Вільний форум міста Калушa

Різне => Розмови про все => Тема розпочата: Сонечко+ від 04 Травня 2010, 22:29:51

Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 04 Травня 2010, 22:29:51
Фотоконкурс у нас подібний уже є. А тепер може ще і поговоримо... Про те, що ми пам"ятаємо з дитинства - хай більш молодше покоління подивується і "позавидує"  ;).


Відповідь від: 04 Травня 2010, 22:26:45
Наприклад, я пам"ятаю дуже добре автомати з газованою водою з 2 стаканчиками. По 3 коп - солодка вода, по 1 коп - мінеральна. А старші хлопчаки навчили нас пробивати в монетці дирочку, вішати її на ниточку - кинув, потекла водичка, витягнув - вона знов наповнила стакан. Уявляєте, колись пянички брали звідти стакани, а потім повертали. Ото було виховання.
      А ще памятаю, як старша сестра випалювала на фанерній досточці квіточки, портрет,... Воні від паленого, правда було, але потім і гордості стільки ж.
      А бочки з квасом. Не повірите - з натуральним. І пиво - з терміном придатності до 7 днів.
      А молоко - в трикутних паперових пакетах. Чи у літрових бутилках із срібною кришечкою, а кефір - мав кришечки у зелену полосочку...
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: yurko від 04 Травня 2010, 22:39:51
Все памятаю  :o
Ті трикутні пачки молока то був взагалі фурор. Але я їх не довго пам'ятаю. Може застав лише кінець виробництва.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 04 Травня 2010, 22:45:22
А ще пам"ятаю з дошкільного, як сусідка крутила нам діафільми! Багато хто і не чув що це таке, напевно :).
Цікаво, чи ще їздять школярі і студенти, як ми - на картоплю? Трудові табори і будзагони - також напевно уже минуле.

Відповідь від: 04 Травня 2010, 22:42:59
Але я їх не довго пам'ятаю
І мені чомусь вони дуже смутно згадуються. А ще - вершки. З булочкою. Смакота!
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Zubik від 04 Травня 2010, 22:52:03
Да, для мене це наболіла тема..., дуже ностальгую за минулим!  :(
А мультсборніки в Аврорі і Мінералі хто застав?, абонементи були по 1 руб.
А в Україні купляли в'єтнамців і солдатиків по 30 коп. за упаковку, а пістолет з присосками за 70 коп., а гра " За рулем" по 9 руб., а моток венгерки за 30 коп., а пиріжки з лівером по 6 коп., з повидлом по 5 коп., морозиво найдешевше по 9 коп., взагалі всього не згадаєш, дитинство...  :)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 04 Травня 2010, 22:58:09
Точно, точно. Один сеанс у кінотеатрі був по 20 коп для дітей. То ми підбирали під лавочками біля Аврори пивні бутилки - вони також були по 20коп, здавали тут же - ззаду Аврори. І топали на мультики чи в кіно. А як нас не пускали на індійські фільми. А ми таки умудрялись пробратись і ніяк не могли зрозуміти, що ж там заборонене. Зато як плакали  :=)  :)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: romashkin від 04 Травня 2010, 23:05:34
ми уже на форумі десь піднімали це питання... але вже не можу знайти.
ще відео -
http://www.youtube.com/watch?v=CKmpqMVYM0k
http://www.youtube.com/watch?v=IInjPAa5Uew
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: yurko від 04 Травня 2010, 23:10:36
Мдя...
Танцор діско........
3 рази.......


На щастя не я.

Сеструха двоюрідна  :-D
Відповідь від: 04 Травня 2010, 23:07:30
А як потім після двосерійного кіна перед яким випилося водичку і зїлося льоди БІГЛОСЯ галопом додому у туалет!!!!!!!!! :=)
Відповідь від: 04 Травня 2010, 23:09:08
І навіть інколи добігалося  :-D :-D :-D :-D :D
Відповідь від: 04 Травня 2010, 23:09:29
Абонементи застав. Застав навіть мультики у Мінералі.
А ще Холодне літо 53-го саме там дивився вперше (вчора його по ТВ показували)  :(
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Zubik від 04 Травня 2010, 23:10:40
Та нє, то вже новітні "вєщі" - з 90-х років
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Tandylight від 04 Травня 2010, 23:11:08
а пістолет з присосками за 70 коп.,
а у нас в школі був цех від заводу "Нева" де ці пістолетики випускали :) і ми на уроках праці їх скручували :) Здається нам навіть за це платили :) 2 копійки за пістолетик, якщо не помиляюсь :)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: yurko від 04 Травня 2010, 23:14:22
Та нє, то вже новітні "вєщі" - з 90-х років
Моє дитинство простягалося до 22 років.
Я то визначив по зміні свого ставлення до перегляду мультиків  :(
Відповідь від: 04 Травня 2010, 23:12:46
Сьогодня доречі був ззаду Мінералу.  :( :( :( :( :( :o :o :o :ganba :ganba :ganba

Страшенно гнітюча картина. Після Німеччини помножена на 10  :( :( :(
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Tandylight від 04 Травня 2010, 23:14:32
А  ще пам'ятаю тістечко лимонне за 11 еопійок  і ще тістечко...воно називалось у нас десертне (то типу пражського торту) - 15 копійок, і тістеко картопля - таке було лише у нас - його робили продовгуватим а не як зараз колобком і з такими білими цятками ( типу  проросша картполя) мммммммммммм смакота :) Я цю картоплю - любила їсти вчорашню :) Бо свіжа вона мені не подобалась :)


Сонечко я  - дякую за тему...так настрій піднявся :)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ЯЯ від 04 Травня 2010, 23:15:48
що б то мені таке пригадати - адже цікаві спогади припадають вже більше на час підліткового віку..., а з дитинства... ?

перші яскраві спогади з дитинства в мене пов"язані з Ригою, куди я їздила у п"ятирічному віці з мамою до брата (він там служив). На мене справила враження саме архетектура міста  :good, оті їх три башти з на котрих шпилі з півниками, та ще один шпиль будинку - з кішкої - таке я тоді бачила вперше, вулиці викладені бруківкою. Раніше я бувала у Харкові - та він не йде ні в яке порівняння з архетектурою Риги.
Пам"ятаю там вітрину "Дитячого світу" - механічні ляльки-герої казок.
Морозиво у формі "бомбочок" - воно було у полієтіленій упаковці, а не як для мене звичне - у стаканчиках. То було у липні й морозиво досить швидко тануло - оту "бомбочку" просто пробивали та виливали мені у стакан - я те пила як коктейль (та може мені мама не давала те їсти як морозиво, що я не застудилася  ;) ).
Пам"ятаю набережну Даугави (здається так називається їх річка) - там є місця, де сходи викладені прямо до дна ріки (сходами можна просто зайти у воду - не знаю як то змалювати краще) - то була перша велика річка побачена мною.
Під Ригою вперше побувала у справжньому сосновому лісі.
ой, що то казати - супер  :good
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: yurko від 04 Травня 2010, 23:17:31
і тістеко картопля - таке було лише у нас - його робили продовгуватим
Тебе у Калуші очікуватиме сюрприз з дитинства!!!!!!!!!!!!

У Фуршеті роблять якраз такі як ти памятаєш!  :drink
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Tandylight від 04 Травня 2010, 23:29:35
Трошки оф :)
У мене все погоджено на 2 липня, Сподіваюсь нічого ні у нас ні у Вас не зміниться ;)
Чекаю на зустріч :)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 04 Травня 2010, 23:33:32
морозиво фруктове по 7 і 9 коп, вершкове по 15коп, пломбір - по 20(причому на молоці, а не на воді), а Львівське в шоколаді - аж по 28коп! (а ми знали, де по 22 коп можна було взяти ;))
Сік березовий по 9 коп, томатний по 10коп, інші я не любила  :pardon.
Ковбаса докторська (написала - лікарська, але стерла, бо запамятала її саме "докторською") по 2.20 крб, студентська - по 1.8крб. Правда, ми ту студентську, хоч які голодні не були, а взяли лише 2 рази - їсти було не можливо. Так ми вважали, бо на той час ще не пробували ковбаси із сої...
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що с&#
Відправлено: romashkin від 04 Травня 2010, 23:40:14
А мультсборніки в Аврорі і Мінералі хто застав?, абонементи були по 1 руб.
я ходив ім. Ленінського Комсомолу (Відродження тепер), мені найближче було.
абонемент вроді 3 рубля коштував, якщо не помиляюсь.
15 коп. сеанс
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ЯЯ від 04 Травня 2010, 23:48:57
Харків мені з дитинства пам"ятається саме маркою морозива - то було "фруктове в шоколаді" ескімо. Та саме в Харкові, куди я їздила з батьками до друзів родини - мене дядя Гена навчив стріляти з воздушки, (в нього два сини тоді росли один - набір іграшкової зброї був дуже великим - була й  спровжня воздушка, як у тирі) от я в їх саді й вправлялася в (http://smayly.net.ru/gallery/kolobok/pictures/AllDarkSML_4/443.gif) то десь рочків з п"яти? - і як такій дитині могли дати до рук оту воздушку сама не :unknow .
щодо калуського пива, то ми , пам"ятаю, завжди везли для дяді Гени ящик нашого пива - кращого гостинця він й не хотів - від тоді, як у 78-му побував у Калуші - лише наше пиво.  :)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що с&#
Відправлено: ЯЯ від 05 Травня 2010, 01:00:14
(http://s49.radikal.ru/i125/1005/82/b79083842c9e.jpg)

не якісно - та наче передає суть
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 05 Травня 2010, 01:27:58
Я також на Новий рік перевдяглась, в основному, сніжинкою :).
Відразу пригадала школу: форму з фартушками і білими бантами, оцінки в 5 балів, в штанах, тим більше - в джинсах не ходи. Зате обід за 20 коп, а перше - по 5 коп, хліб - по копійці...
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що с&#
Відправлено: ЯЯ від 05 Травня 2010, 01:55:44
та чому ж школу? - то ЯЯ у садочку "Ластівка" - був такий російськомовний садочок у Калуші
невже ЯЯ так погано виглядає ???  :offense (http://smayly.net.ru/gallery/kolobok/pictures/RoseSML_1/100.gif)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: N@Z@R від 05 Травня 2010, 08:38:05
невже ЯЯ так погано виглядає
(http://s2.rimg.info/6b0f4ff16b18f042a58d821b69d12868.gif) (http://smajliki.ru/smilie-198679335.html) На мій погляд фотка того часу нормально збереглась і передала всю красу дитинства ЯЯ!
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: yurko від 05 Травня 2010, 09:14:47
А я памятаю як по провулку Шкільному їздив поїзд.
А ще дуже смутно але пригадую паровоз на Шахтарській, там ще залишилися тумби від шлагбаумів.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Alexander від 05 Травня 2010, 09:27:10
Хочетца очень, как-то опять
Годках так в семи-десяти побывать.
Чтоб автомат с газировкой
Стоял бы на остановке.

Чтобы по 10 копеек - кино
А во дворе чтоб - деды в домино.
Чтоб "Руки прочь от Вьетнама !",
А на голове - белая панама.

Чтоб «эскимо» - морожено
Чтобы картошка - пирожено.
Чтобы в руках - свежий номер «Мурзилки»
Чтобы копейки в пружинной копилке

Чтобы по телику - «Ну погоди!»
Чтобы Гайдар, как всегда впереди.
Чтобы в альбоме - почтовые марки
Чтоб в воскресение - с мамою в парке

Чтобы солдатики - красного цвета
Чтоб никогда не кончалося это.
Чтоб засыпая, опять и опять
Новую серию Штирлица ждать.

Чтоб «буратина» в стеклянной бутылке.
Чтоб по рублю «бубыльгумы» на рынке.
Чтобы модельки на полке стояли,
Чтобы иранцы в иракцев стреляли,

Чтоб на параде - шарики в высь
Чтобы, короче, все зашибись!
Чтоб кричала "1 мая !"
На демонстрации, дружная стая.

