партизани були Одеські катакомбиЗараз у цих катакомбах добре розвиваэться грибництво. Природна вологість робить своє діло-гриби можна збирати хоч кожного ранку. Чув що Одеські катакомби мають протяжність до 2 тисяч кілометрів.
По який "Чорний ліс" йде мова ?Я завжди вважав що Чорний ліс знаходиться в Підгірках бо там вириті якісь окопи. Можливо це просто яр. Але ммені слабо віриться. Ці окопи викопані на вершині крутого підйому(якщо їхати з Калуша то цей ліс буде зліва навпроти КарпатНафтоМаш). Я спробував піднятися підйомом. зізнаюсь, було не просто. Зручний плацдарм для обстрілу ворога.
Що дійсно було б варто дослідити, то це підземні ходи, що вели з замку, а було їх 2 або 3А де саме був цей замок? Бачив стару світлину на якій було зображено замок в Калуші, але користувачі говорили що це якась видумка.
Цікаво чи збереглися ще якісь згадки про той замок?
Калуського замку на 1565—1566 рр., очевидно, ще не було, позаяк, за описом Галицького староства, калуські міщани тоді зобов'язувались "кожний зокрема завезти по два вози дерева на будову галицького замку" .чуть нижче
За іншими даними, в 1569 році в Калуші з 55 міщанських родин сплачувався грошовий чинш, бралося річно з кожного двору 1 флорин, 2 курки і 12 яєць. У містечку були вулиці Панська, Замкова, Костельна, Галицька , Під валом, За валом, на Греблі, Біля пивоварного заводу ( завод діяв на окраїні міста).І як то розуміти??? Типу за пару років зявився???
окопи в лісі дійсно тягнуться досить вздовж лісу.швидше всього що це місце засідки.То окопи з ПСВ тут проходив австрійський фронт, який прорвала 8 руска армія 1-13 липня 1917р.
І з другої тежТак ДСВ також присутня в підгорецькому лісі, але більше виражена ПСВ.
На Заліссі теж купа окопів. аж страхи збирають як собі уявити як то могло бути...То тоже перша світова.
Яка то мова? Мадярська чи що. Але то не важливо. То геологічна карта. Тут ніби показані 2 шахтні стволи. Але глибина і кількість горизонтів малі. Видно то кусочок лише. Ну коротше воно вам ніяким боком не пригодиться, бо нема ніякої привязки до координат.Просто я думав що вхід який зліва на карті(біля складу Чумичкіна) веде в підземні ходи під Калушем. Можливо коли копали шахту ненароком виявили ці підземні ходи. Не знаю можете виправити мене.
біля підгорецької лікарні можна дослідитиМожете показати на карті крематорій і ще скажіть чи можне металошукач виявити цей дзвін.
казали що медики все витягали звідти.генератор там був.всі діла.
а недалеко й крематорій якийсь.цікаво
окопи в лісі дійсно тягнуться досить вздовж лісу.швидше всього що це місце засідки.
дзвін закопали в підгірках в намірі зберегти від знищення.закопали так що морозяться що забули де.
він становить не лише матеріальну цінність
Можете показати на карті крематорій і ще скажіть чи можне металошукач виявити цей дзвін.Думаю що можна, вважаючи що дзвін великий, то більшість металошукачів беруть такий обєкт поза 1м (хіба його дуже глибоко закопали)
Ще би знати приблизно час коли закопали дзвін і приблизне місце.:D Підгорецький ліс шарено-перешарено металошукачами, люди в місцевих людей давно вже все випитали, так що шансів його знайти мало (якщо він взагалі там є)
Один йшов від замку до Костелу св. Валентина, про нього розповідала мені одна калуська Художниця, яка малою ним лазила в Костел і тягала трубки від органу. Він починався в місці де зараз стоїть районна адміністрація вів прямо в костел і мав вихід коло престолу.А в цим ходом зараз можна пройтись?
А в цим ходом зараз можна пройтись?Я думаю що можна пройтись, але мабуть спочатку його треба знайти і мабуть відкопати))
Спробую завтра прогулятися біля РДА і пошукати хоч якись натяк на вхід. А книжечка скільки буде коштувати в Калуші?
Колись я за неї дав 91 грн, але тираж її всього 300 примірників. Так що знайти її зараз не знаю чи можливо.Видавництво "Львівської політехніки", автор - моя колишня викладачка. Можу запитати, чи є в наявності, і чи можна купити.
Протягом півтора століття (ХVII - ХVIII) в Калуші існувало два костели: св. Марії Магдалини та св. Валентина. Згідно опису з року 1722 був він невеликий, з маленькою вежею-сигнатуркою. У 1814р. вежа згоріла. Наступний костел у Калуші цього разу мурований повстав на початку 40 – вих. років ХІХ ст. Консекрований у 1841р. а будівництво остаточно довершене у 1845 році. У роках 1874-1875 проведено ремонт, а у 1876 взнесено нову вежу. У 1886 збудовано нові вівтарі. У 1903, 1910-1912 був проведений капітальний ремонт, згідно проекту Тадеуша Обміньского. Добудовано тоді дві бічні каплиці, значно збільшено вікна, а дах перекрито чорною дахівкою. Тоді також збудовано вежу та інші елементи , які отримали свій теперішній вигляд. Тогочасне оснащення було вбоге та недостатнє, його замінено та доповнено у наступних роках. Під час військових діянь у 1917 році костел дещо потерпів - ушкоджено тоді одну з каплиць, вибито шибки у вікнах а військо австрійське конфіскувало дзвони і органні пищалки.Може потім орган і був відновлений але не думаю, що там є зараз доступний вхід. Та й то вже храм а не спортзал!
Видавництво "Львівської політехніки", автор - моя колишня викладачка. Можу запитати, чи є в наявності, і чи можна купити.Запитайся будь-ласка а то книжечка ну дуже цікава)))) І якщо буде то напиши ціну.
Ну то як, Лесику, Ти нас порадуєш?Я над цим подумаю!)))
Я вже 2-й день чекаю ;)Лесик довго думає :=)
Лесик довго думаєВін довго не думає, він вагається чи ділитись такою інформацією)))
Так, десь у п’ятому класі я зацікавився бетонною стіною, що на перехресті вулиці Височанки та Степана Бандери. Виявилося, що у стіні — троє дверей. Двоє ведуть до пивниць. А у віконце третіх я побачив три відгалуження у формі арок. На тому моє “дослідження” закінчилося, бо мене від стіни відігнали місцеві мешканці.Не можу зрозуміти де ця стіна :( Зкиньте координати цього місця :help :help
Початок вул. Височанка. (де автобус №8 повертає з Бандери на Височанку) по правім боці. Не пропустишА ось тепер я собі уявив точне місце розташування цієї стіни. Спасибі Юрку.
Можна взяти в розробку і Яму-і тотреба вночі як на повороті на височанку.аби ніхто не буркав.
Я про цю карту
Треба або із замкненим циклом. Або кисневий балон (як в аквалангістів).Кисневого балону вистачить на годину ходьби, а от противогаз із замкненим циклом цікаво. І ще опишіть як то має виглядати в ідеалі.
Хоч карта має дату, але або фон Міґ малював не те що реально було, або та карта є ілюстрацією набагато давніших часівНу якщо ми з цієї карти робимо схематичну (будинки по 150 метрів або декілька великих будинків обєднали в один прямокутник), то чому будиночки зліва намальовані окремо і з різним розміром? Можна також було б намалювати прямокутник, але тонший. фон Міґ так не зробив. Чому?
противогаз із замкненим циклом-то він мав на увазі шо як в акваланзі не вдихати ззовні а суто з балону.але то закруто.
Я трохи повернув стару карту. Видно, що тодішні картографи ще не були такими точними, і намалював межі замку на плані міста.
Всюди сходиться ОК, лиш лівий нижній кут ну ніяк не хоче. Фон Міґ якось так впихнув теперішню вул. грушевського у замок, що вона ну ніяк так не впихається. Мабуть трохи помилився.
А це той другий малюнок. Правда його взагалі довелося повернути.
