Вільний форум міста Калушa

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Форуму:

16 років 8 місяців 28 днів

Автор Тема: Кохання, стосунки, почуття...  (Прочитано 120340 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

христина

  • Постійний користувач
  • ***
  • Карма +24/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 107
  • Останні відвідини:
    07 Січня 2011, 00:47:35

    Звідки: калуш
Кохання, стосунки, почуття...
« Прочитано #120 : 27 Червня 2008, 15:22:07 »


Читаючи з губ, читаючи з вій,
Наважуюсь... Поглядом в очі.
На зустріч, крізь погляд нескорений твій,
Питання поставлене: “Хочеш?”

Це виклик. Спокуса красою одвік
У душах здіймала пожежі...
Питання поставлене: “Гей, чоловік!
Подужаєш втримати межі?”

Не можу дивитися більше, як ти
Сталеві викручуєш ґрати...
Та я – інквізитор, і мушу іти.
До зустрічі, сонце, до страти...

Відповідь від: 27 Червня 2008, 15:17:00


он не звонил,
А ты ждала
И сердце кровью обливалось...
Лишь с ним хотела рядом быть,
Губами губ его касаясь, Испить тепло его груди...
Но зла была твоя судьба-
Не отдала тебе его
И днем, пройдя мимо тебя,
Он даже не взглянул...
...И ВСЁ...
Проплакав сутки,
ты сдалась.
И лучик света вдруг сверкнул на острие ножа...
И кровь из вены потекла...
Но сделав свой последний вздох,
Последний раз шепнула имя,
Того, кого любила...
Из карих глаз, безжизненных почти,
Скатилась тёплая слеза.
Ну почему же жизнь твоя
Была так коротка?
Зачем ты встретила его?
Зачем влюбилась?
Ведь он всего лишь парень,
Ну,а тебе ещё 16 было...

Відповідь від: 27 Червня 2008, 15:17:55
Пору осеннею тоскливо сменила ранняя зама…
Девчонка парня полюбила, наверно больше чем себя…
Набравшись смелости, призналась
Она ему в своей любви.
От смеха ели, удержавшись, он улыбнулся
- Докажи!
- И докажу! Ты мне не веришь?!
Сейчас же выпрыгну в окно!!!
- Себя послушай! Что ты мелишь?
Ведь слов не держишь все равно!
Девчонка резко оглянулась, взглянув в любимые глаза…
А сердце, сжавшись, встрепенулось и по щеке текла слеза…
- И докажу! – тихо прошептала…
Буквально через час узнал
Девчонки нет, она скончалась,
Разбилась, прыгнув из окна.
Прошла зима, промчалось лето,
Но так и не смогла уйти из головы
Девчонка эта, что умерла из-за любви.

Відповідь від: 27 Червня 2008, 15:18:24
Ты давно перестал писать,звонить
А ведь клялся что любиш
Я досихпор немогу тебя забыть
И етим ты меня погубиш

Слёзы,боль,одиночество,печаль
Переполняют мою душу
Я умру и тебе меня станет жаль
Станет стыдно что меня не слушал

Напрошание я напишу письмо
О том как сильно я страдала
Я знаю теперь тебе на всёравно
Но всё меня нет,я просто устала.

Відповідь від: 27 Червня 2008, 15:18:55
не умею как ты рисоватся,
Ходить, тебя не замечать,
Я не умею как ты смеятся,
Когда мне хочется кричать.
Я не могу не бросить взгляда
В твои глаза, в твое лицо,
Страдать, живя с тобою рядом
И делать вид что все равно..

Відповідь від: 27 Червня 2008, 15:19:27
Смотрю на тебя и понимаю,
Что я до сих пор не жила.
Другого любя я существовала
Я была живая - мёртвая душа.
И в первый раз столкнувшись с тобой взглядом
Во мне всё застучало, затряслось.
Любовь... Я думала я её знаю,
Но в прошлом есть всё что угодно, не любовь.
Смотрю на тебя и понимаю,
Что в будущем жизни мелькают огни.
Любовь - что такое теперь понимаю...
Теперь, когда рядом со мною ТЫ!

