать. Ну после энного количества попыток банкомат "решил", что картой воспользовались незаконно, захватил ее в реджект-касету, ну и бабку туда ж затянуло....
Стоит, значит она в определенной позе и вопит: банкоматы — убийцы!"(c)
Записаний
Людина взагалі не може нічого зрозуміти , доки не випробує це на власній шкірі .  http://vimeo.com/12698818  -- Радянська історія

Отаман

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +435/-41
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 2464
  • Останні відвідини:
    25 Березня 2020, 20:51:10

    Звідки: Бандерівська
Бувальщини
« Прочитано #124 : 16 Серпня 2011, 20:20:47 »

тіки шо  дзвонив штріх ,якому недавно перевстановлював віндовс після блокування вірусом.каже "я не заплатив тих 500грн за розблокування,а мене не вичислять"?
я таких"друзів" знаходжу по гаманцю і блокую по вебмані.вебмані не прощає шахраїв.
часто вони вже заблоковані або гаманці не були в користуванні давно.
загадка:
як можна ноут леново заставити не включатись,втикаючи навушники?(тихо було фільм слухати)
відгадка:
взяти навушники від самсунга з широким штекером та втикнути їх в розэм HDMI
 після того навушники досі працюють.
 запустити ноут помогло відєднання акумуляторної батареї
Записаний
кращий курс.знай ресурс.стабільно тут купую вмз
https://obmen.cc/user/ref/3225

Ігорко

  • Початківець
  • *
  • Карма +19/-0
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 46
  • Останні відвідини:
    08 Квітня 2015, 07:13:34

Бувальщини
« Прочитано #125 : 19 Серпня 2011, 00:08:18 »

Нє, Юрку. Шуцак, то певно якийсь капець від англійського "шууз" - капці.
Записаний

Medved

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +168/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 657
  • Останні відвідини:
    28 Вересня 2016, 09:02:31

    Звідки: Kalush City
Бувальщини
« Прочитано #126 : 30 Листопада 2011, 22:24:44 »

На дне (рассказ)

