Вільний форум міста Калушa

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Форуму:

13 років 9 місяців 13 днів

Автор Тема: Наші мандри  (Прочитано 207324 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

yurko

  • Адміністратор
  • *
  • Карма +1206/-13
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 28345
  • Останні відвідини:
    Вчора в 17:27:54

    Звідки: Чорновола-Шахтарська-Леніна-Салінарна-Пілсудського
Наші мандри
« Прочитано #620 : 30 Березня 2020, 10:37:34 »

На острові не був, а всюди решта (Ліндау, Нойшванштайн, Віскірхе) побував  ;)  :good

http://visualdata.dw.com/specials/welterbe/index.php?lg=uk&site=videoLong&route=r8

А у Касселі жив брат діда Ониська, Олександр.
http://visualdata.dw.com/specials/welterbe/index.php?lg=uk&site=videoShort&route=r5&local=kassel

Сам лиш проїздив повз місто.
Записаний
... руϟϟкій мір ...  Cпочатку приходить російська культура, російська мова, а вже за ними – російські війська!
Русские всё вокруг себя называют славянским, чтобы потом всё славянское назвать русским.
—  Карел Чапек

Tad

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +41/-8
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 13142
  • Останні відвідини:
    Вчора в 21:53:15

Наші мандри
« Прочитано #621 : 21 Грудня 2020, 14:49:17 »

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=lP38fYNzS78" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=lP38fYNzS78</a>

В свiй час мене тоже перло вiд середньовiччя , рокiв з 10 потратив на подорожi по замкам . Тепер буду знати куди внукiв возити , най пiдростуть , та й коби здоровля .
Записаний
Життя це не те , що з вами вiдбуваеться , а те як ви до цього вiдноситесь

yurko

  • Адміністратор
  • *
  • Карма +1206/-13
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 28345
  • Останні відвідини:
    Вчора в 17:27:54

    Звідки: Чорновола-Шахтарська-Леніна-Салінарна-Пілсудського
Наші мандри
« Прочитано #622 : 21 Грудня 2020, 15:56:49 »

Дуже гарно чуваки подають інфу!  :prapor:
Записаний
... руϟϟкій мір ...  Cпочатку приходить російська культура, російська мова, а вже за ними – російські війська!
Русские всё вокруг себя называют славянским, чтобы потом всё славянское назвать русским.
—  Карел Чапек

Tad

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +41/-8
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 13142
  • Останні відвідини:
    Вчора в 21:53:15

Наші мандри
« Прочитано #623 : 21 Грудня 2020, 17:12:37 »

Дуже гарно чуваки подають інфу!  :prapor:
Сагласен , файнi з них були б екскурсоводи  :good
Записаний
Життя це не те , що з вами вiдбуваеться , а те як ви до цього вiдноситесь

Helgi

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +48/-1
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1080
  • Фанурбан
  • Останні відвідини:
    Вчора в 17:41:36

    Звідки: Калуш
Наші мандри
« Прочитано #624 : 03 Квітня 2021, 00:21:53 »

01.04.21 Похід на Мединські скелі і далі...

До с. Перевозець приїхав з двома іншими співподорожуючими о 9 ранку. Над бабинськими ставами стояв густий туман.

Село позаду. Зліва звичні сільські звалища сміття. Такі є майже у кожному селі.



Йдемо до лісу.

А ліс цвіте... Надворі вже +10

Печіночниці




Проліски



Гусяча цибулька



Ряст



Анемони




Черемша



Реліктові сколопендрові папороті. Вперше зустрічаю їх на Прикарпатті. Доволі рідкісний вид.



Вічнозелений кущ на кам'яному виступі



Саркосцифи. У народі "бабині вушка" або "ельфові чаші"




Позасезонні гриби - трутовики



Перша вірна ознака наближення до скель це гальковий берег з кам'яними розсипами. Вода перетворила крихку породу у гори сірого піску, в якому можна знайти скам'янілий морський планктон.




Перші кручі на шляху до "мединських" скель. Поки що глиняні.




І от через 20 хвилин перший скельний комплекс на нашому маршруті. Скелі мали б бути тимерівськими бо саме до цього села веде єдина сухопутна стежка. Але в інтернетах їх прозвали мединськими. Бо Мединя прямо навпроти них. Хоча між ними бурхлива Лімниця.





Ущелини






Ще один комплекс, цього разу з печерами. Загалом на нашому шляху було з десяток таких скельних комплексів. Але ні часу, ні сил на кожен з них не було.