Відповідь від: 27 Червня 2008, 15:19:57
Не знать, не слышать, не думать...
Не знать...не видеть...молчать...
Не верить...не чувствовать тупо...
Не думать и не вспоминать...
Не знать и не врать и не верить...
Кричать без звучанья в тиши...
Пытаться страданья измерить
Не надо...Не знать ни души...
Не слышать...пытаться не вникнуть
В едва ли услышанный звук.
Руками голову стиснуть,
Чтоб просто считать сердца стук...
Не думать...хотя бы пытаться
Обличья не вспоминать...
Лишь только образ возникнет-
Замри!...замереть...не дышать...
Не видеть грязь сего мира,
Элементарно глаза закрыть!
Не видеть....не видеть...не видеть...
Не видеть! сейчас здесь не быть!
Не чувствовать, быть безразличной
Ко всем, ко всему здесь...везде...
НЕ знать...НЕ помнить...НЕ думать...
Не быть ни когда и ни где...

Відповідь від: 27 Червня 2008, 15:20:33
Где есть любовь,
Там нету третьего.
Она лиш для него,
А он лиш для неё.
Обиды, соры, злость...
Всё это не уместно.
Ведь есть любовь,
Она ведь всё прощает
И уходя з собою забирает
Всю ласку, нежность и покой,
И холодно становится как зимой
Сердце пронимает боль...
А глаза были полны слёз,
Ведь это была любовь

Відповідь від: 27 Червня 2008, 15:21:06
я-сумую.сумую сумом.сумнівом,
голосом сумління...сумую...
сум гнітить,бо він...сумний,
в очікуванні долі,у пошуках буття...
сумую сумнівом у долю.сумую.
і питаю у себе,у бога,і у тебе:
"чому сумую сумнівом сумління?..
чому?..я - сумую...сумую...сум...


Відповідь від: 27 Червня 2008, 15:21:37
тобі важко? сумно в серці?
сядь тихенько в полі.
доки біль ніхто не бачить
виплач свою долю.
часом радість душу гріє,
часом світ немилий
не тримай усе у серці,
біль назовні вилий.
нічка хай тебе послуха
і світанок вкриє.
поговорять із тобою
роса сльози вмиє...

Записаний


Когда ты порою скучаешь, и что то тревожит тебя, ты вспомни что в мире есть сердце которое любит тебя

IxIXIxI

  • Модератор
  • *
  • Карма +259/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 696
  • (с) David Bengtsson
  • Останні відвідини:
    02 Червня 2019, 14:35:41

Кохання, стосунки, почуття...
« Прочитано #121 : 01 Липня 2008, 15:19:55 »

Напевно, колись би сприйняв як повний брєд, але зараз прочитав - сподобалось..

Комусь пощастило більше-
він чує твій голос

комусь ще більше
а втім

я бачив як метелик скидає крила
і лягає спати на моєму підвіконні
ліворуч від попільнички

за кілька хвилин до світанку
що може бути важливішим?

(с) Д.Лазуткін
Записаний

yusmal

  • Користувач
  • **
  • Карма +57/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 76
  • Юля Смаль
  • Останні відвідини:
    11 Серпня 2009, 15:30:05

    Звідки: Луцьк
Кохання, стосунки, почуття...
« Прочитано #122 : 19 Жовтня 2008, 23:03:37 »

А знаєш, що нам не судилося жити?

***
Стискаючи скроні, ховаючи сльози в волоссі
Все буквами граюся, щастя складаю зі смерті,
Я знаю вмирати, я знаю – ти цього не просиш,
Назад не повернешся – номер з мобільного стертий.
Останні слова, як закляття, остання розмова,
Минаючи зорі, ми зникнемо з зорями разом,
І ми не зустрінемось більше, чергового "знову"
Нам світ не дарує, розлука всього у пів фрази.
Листи я писатиму довгі, ітимуть ні звідки,
Вони не тобі, адресую їх до запитання,
А, може, воскресну, бо смерті не братиму в свідки,
А може, воскресну, весняною зеленню стану…

***
А знаєш, коханий, що нам післязавтра вмирати -
планети, орбіти, потопи, останні молитви.
Всього дві доби - сорок вісім годин нам до страти,
нас скоро не стане, наш спогад вже майже убитий.
Не бійся, мій любий, не бійся останнього слова,
не страшно, що холод космічний туманом навколо -
візьми мою руку, щоб в пеклі нам разом, нам знову,
візьми моє тіло, щоб вбило кохання - не холод.
Ми зараз сміємось, а нам дві доби до прощання,
Я скоро піду, зачиняючи з грюкотом двері,
А знаєш, коханий, давай, ми нап'ємося чаю -
так просто - розмови, а я розіллю їх в консерви.
Ти знаєш, мій любий, що нам не судилося жити,
всі наші турботи лишаємо просто на тацях,
Ми скоро помремо - наш джокер тузами побитий,
і холод космічний вже стукає серцем по пальцях...