Приховано: Показати
В доме №3 по Голещихинскому переулку пропала вода. Приехал экскаватор, выкопал во дворе яму двухметрового роста, искал трубы, но не нашел. Рабочие посмотрели в яму, огорчились, плюнули и решили завязать с археологией до утра.
Поздно вечером дядя Митя шел домой и упал в яму. Он не знал, что она есть во дворе, просто шел наугад и нашел ее. Правда, рабочие оставили ограждение в двух местах — с передней стороны ямы, и с задней, никто ведь не предполагал, что дядя Митя зайдет с флангов.
Оказавшись внизу, дядя Митя захотел выбраться на волю, в пампасы, но потерпел неудачу. Дядя Митя начал громко кричать то, что полагается кричать при падении в яму. Вы знаете все эти слова, я не буду их перечислять.
От звуков родной речи проснулись соседи, вышли на балконы, всем хотелось знать источник трансляции. Живое существо, попавшее в яму, всегда вызывает живейший интерес у своих собратьев. Всем любопытно, как оно будет оттуда выкарабкиваться. Если существо умеет еще и материться, от этого шоу только выигрывает.
Потом из дома вышел дядя Боря, протянул страдальцу руку помощи. Дядя Митя потянул его за эту руку и уронил вниз на себя. Оба стали кричать дуэтом, хотя и немного невпопад. Дядя Митя винил дядю Борю в неустойчивости. Дядя Боря тоже нашел какие-то аргументы, очень убедительные, в основном относившиеся к генетической ущербности дяди Мити. Потом они как-то нашли общий язык, один подсадил другого, и мало-помалу оба выбрались на поверхность планеты. Зрители на балконах, ожидавшие большего накала драмы, разошлись разочарованные.
На следующий день, ближе к вечеру, рабочие с экскаватором вернулись обратно. Оказалось, что вчера копали не в том месте, стало ясно, почему ничего не нашли. Яму во дворе закопали, и выкопали новую, на этот раз со стороны улицы. Уже на глубине полутора метров стали встречаться признаки погребенной цивилизации, в частности телефонный кабель. Кабель пал жертвой раскопок прежде, чем его успели заметить.
После краткого обсуждения было принято решение остановиться на достигнутом и уйти. Был вечер, а сложные решения лучше принимать на свежую голову.
Вы уже догадались, да? Поздно вечером дядя Митя шел домой.
Он помнил, что во дворе дома в земной коре зияет двухметровое отверстие, и решил обойти дом с другой стороны. Утром, когда он выходил из дому, яма во дворе еще была, а на улице ямы не было. Дядя Митя не знал, что в его отсутствие приходили рабочие и поменяли ямы местами.
Он упал вниз в яму и нашел там порванный телефонный кабель. Если кто не знает, в момент вызова напряжение в телефонной линии достигает 110 вольт, в этом кроется разгадка тайны, почему связисты не любят зачищать провода зубами. Дядя Митя в падении нащупал кабель руками. Так совпало, что как раз в этот момент кто-то пытался дозвониться до дома № 3 по Голещихинскому переулку. Кабель был поврежден, до телефонного аппарата вызов не дошел. Вызов принял дядя Митя.
Когда-то очень давно дядя Митя получил образование электрика в ПТУ, там ему рассказали, что делать, если
произошло короткое замыкание человека с электричеством. Теперь
полученное образование ему пригодилось. Дядя Митя издал звуки слияния
человека с возбужденной телефонной линией. На этот раз ему
не потребовалась помощь дяди Бори, чтобы выбраться из ямы. Получив заряд бодрости, дядя Митя одним прыжком одержал убедительную победу над гравитацией. В предыдущей яме ему было намного комфортнее.
Оказавшись снаружи ямы, дядя Митя наложил на археологов такое витиеватое проклятие, что Тутанхамон умер бы от зависти еще раз. Весь дальнейший путь до квартиры дядя Митя проделал, держась одной рукой за стену, а ногами
прощупывая почву перед собой. Даже в подъезде он на всякий случай
проверял на ощупь каждую ступеньку. Он уже ни в чем не был уверен.
На следующее утро, сразу после обеда, к дому № 3 по Голещихинскому переулку вернулись рабочие. Хотели засыпать вчерашнюю яму, но в ней сидели обозленные связисты с местной телефонной станции. Очень сердитые. Произошел конфликт, связисты предложили рабочим искать свои трубы в другом месте, неподалеку от фаллопиевых.
Рабочие так далеко уходить не стали, просто выкопали еще один шурф, пятью метрами левее предыдущего. На этот раз трубы нашлись. Рабочие обрадовались, очень увлеклись и прорыли траншею, длинную, как
добротный удав. Траншея пересекла тротуар и захватила даже немного
проезжей части. Для удобства пешеходов через нее был переброшен мостик
из трех досок. Внизу, под досками, плескался беломорканал.
Как обычно, поздно вечером дядя Митя шел домой.
Вообще-то будни электрика заканчиваются в шесть-ноль-ноль, после шести дядя Митя свободен, как Анджела Дэвис. Но так сложилось, что в понедельник дяде Мите выдали зарплату. Электрик тоже человек, он слаб.
Он не может противиться искушению купить поллитру и употребить
ее внутриутробно. Поэтому дядя Митя возвращался домой поздно.
Был ведьмин час, на небе светила луна, и в лунном свете прямо перед дядей Митей внезапно появилась траншея.
Случись это днем раньше, он не колеблясь упал бы в нее. Но сегодня все чувства дяди Мити были обострены, он знал о коварстве трубокопателей и был морально готов к траншеям. Дядя Митя прошел по мосткам грациозно, как мисс Вселенная по подиуму, только небритая и с перегаром. Оказавшись на другой стороне подиума, дядя Митя воскликнул:
— Ха! Съели, землеройки?
Когда мудрый царь Соломон говорил: «Гордость предшествует падению», он имел в виду конкретно дядю Митю. Ослепленный гордыней, дядя Митя сделал несколько шагов, и упал в яму с телефонным кабелем.
Буквально через несколько секунд об этом его приключении узнал весь дом. Падая, дядя Митя сломался в хрупком месте, и в свой крик вложил всю экспрессию, на какую способен сорокалетний электрик.
На балконы вышли заинтригованные соседи. По отдельным звукам и словосочетаниям им удалось установить суть происходящего, кто-то вызвал скорую помощь. Пока она ехала к Голещихинскому переулку, дядя Митя успел обогатить русский язык шестью новыми отглагольными прилагательными и просклонять слово «яма» одиннадцатью разными способами.
Приехал врач, посветил в яму фарами, поразился, как низко может пасть человек. Дядю Митю извлекли из ямы и красиво оформили в гипс.
Следующие
два месяца дядя Митя своими белыми округлыми формами напоминал
фарфоровую кису. Первую неделю ему мучительно хотелось выпить, остальное время он провел, мечтая почесаться. Под гипсом дядя Митя сросся на славу, когда его вынули наружу, он сразу пошел и купил поллитру. Накопилось много дел, он стремился наверстать.
А через неделю в доме № 7 по Голещихинскому переулку тоже пропала вода.
Приезжал экскаватор, искал трубы.
Не нашел.
Записаний
"Счастье для всех, даром, и пусть никто не уйдет обиженный!"

