Вільний форум міста Калушa

Різне => Віра, релігія, філософія, світогляд => Людська поведінка => Тема розпочата: bornslippy від 07 Липня 2012, 12:53:39

Назва: Людські цінності
Відправлено: bornslippy від 07 Липня 2012, 12:53:39
Знайшов смішне і водночас сумне відео. так як показує наскільки сучасний цивілізований світ відстав в духовному плані.
http://www.youtube.com/watch?v=6CZb9z6ziJ8
Відповідь від: 07 Липня 2012, 12:35:51
Сторожові пси азарова. та проблема не в азарові а втих псах.
http://www.youtube.com/watch?v=ZvpmHSdCRho
Назва: Людські цінності
Відправлено: DJ Kardan від 25 Липня 2012, 16:57:19
Ось цікаве відео...

https://www.youtube.com/watch?v=bLHrF4m1gww&feature=player_embedded

Що думаємо про калушан??? ;)
Назва: Людські цінності
Відправлено: romashkin від 25 Липня 2012, 20:11:09
упереджене відео.
Назва: Людські цінності
Відправлено: yurko від 25 Липня 2012, 20:40:41
Що думаємо про калушан??? Підморгую
А чому саме про калушан?

Про саме відео скажу, що це ілюстрація концепції. Ілюстрація якісна. Концепція не ідеальна але цікава. Те, що так яскраво релігійно спрямована, у даному випадку (я про ілюстрацію) то як на мене мінус. Не концепції, а ілюстрації. Бо виникає відчуття релігійної пропаганди, повчання.
Не ідеальна, бо як на мене люди складніші і їх неможливо впихнути всього у 4 типи. Також опис "демонічного" типу явно спрощений і однобокий (це і про концепцію і про ілюстрацію).
Мабуть Ромашкін мав на увазі щось подібне, коли писав про "упередженість". Хоча сам термін більше підходить до нашого сприйняття, ніж до методу показу.
Назва: Людські цінності
Відправлено: TRITONOS від 25 Липня 2012, 23:27:32
Людині з демонічним типом психіки легше вижити в нашому озвірілому суспільстві. Людей з людським типом психіки одиниці і вони нічого (рідко коли) добилися в житті бо їм мішають демонічні і тваринні види психіки. Тут потрібно діяти так: якщо ти не хочеш приймати мою думку ти повинен померти. Це щось типу нацизму - ми хороші все решта - падоль. :evil
Назва: Людські цінності
Відправлено: yaro my від 26 Липня 2012, 00:07:43
Класифікація по укладу психіки в цьому відео показана чітко, наглядно і доступно для розуміння простого народу.
 Релігійного уклону в традиційному розумінні у КОБ і в цьому відео зокрема, немає, бо поняття Бога у них не таке, як в християнських релігіях, що базуються на древньо-єврейських байках про ревнивого Бога, який вимагає жертвоприношень. В кінці відео є визначення.
Концепція має витоки з "Мертвої води" з початку 90-х, і на даний момент оформилась в досить чітку парадигму світобачення.
 
Назва: Людські цінності
Відправлено: РЕАЛ від 31 Серпня 2012, 19:49:11
_......Минає двадцять перший рік існування самостійної, незалежної Української держави. Ранні дев’яності роки минулого століття позначались вибухом надії, неймовірної ейфорії. Після десятиліть, а властиво — століть дуже складних обставин життя, здавалося, що для нашого народу починається новий порядок, настає золота доба. Але так не сталося.