Перший населений пункт в пішому поході - село Тимерівці Івано-Франківського району.

Польовою дорогою до села зустріли десятки жаб. Одні кудись активно рухалися, інші просто сиділи посеред дороги. Тому потрібно було бути дуже обачними щоб на них не наступити.Так як не усі відстрибували від наших кроків. Як ми потім дізналися від селян, у село ще не вернулись лелеки. Хоча у сусідніх селах вже триває активне гніздування цих пернатих. Такий от феномен, нема лелек - засилля жаб.

Добування березового соку місцевими "бізнесменами"





Сільська забудова. Від дерев'яних мазанок до мурованих  хатів. Дуже багато незаштукатурених (пригадується Хотінь початку 2000-их).





Залізобетонний автобусний павільйон з старим написанням назви села




Єдина у селі крамниця зачинена до вечора. Питаємо у місцевих причину. У відповідь чуємо, що такий графік через ковід.
Як нам розповіли, окрім крамниці в село щодня приїжджають автомобілі з хлібом. В парні дні з Франківська, а в непарні з Вікторівського напрямку



Біля входу вже непопулярні атрибути поштового зв'язку - скринька та інформаційна табличка



Лавочка це кінцева зупинка Франківського автобуса. Колись ходили і з Калуша, але відмінили



Навпроти дитячі атракції без дітей. В жодному селі на таких майданчиках дітей чомусь не було



До Пукасівців доїхали автостопом

В центрі села відкритий магазин. А ще пристойні альтанки і "контактний зоопарк"





Ще один червоний магазин. Закрився вже, мабуть, надовго.



Дорога на Галич. Зупинка врослася в чиюсь огорожу.




З заходу погода почала псуватися



Далі автостпом поїхали назад. До Блюдників (проміжне село між Тимерівцями і Пукасівцями).

Перед селом стоїть старий костел. Не діє з 30-их рр. В колгоспні часи використовувався як зерносховище.







Зал





Підвал. В приміщенні стояв стійкий запах якоїсь хімії (чи то пацюча отрута чи якісь агрохімікати). На фото видно. що на землі розсипаний зелений порошок.







Далі по маршруту був центр села Блюдники

Знову відділення Укрпошти. Здавалося б ця будівля покинута, але підійшовши ближче з'ясувалось, що вона все ще працює. В більшості сіл то навіть не схоже на сервіс, а більше на якісь музеї колгоспного минулого з бонусною послугою відправки-доставки.




Популярний формат кафе-магазину. У всіх трьох селах ті самі жовті вивіски КООП.



Народний дім. Дуже може бути, що попередньо тут була сільрада. Але на одного старосту цілої будівлі вже не треба.



Азбестовий шифер активно витісняється новими матеріалами. Монтаж металопрофілю на даху місцевої школи.



Знову монолітна автобусна зупинка. Але цього разу білена (хоч і давньобілена) і навіть з малюнками.



Найдоглянутіша частина села це безперечно церковне подвір'я



Дерев'яні хрести як інсталяція стацій.






Розп'яття. Останній 13-ий хрест. На кожному з них старі машинописні ікони.





Блюдницька дерев'яна церква спаскуджена дешевою вагонкою і євровікнами. Дах позолотили. Не знаю, що там було в оригіналі - бляха чи гонта, але виглядало б куди природніше аніж цей псевдобагатий кітч.



Цікава особливість - ікони на вікнах. Бачив як так упц мп робить, на Буковині такого багато. В нас бачу вперше



Стара забудова Блюдників.

Типова риса цих сіл - збиті з дошок дерев'яні огорожі. Риса більш характерна для забудови сіл центральних та північних областей України. Схожі огорожі є і в с. Колодіїв.















Крайня хата чи то під гонтою чи то під драницею. На місці не звернув уваги. А на фото вже не дуже розгледиш.



Виїзд з Блюдників закінчується п'ятидоріжним перехрестям. Повертаємо направо і переходимо ліс до Дорогова.


Останній кадр на підході до лісу по дорозі на Дорогів. Звідси до Дорогова через ліс 9 км.



Від центру Дорогова ще кілометр до дороги Калуш-Бурштин і автостопом до Калуша.
« Останнє редагування: 03 Квітня 2021, 02:56:18 від Helgi »

yurko

  • Адміністратор
  • *
  • Карма +1206/-13
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 28345
  • Останні відвідини:
    Вчора в 17:27:54

    Звідки: Чорновола-Шахтарська-Леніна-Салінарна-Пілсудського
Наші мандри
« Прочитано #625 : 03 Квітня 2021, 08:55:39 »

 :prapor:

Молодець!