Отаман

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +435/-41
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 2464
  • Останні відвідини:
    25 Березня 2020, 20:51:10

    Звідки: Бандерівська
Бувальщини
« Прочитано #127 : 16 Січня 2012, 19:00:28 »

давно то було оказія сталася на квартирі подруги моєї дівчини.
вона доглядала за малим подруги а заодно й за мною аби-м не засох.
 в душі була надто яскрава лампа.тож мені в дурну голову прийшло накинути рушник.
потім рушник зотлів на кріслі.присмалило нам обом куртки.крісло потім викинули.
 якби малий не встав на запах диму в 2й кімнаті й не плакав-так би й"вснули"разом

згодом в парку на містку під час   втіх на східцях містка  в мене з кишені випав паспорт.
шукали з ліхтарем чи не всплив.потім рік жив без паспорта.не було потреби.
добре що тоді не ходили "дружинники".а то б взнав скільки коштує інтим в парку культури чи за памятником Франку
+постало питання...-яка пригода буде наступного разу?

працював в критому ринку.тоді ще сторожа були.від них смерділо бо нипали по смітниках.
на моєму столі за офісним кріслом влаштовували нічні трапези.тож не раз збирав крихти та смалець зі столу.найгірше те що ми стали помічати що крісло смердить.
тож з того всього написав на картці й поставив на крісло"підер смердючий!тут не сиди".
може навіть помогло. якось в неробочий час мені конче треба було щось терміново забрати.
тож пішов,покликав сторожа.згідно мого плану він мав передати мені через шпарку дещо.
той дивився на мене секунд 15,потім пішов геть зі словами"Підери не йдуть"!
Записаний
кращий курс.знай ресурс.стабільно тут купую вмз
https://obmen.cc/user/ref/3225

РЕАЛ

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +242/-1
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 644
  • Останні відвідини:
    31 Січня 2015, 20:22:03

Бувальщини
« Прочитано #128 : 20 Січня 2012, 21:22:06 »