Нет, ведь, все будет наоборот
Мобила, машина, начальник-урод
Кончилось славное время давно
А за окном, как обычно - говно.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Gorec від 05 Травня 2010, 11:29:34
  Чудова позитивна тема. Спогади - прямі попадання в дитинство, юність.  :frend Кліп доводить, що ми майже однаково на просторах совдепії сприймали цінності системи.  Вірш - контраст, останній куплет опускає на грішну землю.
 А скільки було спортивних секцій, в яких вільного місця бувало не було. А скільки було цікавих пізнавальних гуртків - судомодельний, авіамодельний, картінги і т.д.. Декотрі навики набуті в гуртках використовую до тепер. 
  А класні вечори в школах. А перші танці з дівчатами-однокласницями. А інтриги-очікування подарків на 23.02 і 08.03.
  А змагання по стройовій підготовці в школах ( чи як воно називалось, вже і не памятаю точно)
А вино " Золота осінь" в народі Зоська по 1.17 руб - основний еліксир для усунення юнацьких комплексів .
 А чудо цивилізації - жуйки Дональди з цінними обмінними вкладками з мультиків.
 А катки для хокею. які масово заливали коло домів, шкіл і т.д.
 А надто людні танці ( не дискотеки) з живою музикою в БК Юності, Мінералі, РБК.
 А той потяг, який рухався по шкільній (що Юрко згдував) я ще памятаю, як на ньому на хімію на роботу їздили працівники.  Зупинявся він там десь в районі "Сахари"
Відповідь від: 05 Травня 2010, 11:14:40
Згадується пісня з к/ф " Генерали пісчаних кар'єрів"  В центрі, позаду це я.
(http://s11.radikal.ru/i183/1005/b1/d130b6e6a6aft.jpg) (http://radikal.ru/F/s11.radikal.ru/i183/1005/b1/d130b6e6a6af.jpg.html)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Alexander від 05 Травня 2010, 11:59:23
А еще сифоны,бабушки у подьезда,китайские кеды,запись лед зеппелин и Джанис Джоплин на ренген.
игры в волейбол во дворе на квас по 3 коп.,сухой спирт в хоз.магазинах,
между техническими перерывами по телику брежнев и магомаев,зыкина,хрюша,степаша,очевидное-невероятное и фигурное катание даже летом.

Тимур Шаов
"СОВЕТСКОЕ ТАНГО"


Ах, время, советское время!
Как вспомнишь и в сердце тепло!
И чешешь задумчиво темя:
Куда ж это время ушло?

Нас утро встречало прохладой,
Вставала со славой страна.
Чего ж нам ещё было надо?
Какого, простите, рожна?

На рубль можно было напиться,
Проехать в метро за пятак,
А в небе сияли зарницы,
Мигал коммунизма маяк.

И были мы все гуманисты,
И злоба была нам чужда,
И даже кинематографисты
Любили друг друга тогда.

И женщины граждан рождали,
И Ленин им путь озарял,
Потом этих граждан сажали,
Сажали и тех, кто сажал.

И были мы центром Вселенной,
И строили мы на века,
С трибуны махали нам члены
Такого родного ЦК.

Капуста, картошка и сало,
Любовь, комсомол и весна!
Чего ж вам тогда не хватало?
Какая пропала страна!   :=)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Лалія від 05 Травня 2010, 12:31:07
В мене щось спогади трохи інші - мультиків було мало, то балет, то похорон когось з ЦК.  :unknow
За морозивом черги, іграшкові напівпусті, от кафе навпроти 3 школи   :good, там були смачні вершки і коктейль.
 
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: romashkin від 05 Травня 2010, 13:24:43
В мене щось спогади трохи інші -
дитя перестройки  :=)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: May від 05 Травня 2010, 13:30:12
А кафе называлось "Молочное".
А кафетерий рядом с "Детским миром" единственным минусом которого было колличество посетителей на три четырехместных столика. Посещение которого было некием ритуалом по пути со школы домой.
А магазинчик с детским питанием в соседской девятиэтажке (там сейчас "Сако") - именно там продавали прибалтийские жувачки (на эмблеме ТМ - ладья варяжская). Они были двух видов  - с ментолом и апельсиновые. Для того что бы придать им вид импортной "жвачки" - мы с подружкой добавляли в предварительно разжованную массу порошок наструганый с цветных карандашей. Но, это было еще до "Турбо" и "Дональдов"...
Когда впервые показывали по телевизору м/ф про утят Дональдов и "Спасатели спешат на помощь" (там где Поночка, Рокки, с-ы-ы- ы -р...) - мой предприимчивый одноклассник, который посещал фотокружок, делал черно-белые фотки прямо с телевизора - которые и продавал впоследствии девчонкам. На заказ он мог их раскрасить. Но, конечно это были символические деньги.
Хотелось приобщиться к чему-то западному, а значит, в нашем понимании, модному.
А молоко в трехугольных пакетах у нас в Калуше не выпускали. У нас было только в стеклянных   1л бутылках с серебрянной крышечкой, кефир 0,5л и крышечка серебрянная с зелеными полосками, а сметана в махоньких (наверное в 0,2) с желтенькой... Субботнее утро для меня начиналось со здачи тары.
А эти милые сердцу детские коллекции. Собиралось все подряд - календарики, открытки, марки, значки, этикетки от спичечных коробков, от сладкой водички. В школу выдавалось по 25 копеек, если 50 коп. - значит надо обязательно по дороге зайти во все киоски "Союзпечати" и проверить не завезли ли что небудь новенькое.
А  первая дискотека в диско-баре "Ильменя" в час дня с яблочным соком и пирожными (до сих пор помню вкус) - так хотелось казаться старше, считалось в порядке вещей танец девочка с девочкой, а вот если девочку приглашал мальчик... Все подсчитывалось, запоминалось и на следующий день в школе провозглашалить статистические выводы с настоятельными рекомендациями подружек. Возможно так было только среди девочек.
В игре резиночки - кроме техники важно было наличие цветной резиночки. Это было так модно. Помню у одноклассницы была трехцветная, так все хотели поскакать именно в ее резиночку. Классики мелом...
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Gorec від 05 Травня 2010, 13:35:53
Чего ж вам тогда не хватало?
Какая пропала страна!
Чужая, чужая поруччік земля... :prapor:

Відповідь від: 05 Травня 2010, 13:31:52
А  первая дискотека в диско-баре "Ильменя"
Було. Найкращий диско-бар на той час в Івано-Франківській області. А бар в Ільмені на другому поверсі на право? Да, були времена... :drink
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Ігор_О від 05 Травня 2010, 13:36:35
Бійки між районами, "берізка" і "загір'я" проти "жуків" і "карасів"...  :=) По 100 чоловік одразу... Какая пропала страна...  :=)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Gorec від 05 Травня 2010, 13:39:59
Все подсчитывалось, запоминалось и на следующий день в школе провозглашалить статистические выводы с настоятельными рекомендациями подружек. Возможно так было только среди девочек.
Ми так і догадувались.

Відповідь від: 05 Травня 2010, 13:37:14
Бійки між районами, "берізка" і "загір'я"

 Центровські, церемонія, височанка (каманчі), підгірки (апачі) . Ох, були часи...

Відповідь від: 05 Травня 2010, 13:39:18
Мене щось,аж на сто грам потягнуло в гарній ностальгійній компанії. :drink
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Ігор_О від 05 Травня 2010, 13:43:45
Проводжав дівчину ввечері додому в "чужий" район. Ніхто не чіпав, лиш хмуро спостерігали. А вже коли вертався назад сам - то вже зовсім інша справа...  :=)
Відповідь від: 05 Травня 2010, 13:42:43
Мене щось,аж на сто грам потягнуло в гарній ностальгійній компанії.
Чи може бійку замутим, ностальгічну...  :=)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що с&#
Відправлено: Gorec від 05 Травня 2010, 13:50:47
Проводжав дівчину ввечері додому в "чужий" район. Ніхто не чіпав,
Бач, як колись проводжали дівчат... :drink
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Ігор_О від 05 Травня 2010, 13:56:22
Ігри в "пєкаря" на асфальті....
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Alexander від 05 Травня 2010, 14:07:22
В мене щось спогади трохи інші
і в мене інші,но це зараз над цим замислюєшся,дитинство воно інакше
батьки кажуть шо в іхньому дитинстві після війни,навіть взуття не мали,мясо не іли,і взагалі були щасливі шо живі.
я рахую шо взагалі в людини мае бути безтурботне дитинство,
де б він не жив,чи в Каліфорнії, чи в джунглях Мадагаскару :)
Відповідь від: 05 Травня 2010, 14:02:21
Чужая, чужая поруччік земля..
на ще :=)
Ты помнишь, подруга вьетнамские кеды?
Коленную выпуклость детских колгот?
Настольный хоккей у блатного соседа?
Дай боже мне память, какой это год?
А помнишь те вязаные рукавицы,
Да-да, на резинке из старых штанов,
Родителей наших счастливые лица…
Гагарин… Харламов…
Блохин… Моргунов…
Ты помнишь мы жвачку жевали неделю,
На нОчь в холодильник её положив?
Ты помнишь «Орленок»? Вот это был велик!!!
Разбит он, до наших детей не дожив…
На школьном дворе помнишь лихость былую?
И первый, с ночевкой в палатках, поход?
И, помнишь, решались мы на поцелуи…
Дай боже мне память, какой это год?
Так если ты помнишь вон душу на плаху!
Какая Европа, Америка, бля…?
«Несчастное детство»? Идите вы на...
Счастливей не будет уже у меня!!!
Відповідь від: 05 Травня 2010, 14:04:15
Ігри в "пєкаря" на асфальті...
:D ходили як індейці з патиками,зараз дійсно смішно.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: May від 05 Травня 2010, 16:40:32
Опрятный ухоженный внешний вид - форма отпаривалась утюжком с вечера, через день перешивались манжеты, пионерский галстук (храню до сих пор - это память, часть истории моей жизни). Образ советского школьника, гражданина великой страны. Да, так это позиционировалось. Но, к этому положительному образу стремились. Идиология - великая штука.
А клеенчатые обложки для тетрадок менялись раза четыре за время службы этой самой тетради (чтоб были ровненькие и не помятые), а целлофановые обложки или розового, голубого цвета - предмет особой гордости, их привозили из столичных городов.
Еще помню, как открывался "Детский мир" на пр. Ленина (пр. Л. Украинки). Шел проливной дождь, а все желающие попасть на открытие подобного магазина (выбрасывались на прилавки дефицитные товары) не помещались под козырьком (не знаю как правильно назвать этот выступ). В назначенное время открыли входные двери и... И толпа хлынула. И я в ней - маленькая девочка в потоке жаждущих покупателей. Попала в сказку. Для меня это было сродни похода в музей. Стены расписаны в сказочной тематике, запах недавнего ремонта смешаный с запахом новых вещей. Игрушки...
Что осталось? Только воспоминания.

Спасибо за тему.
Все мы родом из детства, а детство... Да, у нас оно прошло в Советском союзе.
Наше прошлое - мы должны его чтить, не загоняя в территориальные, исторические, национальные  рамки. Это кусочек нашей жизни.
Для меня это важно. На этом формируется жизненный стержень, характер, мировосприятие.
Это исток.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: gaar від 05 Травня 2010, 19:22:51
А ще в парку небуло озера,в центрі стояли старі будинки,був кінотеатер Шевченка який віддали культучилищу.А магазин "Динамо"-то був цілий світ,все для спорту.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Рибка від 05 Травня 2010, 20:11:38
От весело вам було, я тільки памятаю кефір :) Ну і магазин спорттоварів "Динамо", ми там братові лижі купляли. :)
Ну і жувачки з мого дитинства були Турбо (шоколадні) я їх дуже любила :)
А ще майже все дитинство ми провели на стройці 11 школи, ну дуже її довго будували, ми там прямо в школі резинки грали, а ще там в підвалі тритони плавали.
А ще коли я вже ходила в школу в перший чи другий клас, то ми бігали з дівчатами на кар"єр, там нам хлопці лапали маленьких ящірок :=) Правда мама не знала.
Ну а бійки між центром і посьолком мені про них тато розповідав. Як він з мамою на кавалєрку ходили в "Ільмень" також про таке знаю. :)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Alexander від 05 Травня 2010, 21:23:41
А молоко в трехугольных пакетах у нас в Калуше не выпускали.
Алла,ты помладше и наверно не помнишь,- было в Калуше молоко в трехугольных пакетах!,
и тара под них была - такие круглые ящики из проволоки.
сам их носил из магазина в сетке - авоське,целофановых пакетов небыло :unknow
а еще помню пацанячьи розваги,- резиновый клей с стройки,карбит и дымовухи с школьных треугольников,
и еще вспомнил,-где сейчас торг центр "прометей",была железная дорога,и ходил поезд
и мы пацанами,еще совсем малыми на рельсы монетки ставили.
Потом хвастались у кого блин покруче получился.

Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ЯЯ від 05 Травня 2010, 21:55:47
жувачки? - перші, що пам"ятаю - то згадані May "ТМ" та були ще в той час такі кульки різнобарвні (зовні - в середині усі вони були білими) в упаковці з такого ж матеріалу, як і пакування пігулок - тільки набагато більші - може хто згадає їх? пізніше були жуйки "Педро" - самі жуйки нормальні, але вони не мали вкладок, які були пізніше у "Барбі" та "Турбо" - а оті, що мали вкладки - то були - жахливі в порівнянні з тими ж "ТМ" та "Педро"

газована солодка водичка у пляшках - "Ананас" та "ТАРХУН" (останню не дарма написала з великої літери - вона того вартувала й вартує - нині таку не випускають) - потім якось з"явилася у крамницях "Пепсікола", але як раптово з"явилася, так раптово й пропала  :unknow

були такі пріколи у крамницях, як банани - чому пріколи? - бо вони були зовсім зелені  =))

Для мене дивно, що Лалія згадує про напівпорожні полиці іграшкових крамниць, хоча власні відвідини таких відділів універмагів не пам"ятаю - та пам"ятаю, що в мене було більш ніж достатньо ляльок, пластмассова розкладна ліжечко-колиска з набором постільної білизни, посудки - то взагалі окрема тема ...(1- пластмассова, синя з білими візерунками - чайний набір на шість персон. 2- пластмассова, але кращої якості, цеглового кольору з коричневими ручками - кофейний набірчик на чотири персони. 3- пластмассва - рожева з білим - барно-коктейльний варіант, там були креманки, стакани та навіть мартінки (хоча тоді я й не знала, як оте називалося), графін. 4- алюмініва з пластмассовими ручками - кухоний набір. 5- КЕРАМІЧНА - моя гордість - біла з трояндочками - горнятка з блюдцями, два різні за розміро чайнички та цукірничка), гадаю триколісний "Гномік" був у кожного так само як і санки (в кого їх не було - ггг), мала й дитячі лижі, неваляшкі різних розмірів, плюшового слоника, а пізніше й великого плюшового ведмедя - котрий займав усе крісло, були ще такі маленіки мишки з гарненькими мордочками. З конструкторами було гірше - тодішнє "лего" - такі цеглинки на дві пімпочки - то їх мені завжди бракувало для складання чогось цікавого, хоча й мала їх наче зо три комплекти - та вони були різними за розмірами тих самих пімпочок й сенсу від їх кількості - ніякої. Залізний - деталі з болтиками й шурупами - зтим було простіше - їх можна було накупити - усі вони "типовими" були й підходили один одному й доповнювати їх було нормально.

У двоюродного брата була механічна залізна-дорога - суперовська була іграшка - кожен вагон та локомотив в окремому футлярі, рейки у спеціаальних коробках-формах з пінопласту - дуже філігранної роботи. Пам"ятаю, як її розкладали та запускали локомотив з вагонами - то у нас викликало неаби яке захоплення.

Пізніше, блище до підліткового віку мені тітка на день народження подарувала гру "Менеджер" - на той час то була найдорожча гра у іграшковому відділі "України". О-о-о-о, з тим "Менеджером" я із своїми двоюрідними просиджували чи не добами - та перемагав (збирав найбільший капітал) завжди "тримач" банку, навіть 100% володіння усієї важкої промисловості - не давало чомусь-ггг таких прибутків.

Більше, наразі й згадати неспроможна  :-[ -втомилася за день
Відповідь від: 05 Травня 2010, 21:52:35
Ой, забула - специфічні дитячі ласощі - то була кава з цукром та молоком у брікетах та заварні крема  :)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Gorec від 05 Травня 2010, 21:58:52
то була кава з цукром та молоком у брікетах та заварні крема
Як того не було  то на всяк випадок можна було кісіль в брикетах погризти. :)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Рибка від 05 Травня 2010, 22:01:49
І я пам"ятаю ті кольорові жувачки - кульки. І в мене були лалькі, та розкладне ліжечко пласмасове голубого кольору, і там в ліжечку був матрасик і простинька з подушечкою. І конструктор тіпа "лего" рижого і білого кольору був :) І Залізний конструктор в нас з братом також був, ми ще всякі краники з нього складали, там ще схемки до нього додавались.
Пізніше, блище до підліткового віку мені тітка на день народження подарувала гру "Менеджер" - на той час то була найдорожча гра у іграшковому відділі "України". О-о-о-о, з тим "Менеджером" я із своїми двоюрідними просиджували чи не добами - та перемагав (збирав найбільший капітал) завжди "тримач" банку, навіть 100% володіння усієї важкої промисловості - не давало чомусь-ггг таких прибутків.
А нам Миколай приніс, то ми також грали з сусідськими дітьми.
А ще згадала, у мене така ризинова скакалка була, тяжка і по ногах як вдарить, треба було гарно стрибати, щоб з синяками не ходити.
А ще резиновий ведмідь, котик иа мікімаус в мене був. І ще до тепер є кольоровий ведмідь пласмасовий в мами, треба буде сфотографувати :)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Gorec від 05 Травня 2010, 22:05:39
 А в мене дружина,зацікавившись темою, запитує - з чого хто з дівчат бітки робив для гри в класікі? Бо то у них виявляється дуже круто було, мати круту бітку. :)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Рибка від 05 Травня 2010, 22:07:55
А що таке бітка? Це те що кидається на цифирку? Якщо це, то ми шукали самі плоскі камінці, бо його коли кинеш, то він не котився. А ще могли бути різні стікляшки :)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Alexander від 05 Травня 2010, 22:12:35
А в мене дружина,зацікавившись темою, запитує - з чого хто з дівчат бітки робив для гри в класікі? Бо то у них виявляється дуже круто було, мати круту бітку
металічна кругла коробочка з під крему для чобіт,коштувала копійки
ми навідь якось купляли,ту ваксу викидали і набивали глиною :)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: gaar від 05 Травня 2010, 22:14:52
Консерви "Завтрак туриста" і портвейн 777.Вау а цирк пересувний приізжав і мотоциклісти в бочці.   :)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що с&#
Відправлено: Gorec від 05 Травня 2010, 22:15:38
 Та ну, та як камінцями грати в каласікі. Бітка це вищий пілотаж. Ну у вас і дитинсто проходило. :)
 З пояснень дружини - бітка це кругла, плоска, металева банка від крему для взуття, або вазеліну набита глиною, або піском.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Рибка від 05 Травня 2010, 22:19:23
Ну я трошки молодша напевно від вашої дружини, от і класіки у нас були інші :)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ЯЯ від 05 Травня 2010, 22:25:13
суперовська тема - ностальгія така - приємна...

там щось про хлопчачі бійки згадували, а ЯЯ виросла саме у хлопчачих компаніях й що таке бійки знає доволі добре  :-[
мене хлопці з двору навчили ножем-бабочкою користуватися - та постійно повчали - "Ніколи, ніколи не витягай зброю, якщо не готова нею зкористатися." - отак тією наукою керуюся й до нині. Та ще навчили вони мене, що ножі з собою для самозахисту носити недоцільно - так я у студенські роки, коли жила у Франіку на БАМі й мусіла щодня ходити через парк, носила у рукаві заточену викрутку - в разі чого - "знайшла на дорозі".  Ніж-бабочка в мене зберігся й до нині, на роботі ним яблука чищу. Та, коли я лише почала працювати в мене були два хлопця-випускника, ну і підлітки-підлітками - за ними часто заходили їх друзі, чикали на них. Та якось я почула, наче в тій компанії якийсь їз хлопців бабочку мордує - бо клацав той звук специфічно. Запитала у пацанюр - вони мені показали оту власну "гордість", що купили у кіоску... О-ой, та хіба то бабочка? - та ще й спаяна невірно - отим ножем радше себе покалічиш. От я їм і показала, що таке справжня й як нею "в пальцях вертіти" - а оту порадила просто викинути. тоді мене запам"ятали надовго - адже ніхто не сподівався, що вчителька може бути більшим бахуром ніж підлітки.  :-D

Дворове виховання - то сильна річ.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Рибка від 05 Травня 2010, 22:31:48
Дворове виховання - то сильна річ.
то точно.

А ми ще грали, правда в селі ножечок. Але так щоб батьки не бачили. Забивали ножик в землю, з руки, з ноги, з коліна, з ліктя, з голови. :=) А ще перебивали наклейки, то так хлопали рукою на фантик, чи наклейку, якщо перевернеться, то він твій.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ЯЯ від 05 Травня 2010, 22:36:44
до речі, най "крутішою" битою для бійок - в нас вважалася зовсім не бита (вирізана з дерева чи навіть із металевим штирем в середині), а... клюшка для хокею на траві - вони були виготовлені з червоного дерева - достатньо легкі й в одночас міцні.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 05 Травня 2010, 23:16:10
І у мене битки для класиків були з-під вазеліну і вакси :).
А з жувачок мені запам"ятались про Льолка і Боліка. Вони "надувались"  :=), а ті, що продавались в магазині за 15 коп - не хотіли, рвались на язиці.
Ще застала шкільну гру "Зарніца"  :P. Щорічні безплатні катки і лижні.
А вода "Байкал" - смачнюща, не те, що зараз.
А ще пам"ятаю газету "Зірка" для школярів і "Зоря Прикарпаття" для дорослих.
Про бандочки типу "Карасі", "Жуки", "Берізка" чула (подаю їх по рейтингу серйозності на той час). А сама також бігала з хлопцями "войнушками" 5ти поверхівки на 9ти поверхівки (десь класу до третього, аж напевно :-[). А ще ми розбивали поребрик, витягали арматурину, протикали принесену з дому кришку і "фехтували".
А ще пам"ятаю дитячий майданчик біля "Аврори" -там була хатка на курячих ніжках, гірка у виді слоника... А ще пам"ятаю як з"їжджали навіть з серпа (був колись знак серпа і молота біля "Юності") і дошка пошани. Не віриться - колись дошок пошани було більше ніж "їх розшкує міліція"?
А ще в піонертаборі, в знак покарання піонервожаті загадували 100 разів присідати з витягнутою в руках подушкою. Марширування, звичайно, набридали. Зате скільки було розваг і походів! Пастами зубними, напевно, діти до цього часу мажуться і влаштовують королівську ніч? Чи ця традиція уже відійшла?
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: yurko від 05 Травня 2010, 23:35:51
кінотеатер Шевченка який віддали культучилищу
яке його благополучно спалило...
Були трикутні молокопакети. І клей резиновий був. Димовушки то мутяться мабуть і по нині.
Ще ми грали у козаків розбійників і ворогували дворами (то поки малі ще були). Я навіть раз був перебрався на дівку і ходив у розвідку в двір Д_Вані  :D :-D
А дівчата (одну пам'ятаю Таня звали) були на рік старші і курили у сквері коло Мінералу. А я вже тоді був свідомий - не курив  :)
Питаю, дівки, нашо курите, то ж смердить? А вони кажуть:
- А ми не хочемо аби цицьки виросли. Носи потом ті бебихи!
Ото дурні були...
Дехто спився і помер, дехто став наркоманом і живе на межі, а мо вже і не живе, а дехто живе звичайним життям.

Памятаю ще, як мама викрикала щоб йти додому, а ми все футбол, та футбол. Вже 23:00 , а ми ще бігаєм. А ота Таня, що курила, то практично всіх пацанів обмотувала.
А Валєркін батя був моряком. Ходив у дальні плавання. Привозив з всіляких Сінгапурів диковинні порошкові напої (типу Юпі, але Юпі то було років 5 пізніше).
А ще після третього класу, чи четвертого, мені за відмінне навчання ровер купили. Салют такий, зелений (салатовий).
Ото був ровер!!!
Але не дуже довго. Поїхав пляшки здати, за грильбаром, зайшов, ровер лишив. Вийшов - ровера нема. Думав ще може віддадуть, може лише покататися взяли. Де там. Навіть плакав здається  :=)
О ще згадав.
Ходили під міст на Євшана, читати "наскельні написи". Які там цікаві тексти були... Потім у парку на бісєдках такі почали писати  :D :D :D
Відповідь від: 05 Травня 2010, 23:25:20
А який слонище для зїжджання був у скверику коло Мінералу!!! Взагалі який то був сквер!!!
А ще раніше коли мене ще не було, батько розказував, що він був не плоский як зараз, а горбатий і доріжки були не бетонні, а з битої цегли. Там ще була лавка кохання, яка з трьох боків була закрита кущами жасмину.
А бобслей по Галицькій вулиці, яка тоді вже офіційно була П. Морозова, а зараз бр. Фельчинських (хоча пасувало б вернути стару назву, але...). Там спуск крутезний і кожної зими замерзав як каток. Сани, навіть найгаліміші, летіли по льоду як куля. Коли порівнювався з великим поштовим ящиком дорога робила трамплін, а далі...
а далі треба було повернути під 90 градусів ліворуч, інакше паркан. штахетний. Щозими ми ламали той паркан, а дідо з сокирою за нами бігав. А одної зими якийсь проффесор придумав там снігу нагорнути аби паркан не ламали. Нагорнули щедро, в рівень з парканом  :-D
Були космонавти що паркан перелітали і на стіні хати спинялися  :=)
Ой було... Весело було. Аж не віриться.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Лалія від 05 Травня 2010, 23:46:27
Було гарно, бо то було ДИТИНСТВО.  :good
А, що до часу, то тепер теж все є, іграшки, жуйки ....  ;)

