Вільний форум міста Калушa

Різне => Для душі => Вірші => Тема розпочата: IxIXIxI від 11 Липня 2007, 02:14:09

Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: IxIXIxI від 11 Липня 2007, 02:14:09
Дождь,
Знает лучше всех черты ее лица,
Только никогда не видел он глаза.
Глаза, в которых утонул весь белый свет,
И им подобных в этом мире больше нет.

Когда она танцует время не спешит,
И той минутой каждый смертный дорожит.
Жить
прозрачной каплей на её лицо упасть
к её губам приблизится в последний раз

О! Если б мог бы это сделать только я
Я б отдал все за этот миг, любовь моя

Бог,
Только он такое чудо мог создать.
Красоту ее словам не передать.
Он дал ей все и божью искру от себя,
И пожелал, чтоб между ними выбрал я!

В тот миг я ангела увидел во плоти
тогда, как воздуха, желал её любви
И,
и пусть в огне должна гореть моя душа,
но в день тот я готов был сделать грешный шаг

О, если б только полюбила ты меня,
Я б отдал все за этот миг, любовь моя.

Свет,
Ярче Солнца, ярче тысячи свечей,
Просит сердце рваться из груди моей.
И хочет сердце взвиться в небо и лететь
И на тебя с далекой высоты смотреть…

Смотреть, как ветер твой ласкает силуэт,
Как пишет небо облаками твой портрет!
Нет,
Не хватит небу ни закатов, ни зари,
Чтоб отразиться в нем глаза твои могли.

О! Если б ты могла бы быть моей одной,
Я б отдал все за счастье быть с тобой...

(с)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: IxIXIxI від 11 Липня 2007, 02:15:18
Чого з`являєшся мені у сні?
Чого звертаєш ти до мене, чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповненне бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?
Чого з`являєшся мені у сні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті страждання голосні -
Пісні
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці - минаєш,
Вклонюся - навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.
О, ні!
З`являйся, зіронько, мені
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити
Не жити
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в`яне, засиха, -
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає,
По-людськи вільно віддиха
І того дива золотого
Зазнає, щастя золотого,
Бажаного, срашного того
Гріха!

(с) І.Франко
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: IxIXIxI від 11 Липня 2007, 02:15:35
Уставши от осенней суеты.
Шуршанья листьев, слякоти и ветра
Нашел спасенье в маленьком кафе,
Где в дальний угол сел я незаметно.

Уже горячий кофе принесли,
Закурена вторая сигарета.
Меня мои мечтанья понесли,
В то место, где сейчас бушует лето.

-Я к вам присяду? И подняв свой взгляд,
Увидел я прекрасное созданье.
Такой соседке как не будешь рад?
Во мне проснулись пошлые желанья.

Мы начали неспешный разговор,
Про осень, дождь и про холодный ветер.
Что одиночество - смертельный приговор,
А миг любви, пусть короток, но светел.

Вдруг очень скоро показалось мне,
Что встретил я сейчас родную душу.
Стихи читать ей буду при луне
И счастье это первым не разрушу.

Тот голос, что подобен пенью птиц,
Вдруг начал говорить про сериалы,
Все мужики - клиенты психбольниц,
И что за платье, у ее подруги Аллы.

Себе сказал я стоп! Пора бежать!
И перед нею скромно извинился,
Что я не вовремя вдруг захотел поссать.
И незаметно в осень удалился.

(с)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: IxIXIxI від 11 Липня 2007, 02:15:56
Пусть я кого нибудь люблю:
любовь не красит жизнь мою.
Она, как чумное пятно
На сердце, жжет, хотя темно;
Враждебной силою гоним,
Я тем живу, что смерть другим;
Живу - как неба властелин -
В прекрасном мире - но один.

(с) М.Лермонтов
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: IxIXIxI від 11 Липня 2007, 02:17:07
Не очень нравится мне это...


Не очень нравится мне ЭТО
И не устраивает ТО,
Глазам вдруг стало мало света,
Из сердца в ночь ушло тепло.

Пришло желанье каламбуров
И к одиночеству приязнь –
Разнообразие аллюров
Не удлинит пути на казнь.

