Вільний форум міста Калушa

Різне => Віра, релігія, філософія, світогляд => Людська поведінка => Тема розпочата: Сонечко+ від 10 Березня 2013, 21:49:38

Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: Сонечко+ від 10 Березня 2013, 21:49:38
Мене зацікавив погляд на образу і образливість людини не лише з точки зору духовного(релігійного), але і психологічного та практичного. Бачила кілька роликів з назвою "Не все можна пробачати" (правда, так і не подивилась їх). Є у мене фільми з поясненнями християнських священників (пізніше викладу). Але ось цей фільм досить чітко розбирає причини і сенс образи. Чому? Для чого? І що робити? І для кого потрібне вибачення?
Скажу правду - мене цікавило питання як мислити так, щоб не допустити образи. Бо пробачати я умію, але не умію не ображатись взагалі. Вірніше, не завжди спроможна розтоптати образливі емоції ще у зародку. Якщо у когось також є така проблема - давайте ділитись позитивним досвідом тим, хто як з нею справляється.
Переконувати себе, що якісь слова чи вчинки мене не стосуються - не діють на мене. Бо таки зачіпають часто :). То уже потім мені самій може бути смішно, якщо образа невиправдана чи дрібнична...
http://www.youtube.com/watch?v=S35aWV4kM6w. Не пробачати і не попускати обідчику - різні речі? Для всіх? "Не залишати образу безкарною" - то таки по-християнськи (дивись спершу фільм)?
Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: ksenya від 10 Березня 2013, 23:02:24
Так. Шкода, що не можна себе "запевнити", що ображатись не варто, що це дрібниця і т.п. Ну іноді так бувае, що розумом розуміеш, що не варто (та і нема чого ;) ), але емоції "вже все зробили".. ;) не знаю, як навчитись, Сонечко..але, скоріше за все, завжди керуватись логікою і розумом людині не під силу (і, певне, не варто :) ) вміння прощати теж важливо, можливо, і .. важливіше. Тут без розуму і доброти не обійдеться ;)
Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: Сонечко+ від 11 Березня 2013, 00:06:06
А от священник у наступному ролику каже, що той, хто ображається - той дурний :) і гоноровий ;).
Чому я не подала спершу фільм-бесіду православного священника? Тому, що мені його казання здаються дуже перебільшеними, алегоричними і трішки відірваними від реалій.
http://www.youtube.com/watch?v=51B76C5iveo. http://www.youtube.com/watch?feature=endscreen&v=51B76C5iveo&NR=1 Він говорить про "закінченого" образливого типа, який ображається на весь світ. В основному, таких крайностей образа не набуває. І його доводи, що треба боротись з таким явищем, бо ображатись "глупо" і треба пам"ятати про Ісуса - то лише слова для розправи з образою\злістю потім, а не "миттєва методика". На багатьох середнього рівня християн вони не діють. Потрібно все таки розуміти корені образи, а не списувати все на диявола. Психолог більш конкретно і практично висловила свою позицію щодо цієї проблеми...(і тим більше наші священники також ображаються, а лише потім оволодівають тим негативним проявом). А чи можна ВІДРАЗУ не образитись, коли, наприклад, хуліган б"є кулаком твою маму\бабцю і плює тобі\комусь в лице, бо у нього сьогодні поганий настрій, чи називає немитими циганами ще зранку вмитих (пардон, не стрималась від іронії) санітарів?
Може гідність і гордість - то таки різні речі? Священник пропонує завжди судити про себе як про щось маленьке і недостойне чогось. Але чи справді так треба? Від психологів, я чула як раз протилежне. Смирення і знецінення себе не рівнозначні\ідентичні. Відчувати себе Людиною(творінням Бога, не рабом, а другом\дитиною Бога(як пропонується у НЗ, наприклад)) не значить бути гордим, напевно?
...Хтось уміє не ображатись зовсім, навіть короткочасно? Мені здається таке вдається лише Александру (дуже вже він уміє лояльно ставитись до різних людей і подій).
Відповідь від: 11 Березня 2013, 00:02:28
вміння прощати теж важливо, можливо, і .. важливіше.
Згідна :), що також важливе. Без почуття образи не навчишся і пробачати.
Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: Лалія від 11 Березня 2013, 13:30:55
Как перестать обижаться?