Шановна пані міністр! Я мешканець Волинської області, мені 24 роки, я одружений на 40 річній вдові, яка має 20-ти літню дочку. Мій батько одружився на цій дівчині й у такий спосіб став моїм зятем, оскільки він чоловік моєї дочки. Таким чином, моя пасербиця стала моєю мачухою, раз уже вона дружина мого батька. У нас із дружиною народився син. Він став братом дружини мого батька й онуком мого батька. І, відповідно, моїм дядьком, оскільки він брат моєї мачухи. Таким чином, мій син тепер мій дядько. Дружина мого батька теж народила дитину, яка стала одночасно моїм братом, раз уже він син мого батька, і моїм онуком, оскільки він син дочки моєї дружини. Тому що чоловік матері будь-кого є його батьком, виходить , що я батько своєї дружини, раз я брат свого сина. Таким чином, я став власним дідом. Враховуючи вищевикладене, пане міністре, прошу вас вжити необхідних заходів по звільненню мене від призову на військову службу, оскільки за законом не можна призивати на службу одночасно сина, батька й діда. Ваш виборець.
Записаний

N@Z@R

  • Старожил
  • ****
  • Карма +113/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 341
  • Останні відвідини:
    14 Травня 2022, 22:15:14

    Звідки: Калуш
Бувальщини
« Прочитано #129 : 20 Січня 2012, 21:30:34 »

 =)) =)) =))
Записаний

Сонечко+

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +801/-5
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 3805
  • Сонячного життя вам, сповненого чудес і сюрпризів!
  • Останні відвідини:
    09 Вересня 2023, 17:33:39

    Звідки: з маминого животика
Бувальщини
« Прочитано #130 : 03 Лютого 2012, 19:16:05 »

Випадок з життя. На Кавказі при проголошенні тосту всі, що сидять за столом тримають келихи, чарки в руках. Одна жінка-тамада втомилася вже повторювати це компанії (що треба підняти чарку, коли говорять тост) і сказала коротко: Так, у кого стоїть - візьміть в руку!
Записаний

Сонечко+

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +801/-5
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 3805
  • Сонячного життя вам, сповненого чудес і сюрпризів!
  • Останні відвідини:
    09 Вересня 2023, 17:33:39

    Звідки: з маминого животика
Бувальщини
« Прочитано #131 : 09 Лютого 2012, 01:08:12 »

Ось знайшла таку історію в рунеті. Ну просто крик душі :) :

Уважаемые рукэтовцы, я к вам за советом.
Есть кот. В коте десять килограммов. Есть кровать. У кровати высокая мягкая спинка шириной 10-15 сантиметров.И есть хозяева кота, которые спят на этой кровати.

Ночью кот запрыгивает на спинку кровати и ходит по ней. У кота ночной променад. Но поскольку кот в прошлой жизни был коровой и некоторые особенности перенес в нынешнюю инкарнацию, на четвертой-пятой ходке он теряет равновесие и шмякается вниз.Если мне везет, кот падает рядом. Если не везет, на мою голову приземляются десять килограммов кота, причем почему-то всегда задницей.

 Вопрос: как отучить кота от этой привычки?

Были перепробованы: - липкие ленты, разложенные на спинке кровати. (В итоге полночи отдирали их от ополоумевшего кота, чуть без скальпа его не оставили).- нелюбимый котом аромат иланг-иланга. (Кот наплевал на то, что аромат у него нелюбимый).- мандариновая кожура в больших количествах (Кот брезгливо посшибал шкурки мне на голову, в процессе упал за ними сам).
Что еще можно сделать? С брызгалкой под подушкой я уже спала. Кот удирает, затем возвращается.

Відповідь від: 09 Лютого 2012, 00:52:56
Історія була тут:
 http://ru-cats.livejournal.com/19218540.html


Відповідь від: 09 Лютого 2012, 00:54:42
а це - до неї продовження:


Как обещала, отчитываюсь.

Я люблю простые и легко реализуемые идеи. Поэтому предложения прибить полочку к кровати, к коту, к своей голове, чтобы ему было удобно на нее падать, были отложены на потом.

