Вільний форум міста Калушa

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Форуму:

10 років 6 місяців 22 дні

Автор Тема: Класична музика  (Прочитано 34673 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Кітка_Проня

  • Модератор
  • *
  • Карма +303/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 1027
  • Останні відвідини:
    20 Жовтня 2014, 15:37:10

    Звідки: Львів
Класична музика
« : 07 Лютого 2009, 04:02:26 »

не знала, як тему назвати, шоб було правильно, тому назвала та, шоб було всім панятна, про шо тема)))))))

отже, в темі обговорюється класична вокальна і інструментальна музика всіх епох)

пишемо про улюблених композиторів і їх творіння)


щодо мене, люблю музику бароко, романтизму, імпресіонізму - представників згаданих епох найчастіше слухаю.. хоча не обмежуюсь тільки цим


про це можу дуже багато написати, але не думаю, що мало-кого це зацікавить, адже зараз цікавіше сприймаєтсья клубна музика, чи тп

висловлюйтесь) буде приємно читати, що, можливо, комусь імпонує така музика   ;)

« Останнє редагування: 06 Лютого 2012, 21:10:07 від Кітка_Проня »
Записаний


изюминку можно искать и в навозе, но что с ней потом делать?

npopok

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +111/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 734
  • Останні відвідини:
    16 Березня 2012, 00:01:05

    Звідки: З Слобідки!
Класична музиКа
« Прочитано #1 : 08 Лютого 2009, 13:28:47 »

Люблю класику....не всю але люблю, то мені музшкола привила.
Люблю романтизм, класицизм...та й не знаю ще що, у різних стилях класики є що послухати...
композиторів багато подобається...
Рахманінов....о так)) Люблю "монстрів класики")))) Бетховен, Моцарт, Вівальді....багато, але слухаю дуже рідко
Записаний
"...it's better to burn out than to fade away"

ГіРЧИЦЦЯ

  • Новачoк
  • Карма +9/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 8
  • Человека приласкать - никогда не вредно...
  • Останні відвідини:
    02 Серпня 2011, 18:20:17

    Звідки: Я всюди)))
Класична музиКа
« Прочитано #2 : 17 Жовтня 2009, 23:38:40 »

а я колись на балалайкє вчилась грати...от... :=)
Записаний
Учитесь у всех, не подражайте никому.


М.Горький

ЯЯ

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +522/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 1249
  • Останні відвідини:
    05 Лютого 2015, 01:57:43

    Звідки: Независимости
Класична музиКа
« Прочитано #3 : 20 Листопада 2009, 13:33:42 »

Класична музика, що буде представлена у цьому розділі об’єднуватиме в собі музичне надбання Європейців від часів середньовіччя до сучасної академічної музики.
Старатимуся надавати коментарі до представлених епох та історичної обумовленості виникнення того чи іншого жанру у музиці. А також короткі біографічні відомості та цікаві факти з життя композиторів, твори яких звучатимуть у програмі.
Трансляція по вівторках та повтор по п’ятницях з 10.00 до 12.00 години.

Приємного усім прослуховування.


Тема "Классика на радіо " з розділу "Радіо" та "Класична музика" з розділу "Музика" були об'єднанні
Программа "Класика на радіо"  не виходить в ефір але тема має багато маеріалів що стосується класичної музики
  :bouquet:
« Останнє редагування: 16 Серпня 2010, 14:00:38 від Tandylight »
Записаний

Tandylight

  • Глобальний модератор
  • *
  • Карма +1048/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 3126
  • Останні відвідини:
    12 Січня 2017, 21:42:32

    Звідки: Київ
Класична музиКа
« Прочитано #4 : 20 Листопада 2009, 16:39:42 »

Записаний

Tandylight

  • Глобальний модератор
  • *
  • Карма +1048/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 3126
  • Останні відвідини:
    12 Січня 2017, 21:42:32

    Звідки: Київ
Класична музиКа
« Прочитано #5 : 23 Листопада 2009, 23:57:45 »

Astor Piazzolla - Oblivion це просто супер :good :good :good
Дуже дякую :)
+100 :bouquet:
Записаний