 Итак, рецепт №1
 Хотите навсегда избавиться от чувства обиды, досады, разочарования – запомните: никто вам ничего не должен. Попробуйте вспомнить какую-нибудь последнюю обиду, проиграть в памяти ту ситуацию, но уже со знанием, что вам никто ничего не должен. Ну как, еще обидно? Чем чаще практиковать, тем легче будет получаться. А потом и в голову не придет, что на такое можно обижаться. Откуда еще появляются обиды? От нашей привычки все эмоционально окрашивать, а иногда и преувеличивать, драматизировать. Вот, например, начальник сорвался на подчиненного, да еще в присутствии коллег. Что в мыслях у обиженного сотрудника? «Какое он имел право повышать на меня голос, да еще при всех?!! Он же унизил меня, оскорбил!» А если отбросить все эмоции и просто сухо констатировать факты - что произошло? Начальник громко разговаривал с подчиненным, рядом стояли люди. Уже не так обидно? У шефа, может, и в мыслях не было унижать сотрудника. Просто он вначале делает, а потом думает, к тому же не умеет контролировать свои эмоции. А это уже его проблемы, пусть сам с ними разбирается. И потом, помните рецепт №1? Вовсе он не должен заботиться о чувствах своих подчиненных. Это его выбор. А у нас есть свой.

 Запоминаем рецепт №2
 Отбрасываем все эмоции, разбиваем событие на несколько мелких и смотрим, что получается в сухом остатке. Обычно это совершенно нейтральные действия, на которые и обижаться-то несерьезно. Попробуйте проиграть таким образом еще какую-нибудь обиду. Практика, практика и еще раз практика.

 Рецепт №3
 Похож на предыдущий. Здесь также необходимо отбросить эмоции свои и собеседника, а еще запастись виртуальным переводчиком. Например, если в толпе кто-то бросил вам вслед «Куда прешь!», нужно выставить режим перевода с хамского на интеллигентный. Тогда получится что-то вроде «Прошу прощения, но это была моя нога, и мне очень больно». На что здесь обижаться? Наоборот, можно посочувствовать.

 Рецепт №4
 Если обидой вы реагируете на колкие замечания в ваш адрес, самое время вспомнить известную фразу «Хочешь избежать критики – ничего не делай, ничего не говори и будь никем». Так что те самые колкости – скорее всего, признак того, что вы не стоите на месте и чего-то добились в жизни. А чем выше будете подниматься, чем успешнее станете, тем больше услышите критики. И обижаться здесь не на что, гордитесь собой!

 В той же ситуации поможет рецепт №5
 Просто представьте, что ваши обидчики – маленькие дети. Они хотят позлить вас или привлечь к себе внимание. Будете на детей обижаться? Вы же взрослый человек. Разве вам не кажутся их попытки забавными и смешными?

 Рецепт №6
 Постарайтесь посмотреть на обиду как бы из будущего. Подумайте, будет ли она также задевать вас за живое лет через пять, десять? А много ли давних обид можете сейчас вспомнить? Так вот и эта скоро покажется пустяковой на фоне главных событий вашей жизни. Стоит ли тогда переживать?