Причём здесь "казнь" иль в рифме дело?
Да, нет, глаголю сам с собой:
Душа давно казнила тело,
Но тело выжило – живой!

О ней, узнав, проснулись чувства,
Я вновь очнулся, как от сна,
Блестят глаза и в жилах буйство,
И ощущенье – грудь тесна!

Всего лишь взгляд, но благосклонный,
Полунамёк – и я смущён,
Живу мечтою вдохновлённый,
Ей полон и… опустошён…

Её страшусь и вновь желаю,
То избегаю, то звоню,
Порой себя не понимаю,
За нерешительность виню.

Но снова встречи-расставанья,
Обрывки фраз, немой восторг,
Сомненья, страхи подсознанья –
С ним бесконечный спор и торг.

Боязнь намёка на потерю,
На крах придуманных надежд,
Люблю, но сам в себя не верю,
Как именительный падеж.

Живу в страдательном наклоне,
От восхищения смеясь,
Ей поклоняюсь, как иконе,
И отрекаюсь, возносясь…

Не очень нравится мне ЭТО,
И не устраивает ТО,
А почему? Пример ответа:
Не держит воду решето...

(с)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: IxIXIxI від 11 Липня 2007, 02:17:27
Я помню чудное мгновенье:
Передо мной явилась ты,
Как мимолетное виденье,
Как гений чистой красоты.

В томленьях грусти безнадежной,
В тревогах шумной суеты,
Звучал мне долго голос нежный
И снились милые черты.

Шли годы. Бурь порыв мятежный
Рассеял прежние мечты,
И я забыл твой голос нежный,
Твои небесные черты.

В глуши, во мраке заточенья
Тянулись тихо дни мои
Без божества, без вдохновенья,
Без слез, без жизни, без любви.

Душе настало пробужденье:
И вот опять явилась ты,
Как мимолетное виденье,
Как гений чистой красоты.

И сердце бьется в упоенье,
И для него воскресли вновь
И божество, и вдохновенье,
И жизнь, и слезы, и мечты.

(с) А.С. Пушкин
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: IxIXIxI від 11 Липня 2007, 02:17:38
Прими мои цветы...

Прими мои цветы - невинный дар полей,
Они еще полны, как память, аромата;
На них слеза росы, на них тепло заката.
Прими мои цветы - дар памяти моей!

Когда они, склонясь покорно к увяданью,
Опустят лепестки узорные свои, -
Прими их смерть, как жизнь, внимая их прощанью,
Дыханием своим их стебли напои.

И знай, что для тебя цветы иные всходят,
Иные, полные бессмертной красоты, -
И в песни нежные любовь их переводит...
То память о тебе!.. Прими мои цветы!


(с)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: IxIXIxI від 11 Липня 2007, 02:18:02
Вона...

Така, як всі - босоніж по калюжах,
Промокла під брудним дощем,
Між сірих стін і сірих прерхожих,
Така, як всі, - з накинутим плащем.

Збирала мрії, дотики і миті,
Холодні ранки і пророчі сни,
Обіцяні зірки й волошки в житі,
Така, як всі, втікала від весни.

Хотіла волі, щастя і тепла,
Просила в світу спокою і тиші,
А боса під дощем до нього йшла
Така, як всі, а може, трохи інша.

Любила осінь, вірші й молитви
І дивні очі кольору ночей,
Розмови з небом, з серцем битви,
Така, як всі, - лиш крила з-за плечей.

(с)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: IxIXIxI від 11 Липня 2007, 02:18:32
Весь мир был гнусен и постыл.
Весь мир его сегодня предал.
Он шёл по улицам пустым,
Куда, зачем - и сам не ведал.

Старик-фонарь над мостовой
Ритмично прятался за веткой,
И шаткий конус световой
Был оплетен дождём, как сеткой.

Он сел на мокрую скамью
И, разом всё переинача,
Уже решил про жизнь свою:
В ней всё - сплошная неудача.

Он всё зачёркивал и жёг,
Он истязал себя, как мог,
Почти злорадно: ты ничтожен,
О, ты не просто одинок,
Ты всеми высмеян и брошен!