ЯЯ

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +522/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 1249
  • Останні відвідини:
    05 Лютого 2015, 01:57:43

    Звідки: Независимости
Класична музиКа
« Прочитано #6 : 24 Листопада 2009, 01:59:39 »

Astor Piazzolla _ Астор Пьяццола
Практически наш современник (1921-1992), аргентинец с итальянскими корнями, потомок эмигрантов и сын бакалейщика, он был виртуозом игры на бандонеоне (bandoneon), близком родственнике аккордеона. Детство Астора прошло в Нью-Йорке, в итальянском квартале, где заправляли несколько сицилийских семей. От карьеры "Дона Корлеоне" его спасла именно музыка, его первый бандонеон, купленный за 19 долларов отцом, когда Астору было 8 лет.

В возрасте одиннадцати лет Астор уже участвовал в концерте вместе с другими латиноамериканскими музыкантами. Несмотря на свое постоянное сопротивление музыкальным урокам, на концерте он продемонстрировал настоящий талант, завоевал симпатии аудитории, и даже заслужил приз местной газеты. Год Астор обучался у Андреса Д'Акуила (Andres D'Аquila), и тот сделал первую некоммерческую запись Пьяццоллы на диске фонографа в 1931 году. А в 1933 г. Астор начинает брать уроки у венгерского пианиста Белы Вильда, ученика Рахманинова, о котором Пьяццолла позже скажет: «Благодаря ему я полюбил Баха». Он играет самый разнообразный репертуар - классику, народную музыку. Но самым любимым для Пьяццоллы становится джаз.

В 1936 году отец Астора решает вернуться в Аргентину. Астор не хочет возвращаться домой. Разве можно сравнить тихую провинциальную Аргентину с городом Большого Яблока, городом без перерыва? Но деваться ему некуда, и в 1937 г. семья возвращается в Мар дель Платта.

Именно там, в Мар дель Плато, Пьяццолла услышит музыку, которая перевернет его судьбу. Это будет второе большое открытие (после Баха), когда он по радио услышит танго в исполнении секстета Эльвино Бардаро (Elvino Vardaro), который позже станет скрипачом в оркестре Астора Пьяццоллы. А пока его музыка настолько захватывает семнадцатилетнего Астора, что тот принимает решение переехать в Буэнос-Айрес и продолжить свою музыкальную карьеру как исполнитель музыки танго. В одном из своих интервью Пьяццолла так охарактеризовал произошедшее с ним тогда: «Музыка больше, чем женщина. Потому что с женщиной можно развестись, а с музыкой – нет. Женившись на ней однажды, вы уйдете с ней в могилу».

Он играет во второсортных оркестрах традиционное танго до 1939 года, а затем реализует свою мечту играть на бандонеоне в одном из лучших оркестров того времени – оркестре Анибала Тройло (Anibal "Pichuco" Troilo), мультиинструменталиста, одного из лучших в мире исполнителей на бандонеоне. Как всегда помог случай: Астор водил дружбу с одним из участников оркестра. Когда один из штатных исполнителей на бандонеоне заболел, Астора приняли на временную, а затем и на постоянную работу. Тогда же Астор начинает сочинять свою собственную музыку.

В 1940 году, во время гастролей в Аргентине великого пианиста Артура Рубинштейна, с Пьяццоллой произошел забавный случай. Тогда он не только получил возможность показать свои работы великому музыканту, но и познакомиться со своим первым учителем музыкальной композиции – Альберто Гинастера (Alberto Ginastera). «С моей стороны было полной наглостью назвать кусок пьесы, написанной для оркестра, концертом для фортепиано ("piano concerto"). Тем не менее, я предложил Рубинштейну прочитать ее, и только, когда он сел к роялю, чтобы проиграть ее, я понял, как я был глуп и самонадеян. Между тем, он сыграл несколько тактов и посмотрел на меня. А потом неожиданно спросил: «Вы любите музыку?». – «Да, maestro», – ответил я. – «Так почему же Вы не учитесь?» Он позвонил своему другу – аргентинскому композитору Альберто Гинастера, представив меня как молодого человека, который хочет учиться композиции. Уже на следующее утро я был у Гинастеры за роялем! «Это было так, как будто я приходил в дом к любимой подружке», – вспоминал ностальгически Пьяццолла. «Он открыл для меня мистерию оркестра...» Эти уроки будут продолжаться 6 лет, и Пьяццолла начнет запоем сочинять классические произведения.

