Вільний форум міста Калушa

Різне => Віра, релігія, філософія, світогляд => Тема розпочата: Сонечко+ від 11 Травня 2010, 03:49:50

Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: Сонечко+ від 11 Травня 2010, 03:49:50
Ми всі знємо про таємничі Єгипедські піраміди. Та не всі, можливо, чули про те, що щось подібне було і на Україні. Мова йде про степові піраміди - курганні могили. Кургани виконували роль культових споруд. Вони були своєрідними язичницькими храмами наших предків і відображали потяг людей до таємниць Всесвіту, намагання встановити енергетичний зв'язок людини з Землею та Космосом. Науково-публіцистичний збірник "Духовна велич України" включає в себе ось такий цікавий матеріал:

Приховано: Показати
Протягом тисячоліть земля України накопичувала в собі пам’ятки про різні археологічні культури, носії яких залишали після себе сліди, які допомагають нам лише здогадуватися про їхній спосіб життя і традиції. Найдавніші скотарі українських степів залишили після себе небагато поселень (таких, як Михайлівське на Херсонщині, наприклад), але увійшли до світової історії як творці степових пірамід – курганних могил.

Ю.О.Шилов стверджує, що найдавніші кургани на території України були насипані за 500 років до початку будівництва перших єгипетських пірамід. Він пише: “Могили подібні до літописів. Аркуші їхні – це досипки, кожна з яких перекриває одне чи кілька поховань. Висока могила, наприклад, досипалась над первинним насипом десять років і перекрила 18 поховань IV-ІІ тис. до Р. X.”. Саме Висока Могила біля села Старосілля на Херсонщині була першим об'єктом археологічних досліджень Шилова. Її розміри не можуть не вражати: «Двохсотметрова довжина й десятиметрова височінь могили вдвічі перевершувала розміри кромлеха (кам'яного кільця) Стоунгенджу».

Кургани - це немов книги відвідувань, у яких збереглися відомості про представників близько 15 археологічних культур, що залишили свої підписи у вигляді поховань, досипок, магічних предметів і знаків на стінках гробниць. У прадавні віки місця поховань були священними і мовби переходили від представників однієї культури до іншої.

Справедливо виникає питання: чому наші пращури так трималися за одне місце поховання, чи не краще було б будувати могили окремо - як доказ своєї винятковості?

Одна з найбільш вірогідних відповідей на це питання грунтується на матеріалі досліджень сучасних учених-геофізиків. З'ясувалося, що більшість курганів стоїть на місцях з підвищеною геомагнітною активністю. Мимоволі замислишся: як прадавні люди вміли визначати без сучасних приладів такі місця?

Є тільки фантастичні здогадки, істинність яких може бути підтверджена численними науковими дослідженнями або інтуїтивними прозріннями вчених, вільних від скептицизму й упередженості. Дуже вірогідно, що наші предки сприймали реальність інакше, ніж ми, - з більшою любов'ю, відкритістю, жертовністю, вірою в безсмертя і божественне призначення людської душі.

Існує велика кількість курганів, які дуже відрізняються один від одного. Видатний археолог В. О. Городцов першим зміг розібратися в поховальних спорудах, пов'язав їх із обрядом та речами, що були знайдені в похованнях. Саме Городцов висунув припущення, що кургани «містять у собі розвиток спеціальної ідеї». Основним матеріалом для побудови курганів слугували земля, камінь і дерево. Відомі приклади, коли для побудови курганів каміння транспортували з місць, віддалених на сотні кілометрів, тільки тому, що воно мало певний колір. Кожний компонент будівлі мав сакральне значення; зверху насипався шар землі певної форми. Наприклад, курган Висока Могила мав досипки у вигляді Місяця, Сонця, Тільця.

Поховану в кургані людину інколи розміщали у вигляді ембріона всередині викладеної з каменів фігури вагітної жінки, навхрест розміщувалася чоловікоподібна фігура. Злиття чоловічого і жіночого начал символізувало воскресіння небіжчика. Так виглядало поховання у часи кемі-обинської культури. Воскрешений мав приєднатися до «старших братів», дерев'яних ідолів, від яких залишились ямки біля ніг жіночої фігури. Археологічні знахідки підтвердили існування у древніх культу жертвоприношення. У дар богам приносилися як живі істоти, так і кам'яні ідоли, інші витвори давнього мистецтва. У відповідь люди сподівалися отримати тепло, добробут, здоров'я, сприятливу погоду.

Складність структури курганів і поховальних обрядів яскраво ілюструє уявлення древніх про те, що смерть не є кінцевою точкою на шляху існування людини. Якась невизначена частка людської сутності, очевидно, на їх переконання, продовжувала жити після припинення існування фізичної оболонки. Сучасні біофізики називають цю частку біополем.

Кургани будувалися не тільки з поховальною метою. Можливо, в першу чергу, вони мали календарно-обрядове призначення. Як відомо, життя всього живого підпорядковується циклам, які складаються з днів, місяців, років. Прадавні намагалися на основі багаторічних спостережень за зірками, Сонцем, Місяцем та подіями, які відбувалися на Землі, виробити систему, за якою можна було б визначати час місячного або сонячного затемнень, параду планет, заздалегідь намагалися передбачити, який період року буде сприятливим для життя народу, а який - ні. Їхні спостереження відбилися в особливостях побудови курганів, відобразилися в малюнках на стінах поховань, в ритуально-обрядових предметах.

Своєрідні святилища-храми древніх –кургани – протягом тисячоліть супроводжували хліборобські поселення на території України. Об'єднані в потужну цілісну систему, такі ж величні кургани-обсерваторії існували на величезній території, де проживали представники індоєвропейської спільноти людей, - від Англії до Індії.

Наші давні пращури не віддавали своєї долі у руки провидіння. Вони намагалися не тільки передбачати події, а й впливати на них. Єдиним місцем, звідки це можна було зробити, були кургани. Зв'язуючою ланкою між живими людьми і потойбічним світом, під впливом якого відбуваються всі зміни на Землі, на думку наших предків, був небіжчик. У багатьох могилах знаходять подоби човнів, возів, залишки тварин, які повинні були допомогти небіжчикові дістатися до потойбічного світу. Мерця клали у яму на вершині кургану, над ямою робили перекриття з очерету, дерева, трави. Через деякий час у могилі збиралося багато вологи, перекриття перегнивало і провалювалося у могилу, після чого там починала буйно рости трава. На думку пращурів, це було свідченням того, що небіжчик успішно попрацював на тому світі: земля буде родючою, погода - сприятливою, врожай - добрим.

Як вважають дослідники, кургани виконували роль культових споруд. Вони були своєрідними язичницькими храмами наших предків і відображали потяг людей до таємниць Всесвіту, намагання встановити енергетичний зв'язок людини з Землею та Космосом. Прадавні жерці, використовуючи магічні обряди й ритуали, здійснювали певні маніпуляції з кістяками та черепами небіжчиків, намагалися зробити з них пристрій для зв'язку з біополем Землі. Для посилення цього зв'язку використовувалися зовнішні «підсилювачі» - різноманітні споруди, а також шляхом трепанацій змінювалася топологія черепів. Таку несподівану гіпотезу щодо призначення курганів, характеру поховань у них висунули геолог Р. Фурдуй та фізик Ю. Швайдак.

Найбільш приголомшливо те, що сьогодні вчені знаходять підтвердження віруванням древніх. У журналі «Русская мысль» у 1993 році було опубліковано статтю Г.Петраковича, у якій він запропонував суто наукове, біофізичне, розуміння безсмертя душі. На думку Петраковича, душа людини є своєрідною голограмою, яка створюється енергетичними струменями людини. І за життя людини, і після її смерті ця голограма входить до загального біополя Землі і Всесвіту.

Смерть людини - це лише загибель її фізичної оболонки. Душа ж є безсмертною й існує як невидимий для людського ока енергетичний згусток і після припинення звичної для нас біологічної форми існування. Частина душі-голограми, очевидно, залишається і продовжує діяти разом із кістяком, дозволяючи здійснювати енергетичний зв'язок з інформаційним полем Землі. Володіючи особливими знаннями і виконуючи древні магічні ритуали, жерці отримували доступ до найбільших таємниць Всесвіту і використовували їх на благо своїх сучасників і прийдешніх поколінь.

Тепер стає зрозумілою і відповідь на питання про вибір місць для побудови курганів. Кандидат геолого-мінералогічних наук Р. Фурдуй з'ясував, що вони знаходяться в особливих місцях, де потужні гравітаційні потоки пов'язують ядро планети із Всесвітом. З огляду на теорію Петраковича можна припустити, що інформаційний зв'язок душ наших предків із живими та з полем Всесвіту якнайкраще міг здійснюватися саме на курганах, розміщених у місцях з підвищеною геомагнітною активністю.

Все вищесказане може здатися занадто фантастичним, але ніхто не може заперечити, що віра в безсмертя душі протягом тисячоліть об'єднувала численні покоління представників людської цивілізації в різних куточках нашої планети.

Наші давні предки уявляли себе невід'ємною часткою Всесвіту, зв'язок із яким символізував гармонію співіснування людини і природи. Українські кургани, наші степові піраміди, являли собою, на думку Ю. О. Шилова, «вмістилища не стільки тлінного праху, скільки Безвічного Духу». Вони слугували найважливішим механізмом подолання суспільних суперечностей, були втіленням життєдайності громад, відправними точками пізнання себе через пізнання Всесвіту.

Історія - це та ж музика: можна її вивчити, розповісти, а потім - забути. Але можна знайти ту мелодію, пізнавши яку, не забудеш потім ніколи жодної ноти у величезному творінні, яким є історія України. Ключем до цієї мелодії є таємниці степових курганів.

Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: Azazello від 12 Травня 2010, 16:20:49
                                              Гіперборея відкриває свої таємниці

     Хто проживав на території сучасної України дві-три тисячі років тому? Скіфи – хто вони? Гіперборея – легендарна батьківщина богів, земля-вимисел чи назва країни, що колись реально існувала?
     Заглибитись у далеке минуле, а саме у часи, коли жив і писав свої "Історії" Геродот, якого називають "батьком історії", запрошує Сергій Піддубний – автор більше десятка книг про історію рідного краю, лауреат обласної краєзнавчої премії (Кіровоградщина), перекладач і коментатор безцінної пам'ятки українців – Влескниги. Своїм дослідженням "Геродот. Скитія. Імперія Горросів" (Кіровоград, "Код", 2008) Сергій Піддубний пропонує розглянути історичні факти, зафіксовані древнім істориком, під новим, незвичним кутом зору.
     Нещодавно ми довідались, як писалась історія держави Російської і фальшувались історичні факти стосовно формування двох народів – українського та російського (В.Білінський, "Країна Моксель-Московія", Київ, "КИТ", 2008). Відтепер ми знаємо, що українці – прямі нащадки слов'янських племен, великороси ж мають інші корені – фінсько-золотоординські. Знаємо також і те, що російський народ почав формуватись лише у ХV-ХVII ст., коли вже існувало Велике князівство Київське зі своїми удільними князівствами. А як формувалась Київська Русь, які племена населяли її землі? Яким чином, рухаючись назад, у минуле, можна перетнути межу, що ділить історичний період на нову еру та часи, що прийнято називати "до нової ери" або "до різдва Христового"? Де саме шукати інформацію про наших пращурів, їх життя, діяння та здобутки? Незважаючи на те, що історія фальшувалась не тільки московітами і не лише за часів Катерини II, але й у ще більш ранні історичні періоди аби догодити правлячій владі – то грецькій, то римській, ми все ж маємо можливість очистити своє коріння від облуди. Джерелом первинної інформації про історичні істини є наше українське слово. Саме воно може нас повести за далекі обрії давнини та допомогти перетнути кордони у часі – між століттями та у просторі – між країнами.
     Дослідник української історії і мови Сергій Піддубний зазначає, що у своїх дослідженнях як Влескниги, так і "Історій" Геродота, він керувався настановами батька Тараса: "Подивіться лишень добре, прочитайте знову тую славу... та читайте од слова до слова, не лишайте ані титли, ніже тієї коми, все розберіть". Дослідник переконаний, що українське слово – це ключ, за допомогою якого можна отримати відповіді на питання стосовно нашого походження. Узгоджуючи своє дослідження з різними історичними джерелами, він доводить це на прикладах назв річок, міст та поселень, імен легендарних персонажів і богів.
     Дев'ять книг "Історій" Геродота, кожну з яких названо іменем однієї з муз, було написано приблизно у середині V ст. до н.е. Четверту, яка називається "Мельпомена", "батько історії" присвятив описанню походу Дарія – перського царя (522-485 рр. до н.е.) на скіфів. Саме завдяки Геродоту світ уперше довідався про існування племен, які населяли землі нинішньої України у ті далекі часи, про їх звичаї, побут та готовність захищати себе від ворогів. Перс Дарій був сильним та досвідченим воєводою, однак скіфів перемогти не зміг.
     Скіфи... Саме так ми звикли називати ті давні племена. Разом з тим, Сергій Піддубний наголошує на необхідності визнання іншого звучання й, відповідно, написання – не "скіфи", а "скити". Справа у тому, що грецьке "тето" у перекладах подавалося нашою "ф", тому задля відновлення справедливості такі зміни, дійсно, зробити необхідно. Це своєрідне відновлення справедливості, яке наблизить нас до історичної істини. Тож правильнішим написанням таких слів, як "Борисфен", "міф" буде Бористен, міт.
      Отже – Скитія. Досі ніким з науковців офіційно не визначено походження скитських народів. Тому спробуємо разом з автором дослідження "Геродот. Скитія. Імперія Горросів" уважно вдивитися в глибини історичної давнини та розібратися, ким були скити. На думку дослідника, заповнення цієї прогалини в знаннях про самих себе може кардинально змінити наші уявлення не лише про історію скитів на Україні, а й про походження цивілізації.
     У "Мельпомені" Геродота знаходимо інформацію про одне із скитських племен -будинів: "Будини – це великий і численний народ. Вони мають ясно-сині очі і ясне волосся. У їх країні є дерев'яне місто, що називається Гелон. Воно оточене дерев'яним муром, високим і цілком із дерева, та довгим – із кожного боку на тридцять стадій... Будинки і святилища в них також із дерева".
     Залучаючи до дослідження інформацію із Влескниги, Сергій Піддубний зазначає: "У ній (мається на увазі Влескнига) древній руський літописець неодноразово згадує Колунь (або Голунь) як державу і як місто: "Голунь був славний і три сотні градів сильних мав, а Києград мав менше – на півдні десяток градів і все. Сіл небагато, оскільки ті були в степах різних родів". Дослідник наводить серйозні аргументи на користь того, що будини мешкали на території нинішньої України. І сьогодні на Вінниччині та Черкащині є села з назвами Буда, Стара Буда. Зовсім не безпідставною виглядає версія, що центром Голуні могло бути місто, яке нині називається Голованівськ. На це вказує не лише архетип цього слова "гол", а й інші ознаки, серед яких: археологічні знахідки, окремі з яких датовані IV тис. до н.е., наявність давніх катакомб, розташування містечка тощо.
     З огляду на те, що назви річок є більш сталими у часі, ніж назви міст та сіл, автор дослідження "Геродот. Скитія. Імперія Горросів" приділяє багато уваги пошуку відповідників скитським рікам. Якщо ріки Істр, Гіппаніс, Танаїс та Бористен – це, відповідно, Дністер, Південний Буг, Дон та Дніпро, то згадані Геродотом ріки з назвами Пантікап, Гіпакіріс і Геррос науковцями ідентифікуються неоднозначно. Сергій Піддубний, проаналізувавши ці назви, прийшов до висновку, що Пантікап – це Синюха (до Пана те капає), яка є притокою Південного Бугу (Гіппанісу), Гіпакіріс – Інгул, а Геррос – це Рось. І саме за Герросом, як зазначає Геродот, лежить так звана Царська країна, яка називається як і той край, Геррос. Зважаючи на те, що наш сонячний символ "о" греками часто підмінявся літерами "є", "а", "ге" (місто Херсон насправді було Хорсуном – на честь бога Хорса, Гелон, як ми вже встановили, – Голунню і т.д.), то й у слові "Геррос" другою літерою, напевне, була літера "о".
     Розшифровуючи слово "Геррос", Сергій Піддубний зазначає, що можливі два варіанти – або це були річка й країна Горова Рось (тобто Верхня Рось) – Горрось (нижньою була Голунь), або Орова Рось (донині існує мовна особливість мешканців Приятрання та Поділля закривати на початку слова голосні а, о, у, и, і приголосною г: Гандрій, госеледець, Гумань, гиндик...). Факт існування Царської країни в межах Київської Русі підтверджує й генеральна карта французького інженера Г.Боплана, який у XVII ст. на замовлення польського уряду будував на території України фортеці.
     Тож звідки взялися скити, хто був родоначальником цього племені-народу? По Геродоту, скити – то грецька назва сколотів, родовід яких, нібито, пішов від Гераклового сина Скита. Отже сам Геракл (Ора-Коло) був зачинателем роду коланів. Досить детально автор зупиняється на мітові про Геракла, який гнав Геріонових волів, і робить сенсаційне відкриття. Острів Ерифія, де мешкав Геріон, це наша Хортиця. І на конкретних прикладах доводить, що вже тоді бореї (бори, боруси, роси) вважали Хортицю своєю колискою, своєю матір'ю, що захищала від ворогів. І саме це відображено в грецьких мітах, творцями яких насправді були вихідці із країни бореїв.
     Більше того, Сергій Піддубний доводить, що наша прабатьківщина – Горова Рось була не тільки Царською країною, а й батьківщиною Богів – Гіпербореєю. Такий висновок зроблено на основі аналізу самого слова "Гіперборея". Гіпер – це Ніпер. Перша буква слова трансформувалася при переході з давньоукраїнського письма у грецьке (доцільно зазначити, що багато вчених вважають писемність прадавніх українців старшою за грецьку, римську, кельтську, ставши основою санскриту), а Ніпер, згідно з Влескнигою, – це Дніпро. Інша частина слова -"борея" походить від назви народу, який мешкав у Придніпров'ї. Явне горроське (давньоукраїнське) походження мають імена грецьких богів та богинь Борея, Орифії, Гери (Гори), Артеміди (Ортаміди), Ероса (Ороса), Гермеса (Гормаха), Геракл (Ора-коло) та інших, в іменах яких присутня складова ор або гор.
     Зупиняючись на мідійському цареві Кияксарові, який згадується в іншій книзі "Історій" Геродота, дослідник доводить, що це є той самий легендарний Кий, якого вважають засновником Києва. Беручи до уваги твердження Геродота про те, що Кияксар був володарем скитів, він робить висновок, що царство Кия займало весь навколочорноморський регіон. Це була імперія Горросів (у Геродота гераклідів), яка проіснувала п'ять віків. Центр її знаходився в межах Царською країни, Кийської Русі або Орової Росі.
     ... Твір Геродота пройшов не одну редакцію, був надрукований лише 1502 року у Венеції, через тисячу років по смерті автора. Цілком зрозуміло, що християнство не могло не скористатися можливістю показати наших предків поганами, аби на цьому тлі вивищити свою віру.
     Та правду знищити неможливо. Можна на деякий час дещо приховати, замаскувати, надавши негативних рис. Але рано чи пізно правда проявляється – такі вже закони Всесвіту. І проявляється вона завдяки зусиллям тих, хто ці закони виконує на Землі – небайдужих та чесних шукачів Істини. Зростає число досліджень та відкривається багато нових фактів, на основі яких аргументовано та логічно доводиться твердження: саме наш народ є засновником теперішнього цивілізаційного світогляду. І кому, як не йому – давньому, мудрому та досвідченому, належить виправляти світоглядні помилки людства, що накопичились за останні тисячоліття? Виправити їх та засновувати новий світогляд нової цивілізації – це наша місія на Землі й у Всесвіті.
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: Сонечко+ від 16 Травня 2010, 21:41:14
У с. Бубнище є "Скелі Довбуша" (своєрідний карпатський "Стоунхендж") — масив скель-останців зі штучними печерами, в яких здійснювалися язичницькі культи древніх культур, починаючи з доби неоліту.
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: yurko від 16 Травня 2010, 23:12:03
Є. Там дійсно аура специфічна. Але його створила природа, а Стоунхендж - люди  ;)
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: yaro my від 31 Травня 2010, 10:42:04
Стоундендж та Єгипетські пірамиди найбільш відомі, популяризовані. Крім них є багато інших древніх споруд і в Америці і в Євразії. Хто цікавиться, можна в пошуковиках набрати: мегаліт, дольмен, Аркаим.
Відповідь від: 31 Травня 2010, 10:34:51
А на тему фальсифікацій історії цікаво почитати праці вченого хронолога Фоменко.
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: cgr від 31 Травня 2010, 11:06:50
чомусь для більшості людей всесвіт зводиться до соціуму ) дуже помилкова думка - соціум це тільки піщинка у всесвіті )

http://www.youtube.com/watch?v=b0lxbzgwW7I

it's really, really big! )
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: yaro my від 31 Травня 2010, 11:41:05
чомусь для більшості людей всесвіт зводиться до соціуму ) дуже помилкова думка - соціум це тільки піщинка у всесвіті
Для плодожерки її яблуко - то цілий Всесвіт.
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: cgr від 31 Травня 2010, 11:44:50
і то правда
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: yurko від 31 Травня 2010, 12:17:38
Ні, то її планета котру вона мусити знищити (вичерпати всі ресурси) щоб перенестися на іншу планету.
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: cgr від 02 Червня 2010, 11:00:28
ось розповідають що шумери 4.5 тисяч років тому знали повний склад сонячної системи, навіть знали про ті планети які були відносно недавно відкриті. щось слабо віриться..