Но почему-то, как сквозь дым,
Сквозь боль и вымысел недужный
Припомнил вдруг, что был любим
Любовью горькой и ненужной.

Он сам не знал, какой был толк
В нечаянном воспоминанье -
Но это было как глоток
Для воспалённого сознанья.

Её любовь (за что - Бог весть!),
Хоть ничего и не решала,
Но на себе поставить крест
Каким-то образом мешала.

Он встал. Как душу ни трави -
Но злость его почти угасла.
…Она напрасно ждёт любви,
Но любит - всё же не напрасно.

Ведь сил достаточно уже
Сорвать отчаянья завесу,
Когда ты хоть одной душе
Зачем-то нужен до зарезу.

И даже если не мила
Любовь, не ставшая судьбою, -
Она хранящие крыла
Простёрла молча над тобою…

(с)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: IxIXIxI від 11 Липня 2007, 02:20:39
И скучно и грустно

И скучно и грустно, и некому руку подать
В минуту душевной невзгоды...
Желанья!.. Что пользы напрасно и вечно желать?..
А годы проходят — все лучшие годы!

Любить... но кого же?.. На время — не стоит труда,
А вечно любить невозможно.
В себя ли заглянешь? — Там прошлого нет и следа:
И радость, и муки, и всё там ничтожно...

Что страсти? — Ведь рано иль поздно их сладкий недуг
Исчезнет при слове рассудка;
И жизнь, как посмотришь с холодным вниманьем вокруг, —
Такая пустая и глупая шутка...


(с) Михаил Лермонтов
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Svit від 12 Липня 2007, 19:23:45
Були ми в натовпі. Не знаю, як це сталось,
Що люди роз'єднали нас. Тебе за руку
Тримав я міцно, та лиця твого не бачив.
Почувши раптом крик, я випустив долоню:
Можливо, ти від болю скрикнула? Даремно
Я намагавсь тебе знайти в тісняві. Люди
На мене почали недобре поглядати,
Бо я хапав за руки їх. А ти пропала.
Нарешті хтось мене піймав за лікоть. "Злодій,
Дивіться, злодій тут орудує!" - він рявкнув.
Я перестав тебе шукать. Мені на очі,
Такі смішні в день празника, набігли сльози...

  Д.Павличко
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Svit від 12 Липня 2007, 19:25:15
Ще дещо з його творчост1
   Все не те, коли нема любові.
Почуття й слова - тріски дубові,
Дні - болящі, немічні старці,
Магістралі - темні манівці,
Яблуневий цвіт - зола летюча,
Небеса - асфальтна сіра туча,
Сміх - петля на горлі, булка - глей,
Пісня -хоч бери і сам заблей!

Ось - любов! Дими - дихання липи,
Почування й слово - смолоскипи,
Дні - невтомні, ясні юнаки,
Манівці - між зорями стежки,
Попіл - крила золотої птиці,
Хмара - поле стиглої пшениці,
Плач - знімає з голосу петлю,
Пісня й хліб волають: "Я люблю!"

Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: IxIXIxI від 18 Липня 2007, 23:39:24
Где есть Любовь -
нет места для обид.
Любовь прощает все
и без условий,
Все принимает.
Никогда не мстит
Не ищет власти
И не жаждет крови.
Где есть Любовь -
там правила не в счет.
Нет для Любви ни
Доброго, ни Злого
И беса обогреет
и святого,
И за услуги не
предъявит счет.
Там, где Любовь -
для страха места нет.
Где есть Любовь -
там даже смерть другая
Для тьмы любой
отыщет свой рассвет
Любовь - мой Рай.
И нет другого Рая!

(с)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Svit від 21 Липня 2007, 00:09:51
   Марина Цветаева
Откуда такая нежность?

Откуда такая нежность?
Не первые - эти кудри
Разглаживаю, и губы
Знавала - темней твоих.

Всходили и гасли звезды
(Откуда такая нежность?),
Всходили и гасли очи
У самых моих очей.

Еще не такие песни
Я слушала ночью темной
(Откуда такая нежность?)
На самой груди певца.

Откуда такая нежность?
И что с нею делать, отрок
Лукавый, певец захожий,
С ресницами - нет длинней?
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Svit від 21 Липня 2007, 00:12:07
  Роберт Рождественский.
Все начинается с любви...