Хоч карта має дату, але або фон Міґ малював не те що реально було, або та карта є ілюстрацією набагато давніших часів.
Тому я б розцінював його лише як схему.
Товариство, то скорше всього шкіц, не думаю що тоді мали можливість малювати точні карти. Але на мою думку межі замку десь такі як намальовані, але сама замкова споруда була десь на верху де зараз І школа, і звідтіля потрібно відштовхуватись.Погоджуся з Лесиком. Територія Калуша описана приблизно і з деякими неточностями. По скану карти фон Міга,яку Лесик виклав, замкову споруду видно на місці Першої школи і РДА, і до того ж зручно оглядати всі підступи до замку. Замки завжди намагалися будувати на підвищенні.
але сама замкова споруда була десь на верху де зараз І школа
Там балон йде додатково. Основну роль грає рекуператор (який відводить вологу, та підмішує кисню з балону до потрібної концентрації). Такого протигазу стає в районі 3-5 годин.противогаз із замкненим циклом-то він мав на увазі шо як в акваланзі не вдихати ззовні а суто з балону.але то закруто.
Каміль Баранські висловив припущення, що в Калуші оборонний замок існував уже в XIII століттіАле далі він говорить, що замку ще не було, бо калушани мали здавати дерево на будівництво галицького замку :duvno
Ага щаззз.
Всі так думали, бо хтось колись сказав, що там були залишки фундаменту чогось...
Я млинець вчора заснути не міг. Думав, думав. Співставляв карти, аналізував.
1. Міґ хоч і не намалював точнезну карту, але то таки була карта. досить лише співсавити її із картою намальованою 120 років пізніше і ми бачимо, що купа деталей повторюються один в один.
2. Міґ не міг малювати карту з уяви, а значить таки базувався на наявних на той час деталях. Або укріплення на той час були такі як на карті, або їх домалювали базуючись на тому, що залишилося. Навіщо їм було домальовувати?
Там балон йде додатково. Основну роль грає рекуператор (який відводить вологу, та підмішує кисню з балону до потрібної концентрації). Такого протигазу стає в районі 3-5 годин.Думаю ніяких метанів в ходах не буде, але недостатня кількість кисню можлива :=) Ще можна взяти металошукачі - авось щось цікаве знайдемо. :)
У той час коли намальований шкіц люди ще не мали можливості підніматись у небо. Перша повітряна куля піднялась у 1784 року з братами Монгольф’є.
Мене ще цікавить де можливо дістати такий агрегатУ військових таке є. Можливо у пожежників. Може десь на аукро продають, не знаю.
Цитата: лесик від Сьогодні в 11:38:05Ходив він, але певно спав на ній. :=)
У той час коли намальований шкіц люди ще не мали можливості підніматись у небо. Перша повітряна куля піднялась у 1784 року з братами Монгольф’є.
Я так поняв, що на воєнку Ти не ходив і карти не вчили Тебе малювати.
Мене ще цікавить де можливо дістати такий агрегатНам орендувати ці апарати треба. Десь треба дістати таких 4. Може хтось має канал в пожарній. Можна буде домовитися з пожежниками про оренду, а от з військовими навряд чи підуть взагалі на контакт. Зараз буду думати про спорядження в експедицію.
У військових таке є. Можливо у пожежників. Може десь на аукро продають, не знаю.
Хтось би файно переклав
Після першого поділу Польщі в 1772 році місто перейшло під панування Австрії.
Імовірно замок був перебудований і виконував інші функції.
Чотири роки раніше король уповноважив Синявського до заснування нового міста. Тоді також побудовано замок.То могло означати, що тоді якраз заснували новий центр і побудували новий міський замок.
Спробую перекласти::)
Ви ще вхід не знайшлиЗнайдемо :=) :=) Або хоча б спробуємо.
Якщо дослівно то воно буде десь так.А я так старався.... :(
Грабовецький таке писав у своїй книзі у нього воно є теж Юрко дав силку.
Ну і що там треба перекладати???Як що? З Польської на Українську, я ж не Поляк.
Прочитай у моєму пості уривок з історії Калуша. Там то вже є. Перекладене.Тоді "пардон" не бачив я того.
В кінці XVIII — на початку XIX ст. каміння частково ви¬користав міський магістрат, а частково міщани для своїх по¬треб. На жаль, тогочасні архітектори, художники, австрійсь¬кі правителі не залишили нам будь-яких планів, схем, ма¬люнків замку.Во як Грабовецький проїхав :=)
Є у Калуші музей. У музеї працює п. Уляна Паньо. Я спробую на вихідних потішити її картою Міга, і випитаю що вона додатково знає про ходи.Думаю, що вона тебе нічим новим не потішить. :=)
Справа у тому, що при найкращих розкладах вдасться знайти частину чи вхід. Решта буде завалена. Тому навряд чи треба якісь дихальні апарати на початок.Не спорю що ходи збереглися в цілості але можна дослідити те що залишилося.
Побутує також думка, що те, що знайшли у центрі то стара австрійська каналізація, а не підземні ходи.А як щит там опинився? І навіть якщо каналізація то давно не працює :=) :=) Знаю що в Афінах таке було. Цілий ларек провалився під землю після землетрусу. Виявилося що то каналізація яка вела з Акрополя в місто Пірея(зараз район Афін і я там жив. Район відомий як портовий.) Від Акрополя до Піреї порядка 15 км.
Подібне 2 роки тому було розкопане на вул. Костельній, біля галичанки.
"Отже, калуський замок являв собою комплексну забудову, розташовану при вул. Замковій (Поштовій)"
За описом джерел художник Мирослав Гаталевич зробив малюнок калуського замку станом на 1771 рік
А есть у кого-то этот рисунок или какой-то другой, на котором показана попытка реконструировать облик замка в Калуше?Рисунок М.Гаталевича існує. Зроблений він був з описів старожилів, які памятали замок. Фото сам бачив на форумі, а ніяк не можу знайти. Треба Юрка запитатися
"Отже, калуський замок являв собою комплексну забудову, розташовану при вул. Замковій (Поштовій)"
А что это за улица? Где она проходит?
В вашем славном городе не был, так что могу говорить ерунду, так что поправляйте, если что ПосмішкаЯкраз навпаки, нам буде корисний погляд зі сторони.
вы, возможно, переоцениваете территорию, которая находится к востоку от улицы Гагарина
Одни ворота были со стороны рынка ("Брама від міста з ринку була мурована")
lustracya z r. 1661 zdaje sprawę: "Zamek; na bramie izdebka. Wszedłszy do zamku jest izba stołowa z komorą, do tego pokojów 8 z izdebkami. Bramka do ogrodu włoskiego, blisko stajnia i kuchnia. Działo spiżowe wielkie, działek żelaznych 2, hakownic 10.
Spokojniejsze, wolne od napadów tatarskich czasy dozwoliły wzróść miastu, Lustr. z r. 1765 podaje: Chrześciańskich domów wielkich 64, małych 194, żydows. dm. wielkich 62, małych 73, kościołów 2, cerkwi 3. Podatki: sucha porcya żołnierska, strażczyzna, oczkowej dziesięcina pszczelna, zarąb, makowszczyzna, aręda z porękawicznem czynią z miasta zł. 16619 gr. 5, dochód zaś ze starostwa wynosi 70959 zł. 10 gr. 3 den., z czego potrącić trzeba wydatek 13158 zł. 10 gr. 15 den, Wkrótce potem zgorzała część miasta a morowa zaraza r. 1770 znacznie je wyludniła. Podług inwentarza z r. 1771 było w rynku, na 4 ulicach, wałach i pod zamkiem 39 dm. wielk., 72 mał, 22 pustych; na przedmieściu za bramą lwowską 2 domy wjezdne, dm. 78, pustych 21; na przedmieściu za bramą halicką dm, 34, pustych 9, kościół farny z drzewa jodłowego, cerkwi 3. Zamek od wschodu wałem opasany, na nim parkany przeważnie popalone; na zach. sztachety na fundamentach murowanych, na płd. od cmentarza płotem z chrustu ogrodzony; na płn. parkanem i daszkiem z gąt pokrytym opasany. Brama murowana, w niej izba dla żołnierzy do usług skarbowych i skarbczyk; brama od folwarku nowo wymurowana, na górze rezydencya z ganeczkiem w koło. W środku dziedzińca stara oficyna drewniana, oficyna ekonomska, szpichlerzyk, stajnia itd.