http://www.youtube.com/watch?v=vV_jCzTeR1U
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: yaro my від 06 Червня 2010, 01:06:38
ось розповідають що шумери 4.5 тисяч років тому знали повний склад сонячної системи, навіть знали про ті планети які були відносно недавно відкриті. щось слабо віриться..
Говорят, в соседнем районе, жених украл члена партии...
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: yurko від 06 Червня 2010, 10:34:56
щось слабо віриться..
Ну чому. Справа лише у тому чи вони дійсно про то казали, чи намалювали на дощечці кільканацять ґульок, а хтось взяв і сказав що то точна модель сонячної системи.
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: cgr від 06 Червня 2010, 10:51:14
там для кожної гульки імена на шумерській приводять, значить крім дощечки є ще якісь джерела, в відео правда їх здається не згадають. та тут виникає питання звідки вони могли це знати.
єдине пояснення яке я можу придумати - те що 5 тисяч років тому атмосфера землі була більш прозорою грубо кажучи, а земна атмосфера - основний поглинач світла від зірок та планет, тому і планети які зараз для нас невидимі в ті часи ще розрізнялись оком.

там є згадка про ще одну планету яка обертається навколо сонця по дуже витягнітій орбіті - декілька тисяч років тому вона якраз могла бути біля сонця, тому шумери її бачили.

але ця теорія зразу відкидається якщо неозброєним оком віддалені планети неможна побачити в принципі, незалежно від прозорості атмосфери...
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: yurko від 06 Червня 2010, 22:36:56
Крім шумерів є ще догони.
http://www.mag.org.ua/libtxt/11-1.html
А прозорість атмосфери навряд чи при чому. Навіть якби Нубіру була тоді близько і вони її бачили, то звідки вони знають по якій орбіті вона обертається?
Відповідь від: 06 Червня 2010, 22:27:45
тут розвінчують шумерський міф
Приховано: Показати
Что знали шумеры ?

Эта почти детективная история началась в августе 1989 года, когда автоматическая межпланетная станция "Вояджер 2", запущенная в 1977 году, начала с расстояния 2,75 миллиарда миль передавать на Землю первые в истории фотографии планеты Нептун, снятые с близкого расстояния.

Для ученых из лаборатории реактивного движения в Пасадене, штат Калифорния, которые поддерживают связь с "Вояджером", снимки оказались полны сюрпризов. Во-первых, сама окраска планеты - ярко-голубая с белыми пятнами облаков.

Во-вторых, большой угол наклона оси вращения планеты, указывающий на сильное магнитное поле, большие запасы внутреннего тепла и жидкое ядро. И если вспомнить впечатляющие открытия и изображения, переданные "Вояджером" в 1986 году из окрестностей Урана, а еще ранее информацию о Юпитере и Сатурне, последний успех аппарата позволил нам бросить беспрецендентный взгляд на Солнечную систему.

Но так ли это? Действительно ли мы были первыми, чей взгляд упал на поверхность отдаленнейших планет нашей системы? Лингвист и историк Зехария Сичин считает, что переданная "Вояджером" информация лишь подтверждает то, что уже было описано и предсказано им в вышедшей в 1976 году (за год до запуска аппарата) книге "Двенадцатая планета".

А еще важнее то, утверждает Сичин, что эти данные согласуются с тем, что было записано древними шумерами 6000 лет назад. Цивилизация шумеров зародилась в Месопотамии (на территории нынешнего Ирака) около 4000 лет до н.э. Сичин считает, что шумеры изобрели колесо, печи для обжига керамики и ирригационную систему орошения, но главное - еще и основные концепции астрономии.

При помощи клинописного письма шумеры записывали свои открытия на глиняных табличках, статуэтках и цилиндрических печатях - каменных цилиндрах, на которых выгравированы зеркальные изображения знаков и рисунков. прокатывая такой цилиндр по мягкой глине, получали позитивное изображение.

Изучая предметы шумерской цивилизации более 30 лет, ученый обнаружил в музее Западного Берлина уникальную цилиндрическую печать. На ней был изображен бог Энлил, дарящий человечеству плуг, и тут же была помещена удивительная картина небес. В центре нее находилось лучистое солнце, окруженное всеми ныне знакомыми нам планетами, причем были примерно правильными их относительные размеры и астрономическое положение. Всего же, включая Солнце и Луну, оказалось 12 небесных тел, на одно больше, чем пока что подтверждено наукой. Изучая другие артифакты, лингвист отыскал и перечень планет, в котором самая дальняя от Солнца стояла первой.

Все свои открытия Сичин описал в уже упомянутой книге и еще двух последующих, но тогда они не вызвали особой реакции. Но увидев в январе 1986 года переданное "Вояджером 2" изображение Урана, он был потрясен. Шумерское описание Урана, "маш.сиг", или "ярко-зеленоватый", почти совпадало с зеленовато-голубым изображением на экране его телевизора. А выражение "хум.ба", которое он перевел как "болотная растительность", соответствовало горячему полужидкому материалу, обнаруженному через три года в ядре Нептуна.

Шумеры считали Уран близнецом или "двойником" Нептуна, и все, что передавал "Вояджер", кажется, это подтверждало. Подобно Урану, Нептун имеет яркую голубую окраску, мощное магнитное поле, многочисленные неизвестные ранее спутники, горячее полужидкое ядро и большие количества воды. Остается вопрос, каким образом шумеры узнали обо всем этом, не имея ни телескопов, ни спутников (Уран и Нептун не видны невооруженным глазом). У Сичина есть ответ - шумеры знали непознаваемое, потому что им это сообщили инопланетяне. И не какие-нибудь залетные, а "астронавты" с планеты Нибиру - двенадцатой планеты, показанной на берлинском цилиндре между Юпитером и Марсом - которые посещали Землю неоднократно с интервалами в 3000 лет.

      "Все это описано во многих текстах, включая миф об Анки и Земле, - утверждает Сичин. - Единственная разница между мной и другими историками в том, что они называют это мифологией, а я говорю, что это факт".

Энди Ченг, ученый из группы связи с "Вояджером", признает, что Уран и Нептун во многом схожи, и их действительно можно назвать близнецами, но все остальные высказывания Сичина приводят его в "изумление".

      "Нет ничего потрясающего в том, что в системах Урана и Нептуна обнаружена вода, - говорит Ченг. - Все планеты за исключением Марса и Венеры имеют жидкое ядро. Ожидали мы и наличие магнитного поля, а цвет обеих планет был известен давно".

Более того, утверждает Ченг, если бы в Солнечной системе и была неизвестная планета Х, то на ней не могло быть жизни, так как она была бы расположена слишком далеко от Солнца. Он полагает, что на цилиндрической печати, вероятно, находятся лишь стилизованные изображения случайных звезд, которые вовсе не следует интерпретировать как точную картину космоса. Франческа Рошберг-Хэлтон, признанный специалист по древним шумерам из университета Нотр-Дам, высказалась еще более определенно - "чушь".

      "Клинописные значки можно интерпретировать самым диким образом, и этим особенно грешат недостаточно опытные расшифровщики. Никакой шумерской астрономии не существует".

Она считает также, что Сичин к тому же допустил несколько грубых ошибок. "Шумеры знали лишь семь планет, включая Солнце и Луну, а не двенадцать. А в центре картинки в виде звезды с лучами изображено не Солнце, а Венера". Но Сичин, как и полагается убежденному стороннику палеоконтактов, твердо стоит на своем. Ведь если бы не древние астронавты, как шумеры смогли бы изобразить на каменном цилиндре картину, столь приближенную к современным знаниям о солнечной системе?

И как тогда, спрашивает он, его статья, предсказывающая наличие у Нептуна большого количества метана и воды, горячих недр и сильного сходства с Ураном, могла появиться в редакции журнала в июне - за два месяца до того, как "Вояджер 2" подтвердил правильность этих предсказаний?