Настрої в народі визначають зневіра та відчай. Чомусь у нас сьогодні не все грає. На якій підставі? Правдоподібно, найглибшою причиною такого стану є матеріалізм, не як теоретичне філософське вчення, а радше як неймовірна практична зажерливість.
Читати далі  -  http://dt.ua/POLITICS/duhovni_tsinnosti-107478.html
Назва: Людські цінності
Відправлено: РЕАЛ від 02 Вересня 2012, 18:30:53
В ОЧІКУВАННІ ФРАНКОВОГО ВОСКРЕСІННЯ…
Виступ 2 вересня 2012 року в обласній «ПРОСВІТІ»

Свій виступ розпочну з фрагменту «Спогаду про поета» Ольги Роздольської (1878-1963), дружини українського фольклориста, етнографа і музикознавця Осипа Роздольського, в якому вона повідомляє як дізналася про смерть Франка: «Першу вістку про смерть Франка дістала я від дружини В.Гнатюка, що довідалася про це зараз після смерті в редакції «Діла». Негайно пішли ми обидві з китицями бузку до його хати і застали там уже двох гуцулів-вояків, що стояли навколішки, сердечно плакали; одним із них був добре відомий нам усім і покійному Шекерик-Доників. Покійний лежав на ліжку, прикритий стареньким подертим простиралом, з-під якого просвічувало вкрите синіми плямами голе тіло крізь одну більшу діру, яку ми зараз-таки закрили квітками. Обличчя Франка було жовте, як віск, але з виразом спокою. Ще ми були в кімнатці, коли оце ввійшов якийсь незнайомий нам мужчина, став біля ліжка і довго-довго вдивлявся в обличчя покійного. Щойно на другий день ми здогадалися, що це був добрий знайомий приятель Франка проф. Бігеляйзен, бо син мій, вернувшись із школи, з філії академічної гімназії, розказував, що на годині польської мови проф. Бігеляйзен, зараз, як тільки ввійшов у шкільну кімнату, звернувся до хлопців з закликом, щоб пішли до хати покійного Франка й подивилися, як лежить найбільший поет галицької України, «taki biedny, jak cały wasz naród. Idżcie, idżcie, – казав він, –abęście zapamiętali sobie do końca swego życia oblicze tego wielkiego człowieka!» А після шкільної науки він, зустрівши мого сина на вулиці, сказав, що, видно, не гідні ми були мати між собою таку людину, як Франко, коли не вміли краще дбати про нього за його життя і по його смерті» (Спогади про Івана Франка. – Львів, 1997. – С.551).
Я стверджуватиму галицьку крамолу, що ми досі «не гідні були мати між собою таку людину, як Франко». І зразу поясню свою радикальність: найлегше наставити пам’ятники Генієві, аби не вникати в його Слово; найлегше зібрати урочисту академію, похвалитися умінням зв’язувати до купи патріотичні слова і, вийшовши із зали, перепитувати знайомих чи добре виступив, аби не продовжувати розпочатої справи; найлегше влаштовувати урочисті ходи з покладанням вінків з обов’язковим квазіпатріотичним „рванням“ вишиванки на грудях і публічним признанням в любові до України, аби уникати відповіді на незручні запитання … Слухаючи усе це публічне блюзнірство, споглядаючи його і частково беручи у цих ритуально-байдужих дійствах участь, – хочеться крикнути словами Франка: «Не люблю Русинів!». Але не маю на це права. Не заслужив цього права. Тому говорю насамперед собі.
Франко незручний поет, незручний громадсько-політичний діяч, незручний моральний авторитет: помилявся, звинувачував, закохувався… Ішов! Хода Франка цільна і цілісна. Як цільним і цілісним був сам Франко. І тут я підтримую думку сучасного дослідника Ростислава Чопика, який твердить, що немає жодного „-ізму“ «у контесті якого б можна було безболісно „прописати“ Франка, крім хіба що … „франкізму“» («Ecce homo: Добра звістка від Івана Франка», 219). І ще одна теза Ростислава Чопика, яку не просто приймаю, а поділяю: «Плодом є не „Мойсей“, і не просто Франкова спадщина сама по собі – яко матеріалізований „продукт“ духу свого творця. Плодом є імпульс, що його, посередництвом цього духу, було „вложено“ в „прісне“ тоді ще „тісто“ нашої нації, отой первісний „полімер“, що задавав алгоритм росту української Цілості, ота „матриця“, котру Франко виоформлював усе життя сконцентрованим, але водночас „серпантинно“-спрямованим потоком творчого духу. Йому не розходилося у самій по собі національній свободі, у самім по собі справедливому суспільному устрою. Йому розходилося у тім, аби процес втілення українського духу в українській модерній нації був процесом утворення органічної речовини, тобто процесом синтезу живого, а не розпаду мертвого – поступовою, обʼєктивно зумовленою, вписаною у вселенський контекст Природи й Історії, а отже благословенною Богом ланкою „вічного діла духа“, за яке наш земляк почував межову відповідальність впродовж свого, „франківського“, „в багатьох розуміннях серцевинного для долі української культури, періоду“» (205-206).
Тому закиди Дмитра Донцова у 1926-му і 1953-му рр. («Трагедія Франка», «Душевна драма І.Франка і його сучасників») про внутрішню роздвоєність Франка: «В сім розбраті між жагучою потребою віри і раціоналізмом, між чиним протестом, який мусив топтати все дочасне і пактувати, як Шевченко, з „гадом“, і безсилою людяністю, яка не позволяла в своїм імені на такий протест, – і є трагедія нашого гуманітаризму взагалі, і Франка зокрема» (Д.Донцов. Літературна есеїстика, с. 173); «Був це конфлікт між своєю національною Правдою в душі і накинутою чужою, між націоналізмом та інтернаціоналізмом. А крім того – між настроями мирної хліборобської душі і добою, що жадала появи людини не плуга, а меча. Нарешті – між вірою і раціоналізмом» (там само, с.528), – є закидами політичними, такими, які зумовлені на вузькочасову зорієнтованість і актуалізацію партійних завдань. Тоді як мета і завдання Франкової ходи полягали не в локальних політичних „ігрищах“, а в Царстві Духа! У тому, що й досі нами нехтується і про що навіть не говориться. А якщо говориться, то не так і не тими, хто мав би це говорити.
Франкове служіння приречене на вічне просвітництво. Але чи зауважили ми, хто проголошений Апостолами Національної Релігії? Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. Це вічний парадокс месіанського служіння і месіанського воскресіння. Жоден із названих Поетів не був поетом юрби. Навпаки, вони були, є і залишаються Поетами-аристократами, Поетами Духа! І нарід, який приймає їхню поезію буквально, інтуїтивно відчуває, що за тими нібито зрозумілими словами криється щось більше, щось глибше, щось незрозуміле, сакральне. І не приймаючи поезії названих Апостолів правди за життя (частково складає виняток Тарас Шевченко), канонізує їх після смерти. Канонізує, інтуїтивно відчуваючи, що їхнє Слово зможе захистити націю від руїни, внутрішньої і зовнішньої.
Завершу парадоксом. Доти, поки ми маємо потребу у зібраннях, вшановуючи Істину (правда ж бо у кожного своя!), до якої проросли наші Апостоли Слова, ми тим самим залишаємо для себе можливість вдосконалення Духа. А оскільки процес вдосконалення Духа тривалий, не зраджуймо Франка: «Божий Син і Син Людський – синоніми. Той, кого вони означають, рождений із небесного духу Отця – у – земній плоті Мами. Їхня любов взаємна – через це благодатний їх плід. Так було, так є і так повинно бути, хоч понині це чомусь ще не ясно дітям Божим – дітям Людським.
Іван приходить засвідчити саме Це.
Ми повинні збагнути його свідчення» (Р.Чопик, с.12).
А збагнувши, можемо стверджувати, що наближаємося до Франкового Воскресіння!
 