W r. 1810 urodził się w Kałuszu Franciszek Smółka, doktor praw i adwokat krajowy, znakomity mąż stanu i wielce zasłużony patryota. Z zamku i wałów nie ma ani śladu; zachowała się tylko tradycja o ich istnieniu. Na pastwisku czyli tłoce miejskiej zwanej Mogiłki, są ślady licznych kurhanów, dziś poniszczonych, Przy kopaniu rowu na błoniu koło Strukowej góry znaleziono w r. 1874 miecz odkopano cmentarzysko z mnóstwem kości.
było w rynku, na 4 ulicach, wałach i pod zamkiem 39 dm. wielk., 72 mał, 22 pustychНа ринку, на 4-х вулицях, на валах і під замком було 39 великих домів, 72 малі і 22 порожні.
Ми маємо карту (кінця 18 ст.), де чітко і в масштабі показані укріплення міського замку, який був побудований і описаний у середині 17 ст.
Якби я не бачив на власні очі земляних укріплень навколо тієї території, не бачив тих могутніх дубів і не знав, що територія знаходиться якраз на найвищій точці тогочасного міста, то не надавав би такої великої уваги.
... що на території саду школи, а точніше там де зараз побудували манеж (будь він неладний) :) перед першою св. війною були "руїни якоїсь великої будівлі", а після другої світової то вже описували, як "залишки основ якоїсь споруди".
Мы должны были посадить красивый сад, а посреди него торчали эти колдобины".
Отож ми постараємося зібрати інформацію про явно рукотворні насипи і рови, а їх легко відрізнити від природних за тією ознакою, що вони прямолінійні і мають велику протяжність.
Але тут, він на прохання проф. Грабовецького (а не з розповідей старожилів, бо нажаль старожилів з 18 ст. не залишилося) мав намалювати, як виглядав замок. Грабовецький же не дав ніяких зачіпок, ніяких даних на основі яких то можна було зробити достовірно. Підставив короче...
Зображено кусок вул Шевченка. З значним перебільшенням перепаду висот, з костелом який можливо був значно східніше, був значно меншим і вже точно не був мурованим, а деревяним, ну і ніде навіть в описах там не мало бути тієї брами-башти. Нажаль то просто гарний малюнок, який нічого не ілюструє.
Вулиця Замкова - то теперішня вул Гуцуляка, що йде від будинку міської ради, до будинку районної.
Там ще є залишки фундаментів. А от чи є залишки на території між СБУ і костелом - треба дивитися ;)
А от і невідповідність опису з картою Міга. Тут описана брама подібна на намальовану Гаталевичем. Бо опис 1771 року, а карта приблизно 1780 рік. Мало би все збігатися
Звідки взялося ото словосполучення "від ринку", і взагалі звідки опис воріт "від ринку" - невідомо.
Т.е. упоминаются ворота, ведущие в замок со стороны города, а точнее - со стороны рынка.Так. Якби не Філін, я б досі в уяві малював, що описані у ілюстраціях укріплення замку є укріпленнями міста :=)
Замок находился где-то между костёлом и музыкальной школой. Уже не раз читал, что на этой территории есть какие-то руины или остатки фундаментов. Почему вас они интересуют меньше, чем территория за линией восточного городского вала? ПосмішкаВони цікавлять не менше, просто потрібно дослідити всю територію міських укріплень, а то значно більше ніж лише територія "середньовічних укріплень".
Например, в книге Адамчика (откуда лист с картой 1787 года) написано чуть более расширенно, что-то вроде: "В том замке есть въезд от города",
Вулиця Замкова - то теперішня вул Гуцуляка, що йде від будинку міської ради, до будинку районної.
Возможно раньше она вела прямиком к замковым воротам, а когда укрепления замка разобрали, она пронизывала территорию уже несуществующего замка насквозь.
То плато на самій горі справді виглядає як площа старого городища, а не будівлі замку.
Бо мене постійно мучило враження подвійних укріплень, а видно так і було.
І ще одне зауваження. Другий рисунок, як сказано у його описі - то спрощене зображення замку на карті Беаупляна, яка датується серединою 17 - ст. Вдумайтеся, 1650 приблизно рік!!!
Круто. І то означає, що швидше за все у той час не було ще міських укріплень (або їх не намалювали на спрощеній карті)
Опять же - территория к востоку от городского вала не была пустырём, тем более к 1-ой мировой её успели частично застроить. Может там даже сменилось несколько поколений зданий. И то, что на момент постройки школы там находили какие-то фундаменты означает пока лишь то, что там что-то было. Но возраст этого "чего-то" не уточняется.
Просто часто городище на территории современного города тяжело обнаружить, т.к. плотная застройка и всё такое мешает проведению раскопок. А к востоку от школы есть масса ничем особо не застроенной территории. Там достаточно просто сделать один разведывательный раскоп, чтобы понять, имеется ли на данном участке культурный слой нужного периода или нет. А городище такого размера просто не могло просуществовать так, чтобы не оставить после себя культурного слоя.
Можу припустити, що поблизу Калуша в селах Студінка і Войнилів теж були замки :unknow
Сьогодні чув від одного "старшого фанатика", що коли позаду РБК врізалися в грунт при будівництві то наткнулися на залишки поховання.
Я б там не хотів жити
Мене Шахтёра зацікавила тим що може працювати 8 годин на одному акумуляторі :-D. Собі би таку придбав а от не знаю де :unknow Був варіант з галогенною фарою від Ленд Ровера і автомобільним акумулятором. Варіант важкий в порівнянні з Шахтёркою. Фанар з галогенкою просто більше освітлює прохід а Шахтёра довше світить. Зараз думаю над екіперовкою в похід під землю.Шахтарок є як того масла.
Тут видно де було урочище Думка. Зле, що то якийсь кусок. Нема ані масштабу, ані року.То не кусок, але вирізаний з цілої карти. Року нема є маштаб.
Сьогодні чув від одного "старшого фанатика", що коли позаду РБК врізалися в грунт при будівництві то наткнулися на залишки поховання.В оригіналі тексту також є такі рядки: на південь від кладовища паркан хмизом огороджений. :=)
Я б там не хотів жити
Шахтарок є як того масла.Достати би таких 3. Підкиньте такий магазинчик або базар.
Не треба аж такого обладнання.Завжди згодиться.=)
Достати би таких 3. Підкиньте такий магазинчик або базар.Вам на сухих елементах чи рідких? Ви вкурсі що до шахтарки треба зарядку?
Він здогадується, бо писав про галогенку з акумом. то ж мабуть про шахтарку здогадується.Та ні, то не про шахтарку. Я так подумав а може дійсно взять пару наголовних фанаріків і Дюрасельок жменю. Треба ще розпитати на скільки глибоко заліз pidgriku в той водозбірник. Можливо під Калушем була ціла сітка водозбірників. І також можливо що використовувалися вони в різний час по-різному. А шахтарка може бути в перспективі. Можна взяти і рибальський костюм - це якщо деякі ділянки затоплені. Пірнати в них не збираюся, але можна розвідати сухі проходи. От думаю чи треба брати на прокат металошукач чи тільки карту зробимо(хоча б приблизну). Тато мене підколов, мовляв хочеш знайти горщик золота і купити собі машину. :=) А його зовсім не цікавить те що я хочу спуститися під землю заради живого інтересу.
на скільки глибоко заліз pidgriku в той водозбірник.
Можливо Філін допоможе або наші краєзнавці з музею.
Будь-ласка номер напишіть. Готовий взяти собі таку.Скинув номер телефону в приват. Дзвоніть :)
Питав за ту книжку (Карта Ф. фон Міга» (1779-1782 рр.) як джерело до містознавства Галичини), в наявності немає, але є можливість друку під замовлення. Ціна 92 грн.