 И, пожалуй, самый важный рецепт №7
 В следующий раз прежде, чем обидеться, задумайтесь, зачем вы это делаете и что таким образом получите. Решится ли ваша проблема оттого, что будете переживать? Или все-таки терзания вкупе с испорченным настроением подавят ясные мысли? А возможно, вы используете обиду как средство манипуляции, чтобы добиться желаемого..
Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: Alexander від 11 Березня 2013, 14:23:36
ми все знаємо, але не робимо :)

Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: Lyolik від 11 Березня 2013, 18:02:28
А чи ми відчуваємо образу на самих себе? Бо часто бувають ситуації життєві, що відчуваєш, що мусиш собі простити щось в своєму житті самому собі, так би мовити відпустити... Але відпускаючи (або не відпускаючи) це, не в повній мірі   відчуваю образу, я ж зробив щось не те - причому самому собі, в своєму житті? ...   Чи це значить, що нам легше самим собі прощати, ніж нашим кривдникам?
Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: Сонечко+ від 11 Березня 2013, 18:12:19
Собі пробачати найважче,в тому-то і справа. Ми з кривдником можемо "вияснити відносини" і з полегкістю(чи не дуже) вибачити. А щодо себе - повертаєшся до неприємної ситуації\вчинку\бездіяльності раз у раз протягом досить довгого періоду часу. Але пробачати собі - не менш потрібне, а може і більш важливе уміння.
Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: Lyolik від 11 Березня 2013, 18:25:58
То так, хоч мав на увазі що іменно в прцесі прощення самого себе, знаю, що маю простити ситуацію чи що інше, а матерії образи як такої не дуже відчуваю :-[
Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: Alexander від 11 Березня 2013, 18:27:41
Але пробачати собі - не менш потрібне, а може і більш важливе уміння.
так  :) Те, що людина придушує в своїх думках або діях, то, що він заперечує в собі, в самий невідповідний момент здатне вивергнутися назовні.
Потрібно прийняти свої думки і почуття, а не придушувати і не накопичувати їх у собі.
Прийміть себе, прийміть що вам не подобається в собі, не критикуйте себе
Прийняття, визнання заперечуваного в собі сприяє внутрішньому зростанню.
Це дозволяє жити йому повним життям.
Ми прагнемо знайти втрачену єдність :)
я вже це постив десь тут))

Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: Сонечко+ від 26 Березня 2013, 23:26:35
А що робити коли саме вас не хочуть пробачати інші? Випрошувати пробачення чи знов прийняти себе таким і "наплювати" на чиюсь образу?
Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: Yana від 27 Березня 2013, 00:08:34
Тема така цікава й актуальна!!!!!!!
Відповідь від: 27 Березня 2013, 00:05:09
А що робити коли саме вас не хочуть пробачати інші? В
Тут взагалі все просто. Ми маємо просити вибачення. Насправді, найважче пробачити собі погані вчинки щодо інших. Ті люди Вас  давно пробачили й забули то. А "щось" стоїть між Вами. Робиться стіною. Гризе. Потім стає соромно і не можеш вже спілкуватись з людиною по-старому.....Навіть після сповіді.
Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: Alexander від 27 Березня 2013, 07:44:49
Тут взагалі все просто. Ми маємо просити вибачення.
:good
Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: Сонечко+ від 27 Березня 2013, 09:16:38
Ми маємо просити вибачення.
Це ясно. Я питаю - якщо людина, у якої ти попросив пробачення пробачати не хоче. Наприклад, каже - у тебе було 2 чоловіки, а у мене 1(чи ні одного), значить ти така-сяка і я тебе не поважаю за це і не пробачу. Чи: ти жила краще за мене, могла б і мені допопмагати\більше помагати - я тепер з тобою навіть говорити не хочу і не йде на контакт ні в яку. Коли підходиш  - утікає:) :(.
Ми маємо просити вибачення.
А, якщо нам не дають такої можливості? Чи відповідають "аякже, ще чого"? :)
Тобто - все одно маємо "добивати " ту людину своїми вибаченнями? Бігти і вибачатись у спину, бо в лице не дають?
Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: yurko від 27 Березня 2013, 09:34:39
Тоді забий!
Чи раз таке було у житті. Пояснюєш людині, що ти не винен, що через те, що сталося не так як їй гадалося все вийшло навіть на краще, а вона ніяк.
Пройде час, розставить всі крапки над "і" і все вляжеться саме собою.
А будеш гризти себе, то нікому від того ліпше не буде.
Та людина може вже давно то відпустила і майже забула, але коли ти починаєш знову мучити її проханнями прощення, то вона вже просто для форми (як завчену роль) повторює тобі слова образи.  ;)
Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: Yana від 27 Березня 2013, 09:47:44
А, якщо нам не дають такої можливості? Чи відповідають "аякже, ще чого"?
Тобто - все одно маємо "добивати " ту людину своїми вибаченнями? Бігти і вибачатись у спину, бо в лице не дають?
Я колись з отцем говорила на цю тему. Десь 17 було мені. Не треба надокучати людині. Раз попросити вибачення щиро, якщо є можливість. В Бога й на сповіді покаятись. Відпустити. А ще молитись за ту людину
Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: Alexander від 27 Березня 2013, 11:26:05
що ти не винен
а якшо винен :)