Все начинается с любви...
Твердят:
"В начале
                 было
                           слово".
А я провозглашаю снова:
все начинается
                         с любви!

Все начинается с любви:
и озаренье,
                     и работа,
глаза цветов,
глаза ребенка -
все начинается с любви.

Все начинается с любви.
С любви!
Я это точно знаю.
Все,
        даже ненависть -
родная
и вечная
сестра любви.

Все начинается в любви:
мечта и страх,
вино и порох.
Трагедия,
                тоска
                          и подвиг -
все начинается с любви.

Весна шепнет тебе:
                                  "Живи".
И ты от шепота качнешься.
И выпрямишься.
И начнешься.
Все начинается
                           с любви!
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: IxIXIxI від 28 Липня 2007, 22:10:13
Свеча

Свеча догорает,
Осталось немножко...
А скоро потухнет,
Как день за окошком.

Потухнет, погаснет,
Останется только
Пятно парафина
На блюдечке тонком.

Любовь! Ты пылала!
Как свечка горела!
Но только спасти
Ты себя не сумела...

Злой ветер подул,
Фитилёк твой погас,
Остался лишь пепел…
Как больно сейчас!

(c)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: IxIXIxI від 28 Липня 2007, 22:29:31
Я сегодня куплю букет

Я оставлю в прихожей свет
И за двери шагну в ненастье,
Чтобы просто купить букет
Где-нибудь за полсотни баксов.

И на время забыв про то,
Что меня на земле не стало,
Я с цветами спущусь в метро
И уеду, куда попало.

Блики фар, поездов разбег,
Полуночный простор вагонов.
Став водою, недавний снег
Заслезится в огне бутонов.

Чей-то тихий влюблённый смех,
Женский взгляд, не скользнувший мимо...
Я как будто бы вновь для всех
Еду в гости к своей любимой.

Только сердце в плену теней
Окровавлено бьётся птицей,
Сквозь тоннели ушедших дней
Мне уже к ней не возвратиться.

И воскреснуть не дав мечтам,
К незнакомке шагну невольно,
Улыбнусь ей: "А это Вам",
И уйду в полумрак перрона...

(c) Осенний Дождь
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: IxIXIxI від 28 Липня 2007, 22:45:06
Без повода

Вот так бы завалиться невзначай –
Без повода, без глупых выяснений,
И ляпнуть, улыбнувшись: я на чай…
И извиниться, что без приглашений.
Увидеть, как блеснут твои глаза –
Две звездочки-смешинки в полумраке;
И выйдет «муж» на наши голоса,
А я с цветами, пьяный и во фраке!
Ну, пусть не фрак, пусть брюки и пиджак,
И водолазка, черная, в обтяжку –
Я ж не по делу, я же просто так!
И даже не на рюмку, а на чашку.
Мне и минуты было бы вполне
Достаточно, чтоб наглядеться снова,
Услышать шепот: ты в своем уме?
- Придумать ничего не мог другого?!
А я устал причины сочинять,
На первый взгляд, серьезные до скуки -
Зачем и почему поцеловать
Мне хочется глаза твои и руки.
А может их, причин-то этих, нет?
А есть в груди еще остаток боли…
В конце концов, ты заберешь букет?
А то мне розы пальцы искололи.
Ты не сердись, я, правда, ухожу,
Скажи ему, что перепутал спьяну.
Мне без тебя… да я тобой дышу!
И не надейся – ждать не перестану.
 :)

(c)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: IxIXIxI від 28 Липня 2007, 22:50:19
Двое

Сказал он: "За всё спасибо:
За Вашего сердца лёд,
За то, что об лёд, как рыба,
Я бьюсь уж который год.
За ласковый, за вечерний,
За дружески-нежный свет,
За то, что ожесточенья
Во мне, нелюбимом, нет".

Она поцелуем быстрым
Коснулась его волос.
"Ох, если бы высечь искру
Из сердца мне удалось..."
А он усмехнулся, в синем
Табачном плывя дыму:
"Подобное не под силу,
Я думаю, никому".

Она опустила веки,
Чтоб скрыть невесёлый взгляд...
То было в двадцатом веке.
Так было сто лет назад.