Назва: Людські цінності
Відправлено: Люся від 10 Вересня 2012, 12:58:29
"Це облуда, бо рівно те саме є можливим закинути будь-чому. Скажімо, Україна має не найкращий клімат, дурнуватих виборців, президента, який нічим не кращий за Патріарха Московського, міністрів, не менш злодійкуватих, аніж єпископи, сексуальну орієнтацію депутатів, зорієнтовану в той самий бік, що й у багатьох "ченців". Чи означає це, що ми маємо поборювати Україну, а не президента, міністрів та депутатів? Погляньте на власне життя, скільки в ньому брехні, облуди, боягузтва, лінощів і гріха. Чи означає це, що варто покінчити з життям, а не з гріхом?"
Більше читайте тут: http://tsn.ua/analitika/loham-za-cerkvu.html
Назва: Людські цінності
Відправлено: yaro my від 29 Вересня 2012, 21:35:10
Я стверджуватиму галицьку крамолу, що ми досі «не гідні були мати між собою таку людину, як Франко». І зразу поясню свою радикальність: найлегше наставити пам’ятники Генієві, аби не вникати в його Слово; найлегше зібрати урочисту академію, похвалитися умінням зв’язувати до купи патріотичні слова і, вийшовши із зали, перепитувати знайомих чи добре виступив, аби не продовжувати розпочатої справи; найлегше влаштовувати урочисті ходи з покладанням вінків з обов’язковим квазіпатріотичним „рванням“ вишиванки на грудях і публічним признанням в любові до України, аби уникати відповіді на незручні запитання …
Франко - геній, який на голову вище стоїть від багатьох інших наших літераторів.  Обивателі з величезної спадщини Франка знають лише "Украдене щастя" і то лише завдяки екранізаціям. Гірко усвідомлювати, що практично не читають його, бо і взагалі менше читають.  Бульварне чтиво витіснило Івана Франка. Навіть відеоролики на телебаченні в честь 150-ї річниці пройшли незамітно на фоні безкінечної політичної какофонії. Люди дивляться на "перегавкування" політиків в різних ток-шоу, тому на читання часу не залишається.
Колись (до Незалежності) пригадую, в школі проходили "Лис Микита" і "Захар Беркут", потім в технікумі "Борислав сміється". В універі в 90-му (в часи руйнації СРСР) задавали для домашнього читання "Одвертий лист до галицької молоді". Оце і все, що пригадалось.