В июне 1946 года Пьяццолла решает идти своим путем и основывает группу, которая стала именоваться среди фанов «группа 1946». Собственный оркестр Пьяццоллы играл традиционные мелодии, но делал это особым образом: аранжировки были сложными и изысканными, впервые танго предназначалось не для танцев, а в качестве музыки для серьезного прослушивания. Результат был обескураживающим: группу никуда не хотели приглашать, так как публика требовала танцев. В 1946 г. Пьяццолла сочиняет "El Desbande", свое первое официальное танго, а вскоре начинает сочинять музыку к фильмам, для того чтобы как-то держаться на плаву. Финансовые неудачи дополнительно расстраивают его. К тому же исполнение танго не приносит удовлетворения.

В 1949 г., расформировав оркестр, Астор прекращает играть танго. Он ищет свой собственный стиль. Его гложет страсть к другой музыке, он ищет что-то другое. Он продолжает изучать Бартока и Стравинского, учится дирижированию у Германа Шершен (Herman Scherchen), слушает и изучает свой любимый джаз.

Однажды, в 1953 году, Пьяццолле сообщили о конкурсе молодых композиторов. Астор не хотел участвовать в конкурсе, так как многие из участников конкурса были довольно известны как серьезные музыканты, но затем все же решился послать на конкурс свою работу под названием "Sinfonietta". Пьяццолла выиграл первый приз и право представить эту работу в зале Юридической Школы в Буэнос-Айресе вместе с симфоническим оркестром "Radio del Estado" и несколькими дополнительными исполнителями на бандонеоне.

Концерт превратился в натуральный скандал с рукоприкладством, так как несколько человек из аудитории решили высказать свое негодование включением такого вульгарного инструмента в «культовый» состав симфонического оркестра.

Еще один приз, который Астор выиграл в этом соревновании, оказался для него наиболее значимым. Французское правительство наградило его грантом на годичное обучение у одного из лучших преподавателей музыки того времени – дирижера и преподавателя Нади Буланже (Nadia Boulanger). И летом 1954 года Астор отправляется в Европу.

Вот как сам Пьяццолла вспоминал об этом: «Когда я встретил ее, я притащил на встречу килограммы моих симфоний и сонат. Она начала читать и внезапно сказала ужасную фразу "Это очень хорошо написано". Затем после небольшой паузы она продолжила: "Вы здесь как Стравинский, как Барток или Равель, но знаете, что случилось? Я не нашла в этом Пьяццоллу. И она начала допрашивать меня о моей личной жизни совсем, как агент ФБР (FBI): что я делал, что я делаю или что я не люблю играть, одинок ли я или с кем-нибудь живу, женат ли! Я боялся признаться ей, что я музыкант, игравший танго чуть ли не во всех клубах Буэнос-Айреса и Мар дель Плата, однако, в конечном итоге, я выдавил из себя: "Я играю в ночных клубах". Мне не хотелось говорить "кабаре". Она была достаточно проницательна: "Ночной клуб, да конечно, но это же кабаре, не правда ли? "Да", ответил я и подумал, что было бы очень трудно ей соврать. Но она продолжала: "Вы, кажется, не исполнитель на фортепиано? Так на каком же инструменте Вы играете?" И я снова не хотел признаваться: "Да она просто спустит меня с четвертого этажа". Я признался, и она попросила меня сыграть несколько тактов танго моего собственного сочинения. А затем я сыграл свою "тангедийную" фугу "Triunfal". Она открыла свои глаза, взяла мою руку и сказала: "Вы просто идиот, вот это – настоящий Пьяццолла!" И я взял всю эту музыку, которую я сочинил за эти десять лет, и тотчас отправил к черту за две секунды».