(c) Юлия Друнина
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: IxIXIxI від 31 Липня 2007, 02:15:08
Доброе утро, любимая!

Доброе утро, любимая!
Скромная, очень ранимая.
Всем до конца непонятная,
Сердцем, душой необъятная.

Солнышко ты ненаглядное.
Свежая, вкусная, мятная.
Кроткая, нежная, милая,
Чувством и телом красивая.

Доброе утро, желанная!
Светлая, ясная, странная.
Женщина умная, дивная.
Девочка чудо наивная.

Взрослая, слабая, сильная,
Строгая, мягкая, стильная.
Жаркая, чувственнострастная,
Чистая, душепрекрасная.

Доброе утро, любимая!
Яркая, неповторимая.
Над суетою парящая.
Сказочноненастоящая.

Рану души обнаженной
Видно сквозь очи бездонные.
Добрая, странно печальная,
Мне повстречалась нечаянно.

(с)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Svit від 02 Серпня 2007, 17:43:54
Асадов
   Не привыкайте никогда к любви....
Не привыкайте никогда к любви!
Не соглашайтесь, как бы ни устали,
Чтоб замолчали ваши соловьи
И чтоб цветы прекрасные увяли.
И, главное, не верьте никогда,
Что будто всё проходит и уходит.
Да, звёзды меркнут, но одна звезда
По имени Любовь всегда-всегда
Обязана гореть на небосводе!

Не привыкайте никогда к любви,
Разменивая счастье на привычки,
Словно костёр на крохотные спички,
Не мелочись, а яростно живи!

Не привыкайте никогда к губам,
Что будто бы вам издавна знакомы,
Как не привыкнешь к солнцу и ветрам
Иль ливню средь грохочущего грома!

Да, в мелких чувствах можно вновь и вновь
Встречать, терять и снова возвращаться,
Но если вдруг вам выпала любовь,
Привыкнуть к ней - как обесцветить кровь
Иль до копейки разом проиграться!

Не привыкайте к счастью никогда!
Напротив, светлым озарясь гореньем,
Смотрите на любовь свою всегда
С живым и постоянным удивленьем.

Алмаз не подчиняется годам
И никогда не обратится в малость.
Дивитесь же всегда тому, что вам
Заслужено иль нет - судить не нам,
Но счастье в мире всё-таки досталось!

И, чтоб любви не таяла звезда,
Исполнитесь возвышенным искусством:
Не позволяйте выдыхаться чувствам,
Не привыкайте к счастью никогда
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: IxIXIxI від 30 Серпня 2007, 02:50:37
Одни называют ее чудачкой
И пальцем на лоб - за спиной, тайком.
Другие - принцессою и гордячкой,
А третьи просто синим чулком.

Птицы и те попарно летают,
Душа стремится к душе живой.
Ребята подруг из кино провожают,
А эта одна убегает домой.

Зимы и весны цепочкой пестрой
Мчатся, бегут за звеном звено...
Подруги, порой невзрачные просто,
Смотришь - замуж вышли давно.

Вокруг твердят ей: - Пора решаться.
Мужчины не будут ведь ждать, учти!
Недолго и в девах вот так остаться!
Дело-то катится к тридцати...

Неужто не нравился даже никто? -
Посмотрит мечтательными глазами:
- Нравиться нравились. Ну и что? -
И удивленно пожмет плечами.

Какой же любви она ждет, какой?
Ей хочется крикнуть: "Любви-звездопада!
Красивой-красивой! Большой-большой!
А если я в жизни не встречу такой,
Тогда мне совсем никакой не надо!"

(c)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: IxIXIxI від 30 Серпня 2007, 02:54:37
Дождь

"Я люблю тебя, дождь", -
Прошептала она,
И, шагая беспечно по лужам,
Поняла вдруг, что ей
И любовь не важна -
Ведь никто ей теперь уж не нужен.
Дождь ласкал ей лицо,
Слёзы-капли дарил,
Обливал её тёплой водою,
И слова о любви без конца говорил
И шептал: "Я хочу быть с тобою".
Она шла всё вперёд,
Без оглядки назад,
Слёзы в каплях умело скрывая,
"Дождь простит, и без слов
Он всегда всё поймёт,
И я знаю - теперь не одна я!"
Она рада дождю,
Он ведь любит её,
Он всегда ей поможет согреться,
И никто никогда не поймёт почему
В её сердце захлопнута дверца.
И по жизни идёт,
Улыбаясь, она,
И пускай всё не будет, как прежде,
Дождь ведь знает, что за
Тем холодным стеклом
В её сердце хранится надежда...

