Перше, що прийшло мені на думку - "як?! бути бездіяльним пам"ятником?!"Тут була моя помилка у слові "бездіяльним". А треба було акцент зробити на пам"ятник :). Тобто, жити треба так, щоб тобі було за що поставити пам"ятник(на який потім сядуть голуби), думаю всі ми хочемо залишити після себе якийсь вагомий слід. Але комусь це вдається, а комусь ні.
Тут була моя помилка у слові "бездіяльним". А треба було акцент зробити на пам"ятник . Тобто, жити треба так, щоб тобі було за що поставити пам"ятник(на який потім сядуть голуби), думаю всі ми хочемо залишити після себе якийсь вагомий слід. Але комусь це вдається, а комусь ні.Це перше про що я подумала, прочитавши вислів :)
А перед виходом з дому ще напишу про те приємне відчуття, яке виникало кожен раз, коли я спостерігала як у Київському парку на Європейській площі старенький дідусь сидів в оточенні сотні голубів. Вони сідали йому на плечі, голову, коліна...А коли наближався хтось чужий - стрімко розлітались по дахам. А потім по свисту дідуся знов повертались на плечі їх улюбленця і його гостя...А це нагадує мені епізод з фідьму "Один дома-2" :)
Жінка інструмент, а чоловік - прилад. Навіть найдосконаліший прилад поступається інструменту.Не згідна :). Інструмент - це те чим роблять прилад. А як нам відомо з Білії - саме жінка була "зроблена" з частинки чоловіка...Хоча потім чоловік уже став таким яким став завдяки і при сприянні жінки. (деякі жінки безсовісно навчились вити з чоловіків мотузку) жартую :)
Только мертвые вещи могут быть постоянными.І навіть вони не постійні, бо стлівають, розсипаються, розкладаються, тьмяніють, гниють, руйнуються, змінюють запах, форму, вигляд... ;)
І навіть вони не постійні, бо стлівають, розсипаються, розкладаються, тьмяніють, гниють, руйнуються, змінюють запах, форму, вигляд...ти все перечислила для живих речей :)
Штучні квіти не змінюються, штучна любов також буде постійноюТа ну, штучні квіти - тьмяніють від часу і покриваються дірочками від молі.
Та ну, штучні квіти - тьмяніють від часу і покриваються дірочками від молі.це умовно :)
"Жить надо так что бы голуби садились тебе на плечи"Тіпа, поставити собі на плечі мильниці з насінням? )))
Только мертвые вещи могут быть постоянными.Розмірковувати бажано починати з того, що саме вважати живим або мертвим. Здається, ще Вернадський висловлювався з приводу абсурдності словосполучення "нежива природа" ))
Ти будеш щаслива від того, що щасливий він, і будеш вдячна жінці, яка робить щасливим людину, яку ти кохаєш - ти не станеш ревнувати.Так я також читала Козловського. Але його доля показала - що то була фальшива теорія про любов, яка лише зруйнувала його щасливу сім"ю.
Це є справжне кохання
Ти готова......
Але його доля показала - що то була фальшива теорія про любов, яка лише зруйнувала його щасливу сім"ю.насильно мил не будеш :)
"...стремление к равенству - основа всех современных и не современных бед, потому что равенство как таковое противно не только природе человека, но и природе любого живого существа. Стремление к равенству унижает.
Я не хочу быть равной мужчине, потому что я - женщина и хочу быть именно женщиной и чтобы меня воспринимали именно как женщину". М.В. Гуминенко
потому что равенство как таковое противно не только природе человека, но и природе любого живого существа. Стремление к равенству унижает.:o Звідки вона таке взяла? М.В. Гуминенко напевно путає бути рівною і замінити\перевтілитись по суті і поведінці?
Я не хочу быть равной мужчине, потому что я - женщинаА я за рівні права. При чому тут "бути жінкою"? Нас і так сприймають жінками, якщо ми виглядаємо і ведемо себе відповідно і ніхто не очікує від нас, що ми розвантажуватимемо вагони. Право маємо. Але вибір завжди є. А от коли вибору немає, бо жінка нижча чи вища - то вже біда.
Дело в том, что в самой постановке вопроса о требовании равенства есть известная доля унижения. Получается, что я неполноценна, потому что меня считают женщиной и поэтому я должна бороться за равноправие и добиваться, чтобы меня считали равноправной с мужчиной. То есть, получается, что "негр тоже человек".і т.д. Я спочатку статтю погуглила. В чомусь з автором згідна, в чомусь ні, як завжди. :)
"Новое начало завораживает открытием новой точки мироздания, и какой бы эта точка не была она долгождана и желанна. Человек счастлив, понимая кто он."("ОТДЕЛЬНАЯ РЕАЛЬНОСТЬ")Не пригадую в книжці такої сентенції. Це був коментар, а не цитата з книжки.
Справді вільна людина — всюди вільнаНайкращий той раб, який думає, що він вільний.
Не пригадую в книжці такої сентенції. Це був коментар, а не цитата з книжки.
Найкращий той раб, який думає, що він вільний.
Щось подібне на слова дХ про шляхи, які він проходить від початку до кінця.За виключенням слів: "Человек счастлив, понимая кто он"
Той, хто знаєА звідки така впевненість, що знає. Ми щось сприймаємо, але далі іде інтерпретація, яка конструює не завжди адекватно до отриманих сигналів.
А звідки така впевненість, що знає. Ми щось сприймаємо, але далі іде інтерпретація, яка конструює не завжди адекватно до отриманих сигналів.Дуже добре пояснення в фільмі "Страсті Христови" М. Гібсона. Прокуратора збентежили слова Христа про те, що той "прийшов нести світло істини" — А, що таке істина???
nobody knows for sure who I am or what I do. Not even I.
How can I know who I am, when I am all this?