Сам не знаю. Треба домовитися з Стасом. Мені він пообіцяв що до 10 березня надрукують.У Львові, на видавництві. Книг в наявності немає, але друкують будь-яку кількість під замовлення. Ціну вже написав вище - 92 грн. В принципі, в понеділок книжка TritON'а має бути вже в мене на руках, але просто я в Калуші буду тільки 9-го :)
Якщо є бажання, можу замовити і Лесику, без проблем.
Татари як відомо приходили зі сходу (південного сходу). Тобто у нашому випадку з боку Підгірок.вони могли десь під Бабином зробити маневр, і зайти зі сторони Пійла :)
Та я вже дослідивя зрозумів :) Рибка фотала а ти керував процесом
Та ні. То я фоткав.ростеш як фотограф :P
прийшов до невтішного висновку, що окрім карт і описів більше мабуть нічого нам не світить у плані історії калуських замків.Самого замку то нема, але є його описи 18 століття і сучасні фото з його місцем розташування. Зроблені хоч якісь дослідження. За це спасибі Юрку. І ще ось що. Ви були у водозаборі на Височанці? Я там полазив і зробив 2 фото.
Історія з провалом на повороті Грушевського-Бандери таки правда.Вже добре. Юрко досить скептично відреагував на цю билину.
А чому би Вам не навести довідки про підземні комунікації в тому ж таки "Водотеплосервісі"? Вони за своє життя такого наривали що...Як би я мав якісь дозволи на проведення досліджень, то можна би було звернутись в той же "Водотеплосервіс" А так мені просто вкажуть шлях туда, куда трамваї не ходять і все. :=) :=)
Чомусь Ви оминаєте своєю увагою "Кондрат", а між іншим під час ремонту підвалів майстри бачили багато цікавих замурованих дверейЗнову ж таки якусь би корочку мені на дослідження і всі двері Калуша були б відкриті але варто спробувати. Не знаю що получиться.
Бувші працівники СШ№1 також мали б знати що у них під школою твориться....Треба десь зараз піти подивитись на територію спецшколи якщо є можливість підняти робітників школи і розпитати. Бажано старших. Думаю щось би нам розповіли.
Ну...цифровиків не було, але відеокамери ніхто не відміняв :=), і в одній з поїздок вона не погано попрацювала (відеокамера), результат праці оцифрований і є на компактику :-[. А на рахунок власників будинків, то не є приорітети, знаходяться друзі, знайомі в котрих родичі живуть на Загирі. Повірте мені, я стільки історій взнав саме від дідусів які хочуть розказати "як-то сі ставало" ;). Шкода, що час працює проти них :(ftp://
Шкода, що не було цифровиків коли Soldier Of Fortune катався по шахтах.
і в одній з поїздок вона не погано попрацювала (відеокамера), результат праці оцифрований і є на компактикуВикладайте десь в Ютубі або на інших відеохостингах. Охота подивитися :) :)
9. Покійний нині банк "Україна" також мав би мати під собою ружні підвальчики.-туди не пустять.коли ми там сигналізацію робили-нічого такого на очі не попадало.швише всього що замурували тому що це таки був банк.там грошосховище ого-го)
Побував на презентації. На жаль саму книгу ще не бачив.
Найбільше потішив фільм про Калуш знятий одним паном з Коломиї і виступ М. Коломийця, який незважаючи на те, що то була перезентація книги (свято для автора) розкритикував її в пух і прах. Було доволі цікаво і незвично таке чути.
і книга і фільм показали, що ми маємо цікаве і насичене історичне минуле, яке нікому систематизувати і узагальнити, але на якому можна заробляти гроші.
І не лише випусканням книжок, але і розвитком туризму.
Страшенно шкода, що нема можливості організувати екскурсії у шахту. Повірте, соляна шахта то не вугільна, на глибині в кількасот метрів екскурсанти могли б увійти до "комори" великої порожнини з якої видобули руду і побачити (при використанні відповідної кольорової підсвітки, як у сталактитових печерах) як звідусіль виблискують різнокольорові кристали солі. Хто старший той пам'ятає, що у Мінералі стояли 2 величезні каменюки каїніту і сильвініту. І коли сильвініт сірий з білим (інколи трошки блакитний), то каїніт - чевоний у різних відтінках. А ота "комора" буває до 20 і більше метрів у висоту і так само в ширину а ще більше у довжину. тобто відвідувачі не побачили б мишачі нірки запорошені вугільним пилом, а великі проходи з великими залами. Особисто я б охоче віддав 50-100 грн. за квиток на таку екскурсію. Звісно мусили б бути дотримані всі правила безпеки, але де цього не треба дотримувати.
На жаль ми того не маємо. Але маємо місця де бував Франко. Навіть донедавна мали таке місце де він був затриманий (по сучасному КПЗ), але ту хату бездумно довели до руйнування.
Маємо колишню торговельну школу, пам'ятку архітектури, але ту будівлю бездумно довели до руйнування.
Маємо міську ратушу, пам'ятку архітектури, але і її спершу бездумно довели до руйнування, а зараз роблять вигляд що відновлюють.
Маємо концертний зал, пам'ятку архітектури, але його спочатку спалили ті що там мали виступати, а зараз роблять вигляд що відновлюють.
І так далі, і так далі.
Ми не маємо що показати приїжджим, окрім руїн пам'яток, які були зведені коли Україна була у ярмі а тепер, коли ми НЕЗАЛЕЖНІ, продовжуємо успішно позбуватися навіть тих руїн.
Отож, що ми з вами можемо зробити? Що ми можемо зробити без грошей, зв'язків і влади. Ми можемо з вами написати по сторіночці історії рідного міста, для наших внуків. Бо можливо дітям нашим то буде не цікаво, як нині не надто цікаво нам, але от для внуків то вже буде далеке-далеке минуле і тому їм буде цікаво.
Запитаєте як то зробити?
Дуже просто. Ми з вами ще маємо дідусів, бабусь стареньких сусідів. Ми ще можемо розпитати їх, а вони і самі охочі розповісти події їх молодості. Наше завдання їх розповіді описати на сторінках форуму, у темі що буде створена і по тих крихтах ми, а швидше вже наші нащадки збиратимуть образ історії Калуша 20-го століття.
Звісно ми не будемо проводити розкопки у центрі міста з метою виявити залишки підземних ходів, чи за містом для пошуку стоянок древніх людей, бо то мають робити профі, але відкопати старі фотки чи доки і постаратися хоча б щось з них добути ми можемо.
У мене наприклад збереглися документи на хату які датуються 30-ми роками 20 ст. Звідти можна дізнатися як називалася вулиця у ті часи, якими одиницями тоді вимірювали площу, як дивно і кумедно називалося те, що тепер називається "земельна ділянка" і ще дещо. Все то я обіцяю описати свого часу і сподіваюся, що ви знайдете щось і у себе.
Особливо це стосується корінних калушан. Ми не так багато маємо, аби втратити ще і то. Хто не знає свого минулого - не має майбутнього!
І не лише випусканням книжок, але і розвитком туризму.Збережу собі щоб не забути. Ось сидів на воєнці і думав: Як же то реально зробити? Розвідати треба де завалено, де залишилися поклади каїніту та сильвініту і підсвітити їх. Ще про грибне господарство задумував але то паскудна ідея. А от екскурсії під землею непогана прибавка до пенсії :=) Там треба спускатися шахтними стволами які мають глибину по декілька сотень метрів. Зробити ліфт і можна проводити повноцінні екскурсії але боюся що далі форуму то не вийде. Нема з ким. :(
Страшенно шкода, що нема можливості організувати екскурсії у шахту. Повірте, соляна шахта то не вугільна, на глибині в кількасот метрів екскурсанти могли б увійти до "комори" великої порожнини з якої видобули руду і побачити (при використанні відповідної кольорової підсвітки, як у сталактитових печерах) як звідусіль виблискують різнокольорові кристали солі. Хто старший той пам'ятає, що у Мінералі стояли 2 величезні каменюки каїніту і сильвініту. І коли сильвініт сірий з білим (інколи трошки блакитний), то каїніт - чевоний у різних відтінках. А ота "комора" буває до 20 і більше метрів у висоту і так само в ширину а ще більше у довжину. тобто відвідувачі не побачили б мишачі нірки запорошені вугільним пилом, а великі проходи з великими залами. Особисто я б охоче віддав 50-100 грн. за квиток на таку екскурсію. Звісно мусили б бути дотримані всі правила безпеки, але де цього не треба дотримувати.