А знаєш, що серце зупиниться в кілька ударів?
Останнє "бувай" рівнозначнє останній хвилині,
ми більше не разом, пусти мої руки - не пара,
нас більше немає, ми мертві - ніхто тут не винен.
Кістлявими пальцями холоду стиснуте серце,
І кригою, чорною, мертвою тіло покрите,
забути.... Що сталося - з пам'яті стерте,
нас скоро не стане і часу немає у світу.
А знаєш, коханий, нам реквієм скоро присвятять,
і так урочисто складатимуть квіти в надгрібки,
так темно навколо - тебе не знайти, не обняти,
ми більше не разом і втрати ніхто не помітить.
Стривай ще, мій любий, стривай, озирнися востаннє,
І дотиком терпким востаннє цілуй мої очі,
всього дві доби - сорок вісім годин, як омана,
нас скоро не стане - нас світ післязавтра зурочить...

***
горілки порізно. вірші покурити. не. пара.
непара. природньо. готелі. фотелі - дві штуки окремо.
свобідні в неволі дві рідні недолі - ми демос: ти - демон, я - демо..
обрубки, мов дрова до грубки, горіти ідемо, за руки повітря беремо.
ведемо. штоб нє била.. потім запізно - не зараз.
самсонові сили покинуть пострижене тіло.
зближаюсь із домом. до дерну, до запаху крісел. де м'яко.
у шклянці бракує.  ковтнути отрути. заснути кров'янкою-п'явкою.
на фоти дивитись, безлюдне забути. відчиста віддати. віддатись. в проявку.
щоб знову цвіло, необхідно, аби облетіло.
на мапі позначу собою відрізки.
на крихти розіб'ю черговий сніданок.
я змучений. хочу підведення риски.
на жаль, я не вмію, як ти - у риданнях.
відтяти від купки кордонів смачніші кавалки.
шукаю якісь артефатки, справжнісінький сталкер,
і тільки повтори від фраз, щось на вигляд - акорди,
і я - у красі без прикрас, дорогий, та не гордий,
і ми подорожні, бо - так, піді нами дорога,
і сторож не впустить до мене нікого не звідси;
не треба просити, не дам, бо не маю нічого -
лишаю лиш слід. але слід - це не я. тільки відтиск.
пройшли сорок вісім годин і
від мене
лишилася попелу купка, та й
досить.
нехай я народжусь, віднова,
зеленим.
зилишивши в пам'яти відтисків
досвід.

***
Я вчора воскресла, мене позавчора не стало,
І ти, я вже знаю, воскреснеш у відтисках долі,
Всього дві доби, і прощання у вирах вокзалу…
Всього дві доби і нема, нас немає з тобою…

***
А знаєш, коханий, воскреснувши, вмерла востаннє,
Без тебе не я, а бездушна холодна подоба,
нас більше намає, не треба пустих обіцянок,
і холод космічний не зцілить смертельну хворобу.
А знаєш, мій любий, що серце без тебе не б'ється?
Я вчора воскресла? Це просто чергові обмани,
Візьми моє тіло, коханий, віддай моє серце,
Зіграй мою душу останнім акордом гітарним.
Мій милий, ти чуєш? Мене не зігріє чужинець.
Твоїми молитвами можу я тільки ожити.
І руки, що душу тримають в колючій ожині,
її воскресять назавжди, щоб ніхто не помітив.

 

Юля Смаль & Андрій Деревенко
Записаний
Юля Смаль

христина

  • Постійний користувач
  • ***
  • Карма +24/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 107
  • Останні відвідини:
    07 Січня 2011, 00:47:35

    Звідки: калуш
Кохання, стосунки, почуття...
« Прочитано #123 : 10 Грудня 2008, 20:06:18 »

Грустные улыбки,
Тупые ошибки,
Несказанные мысли
До нелюбви так близко...
Мы друг друга теряем
И сами этого не замечаем
Не сказал, промолчал...
Не забыла, но проглотила
Не хотел, не желал
Сделал больно не знал.
Уходила не спеша
Зная, что не навсегда