A.Новиков по материалам журнала "ОМNI"
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: Сонечко+ від 07 Червня 2010, 00:36:50
По догонів і їхні знання можна більш докладно тут почитати (http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=712)
а про шумерів і елохімів тут (http://forum.kalush.info/index.php?topic=4393.0)
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: bornslippy від 18 Червня 2010, 20:36:09
недавно прочитав , що якщо розглядати весь час існування сонячної системи за 24 години то існування на землі людей становить п'ятдесяту долю секунди. так що ми взагалі пилюка всесвіту.
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: taller від 21 Червня 2010, 20:45:34
Час - це ілюзія. Я ілюзія. Ви ілюзія.  якщо вважати, що день Брахми триває 4320000 наших років, то всі наші міркування і спори, як писк бактерій в нашому тілі. Про що говорити правді і істині? Та вони міняються дуже швидко! Ми взагалі ще нічого не знаємо.
Відповідь від: 21 Червня 2010, 20:07:15
Кожен з нас знає – або думає, що знає, - що таке час. Це черга світанків і заходів, днів і ночей, пір року. Ми ділимо його на годинник і хвилини, роки і століття, але ніколи не можемо вирватися за його межі, виключаючи, можливо, ті моменти особливих станів свідомості, коли переживаємо екстремальні ситуації в житті або коли знаходимося в ритуальному часі. «Час» - одне з головних слів в нашому лексиконі. Часу підвладне саме життя, причому не лише людей або тварин, але в рівній мірі життя планет і галактик. Згідно з представленнями багатьох традиційних систем, в Часу є два виміри: звичайний час і Священний час. Якщо звичайним часом є процес, якому підпорядковане все суще і перед яким будь-якою з нас зрештою безсилий, то Священний час визначає Космічний Порядок, Порядок Абсолюту. Це основа Уселенського Часу, що цементує розчин, що скріпляє Всесвіт воєдино. Фактично, час кодує інформацію і грає з нею, дозволяючи нам одночасно входити в різні реальності. Кожен з нас прийшов на планету Земля в критичний період її еволюції. У 2012 році наша планета переходить на наступний рівень еволюції – у вимір Часу (четвертий вимір). Всім нам належить пережити квантовий перехід з біосфери (третій вимір, матеріальний світ) в ноосферу (четвертий вимір, планетарна телепатія). Ми повинні усвідомити, хто ми є насправді, усвідомити свою значущість в Єдиному Божественному Всесвіті. Всі разом ми можемо створити Світ Любові і Гармонії не лише на планеті Земля, але і в галактиці «Молочний Шлях» і в нашому Всесвіті. Ми тут для того, щоб створити нову парадигму Свідомості, зробити зміни і допомогти Переходу. Ключ до успіху - Любов. Всесвіт складається з Любові. Це її основна будівельна цеглинка, тому на хвилі Любові можлива реалізація всіх можливостей. Світло – це Любов, інформація і творчість. Прийшов час повернути Світло на нашу планету і відновити Землю в її початковому  призначенні – Земля повинна стати величезним міжгалактичним центром обміну інформацією. Ми самі вибрали бути тут. В кожного з нас є завдання, до якого ми готувалися протягом багатьох життів, так що ми прийшли сюди тренованими. Головне, що нам потрібне, - згадати.  Бо Час Прийшов.
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: yurko від 22 Червня 2010, 09:49:04
ОГО, як!

Є пара питань.
Звідки такі "знання", себто якої "партії" то програма?
планета переходить на наступний рівень еволюції
Еволюція сама по собі безступінчастий процес. Це об'єкт еволюції сам для себе, або хтось для нього може визначати собі етапи еволюції.
Поняття ноосфери - поняття давнє і не нове. Цікаво його тут приліплено.
Як на мене то попахує "партією" крішнаїтів.

Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: taller від 22 Червня 2010, 21:58:55
Згоден, що це глибокий механізм. Я почав обговорювати верхівку айсберга, глибину якого я не надав.Отже, ласкаво просимо в Школу Часу! Ми тут для того, щоб вивчити абсолютно нову мову – мову четвертого виміру, мову Часу і опанувати частоту 13:20. Ця космічна мова спочатку була залишена нам галактичними Майя як ключ для тих, хто виявиться тут в кінці Часів. Але насправді Кінець Часів являє собою лише кінець штучного часу – частоти 12:60, яка і являє собою 666 і руйнує нашу свідомість (12:60=6+6:6). Нове Знання повинне допомогти нам перейти від штучного, помилкового часу в природний, природний галактичний час. Це наша рідна мова. Ми її ніколи не забували, і зараз прийшов час пригадати її. Але почнемо по порядку. Чому виникло питання опанування нового Знання – Сонячним Розумом? І чому зараз? Навіщо нам, людям ХХ1 століття, раптом знадобилося переглянути свої погляди на світ і цінності нашого життя? Відповідь однозначна: Час прийшов. Ми з вами живемо в дивний час Великих Змін. За весь період наших земних втілень нам як винагорода випала честь втілитися на планеті саме зараз і разом із Землею 21 грудня 2012 року зробити перехід на наступний, вищий рівень еволюційного розвитку – Галактична Синхронізація. Це буде день завершення всіх Циклів. 21 грудня 2012 року всі Цикли сходяться в одну крапку: закінчується цикл 26000 років – Великий Цикл homo sapiens; закінчується 13-й бактун – перетворення Землі і 20-й катун - перетворення матерії; закінчується період Калі Юга (тьма нашої свідомості) і його підперіод Сатья Юга (миттєве пробудження пам'яті); завершується Цикл Науі Оллін (4 Земля – землетрус). Попередній цикл називався 4 Вода (Атлантида);   і закінчується Великий Цикл Прецессиі рівнодень. Синхронно з нами, космічна цілісність нашої Галактики, що складається з семи систем (у якій наша Сонячна система є сьомою з тих, які Майя нанесли на карту Галактики), реєструє на своїй шкалі закінчення циклу 260 000 000 років. Як бачите, ми знаходимося в епіцентрі Великого Планетарного Переходу. Протягом останніх 5125 років наша планета знаходилася під впливом критичної фази Галактичного Променя – променя прискорення-синхронізації. 21 грудня 2012 року Земля виходить з-під його дії і приймає нову Програму нового Променя, який виведе її на наступний рівень еволюції – Синхронізацію з Галактикою. Ми переходимо з біосфери в ноосферу, у вимір Часу, на планетарний рівень частоти 13:20.  Це частота Галактики. Час – це частота і ця частота створює Синхронізацію Уселенського Порядку. Ви не замислювалися, чому, коли ми говоримо про Час, ми пов'язуємо це поняття з Майя? У чому секрет цієї дивної цивілізації, що останньої, такої, що з'явилася на нашій планеті і останньої, розшифрованої ученими? І чому саме Календар уцілів, тоді як вся безцінна бібліотека Майя була спалена іспанськими завойовниками? Виникає підозріння, що Календар Майя – щось більше, ніж календар. Якщо це ключ, то для кого?
Відповідь від: 22 Червня 2010, 21:20:51
Галактичні Майя завжди були і є синхронізаторами Часу. Команда цих космічних спостерігачів неухильно стежить за тим, щоб події на планеті або зірці відбувалися в точній відповідності з програмою променя з галактичного Ядра, який на ній фокусується на даній стадії еволюційного розвитку. Майя без перебільшення можна назвати магами, бо вони знають все про промені, з якими працюють, а також точні дані про положення планети відносно променя і інших планет Сонячної системи. Необхідно відзначити, що сучасна наука ніколи не говорила про цей Промінь в тій формі, в якій про нього говорять Майя. Лише порівняно недавно фізики звернули свою увагу на те, який вплив на суспільство і особу роблять Промені, пронизуючі Галактику. Сучасні астрофізики описують такі промені як хвилі щільності, що прокатуються по Галактиці і надають серйозну дію на її еволюцію. Наприклад, наше Сонце виникло завдяки одній з таких хвиль – та запалила величезну протозірку, яка потім вибухнула і породила Сонячну систему. Виникнення і еволюція практично всіх зірок проходить під впливом цих галактичних променів, тому це дозволяє визначити Галактику як динамічну систему, що саморозвивається. У зв'язку з цим можна зробити два зауваження. По-перше, можна стверджувати, що Галактика безперервно бере участь в процесі еволюції Землі і видів, що населяють її. Галактичні Промені щільності поширюються по Галактиці протягом 4,55 мільярдів років існування нашого світила, і кожного разу, коли Сонце проходить крізь один з таких Променів, вони змінюють його динаміку і, відповідно, ту променисту енергію, в якій купається Земля як одна з планет Сонячної системи. По-друге, потрібно визнати, що сучасна наука просто не могла б виявити існування галактичного Променя в тому вигляді, в якому його описують Майя. Традиційна наука зосереджена лише на матеріальних об'єктах і змінах в їх положенні. Всі якісні показники – кольори, відчуття, емоції і інтуїтивне сприйняття – відмітаються. Таким чином, із самого початку ми прирекли себе на такий стан свідомості, який просто не міг прийти до ідеї Галактичного Променя Майя. Це говорить про те, що свідомість Майя спочатку була орієнтована на духовні якості. Вже в 3113 р. до н.е., коли планета лише вступила в завершальную стадію галактичного Променя (5125 років в Циклі протяжністю 26000 років), частота випромінювання світло-інформації Променя була повністю синхронізована з частотою складних ланцюжків людської ДНК. Для того, щоб переконатися в точності сонастройки променя з планетою і точність його дії на еволюцію планетарної свідомості, Майя, щоб не залучати до себе уваги, прийняли подобу язичників, сонцепоклонників. З боку могло здатися, що вони милуються Сонцем і купаються в його променях, але насправді вони візуально(!) відстежували рівні сонастройки планети з Променем і робили позначки про це на кам'яних стелах, виявлених в джунглях Мексики. Учені довго не могли розшифрувати ці записи. В міру свого неуцтва вони вважали їх відмітками основних подій буття древньої цивілізації. Вони навіть здогадатися не могли про рівень інтелекту Майя! Більш всього приголомшує те, на деяких з цих стел виявлені дати і записи про події, які вирушають на 400 мільйонів років в минуле(!) Шляхом ментальних практик з точністю до п'ятого знаку після коми, Майя удалося визначити період звернення Землі довкола Сонця (365,24219). Сучасні учені можуть вирахувати цей період з точністю лише до третього знаку. Точність обліку часу і календарне мислення Майя і сьогодні продовжує приголомшувати наші розуми. Візуально відстежуючи цикли руху планет, Майя робили це з такою віртуозністю, що різниця між дійсним і табличним положенням планети Венера складає всього лише 2 години за п'ять століть! Нам навіть уявити важко, що таке можливо. Проте це лише переконує нас в тому, що Майя були не лише мудрішими за нас, але і володіли рівнем знань, що набагато перевищує сучасний. Метою їх місії було узгодження (синхронізація) Землі і всієї Сонячної системи з величезним галактичним співтовариством. Як тільки місія була виконана, Майя пішли із земного плану – але не всі. Залишилися непомітні Охоронці Знань і Спостерігачі, що розмовляють мовою Зувуйя - сокровенною кодовою мовою, що описує особливості різних циклів Часу. Майя залишили нам ключ до цього коду, в якому мовою цифр збережений опис галактичних знань – це Цолькін, гармонійна матриця. Гармонія є узгодженням (синхронізацією) двох і більше  тонів. У галактичних масштабах цей принцип описує повноту Всесвіту як єдиного поля резонансу, згідно з яким кожну індивідуальність і колективний (або планетарний) розум зв'язує двостороння інформаційна хвиля; подібними хвилями планетарний розум обмінюється через Сонце з Ядром Галактики. Наука Майя зосереджена на розумі як першооснові Всесвіту. Хунаб Ку, щільне і пульсуюче серце Галактики, невпинно випускає сигнали (радіовипромінювання), утворюючи при цьому цикли енергії-інформації, рухомі одночасно в двох напрямах. Майя виконують функцію посередників між Ядром Галактики і еволюціонуючим розумом окремих зоряних систем. Ми – це інформація, Всесвіт – інформація, а інформація, як і число, є резонансною властивістю розуму. Четвертий вимір за допомогою пульсуючої хвилі світловипромінювання передає нам інформацію (ІН-ФОРМА-ЦИЯ), яка поступає в наш мозок у вигляді мислеформ. Час – це ніщо, і воно є у всьому. Час фрактальний, циклічно, ментально і голографічно. Воно є функцією розуму, його ми можемо лише відчути. У нього немає ні початку, ні кінця, лише вічне «зараз». Час - це частота синхронізації, і частота записується числом. А там, де число – там закон. Тому Цикл Часу – це дуже точний відрізок Уселенського Часу, і ми не можемо його ні наблизити, ні відсунути, як би нам це не хотілося. Бо все в нашому житті підпорядковано Закону Циклу.  У 1987 році планета Земля вступила в кульмінаційну фазу променя – Промінь розузгодження структури. Що залишилися 26 років (1987-2013) до Переходу – по мірках Космосу, сповна достатній період Часу для опанування людства знаннями Сонячного Розуму, частотою 13:20, щоб разом із Землею перейти у вимір ноосфери.  Сонце передає нам абсолютно нове Знання: воно учить нас налаштовуватися на тон і частоту пульсації планет Сонячної системи, на світлонформацию 7 плазм Ядра Галактики, допомагає нам свідомо активувати свої чакри і кодони ДНК. Коли ми говоримо про дію сонячних променів на людський організм, мається на увазі квантова, електродинамічна дія фотонів сонячного світла і електронів людського організму. Але можна говорити і тих відчуттях і інтуїтивних відчуттях, які виникають усередині людини. Цілісність картини вимагає з'єднання обох полюсів явища. Сонце нагріває шкіру людини і запалює його розум; Сонце ділиться своїм теплом і одночасно виражає свої внутрішні відчуття; воно передає термоядерну енергію, свої думки і веління. Промениста енергія Сонця, проникаючи через сітківку ока і стикаючись з нашою шкірою, наповнює нас зсередини, активує наші клітини крові (клітини пам'яті) і наділяє нас новою інформацією Світла. Час прийшов пригадати і повернути Силу нашого початкового Знання.
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: Alexander від 22 Червня 2010, 22:21:28
taller,а своїми словами(я зазделигідь вибачаюсь)якшо то ти написав сам,
ше раз повторюю,хто хоче книжку автора по темі похожій,к статі дуже відомий чоловік (з автографом,і для кого) по цій темі прошу :)
один екземпляр я маю дома ,можу хоть зараз дати почитати,я без іронії, серьезно
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: taller від 22 Червня 2010, 22:50:45
а хто автор книги?мене цікавить усе що повязане з часом,вивчаю культуру та цивілізацию Майя,на мою думку вони були найкращими калібраторами часу,хтось чув про гробницю Пакаль Вотана,та його пороцтво Телектонон?
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: taller від 24 Червня 2010, 20:25:21
Спробуємо замислитися про те, що є ЧАС? Наше сприйняття обумовлене інструментами, які ми використовуємо для співвідношення своїх дій з циклами часу. Ми звикли вимірювати час за допомогою круга циферблату, ми звикли вважати, що час - це пряма лінія, що йде з "минулого" в "майбутнє" через "сьогодення". Але час - не лінія в просторі і не плоский круг. Час - це частота, яка лежить в основі впорядкованості усіх явищ у Всесвіті. Час - це хвиля, або послідовність хвиль, що визначають безперервний циклічний процес організації свідомості.
Прийнято вважати, що ми, люди, наділені свідомістю, проте де воно, ця свідомість, в нас? Можливо, в нашому мозку? Чи, можливо, свідомість - це нескінченний безперервний потік, в якому ми, люди, є лише резонаторами, що відбивають деяку обмежену область загального поля свідомості. Свідомість безперервно і одночасно вміщує в себе усі можливі виміри буття. А ми використовуємо лише ту його грань, яка відповідає нашому рівню еволюції.
Упродовж останніх декількох тисячоліть ми, люди Землі, використовуючи інструменти виміру простору для визначення часу, настроїли свої пріємо-передавальні пристрої резонаторів - наші тонкі тіла - на хвилі і вібрації, що визначають світ матерії. І міцно ототожнилися з цим світом, повірили, що кожен з нас - це передусім щільне тіло. Таке бачення відповідає певній стадії розвитку свідомості людей. Відкриття Закону Часу дозволяє нам набути нового бачення і рухатися далі по шляху еволюції. Від третього виміру простору ми переходимо до четвертого виміру.