Для начала я взяла у ребенка шесть воздушных шариков, надула и зажала пимпочками между стеной и кроватью. Получилось очень красиво. Мы с мужем полюбовались на них и легли спать.
В середине ночи грохнул выстрел. Спросонья я решила, что муж застрелил кота (хотя единственное оружие в нашем доме - это водяной пистолет). Когда включили свет, кот сидел на полу в окружении ошметков синего шарика и недовольно щурился. Ему дали пинка, сдвинули шарики и снова легли спать. Это была наша стратегическая ошибка, доказывающая, как мало мы знаем о котах.
Второй и третий шарики он взорвал минут через двадцать и ускакал, издевательски хохоча. Муж настойчиво попросил меня все убрать и закончить на сегодня с экспериментами. Пока я прятала шарики в шкаф, кот подкрался к самому большому и стукнул по нему лапой.
В чистом итоге: минус четыре шарика, минус два часа сна, минус восемь метров нервных волокон на двоих взрослых. Плюс развлечение коту.

Тогда в дело пошел запасной вариант. Вся спинка кровати была проложена фольгой в несколько слоев, чтобы шуршало громче. Я заверила мужа, что теперь он может спать спокойно: на фольгу кот точно не сунется - побоится.

В общем, почти так и случилось. Кот пришел через пару часов, когда мы заснули. Прыгнул со шкафа на фольгу. Фольга зашуршала, кот страшно перепугался, взвился в воздух и упал на мужа.
В чистом итоге: минус десять метров фольги, минус сорок капель пустырника на двоих взрослых.
Плюс развлечение коту

Итак, у меня была проблема, с которой я пришла в сообщество.

После того, как фольга и шарики не сработали, я стала думать в другую сторону: как не пускать кота по ночам в спальню.

Первым был использован отпугиватель котов. К сожалению, кот не понял, что это отпугиватель. Зато понял муж, который морщился, принюхивался и в конце концов попросил проветрить комнату. Так что у меня теперь есть отпугиватель мужей, кому нужно -- могу отдать.

Примерно такой же глупостью оказался тазик с водой. Мы поставили его с тем расчетом, что кот будет плескаться и забудет про кровать (он любит воду).Расчет оправдался наполовину: кот плескался, но про кровать не забыл. Ночью он прискакал к нам, тряся мокрыми лапами. Мне спросонья показалось, что их у него двадцать две. Десятью он наступил мне на лицо, остальными пробежался по одеялу и простыне. Напоследок звонко поцеловал мужа в нос, ткнувшись в него мокрой мордой, с которой капала вода.

После этого муж сказал, что черт с ним, с интерьером, он согласен на полочку.
Принес вечером лакированную доску с бортиком, возился два часа, ругал безвинную кровать и, наконец, присобачил. Я хотела сказать, что пусть лучше на нас падает кот, чем эта фиговина (из-под нее живым бы никто не вылез). Но посмотрела на лицо мужа и решила промолчать. Ладно, думаю, одну ночь поспим -- а потом я ее сниму от греха.

Вдобавок перед сном прибежал ребенок и набросал на нее свои игрушки. Я махнула рукой и не стала ругаться, потому что размышляла, кто из родственников будет растить ребенка, если нас погребет под полочкой.

(Надо сказать, что волновалась я зря: как выяснилось, муж приколотил ее на совесть).

Ночью на полку пришел кот. Вальяжно прогулялся до середины полочки и тронул лапой одну из игрушек.
Это оказался интерактивный хомяк "жу-жу петс".
От прикосновения кошачьей лапы хомяк включился. Призывно воскликнул: "Абузююююю-зы!" и побежал на кота, светясь любовью.Я бы с радостью рассказала о том, что было дальше. Но врать не стану: мы этого не видели. И вообще кота до утра больше не видели. Хомяк добежал до края полочки и самоубился, как лемминг, прыгнув со скалы в тазик с водой.