Справді цікаво. Сам би ніколи там не побував.

Правда у Перевозці на Лімниці був і якусь скелю здалеку бачив.
Записаний
... руϟϟкій мір ...  Cпочатку приходить російська культура, російська мова, а вже за ними – російські війська!
Русские всё вокруг себя называют славянским, чтобы потом всё славянское назвать русским.
—  Карел Чапек

Helgi

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +48/-1
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1080
  • Фанурбан
  • Останні відвідини:
    Вчора в 17:41:36

    Звідки: Калуш
Наші мандри
« Прочитано #626 : 03 Квітня 2021, 14:09:09 »

Правда у Перевозці на Лімниці був і якусь скелю здалеку бачив.
На цьому березі чи на протилежному?
Записаний

Helgi

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +48/-1
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1080
  • Фанурбан
  • Останні відвідини:
    Вчора в 17:41:36

    Звідки: Калуш
Наші мандри
« Прочитано #627 : 03 Квітня 2021, 22:48:58 »

Січнева поїздка на Подорожненський сірчаний рудник

Частина 1. Села Володимирці, Подорожнє та Заграбівка


Піший похід розпочався з смт. Журавно і далі на захід селами вздовж р. Свіча




Село Володимирці нічим непримітне, ті ж муровані хати, ті ж металопрофільні огорожі, ті ж самі каплички, офірні хрести, пам'ятники радянським солдатам, народні доми і ямкуваті дороги



А ще батьки довозять дітей до школи на скутерах...



Власне, центр села представляє собою стандартний набір з дому культури, магазину, церкви, кількох капличок та зупинки

Цього разу магазин розмістили прямо у домі культури




А ще пам'ятну дошку і платіжний термінал



Жителям села пропонують підключити інтернет або влаштувати відеоспостереження. Ох же ця ера технологій. Власне, камери на будинках це вже не дивина



А ось і решта з вищезгаданого набору

1. Пам'ятник радянським солдатам. Тут очевидний акцент на авіаторах



2. Каплиця



3. Каплиця 2.0




4. Церква. Як і годиться з "золотими куполами банями"



5. Офірний хрест серед необрізаних троянд. До Стрітеня весь у пластикових квітах та клійоночних гірляндах. Пишно аж занадто, але зато файно



У Володимирцях як і в наступних селах багато покинутих хат. Виглядає дуже контрастно на фоні сучасних позашляховиків та єврофасадів окремих тюнінгованих садиб 80-их









Через розбиту шибку однієї з хат побачили, що всередині не менш "стародавньо" ніж назовні. Три в одному - бамбетель, скриня і дерев'яна діжка



За селом покинутий радянський пам'ятник. Очевидно, що в подяку за Березневі статті.




Наступне село - Подорожнє



Порівняно з Володимирцями, це вимираючий присілок




Під однією з хат лежали жорна  :o



Ось ці пару будинків одні з небагатьох мурованих на все село. Решта ще з міжвоєнних та ранніх повоєнних років.




У Подорожньому є своя церква. Дерев'яна будівля 1848 року, ще без склопакетів, але вже потроху обшивається вагонкою. Але так як центр села ми обійшли стороною то фото не моє, а з Вікіпедії.



Далі далека Заграбівка. Хоч село і далеко проте сюди веде відремонтована цілком проїздна дорога



Заграбівка схожа на сусіднє Подорожнє. Переважно повоєнна забудова. Ні школи, ні клубу, ні навіть своєї церкви у селі немає.






Єдиний на все село магазин і той закрили




В умовному центрі села лиш ця декорована каплиця, більше нічого.



На вулицях нікого не було, лиш декілька людей поралися на власних подвір'ях.