У знайомого бачив в книжному шкафчику 20-ти томне зібрання, яке зараз можна вважати раритетом. Стоять томи, безмовно.
А взагалі всю літературну спадщину Франка зібрали, упорядкували в 50 томів і видали в 70-х роках в Українській РСР, тобто тоді, коли, як нас переконують грантоїди і ними охмурені свідоміти, ніби-то хтось гнобив мову.
Зараз за допомогою інтернету це повне зібрання Франка можна скачати. http://www.twirpx.com/library/ukraine/franko_ivan/
Назва: Людські цінності
Відправлено: yaro my від 28 Жовтня 2012, 16:39:07
 З діалогу Олеся Бердника і Річарда Баха 1990-й рік. (неординарні письменники, яких варто знати і читати)
Приховано: Показати
Я немного предвзято отношусь к любым организациям, так как понял, что лучший способ разрушить хорошую идею - это организовать ее. Нас разъединяет не наша гуманность, а этикетки, которые наклеиваются на нас. Когда мы выбираем лидеров и принимаем решения и символы, мы унижаем себя по сравнению с тем, какими мы есть. Это большая радость - встретить других с такими же, как и у себя, идеалами, встретить без флагов, транспарантов или членских билетов, встретить только теплыми словами приветствия.

Олесь Бердник: украинские энтузиасты духовной альтернативы выдвигают идеи о необходимости подготовки сознания к огромным футурологически м потрясениям, которые ожидают нас в ближайшее время.

Возможно, вопрос должен стоять о переходе человека к новой форме бытия, к полной трансмутации в другой состояние. Ты и твои американские последователи работаете в этом ключе? Видите реальные возможности для такой метаморфозы?

Ричард Бах: Каждый из нас ежесекундно является совершенным отражением бесконечного жизни. Мы были такими же и перед тем, как возникло пространство и время, такими же остаемся и тогда, когда движемся над пространственно -игровой площадкой. Как я представляю, видимый физический мир - это песочница для сознания, в которой происходят наши ограниченные происшествия. Здесь мы склонны верить, что можем страдать и умереть (хотя, умирая, мы просыпаемся, чтобы вспомнить, что жизнь не является объектом смерти): я склонен верить, что человечество приближается к краю вселенской катастрофы (мы способны предотвратить ее и испытать в этом поражение или добиться победы), но мы также свободны верить, что мы - хозяева выбранных нами иллюзий или их бессильны жертвы.