От мабуть спокійніше, впевненіше, в плані випустити дитину на вулицю саму погуляти, і т.д. Це дійсно варте уваги.  :good
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: May від 06 Травня 2010, 11:13:28
то була кава з цукром та молоком у брікетах та заварні крема
Як того не було  то на всяк випадок можна було кісіль в брикетах погризти. :)
Эти "яства" можно было съесть втихаря от мамы. Она всегда говорила, что от него кишки слипнутся и я умру. А жить хотелось, но смотреть с каким наслаждением уплетают их ребята - сил небыло.
А в мене дружина,зацікавившись темою, запитує - з чого хто з дівчат бітки робив для гри в класікі? Бо то у них виявляється дуже круто було, мати круту бітку. :)
У меня была коробочка от крема для обуви. Она была жестяная круглой плоской формы, всередине песок, а крышечка закрывалась на закруточку. Крем был ГДР-ский и баночка была красочная. В красно-серо-белой гамме, а сверху нарисован красный кот. Очень красивая. А запах у крема этого был потрясающий - сладковатый. Крем был безцветный и визуально походил на сливочный густой крем - так и хотелось откусить кусочек. Запах этот долго не выветривался, и очередной раз открыв битку можно было вдохнуть этот вкусный запах. Возможно сейчас это назвали бы таксикоманией, но тогда я была далека от определений. Познавался мир. в данном случае мир запахов.
жувачки? - перші, що пам"ятаю - то згадані May "ТМ"
Вспомнила - ТМ КАЛЕВ. Вкус и "износостойкость" замечательные. Но при появлении Дональдов и Турбо проигрывали последним способностью "дуть бульки" на пол-лица.
В магазин "Журавлик" завозили говорящие куклы, которые произносили два-три слова. Тогда это было круто. Так хотелось иметь именно такую, но поделиться об этом потайном желании я могла только с дедушкой. Не знаю сколько она стоила в то время. Дедушка ответил образно - "Мішок грошей, внученька". "Дедушка давай будем собирать этот мешок?" Мы собирали, как я думали, но я никогда не просила больше купить ее. Во мне воспитывали сознательность. Это же не предмет первой необходимости, без этой забавы можно обойтись, голодающие дети третьего света о таком и мечтать не могут.
Девчонки, а помните были такие пеналы - клеенчатые, с заклепкой, с мультяшными персонажами с западных мультиков? Их можно было купить у поляков. Красота! Сейчас, конечно, есть и по-красивее и функциональнее и практичней. Но, тогда они были шиком по сравнению с пластмассовыли пеналами-коробочками. Пластмассовая затворка быстро протиралась и сотержимое пенала высыпалось в ранец, пачкая его. Я всегда носила лезвию (на каждой перемене подправить карандашик) - часто резала пальцы ища ее среди высыпавшиего содержимого.
А помните, в кажном классе назначали санитара, иногда и не одного, в обязанности которого входила кождодневная проверка чистоты ногтей и ушей? Униформа  - белая косынка на голове, белая повязка с красным крестом на руке, белая сумочка тоже с крестом через плечо. А в сумочке обязательно наличие бинта, лейкопластыря, пузырька с зеленкой или йодом - чтоб в любую минуту быть готовым оказать первую медицинскую помощь.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Alexander від 06 Травня 2010, 11:32:25
Эти "яства" можно было съесть втихаря от мамы. Она всегда говорила, что от него кишки слипнутся и я умру. А жить хотелось, но смотреть с каким наслаждением уплетают их ребята - сил небыло.
Май,а гематоген помнишь,и еще грызли какао-кубики,или как их там :=)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Софія від 06 Травня 2010, 18:01:11
Дети 60-80-х: как выжили...

Если Вы были ребенком в б0-е, 70-е или 80-е, оглядываясь назад, трудно поверить, что нам удалось дожить до сегодняшнего дня.
В детстве мы ездили на машинах без ремней и подушек безопасности. Поездка на телеге, запряженной лошадью, в теплый летний день была несказанным удовольствием. Наши кроватки были раскрашены яркими красками с высоким содержанием свинца. Не было секретных крышек на пузырьках c лекарствами. Двери часто не запирались, a шкафы не запирались никогда. Мы пили воду из колонки на углу, а не из пластиковых бутылок. Никому не могло придти в голову кататься на велике в шлеме. Ужас.
Часами мы мастерили тележки и самокаты из досок и подшипников со свалки, а когда впервые неслись c горы, вспоминали, что забыли приделать тормоза. После того, как мы въезжали в колючие кусты несколько раз, мы разбирались с этой проблемой.
Мы уходили из дома утром и играли весь день, возвращаясь тогда, когдa зажигались уличные фонари, там, где они были. Целый день никто не мог знать, где мы. Мобильных телефонов не было. Трудно представить!.
Мы резали руки и ноги, ломали кости и выбивали зубы, и никто ни на кого не подавал в суд. Бывало всякое. Виноваты были только мы и никто другой. Помните? Мы дрались до крови и ходили в синяках, привыкая не обращать на это внимания.
Мы ели пирожные, мороженое, пили лимонад, но никто от этого не толстел, потому что мы все время носились и играли. Из одной бутылки пили несколько человек, и никто от этого не умер.
У нас не было игровых приставок, компьютеров, 165 каналов спутникового телевидения, компакт дисков, сотовых телефонов, интернета, мы неслись смотреть мультфильм всей толпой в ближайший дом, ведь видиков тоже не было!

Зато у нас были друзья. Мы выходили из дома и находили их. Мы катались на великах, пускали спички по весенним ручьям, сидели на лавочке, на заборе или в школьном дворе и болтали о чем хотели. Когда нам был кто-то нужен, мы стучались в дверь, звонили в звонок или просто заходили и виделись с ними. Помните? Без спросу! Сами!
Одни в этом , жестоком и опасном мире! Без охраны! Как мы вообще выжили?

Мы придумывали игры с палками и консервными банками, мы воровали яблоки в садах и ели вишни c косточками, и косточки не прорастали у нас в животе.
Каждый хоть раз записался на футбол, хоккей или волейбол, но не все попал в команду. Те, кто не попали, научились справляться с разочарованием. Некоторые ученики не были так сообразительны, как остальные, поэтому они оставались на второй год. Контрольные и экзамены не подразделялись на 10 уровней, и оценки включали 5 баллов теоретически, и 3 балла на самом деле. Ha переменах мы обливали друг друга водой из старых многоразовых шприцев!

Наши поступки были нашими собственными. Мы были готовы к последствиям. Прятаться было не за кого. Понятия о том, что можно откупиться от милиции или откосить от армии, практически не существовало.
Родители тех лет обычно принимали сторону закона, можете себе представить!?
Это поколение породило огромное количество людей, которые могут рисковать, решать проблемы и создавать нечто, чего до этого не было, просто не существовало.
У нас была свобода выбора, право на риск и неудачу, ответственность, и мы как-то просто научились пользоваться всем этим. Если вы один из этого поколения, я вас поздравляю. Нам повезло, что наше детство и юность закончились до того, как правительство купило у молодежи свободу взамен за ролики, мобилы, фабрику звезд и классные сухарики... C их общего согласия... Для их же собственного блага...

На самом деле в мире не семь чудес света, а гораздо больше. Просто мы c вами к ним привыкли и порой даже не замечаем.
Ну разве не чудо первое советское средство после бритья? Помните? Кусочки газеты?
A такое чудо, как тюнинг автомобиля Москвич-412? Помните? 5-копеечныlе монеты по периметру лобового стекла, меховой руль, эпоксидная ручка коробки передач с розочкой и, естественно, милицейская фуражка на заднем стекле.
A резинка от трусов - это же тоже чудо! Ведь она прекрасно держит как трусы, так и колготки и варежки!
Пирожок с повидлом - ну разве не чудо? Никогда не угадаешь, с какой стороны повидло вылезет!
Еще одно необъяснимое чудо - поднимите, пожалуйста, руки те, у кого был нормальный учитель труда... а не инопланетянин? A такое чудо, авоська с мясом за форточкой? Помните: полез доставать - пельмени упали!
A вот этот вот чудесный мамин развод: "Я тебе сейчас покупаю, но это тебе на день рождения"?!
Или вот эта волшебная бабушкина фраза на прощание: "Только банки верните! "
A холодильник ЗИЛ помните, вот с такой вот ручкой? Это же однорукий бандит! Дергаешь ручку - сыпятся банки. A, кстати, что до сих пор лежит в холодильниках на дверце сбоку? Нет, не яйца. И не кетчуп. На дверце сбоку лежат... лекарства!
Бесплатная медицина - это тоже чудо. Врач один, а очереди две - одна по талонам, а вторая по записи. A еще и третья была - "Я только спрошу!"
Да, сколько еще их было, этих чудес света...
Маленькое окошко из кухни в ванную - что там смотреть, объясните?
Обувная ложка-лошадка...
Зубной порошок - чистит как зубы, так и серебро...
Писающий мальчик на двери туалета...
Телевизор "Рубин" - берешь пассатижи и тын-тын-тын!
Плавки c якорьком... помните?!
Молоко в треугольных пакетах!
A вы говорите: "Семь чудес света! "

Мы раньше много чего делали такого, что сейчас и в голову не взбредет делать. Более того, если ты сегодня хоть раз сделаешь то, что тогда делал постоянно - тебя не поймут, а могут и за сумасшедшего принять.

Ну вот, например, помните, автоматы с газированной водой. Там еще был стакан граненый - один на всех. Сегодня никому и в голову не придет пить из общего стакана! (Сегодня его украдут через пять секунд после установки автомата, ровно за три секунды до того, как утащат и сам автомат...) A раньше ведь все пили из этих стаканов... Обычное дело! И ведь никто не боялся подхватить какую-нибудь заразу... Кстати, эти стаканы использовали для своих дел местные пьяницы. И, представьте себе, вы только представьте это - они ВОЗВРАЩАЛИ стакан нa место! Не верите? A тогда - обычное дело!
A люди, вешающие простыню на стену, выключающие свет и бормочущие что-то себе под нос в темноте? Секта? Нет, обычное дело! Раньше в каждом доме проходила церемония, которая называлась - задержите дыхание - диафильм! Помните это чудо?! У кого сейчас работает проектор диафильмов?
Дым валит, едкий запах по всей квартире. Дощечка такая с письменами. Что вам представляется? Индийский великий жрец Арамонетригал? На самом деле это вы-жи-га-ние. Обычное дело! Миллионы советских детей выжигали открытки мaмaм на 8 марта - 'Мамочка, поздравляю с международным женским днем. Желаю тебе мирного неба над головой, а твоему сыну - велосипед...' Помните?!
A еще все сидели в ванной, причем на опущенном стульчаке, причем в темноте - и светил там только красный фонарь... Догадались? Обычное дело - печатали фотографии. Вся наша жизнь на этих черно-белых фотографиях, отпечатанных собственными руками, а не бездушным дядькой из Кодак.. Ну вы же помните, что такое фиксаж?
Девчонки, а вы помните резиночки? Удивительно, но ни один мальчишка на свете не знает правила этой игры!
A сбор макулатуру в школе? До сих пор мучает вопрос - зачем? A я ведь тогда весь папин архив Playboy туда отнес. И мне ничего за это не было! Только мама удивлялась, чего это отец стал так придирчиво проверять мои домашние задания?!

А сбор макулатуру в школе? До сих пор мучает вопрос - зачем? А я ведь тогда весь папин архив Playboy туда отнес. И мне ничего за это не было! Только мама удивлялась, чего это отец стал так придирчиво проверять мои домашние задания?!

А портреты Горбачева без родимого пятна помните? Необычно... А ведь мы еще помним, как Джексон был негром, да еще несовершеннолетним! Тогда это было - обычное дело!

Вообще, очень много такого было необычного: поездки на картошку и разбавленное пиво (не, ну правда было вкусно!), "Взвейтесь кострами бочки с бензином, мы пионеры - дети грузинов" и "Кто курит Яву и Пегас, тому любая баба даст" и "Опал - затянулся и упал" ...