А далі промзона...
« Останнє редагування: 03 Квітня 2021, 23:48:53 від Helgi »
Записаний

gaar

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +177/-52
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 2643
  • Останні відвідини:
    Вчора в 20:38:44

    Звідки: korotka
Наші мандри
« Прочитано #628 : 04 Квітня 2021, 03:01:56 »

Молодець!
Записаний
ІНТЕРНЕТ створює ІЛЮЗІЮ,неможливості одержати в МОРДУ

yurko

  • Адміністратор
  • *
  • Карма +1206/-13
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 28345
  • Останні відвідини:
    Вчора в 17:27:54

    Звідки: Чорновола-Шахтарська-Леніна-Салінарна-Пілсудського
Наші мандри
« Прочитано #629 : 04 Квітня 2021, 10:31:30 »

На цьому березі чи на протилежному?
Тато їздив рибалити.
Відповідно з нашого боку. Але там ріка повертає і ліворуч видно скелю і ліс там на горі.
Записаний
... руϟϟкій мір ...  Cпочатку приходить російська культура, російська мова, а вже за ними – російські війська!
Русские всё вокруг себя называют славянским, чтобы потом всё славянское назвать русским.
—  Карел Чапек

yurko

  • Адміністратор
  • *
  • Карма +1206/-13
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 28345
  • Останні відвідини:
    Вчора в 17:27:54

    Звідки: Чорновола-Шахтарська-Леніна-Салінарна-Пілсудського
Наші мандри
« Прочитано #630 : 04 Квітня 2021, 10:36:25 »

Січнева поїздка на Подорожненський сірчаний рудник

то вже близько бо "родіни" моєї тещі  :=)

Приховано: Показати
Сидорівка
Записаний
... руϟϟкій мір ...  Cпочатку приходить російська культура, російська мова, а вже за ними – російські війська!
Русские всё вокруг себя называют славянским, чтобы потом всё славянское назвать русским.
—  Карел Чапек

Helgi

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +48/-1
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1080
  • Фанурбан
  • Останні відвідини:
    Вчора в 17:41:36

    Звідки: Калуш
Наші мандри
« Прочитано #631 : 04 Квітня 2021, 13:47:12 »


то вже близько бо "родіни" моєї тещі  :=)

Дуже навіть
Записаний

Helgi

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +48/-1
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1080
  • Фанурбан
  • Останні відвідини:
    Вчора в 17:41:36

    Звідки: Калуш
Наші мандри
« Прочитано #632 : 04 Квітня 2021, 15:13:07 »

Січнева поїздка на Подорожненський сірчаний рудник

Частина 2. Трубний завод і сірчаний кар'єр


На підході до заводу розпочався дощ. Ще й з холодним вітром. Погода псувалася на очах.



Будівля з плитковим інтер'єром. Можливо, якась їдальня чи лабораторія.








Поряд ще одна невелика двокімнатна споруда. Очевидно, якийсь пункт управління заводськими електромережами.







Виробничі цехи. У червоному корпусі сидить охорона. Доволі далеко від нас. Як пишуть на львівських форумах, охорона добра.




Всередині оранжерея з реліктових папоротей





Тут же на підлозі багато виробничого і не зовсім виробничого сміття






На стінах...




А ще виробничі плакати





Та різні совіцькі мотивуючі лозунги




Два останні цехи вразили до мурашок. Пориви вітру били металевими латами по вікнах та колихали великі пірамідальні лампи на стелі.

Очерет, дитячі іграшки, різнокольоровий дитячий одяг та металева табличка з недогравійованою Вічною пам'яттю якійсь внучці Іванці добили моральний дух остаточно.








Погода псувалася, ставало все холодніше. Сіре небо і рвучкий вітер лиш нагнітали ситуацію. А попереду був ще затоплений кар'єр...

До кар'єру вела болотиста дорога з великими калюжами. Фото з дороги немає бо сік дощ, руки пекли від холоду і сил в таких умовах вистачало лиш на останні фото з самого озера.




До кар'єру сунули ще похмуріші хмари. Тому ми поспішали назад у Журавно. А йти потрібно було 10 км.



Чим далі ми віддалялися від промзони тим кращою ставала погода. Не теплішою, але принаймні спокійнішою



Дорогою знайшли, о диво, білоруськомовну пачку від сигарет




Вхід до магазину у Володимирцях оберігають дорогобагаті леви - традиційний оберіг сільських обійсть



***



В Журавному дощу вже не було. Починало смеркатися. Але на останні кадри ще вистачило світла.





От і все. Враження надовго залишаться.

Буде ще один фотозвіт. Вже по нашому району.






« Останнє редагування: 04 Квітня 2021, 15:48:07 від Helgi »
Записаний

gaar

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +177/-52
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 2643
  • Останні відвідини:
    Вчора в 20:38:44

    Звідки: korotka
Наші мандри
« Прочитано #633 : 04 Квітня 2021, 18:57:38 »

Частина 2. Трубний завод і сірчаний кар'єр
Немає слів.  :frend
Записаний
ІНТЕРНЕТ створює ІЛЮЗІЮ,неможливості одержати в МОРДУ