Нам кажется, что реальность ко всему этому равнодушна. Реальность - Жизнь, Любовь, Сущее видит нас такими, какие мы есть, т.е. как свое собственное совершенное отражение. Она не участвует в наших играх, иллюзиях и убеждениях. Она этого даже не осознает. Как любящий отец дает своему ребенку свободу наслаждаться играми своего воображения - сегодня представить себя королем темноты, а завтра - принцем света, так и Любовь позволяет, как нам заблагорассудит ся, играть в безграничных мирах, построенных нашим воображением, более сильными, чем гранит и углеродистая сталь. Любовь знает нас как свое совершенное дитя, и когда мы после наших игр возвращаемся домой, Любовь спрашивает нас не о том, чего мы стремились достичь, а о том, чему мы научились. Любовь спросит нас не о масках, которые мы носим, ??не о том, претендуем мы на «добро» или «зло», а о том, как нам удается выражать свою любовь.

Интересная метаморфоза - это изменение личного сознания, растущее осознание того, кем мы являемся на самом деле, и какие изменения в повседневной жизни из-за этого происходят.

Если личность знает, что она, например, является совершенным отражением настоящей жизни, она теряет интерес к разрушению или убийству и просто не берет в таких процессах участия. Она не поддерживает действий, которые один человек начинает против другого, но находит радость в приключениях, которые вместо этого сближают людей.

Личность оставляет место на ракетном заводе, или ядерном реакторе, или военном предприятии и выбирает себе другое дело, скажем, совершенствование переносных аппаратов для преобразования энергии солнца и ветра в электричество, или обучает детей музыке.

Принцип Жизни не осознает веры в смерть, - не важно, эта вера распространяетс я на единый луч, или на солнечные системы, которые рождаются, как грибы. Ученые предполагают, что независимо от нашего выбора Земля, возможно, будет существовать еще несколько миллиардов лет. Если мы решим быть разрушителями и жизнененавистни ками, т.е. паразитическим видом на планете, тогда в одном из наших будущих эволюция нас уничтожит, после чего вечность или какая-то иная форма жизни попытается разыграть свое начало или конец во время поисков новых горизонтов сознания в местном времени-пространстве.

Как вид, мы наслаждаемся жизнью на грани: насколько близко мы можем подойти к самоуничтожению , и все еще спастись в последний момент, когда все уже казалось потерянным.

Существует столько же гарантий, сколько и космических законов, и все они незыблемы. И все же, над нашими жестяно-игрушечными верованиями о времени и пространстве, мы уже есть здесь и сейчас, мы - неистребимое проявление вечной жизни.

Олесь Бердник: Я считаю, необходимо создать Инициативный Совет Альтернативы, куда бы вошли писатели, ученые, философы, студенты. Назрела необходимость Мирового Центра Альтернативы, создание Духовных Наций - Звездного Братства Народов Планеты. Энтузиасты такого Форума могли бы рассмотреть чрезвычайные меры для спасения мировой жизни и разума. Видишь реальные возможности для формирования такого Духовного Центра? Что со своей стороны мог бы предложить?

Ричард Бах: Альтернативный Совет - это отличная идея! Открытый форум для творческих решений может превратиться в банк идей, к которому мы можем обращаться, чтобы освежить наши пути. Знакомство с идеями - большой катализатор изменений. Когда создаются возможности для предсказания личного и мирового будущего, свободного от оков и ловушек, которые изобрели старые генерации, тогда закладываются основы для реализации такого будущего. Каждая идея имеет свою собственную энергию для трансформации. Как только она завладевает нашим воображением, как только она прошепчет: "А почему бы и нет?", Мы сначала посвящаем ей наше время и наше мнение, а уже потом - нашу творческую энергию, силу прямого посвящения и неистово тяжелый труд.