Любимая, о чем ты мечтаешь?
-Милый, а знаешь...
-Что? Говори
-Нет не о том прости!
-Дорогая скажи
-Нет, не могу, прости...
-Ты что-то от меня скрываешь?
-Да солнышко ты много не знаешь...
-А ты расскажи!
-Не нужно это не проси.
-Малыш, ну что с тобой случилось?
-Ошибка вышла, оступилась...
-Ты расскажи, я все прощу!
-Не спрашивай меня, прошу.
-Не нужно так, я тебе не чужой
-Да знаю, мне плохо самой
-Почему ты не хочешь сказать?
-Поверь тебе не стоит знать...
-Что за секрет хранишь ты в себе?
-Это сделает больно тебе...
-Ну уж всё! Теперь говори!
-Я другого люблю, ты прости!...
-Как давно этот секрет у тебя?
-Я пять лет как уже не твоя...
-А давай помолчим? Дай разок последний взглянуть на тебя...
-Ты прости! Прости меня...
-Я люблю тебя... И теперь ты свободна...

Відповідь від: 10 Грудня 2008, 20:01:15
Але всеж чомусь кохаю.
Ти виводиш із себе мене,
Але я тебе пробачаю.
Ти прекрасна чимось таким...
Навіть не знаю.
Чимось не зовсім земним.
І тільки я це в тобі помічаю.
Все,що робиш ти - це жах,
Усе до чого торкнешся - ламаєш.
Все моє життя через тебе в крах,
І ти,може,цього й не знаєш.
І все ж ненавиджу тебе,
Але чомусь кохаю.
До сказу ти доводиш мене,
А я знов усе пробачаю.
Життя дає випробувAння,
Усе переживеться лише разом,
Дає й любов,й страждання,
Коли я з тобою,життя накрилось мідним тазом.
Ти неначе той тягар,
Що тягне вниз під час топіння,
Ти неначе сирий омар,
Приготований без старання та уміння.
Я ненавиджу тебе,
Але чомусь кохаю.
Ти просто вбиваєш мене,
А я знов пробачаю.
Всеж любов - це стрАшна штука,
Це почуття двох людей,
Її не вивчає вища наука,
Любов - початок нових ідей.
Я у тебе закохався,
Надіюсь,ти у мене теж.
Я тобі ще не признався,
Але кохання це не має меж.
Я досі ненавиджу тебе,
Але паралельно й кохаю.
Можливо,й ти любиш так мене?
Якщо ні,то всеодно пробачаю.

Відповідь від: 10 Грудня 2008, 20:03:19
Я говорил тебе, я повторял
Что чувствую к тебе любовь.
Такую сильную, томящую любовь,
Что щимит сердце вновь и вновь.

Ты думала лишь о себе,
Как жаль, не нужен я тебе.
Все те красивые слова,
Я ждал лишь только от тебя.

Мне многое мешало полюбить тебя
Но я ведь смог, себя не узная
Сказать тебе об этом без намёков
Осуществить мечты свои, желанья
Я думал, - ты мечтаешь тоже,
Но как же я ошибся, Боже!

Не рядом ты теперь со мною,
А как хотел я быть с тобою...
Но вмиг рассыпались мечты,
Когда я понял, кто есть ты!

Сейчас мне очень трудно жить,
Ведь сложно же тебя забыть,
Понять тебя я не могу,
Стереть из памяти хочу.


Люблю....... А що це означає?
Напевно те, що відчуваю:
І серце б'ється і болить,
Душа моя кудись летить!!!
Куди летить? Сама не знаю:
Чи то до пекла, чи до раю




Не питай мене, не треба
Чи болить душа від слова,
Не картай себе даремно,
Не згадаю більше цього.
Але поки час збігає,
Собі серце розриваю,
Не забуду я твій голос,
Та почути не чекаю…

Розтоптали моє серце,
Наплювали мені в душу,
Мов кинджал був твоє слово,
Та змиритися з цим мушу.
Твої очі мов ті зорі,
І прекрасні, і далекі,
Не зустріну я твій погляд,
Хоча буде це не легко…



Віднесена вітром
Тобою забута
Сердечко розбите
Мене не почути
Сльоза за сльозою
З очей тече
Нажаль не зі мною
Коханий ти де ?
Мрії вже нема
Вона розірвалась
Як моя душа
Навіки в останнє
Тебе вже нема
Без тебе одна
Забути хотіла
нажаль не можу я
Завжди кохати буду
Життя своє проклинати
Тебе ніколи не забуду
Тепер завжди
У серці моїм будеш
Я Жити без тебе?
не можу
Як бути без тебе ?
не знаю
тебе одного я кохаю
Життя свого без тебе я
Не уявляю
А серце болить
а сльози все ллються
змінилася я
проснутись боюся
тебе вже нема
так холодно
тремтить моя рука
без тебе не жива
я дуже страждаю
чому зі мною ти так вчиняєш?
Ти ж для мене повітря
Ти моє життя
Чому не зі мною?
одинокая я....