Да, это мы были такими, а вот такими мы стали:

1. по ошибке, ты печатаешь свой пароль системного доступа на микроволновке
2. у тебя список из 15 номеров, чтобы связаться со своей семьей, которая состоит из 3 человек
3. ты отправляешь e-mail своему коллеге, что сидит в соседней комнате
4. ты потерял контакт со своими друзьями или семьей, потому что у них нет адреса электронной почты
5. после рабочего дня ты возвращаешься домой и отвечаешь по телефону так, словно ты еще на работе
7. ты впадаешь в состояние паники, если вышел из дома без мобильного телефона, и ты возвращаешься за ним
8. ты просыпаешься утром и первая вещь, которую ты делаешь - подсоединяешься к Интернет, даже до того, как выпьешь кофе
9. ты склоняешь голову на бок, чтобы улыбнуться: -)
10. сейчас ты читаешь этот текст, ты с ним согласен и улыбаешься
11. еще хуже, ты уже знаешь, кому ты перешлешь это сообщение
12. Ты слишком увлечен, чтобы заметить, что номер 6 в этом списке
отсутствует
13. тебе понадобилась лишь секунда, чтобы пробежать еще раз по Сообщению и убедиться, что номера 6 действительно нет



_________________

Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: KATRIN від 07 Травня 2010, 00:27:04
 
 Дуже цікава тема !!!! До якої в мене "руки не доходили".А тому, автору -плюс :bouquet:
 Отож,все,що написано вище -у мене теж було.Чогось більше,чогось менше.Зараз може всього і не пригадаю,та хочеться почати свою розповідь дещо специфічно-як автобіографію.Надіюсь ,вам буде цікаво  :)
  Народилася я 22 квітня.У день народження великого вождя.Слово ВОЖДЬ,мене бісило з глибокого дитинства,бо чомусь асоціації були із "вождьом краснокожих".Бо так мені казав старший брат,що вождь-це вождь індєйцев :=) Отож,коли я народилася,старшого брата прийняли в піонери :) У хаті була невимовна радість,бо у брата і сестри тепер була ще маленька сестричка.За порадами "добрих людей",мене мали назвати або Уляна,або Лєна,або Володимира :=) Та мама із татом завжди були далекими від радянських традицій ,і дотримувалися( прихованих ) традицій своєї родини.А саме-посвячення паски у Великдень,хрещення дітей,і т.д.А тому,мама вирішила запитати сестру із братом,як би вони хотіли,щоб мене назвали. Відповідь була неочікуваною...Вони захотіли,щоб мене назвали так,як радістку КЕТ,із "Сімнадцять миттєвостей весни".Так я стала Катериною.
 У садочок я не ходила.НІКОЛИ.Певний час,я сиділа із бабусею,яка до речі була зовсім неграмотною,та мені такого нарозказувала за війну,москалів,німців,і бандерівців,що не вміючи ще читати,я уже трішки володіла історією свого краю.Коли бабуся захворіла,я сиділа в хаті сама.І читала,читала,читала...Як Ленін :=) Бо не мала що робити.Потім мене мама трохи почала пускати на вулицю до дівчат старших.Якраз тоді,коли мені виповнилося 4 роки.І поки мама з татом були на роботі,я вганялася по Підгорецьких будовах,разом із своїми,майже однолітками.Брат на той час уже вчився у далекій Ризі( там родичі живуть),а сестра сиділа по бібліотеках :) А потім настало 1 вересня.Привели мене до школи,і я була шокована від того,що більшість дітей плакали за мамами,а я ні :unknow У першому класі мені було не цікаво,бо я вже вміла читати і писати(навчилася сама,ну і не без допомоги старшої сестрички).Наприкінці грудня,я важко захворіла.Мама працювала в ту ніч у нічну зміну,коли мені стало сильно зле.Тато з Наташкою,викликали швидку..Як мене везли-не пам"ятаю,та потім чула від лікарів,які казали мамі-ще би 15 хвилин,і все...Я не знала,що таке все,але дізналася у тій таки лікарні-коли у інший світ відійшла дівчинка,десь мого віку.Я чула,як плакали медсестри,і весь час за неї розказували все хороше...Після цієї хвороби,я не ходила до школи певний час,а вчителька приходила до нас до дому.Та попри всі негаразди,я успішно закінчила перший клас.А далі було літо,олімпіада,під час якої я сильно вболівала за Сергія Бубку,і...вокзал,смітник,і циганська хата.ТАК-ТАК...Почну із вокзалу.Моя мама працювала на ЗД станції "КАЛУШ" товарним касиром.А тому,я постійно хотіла до неї на роботу.Я сідала на автобус-вірніше мене ,підсаджували,бо була дуже мала,і не могла залізти у великий жовтий автобус.Потім я персідала на "одиничку", і їхала на вокзал до мами.Там я( в конторі),друкувала на машинці,купляла у кіоску журнали і газети,читала,а ще їла у кафе "Зустріч",або в ресторані "Десертний".Потім я їхала до дому,і прибігала на циганську будову(продана хата моїм сусідом циганам),де ми з подружками грали у "магазин".Поряд із циганською хатою,був смітник,де люди викидали старі баняки,биті миски і кружки,і всяке барахло,яке нам би стало у нагоді у нашому "магазині".Смітник ми називали "заграниця".  :=)
  Продолженіє слєдуєт... ;)
Відповідь від: 06 Травня 2010, 23:43:54
Що найбільше запам"яталося,це те,коли у країні був траур.Хоронили секретарів ЦК.Як я сі тішила  :) До школи не треба було йти  :D Для мене це був страшенний кайф,бо мені було дивно,чому "усі" плачуть,а я і мої батьки ні :unknow ;) а ще ,що ми не ходимо до школи  :)
 Згадую початкові класи-це до політичної теми.Якось мені однокласниця,така собі Свєтка,шепнула на вушко таку річ:"Ти знаєш,лиш нікому не кажи,але я не дуже люблю Леніна..." Я його не те що не любила,я його ненавиділа.Але про це Свєтці не сказала. :P А ненависть у мене була до нього тільки через те,що мені нав"язували любов до цієї особи.І я собі думала-чому я маю його любити тільки через те,бо щодня мені про нього у школі торочать вчителі? Якби Свєтка знала,що у той час,я уже слухала на магнітофоні "Весна" пісні Гулько,вона б мабуть, і не зрозуміла мене.Я й сама не розуміла себе.Бо брат із Латвії мені привіз магнітофон,і одну-єдину касету-Міхаїл Гулько,Таганка...Я знала усі пісні без пам"яті...."Із Калимского бєлого ада,шлі ми в зону в марознам диму,я увідєл акурачєк с красной памадой,і рванулся із строя к нєму..." Я слухала ці пісні до тих пір,поки мама не заховала касету...Натомість мені принесла звідкись іншу...І ті пісні я знаю до нині на пам"ять...-"Моя Україно,ти матінко рідна,неси людям щастя...","Як я садила айстри білі,ти помагав мені садить.З тих пір я мрію про кохання,з тих пір душа моя болить...","Повіяв вітер  степовий...", і багато інших...
 Ще продовжу :)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 07 Травня 2010, 04:16:05
Про Леніна - це мені дуже знайомо і близько. Я на той час не знала чи це саме його особа мене дратувала чи те, що з нього зробили цукерочку. Та, коли мене вчителька насварила за дирку від стирання клякси в 2 класі, я спитала про те, що робив Ленін зі своїми кляксами. На, що мені відповіли, що за весь час навчання Ленін не поставив ні одного ляпу. Так же не буває  :o! :). Потім виявилось, що він ще й ніколи не пукав (пардон), не бігав і багато чого ще не робив. Ну не могла я вірити у те, що було якимось не правдивим і не природнім. Та ще й, правильно написала Катрін, насильно нав"язаним. Я легко захоплювалась Бонівуром, Щорсом, Чапаєвим, але аж ніяк не Леніним.
  А коли помер Брежнєв у мене не було радості від "додаткових канікул". Бо, нечаянно почула розмову двох вчительок, що тепер буде війна без Леоніда Ілліча. Тому було моторошно і страшнувато. Наступні секретарі ЦК певно дуже сумували за попередником, бо один за одним відправлялись слідом - не встигала толком і прізвищ ще вивчити. Правда, після смерті котрогось із них перестали ходити по кінотатрам і питати чому ти не в школі, а на сеансі. То пом"ятаю. А ще "безалкогольні" весілля...
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: yurko від 07 Травня 2010, 08:44:06
Коли помер Брежнєв я якраз був у садку (взагалі то я як Катрін там майже не був). Нам сказали: "Діти, віддайте самокати, не бігайте і не галасуйте, бо наш вождь помер!"
Було на стільки дивно, що запам'яталося. А як прийшов додому всі родичі і сусіди вже слухали радийо з-за "паркана". У нас був ВЕФ куплений за якісь талони чи чеки у валютному магазині. І той веф ловив хвилі в таких діапазонах які не глушили.
Пам'ятаю, дуже дивувався, як то з-за паркана?
Ще пам'ятаю Чорнобиль. Ми теж були в курсі, ну може не 26-го а 27-го дізналися. Чогось мене у ті дні боліла голова (чого зазвичай дуже рідко бувало) і на сонці було важко. Таке саме зі мною було у 80-якомусь році, коли був парад планет. Дивно, але мені було важко перебувати на дворі. І ті самі симптоми. :duvno
А у першому класі один з однокласників на запитання вчительки: "Чому київ столиця України?" відповів так "Тому, що там засідають наші президенти"
Як всі лахали  :=)

Мдя.
Вийшло, що правий був  :)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Gorec від 07 Травня 2010, 12:30:49
Наступні секретарі ЦК певно дуже сумували за попередником, бо один за одним відправлялись слідом - не встигала толком і прізвищ ще вивчити. Правда, після смерті котрогось із них перестали ходити по кінотатрам і питати чому ти не в школі, а на сеансі.
Після Андропова. 
 А без алкогольні весілля то була комедія,- всі пили виключно мінералку і солодку воду, але чомусь до закінчення весілля робилось декотрим навідь зле. :) :)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 07 Травня 2010, 21:00:23
але чомусь до закінчення весілля робилось декотрим навідь зле.
Так в солодкій воді і мінералці ж бульки. От і набулькались  ;).
А ще нам розповідали, що нас познаходили в капусті чи лелека приніс. А зараз в кожному дитсадку дітки уже знають, що вони народились з животика маминого...
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ulgur від 07 Травня 2010, 21:05:37
Цитата: Gorec від Сьогодні в 13:30:49
але чомусь до закінчення весілля робилось декотрим навідь зле.
Так в солодкій воді і мінералці ж бульки. От і набулькались
Ні просто українські шлунки багато сала і м"яса  без 100грам не перетравлюють :)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 07 Травня 2010, 21:06:13
Ага, ще згадала, як до нас приходили тьоті з Держстраху. І у мене трусились коліна, бо я думала,що вони прийшли лякати, наводити страх державний.
І "останні новини" мене дивували. Чому на наступний день вони знов були в ефірі, якщо вони - останні?!
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: yurko від 07 Травня 2010, 21:12:26
Я тих тьоть називав "Приходила страшна тьотя". А по російськи "Держстрах" буде знаєте як?
"Госужас"  :-D
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: gaar від 07 Травня 2010, 21:42:21
І у мене трусились коліна, бо я думала,що вони прийшли лякати, наводити страх
А я боявся циганів  :o 
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Alexander від 07 Травня 2010, 22:08:03
мене як приняли в піонери,я написав на свому галстуку великими літерами MARLBORO, чорнильною ручкою,кулькових тоді ше не було
а воно все поростікалося,а я то виправляв,короче получився надпис на цілий галстук :=)
мене потім на лінійці перед всією школою стидили,мол продався буржуінам,а я всего три слова знав по закордонному :)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: May від 09 Травня 2010, 00:13:35
Я ніколи не боялася циганів.
Мені з дитинства розяснювали - що всі нації і раси рівні, і жодна нічим не краща за іншу.
І в тому я переконана по сьогоднішній день.
Але виховання багато в чому залежить від атмосфери в сімї.
Коли, в класі другому-третьому, ми разом з вчителем групи продовженого дня пішли розносити бюлетені для пеорепису населення на вулицю Л. Українки (колись циганська вулиця), всі мої однокласники порозбігалися, коли з хати вийшов старий циган. Вони в паніці почали ховатися один-поза-другого по всьому подвірю. Я  стояла в цілковитій розгубленості і відверто не могла зрозуміти дій своїх однолітків. Старий циган , оцінивши ситуацію, - нічого не сказав. Тільки, закінчивши розмову з нашим викладачем, попросив зачекати декілька хвилин. Після чого він виніс з хати намисто і подарував мені, як він пояснив  - за сміливість. Я не могла зрозуміти - в чому ж моя сміливіть. А пізніше- я ні як не могла зрозуміти - чому мої однокласники просять мене поносити те намисто, якщо їм настільки неприємна людина, яка була його попереднім власником. Парадокс ....
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Alexander від 09 Травня 2010, 00:50:57
колись були для дітей страшилки: цигани і міліція,а до них був БАБАЙ :=)
И вот папа с мамой грозят: ешь кашу, а то придет циган и заберет в мешок,
(как вариант: придет милиционер и заберет о отделение :=)
Але виховання багато в чому залежить від атмосфери в сімї.
тут Май ты права,скажу так, родители практически расписываются в том, что их собственный авторитет для ребенка ничего не значит - вот и приходится звать бабая,цигана,милиционера.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: gaar від 09 Травня 2010, 09:20:14
що всі нації і раси рівні,
Ага ніколи небачив цигана лікаря,еврея який просить милостиню  :=)  :)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Alexander від 09 Травня 2010, 11:32:16
Ага ніколи небачив цигана лікаря,еврея який просить милостиню
специфіка виживання національностей,яких віками просто знищували,-одні відгородилися від решта людей шоб вижити,другі навпаки почали займати домініруючи позиції (лікарі,банкири,ювеліри,шоб також вижити)
і шо немаловажно,і ті і другі немали своєї землі,де би вони були в себе дома,іх доля роспорошила по всьому світу,добре шо взагалі вижили.
а ти кажешь -цигана лікаря,нащо то йому треба :=)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: gaar від 09 Травня 2010, 15:05:07
специфіка виживання національностей,яких віками просто знищували,
Дай лінки які націі знищували віками циганів?
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Alexander від 09 Травня 2010, 15:38:59
за 2 хв. три знайшов
http://ru.wikipedia.org/wiki/Геноцид_цыган
http://romanology.livejournal.com/1405.html
http://www.avtonom.org/old/print.php?nid=1359
можу ще десять нарити,якшо тебе в гуглі забанили :=)
про євреів надіюсь ти в курсі.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ЯЯ від 10 Травня 2010, 07:29:14
то не зовсім дитинство - та вперше я її почула по ТБ ще у дитинстві  (http://smayly.net.ru/gallery/kolobok/pictures/Girl_1/17.gif)
http://www.youtube.com/watch?v=5AfTl5Vg73A
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Alexander від 10 Травня 2010, 09:04:21
ааа.... :),памятаю,жовті юбки,чорні стрінгі :-[
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: May від 10 Травня 2010, 10:13:43
ааа.... :),памятаю,жовті юбки,чорні стрінгі :-[
Олександре! Жовті спідничкі - так, але хіба на той час були стрінгі?
Визнаю що такий елемент жіночої білизни (а зараз і чоловічої),  для себе відкрила значно пізніше.