Новий календар для нового світу

З переходом в нове тисячоліття все більше сталі говорити про "кінець світу". Проте кінець світу - це невірне уявлення про пророцтва, залишені нам пророками старовини. Те, що вони мали на увазі доречніше було б назвати Кінцем Часу. Кінець старого часу воєн, відокремлення і страхів, в якому зароджується новий світ.
Існуюча парадигма утримується завдяки наявності помилкового календаря, створеного за задумом римського імператора Юлія Цезаря, який таким чином намагався добитися панування над світом, віднявши у людей зв'язок з Духом, з Природою і один з одним. Так була створена існуюча парадигма відокремлення і страху. Чи варто дивуватися з того, з якою працею вдається творити Світ у світі, що живе за календарем, створеним для завоювання світу! Безпрецедентна робота доктора Хосэ Аргуэльеса (також відомого як Валум Вотан) і його подружжя Ллойдин (Болон Гик) привела до відкриття Закону Часу. І завдяки усвідомленню природи часу вони заснували Всесвітній рух за Переходу на Календар 13 Місяців в ім'я Світу. Вони упевнені, що повернення до духовного життя можливе лише завдяки розумінню природного часу, що є основою для створення нової парадигми любові і єдності. Новий Календар і є засіб трансформації.
Давайте ж подивимося, в чому полягає неточність існуючого календаря. По-перше, місяці в нім різної довжини. Календар є інструментом виміру. Скажімо, якби Вам дали лінійку, на якій сантиметрові відстані усе різної довжини, вважалися б ви на такий вимірювальний інструмент? Навряд чи. А власне, скільки людей в точності згадають кількість днів в місяцях, без того, щоб : "Ну якщо у вересні 30, то тоді.".? Кожного разу, коли ми роздумуємо про час, цей факт повертає нас на рівень свідомості старшокласників.
Далі - назви місяців. Вересень, Жовтень, Листопад, Грудень, виходячи з їх римських коренів, повинні відповідати сьомому, восьмому, дев'ятому і десятому місяцям, але чи так це? Липень і Серпень названі на честь Цезаря. Початок року був довільно вибраний самим Цезарем, і перший місяць, Січень, названий на честь Януса, римського бога війни. Чому ж через 2000 років ми все ще шануємо римських завойовників і платимо їм данину, використовуючи їх неточний календар?
Коли ми народжуємося, ніхто нас не запитує яким календарем ми повинні користуватися. Нам просто передають вже наявний календар у спадок. Час - це ментальна конструкція, але також це і природний ритм. Наприклад люди, які переходять на літній час, двічі в рік вимушені переставляти годинник. Із цього приводу існує загальна домовленість. Так само ми усі можемо домовитися і поміняти час, щоб синхронізуватися з природою і з духом, щоб утілити нову парадигму Миру у всьому світі.
Основа Закону Часу полягає в тому, що час - це четвертий вимір. Це ще Ейнштейн відкрив. Проте йому не вдалося піти далі за це твердження.
Час, будучи четвертим виміром, сполучає тривимірну фізичну реальність і світ Духу 5-го виміру. Т. о. часу властиві як фізичний, так і духовний аспекти. Існуючий 12-місячний календар зовсім не містить духовної складової, а фізична його частина не точна.
Цивілізація древніх майя розглядала час як з фізичного, так і з духовного боку. Їх розуміння часу досі набагато перевершує наше сьогоднішнє. Новий календар заснований на знанні, яке Аргуэльесы відкрили в результаті своїх досліджень календарних систем древніх майя. Проте, Календар 13 Місяців - не майянский календар, і навіть не спроба відродити майянскую культуру. Як говорить Хосэ Аругэльес : "це звільнення часу".
Календар Нового Часу це Календар 13 Місяців по 28 днів, заснований на природних природних циклах. Він є Сонячно-місячним безперервним гармонійним календарем. Він називається Календарем 13 Місяців, тому що враховує 28-денний жіночий природний цикл, який також є середнім циклом місяця.