После этого эпизода Пьяццолла вернется к танго и своему любимому инструменту – бандонеону. То, что раньше было выбором между классической музыкой и танго, теперь стало работой над обогащением камерной классической музыки страстью танго. В Париже он сочиняет и записывает в студии серию танго со струнным оркестром.

Между 1958 и 1960 гг. Астор Пьяццолла работает в Нью-Йорке, экспериментируя со своей версией джазового танго. В 1958 году он создает свой первый квинтет – предшественника своих «классических» квинтетов. Он встречает великого бибопера Диззи Гиллеспи (Dizzy Gillespie) и работает с музыкантами оркестров Гленна Миллера (Glenn Miller) и Томми Дорси (Tommy Dorsey).

Вернувшись домой, он создает различные квинтеты, исполняющие танго (бандонеон, скрипка, бас, фортепиано, электрогитара). Такой квинтет максимально соответствовал музыкальному вкусу Пьяццоллы и оптимально воплощал его музыкальные идеи.

В 1963 году он представляет публике серию своих классических работ: "Tres Tangos Sinfonicos" и в 1965 году делает две значимые записи: "Piazzolla at the Philarmonic Hall New York"; и "El Tango", продукт дружбы и сотрудничества с Хорхе Борхесом (Jorge Luis Borges), а в 1968 году началось сотрудничество с поэтом Орасио Феррером (Horacio Ferrer), вместе с которым была придумана и сочинена «оперита» (operita "Maria de Buenos Aires") и была заложена основа нового направления – музыки в стиле «танго нуэво».

В 1973 году Астор едет в Италию и делает там серию звукозаписей, в число которых входит и известная композиция «Либертанго» ("Libertango") - "Танго Свободы".

Вплоть до 1990 г. Пьяццолла дает множество концертов, в основном со своим квинтетом и лишь в последний год творчества – с секстетом и струнными квартетами. Его ансамбль интенсивно гастролирует: Европа, Южная Америка, Япония и Соединенные Штаты Америки. В 1982 г. он пишет "Le Grand Tango" для виолончели и фортепиано, представленное публике в 1990 г. в Новом Орлеане, посвятив это произведение прославленному русскому виолончелисту Мстиславу Ростороповичу. В июне 1983 г. Астор дает один из лучших концертов в его жизни: он представляет программу, посвященную музыке его жизни – «танго нуэво» в театре в Буэнос-Айресе. Пьяццолла на пике популярности, на родине его называют не иначе как «El Gran Ástor» («Великий Астор»).

К сожалению, 4 августа 1990 года, всего через четыре года после получения в Париже престижной премии (Cesar), с ним происходит инсульт, и всего через 2 года после инсульта, так и не оправившись от его последствий, Астор Пьяццолла умирает в Буэнос-Айресе в июле 1992 года, чуть-чуть не дожив до своего 71 дня рождения.
 :bouquet:
Записаний

ЯЯ

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +522/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 1249
  • Останні відвідини:
    05 Лютого 2015, 01:57:43

    Звідки: Независимости
Класична музиКа
« Прочитано #7 : 24 Листопада 2009, 09:54:21 »

Сьогодні звучатиме музика:
Антоніо Вівальді (бароко) – цикл «Пори року»;

Астор Пьяццолло (сучасна музика) – «Пори року у Буенос Айресі»,
«Облівіон»,
«Адьйос Ноньйо»,
«Мілонга для Янгола»,
«Пара бонденеон»;

Ісаак Альбеніз (романтика) – «Концерт Фантазія»;

Людвиг ван Бетховен (класицизм) – «Місячна соната»;

Франц Йозеф Гайдн (класицизм) – симфонія № 94,
соната № 34;

Джорж Гершвін (джаз) – «Рапсодія у стилі блюз».
 :bouquet:
Записаний

Tandylight

  • Глобальний модератор
  • *
  • Карма +1048/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 3126
  • Останні відвідини:
    12 Січня 2017, 21:42:32

    Звідки: Київ
Класична музиКа
« Прочитано #8 : 24 Листопада 2009, 10:42:49 »