Результат: полочку мы сняли.На спинке кровати теперь сидит сторожевой хомяк.Кот в комнату не заходит. А если ему случается увидеть хомяка в приоткрытую дверь, он раздувается до размеров манула и в ужасе отступает.

Записаний

ДДК

  • Старожил
  • ****
  • Карма +55/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 306
  • ДДК
  • Останні відвідини:
    03 Лютого 2014, 01:36:29

    Звідки: Росія
Бувальщини
« Прочитано #132 : 09 Лютого 2012, 01:38:17 »

          Песнь  про  Кота.
                                       
На  свет  однажды  появился  Кот. 
Ленивый  Кот,  пушистый  и  на  редкость  мягкий.
Его  девчонка  в  умиленьи  клала  на  живот,
И  он  урчал,  глотая  запах  её  сладкий.

Прошли  года.  И  Кот  был  умершвлён
Кошачьей  смертию,  пришедшей  в  час  ненастья.
И  был  комок  когтистый  заменён
Студентиком  в  подтёках  сладострастья...
Записаний

Сонечко+

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +801/-5
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 3805
  • Сонячного життя вам, сповненого чудес і сюрпризів!
  • Останні відвідини:
    09 Вересня 2023, 17:33:39

    Звідки: з маминого животика
Бувальщини
« Прочитано #133 : 09 Лютого 2012, 15:46:55 »

[smg id=2562][smg id=2560] ось такий красунчик 10кг - герой тієї бувальщини.
[smg id=2561] а це ще один герой - інтерактивний хом"ячок-рятувальник
Записаний

Отаман

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +435/-41
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 2464
  • Останні відвідини:
    25 Березня 2020, 20:51:10

    Звідки: Бандерівська
Бувальщини
« Прочитано #134 : 13 Лютого 2012, 15:07:53 »

був такий вуйко.вирішив з доброго життя повішатись
 вішався над річкою.гілка обламалась і він впав в річку.
потім казав"Через засране повішання мало-м ся не втопив".
більше вкорочувати віку не став.

 інший заставляв жінку аби на нього гавкала
 як не хотіла гавкати-бив.
 а як гавкала-то бив зі словами"чо на своїх гавкаєш"

один виходив за ворота й кричав "гарна погода! хочу до міста!.дай закурити"))
 а на Великдень вуйко,ярий патріот з шапкою з тризубом зсередини вшитим,
 який любив вітатись "слава Україні та ходив в кирзових чоботах" ,-так яро
виконував Великодній обхід навколо церкви що вступив в Великодній кошик чийсь.
 їм було не до сміху

років 15 тому знайшов був аудіокасету. на ній запис українського радіо в Португалії.
 звісно треба віддати людям належне що створили таке радіо.ведуча з пискливим голосом.
пісні софії ротару про одну калину замовляли всі.а одне привітання було прикольним.
 чоловік дзвонив вітав дружину. вроді з калуша.
"будь весела і здорова.скоро будемо всі дома.як подзвоню із мобілки-зустрічай нас біля сівки"
« Останнє редагування: 13 Лютого 2012, 15:33:21 від theDude »
Записаний
кращий курс.знай ресурс.стабільно тут купую вмз
https://obmen.cc/user/ref/3225

chuck

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +249/-9
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1382
  • Мачете не sms-ить...
  • Останні відвідини:
    21 Грудня 2018, 21:54:27

    Звідки: Тут не дуже далеко =)
Бувальщини
« Прочитано #135 : 15 Лютого 2012, 07:36:23 »

Боян, але смішно.

Речь о тех временах, когда русскоговорящих интервьюеров в израильских военкоматах еще не было, а русские призывники уже были. Из-за того, что они в большинстве своем плохо владели ивритом, девочки-интервьюеры часто посылали их на проверку к так называемым «офицерам душевного здоровья» (по специальности — психологам или социальным работникам), чтобы те на всякий случай проверяли, все ли в порядке у неразговорчивого призывника. Кстати, офицер душевного здоровья — «кцин бриют нефеш» — сокращенно на иврите называется «кабан». Хотя к его профессиональным качествам это, конечно же, отношения не имеет.