На жаль ми того не маємо.
На рахунок грибного господарства і екскурсій ідеї не погані, але все господарство рудників "Пійло" І "Ново-Голинь" затоплене хвостами. Я коли перший раз їздив на екскурсію, то був (якщо мені не зраджує память) 270-тий горизон, а через місяць він вже був затоплений. А другий раз, то був 180-тий горизонт. Комунікації старого калійного також затоплені, так що про мандрівки під землю доведеться тіко мріяти :'-(І не лише випусканням книжок, але і розвитком туризму.Збережу собі щоб не забути. Ось сидів на воєнці і думав: Як же то реально зробити? Розвідати треба де завалено, де залишилися поклади каїніту та сильвініту і підсвітити їх. Ще про грибне господарство задумував але то паскудна ідея. А от екскурсії під землею непогана прибавка до пенсії :=) Там треба спускатися шахтними стволами які мають глибину по декілька сотень метрів. Зробити ліфт і можна проводити повноцінні екскурсії але боюся що далі форуму то не вийде. Нема з ким. :(
Страшенно шкода, що нема можливості організувати екскурсії у шахту. Повірте, соляна шахта то не вугільна, на глибині в кількасот метрів екскурсанти могли б увійти до "комори" великої порожнини з якої видобули руду і побачити (при використанні відповідної кольорової підсвітки, як у сталактитових печерах) як звідусіль виблискують різнокольорові кристали солі. Хто старший той пам'ятає, що у Мінералі стояли 2 величезні каменюки каїніту і сильвініту. І коли сильвініт сірий з білим (інколи трошки блакитний), то каїніт - чевоний у різних відтінках. А ота "комора" буває до 20 і більше метрів у висоту і так само в ширину а ще більше у довжину. тобто відвідувачі не побачили б мишачі нірки запорошені вугільним пилом, а великі проходи з великими залами. Особисто я б охоче віддав 50-100 грн. за квиток на таку екскурсію. Звісно мусили б бути дотримані всі правила безпеки, але де цього не треба дотримувати.
На жаль ми того не маємо.
Дуже сумніваюся що в наших шахтах може бути метан
от і зря.Все ж таки я помилився. Є там метан. Прочитав тут 4.3. Класифікація промислових ВР за умовами застосування (запобіжності)
навіть в одесі в катакомби нікого не водятьА я там був :=)
колись казали що в підгорецькому лісі на місці колишнього озера танк затонув.А ніхто не казав для чого фріцу було туда пхатись? Чи думаеш що фріци були багаті на танки і розкидували їх на право й на ліво.. :=) Але впринципі з розповідей то в кожному селі є мінімум один танк чи то схований чи то потонувший. І то сховані танки обмазували салідолом та обкладали куфайками... =))
озеро висохло.от думаю може варто пройтись там металошукачем?
за фріцовський танк 2млн давали(по тсн казали)
ще хтось чув про то?
Бомбосховище біля першої школи уже нікуди не веде, хіба по кругу того горбаНу то не бомбосховище, але воно і в 1986-му нікуди не вело.
у 86-му мені було 2 роки :)Бомбосховище біля першої школи уже нікуди не веде, хіба по кругу того горбаНу то не бомбосховище, але воно і в 1986-му нікуди не вело.
В пыдвал полызу я! Може там дыйсно щось цыкаве э)Ще тоді коли я туди заглядував то вже було страшненько бо дах валився. А потім вроді так і завалився тже зараз немає чого боятись що він впаде бо його нема))
В пыдвал полызу я! Може там дыйсно щось цыкаве э)
Але писалося первинно Kaluz? Чи я помиляюсь?Kalusz - з додаванням латинської с.
Kalusz - з додаванням латинської с.Ще й з перекресленим твердим "л".
Треба напевне розділ створити " Знахідки по Ів-Франківській обл" )))Або переіменувати тему!
Читав, що недавно знайшли хід з музичної школи,що навпроти Веселки до якогось центру спорту молоді(якось так,там різні гуртки,сам ходив туди на курси електрика,коли в школі вчився).Писали шо цей хід був дяля різних вязнів,де їх катували,подейкують що зара чути різні голоси вечером в серединіХід від ставки НКВС (музична школа) до колишньої вязниці (центр науково технічної творчості). В дійсності про нього вже знали. Засипали десь 50 роках. Про голоси нічого сказати не можу. Більше цікавить метро РДА-Пивзавод. В гілці розписано про всі можливі підземні ходи.
Та так, я всю тему не чітав, а про підземний з калуської газети довідавсяЧитайте гілку і там я систематизував майже всі відомості(були корекції) про підземні ходи. Будете мати час і бажання можете спуститись у водозабор на подвірї 1 школи (двері ломом зняти можна) або у водозабор біля РТС (вишки) Туди потрібно взяти газовий ключ або набір ключів з 12 до 18 (забув який точно) Двері там певно ше за царя гороха ставили - дуже густо покриті фарбою і закриті не на колодку а на болт з 3 чи 4 гайками.
Strukowa góra, wyniosłość na obszarze pól miejskich Kałusza. Cmentarzysko przedhistoryczne (ob. t. III, 723.).підвищення на території міської толоки. Тобто десь, можливо на Загробищі, було таке собі підвищення, невеликий пагорб ,який називали могилою, ну і ще Струковою горою (мабуть за Прізвищем якогось Струка, якому належала та земля).
підгорецький ліс цікавий тим що австрійські речі можна знайтиА ще і російські чи то українські які згубили вояки 8 руської армії в 5 Галицькій битві. Знайшов штик-ніж погнутий (вибачте що знимку не зробив ніяк в Підгірки заїхати не можу). Десь в 2 годині сьогодні побіжу з колєгою на ТЕСП глянем чи там є шахтний ствол в самому комплексі виробничих приміщень (на фото біля труби яку благополучно знесли видніється чи то ліфтовий механізм чи підйомник для солі) Будемо дивитись що то було і прицінимось чи реально туди спуститись. Головне аби пси не покусали :=)
А ще і російські чи то українські які згубили вояки 8 руської армії в 5 Галицькій битвіРосійська армія стояла в районі Вістової. А в підгірках вояки Антанти: австрійці, німці, поляки, венгри... І Калуш був взятий під час Брусилівського прориву, так званий "Июньское наступление 1917р" під проводом Корнілова.
Як ся і обіцяло трохи інфи про сховища від МиНиСи:Сховищ в Калуші є більше :P
Сховищ в Калуші є більше Показує язик1. На території Калуської ЦРЛ
Брудно, мокро, тісно місцями, та й ще повна відсутність світла.КРУТО! :good
КРУТО!шо круто :=) по багнюці лазати :unknow
Генератор стояв у підвалі ще перед тим як то став собез. Там була позавідомча охорона. Тобто зі всього міста сигналізації йшли туди. Тому там треба було генератора, на випадок якщо пропаде світло. Я навіть пам'ятаю як його запускали.Та от, холєра, фотоапарата не було під рукою :( 1 великий провал під землю через який я зайшов рахував за одну кімнату. Можливо, їх було більше.
Не знав, що там так багато кімнат.
Треба було зробити фото!
Поблизу села Кадобної знайдено крем'яні знаряддя праці доби міді, а в околицях Сивки — могильник доби бронзи
Першу письмову згадку про село Ріп'янку знайдено в документах за 1785—1788 pp. На території села виявлено крем'яні знаряддя праці доби бронзи, а поблизу Мислова — виявлено стародавній могильник.