Я ставила у програмах cofe-time "Maria de Buenos Aires" у виконанні Gotan Project, але не знала, що це теж Пяцоло :)
Лібертанго - взагалі улюблене.
Дякую за інформацію.Дуже пізнавально..Про бандонеон теж вперше почула  :bouquet:
Записаний

ЯЯ

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +522/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 1249
  • Останні відвідини:
    05 Лютого 2015, 01:57:43

    Звідки: Независимости
Класична музиКа
« Прочитано #9 : 24 Листопада 2009, 23:13:57 »

« Останнє редагування: 24 Листопада 2009, 23:37:21 від ЯЯ »
Записаний

Tandylight

  • Глобальний модератор
  • *
  • Карма +1048/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 3126
  • Останні відвідини:
    12 Січня 2017, 21:42:32

    Звідки: Київ
Класична музиКа
« Прочитано #10 : 24 Листопада 2009, 23:23:40 »

Це сторінка онлайн радіо ;)
http://www.jango.com/music/Astor+Piazzolla
Записаний

Tandylight

  • Глобальний модератор
  • *
  • Карма +1048/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 3126
  • Останні відвідини:
    12 Січня 2017, 21:42:32

    Звідки: Київ
Класична музиКа
« Прочитано #11 : 25 Листопада 2009, 10:13:39 »

Це подарунок  :)
А також для тих хто як і я не знав, що то таке бандонеон :-[ ;) :bouquet:
Певне то якраз він в руках у El Gran Ástor

Записаний

ЯЯ

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +522/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 1249
  • Останні відвідини:
    05 Лютого 2015, 01:57:43

    Звідки: Независимости
Класична музиКа
« Прочитано #12 : 01 Грудня 2009, 10:34:14 »

У сьогоднішній програмі звучатимуть

«Слов’янські танці» Антоніна Дворжака – всесвітньо відомого чеського композитора, що широко використовував у своїх творах фольклор Моравії та Богемії, послідовника традицій першого чеського композитора класика Бедржиха Сметани.
Цикл «Слов’янські танці» написаний для симфонічного оркестру, проте сьогодні він звучатиме у транскрипції для фортепіанного дуету.
ор.46 та ор.72 написані о 1878-1884 роках

«Угорські танці» Йоганнеса Брамса – видатного німецького композитора написані о 1868 році.

Та найбільш відомі вальси і польки Йоганна Штрауса (сина) – австрійського композитора, скрипаля  та диригента, за життя визнаного, як «Короля вальсу».

Записаний

ЯЯ

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +522/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 1249
  • Останні відвідини:
    05 Лютого 2015, 01:57:43

    Звідки: Независимости
Класична музиКа
« Прочитано #13 : 08 Грудня 2009, 13:36:57 »

Антоніо Вівальді - видатний скрипаль й композитор, відомий на усю Європу віртуоз, що започаткував нову драматизовану, так звану "ломбардску" манеру виконання. Створив жанр сольного інструментального концерту, які писав для вихованок притулку П"єте та майстер ансамблево-оркестрового концерту - кончерто гроссо.

Усім відомий симфонічний цикл, під назвою «Пори року» - та навіть, коли хтось й не знає як та музика називається, все рівно впізнають найбільш популярні мелодії, що дійшли до нас з епохи бароко. То широковідомий твір Антоніо Вівальді.

Композитор народився у сім`ї цирульника 4 березня 1678 році у Венеції в кварталі поблизу церкви Йоана Предтечі. Слабкого немовлята терміново було охрещено дома й лише два місяці поспіль охрестили вдруге у соборі святого Марка, де його батько був скрипалем в оркестрі. Саме батько Джовані Батиста вчив Антоніо гри на скрипці, та той досяг таких успіхів у виконавстві, що ще у юності Антоніо імена обох Вівальді були внесені у путівники по Венеції того часу.

Та Венеція була славетна ще й унікальним для свого часу церковним жіночим хором в Оспедале делла П’єте – що фактично була будинком для сиріт чи позашлюбно народжених дівчаток, де відбирали найбільш обдарованих та з раннього віку навчали музиці. В Оспедале делла П’єте дівчатка здобували блискучу музичну освіту, навчалися співу та грі на музичних інструментах, а жили за уставом монахинь.