Офицер душевного здоровья в военкомате обычно проводит стандартные тесты — «нарисуй человека, нарисуй дерево, нарисуй дом». По этим тестам можно с легкостью исследовать внутренний мир будущего военнослужащего. В них ведь что хорошо — они универсальные и не зависят от знания языка. Уж дом-то все способны нарисовать. И вот к одному офицеру прислали очередного русского мальчика, плохо говорящего на иврите. Офицер душевного здоровья поздоровался с ним, придвинул лист бумаги и попросил нарисовать дерево. Русский мальчик плохо рисовал, зато был начитанным. Он решил скомпенсировать недостаток художественных способностей количеством деталей. Поэтому изобразил дуб, на дубе — цепь, а на цепи — кота. Понятно, да? Офицер душевного здоровья придвинул лист к себе. На листе была изображена козявка, не очень ловко повесившаяся на ветке. В качестве веревки козявка использовала цепочку.

    — Это что? — ласково спросил кабан.

Русский мальчик напрягся и стал переводить. Кот на иврите — «хатуль». «Ученый» — мад’ан, с русским акцентом — «мадан». Мальчик не знал, что в данном случае слово «ученый» звучало бы иначе — кот не является служащим академии наук, а просто много знает, то есть слово нужно другое. Но другое не получилось. Мальчик почесал в затылке и ответил на вопрос офицера:

    — Хатуль мадан.

Офицер был израильтянином. Поэтому приведенное словосочетание значило для него что-то вроде «кот, занимающийся научной деятельностью». Хатуль мадан. Почему козявка, повесившаяся на дереве, занимается научной деятельностью, и в чем заключается эта научная деятельность, офицер понять не мог.

    — А что он делает? — напряженно спросил офицер.

(Изображение самоубийства в проективном тесте вообще очень плохой признак).

    — А это смотря когда, — обрадовался мальчик возможности блеснуть интеллектом. — Вот если идет вот сюда (от козявки в правую сторону возникла стрелочка), то поет песни. А если сюда (стрелочка последовала налево), то рассказывает сказки.
    — Кому? — прослезился кабан.

Мальчик постарался и вспомнил:

    — Сам себе.

На сказках, которые рассказывает сама себе повешенная козявка, офицер душевного здоровья почувствовал себя нездоровым. Он назначил с мальчиком еще одно интервью и отпустил его домой. Картинка с дубом осталась на столе. Когда мальчик ушел, кабан позвал к себе секретаршу — ему хотелось свежего взгляда на ситуацию. Секретарша офицера душевного здоровья была умная адекватная девочка. Но она тоже недавно приехала из России. Босс показал ей картинку. Девочка увидела на картинке дерево с резными листьями и животное типа кошка, идущее по цепи.

    — Как ты думаешь, это что? — спросил офицер.
    — Хатуль мадан, — ответила секретарша.

Спешно выставив девочку и выпив холодной воды, кабан позвонил на соседний этаж, где работала его молодая коллега. Попросил спуститься проконсультировать сложный случай.

    — Вот, — вздохнул усталый профессионал. — Я тебя давно знаю, ты нормальный человек. Объясни мне пожалуйста, что здесь изображено?

Проблема в том, что коллега тоже была из России… Но тут уже кабан решил не отступать.

    — Почему? — тихо, но страстно спросил он свою коллегу. — ПОЧЕМУ вот это — хатуль мадан?
    — Так это же очевидно! — коллега ткнула пальцем в рисунок. — Видишь эти стрелочки? Они означают, что, когда хатуль идет направо, он поет. А когда налево…

Не могу сказать, сошел ли с ума армейский психолог и какой диагноз поставили мальчику. Но сегодня уже почти все офицеры душевного здоровья знают: если призывник на тесте рисует дубы с животными на цепочках, значит, он из России.
Там, говорят, все образованные. Даже кошки.