Природний час

Природний час - це реальний аспект існування, його можна спостерігати якщо приділити цьому належну увагу. Його можна виявити в природних циклах. Для цього досить лише налаштуватися на ці цикли і перебувати в них.
Існують наступні природні цикли:
День - Один оборот Землі навколо своєї осі створює день і ніч.
Місяць - Один оборот місяця навколо Землі відстежується в її циклічних фазах. Її видимий і фактичний цикли складають 27 і 29 днів, т.ч. середній місячний період - 28 днів.
Вимір циклу місяця від повного місяця до повного місяця називається Синодичним циклом і складає тривалість в 29,5 днів. Проте, Сидеричний місячний цикл, який вимірює місяць по одному і тому ж місцю, де вона знову і знову з'являється на небі, має тривалість тільки в 27,1 днів. Таким чином, 28 днів є середнім місячним циклом. Реально місяць звертається навколо Землі 13 разів за рік. Це означає, що Календар 13 Місяців є істинним сонячно-місячним календарем, що вимірює орбіту Землі навколо Сонця середнім місячним циклом в 28 днів.
Рік - Земля робить оборот навколо Сонця за 365 днів. Якщо розділити рік на місяці, виходить 13 місяців по 28 днів кожен плюс ще один день.
Тринадцять досконалих місяців по 28 днів дорівнюють 52 досконалим тижням по 7 днів і дорівнюють 364 дням. 365-й день називається Вдень Поза Часом, тому що він не є ні днем тижня, ні днем місяця. Цей день, який за Григоріанським календарем відповідає 25 липня, є днем очищення, пробачення і творчим святом життя і свободи. Синхронізація або початок Нового Року Календаря 13 Місяців доводиться на 26 липня, що пов'язано зі сходженням великої зірки Сіріус. І це робить Календар 13 Місяців інструментом нашої гармонізації з Галактикою.
Кожен місяць складений 4 повними тижнями, Щороку - 52 повні тижні. Кожен тиждень і щороку починається плазмою Далі (це неділя) і закінчується плазмою Силіо (це субота). Такі цикли, діючі на фізичному плані життя.
Щоб проникнути на духовний план, звернемося до небес. Поки Земля рухається по орбіті навколо Сонця у своєму 365-денному річному циклі, місяць здійснює 13 оборотів навколо Землі. Одночасно Сонячна Система робить Галактичний Оборот, цикл якого дорівнює 260 дням. Древні майя знали про цикли руху усередині циклів.
Ми живемо усередині нескінченних циклів і наші тіла також несуть в собі код природних циклів часу. Чоловіки і жінки проживають 28-денні цикли, відомі також як біоритми. Наше тіло має 13 зчленувань, які дозволяють нам рухатися, і 20 пальців на руках і ногах. Ми є саме втілення природного часу.
Тому Календар 13 Місяців є календар природного часу, наслідуючи його ми відновлюємо своє синхронне проживання природних циклів, розуміння галактичної природи життя і фрактальності всесвіту.
Час є частотою - частотою синхронізації. Календар 13 Місяців - воістину унікальний, тому що він синхронізований з Гармонійним Модулем, універсальною тимчасовою частотою 13:20. Гармонійний Модуль, спочатку використовуваний древніми Майя, - наймайстернішими з усіх відомих Хранителів Часу, складається з 20 зображень, або Сонячний Друку, і 13 Галактичних Тонів. Що виходять 260 поєднань, поєднані з досконалою гармонією Календаря 13 Місяців, наділяють щодня унікальним
Два цикли: Календар 13 Місяців по 28 днів і 260-денний Гармонійний Модуль - повністю співпадають кожні 52 року! Щороку ваш день народження пересувається вперед на один тон і на п'ять друку. У центрі Гармонійного Модуля виявлений візерунок, званий Ткацький Верстат Майя. Він утворює 52 "Портали Галактичної Активації". Чи зможете ви знайти послідовність 13 груп по 4, вважаючи з чотирьох кутів усередину? Зверніть увагу, що сума тонів в кожній групі по 4 дорівнює 28. 13 груп по 28 дають 364 - кількість днів в Календарі 13 Місяців!
У Календарі 13 Місяців, незрозумілі назви Григоріанських місяців замінені назвами, що відповідають чотиривимірній Космології Часу. У кожного місяця також є тварина-тотем. Традиційні назви днів тижня замінені на галактичні назви, які характеризують 7 первинних Плазм, - електронних заряджених часток, які активують наше магнітне поле.

Використовуючи цей Календар, ви дійсно змінюєте свою частоту. Ви також берете участь в русі за Новий Час. Тільки змінивши наш календар, ми увійдемо до Нового Часу - час істинної Гармонії і Світу на Землі, де час більше не гроші, а Час -це Мистецтво!

Від тривимірності простору до четырехмерности часу

Календар Тринадцяти Місяців прийшов в наше життя не випадково. Галактичні майя, які утілювалися на нашій планеті з 435 по 830 роки нашої ери, залишили нам, землянам точне знання про Природний Час. Їм було точно відомо, що Земля - Корабель Часу, що загубився в третьому вимірі, а земляни - мандрівники в часі. Щоб допомогти нам згадати нашу істинну природу і завдання, над виконанням яких людство працювало останні 26.000 років, майя прийшли на Землю і залишили Знання про Природну Часову Частоту 13:20.
Вступаючи на шлях Календаря Тринадцяти Місяців, ви потрапляєте в новий світ часу, у світ хвиль, пульсарів, гармонік, хроматик і галактичних вихорів. Календар Тринадцяти Місяців допомагає перетворити матеріалістичну тривимірність простору на четырехмерность Галактичного часу.

Усвідомлюючи себе частиною Планетарного Розуму, долаючи паралізуючу силу страху смерті, ви стаєте планетарним Кином - представником Галактичної цивілізації, подорожуючим на Кораблі Часу Земля. Розуміючи багатовимірну природу існування, планетарний Кин, вільний і рівний з усіма іншими планетарними Кинами, продовжує процес Галактичної еволюції і Вселенського просвітлення.

Усе що нам потрібне - змінити наше уявлення про час.
Щоб увійти до Нового Часу Світу, почніть вивчати Календар 13 Місяців по 28 днів - календар досконалої гармонії. Усвідомте, що календар, який ви використовуєте, впливає на ваш розум.

Зміните свій Календар. Зміните Час. Зміните свій Розум!

Повертаючись знову до життя в гармонії з циклами природи за Календарем Тринадцяти Місяців, ми вирішуємо сприяти настанню такого майбутнього Землі, в якому час більше не гроші, а Час - Мистецтво.
Календар Тринадцяти Місяців є частиною пророцтва про повне перетворення Землі. Через повну Єдність усіх Народів Планети, незалежно від кольору, раси, вірувань, націй, ми набудемо істинної веселки людської любові, яка приведе нас до прийдешнього Раю на Землі!
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: Alexander від 24 Червня 2010, 21:38:30
а хто автор книги?мене цікавить усе що повязане з часом,вивчаю культуру та цивілізацию Майя,на мою думку вони були найкращими калібраторами часу,хтось чув про гробницю Пакаль Вотана,та його пороцтво Телектонон?[/quote
taller,автора я знаю дуже добре,але для початку можеш взяти книгу в мене
подивишся,пиши в лічку :)
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: taller від 26 Червня 2010, 13:26:45
Сучасна наука відкрила, що дельфіни ведуть відлік часу, роблячи відмітки на своїх зубах: 13 груп по 28 відміток.
Відповідь від: 26 Червня 2010, 13:12:28
ДЕЛЬФІНИ - ПАРАЛЕЛЬНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Природа загадує іноді дивні загадки. І однією з таких загадок, без сумніву, залишаються дельфіни. Не дивлячись на те, що вони мешкають часто на очах у людини, знаємо ми про них, дуже мало. Але навіть, то мало що, що відомо про цих тварин, вражає. Дельфіни мають воістину дивні здібності. Настільки дивними, що американець Джон Лилли, що вивчав фізіологію мозку в Пенсильванському університеті, назвав дельфінів "паралельною цивілізацією". Вражаюче, але поряд з нами існує розум, який ми не помічаємо тільки через власну обмеженість. За мільйони років еволюції дельфіни і кити осягнули не лише таємниці океану, але і закони всесвіту.
Дельфін - розумна тварина. Нові аргументи на користь цієї гіпотези дали недавні дослідження учених з Пенсильванського університету. Впродовж досить тривалого часу фахівці вивчали мову дельфінів і отримали воістину приголомшливі результати. Як відомо, звукові сигнали виникають в носовому каналі дельфінів у момент проходження через нього повітря. Вдалося встановити, що тварини використовують шістдесят базових сигналів і п'ять рівнів їх комбінування. Дельфіни здатні створювати "словник" об'ємом 1012! Навряд чи дельфіни користуються такою кількістю "слів", але і об'єм їх активного "вокабуляра" вражає - близько 14 тисяч сигналів! Для порівняння: така ж кількість слів складає середній словарний запас людини. А в повсякденному житті люди обходяться 800-1000 словами.

Сигнал дельфіна, якщо перекласти його людською мовою, є щось на зразок ієрогліфа, який означає більше, ніж окреме слово. Наявність у дельфінів мови, по своїй складності що перевершує мову людей, є справжньою сенсацією.

Рідкісні здібності.

Передусім, учених дивують об'єм і будова дельфінового мозку. Дослідники з Пенсильванського університету помістили тварину в черево магнітно-резонансного томографа і побачили, що пристрій нервової системи у дельфінів такий досконалий, що іноді здається, ніби вона розвинена краще, ніж у людини. "Головний мозок дельфіна-афаліни, - говорить професор Лаела Саи, - важить 1700 грамів, це на 350 грамів більше, ніж у дорослого чоловіка. По своїй складності мозок дельфіна зовсім не поступається мозку людини : складок, горбків і звивини в нім навіть більше". Загальне число нервових клітин, у дельфіна вище, ніж у людини. Раніше учені вважали, що мозок дельфіна такий великий, тому що в нім нервові клітини розміщені, не так щільно, як у людей. Проте, переконалися в зворотному: мозок в черепній коробці розташований однаково. Правда, зовні мозок дельфіна більше схожий на сферу, чим мозок homo sapiens, який злегка плескатий. У дельфінів існують асоціативні області кори, ідентичні людським. "Цей факт побічно вказує на те, що дельфіни можуть бути розумними", - вважають фахівці з морської біології.

Тім'яна або рухова доля мозку дельфіна, перевищує по своїй площі, тім'яну і лобову долю людини разом узяті. Чому природа так обдарувала цих істот? Що це - результат багатовікової еволюції або, можливо, "спадок" розумних предків?

Цікаво, що потиличні зорові долі у дельфінів надзвичайно великі, адже вони не особливо покладаються на зір. Тоді для чого вони ним? Як відомо, дельфіни більшою мірою "бачать" вухами, випускаючи ультразвуки. Акустична лінза на голові дельфіна фокусує ультразвук, направляючи його на різні об'єкти. Завдяки цьому дельфін і "бачить" вухами. Він "обмацує" підводний об'єкт, визначаючи його форму.
Відповідь від: 26 Червня 2010, 13:20:32
- У мешканців морських глибин два органи слуху: один - звичайний, інший - ультразвуковий, - розповідає дослідник Марио Этти. - Зовнішній прохід зарощений, що підвищує можливості слуху у воді. Рецептори іншого органу розташовані з боків нижньої щелепи, ними сприймаються щонайменші звукові коливання. Дельфін чує своєю нижньою щелепою набагато краще, ніж ми вухами. Слух дельфінів і касаток в 400-1000 разів гостріше за людський. Завдяки безлічі порожнин в дыхале (носовому клапані) виникають акустичні коливання, що поширюються на величезні відстані у воді. Так, сині кити і кашалоти можуть чути звуки, що видаються їх побратимами за тисячі кілометрів!