Сонечко :) ти якась вся на запереченнях
а чому,..... а якшо..... ;)
Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: yurko від 27 Березня 2013, 11:42:03
а якшо винен Посмішка

То навіщо тоді перепрошувати???  :=)

Зразу забити та й усе!

А якщо серйозно - то не розумію суті питання.
Образив людину свідомо, з попереднім наміром, продумано і успішно.
І що? Совість тепер загризла?
Ну то покайся і пробуй вибачатися.
А далі, за рецептом священника від Яни ;)

Звісно так краще взагалі не робити, але вже як вчудив - то або шкодуєш, або злорадствуєш.
Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: Alexander від 27 Березня 2013, 12:13:40
А якщо серйозно - то не розумію суті питання.Образив людину свідомо, з попереднім наміром, продумано і успішно.
Юрко,  якщо серйозно - ти в більшості ми ображаємо інших людей без наміру, невимушено, неосвідомленно
і тільки з часом ми це розуміємо.
Але наше ЕГО каже - забий та й усе :)
Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: Сонечко+ від 28 Березня 2013, 00:53:40
Приховано: Показати
Та людина може вже давно то відпустила і майже забула,
Ні, не забула і не пробачила. А сильно затялася, бо життя до неї несправедливе. І вона вирішила, що їй або "пороблено", або інша людина поступає ганебно, раз їй дається у житті тепер більше ніж їй. І поговорити по душам не хоче. Уже не важливо винувата інша людина перед нею чи ні(хоча - раз дується і скрипить зубами - то таки завинила по-любому), хочуть перед нею вибачитись, щоб просто зняти напругу хоча б. Бо, "забити" не можна - то родичі. І тому ситуацію потрібно розрулювати, та людина вперто не хоче йти на контакт, бо вважає іншу недостойною її...
...За неї моляться. Але поки що толку мало...може таки молитва не зовсім щира буває...[/cut]
Прийняття, визнання заперечуваного в собі сприяє внутрішньому зростанню.
Визнання чи виправлення? Хіба просто визнання - то уже зростання?
Тут взагалі все просто. Ми маємо просити вибачення.
Такої можливості не дають. Людина, що називається - тікає в прямому і переносному сенсі.
ти якась вся на запереченнях
на запитаннях ;)
а чому,..... а якшо
так хочу ж зрозуміти і знати як правильно і як людям\і мені розрулювати різні ситуації.
Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: Alexander від 28 Березня 2013, 09:31:53



Визнання чи виправлення?
Визнання Сонечко :) тільки визнання, чесне визнання :)
Перша річ, яку потрібно точно знати, - це в чому полягає проблема, тому що насправді в проблемі знаходиться її рішення.
Якщо ти знаєш точно, в чому полягає проблема, -половина проблеми вирішена, навіть якщо ти нічого толком не робила.
Саме чесне визнання проблеми дає половину рішення, - тому що проблема сама містить ключі