(c)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: IxIXIxI від 30 Серпня 2007, 03:14:36
Анна Багряна

КВІТНЕВИЙ ЛИСТ

Не повіриш: я не засмучена.
Посміхнися: не ображаюся.
Знаю я - моє серце змучене,
Та не бідкаюсь і не каюся.
Не повіриш: я не змінилася,
Все така ж чудна і закохана…
Пам'ятаєш, як я дивилася
Перелякано і сполохано?..
Так, звичайно, я помудрішала,
Але час душею не бавився,
Неможливо це - стати іншою, -
Хай би ще сто років наклалося!
Не подумай. Я не забула -
Кожен порух твій пам'ятаю,
Кожну мить, що як сон минула,
Я щоночі назад повертаю.
Не сумуй. Я завжди з тобою,
Вірю: наша любов - освячена.
Я вітаю тебе з весною!
Не "прощай" кажу - "до побачення!"
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: IxIXIxI від 30 Серпня 2007, 03:24:55
Плакав дощ десь за моїм вікном.
Плакав тихо, що ледь було чути...
Сумував він за жовтим листком.
Чи за вітром? - не можу збагнути...

Може, щось він сказати хотів?
Про любов розповісти баладу.
Про самотніх дівчат, юнаків...
І про дружбу, і вірність, і зраду...
Безліч крапель упало на скло.
Опинилися дві зовсім близько...
Раптом злились вони у одно
і побігли долать разом відстань...

Ще дві впало... А близько ж то як..
І висіли так поруч без руху...
Не могли вони злитись ніяк...
Все чекали - не стало їм духу....
Раптом третя побігла в їх бік.
Зачепила одну - і помчали...
Упустила свій шанс вже навік
ота друга.. задовго чекали...

До вікна злинув дощ з верховіть,
Він молив, він благав усіх слізно:
"Коли любите - час не тягніть,
може бути занадто вже пізно..."

(с)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: IxIXIxI від 13 Вересня 2007, 21:55:05
Лермонтов Михаил

"Я к вам пишу случайно; право..."

         <Валерик>
         (Отрывок)
Я к вам пишу случайно; право,
Не знаю как и для чего.
Я потерял уж это право,
И что скажу вам? — ничего!
Что помню вас? — но, Боже правый,
Вы это знаете давно;
И вам, конечно, всё равно.

И знать вам также нету нужды,
Где я? что я? в какой глуши?
Душою мы друг другу чужды,
Да вряд ли есть родство души.
Страницы прошлого читая,
Их по порядку разбирая
Теперь остынувшим умом,
Разуверяюсь я во всём.
Смешно же сердцем лицемерить
Перед собою столько лет;
Добро б ещё морочить свет!
Да и при том, что пользы верить
Тому, чего уже больше нет?..
Безумно ждать любви заочной?
В наш век все чувства лишь на срок;
Но я вас помню — да и точно,
Я вас никак забыть не мог!

Во-первых, потому, что много
И долго, долго вас любил,
Потом страданьем и тревогой
За дни блаженства заплатил;
Потом в раскаянье бесплодном
Влачил я цепь тяжёлых лет
И размышлением холодным
Убил последний жизни цвет.
С людьми сближаясь осторожно,
Забыл я шум младых проказ,
Любовь, поэзию, — но вас
Забыть мне было невозможно.