Саме сюди у 1704 році, у віці 26 років, направили Антоніо Вівальді на посаду директора музики, після того, як він був посвячений у священики, й де він був цілковито вільний у творчих пошуках, бо його зобов’язували лише у кількості написаних творів – щомісяця Вівальді мусив писати по чотири нові твори для хору чи інструментів.

Робота пастора у Антоніо не склалася – він проповідував лише близько двох років, та й те неодноразово був змушений залишати кафедру не закінчивши проповіді – через ускладнене дихання та біль у грудях. Тому, згодом, відмовився від тієї діяльності взагалі, посилаючись на слабке здоров’я, та навіть переміщувався Венецією лише у гондолі чи екіпажі через хворобливість.
Твори Вівальді швидко здобували визнання та популярність, проте йому самому з того зиску великого не було – тому як, він працював за дуже скромну платню – всього 60 дукатів на рік (чесно кажучи, добре не пам’ятаю, як їх «тугрики» тоді називалися).

Підзаробляв Вівальді опубліковуючи власні твори, саме у такій виданій збірці під пафосною назвою «Суперечка гармонії та інвенції» й був виданий симфонічний цикл «Пори року», а та назва була придумана саме задля швидшого розпродажу збірки – тобто, задля реклами.

Все більшої популярності здобуває новий вид музичного мистецтва – ОПЕРА.
Опера була придумана, як придворна розвага королів та так проіснувала близько тридцяти років від дня власного започаткування. Але саме у Венеції вона перетворюється у комерційний вид діяльності – ставши розвагою для усіх, хто був здатний придбати білет. А композитори, ставали імпресаріо та директорами оперних театрів. На той час у Венеції було, якщо не помиляюся чи не дванадцять оперних залів. Директором однієї з таких залів став і Антоніо Вівальді, що був захоплений навітнім жанром й сповнений творчеми ідеями. Варто відзначити, що у йому багато допомагав батько, тому як на директора оперного театру накладаються обов’язки не тільки у написанні музики, а ще й добір акторів та музикантів, репетиції та адміністративні зобов’язання. А Вівальді увесь цей час не полишає роботу у Оспедале делла П’єте. Для свого оперного театру написав, як твердить 94 опери та до нашого часу дійшли лише 15 – усі інші, лише лібрето (віршовані тексти до опер, на які писалася музика).

Хочеться Вам змалювати оперний театр того часу – на вигляд – то звична нашому оку оперна зала, та у портері крісел не було – там люди стояли, у ложах розміщувалися дворяни – та ті ложи, здебільшого, передавалися у спадок, а на гальорці – як і в наш час – були найдешевші місця. Опера, не була «особливо культурним» дійством для глядачів, туди ходили розважитися – у лоджіях часто збиралися задля гри у карти, поспілкуватися із кимось, поїсти (адже прислуга могла принести із буфету все, що заманеться) чи навіть використовувалися для зустрічі коханців (тому й штори у ложах були не лише для прикраси). Популярністю користувалися співаки кастрати, вони ж були популярними й у ролі коханців у родовитих дам (тому як від них неможливо було завагітніти). Та в загалом опера була дуже демократичним середовищем.

Згодом у Вівальді з’явилася власна протеже – молода співачка французького походження Анна Жиро, що не відзначалася сильним голосом та була хорошою акторкою. Про них ходило багато пліток та чи справді Антоніо та Анна були коханцями достеменно невідомо, проте Вівальді досить сильно постраждав через свою протеже - йому часто відмовляли у гастролях в тих чи інших містах, докоряючи, що він, насамперед – пастор якому належить займати місце за кафедрою, а не композитор, та що ганьбить себе дружбою із Жиро.

Також Вівальді співпрацював із видатним поетом свого часу Карло Гальдоні, той прийшов до маестро у двадцяти восьми річному віці. Вівальді вже було хотів відмовити Гальдоні та Карло наполіг, тоді Вівальді запропонував скласти вірша на певну тему й так спровадив Карло, та той повернувся за чверть години з готовим віршем, а коли Антоніо перечитав щойно написане – був вражений талантом Карло Гальдоні й від тоді лібрето опер Вівальді став писати саме Гальдоні.