Хіба просто визнання - то уже зростання?
Якщо ти зрозуміла, що у тебе спрага,
  то тепер ти можеш шукати воду, а не солену тюльку :=)
А вода доступна всюди, дістати її неважко


Відповідь від: 28 Березня 2013, 09:25:49
І ще важно :) запам"ятай Сонечко, шо життя весь час забезпечується
Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: Yana від 28 Березня 2013, 10:03:15
 :) :) :)
Визнання Сонечко  тільки визнання, чесне визнання
Перша річ, яку потрібно точно знати, - це в чому полягає проблема, тому що насправді в проблемі знаходиться її рішення.
Якщо ти знаєш точно, в чому полягає проблема, -половина проблеми вирішена, навіть якщо ти нічого толком не робила.
Саме чесне визнання проблеми дає половину рішення, - тому що проблема сама містить ключі
Погоджуюсь
Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: Сонечко+ від 28 Березня 2013, 15:51:52
Якщо ти зрозуміла, що у тебе спрага,
  то тепер ти можеш шукати воду
Можу шукати, а можу і не шукати. Якщо не шукатиму, то проблема так і залишиться в стані визнання, а не вирішення.
Проблема містить ключі, але ними треба уміти\і просто треба скористатися.
А вода доступна всюди, дістати її неважко
Ну, не завжди всюди. І не завжди неважко і можна.
життя весь час забезпечується
Якесь, напевно забезпечується. Але хочеться не просто" якесь". І знову ж таки - для того треба таки щось робити :). Життя не буде тебе забезпечувати, якщо ти не захочеш злізати з дивану місяцями. А ще уявляються країни\народи\племена\..., у яких від голоду мруть люди. Значить не всяке життя забезпечується.
Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: Alexander від 28 Березня 2013, 17:08:04
Якщо не шукатиму
то просто помреш від спраги :)
то проблема так і залишиться в стані визнання, а не вирішення.
яке вирішення, мова йде про обіди, треба
понять, принять, простить, отпустить ;)


Ну, не завжди всюди. І не завжди неважко і можна.
вода всюди є, просто треба побачити, вона на тебе просто лльєтся ;)
Вода  вже була до появи спраги.
Спрага можлива тільки тому, - що є вода.

Дитина народжується; до народження дитини груди матері наповнюються молоком.
Дитина ще тільки в дорозі, дитина ще не народився, але груди вже готові
До голоду дитини вже готова їжа. :)

Якщо ти вдивишся глибоко в життя, то знайдеш, що це трапляється всюди: життя все забезпечує.
Довіра не означає віру в книгу, чи в якусь певну ідеологію.
Довіра означає бачення того, що життя забезпечує,
відчування того, що життя дбає, що воно не проти тебе, що воно все за тебе,
що воно не байдуже до тебе,
що воно любить тебе, що воно захищає тебе,
що тобі не потрібно турбуватися про майбутнє і уявляти країни\народи\племена\..., у яких від голоду мруть люди. :=)
Надто турбуватися про гарантії. Життя - це твоя гарантія.
Життя тут і зараз.

Ніхто не знає, в чому ускладнення.
А ускладнення може просто, - як спрага ;)

Шукай воду :)



Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: Сонечко+ від 28 Березня 2013, 17:46:20
Є випадки, що і не наповнюються :(. Чому?
Довіра означає бачення того, що життя забезпечує,
відчування того, що життя дбає, що воно не проти тебе, що воно все за тебе,
що воно не байдуже до тебе,
що воно любить тебе, що воно захищає тебе,
Так, так\таке Є :).
Спрага можлива тільки тому, - що є вода.
понять, принять, простить, отпустить
:good візьму до уваги
Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: Alexander від 29 Березня 2013, 08:52:05
Є випадки, що і не наповнюються . Чому?
незрозумів питання :unknow
Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: Сонечко+ від 29 Березня 2013, 15:23:47
Ти ж кажеш, що їда уже готова наперед завжди. Але є випадки, коли у мамочок немає молока. Збій програми забезпечення життя?
Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: Alexander від 29 Березня 2013, 15:45:38
Збій програми забезпечення життя?
:) ніякий не збій
вона вже е на полицях магазинів ;)