Відповідь від: 10 Грудня 2008, 20:05:11
Любовь искали и не находили...
Любовь теряли и не берегли...
«Любви не существуєт» люди говорили..а сами умерали от любви
Все кончено
Все кончено.И не вернутся вновь,те встречи,что ждала и избегала
Те мысли и та близость,что пугала,
И сладкие надежди на любовь.
Как часто ми имеем не ценя
И ценим только то,что не имеем
Завидуем другим,себя жалеем
В своих проблемах бляжнево виня
Не думая,как просто потерять
Все то,что нам подарено судьбою
Мы рушим счастье собственной рукою
И пробуэм осколки подобоать
мы действуем смелее и..глупее
Разлука не воставит удовольств
Не чуства мы теряем,а спокойствие.
Себе при етом делая больнее.
Легко советовать другим
легко судить
Чужая жизнь проходит стороной
своя –туман где холодно одной
Но,не смотря на это нужно жить…
Хочу,чтоб ти меня забил…
Молюсь об етом,как о чуде
Тогда мне не хватило сил
Сказать тебе что *нас* не будет
Ты знаешь-больно уходить
Когда еще чуть-чуть но любишь
Безумно хочется забить
Но разве чуства,те забудеш?
 и встреча –дрожью по спине,сердечньй стук,ладоней холод
О чем ты?Брось,слова пусты
Они всего лишь только повод
Хоть на мнновенье задержать,взгдянуть в глаза,вдруг все вернется?
И все ушедшее давно тревожной болью всколыхнетса
Хочу,чтоб ты меня забил
Пусть хоть тебе не будет больно..
НО снова не хватает сил
И губи тихо шепчут ПОМНИ
Я останусь слезою на мокром стекле
Если сдавит виски….вожидание вздоха
Это я наконец осознала,что мне…
Без тебя
и з тобой
одинаково плохо

Відповідь від: 10 Грудня 2008, 20:05:45
Как же мне надоело все..Все полностью..
Надоело играть,надоело претворятся..
Надоело претворятся,что не люблю..
Чувства разрывают из нутри..
Они все-таки вернулись..
Хотя мне иногда кажется,что они и не уходили..
На улице светит яркое солнце,но в душе у меня льет дождь..
Тупо тянусь к новой сигарете.
Надоело курить,но они хоть как-то успокаивают.
Как же не хочется выходить из дома..
Снова видеть его,да и не только..
На улице весна,везде ходят счастливые,влюбленн¬ые парочки..
Противно смотреть..
Но еще противнее понимать,что ты одна..
Что ты никому не нужна..
Снова вдох и сигаретный дым растворяется в легких,оставляя там большую часть никотина..
Выдох..
Комната медленно наполняется дымом от сигареты..
Взгляд падает на окно.
Заглянув в него,я вижу,как моя соседка идет под руку со своим парнем..
Вот они остановились и начали целоваться..
Ну почему я не могу быть счастлива?..
Почему я не могу вот так же само идти с тобой под руку и целоваться?
Почему я не могу чувствовать твое дыхание?
Запах твоего тела?
Прикосновения твоих нежных рук?
Мне кажется,что я потихоньку схожу сума..
Как же мне хочется все вернуть назад и не делать те ошибки,которые я сделала тогда!..
Жаль,что я так поздно это осознала..
Очень жаль..
Как бы мне сейчас хотелось прижаться всем телом к тебе,почувствовать тебя всего,и чтоб ты сказал,что никуда меня больше не отпустишь..
Никуда и некогда..


Записаний


Когда ты порою скучаешь, и что то тревожит тебя, ты вспомни что в мире есть сердце которое любит тебя

masterwish

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +120/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 583
  • Останні відвідини:
    13 Травня 2023, 10:20:25

Кохання, стосунки, почуття...
« Прочитано #124 : 14 Січня 2009, 23:42:42 »