Наприкінці життя Вівальді переслідували невдачі – йому відмовляли у гастролях, що було суттєвим джерелом прибутків, та популярності набував новий стиль у музиці неаполітанської школи. Вівальді намагався перейняти його та писати музику у новому стилі – то було не надто вдало. В решті решт він приймає рішення переїхати до Австрії, куди його запрошував тамтешній монарх. Та коли Вівальді прибув до Відня то Карл VI помер й Вівальді не спромігся навіть повернутися на батьківщину через фінансові труднощі. Всіма забутий, хворий та без засобів до існування Вівальді помирає у Відні в літку 1741 року, квартальний лікар зафіксував смерть «преподобного дона Антоніо Вівальді від внутрішнього запалення». Похований був на кладовищі для бідноти. А у Венеції усе його майно було описане в рахунок погашення боргів.

Записаний

ЯЯ

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +522/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 1249
  • Останні відвідини:
    05 Лютого 2015, 01:57:43

    Звідки: Независимости
Записаний

Лалія

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +964/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 3210
  • sol ∞
  • Останні відвідини:
    22 Квітня 2016, 19:30:58

    Звідки: Калуш
Класична музиКа
« Прочитано #15 : 31 Грудня 2009, 00:25:10 »

                                         
                                          З Новим Роком "Класика на радіо" та ЯЯ!!!
                                 Дякую Тобі за мої перші кроки в даному напрямку
                                                   за прекрасні вальси
                                                   за змістовну розповідь про композиторів!
                                       
Записаний

npopok

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +111/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 734
  • Останні відвідини:
    16 Березня 2012, 00:01:05

    Звідки: З Слобідки!
Класична музиКа
« Прочитано #16 : 05 Березня 2010, 14:45:15 »

останнім часом дуже подобається Шостакович. Раджу послухати всім :)
Записаний
"...it's better to burn out than to fade away"

holik

  • Користувач
  • **
  • Карма +8/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 61
  • Останні відвідини:
    22 Квітня 2017, 17:52:53

    Звідки: Kalush
Класична музиКа
« Прочитано #17 : 17 Липня 2010, 09:22:51 »

мало відповідей про класику ---  :(  ---- зато багато в Калуші алкашів :duvno 
Записаний

Tandylight

  • Глобальний модератор
  • *
  • Карма +1048/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 3126
  • Останні відвідини:
    12 Січня 2017, 21:42:32

    Звідки: Київ
Класична музиКа
« Прочитано #18 : 17 Липня 2010, 11:31:00 »

зато багато в Калуші алкашів Дивно
Тобто багато Алкоholikів?   ;) :P
Небагато відповідей - це ще не показник непопулярності цієї музики :) 
У нас  на форумі була радіо програма "Класика від ЯЯ". Вела її відповідно форумець ЯЯ. Відвідуваність цієї передачі була найвищою, навіть попри незручний час виходу в ефір (під час робочого часу, коли більшість на роботі)
Тому не кваптеся робити такі висновки ;)  :bouquet:

Відповідь від: 17 Липня 2010, 11:29:05
мало відповідей про класику
До речі, Ви і самі нічого тут не написали ;) Лінь певне було? ;) :P
Записаний

Nino

  • Користувач
  • **
  • Карма +15/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 91
  • Останні відвідини:
    06 Червня 2013, 16:34:16

    Звідки: Калуш - Українська2а
Класична музиКа
« Прочитано #19 : 17 Липня 2010, 12:32:55 »

У нас  на форумі була радіо програма "Класика від ЯЯ". Вела її відповідно форумець ЯЯ. Відвідуваність цієї передачі була найвищою, навіть попри незручний час виходу в ефір (під час робочого часу, коли більшість на роботі)

інтересно.... щось не пригадую щоб Bach, Ludwig van або Модест Петрович компоновали якісь сінгли які можна би було грати по радіо (шучу) ......

 мені подобаєтся Alfred Schnittke
Записаний