може в тебе нема спраги, а просто горло пересохло :)
тоді тобі треба відчути спрагу, і ти все зрозумієш.
Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: Сонечко+ від 01 Грудня 2014, 02:39:40
Знайшла цікаву (гумористичну) "мантру" для тих, хто "любить" ображатись. Образились? Тоді роздрукуйте цей текст (але перед тим ще перекладіть його собі на українську мову), підійдіть до дзеркала і голосно з інтонацією читайте! ;)

Я такой важный индюк.
Что не могу позволить, чтобы кто-то поступал согласно своей природе, если она мне не нравится. Я такой важный индюк, что если кто-то сказал или поступил не так, как я ожидал – я накажу его своей обидой. О, пусть видит, как это важно – моя обида, пусть он получит ее в качестве наказания за свой "проступок". Ведь я очень, очень важный индюк!

Я не ценю свою жизнь.
Я настолько не ценю свою жизнь, что мне не жалко тратить ее бесценное время на обиду. Я откажусь от минуты радости, от минуты счастья, от минуты игривости, я лучше отдам эту минуту своей обиде. И мне все равно, что эти частые минуты, сложатся в часы, часы – в дни, дни – в недели, недели – в месяцы, а месяцы – в годы. Мне не жалко провести годы своей жизни в обиде – ведь я не ценю свою жизнь.

Я не умею смотреть на себя со стороны.

Я настолько не умею смотреть на себя со стороны, что никогда не увижу мои сдвинутые брови, надутые губы, мой скорбный вид. Я никогда не увижу, насколько я смешон в этом состоянии и никогда не посмеюсь над его и своей нелепостью. Никогда. Ведь я не умею смотреть на себя со стороны.

Я очень уязвим.
Я настолько уязвим, что я вынужден охранять свою территорию и отзываться обидой на каждого, кто её задел. Я повешу себе на лоб табличку «Осторожно, злая собака» и пусть только кто-то попробует её не заметить! Я окружу свою уязвимость высокими стенами, и мне плевать, что через них не так дорога моя уязвимость.

Я очень зависим от других.
Я так зависим от других, что не пропущу ни одного взгляда, ни одного слова, ни одного жеста. Я буду следить за другими постоянно, я буду оценивать каждое их проявление в отношении себя и если я решу, что оно неправильно, то я покажу насколько они неправы! Ведь те, что вокруг и рядом, должны подчеркивать мои достоинства, должны оттенять мое величие, и не дай бог, они поступят иначе. Я обижусь, чтобы скрыть – как сильно я зависим от них, от других.

Я – чужой раб.
Я раб слов и поступков других людей. От них, моих хозяев, зависит мое настроение, мои чувства, мое самоощущение. Не я – они – несут за это ответственность. Не я – они – виноваты в том, что со мной происходит. Не я – они – должны что-то предпринять, чтобы мне стало легче. Да, мне не трудно быть марионеткой– ведь я – чужой раб.

Я раздую из мухи слона.

Я возьму эту полудохлую муху чужого ляпа, я отреагирую на нее своей обидой. Я не напишу в дневнике как прекрасен мир, я напишу – как подло со мной поступили. Я не расскажу друзьям как я их люблю, я пол вечера посвящу тому, как сильно меня обидели. Мне придется влить в муху столько своих и чужих сил, чтобы она стала слоном. Ведь от мухи легко отмахнуться или даже не заметить, а слона – нет. Поэтому я раздуваю мух до размеров слонов.