Цитата з газетної статті Олеся Бердника: 
Приховано: Показати
«Любов до України тільки декларувалася, її у наших чиновників — не густо. І зараз ми опинилися на гігантській купі світового сміття. Тим більше, понадіялися на західні демократії, мовляв, вони нам допоможуть. Насправді ж Захід зацікавлений, аби Україна, Росія, Бєларусь, Казахстан були економічно слабкими, залежними сировинними придатками. Я роблю висновок, що зараз Україна як організм знаходиться в стані клінічної смерті. Тобто, надія є. Але, щоб серце запрацювало, потрібні сильні реаніматори... Відновлюють козацтво, чіпляють дерев'яні шаблі, булавами обвішуються. Проте насправді це — містифікація, карикатура на козацтво. Перед Україною є вибір: стати нацією творців або руйнаторів. Зараз фактично ми руйнатори. Не треба брати за взірець США.Необхідно розраховувати на власні сили. Маємо певну кількість енергетики — інтелектуальної, сільськогосподарської, промислової — давайте використовувати її на благо народу» («Чернігівські відомості», 23.04.93 г.).
Назва: Людські цінності
Відправлено: gaar від 28 Жовтня 2012, 17:58:14
Любов до України тільки декларувалася
Ну варежка-доця його, прямо"взірець" любові до держави Украіни і до усього украінського.БляDь продажна. :prapor:
Назва: Людські цінності
Відправлено: yaro my від 28 Жовтня 2012, 22:25:32
Зауважте, тема називається "Людські цінності", а розділ "Людська поведінка", але тим, хто вважає, що усе за гроші продається - цього не зрозуміти. Вони не те що обматюкати можуть не моргнувши, за гроші такі хами готові і маму рідну продати:
Цитувати (вибране)
gaar (22:33 04/05/2012)| [IP: 212.95.7.80]

Там як завжди проблема в грошах,якби люди мали ту землю у приватній власності-могли кожен(скільки там власників )здати землю в оренду і касувати гроші,а тепер виходить касувати буде хтозна нехилу копійку. Свині не винні, та свинство в районі триває... (http://kalush.info/page/svini-ne-vinni-ta-svinstvo-v-rajoni-trivaye)
Назва: Людські цінності
Відправлено: gaar від 29 Жовтня 2012, 08:19:02
ГГ ти уже мене цитуеш і перекручуєш,мені подобається)) ,Прочитай УВАЖНО І ВГОЛОС може дойде до тебе, ту статтю до якоі був залишений коментар,чиі!!!! інтереси були зачеплені. Гроші потрібні для вирішення нагальних проблем ,як окремоі особи так і суспільства -нічого кращого поки нема!!111 Розкажи що гроші зло -пенсіонерам,безробітним,батькам хворих дітей,інвалідам.Попробуй дати,забезпечити роботою  і гідною зарплатою ХОЧ !!!1111 одну людину, яка несе відповідальність за дітей,дружину,батьків-тоді можеш щось говорити !!!! 
Назва: Людські цінності
Відправлено: yaro my від 29 Жовтня 2012, 21:36:40
Іди лісом, хам. Вже не відмиєшся.
Цитувати (вибране)
Тот, кто считает, что за деньги можно все получить, легко попадает под подозрение, что он сам на все готов ради денег.
                                                Бенджамин Франклин
Назва: Людські цінності
Відправлено: gaar від 29 Жовтня 2012, 23:24:20
Іди лісом, хам. Вже не відмиєшся.
ГГ я чистий і пухнастий ,а тобі женитись треба  :=)
Назва: Людські цінності
Відправлено: yaro my від 30 Жовтня 2012, 01:02:51
(http://ic.pics.livejournal.com/matveychev_oleg/27303223/124028/124028_original.jpg)
Приховано: Показати
(http://static.diary.ru/userdir/1/7/7/5/177517/39557401.jpg)
Назва: Людські цінності
Відправлено: bornslippy від 09 Листопада 2012, 20:11:07
http://www.youtube.com/watch?v=F4wh1pURIyM
ЗЕМЛЯНЕ. Самый сильный фильм. дуже важкий фільм
Назва: Людські цінності
Відправлено: Сонечко+ від 28 Листопада 2012, 01:52:25
Я глянув на ближнього через мікроскоп критики і сказав: "Який він незграбний!”
Я глянув на ближнього через телескоп погорди і сказав: "Який він мізерний!”
Зрештою я глянув у дзеркало правди і сказав: "Який він подібний на мене!”