Можливо, ви мали на увазі лосіни?

А ламбада - це було круто!
Памятаю уривочок із російського варіанту пісеньки:

Ветер нам принес
Песню из далеких жарких стран,
Там, где царство грез,
Пляжи и бескрайний океан.
Ветер виноват в том,
Что ритм подхватив,
Он по-свету развеял мотив.
И целует нас тот тропический сон
Подпевает нам аккордион.

Припев.

Ах, ламбада-ритм.... :)
Відповідь від: 10 Травня 2010, 10:10:06
А песни группы "Ласковый май"? Это сейчас они кажутся приторно-сладкими, безвкусными.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Alexander від 10 Травня 2010, 12:34:39
May,може і лосіни(такі були цвітасті),а шо носили під лосінами :unknow,хіба не стрінги.
а може я епоху попутав,і стрінги появилися після ламбади :=)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Alexander від 10 Травня 2010, 15:19:38
а хто в дитинстві "карасикам" до лапок нитку привязував,і жаб через соломинку надував :=)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: yurko від 10 Травня 2010, 16:50:40
Бог милував  :-D
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що с&#
Відправлено: romashkin від 20 Травня 2010, 07:22:24
знайшов де Лалія викладала подібне. Тоді, правда, не прижилось...
http://forum.kalush.info/index.php?topic=688.msg32141#msg32141
http://forum.kalush.info/index.php?topic=4100.msg74489#msg74489
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 31 Травня 2010, 00:37:15
А ще, я пам"ятаю, як вперше прийшла на роботу. І мене вчили працювати на рахівниці. Бо я привикла лише на калькуляторі. І у всіх офісах і магазинах головними були ці дерев"яні "компютери".
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 03 Червня 2010, 21:46:42
А ще - студентські роки - справді були самими "золотими". Крім стипендії мені могли давати не більше 10 крб в місяць. І нам ставало ще й на розваги! Особливо, коли ми навчилися скидатися - могли і хороший одяг купувати і тортики їсти. А у Львові завжди були "студентські" міжміські телефонні автомати, з яких можна було розмовляти безплатно, або кинути лише 1 раз 15 коп. А з булочок по 3 коп такі смачні канапки робились! Ціни тодішніх дискотек не пам"ятаю - або вони були безплатними, або ж за нас завжди платили хлопчики  :-[. Хоча, в нашому навчальному заклді точно вхід був вільний. І ще хлопці при нас не висловлювались "французькими" словами. А зараз самі дівчата не гірше за хлопа можуть розмовляти і не червоніти.
 А які ми "паровозики" робили у Львівських парках - якщо хтось падав, то чоловік з 10 тягнув за собою. А коли залишався останній карбованець - майже завжди він прогулювався, а не проїдався. Тому що жилось в гуртожитку, і голодний завжди міг прийти до когось в гості і підти ситим. Дружба гуртожитська якась особлива, не така, коли кожен живе в своїй квартирі.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що с&#
Відправлено: Сонечко+ від 12 Грудня 2011, 18:22:50
А ще в переддень Святого Андрія ми гадали і робили пакості вночі :). У гуртожитку намазували дверні ручки в кращому випадку зубною пастою, в гіршому - ваксою, обсатували лляними нитками вхідні двері, поробивши на одвірках раму з кнопок...А хто був закоханий, писав на листочку 100 реальних прізвищ з ім"ям свого коханого - цілі ватаги ходили по гуртожитку і просили назвати прізвище хлопця на ім"я Лесик, Андрій, Віталк іт.д. :). А потім рівно о 12.00 ночі стояв неймовірний писк в умивальній кімнаті, бо там було єдине вікно, яке не забивалось на зиму, а потрібно було рівно о цій порі підпалити той список і викинути палаючий клаптик за вікно... :)
А у вас як проходило це свято у молодості?
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Кітка_Проня від 13 Грудня 2011, 01:23:34
гадали і робили пакості

тобто так напередодні свята вшановували святого)) ета ґрусна ілі вєсєла? ета.. ета пічяльна.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ksenya від 13 Грудня 2011, 10:35:20
А у вас як проходило це свято у молодості?
І в нас в гуртожитку проходило подібно, але, думаю, все ж з меншим ентузіазмом... Пакості нікому не робили - робили нам ( постійно хлопці комусь двері знімали .. :) ) В нас був великий ажіотаж з листочками, на яких просили написати чоловіче імя. Вже не памятаю скільки мало бути листочків ...  :pardon Але всі їх тре було поставити в ніч з 12 на 13 під подушку і зранку одне витягнути. Отак колись дізнавались імя судженого ;)  :D Інші "гадання" вже не дуже памятаю  :-[ , але було весело, бо головне було не в результаті, а в процесі! мммм....ото були часи! безтурботні і веселі. Поки що погоджуюсь з думкою, що студентські часи найкращі  :agree
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ksenya від 13 Грудня 2011, 16:59:09
Жах! Я тільки сьогодні побачила цю тему  :-[ І лише щойно все перечитала  8) Ностальгія... Багато чого я не памятаю (або не застала  :unknow ), але знаю з розповідей брата. Якраз недавно сиділи з ним і братовою і згадували, хто що з дитинства памятає :)....
Він найперше згадав довгі черги в молочний магазин  :=) і "пробіжки" в молочну кухню...
Жуйки Турбо памятаю. У нас навіть була колекція фантів. І ще згадала жуйки, в яких на фанті такий дядько з довгим носом (там на відео видно). А потім були Лав із... Чабел (але то вже десь в молодших класах). Ще були якісь жуйки з гоночною машинкою на обгортці.
Колись дуже любила цукерки батончик :) Памятаю молоко і кефір з кришечкою з фольги. Печенько в магазині або морські камінці ( ;) ) насипали  у паперові кульки... І ще були цукерки олівці - їх їли лише з обгорткою ;) (це тому, що вона так прилипала...)
З усіх магазинів найбільше спогадів про той, де зараз Фаворит. Там у кондитерському відділі була така коса вітрина з дзеркалом !!! І кількість цукерок здавалась у два рази більшою!
Коли ходили на вулицю, мами з вікон так викрикали! (кликали додому :) ) Коли зараз таке почуєш? :unknow....
Відповідь від: 13-12-2011, 15:51:09
Шукала відео, яке колись бачила про радянське дитинство, поки що знайшла отаке:
ПС. А отака гра "За рулем" у нас і досі є :P
http://www.youtube.com/watch?v=WhLLnbPoJvs
Відповідь від: 13-12-2011, 16:19:37
А тут все б нічого, але музика, як на мене, не в тему :(
http://www.youtube.com/watch?v=jne7t5zNSBQ
Відповідь від: 13-12-2011, 16:40:33
А ось те, що я шукала (здається  :-[ )
http://www.youtube.com/watch?v=Z72_zyR_hUE
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ksenya від 29 Грудня 2011, 16:39:53
отут гляньте, тут є такі листівки, як в дитинстві (у моєму принаймні :-[) були
http://history-life.ru/post142670373/
а оцю я памятаю ... :)
(http://i015.radikal.ru/1012/3f/531ae11c3389t.jpg)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ksenya від 06 Січня 2012, 12:33:08
Зроблю маленький "внесок" в цю тему. В мене вдома ще є радянські новорічні кульки :) Дивіться
[smg id=2370]
[smg id=2369]
[smg id=2368]
Не знаю чи тут щось побачите, але
[smg id=2367]
[smg id=2366]
[smg id=2365]
[smg id=2364]
П.С.Вибачте за якість фото  :-[
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Рибка від 06 Січня 2012, 13:11:54
Але класні в мене в мами є ще також пару штук ,в бабці були такі ще мальовані але десь дорога родина порозтягувала. А у Юрчика ще десь є іграшки від бабці, ще за Польщі. Потім сфотографую і виставлю :)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: DVania від 06 Січня 2012, 13:26:27
В моєї бабці такі як на першій і останній фотці теж були.але коли продавали її хату про них забули і вони там і залишилися.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: informator від 06 Січня 2012, 17:51:06
В мене також використовують ще радянські іграшки, та й взагалі, думаю, їх мають ще багато родин.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Alexander від 06 Січня 2012, 21:52:31
 :)
ще радянський прайс
(http://s007.radikal.ru/i302/1201/c8/ec0b46c3318c.jpg)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що с&#
Відправлено: TRITONOS від 09 Березня 2012, 00:22:40
А без алкогольні весілля то була комедія,- всі пили виключно мінералку і солодку воду, але чомусь до закінчення весілля робилось декотрим навідь зле.
Так в солодкій воді і мінералці ж бульки. От і набулькались
Ні просто українські шлунки багато сала і м"яса  без 100грам не перетравлюють
Внесу і свої 5 копійок. На безалкогольних весілях "пили" так: береться грілка (коли виходить повітря видає веселий звук) заливається міцним самогоном і вішається десь на ногу чи на поперек(в подробиці монтування не вникав) береться довга тоненька еластична трубка, запихається в грілку(як - не знаю. бУЛИ СПОСОБИ) протягується під сорочкою і виходить біля коміру. Як біля коміру фіксується для мене тоже загадка. На весілях випадки були поодиничні(тому що дорогоцінною спиртякою ділитися ніхто не хотів). Коли ніхто не бачить - взяв трубочку із -за коміру, потягнув, щось заїв і пішов в пляс. І люди яким на весіллях зле ставало були і самими жадними.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 22 Жовтня 2012, 00:38:54
А ще я пам"ятаю улюблену у той час передачу " В гостях у казки" з тьотьою Валею і "Хочу все знати" та мамину - "Кабачок 13 стільців". І всі разом ми любили "Новорічні вогники", "Клуб кіномандрівників", "У світі тварин".
А от КВН вижив :), тобто реінкарнувався
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 30 Жовтня 2012, 00:03:35
А ще у нас була цілодобово гаряча і холодна вода :hot! Вулиці - освітлювались.

А у школі нам у молодших класах на перерві давали молоко у столовій - дбали про кальцій у нашому зростаючому організмі. І на великій - сніданок(зараз, слава Богу, сніданки також дають :)).
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 04 Лютого 2013, 16:20:11
Мій перший фотоапарат був "Смена 8", потім "Смена 9", а ще пізніше "Зеніт Е". І фоткала я в основному на плівку 64, хоча мала і 32 і 138(здається чи може 132)....Завжди були в запасі кілька бутилок для розведення проявника та фіксажу, ванночки різних розмірів,...Найважче - це було затарабанити у ванну з шафи фотозбільшувач...
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Amateyr від 04 Лютого 2013, 17:15:31
Мій перший фотоапарат був "Смена 8", потім "Смена 9", а ще пізніше "Зеніт Е". І фоткала я в основному на плівку 64, хоча мала і 32 і 138(здається чи може 132)....Завжди були в запасі кілька бутилок для розведення проявника та фіксажу, ванночки різних розмірів,...Найважче - це було затарабанити у ванну з шафи фотозбільшувач...
Ага, і вся ванна в червоному світлі.... ото було інтересно :)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 04 Лютого 2013, 20:03:54
Так. По 3-4 години безвилазного фоточаклування. А потім всі столи, які є у квартирі були заставлені "новонародженими" фотографіями, які висихали до ранку. Які згодом відправляли  для вирівнювання по книжкам.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: yurko від 04 Лютого 2013, 21:09:07
І всьо смерділо закріпником  :D

Але якби не любительська фотографія ми б з Рибкою не познайомилися  ;)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ksenya від 13 Лютого 2013, 23:43:58
Згадала про дитячі пюрешки фруктові :) м-м-м..памятаете такі в скляних маленьких баночках, як майонез  ... :) так їх любила! Гм..і зараз би не відмовилась ;)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: chuck від 14 Лютого 2013, 09:11:21
Але якби не любительська фотографія ми б з Рибкою не познайомилися

електроглянцеватель — чудо техніки )))

(http://www.fenj.ru/wp-content/uploads/2011/02/36.jpeg)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: yaro my від 26 Лютого 2013, 00:38:16
Чудо техніки, ага.
Скільки ночей недоспав, глянцуючи фотки точно на такому.
 Інколи все ж прилипали, приходилось відмочувати.
 Потім повторно сушити.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: gaar від 15 Вересня 2013, 10:36:28
BIH http://terwik.livejournal.com/45404.html    у хмельницькому зберегли жабок.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: yurko від 15 Вересня 2013, 10:57:09
Та там взагалі зберегли фонтан!