на пасовищі або міській толоці, званій Могилки, ще в минулому столітті археологи натрапили на ряд старовинних курганів, які на той час уже були знищені. Так, у 1874 р. при копанні рова біля урочища Струковати був виявлений меч, тоді ж розкопано давній цвинтар (антропологічний аналіз кісток указував на дуже давнє їх походження). Наприкінці XIX століття в кабінеті археології Краківської Академії Красних Мистецтв зберігалася гарно вигладжена керамічна сокира, що була передана сюди з Калуша для цього польського музею
Перший раз д1знався що в Калуш1 був склад вибух1вки з ц1э1 теми:
http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,4893.msg29054.html#msg29054
:=)
один був біля дробілки , а інший склад у лісі - не скажу де , правда скажу що там є три кордони в тому числі з лазерними датчикамиВи там гранати тягали чи просто прогулювались? :=) 1 зв1дки 1нформац1я про р1вн1 захисту? Файно би було знимки поробити. Скиньте фото того м1сця в приват з гугл мапса
я сделал небольшой репортаж о современном Торезе для газеты 2000, чтобы порадовать ее донецких читателей, по-прежнему испытывающих экстаз от мысли, что будущее страны создается в Донбассе.
Но самое удивительное, что миллионы людей по какой-то необъяснимой причине продолжают считать весь этот хоррор "стабильностью и благополучием", и даже не против распространить опыт донецких управленцев на всю страну.
І ось нарешті довгоочікуване обіцяне відео від СолдатаУдачі ;)
На відео "екскурсія" у шахту. Відео стареньке і перекодоване кілька разів, тому сорі за якість.
Зате дає деяку уяву про те, як виглядали калуські шахти. Чому виглядали? Бо зараз практично все затоплене :(
Може ще колись і інше відео з'явиться ;)
http://www.youtube.com/watch?v=iDfNylxYoKA
Зараз дам посиланнядякую!
Відповідь від: 02 Травня 2014, 10:18:10
Там ще багато різного ;)
http://fotki.yandex.ru/users/yurko1976/album/144500/
[smg id=6434]
Та береш тай йдеш у музей. А там скажеш, що хочеш ;)Зараз порахую точно.
Тобі ж недалеко.
Ади :=)
Я не знав, шо Ти в "діаспорі" :-D
Там у вас певно зимно ;) зато дрова дешевші
Ну але досліджувати каналізації з Надвірної теж не вийде ;)Вічно я тут не збираюсь сидіти. Дома буду аж під Новий рік якщо вийде то на якусь суботу -неділю приїду і то невідомо
Правда вже тоді були руїни.Та вроді на Міга то не руїни от на другй карті http://mapire.eu/en/map/mkf_gal/?zoom=15&lat=49.09659&lon=24.23455 то вже руїни, але то майже через 100 років
Ще на замітку калуським археологам. Вище РДА але нижче СБУ є кусок некопаної нічийної землі. Там можна було б теж розкопки провести. Але в нашій країні треба мільйон дозволів зібрати.Ті всі дозволи важко зібрати навіть якщо ти хочеш копати в тих місцях які знаходяться під охороною держави або даже ЮНЕСКО, а от копати в Хотіні на полі це вже інша справа там хоч людей менше і СБУ поруч нема.
Відповідь від: 08 Грудня 2014, 23:03:40
Як викопаєте - то хоч фото повикладайтеА може разом покопаємо :drink
Думаю якісь кілька монет могло б зберегтися.
Там є один бункер часів війниСпішу тебе розчарувати. Сховищ було 2 на території ТЕСПу (калійного) Одне старе яке завалилось і друге нове яке мало вціліти. Будувались вони в пятдесятих як і інші сховища на території Калуша. Мені вдалось було поспілкуватись з людиною яка будувала ті сховища. Все таки біля 1 школи сховище але чомусь замуроване. Внизу просторна кімната. Цей дзядик що будував сховище на ТЕСПі розповів про електрика Володимира Мазура який мав карту австрійських каналізацій і всяких там проходів під землею. Він її брав в якомусь архіві аби обійти підземний обвал. Після обвалу на якомусь горизонті пропало світло і він йшов туди то всьо ремонтувати.
Протягом 1634—1648 років власниками с. Підгірки Калуського староства були польські пани Яблонські. Це був відомий шляхетський рід у тодішній Польщі, який мав маєтки також в Бурштині, а пізніше в Станіславові.то і якийсь маєток мав бути.
З допомогою козаків і калуських міщан було здобуто замок шляхтянки К. Яблонської у Підгірках Панську твердиню на г. Замочок було спалено, а дідичку Яблонську вбито.Можливо хтось знає де та гора Замочок знаходиться ?
Того ж вересневого дня 1648 року був розгромлений і підгорецький маєток шляхтича О. Скулімовського, який був на службі у Яблонських.Значить маєтки в Підгірках також були окремо від замку.
йшли походом на хотінський замоктрошки недокінчена і напевне доля того замку була схожа із підгорецьким.
Можливо хтось знає де та гора Замочок знаходиться ?Ну та то якийсь із горбів мабуть.
Але щось мені підказує що то був не замок а панський маєток або фільварок просто дещо укріплений на випадок ось таких от повстань,Це був замок бастіонного типу, чотири бастіони чотири куртини.
Скоріш за все замок в Підгірках був тутЯкийсь може і був, але не той, про який написано, що він був на горі ;)
городами тому можна забути про його розкопки.
святого Архистратига Михаїла 1771 рокуЦе церква яка була ззаду Веселки. Ймовірно там була і давніша церква, на тому ж місці.
стояла з другої сторони замкуз другої сторони відносно чого?
міська брама з хвірткою на завісах із залізним засувом і клямкою. Над брамою є приміщення із залою на поверсі. Вона із двома дверима, під банею у формі вежі, по-старосвіцьки вкрита ґонтами
дерев’яні будинки на зразок замку, розплановані в квадрат, під ґонтами
Далі у перекопаному валі була ново вимурувана брама від фільварку з подвійними окутими дверима. Нагорі цієї брами була резиденція старостинського управління, а внизу, під нею,— вимурована з цегли пивниця. На дитинці на фундаментах стояв будинок під ґонтовим дахом. На другій стороні від брами, до в'їзду у фільварок, стояв будинок з ганком, збудований з квадратного каменю. На даху будинку височіли два великі комини.) про те, що у східному валу прокопали прохід до фільварку. На карті то мабуть те місце де будинок на самому укріпленні намальований.
Уперше натрапляємо на достовірний опис Калуського замку в королівській люстрації 1661 року . В ній записано, що в замку є в'їзд до міста, де замкова брама, в якій розміщена кімнатка, що являє собою їдальню з буфетною коморою. Далі розміщувалися 8 покоїв з кімнатами. У виході із замку до волоського саду також було розміщено кілька кімнаток. Під волоським садом, очевидно, розуміється сад, де росли дерева волоського горіха. Близько садової брами стояла стайня з коморою і кухнею. На озброєнні калуського замку була армада — арсенал, який складали великі спіжові гармати і кілька залізних гарматок. Крім того, тут було 10 гаківниць.
Більш повне уявлення про калуський замок дає інвентарний опис Калуського староства від 22 вересня 1771 року : замок від сходу сонця був обнесений оборонним валом, на якому були встановлені дерев'яні паркани. Брама від міста з ринку була мурована, вкрита ґонтовим дахом. Вона мала подвійні ворота, зроблені з ялинових зрубів, які були окуті залізними штабами. По лівій стороні від входу був мурований будинок для жовнірів замкової залоги (гарнізону). По правій стороні розміщувався мурований скарбник, до якого вели двері з дитинця — основної частини замку. Далі у перекопаному валі була ново вимурувана брама від фільварку з подвійними окутими дверима. Нагорі цієї брами була резиденція старостинського управління, а внизу, під нею,— вимурована з цегли пивниця. На дитинці на фундаментах стояв будинок під ґонтовим дахом. На другій стороні від брами, до в'їзду у фільварок, стояв будинок з ганком, збудований з квадратного каменю. На даху будинку височіли два великі комини. Далі була офіцина, покрита гонтами. Вона мала 3 муровані пивниці, вхід до яких був з дитинця. Недалеко містилася офіцина для економа і писаря. Три паркани від костьольного цвинтаря (від валу, із сходу на захід) були покриті гонтовим дахом. Біля шпихліра стояла замкова стайня — коло церковного цвинтаря, напроти офіцини. На замковому дитинці був розташований старий будинок — вище офіцини, по лівій стороні від виходу з костьольного цвинтаря. Тут була також невелика стайня, а біля виходу — великий шпихлір. Великий сад, який називався "Зслніле", був за фільварком. У ньому росли фруктові дерева: яблуні, груші, сливи тощо.