 

Назва: Людські цінності
Відправлено: Lyolik від 28 Листопада 2012, 10:18:26
Зрештою я глянув у дзеркало правди і сказав: "Який він подібний на мене!”
Правда така, що ми, люди однакові. Я маю на увазі слабкості, непостійність, схильність до падіння і здатність до підняття. Переважно на нас має вплив чийсь приклад. Негативний або навпаки....
Назва: Людські цінності
Відправлено: yaro my від 03 Грудня 2012, 17:34:25
(http://ic.pics.livejournal.com/delyagin/9517885/153798/153798_original.jpg)
Назва: Людські цінності
Відправлено: yaro my від 20 Лютого 2013, 19:43:49
http://www.youtube.com/watch?v=7qZD_uixTo8
А такой правда.
Відповідь від: 20 Лютого 2013, 18:56:08
(http://ic.pics.livejournal.com/svom/50566881/38044/38044_600.jpg)
Назва: Людські цінності
Відправлено: ББА від 16 Лютого 2015, 05:57:34
Верю не верю, но заставляет задуматься над пороками человеческими


    У нас в городе Н лет тридцать назад был врач-хирург. Лечил хорошо, но чтобы бесплатно — никогда. И все об этом знали, всегда носили ему конверты и подачки. Причем работал он по принципу «деньги вперед». А если не было денег, то врачу было глубоко плевать на страдания больного и его семьи. У него были связи в крайкоме, так что так просто снять его с должности никто не мог, да и специалист он был незаменимый, хоть и человек гнилой.

    Как-то поздно вечером он был в клинике, и к ним в отделение спешно привезли молодую пару, разбившуюся на машине. Девушка была мертва, а парень еле дышал, требовалась срочная операция. Так получилось, что свободных хирургов в тот момент не оказалось. Медсестра побежала к вышеупомянутому хирургу в кабинет и стала упрашивать его прооперировать парня как можно скорее, пока еще можно что-то попытаться сделать. Хирург, оторвавшись от чтения каких-то документов, поднял на медсестру глаза:

    — Родственники приехали?

    — Какие родственники?! Разбились же только, непонятно, кто и что. Скорее, доктор, он ещё дышит!

    — Вот как приедут, тогда и посмотрю, — взгляд врача снова уткнулся в листы на столе.

    Клятва Гиппократа, говорите? Нет, не слышал.

    Парень продержался недолго, умер. Хирург пошёл домой...

    Утром он стоял в морге возле вчерашнего трупа. Трупа его родного сына. Которого можно было бы спасти...
Назва: Людські цінності
Відправлено: yurko від 17 Лютого 2015, 19:26:09
Чув колись такі історію.
Назва: Людські цінності
Відправлено: ББА від 14 Січня 2016, 21:09:17
http://www.youtube.com/watch?v=cf5KBjOq2og
Назва: Людські цінності
Відправлено: Tad від 15 Січня 2016, 09:52:29
Суперовий мультик  :good
Назва: Людські цінності
Відправлено: yurko від 15 Січня 2016, 10:30:47
Але весь прикол у тому, що світ такий прекрасний і є СТІЛЬКИ мість, значно красивіших і більш пристосованих для життя. А життя - коротке! І тратити його на те, аби твої діти бігали саме тут, а не тут  :facepalm:
Назва: Людські цінності
Відправлено: ББА від 13 Серпня 2016, 00:37:54
«Слово «бог» для меня всего лишь проявление и продукт человеческих слабостей, а Библия – свод почтенных, но все же примитивных легенд, которые, тем не менее, являются довольно ребяческими. Никакая даже самая изощренная интерпретация не сможет это (для меня) изменить. Эти изощренные интерпретации крайне разнообразны и не имеют почти ничего общего с текстом. Для меня иудаизм, как и все другие религии, – это воплощение самых ребяческих суеверий. А еврейский народ, к которому я счастлив принадлежать, с менталитетом которого я ощущаю глубокое родство, не имеет для меня каких-то иных качеств, отличающих его от всех других народов. Судя по моему опыту, евреи не лучше других групп людей, хотя от худших раковых опухолей их защищает отсутствие власти. В остальном я не могу разглядеть в них ничего, что свидетельствовало бы об их «избранности».