Я Вас люблю, клянусь RESETом,
И pасскажу я Вам об этом
Как кибеpнетик-пpогpаммист
Hу всё, я начинаю LIST.
Ваш интеpфейс мне так пpиятен
И так пpодуман глубоко,
Интуитивно он понятен,
Общаться с Вами мне легко.
Ваш взгляд свеpкает словно сканеp,
Вы так пpекpасны - нету слов,
Вы мне напомнили Flash-баннеp,
Hу или лучший из Gif-Ов
Как ковpик Ваша гpудь упpуга,
Она как мышь окpуглена.
Попpобовать хочу, подpуга,
Как же в pуке лежит она.
А ваш живот мне вдpуг напомнил
Samsungа плоский монитоp.
Ваш обpаз душу мне наполнил,
Спалил на кулеpе мотоp.
И мое сеpдце пеpегpелось,
Сеpвачный словно Пень-Ксеон,
И часто-часто застучалось,
как гигагеpцевый Атлон.
Хочу я с Вами слинковаться,
По пpотоколу TCP,
И Вашим навсегда остаться,
И заменить Вам Win XP.
 :=)
Записаний

яничар

  • Старожил
  • ****
  • Карма +24/-2
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 257
  • Останні відвідини:
    13 Липня 2014, 14:09:02

    Звідки: закордон
Кохання, стосунки, почуття...
« Прочитано #125 : 23 Січня 2009, 00:14:30 »

признаюсь- прочитав кілька віршів.

 як на мене- дуже жіночі.
..А мама все воюет с дочкой,
Своей научена судьбою.
Смешно: назвали одиночкой
В тот день, когда их стало двое.

А дочка - экая верзила,
И хорошеет не по дням.
И все б не так уж плохо было -
Да больно нравится парням.

Уселась: в тапочках - на кресле,
Забита дрянью голова...
Кричит, чтоб в душу к ней не лезли...

А мама, подобрав слова,
Ей об'ясняет не без грусти
Законы жизни на земле:
Детей находят не в капусте -
Детей приносят в подоле.

а ці- ні:

Интеллигентные славяне -
И при Петре, и при Иване -
Мы все лежали на диване
С мечтой о счастье и о бане,
И о царевне Несмеяне,
И о еще какой-то дряни...
Интеллигентные славяне:
Поляне, вятичи, древляне
    Екатерина Горбовская
Записаний
краще з мудрим загубити, чим з дурним знайти
Прогноз погоди по Калушу

Ассоль

  • Старожил
  • ****
  • Карма +202/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 335
  • Останні відвідини:
    12 Вересня 2012, 23:00:28

    Звідки: Калуш
Кохання, стосунки, почуття...
« Прочитано #126 : 12 Лютого 2009, 21:01:21 »

"Любовь - над бурей поднятый маяк,
Не меркнущий во мраке и тумане.
Любовь - звезда, которою моряк
Определяет место в океане.

Любовь - не кукла жалкая в руках
У времени, стирающего розы
На пламенных устах и на щеках,
И не страшны ей времени угрозы."
В.Шекспир


"Любовь - недуг. Моя душа больна
Томительной, неутомимой жаждой
Того же яда требует она,
Который отравил ее однажды."
В.Шекспир
Записаний

veron

  • Постійний користувач
  • ***
  • Карма +45/-1
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 161
  • Останні відвідини:
    05 Квітня 2018, 13:18:39

Кохання, стосунки, почуття...
« Прочитано #127 : 19 Лютого 2009, 11:19:17 »

прошу оцінити те що в мене вийшло!

Білий одинокий вовк.


  Білий одинокий вовк.
По світі темному блукає,
Для нього кохання світлого нема,
Про те цього він ще не знає,
Але надії не втрачає,
Про те він стільки натикався,
У різні пастки попадався,
Але це були тільки рани,
Які гоїлися роками,
Старався він їх зализати,
У пастки більш не потрапляти,
Та все ж залишились ті шрами,
Що давали про себе знати,
Але на них він не зважав,
Любов свою шукав,
Шукав, шукав та не знайшов,
Але зі шляху не зійшов,
Отак помер він на дорозі,
Дійти до фінішу не в змозі.
 

Ассоль

  • Старожил
  • ****
  • Карма +202/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 335
  • Останні відвідини:
    12 Вересня 2012, 23:00:28

    Звідки: Калуш
Кохання, стосунки, почуття...
« Прочитано #128 : 25 Лютого 2009, 19:15:58 »

Ты в моей жизни – Царица,
Хоть в одеянье простом,
Но никому не сравниться
Ни красотой, ни умом
С самой изысканной в мире,
В слове и в мудрых делах,
Ты – свет очей в моей Лире,
Божье Сиянье в стихах,
Крылья надежды в паденье,
Веры полёт в небеса,
Виденье и вдохновенье,
Мир, где живут чудеса,
Ты – продолженье вселенной,
Солнце днём, ночью луна,
Создана мыслью нетленной,
Милостью Бога дана…