Записаний
Живя, будь жив, будь совершенно жив. И делай все, что хочешь. Всё будет хорошо. Учитель
Не спрашивай, по ком звонит колокол: он звонит по Тебе. Эрнест Хемингуэй
Есть только миг, между прошлым и будущим — именно он — называется «жизнь»! © Леонид Дербенёв

yurko

  • Адміністратор
  • *
  • Карма +1206/-13
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 30256
  • Останні відвідини:
    Сьогодні в 17:13:43

    Звідки: Чорновола-Шахтарська-Леніна-Салінарна-Пілсудського
Бувальщини
« Прочитано #136 : 15 Лютого 2012, 08:20:43 »

 :drink Прикольно!
Записаний
Читайте по губах: Без газу чи без вас? Без вас. Без світла чи без вас? Без вас. Без води чи без вас? Без вас. Без їжі чи без вас? Без вас.


yurko

  • Адміністратор
  • *
  • Карма +1206/-13
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 30256
  • Останні відвідини:
    Сьогодні в 17:13:43

    Звідки: Чорновола-Шахтарська-Леніна-Салінарна-Пілсудського
Бувальщини
« Прочитано #137 : 17 Лютого 2012, 12:54:48 »

Не зовсім, а властиво зовсім НЕ сміша, але все ж бувальщина.

Ви питаєте мене хто такий Чавела?
Та оди з нас, калушан, жителів "європейського" міста.


Якось десь місяць тому, йдучи на обід, побачив як Чавела навпроти "Хлібної хати" заплентався у своїх же ногах і впав. Мабуть більше від виснаження (недоїдання) ніж від впливу "винного духа". Коли я підійшов ближче (а він мене знав і завжди впізнавав, сам завбачливо опускаючи погляд, знаючи, що я не захочу привітатися) він підвів очі і  жалібним голосом попросив:
- Поможи мені. Встати.
І простягнув руку.
Я допоміг йому встати і він поплентався на дежурну центровську лавочку, дожидати кумплів.

Отак то було, коли я чи не в останнє бачив Чавелу...
Записаний
Читайте по губах: Без газу чи без вас? Без вас. Без світла чи без вас? Без вас. Без води чи без вас? Без вас. Без їжі чи без вас? Без вас.


BanderiveC

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +351/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1542
  • Останні відвідини:
    26 Грудня 2023, 13:22:28

Бувальщини
« Прочитано #138 : 15 Березня 2012, 13:39:31 »

Патріотичний

Ми зустрілися разом під клубом,
Ти з Москви до сестри завітала!
Чи то хрін, чи петрушка гірка,
Сила хлопа в штанах дротом встала!

І любов понесла нас до сіна,
Тільки мить… Ти знімала штани…
Куполами мене обійняла…
Стукіт тіл аж лунав до Москви!

В різних позах тобою крутив я:
«Вішта!» «Гайта!» «Агов!» «Цурік зад!»
Віддавав за коріння москальське
За колгосп, за Союз, за парад!

Ти спитала: «˗ Чи я тобі мила?
Полонила чи серце моє?!»
А я плюнув сердито й цинічно,
І дивився на личко твоє!

Оченята залились сльозами,
А я хреном заткав тобі рот!
«– Разом бути не можем, маленька,
Ти – москалька, а я патріот»!
« Останнє редагування: 15 Березня 2012, 17:01:06 від BanderiveC »
Записаний
Experientia est optima magistra...
  

Alexander

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +670/-5
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 3342
  • Останні відвідини:
    24 Травня 2023, 20:00:52

    Звідки: kalush
Бувальщини
« Прочитано #139 : 15 Березня 2012, 13:59:11 »

от Бандерівець мав бувальщину, :) і шо навідь скайпу не взяв ;)
Записаний
поверь малыш, не в пирогах счастье..