Письмо Эйнштена было написано в 1954 году и адресовано философу Эрику Гуткинду, который прислал ему экземпляр своей книги «Выбирайте жизнь: библейский призыв к мятежу».
Назва: Людські цінності
Відправлено: ББА від 03 Листопада 2016, 13:48:02
Проблема вагонетки — це уявний експеримент в етиці, вперше запропонований Філіппою Фут в 1967 році,[1], який також досконально вивчався Джудіт Джарвіс Томсон,[2][3] Пітером Унгером,[4] та Франсіс Камм.[5] Поза межами традиційної філософської дискусії, проблема вагонетки є важливою у когнітивній науці та, більш недавно, у нейроетиці. Вона також виступала предметом багатьох телешоу, присвячених людській психології.

Приховано: Показати
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B8
Назва: Людські цінності
Відправлено: ББА від 14 Червня 2019, 21:33:13
Учені назвали ідеальну тривалість сексу   :-D

Згідно з отриманою статистикою, найкращою тривалістю інтиму, що дає можливість отримати максимальне задоволення, є 24 хвилини й 12 секунд.

Приховано: Показати
https://www.unian.ua/health/intimacy/10586340-ucheni-nazvali-idealnu-trivalist-seksu.html


Назва: Людські цінності
Відправлено: ББА від 11 Квітня 2020, 17:52:14
До свидания, секс
23 ноября 2018


Несмотря на почти полное исчезновение табу и рост популярности приложений для знакомств, Америку охватила «сексуальная рецессия». Что это — неумение знакомиться, сосредоточенность на карьере или просто отказ от плохого и нежеланного секса, — разбиралась старший редактор The Atlantic.
Статья публикуется в сокращении. Полную версию читайте на сайте The Atlantic.

Казалось бы, мы должны переживать сексуальный бум.

Процент американцев, считающих, что во внебрачном сексе «нет ничего плохого», велик как никогда. Новые случаи ВИЧ фиксируют все реже. Противозачаточные таблетки и средства экстренной контрацепции доступны без рецепта.

Если вам нравятся случайные связи, Tinder и другие приложения позволяют организовать их буквально в течение часа. Фраза «если что-то существует, то об этом уже снято порно» давно стала трюизмом. «Секстинг», обмен сообщениями сексуального характера, теперь практически норма. Слово «полиамория» вошло в повседневную жизнь. Осуждающий термин «извращение» сменился одобрительным «фетишем». Анальный секс из табу превратился в «пятую базу», и подростковый журнал Teen Vogue публикует руководства по нему. За исключением, может быть, инцеста и зоофилии (а также секса без взаимного согласия) наша культура как никогда толерантна к любым видам сексуальной активности.

Но несмотря на все это, американские подростки и молодые люди стали заниматься сексом меньше, чем раньше.

К облегчению родителей, педагогов и священников, подростки теперь позже начинают сексуальную жизнь. По данным центров по контролю и профилактике заболеваний, в период с 1991 до 2017 года количество старшеклассников, ведущих половую жизнь, снизилось с 54% до 40% (и нет, они не занимаются вместо этого оральным сексом — по крайней мере, не больше, чем раньше).

Приховано: Показати
https://birdinflight.com/ru/mir/20181123-goodbye-sex.html?fbclid=IwAR0F7d_U44OOoKG8UrIscN7SK__rrNs0nNBogojGQMCh3_pJ8WBQmouMTDw