Записаний

OKCAHA

  • Початківець
  • *
  • Карма +33/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 31
  • Все бабы, как бабы, а я-то Богиня!
  • Останні відвідини:
    06 Лютого 2010, 10:14:34

    Звідки: POCCUЯ САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
Кохання, стосунки, почуття...
« Прочитано #129 : 02 Березня 2009, 16:46:21 »

Любовь одним-награда,
Другим-жестокий бой.
В ней есть цветенье сада
И штормовой прибой.
Мы у любви во власти
Десятки тысяч лет,
Но все же лучше страсти,
Прекрасней чувства нет!
Записаний

Ассоль

  • Старожил
  • ****
  • Карма +202/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 335
  • Останні відвідини:
    12 Вересня 2012, 23:00:28

    Звідки: Калуш
Кохання, стосунки, почуття...
« Прочитано #130 : 27 Березня 2009, 16:57:28 »

Сьогодні плакали в ночі зірки.
Та сліз небесних ти не бачив.
Як не побачив і колись,
Як і моє кохання плаче.
Я порівняла сльози ці.
Божественно-безумні, втрачені надії,
Що мовчки падають у безвісті кудись
Так мабуть помирають мрії.
Краплини сліз осушить зорепаду вітер.
І ставши свідком, мов німий задумливий поет,
Лиш шелестом листків, прощаючись навіки.
Він зникнув з танцювавши свій останній менует.

Marta21 

прочитала і мені сподобалось .Напевно авторка дуже романтична.                         
Записаний

Tandylight

  • Глобальний модератор
  • *
  • Карма +1051/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 3130
  • Останні відвідини:
    08 Травня 2019, 21:01:31

    Звідки: Київ
Кохання, стосунки, почуття...
« Прочитано #131 : 24 Квітня 2009, 13:30:14 »

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання..

Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки...
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки...

В'яне серце моє од щасливих очей,
що горять в тумані наді мною...
Розливається кров і по жилах тече,
ніби пахне вона лободою...

Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!..
Де ви бачили більше кохання?..
Я для неї зірву Оріон золотий,
я — поет робітничої рані...

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання..

Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки...
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки...

Володимир Сосюра
Записаний

Рибка

  • Активіст
  • *****
  • Карма +962/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 2922
  • Останні відвідини:
    11 Липня 2020, 23:31:29

    Звідки: Калуш
Кохання, стосунки, почуття...
« Прочитано #132 : 30 Квітня 2009, 13:25:45 »

дуже сподобася вірш veronа, такий життєвий і сумний. Хотілось щоб цей вовк все таки знайшов свою вовчицю.
Записаний
І все буде добре, для кожного з нас.  І все буде добре, настане наш час.

veron

  • Постійний користувач
  • ***
  • Карма +45/-1
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 161
  • Останні відвідини:
    05 Квітня 2018, 13:18:39

Кохання, стосунки, почуття...
« Прочитано #133 : 30 Квітня 2009, 13:28:00 »

Феміда
  Був на світі один пан,
При собі носив наган,
Всіх він виродків стріляв,
Добрим людям помагав,

Мочив він завжди за бабло,
Бо більш роботи небуло,
Заказів мав він маловато,
Тому за душі брав багато,

Від закону він тікав,
В цьому хист великий мав,
Його влада зкрізь шукала,
Мабуть заказів безліч мала,

Завітав до нього пан,
Що не любив носить наган,
Вбий мого ти побратима,
Бо велика він скотинка,

Жінку мою спокусив,
І дітей їй наробив,
Вислухавши каже пан,
Той що все носив наган,

Побратима вбить не можу,
Його дітям я нашкоджу,
Тай і жінці буде зле,
Краще я уб’ю тебе,

Пристреливши того пана,
В кубору сховав нагана,
Труп на шматочки порубав,
І крокодилам згодував.

Рибка

  • Активіст
  • *****
  • Карма +962/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 2922
  • Останні відвідини:
    11 Липня 2020, 23:31:29

    Звідки: Калуш
Кохання, стосунки, почуття...
« Прочитано #134 : 30 Квітня 2009, 13:31:06 »

У тебе такі цікаві вірші. Я б ніколи не змогла так написати. А ти не задумувався над своєю збіркою віршів.  ;)
Записаний
І все буде добре, для кожного з нас.  І все буде добре, настане наш час.