А у нас яма з сміттями  :-[
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 22 Жовтня 2013, 21:36:53
А я щось сьогодні пригадала час, коли тільки-тільки з"явилось "Юпі". Як ми тоді його всюди на вечірках розводили і раділи життю. Хоча із натурального у ньому був лише цукор). А ще у голові навіть крутяться фрагменти реклами: "Вода была прозрачной, без цвета, без вкуса, без запаха...". А зараз того "Юпі" купа лише з бульками і називається по різному - то Олімпія, то Живчик, то Росинка. А суть-то та сама.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 24 Жовтня 2013, 16:47:38
(http://content.foto.mail.ru/community/ya_devyshka/_groupsphoto/i-2569.jpg)
Записки, які ходили по класу - то було "круто" :). Особливо мені запам"яталась перехоплена вчителькою і прочитана вслух така цидулка (і чого ми писали, коли можна було просто на словах спитати\сказати? А, ні - так цікавіше і таємничіше :) ): "Ти як прекрасна троянда, як гірська орхідея, ти моя кицінька, моя рибка, моя кізочка, моє мишенятко і т.д." Як виявилося, однокласниця сказала своєму другу, що пробачить його тільки тоді, коли він підбере до неї 100 компліментів-епітетів. І він таки підібрав)))).
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ksenya від 24 Жовтня 2013, 20:05:25
Г,як гарно :)
Ми теж записочки передавали... Гарно було. А в молодших класах були анкети для друзiв )))) в мене досi моя збереглася :)  :-[
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: DVania від 24 Жовтня 2013, 20:16:30
(http://img841.imageshack.us/img841/1462/l8q6.jpg) (http://www1.freeonlinephotoeditor.com/)
А тепер ми використовуєм мережу щоби інші дізналися про те що у нас було чудове дитинство. :) ;)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ББА від 03 Листопада 2013, 21:28:58
а я думаю , що різні тряпки і прялки - є цікавий спогад , але але на даний момент хочу згадати людину .

тим більше що скоро в неї день народження     :(     :(     :(

Людмила Марківна Гурченко (* 12 листопада 1935, Харків — † 30 березня 2011, Москва)

http://www.youtube.com/watch?v=T2fw5tcU2rg
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: yaro my від 04 Листопада 2013, 00:54:44
А мені захотілось пригадати її в фільмі "Небесні ластівки":http://www.youtube.com/watch?v=jstFpBJQtdE
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 09 Січня 2014, 01:55:07
ось у таке ми грали не лише на шкільних подвір"ях, а й біля дому. Стрибали через резинку (у нас були популярні 4 рівні. Останній - на рівні талії мало хто проходив) :)
[smg id=5839]
А такі конструктори я також пам"ятаю. Справді, лего "відпочиває":
[smg id=5827]
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: doktor-maks від 09 Січня 2014, 03:47:57
кефир 0,5л и крышечка серебрянная с зелеными полосками
Кефир - "Гостья с бодунища из будущего"
http://www.youtube.com/watch?v=PTYKhj4wlck
увы - тот кефир уже в прошлом
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 09 Січня 2014, 15:39:40
І не тільки кефір. Простокваша ще швидше не лише стала "не та", а й взагалі її не стало. А вершки...Найсмачніший спогад дитинства - питні вершки із здобною булочкою)))
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: yurko від 09 Січня 2014, 16:29:20
А я в дитинстві нічого кисломолочного не їв, тому не можу розділити з вами спогади  Сумний

Правда пам'ятаю, як дідусь приносив з гастроному на калійному сметану у баночках. Ставив її у холодильник, а зранку гумовою трубочкою спускав з дна банки воду і їв уже "сепараторну"   :)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: yaro my від 12 Січня 2014, 02:39:13
Неелектронна вичислювальна машина, або як тепер кажуть - девайс, чи гаджет:
(http://bigpicture.ru/wp-content/uploads/2014/01/sovietschool12.jpg)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: americano від 12 Січня 2014, 02:53:37
(http://cs14110.vk.me/c617731/v617731052/e29/HDzCahT3OnY.jpg)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 12 Січня 2014, 21:13:36
То - логарифмічна лінійка. Я по такій не вчилася. У нас взагалі був експериментальний клас і ми замість логарифмів вивчали алгоритми. А у технікуму прийшлось ще раз вчити ті самі алгоритми і самому доганяти логарифми(.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Alexander від 16 Січня 2014, 17:57:23
Ліаз ))))
(http://s017.radikal.ru/i405/1401/1b/fed9c1d2dc91.jpg)
Відповідь від: 16 Січня 2014, 17:52:37
хто на такому катався :)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 16 Січня 2014, 18:09:28
Я :). І використані талончики викидала у ту корчневу "скриньку".
Навіть пам"ятаю як стояло крісло кондуктора-контролера біля задніх дверей...Я любила на ньому сидіти маленькою. Але не довго - бо мене закачувало ззаду і я бігла на перед до мами)).
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Alexander від 16 Січня 2014, 18:15:44
як його кидало на ямах, :=)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 16 Січня 2014, 18:17:31
так, справжні авто-атракціони були. Гуп-гуп і всього лише за 5 коп ;)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Alexander від 16 Січня 2014, 20:56:30
крісла в Ліазі були затянуті шкірою молодого дермонтина :=)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 16 Січня 2014, 21:15:10
а в середині - під дермантином щось таке як паралон тільки більш щільне. :=)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Alexander від 16 Січня 2014, 21:20:50
а в середині - під дермантином щось таке як паралон тільки більш щільне.
жовте таке :) можна було нащипати і комусь потім за шиворот натрусити :=)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ББА від 16 Січня 2014, 21:37:35
а в середині - під дермантином щось таке як паралон тільки більш щільне.
жовте таке :) можна було нащипати і комусь потім за шиворот натрусити :=)

тепер уже знаю хто ці крісла понівечив   :)   ще памятаю що коли заходиш в ліаз в задні двері то зразу наліво був такий собі трикутничок - любив займати його навіть якщо автобус був пустий . правда якщо їхали з села і народу мало було то інколи водій мчав як божевільний і на ямах автобусом так трясло що два рази я цілком серйозно ударився до стелі автобуса . потім пересідав поближче до переду   :)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 16 Січня 2014, 21:45:00
гг
235 - за  принято
матерних слів я тільки два знаю, хто більше знає
я у Львові на будові проходила виробничу практику - тому знаю їх набагато більше  :-[. Таких у Калуші я і не чула була ніколи :=)
Пам"ятаю як "хіміки"(тобто бригада відробляючих зеків) розповідали про вчительку, яка пішла по свіжо вкладеному бетону. Як вони її "виспівували". А вона, обернувшись, видала більше 100 різноманітних матерних вислови (казала потім, що на цю тему писала дисертацію). То ті хіміки завмерли, а потім дуже обережно витягли її з бетоту, опустили на асфальт, ще й обтрусили шанобливо. О, яка сила слова була ;). Напевно раніше жінка, яка так висловлювалась була великим виключенням. А тепер навіть малі дітлахи уміють не гірше :(.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ksenya від 16 Січня 2014, 21:45:15
Памятаю паралон той  :D
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Alexander від 16 Січня 2014, 21:48:51
ударився до стелі автобуса .
було і зі мною таке :) на ямах підкидало аж до стелі
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 16 Січня 2014, 21:49:23
тепер уже знаю хто ці крісла понівечив 
ні, я тільки заглядала у ті розірвані дірочки  :-[  :)
то зразу наліво був такий собі трикутничок
ага - був, був, я його також любила займати.
два рази я цілком серйозно ударився до стелі автобуса
у Вас зріст 1.9м напевно? Тоді у пазиках було ще важче їздити. Мій високий знайомий часто ставав під люком, щоб стояти, не згинаючись.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Alexander від 16 Січня 2014, 21:59:57
до ліазів по Калуші їздили лази, з такими "ракушками" ззаду :)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 16 Січня 2014, 22:08:03
Я пам"ятаю і ЛАЗи і ПАЗи :). Ну і звісно уже і ЛіАЗи
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ББА від 16 Січня 2014, 22:33:10
у Вас зріст 1.9м напевно? Тоді у пазиках було ще важче їздити. Мій високий знайомий часто ставав під люком, щоб стояти, не згинаючись.


та це якраз розказую про випадки , коли їхав на ближні села - і водій на швидкості залітав у ями , а резонансом підкидувало тих , хто був позаду , до самої стелі . я тоді ще "недорослем" був - років 10-13 мав
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 16 Січня 2014, 22:37:50
а-а-а :). Я на села рідко їхала в дитинстві - хіба на Брошнів. І то трималась обома руками за обидві ручки на сидіннях)).
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 14 Червня 2014, 17:19:23
Щось мені ціни сьогодні стали пригадуватись:
1 копійка - коробка сірників чи стакан газованої води без сиропу.
2 копійки - зателефонувати по таксофону чи виріб №2.
3 копійки - стакан води з сиропом.
4 копійки - зателефонувати дівчині і 1 раз не туди потрапити.
5 копійок - маленький стакан насіння соняшникового.
15 копійок - вершкове морозиво
20 копійок - пломбір у вафельному (чи картонному з паличкою) стаканчику, а з верху - кругла етикетка
22 копійки (потім по 28 коп) - Львівський шоколадний пломбір-ескімо
56 копійок - один долар.
80 коп - мій улюблений брелок у вигляді пухнастої чебурашки (чи то Віні-Пух був - уже забула - пам"ятаю лише форму тулуба)
2.87, 3.62, 4.12 - три пляшки горілки.
1 карбованець - проїхати на приватнику по Львову у любому напрямку
2 карбованці - проїхати по Львову вночі
10 карбованців - проїхати на таксі у Львові саме з автовокзалу на ж\д вокзал (але, якщо вийти на трасу і спіймати приватника - то буде той же 1 крб)
19 крб - студентська ковбаса (бє - один лиш раз узяли)
22,5 крб (здається саме так) - лікарська ковбаса
30 крб - стипендія у технікумі
34 крб - підвищена стипендія
37.5 крб - підвищена стипендія на останніх курсах
3 тисячі  - "Запорожець"
5 тисяч - "Жигулі".
10 тисяч - "Волга".
1 мільйон - нема такої цифри ;).
300 мільйонів - населення СССР
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що с&#
Відправлено: gaar від 14 Червня 2014, 18:11:21
2.87, 3.62, 4.12 - три пляшки горілки.
Ти памятаєш горілку в тих цінах? в яких роках то було? напевно твій дід тобі розказав то
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: DVania від 14 Червня 2014, 18:46:36
 ;)  Сонечко + ,скільки вам тоді років було(не смію питати,але питаю :) ) ,що ви вже виробом ном.2 цікавились?
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 14 Червня 2014, 22:55:22
напевно твій дід тобі розказав то
не дід - дядя Саша))). І рік то був приблизно 1985 плюс мінус 2 роки.
Відповідь від: 14 Червня 2014, 22:53:09
що ви вже виробом ном.2 цікавились?
Я ним ще й досі не цікавлюсь ;). Але пам"ятаю як старші хлопці у під"їзді розповідали))). А ще вони любили надувати для нас молодших школярів і дошкільнят продовгасті "кульки" і казали, що ті кульки особливі - вони виріб номер 2))).
(не смію питати,але питаю  )
не вірю))) ще як смієте ;)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: yurko від 14 Червня 2014, 23:03:32
Розчехлила все по поєдинках  :=)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ББА від 31 Липня 2014, 23:56:41
+

(https://pbs.twimg.com/media/Btkvk6dIYAAlGrU.jpg:large)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 15 Грудня 2014, 20:12:11
Пригадую, яка то була розкіш новий "Електрон" з "японською трубкою".
Ага. Я в той час якраз у Львові навчалась. Пам"ятаю як деякі діловиті студенти не погано заробили на тих телевізорах)). А ще пам"ятаю касетні магнітофони "Карпати". Правда, у мене був "Томск" і не гірший за "рейтинговий" :). А ще були популярними японські фірми "Шарп" і здаєтья "панасонік". З меблів пам"ятаю більшість старались дістати "Оксамит" чи "Гуцулку", інколи "Калину".
У мої шкільні роки тато також виписував "Зоря Прикарпаття", а я "Зірку". Всюди тоді світили зорі :). І на грудях у школярів також. Правда, піонерську зірочку я уже забула - пам"ятаю галстук, у якого чомусь дуже швидко кінці ставали погризеними і значки жовтеняцькі та комсомольські.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ББА від 16 Грудня 2014, 01:44:35
Пам"ятаю як деякі діловиті студенти не погано заробили на тих телевізорах))

а я жив в гуртожитку , де ці телевізори клепали . гуртожиток номер 5 політеху - дуже багато хто там складав телевізори .
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Сонечко+ від 17 Грудня 2014, 02:39:51
А ще, я пам"ятаю, як мене навчали, що чай треба пити не витягаючи чайної ложечки з чашки. Мене страшенно дивував такий ритуал етикету)). Скільки я потім не приглядалась до сюжетів фільмів де відбувались світські застілля - ніде такого не бачила крім як в деяких радянських кінострічках.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ББА від 21 Січня 2015, 20:37:28
 Однажды ты постареешь и не заметишь этого
    Старость придёт к тебе молодому и здоровому, тихо зайдёт в комнату, молча сядет в твоё любимое кресло, устроится поудобнее, поправив подушки и начнёт ждать. Ждать пока ты её заметишь. Тебе и в голову не придёт, что она уже пришла, ты ведь молодой, здоровый, только начал жить во всю силу. Только получил работу и съехал от родителей. Машину купил, старенькую, но на ходу, женился или собираешься, закончил училище или университет, открыл холодного пива, включил компьютер, хочешь плюхнуться в любимое кресло, чтобы наконец пожить, да фигушки, место занято.