За іншими даними, калуський замок від сходу був оточений валами. На них стояли дерев'яні паркани, які в 1767 р. були попалені. На західній стороні паркани були споруджені на мурованих фундаментах. На південь від цвинтаря стояли плоти — огорожа з хащів, на півночі замок був оточений парканом, накритим гонтами. Одна брама була мурована, в ній була кімната для жовнірів, призначених до скарбових послуг. Друга брама, новозбудована, була розміщена від фільварку, нагорі містилася резиденція з ганочками навкруги. В центрі дитинця була споруджена стара дерев'яна офіцина, а далі офіцина економії, за нею — стайня .
W pośrodku dziedzińca officyna stara z drzewa, officyna ekonomska, szpiklerzyk
na bramie izdebka, wszedszy do zamku iest izba stołowa z komorą, do tego pokoiow 8 z izdebkamiizdebka невелике приміщення, зазвичай вбоге без прикрас, коморка.
Споруда панської резиденції (100 х 24 лікті, лікоть львівський – 73, 2 см)
łokieć lwowski albo galicyjski (w Galicji 1787–1857 r.) – 59,6 cm;тож розміри найбільшого будинку (який можна було б назвати палацом за його кращих часів) у якому було 8 кімнат та ще й з комірками були - 59,6 х 14,3 метрів.
У будівлі резиденції вісім кімнат (12х12 ліктів) з кам’яною підлогою
Далі розміщувалися 8 покоїв з кімнатами
При чому там і зараз нема будинків - городи.Нажаль там будинки, на гібриді видно
ВЖЕ ТОДІ були якісь великі будівліа що таке SALZ ?
А раз підписано та ще й 'цехи' намальовані то вже і сумнівів нема, що було промислове видобуванняНу звісно там постійно життя вирувало, не могли ж там від XV до XVIII століття одні криниці залишатись. Через те я маю великі надії на те щоб покопати біля калійного.
що то за дивний хрест в районі сучасної височанки обведений пунктиром значить на якомусь підвищенні наче якесь велике поховання.Можу припустити і скоріш за все воно так і є що то курган на який по якійсь причині поставили хрест. Це не поодинокий випадок, такий же хрест є на кургані біля Копанок (зліва від дороги як їхати на Довпотів) це видно і на Міговській карті http://mapire.eu/en/map/fms-galicia/?zoom=16&lat=49.09059&lon=24.40759 Це місце мешканці села називають “Могилка”
Ось тримайте знимку замкових споруд!
Ян Лешек Адамчик, «Fortyfikacje stałe na polskim przedmurzu od połowy XV do końca XVII wieku»:
Від самої Струкової гори розташовані дерев’яні будинки на зразок замку, розплановані в квадрат, під ґонтами. Вони не мали якихось особливих укріплень, лише в куті від церкви знаходився зруйнований курган на зразок бастіону.На плані якраз в куті від костелу є єдиний показаний бастіон. Видно там був той курган. Не думаю, що люди фон Міга малювали карту з уяви, чи "як би воно могло бути". Мабуть Калуш був змальований ще десь у 1760-х роках, а до 1787-го вже встигли багато розібрати і розкопати. Прийшла нова австрійська влада, яка хотіла аби не було повстань, а був розвиток "капіталізму" і наказала розбирати міські укріплення, бо загрози від орди вже не було, а замки могли лише підривати владу Відня.
Споруда панської резиденції (100 х 24 лікті, лікоть львівський – 73, 2 см) з ознаками руйнування стояла на кам’яному підмурівку. До неї вели двоє дубових сходів, увінчаних великими круглими банями у формі веж. До цього будинку прибудовaний ґанок. Вхід до резиденції був у двох місцях.
Вхідні двері до обох сіней на залізних завісах. Підлога в сінях – дерев’яна.Ну це в продовження. Думаю обидва входи були схожі за розміром і стилем.
Їдальня з кам’яною підлогою, простора (24х24 лікті), але була зруйнована, не мала стелі.Їдальня мабуть була в середині резиденції бо з кам'яною підлогою ,як решта кімнат.
Ліворуч від будинку знаходилася стайня (70х15 кроків) з новим ґонтовим покриттям, відремонтована.Тут з планом нічого не сходиться. Або просто на плані їх не видно. Зрозуміло, що кухня була ліворуч резиденції і недалеко міської брами. Якщо її розміри 13х10 метрів (якщо взяти середній крок як 0,8 м) то з одного боку то була досить велика кухня, але з іншого на плані її і не мало бути видно, бо план (у нас на фото не надто великого масштабу).
Кухня з двох кімнат (16х13 кроків) та мурованим каміном була розміщена навпроти резиденції. Піч у ній пекарська: мурована з цегли. Між кухнею і стайнею знаходилася новозбудована в’язниця. Поблизу будинку кухні – міська брама з хвірткою на завісах із залізним засувом і клямкою. Над брамою є приміщення із залою на поверсі. Вона із двома дверима, під банею у формі вежі, по-старосвіцьки вкрита ґонтами. До зали знизу вели окремі сходи.
Праворуч від брами знаходився незакінчений невеликий будинок із сінями, трьома вікнами і двома дверима до кімнати та їдальні, заново вкритий ґонтами. У цьому приміщенні піч зелена.Праворуч від брами то мабуть як зайти у браму з міста і повернути праворуч. Будинок праворуч був маленький і його на плані не видно.У ньому було лиш кімната і їдальня.
Замикали замкове подвір’я будинки з пекарнею та резиденцією підстарости, в якій вікна – добротні, піч – зелена. Поблизу підстаростинського будинку є маленька хатина з добрими вікнами й піччю, а біля неї – замкова брама поблизу костелу. Над брамою – альтанка у вигляді вежі над нею, в якій зберігалися зброя і спорядження.
1731 рік у місті збудовано дерев'яну церкву Рождества Пречистої Діви Марії (пізніше перебудовану).це напевно та церква яка була збудована на місці храму Преображення Господнього.
Біля господарських споруд – шпіхлер (зерносховище. – І. Т.) типу возівні, зведений із дерева під ґонтами. Навколо цих будівель виростав сад, був облаштований італійський парк, але останній уже запущений.Це підходить під опис фільварку. Але тоді мало би писати біля замку господарські споруди (і далі за текстом) Можливо якщо правильно перекласти оригінал то так і вийде. Можливо у перекладі опису є і інші неточності і тому він не збігається з планом.
Дивно за описами загірську церкву збудовано в 1792 а план датується 1787.
Старий цвинтар стоїть на кургані
вот ето поворот Шокований
Але ж як люди копаючи могили нічого не помічали і не знаходили ?
Щойно заради цікавості спробував перекласти написи на плані.А чогос сі просто на спитав? :=)
Здивувало що Калуш тут названий "столицею повсталої Бойківщини", а ще більше те, що в Коритка стало десять хоругов війська, а в кожній хоругві по 1000 вояків
Пошукові роботи принесли дуже цікаві результати. На найвищих заліснених пагорбах
Войнилівської височини за три тижні у складних топографічних умовах лісової місцевості
віднайдено більше півтори сотні невідомих стародавніх курганних насипів
На околицях с. Долпотів Калуського р-ну Івано-Франківської обл. виявлено дві групи
курганів (рис. 2). Перша група розміщена за 400 м на схід від сільського цвинтаря, на
задернованому, а колись розорюваному полі, між лісом “Фальчи” з північно-східного боку та
“Бабинським лісом”з південного боку. Тут, очевидно, знаходився великий могильник, сліди
майже непомітних насипів від якого ледь простежуються візуально.