Як вже було сказано, дельфіни віртуозно володіють своїм мовним апаратом. Продуваючи туди назад одну і ту ж порцію повітря, вони народжують таку гаму звуків, що їх варіації і кількість набагато перевищують звуки, що видаються людиною. При цьому у кожного дельфіна індивідуальний голос, свій темп і тембр мови, манера висловлюватися і "почерк" мислення.

Дуже цікаво, що працюючі одночасно органи слуху і мови створюють дивне багатство звукової палітри. Можливості мозку ссавця такі високі, що він в змозі проаналізувати окремо спектри, що йдуть з частотою 3000 імпульсів в секунду! В цьому випадку часовий інтервал між імпульсами складає всього біля 0,3 мілісекунди! І тому для дельфінів мова людини - дуже повільний процес. Вони-то розмовляють в швидкісному режимі. До того ж уміють вичленяти в мові своїх побратимів такі деталі, про які люди і не підозрюють, оскільки наш з вами слух їх уловити не може.

Але і це не усе. Учені провели серію експериментів, що доводять, що дельфіни можуть обмінюватися дуже складними повідомленнями. Ось лише один з прикладів. Дельфину давали деяке завдання, яке повинен був виконати його побратим, що знаходиться в сусідній вольєрі. Через стінку вольєри один дельфін "говорив" іншому, що потрібно зробити. Наприклад, узяти червоний трикутник і віддати людині. Обидва дельфіни отримували в нагороду по рибці. Проте було видно, що працюють вони не за винагороду, їх захоплював сам процес творчого експериментування. Дослідники провели тисячі дослідів, завдання постійно мінялися, і жодного разу дельфіни не помилилися. Єдино можливий вивід з цього: дельфіни прекрасно розуміють те, що усе відбувається і орієнтуються у світі подібно до людей.

Біологи, що проводили експерименти, із здивуванням помічали, що часто піддослідні самі починали управляти ходом експерименту і його організаторами - людьми.. Енергія творчого пошуку передавалася дельфінам, і вони пропонували експериментаторам ускладнити і модифікувати завдання, при цьому вчені несподівано для себе помічали, що стають експериментальною моделлю для дельфінів, які намагалися помінятися з ними ролями. Так хто кого вивчав?
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: taller від 28 Червня 2010, 14:14:57
Таємниця мурашок Атта

У центрі мурашиного мегаполісу живе матка, що управляє ним. Її резиденція захована в глибині міста і є спеціальною камерою, побудованою з маси, що нагадує бетон. Зруйнувати камеру можна лише за допомогою важкого лому. Якщо мурашнику загрожує біда, матка зникає зі свого бункера. Як встановили дослідники, вона переміщається в новий "бункер" в декількох десятках метрів від міста. Причому атта не риють тунелів для порятунку матки, не будують заздалегідь запасних камер. Матка зникає у разі небезпеки впродовж декількох хвилин. Така "нештатна ситуація" і наштовхнула учених на думку, що мурашки володіють секретом телепортації - системи, що спрацьовує в екстрених випадках. Експерименти з маткою повторювалися багато разів. І всякий раз її, спеціально помічену фарбою, виявляли в новій камері. Неможливо уявити собі, що мурашки атта за коротке - не більше години, нехай навіть декількох годин (поки експериментатори ведуть пошуки другої камери), - час устигають викопати тунель завдовжки декілька десятків метрів, спорудити нову "бетонну камеру" і перетягнути туди матку. До речі, звідки береться нова камера, теж доки неясно.
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: taller від 04 Серпня 2010, 22:17:12
15 июня 1952 года после трёх лет интенсивной работы археолог кубинского происхождения Альберто Рус Луилье в конце концов достиг своей цели – самого значительного археологического открытия нашего времени: была обнаружена гробница Пакаль Вотана, "Галактического Агента 13 66 56". И вот по прошествии 1260 лет в основании Храма Надписей в мексиканском Паленке была вскрыта большая трапециевидная каменная дверь и перед человеческим взором предстали гробница и саркофаг с искусной резьбой. Из погребального склепа, охраняемого изваяниями Девяти Властелинов Времени – Болонтику, также были высвобождены мыслеформы, ментальные семена знания, которое предстояло расшифровать в течение последующих пятидесяти лет. Эти мыслеформы мгновенно вошли в резонанс с планетарной ноосферой как модели новой науки, науки о времени.   

За семь лет до этого в высшей степени пророческого момента, 6 января 1945 года, В.И. Вернадский, "отец биосферы", ушёл из этого мира. Наследие Вернадского в числе других аспектов его обширной работы содержало описание ноосферы – грядущей стадии человеческого эволюционного просветления в биосфере. Поскольку Вернадский был русским, его наследие распространилось на многие аспекты российской науки, образовав одну из основ космизма. Именно в Новосибирске этому наследию суждено было получить наиболее полное развитие. 

Вскоре после смерти Вернадского и непосредственно перед открытием мифологической гробницы с останками легендарного Пакаль Вотана (которого сделал известным русский академик Ю.В. Кнорозов, называвший Вотана "майянским космонавтом") Н.А. Козырев впервые опубликовал свои потрясающие астрофизические открытия: "Источники звёздной энергии" (1948 г.) и "Внутренняя структура звёзд" (1951 г.). Работа Козырева, в конце концов, также заронила семена в Новосибирском отделении Академии наук СССР – так тогда называлась Российская Академия. 

Почему Новосибирск? Сразу к югу от Новосибирска лежит волшебная земля – Алтай. Будучи "столицей" Сибири, Новосибирск является ближайшим к древней священной земле Алтая крупным культурным и научным центром. Известное как "Кин Алтай", "пуповина Земли", чистое священное пространство Алтая было наиболее подходящим приёмником для временных передач, выпущенных в ноосферу планеты в результате открытия майянской гробницы. "Кин" – пуповина Земли и "Кин" – гармоническая единица измерения в майянской науке о времени отныне соединились. Из всех центров мысли на планете наиболее восприимчивым к пробуждению подлинной науки о времени оказался Новосибирск – большой центр, расположенный сразу к северу от Алтая. Можно представить себе ментальный канал, раскрывающийся от Алтая к полю ноосферы в резонансе с электромагнитным полем Земли, и влекомые по этому каналу, подобно стручкам с семенами, мыслеформы науки о времени, высвобожденные из гробницы Пакаль Вотана. С Алтая эти мыслеформы были излучены в Новосибирск, где плодородное ментальное поле российской науки приняло это долгожданное вдохновение. 

Вот как мы можем объяснить, почему случилось так, что в 1961 году исследователи в Институте математики Новосибирского отделения Академии наук СССР начали своё монументальное четырёхтомное исследование по математическому анализу структур, лежащих в основе майянских иероглифов, которые содержатся в Дрезденском, Парижском и Тро-Кортезианском Кодексах. Довольно интересно, что это исследование проводилось в целях определения того, какого рода компьютерная система была бы необходима, чтобы вместить майянскую систему мысли. Четвёртый и последний том этого так и не законченного исследования был выпущен в 1969 году. Ознакомившись с этой работой, я установил, что основная математическая программа, открытая русскими исследователями, целиком и полностью подтверждает математическую расшифровку, предпринятую мной при поддержке моей жены и соисследователя в 1989 году, после выхода в свет книги Фактор Майя. 

Эта исследование по расшифровке было опубликовано вскоре после появления книги "Дримспелл: Путешествие Корабля Времени Земля 2013" (1991 год). Весьма интересно и то, что когда мы подарили "Дримспелл" главе исследовательских лабораторий Латиноамериканского Отделения АйБиэМ (IBM) в Мехико в 1992 году, они пришли к выводу, что потребуется новый, иной вид компьютеров для того, чтобы точно и правильно вместить космологию, формирующую "Дримспелл". 

Тем временем, параллельно с исследованиями Института математики по майянским иероглифам, в 1967 году, Н.А. Козырев написал работу "Возможность экспериментального исследования свойств времени", которая содержит его заключения о природе времени, вытекающие из проведённых им исследований межзвёздного пространства и внутренней структуры звёзд. Среди общих выводов, суммирующих данное исследование, читаем: 
"Опыты доказали существование воздействия во времени одной материальной системы на другую. Такое воздействие не передаёт импульс (момент), то есть оно не распространяется, а одновременно появляется в любой материальной системе. Таким образом, оно принципиально доказывает возможность установления мгновенной связи и возможность мгновенной передачи информации. Время осуществляет связь между всеми явлениями природы и активно в них участвует… Время содержит целую вселенную ещё не исследованных феноменов". 

Здесь можно отметить два положения. Первое относится к одномоментному распространению времени – это утверждается в "Факторе Майя" и описано во второй главе как резонансное преобразование: "Идущее от непосредственного знания волновых гармоник и частотных изменений, резонансное преобразование является способностью применять это знание и прямо переходить от одного состояния бытия к другому и, следовательно, – от одной звёздной системы к другой". Второй момент в обобщении Козырева, что "время осуществляет связь между всеми явлениями природы и активно в них участвует…", подтверждается Законом Времени, открытым после публикации "Фактора Майя", но имеющим его в качестве основы, и определяется этим Законом как синхронный порядок. Феномен синхронного порядка является четырёхмерным порядком времени, которое "содержит целую вселенную ещё не исследованных феноменов", а также формированием структуры всех материальных систем, будь то органические или инертные, – "континуума мира событий". 

Да, "Фактор Майя" – это основополагающий текст, фундамент науки о новом времени. Дополнение к "Фактору Майя" может быть найдено в науке о времени, уже основанной Н.А. Козыревым и членами Новосибирского института Российской Академии наук. Теперь, с переизданием книги "Фактор Майя", мы можем перейти к синтезу и практическому применению этой новой науки о времени, ибо мир сегодня крайне нуждается в обновлении времени и в новой науке, в которой время являлось бы первостепенным полем исследования. Но обновление во времени и новая наука о времени должны, конечно же, иметь одну и ту же основу – основу, которую знали древнемайянские путешественники во времени. Обновление обеспечивается принятием гармонического календаря Тринадцати Лун по 28 дней, который устанавливает совершенный стандарт в согласии с Законом Времени и который катапультирует человеческий разум из неравномерных беспорядков, поразивших его сейчас по причине погружённости в неравномерный временной стандарт, и переведёт его в доминион времени. Этот новый доминион времени является наукой будущего, которая манит из самого древнего прошлого, из сердца звёзд, что ведут нас, и из великого таинственного Хунаб Ку – источника одномоментно радиального времени, закодированного в центре каждой галактики. 