Tandylight

  • Глобальний модератор
  • *
  • Карма +1051/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 3130
  • Останні відвідини:
    08 Травня 2019, 21:01:31

    Звідки: Київ
Кохання, стосунки, почуття...
« Прочитано #135 : 20 Серпня 2009, 17:03:09 »

Люди могут расставаться,
Могут вместе оставаться,
Но нельзя друг друга мучить,
Недоверием казнить.

Люди могу быть несчастны,
Но нельзя же ежечасно
Напрягать
от сердца к сердцу
Протянувшуюся нить.

Свой корабль под парусами
Направлять должны мы сами,
Приказав ему: плыви!

Люди могут расставаться,
Могут вместе оставаться,
Но не смеют издеваться
Над святынею любви!


Ольга Высотская
Записаний

BanderiveC

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +351/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1542
  • Останні відвідини:
    26 Грудня 2023, 13:22:28

Кохання, стосунки, почуття...
« Прочитано #136 : 21 Серпня 2009, 09:50:45 »

Їде козак дорогою,
Дівку надибає;
Вийняв папір з-за пазухи
Та її читає:
"І прочая, і прочая...
По сему указу
Козак должен кожну дівку
Цілувать поразу".
"Чуєш, дівко, що в указі?"
"Та чую, козаче".
І вже ж рада-то, псяюха,
Аж мало не скаче!
Ізліз козак, покріпився,
На коня сідає,
А дівчина підійнялась
Та ще забагає:
"А прилянься-но, козаче,
До того указу:
Чи нема там написано,
Щоб іще по разу?"
Записаний
Experientia est optima magistra...
  

Tandylight

  • Глобальний модератор
  • *
  • Карма +1051/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 3130
  • Останні відвідини:
    08 Травня 2019, 21:01:31

    Звідки: Київ
Кохання, стосунки, почуття...
« Прочитано #137 : 28 Серпня 2009, 01:20:07 »

Любовь мила! Любовь капризна...
Любовь порой меняет жизни.
Любовь страшна. Она красива...
Любовь бывает так игрива,
Что забываешь все на свете,
Пока ты увлечен игрой.
Любовь подобна той комете,
Что пролетала под луной.
Она бывает мимолетна,
Бывает сказкой без конца.
Но замечаешь очень поздно,
Что у любви ведь нет лица.
Она все время правду прячет,
А кто ее находит - плачет.
Но все равно, любви пора -
Очень приятная игра.
 автора не знаю  :unknow
Записаний

Tandylight

  • Глобальний модератор
  • *
  • Карма +1051/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 3130
  • Останні відвідини:
    08 Травня 2019, 21:01:31

    Звідки: Київ
Кохання, стосунки, почуття...
« Прочитано #138 : 13 Вересня 2009, 00:42:46 »

Я думала, что главное в погоне за судьбой -
Малярно-ювелирная работа над собой:
Над всеми недостатками,
Которые видны,
Над скверными задатками,
Которые даны,
Волшебными заплатками,
Железною стеной
Должны стоять достоинства,
Воспитанные мной.

Когда-то я так думала
По молодости лет.
Казалось, это главное,
А оказалось - нет.

Из всех доброжелателей никто не объяснил,
Что главное, чтоб кто-нибудь
Вот так тебя любил:
Со всеми недостатками,
Слезами и припадками,
Скандалами и сдвигами
И склонностью ко лжи -
Считая их глубинами, считая их загадками,
Неведомыми тайнами твоей большой души.

Екатерина Горбовская
Записаний

ГіРЧИЦЦЯ

  • Новачoк
  • Карма +9/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 8
  • Человека приласкать - никогда не вредно...
  • Останні відвідини:
    02 Серпня 2011, 18:20:17

    Звідки: Я всюди)))
Кохання, стосунки, почуття...
« Прочитано #139 : 18 Жовтня 2009, 16:37:38 »

И на плахе от любви не отрекусь,
Пусть осудят те, кто сами не судимы,
Страсть сжигает, но её не побоюсь,
Стану пеплом или женщиной любимой...
И взойдя, на кровью залитый помост,
Не предам и перед гибелью не струшу,
Выше разума любовь и выше звезд,
Лишь она своим теплом залечит душу...
Одиночество отступит, будто зло,
Разлетится перепуганною стаей,
Говорят любовь, как хрупкое стекло,
Настоящая она всегда святая.
Разведём костёр и в яростный огонь,
Я войду, не ощутив земного страха,
Если крепко ты сожмёшь мою ладонь,
От любви не отрекусь я и на плахе...
 :butcher
Записаний
Учитесь у всех, не подражайте никому.


М.Горький