Частково збереглися тільки два кургани, один з яких має діаметр 19 м та висоту до 0,5 м.
За 12 м на захід від нього простежується насип ще однієї могили, розміри якої встановити не
вдалося. Друга група, яка нараховує 11 курганів, локалізується у “Бабинському лісі”, за 1 км на
південь від першої.
Кілька курганів зафіксовано на південно-західному краю Войнилівської височини та біля
її підніжжя в околицях с. Копанки Калуського р-ну Івано-Франківщини. Поблизу найвищої
точки височини (гора “Копанка”) збереглося тільки два кургани (група І) (рис. 2). Один з них
розташований на пагорбі за яром, який оточує ур. “Сролек” від заходу. Діаметр кургану 9 м,
висота 0,4 м. За 640 м на південний захід від нього виявлено другий насип діаметром 16 м та
висотою 0,5 м. На дачних ділянках, облаштованих біля гори “Копанки” для мешканців Калуша,
часто знаходять кам’яні та крем’яні вироби (сокирки, топірці, серпи), які, очевидно, походять з
розораних курганів (рис. 13, 14, 15 ). Цей факт може свідчити про існування тут більшої
кількості земляних насипів.
Відкриття майже двох сотень стародавніх курганів та городища на заліснених ділянках
Войнилівської височини має важливе не тільки наукове, але й загальнокультурне та освітньо-
виховне значення. Нововиявлені пам’ятки цього мікрореґіону знаходяться поряд з
Національним заповідником “Давній Галич”, окремі з них лежать у межах Галицького
національного природнього парку. Їх необхідно включити до туристичних маршрутів по
княжому Галичу та його околицях, забезпечити надійну охорону та організувати систематичне
археологічне вивчення.
Відкриття на Войнилівській височині великого комплексу курганів істотно доповнює
карту поширення таких пам’яток на підкарпатських височинах Верхньої Наддністрянщини. Без
проведення археологічних розкопок важко встановити їх хронологію та культурну належність.
Та все ж, враховуючи їх розміри і топографічні особливості розташування, знахідки кам’яних
сверлених топірців поблизу них, значну частину таких курганів, ймовірно, можна віднести до
культури шнурової кераміки. Деякі великі насипи, можливо, походять із середньої доби бронзи
і можуть відноситися до комарівської культури, оскільки епонімна памятка цієї культури
знаходиться за декілька кілометрів на південний схід від Войнилівської височини.
podobnie katalog parafian w parafii Kałusz to (po obrocie) księga ochrzczonych w tej parafii w latach 1776-1786, zawierająca również inne notatki (m. in. powinności Bractwa Miłosierdzia Instituti Pauperum itp.). Wśród dokumentów wytworzonych przez parafie znajdują się również akta dotyczące różnych form działalności urzędów parafialnych, udziału duchowieństwa w życiu religijnym parafii, działalności parafialnych organizacji i stowarzyszeń; zachowała się również korespondencja z władzami duchownymi i świeckimi, odpisy akt metrykalnych, nieliczne kurendy Kurii Metropolitalnej we Lwowie i akta fundacji mszalnych (nr 32), wykazy członków Związku Mszalnego archidiecezji lwowskiej (nr 63), odpisy wierzytelne i wypisy z akt notarialnych dotyczące darowizn gruntów na rzecz parafii (nr 135), szkice i plan zabudowań kościelnych (nr 127, 239)це є у Akta parafii wyznania rzymskokatolickiego z archidiecezji lwowskiej, lata: 1601-1685, 1740-1951
криками пи...йте на х..й з нашого пасовища, аргументуючи це тим, що в ями які після нас залишилися може впасти корова і поламати собі ногия б таке саме сказав і не тільки, після того як ви чи схожі на вас на стежці від мінералу до пагорба...наробили ям, а ті зросли травою... а це ще гірше ніж те що залишають за собою комунальники на тротуарах чи дорогах після розкопок...
Трохи про наші майже археологічні, майже легальні, майже розкопки в Хотіні на місці замку Бидловського.
Ями ви нехилі нарили.
На місці теперішньої церквс Св. Михайла стояла церква Преображення Господнього, освячена 1640-го року, перебудована в 1740-му.Юрко, поділись, де ти найшов назву тієї стародавньої церкви бо я ніде не міг найти.
бо я ніде не міг найтиФактично то з Грабовецького, ст.98
Ну і є ще така капличка, як йти до "Вибору", ліворуч за тою хатою, що недавно буревій з неї дах зривав. Та капличка ,чи церква теж є на карті Міга. От теж цікаво, що там за храм був?А де то є, щось не можу згадати?
Дослідники не зрозуміли, чому при люстрації 1771-го року не згадується церква Різдва Христового, але є Преображення Господнього і Св. Архистратига Михаїла. А вся справа у тому, що на місцяі Преображення Господнього постала Св. Архистратига Михаїла, якраз в 1771-му закінчена.Тут я знову не зрозумів :pardon
Там певно і була церква.
Чи не так хіба?
Також відстань між Різдва Христового та Преображення раптом якихось 500-600 метрів, а до ймовірної Різдва Богородиці взагалі з 250-300. ТомуНу так, там і місце гарне на висоті і по при дорогу на Галич, на березі якраз.
Христа Спасителя не могла теж бути сильно віддалена від замку. Думаю не далі лінії вул. Височанка.
Різдва Богородиці на Гірника.Ну, не факт, що саме на Гірника, можливо східніше ;)
Є джерела, в яких про неї згадується?
1731 рік У місті збудовано дерев'яну церкву Рождества Пречистої Діви Марії.
історики походили,Там мали проводити дослідження не якісь "історики",а справжні археологи.
хто копає з калуша давайте разом покопаємХехе :=)Товаришу майор ви ,уже під ніками працюєте? :DЯкий болван сам піде здаватись. :!!
між будинком творчості і муз. школою
Як то де?Як то шо?
Також відомий на території села курганний могильник в урочищі Струпкова гора, де знайдено поселення комарівської культури.Струкова гора то якраз пагорб в центрі Калуша.
думаю , що особливих , точних данних у них не дуже й булобо ту фортецю ґрунтовни досліджували ще за Союзу. Ось відео https://www.youtube.com/watch?v=w1535zScCIE
А взагалі , було б суперово для міста , якби відтворили частину стіни фортеці , як бастіон у Франківську
Але ще один момент.Ну дуже вже пісимістичний погляд на майбутнє нашого міста. Я вважаю , що наше місто бачило і ще скрутніші часи , і під час воєн , і після них , але потім все якось налаштовувалось. Звісно не все так як нам мріялось , але життя продовжувалось. І ніхто нам нічого не зробить , як ми самі того не захочемо.
На той момент Калуш має не бути депресивним містечком де живуть люди без грошей.
Бо хто буде у тому шику гроші тратити, як довкола самі драби?
І не треба ту стіну тягнути аж до типографії , лиш кавалок від Асторіі і до тої маленької стоянки машин на початку Бандери. Тобто там де нема ніяких будівель. Саме там де вона й була.По перше вона там не була, а була далі на південь. А по друге я не мав на увазі, що стіна має бути там де я писав, а що то все має бути один комплекс.
Цікаві будуть екскурсії. Лиш би війна закінчилася...от і я про то , можна з Калуша зробити привабливе місто :frend
бо в них є 3д карта міста з террейномВ 3D??? З рельєфом?
В 3D??? З рельєфом?Вони їх продають під замовлення. Площа промальовки була 40-50км квадратних. Можна витягнути з будинками а можна і рельєф.
Не бачу.
Найближчим часом на калушан чекає інформація про сенсаційне відкриття ;)Заінтригувало)))
Сьогодні о 13:00 збиралася ініціативна група по питанню "Калуського замку"може "Вікна" щось напишуть , що там було цікавого ?
2 травня 1670 р., Дрезден, Німеччина
Смерть: 1 лютого 1733 р., Варшава, Польща