Имея "Фактор Майя" в качестве основы, давайте будем сотрудничать и без промедления работать во имя наступления нового времени и нового порядка науки о времени, во имя обновления мира и пришествия, в конце концов, ноосферы, наступление которой неразрывно связано с правильным пониманием времени. 
Хосэ Аргуэлльес – Валум Вотан, Президент Фонда Закона Времени. Брайтвуд, Орегон, Каскадия, Регион Обезьяны, Североамериканская Плита Велатропы 24.3

Знаете ли Вы…

… Луна обходит вокруг Земли тринадцать раз за год? 
… В современном глобальном стандарте календаря месяц не соответствует ни одному природному/естественному циклу? 

… Слово «календарь» происходит от римского слова «календы» - так называлась учётная книга, в которую записывали ежемесячные долги и счета к оплате? 
… Время не есть деньги? 

… Сентябрь означает семь, но является девятым месяцем? 
… Март назван в честь Марса, римского бога войны? 
… Июль и август названы в честь Юлия и Августа Цезаря?

Разве мы, слепа принимая этот иррациональный беспорядок в названиях, не склоняем себя принять нелогичный беспорядок в нашем обычном окружении, стараясь даже в устройстве нашего общества поверхностно устранять лишь симптомы, игнорируя причины.

Используемый сейчас календарь из двенадцати месяцев. Месяцы имеют неравные единицы измерения.

Если сегодня понедельник, 1 июня, каким днём недели будет 1 июля? 
1 августа? 1 ноября? 
Если бы вы строили дом, разве вы не использовали бы линейку с равными единицами измерения?

Календарь из двенадцати месяцев, которым мы пользуемся, состоит из месяцев неравной продолжительности: 31 день, 28 или 29 дней, 31 день, 30 дней, 31 день, 30 дней, 31 день, 31 день, 30 дней, 31 день.

Если у вас искажённый стандарт измерения, и вы его используете, так как ваши родители тоже его использовали, разве он не остаётся всё равно искажённым?

Время является атмосферой разума, ментально воспринимаемым феноменом. И если у вас искажённое или неточное измерение времени, ваш разум станет искажённым. Поменяйте календарь. Измените время. Измените свой разум.

Люди используют Календарь 13 Лун не впервые. Друиды вели календарь «деревьев», счёт 13 лун по 28 дней, плюс 1 день. Они были не единственными, кто жил по такому календарю; племена инка, древние египтяне, майя и полинезийцы – все они вели счёт 13 лун по 28 дней. Индейцы племени лакота использовали счёт 13 Лун по 28 дней, основанный на символе черепахи, так как у черепахи на панцире 13 пластин. Современная наука открыла, что даже дельфины ведут счёт времени, делая отметки на своих зубах: 13 групп по 28 отметок.

Календарь 13 Лун по 28 дней. Равномерный стандарт измерения.

Первая Луна 
26 июля – 22 августа

Вторая Луна 
23 августа – 19 сентября 

Третья Луна 
20 сентября – 17 октября 

Четвёртая Луна 
18 октября – 14 ноября

Пятая Луна 
15 ноября – 12 декабря 

Шестая Луна 
13 декабря – 9 января

Седьмая Луна 
10 января – 6 февраля

Восьмая Луна 
7 февраля – 6 марта

Девятая Луна 
7 марта – 3 апреля

Десятая Луна 
4 апреля – 1 мая

Одиннадцатая Луна
2 мая – 29 мая 

Двенадцатая Луна 
30 мая – 26 июня

Тринадцатая Луна 
27 июня – 24 июля

В каждой Луне – четыре семидневных недели. 
Превосходная простота Нового Времени. 

Календарь Нового Времени - это Календарь Тринадцати Лун по 28 дней, основанный на природных естественных циклах. Он является солнечно-лунным непрерывным гармоническим календарём. Он называется Календарём 13 Лун, потому что учитывает 28-дневный женский природный цикл, который также является средним циклом Луны. Измерение цикла Луны от полнолуния до полнолуния называется Синодическим циклом и имеет продолжительность в 29,5 дней. Однако Сидерический лунный цикл, который измеряет цикл луны по одному и тому же месту, где она снова и снова появляется на небе, имеет продолжительность только в 27,1 дней. Таким образом, 28 дней являются средним лунным циклом.

Реально Луна обращается вокруг Земли 13 раз за год. Это означает, что Календарь 13 Лун является истинным солнечно-лунным календарём, измеряющим орбиту Земли вокруг Солнца средним лунным циклом в 28 дней. Тринадцать совершенных месяцев по 28 дней равны 52 совершенным неделям по 7 дней и равны 364 дням. 365-ый день называется Днём Вне Времени, потому что он не является ни днём недели, ни днём месяца. Этот день, который по григорианскому календарю соответствует 25 июля, является днём очищения, прощения и творческим праздником жизни и свободы.

Синхронизация, или начало Нового Года Календаря 13 Лун, приходится на 26 июля, что связано с восхождением великой звезды Сириус. И это делает Календарь 13 Лун инструментом нашей гармонизации с Галактикой.

Одним из самых больших преимуществ Календаря 13 Лун является то, что расчёт дней восхитительно прост. Первый день каждой Луны всегда воскресенье по Календарю 13 Лун (день плазмы Дали). Последний день каждой Луны - всегда суббота по Календарю 13 Лун (день плазмы Силио). Считать дни по григорианскому календарю чрезвычайно сложно, так как месяцы в нём имеют неравную продолжительность, таким образом, числа и дни недели меняются месяц от месяца и год от года. Внизу каждого из 28 дней Календаря 13 Лун приведены соответствующие григорианские даты. Найдите свой день рождения - каждый год он будет приходиться на тот же самый день той же самой недели Календаря 13 Лун. 

28-дневный календарь является Радиальной Матрицей!

Сумма первого и последнего дней равна 29. Если Вы продолжите углубляться вовнутрь то увидите, что каждый день в парен с противоположным даёт 29 (27+2), (26+3) и т.д.

Во всех лунах одинаковое количество дней!

13 лун х 28 дней = 364 дня + 1 День Вне Времени = 365 дней. 
13 лун х 4 недели = 52 недели. 

Время является частотой - частотой синхронизации.

Календарь 13 Лун - воистину уникальный, потому что он синхронизирован с Гармоническим Модулем, универсальной временной частотой 13:20. Гармонический Модуль, первоначально использовавшийся древними майя - самыми искусными из всех известных Хранителей Времени - состоит из 20 изображений, или Солнечных Печатей, и 13 Галактических Тонов. Получающиеся 260 сочетаний, совмещённые с совершенной гармонией Календаря 13 Лун, наделяют каждый день уникальным качеством. Два цикла: Календарь 13 Лун по 28 дней и 260-дневный Гармонический Модуль, - полностью совпадают каждые 52 года! В центре Гармонического Модуля проявлен узор, называемый Ткацкий Станок Майя. Он образует 52 «Портала Галактической Активации». Сможете ли вы найти последовательность 13 групп по 4, считая из четырёх углов вовнутрь? Обратите внимание, что сумма тонов в каждой группе по 4 равняется 28. 13 групп по 28 дают 364 - количество дней в Календаре 13 Лун!
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: yurko від 09 Серпня 2010, 15:04:53
13 лун х 28 дней = 364 дня + 1 День Вне Времени = 365 дней.

Добре, але Земля обертається навколо Сонця за період рівний 365,24 доби.
Трохи нормально той місячний календар відставати буде, чи як?
Відповідь від: 09 Серпня 2010, 15:03:44
І так уже один день "внє врємєні" так назбираєм за 40 років на 10+1 день вихідних  :=)
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: taller від 12 Серпня 2010, 22:48:35
точне питання..раз в чотири роки є день мавпи, два дні поза часом :) або раз в 52 роки 13 днів поза часом, але коли вони були або будуть доки не відомо..
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: taller від 19 Серпня 2010, 09:33:00
http://www.youtube.com/watch?v=4gR5T18EM2w
Всё - число. Бог - число. Бог - во всем.
(с) Хосе Аргуэльес "260 ПОСТУЛАТОВ ДИНАМИКИ ВРЕМЕНИ И ЭВОЛЮЦИЯ ВРЕМЕНИ КАК СОЗНАНИЯ" постулат 19.13
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: doktor-maks від 17 Вересня 2010, 12:11:30
Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)?
Є таке таємне місце - на кордоні трьох областей - Рівенської, Тернопільської та Хмельницької  :hot
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: РЕАЛ від 17 Вересня 2010, 12:53:38
Є таке таємне місце - на кордоні трьох областей - Рівенської, Тернопільської та Хмельницької
З цього місця попрошу попоподрібніше. Завжди приваблює щось ТАКЕ.... таємниче.  :=) :o
 :frend
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: taller від 24 Грудня 2010, 19:51:24
Український винахідник придумав новий календар


--------------------------------------------------------------------------------
В Україні вчитель фізики Олександр Макарчук придумав і запатентував альтернативний календар. Від звичного григоріанського календаря він відрізняється тим, що налічує 13 місяців.

Додатковим місяцем став грібень. Він розташовується між серпнем і вереснем.

Кожен місяць, за задумом вчителя, має налічувати 28 днів і починатися у понеділок. Дружина винахідника, Лідія Макарчук, заявила, що альтернативний календар буде зручним, зокрема, бухгалтерам. Вираховувати кількість відпрацьованих годин, як пояснює вона, з цим календарем буде простіше.

http://vidido.ua/index.php/pogliad/article/u_storozhinci_vchitel_fiziki_stvoriv_vichnii_kalendar/
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: BanderiveC від 24 Грудня 2010, 20:21:00
буде зручним, зокрема, бухгалтерам
Грібень, судячи з назви, був би ше дуже зручний суддям, податківцям, ДАЇшникам та ін.  :=)
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: kocmoc від 18 Листопада 2011, 11:53:10
http://www.esoterix.ru/blog/remember/662.html  :o
Назва: Таємниці Всесвіту на територіях України (і не тільки України)
Відправлено: yurko від 25 Жовтня 2020, 09:09:38
Науковий стьоб над теорією еволюції


http://www.youtube.com/watch?v=3BqB9ocb-c4