Я нищ.
Я настолько нищ, что не могу найти в себе каплю великодушия – чтобы простить, каплю самоиронии – чтобы посмеяться, каплю щедрости – чтобы не заметить, каплю мудрости – чтобы не зацепиться, каплю любви – чтобы принять. У меня попросту нет этих капель, ведь я очень, очень ограничен и нищ.
Я очень несчастен. Я столь несчастен, что слова и поступки других людей, постоянно задевают мое несчастье. Ведь я очень важный индюк, но не ценю свою жизнь, я не умею смотреть на себя со стороны и люблю раздувать из мухи слонов, я очень уязвим, зависим от мнения других и нищ, по сути. Не обижайте меня, лучше пожалейте. Потому что я очень несчастен...."
Назва: Образа (обіда) що це і як з нею справитись?
Відправлено: newroman від 09 Серпня 2015, 15:25:10
Если мы обижаемся, значит, мы считаем, что с нами поступили несправедливо, мы получили что-то незаслуженно. Именно такими словами чаще всего человек и выказывает свою обиду. А человек смиренный все принимает как из руки Божией и подобно благоразумному разбойнику может сказать: «Достойное по грехам нашим приемлем» (Лк. 23, 41). Если мы признаем, что случившееся с нами не просто произвол человека, а попущение Божие, тогда сердце не потеряет мира и легче будет справиться с осадком обиды, который может появиться в душе без нашего на то согласия.
Приховано: Показати
Обида -- не созидательное чувство, оно разобщает людей, вместе с тем, увеличивает горечь и страдание в душе того, кто ее носит. Под вопросом оказывается вся наша христианская жизнь: мы не можем надеяться на прощение наших грехов Богом, если не умеем прощать всем духовным должникам, которые обидели нас и потому как бы в долгу у нас.
Из сокровищницы церковного Предания можно вспомнить тот патериковый случай, когда к одному старцу пришел монах и сказал, что он не может простить своего брата за его какой-то проступок. На что старец ответил, что в таком случае и в молитве он должен опускать cлова: «И остави нам долги наши, как и мы оставляем должникам нашим» (Мф, 6,12),
Примирение с ближним -- необходимое условие нашего обращения к Богу, о котором Господь в Евангелии говорит: «Если ты принесешь дар твой к жертвеннику и там вспомнишь, что брат твой имеет что-нибудь против тебя, оставь там дар твой пред жертвенником, и пойди прежде примирись с братом твоим, и тогда приди и принеси дар твой» (Мф 5, 23-24). Не желая прощать обидчика, мы не можем даже подавать в храме записку для Евхаристического поминовения или ставить свечу, да и исповедь окажется лицемерием. Может быть, понимание этого кого-то отрезвит и даст силы бороться с этим разрушительным для души чувством.
Еще очень важно молиться за обидчика.
Святитель Игнатий Брянчанинов пишет в первом томе своих сочинений, что однажды когда он творил Иисусову молитву, ему захотелось, чтобы его публично оскорбили. Вот так действует благодать -- для духовно преуспевающего человека обиды даже в сладость. Гордым людям это не понятно, для нас обиды - это тяжесть. А для смиренных они в радость.
Бороться с обидой надо смирением. Когда человек считает себя грешным и достойным всех поношений и скорбей, то они его уже не задевают. Смиренный как «Ванька-встанька», его невозможно уронить. Как его не унижай, не поноси, в какую грязь не окунай, с него как с гуся вода. Потому что он пребывает уже в другом мире и человеческие обиды его не касаются.
А только начинаешь сознавать некую правду в своей обидчивости, тут и возникает беспокойство. Но ведь наша правда – человеческая, она ничто перед правдой Божией. Правда Божия -- высшая справедливость, согласно которой ничего несправедливого не бывает, а значит эту «несправедливость» мы заслужили. Как только признаем это и нашу человеческую правду отложим, то сразу все успокоится, -- и с Богом примиримся, и обиды забудем.
Простите меня  Грешного  дорогие друзья, Братья и Сестры!   если кого чем обидел вольно или невольно,ради Христа!!!

ієром. Савва Богдан