    Старость придёт к тебе в дом и убьёт твою молодость. Задушит ту птицу свободы, ради которой ты рвал все оковы и безумствовал. Убьёт то, ради чего ты ругался с родителями, убегал из дома, попадал в неприятности и набивал шишки. Просто вычеркнет твою молодость из реальности тогда, когда ты уже всё сделал для того, чтобы начать ей наслаждаться. Ты же только взял разбег, накопил немного денег, оставил школу позади, решил, что сам всему хозяин...

Приховано: Показати


    Обидно, но обо всех клёвых вещах, о которых ты мечтал, придётся забыть. Мир вокруг постарел и тянет тебя за собой. Стареньким родителям нужна помощь, деньги надо зарабатывать, за квартиру нужно платить, машину нужно заправлять и чинить, а твоей женщине нужно внимание. Старость взяла тебя за руку и приглашает присесть. По ночам ты начинаешь просыпаться в холодном поту из-за своих взрослых проблем и детские страхи уже не волнуют тебя. Боишься зубного не из-за боли, а из-за счёта, который он тебе выставит. Ты несёшь ответственность. Каждый день ты несёшь ответственность за всё. За себя, за близких, за мир вокруг и вот ты уже читаешь политические новости перед завтраком. Ты думал, что ответственность это весело и это сводится к принятию решений, да не тут-то было. Ответственность заключается в том, что когда случается лажа, а она случается часто - виноват ты. Делал ты что-то, не делал, не важно - ты крайний. И вот ты уже обзваниваешь всех родных перед тем как вечером выпить пару пива, ведь ты уже не сможешь сесть за руль, если нужно будет срочно вести бабушку в больницу. И телефон ты больше никогда не выключаешь. Начинаешь предугадывать все неприятности и капризы судьбы, перед выездом в магазин проверяешь количество оставшегося стирального порошка, держишь дома запас лампочек и твой холодильник похож на кладбище списков дел на день. Ты - старый.

    Да, тебе ещё нет тридцати, но ты уже молодой старик, а ведь есть ещё дети... У кого нет седых волос - у того нет детей. Если дети - цветы жизни, то родители - перегной. Вся жизнь накрывается медным тазом. Больше ничего для себя, всё только для ребёнка, для семьи. Даже твой сон - уже не твой, что уж говорить про твой день. И дети даже не должны быть твоими. Хватает всего одной паре в компании завести детей - всё, молодость умерла. Уже нельзя собраться друзьями как раньше, уже пошли компромиссы и выверты. "А давайте соберёмся мужиками, без баб"- скромно намекает один. "Да, да, давайте мужиками" - поддакивают остальные. Конечно мужиками, потому что если с жёнами, то вот этот-вот притащит и ребёнка, а в прошлый раз было так стрёмно, что уже на всё готов, лишь бы без этой беготни с пелёнками, "как раньше" и все согласны, давайте без баб, будто любимые женщины это что-то плохое. А знаете, кто это предложил? Не обратили внимания? Да это молодой отец и предложил, он сам спит и видит, как бы хоть немного, хоть капельку времени провести "как раньше". Ему вообще паршиво, он любимую женщину предаёт и ребёнка своего, которого он любит. Молодой отец на всё готов за глоток молодости. А его жена? Думаете, она не хочет? Да будь у неё член, вертела бы она на нём всё это материнство, пелёнки, памперсы, плач, больные уши и сопливый маленький нос. Думаете, она не хочет глоток жизни?

    Задыхаются, тонут, бьются в агонии молодые старики - вчерашние дети. Все несут груз своей старости, названный жизнью и каждый несёт в свою сторону. И никто никому не может помочь.

    Да, мы таскаем друг другу мебель при переездах и пьём пиво по пятницам, оглядываясь через плечо (не схватит ли старость, не подставит ли подножку в виде очередного полуночного звонка) и теряем друг друга. Первыми мы теряем одиноких подруг, их мы теряем тихо, они никуда не могут вписаться, не в клуб матерей, не в клуб рыболовов "сегодня без жён", не на посиделки "семьями". Потом начинаем терять холостых парней, этих мы теряем уже громко, со скандалами и после эксцессивных историй. Эти потери мы помним долго, они полны ночных звонков, поездок в больницы, полицейские участки и на разборки с битами в багажнике. Точнее необходимостью таких поездок, а на практике ты остаёшься дома с женой и маленьким больным ребёнком и ещё одним недоступным номером в твоей телефонной книжке становится больше. Жизнь сводит и жизнь разводит, справедливо это и для семейных. Всемирного альянса семейных людей не существует, обязательно или жёны передерутся или мужики друг друга забудут с повышением поздравить или один ребёнок кинет песком в глаза другому. Когда-то старость возьмёт своё.

    И вот ты уже отец семьи. Не Санька, Витёк или Жека, а Александр Олегович, Дядя Витя или Юджин Попов. Юджин Попов, который уехал на другой континент за лучшей жизнью, иногда старость отнимает друзей и так. Как же так, как это получилось, я же не какой-то Дядя Саша, не Александр Олегович, я себя так в шутку назвал год назад, я же Санька, Санёк, я же на концерт хочу и на озеро напиться, жечь костёр до небес и плясать под регги на крыше машины, как же так? А вот так. На концерт тебя шеф не отпускает, квартальный отчёт горит, машина - твоя и она уже стоит дороже твоих ботинок, причём значительно, ты её регулярно моешь и полируешь и как-то стрёмно у неё на крыше плясать, а на озеро ты можешь поехать, но уже один, потому как у тебя друзья по всему миру, ты уважаемый человек, а вот собрать в палатках людей на озере ты уже не можешь, так как все или за тысячи миль или с детьми или у них квартальный отчёт горит.

    И начинаются попытки реанимировать молодость. Отчаянно взрослые дяди созваниваются, оставляют дома беременных жён, берут отпуска и срываются. Срываются в ночь за рулём, за сотни километров, сжигают на круг тонны бензина, только ради того, чтобы ударить молодости в грудь кулаком раз, ещё раз, для того чтобы вдохнуть в её опавшую грудь немного воздуха рот-в-рот, что угодно, только для того, чтобы сердце молодости снова забилось. Ничего не жалеют они. Бегут по льду озёр с удочками, продираются на снегоходах через тайгу с ружьями, весь год тренируются и копят деньги для того чтобы на неделю на велосипедах по Альпам, на плотах по рекам, да хоть к чёрту в пасть, лишь бы на пару вечеров в год в свете костра, прихлёбывая алкоголь из кружек и радостно смеясь, всё ещё Сашка, Васька, Женька... Или как угодно, на любой вкус, вкалывать весь год, чтобы с жёнами и детьми снять домик у моря под Алуштой, вместе рвануть в Турцию или на один длинный уик-энд оказаться в лимузине по дороге в Лас-Вегас. На всё готовы люди ради глотка молодости. И она приходит, является во всей красе, красавица в прозрачных шёлковых платьях, хмельная радость, бесшабашная страсть жизни, яркая тень счастья, пляшущая в искрах костра, скользящая по волнам в солёных брызгах, зажигающая на танцполе в свете огней, сладко дышащая юностью, разбрасывая золотистые волосы по подушке в безумном экстазе.

    На короткий миг молодость возвращается к нам, маяком, разрывающим ночь вечной старости и зажигает наши ледяные сердца. И не только наши. Все дети мира рвут оковы, ломают барьеры и набивают шишки, убегая из дома, грубя родителям и круша правила в попытке добраться до нашей молодости, которая ярко светит им в ночи. Как мотыльки, они летят на свет, обжигаясь и страдая, ударяясь о подростковые проблемы и раннюю старость, готовые на всё, только за один глоток этой молодости. И они его получат. Получат, как и мы, как и миллионы поколений до нас. Не так как казалось и виделось детям, не так как показывают в кино и клипах, но обязательно получат. В этом мире каждый получит свой глоток молодости, потому что истинная молодость вечно живёт у каждого в сердце и никуда не уходит. Никогда.

Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ББА від 02 Квітня 2017, 01:11:50
Великая эмиграция
1850 1939

Миграция началась в Швеции давным-давно. На протяжении Средних веков германские купцы, объединявшиеся в торговые cообщества, были самой крупной иммигрантской группой.  За ними следовали финны, которые стали селиться в Швеции в XVI веке. Цыгане-иммигранты впервые появились в Швеции еще в XVI веке, тогда как валлоны — франкоговорящие уроженцы Бельгии — начали приезжать сюда в конце XVII века — по мере того, как в стране стала развиваться черная металлургия.

Приховано: Показати
https://sweden.ru/migration/
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ББА від 22 Січня 2019, 20:02:48
Так святкували наші предки Водохщі (Йордан) за записами о. Михайла Зубрицького, довголітнього пароха села Мшанець (зараз Старосамбірський район Львівська обл.)

(https://scontent.fstn1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/50458348_791757094508723_500373340775514112_n.jpg?_nc_cat=103&_nc_ht=scontent.fstn1-1.fna&oh=6b67c9d275b6f83690354ac4db0e2941&oe=5CC86793)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Tad від 25 Серпня 2020, 08:12:35
(https://scontent.fhel5-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/51486673_617036048739584_5093730826785390592_o.jpg?_nc_cat=110&_nc_sid=a4a2d7&_nc_ohc=kF97MAMZUCQAX_LPg0d&_nc_ht=scontent.fhel5-1.fna&oh=3f49504a59ccb22a55e9ac51a229d246&oe=5F6BA793)

Знайшов в ФБ , мене там нема , але менi всi вiдомi . То десь так 1978-79 рiк . Може й ви когось пiзнаете  ;)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: gaar від 25 Серпня 2020, 10:56:36
Може й ви когось пiзнаете 
То у всіх так, чи лиш у мене?   :D  (https://i.ibb.co/s9t9MpL/Auswahl-006.png) (https://ibb.co/qYxYPLb)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ББА від 25 Серпня 2020, 12:57:04
у мене видно фотку . ти просто заблокував лишні фотки з форуму .
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: Tad від 26 Серпня 2020, 18:12:19
Ну що , так ніхто і не впізнав наших крупних керовніків Свистуна і Барченка ;)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: gaar від 26 Серпня 2020, 20:59:39
Ну що , так ніхто і не впізнав наших крупних керовніків Свистуна і Барченка
фотиграфії невиджу
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ББА від 27 Серпня 2020, 00:41:19
а зараз ?

(https://a.radikal.ru/a01/2008/58/ddb516c8dc93.jpg)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: gaar від 27 Серпня 2020, 08:01:39
а зараз ?
Свистун верхній правий кутовий.  Усі живі ще?
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ББА від 15 Березня 2021, 14:48:17
http://www.youtube.com/watch?v=16y1AkoZkmQ

Boney M. - Rasputin (Sopot Festival 1979) (VOD)

зі .

Актуальний пріпєв  :

Рас рас -  распутін , два - путін і просто - тін
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ББА від 21 Квітня 2021, 00:58:30
http://www.youtube.com/watch?v=kFBUK-12LfM

Сегодня слушаешь ты джаз, а завтра Родину продашь!
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ББА від 03 Травня 2021, 01:32:04
http://www.youtube.com/watch?v=YZLbi6RKZRg

Аквариум - Мы Стояли На Плоскости (АССА)
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ББА від 10 Жовтня 2021, 20:01:58
http://www.youtube.com/watch?v=iFesklh67X8

R.I.P. Windows XP

Windows XP was released for public in October 25, 2001.

This is recorded from Windows Media Player 9 with "Battery: Randomization" playing the OOBE music "Windows Welcome Music" only found in XP systems

(Windows\system32\oobe\images\title.wma).

XP will be remembered by fans of this music and Microsoft Sam.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ББА від 23 Грудня 2021, 00:27:00
 :good

http://www.youtube.com/watch?v=bApRcL6A4B0

Свержение диктатора Румынии! Казнь Николае Чаушеску!
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: romashkin від 23 Грудня 2021, 08:00:01
з кожним роком такий розвиток ситуації менш ймовірний. народ віртуалізується.
пара випускається онлайн.
Назва: Куточок спогадів (Щоб молодість знала, що старшість мала)
Відправлено: ББА від 23 Грудня 2021, 17:51:20
можливо ти і правий . але може ти і помиляєшся . люди надивляться того компутерного розвитку подій і захочуть це зробити в реальному житті . І буде ще гірше . Про розстріли в школах чи як брейвік в Норвегії ти уже чув .