И к мысли этой я привык,
Мой крест несу я без роптанья:
То иль другое наказанье?
Не все ль одно. Я жизнь постиг;
Судьбе, как турок иль татарин,
За всё я равно благодарен;
У бога счастья не прошу
И молча зло переношу.
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Пиво від 02 Жовтня 2007, 20:48:52
Темна ніч, безсоння ніч,
Лиш поодинокі зорі,
Я не знаю в чому річ,
Щось мені шепоче море.
Щось шепоче, а я мрію,
І лоскочуть пальці хвилі,
Бачу твої очі, вії,
І цілую руки милі,
І тобі, посеред ночі,
Темну зруйнувавши тишу,
Що кохаю прошепочу,
І з тобою буду лише.
З квітів на піску складу
Чарівне твоє ім''я,
Щастя пронесу й біду,
Із тобою, разом я...

...Та зірветься лихий вітер,
І вода з небес лине.
Віднесе у море квіти -
Не кохаєш ти мене.
Хвилі битимуть каміння
Будемо разом востаннє -
Зійде сонячне проміння
А зайде зоря кохання
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Пиво від 02 Жовтня 2007, 21:03:02
Вечір троянд сказав про кохання.
Але вечір - то вечір.
А троянда - троянда...
І сумно зробилося...
Впало весло на хвилю.
Ах, впало зітхання.
Досі хтось ходить берегом,
Розплющує очі лілеям.
Будете свідками -
Лілеї ховаються в воду.
Зірка летіла і згасла...
Лиш півні запіяли
І весла схилились на воду...
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: WikTor від 08 Жовтня 2007, 13:29:42
Ты знаешь, ангел,
Я уверен в одном!
Больше любви
В моей жизни не будет…
Ангел, я не смогу
Разлюбить тебя!
Даже если
Меня ты забудешь!
Так и буду ждать
Наступления завтра!
И надеждой дышать,
Что увижу тебя!
Если можешь – беги
Я не в силах держать
Только чувствуй
Себя обреченно!
Я ведь твой
Фиолетово-черный...
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: npopok від 14 Жовтня 2007, 19:10:50
Можливо ти колись згадаєш
Той теплий вечір повесні
Тоді як вперше розмовляли
Тоді як лиш зустрілись ми
Ми вдвох говорили при світлі зорі
Все було так чудово неначе уві сні.
А як не те щось сказав
Я в той вечір тобі,
То лиш тихо попрошу
Ти вибач мені.
Вибач і те,
Що йдучи в далечінь
Я просто пішов через гай,
Оминувши твій, й не сказавши
Тобі наостанок прощай.
За те, що так довго не було
Мене й тих чудових розмов при зорі
Я у тебе лиш тихо попрошу
Ти вибач, будь ласка, мені...
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: walkman від 24 Жовтня 2007, 22:37:24
Вместо огня тебе укажет путь луна
Оттенок суеты освободил души покой
Я не тот, кого ты ждал
Стой и смотри, твори добро
Я расставляю случай как на доске
Не воротись, бери его
Я - отпечаток рук, несущих боль
И их отпечаток оставит соль
Я рву свою плоть безжалостно и злобно
Скрип поломанных ногтей,
Мне было слышно, как шептала громко смерть
Прозрачно и бессильно было биться ей
Звук рвущихся колготок и хлопанья ресниц
Возбуждали эти мысли
Когда она лежит, молит и бежит
Брат, поверь, я не хотел ее убить
Ведь в жизни так случается, от этого не зарекаюсь,
Ты пойми что было проще ........(хз) и не кричала бы
Ты не стонала, просто тихо стало все вокруг,
Сердце биться перестало, тихо стало…
Сможешь стать мной
Прольется стеной дождь
На шее кровь
В глазах огонь
Расплавит он
Прольется дождь
Восковой дождь
Я веки опустил, не понимая ничего,
Просто стало все темно, и как разбитое стекло мои глаза, лицо
Я не думал умереть, подавляя силой гнев, как хищный зверь
Жизнь - это манящая тоска
Жизнь - поверь мне, это не игра
Встань, ты вырос для того, чтоб жить
Поверь мне, я не хотел ее убить.
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: walkman від 24 Жовтня 2007, 22:38:33
Навіщо робити такі пости,якщо ці всі вірші ітак ніхто не читає
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: romashkin від 24 Жовтня 2007, 22:42:44
чого не читає, з чого ти взяв?
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: walkman від 25 Жовтня 2007, 14:12:50
Ну не думаю що хтось буде читаті ці всі вірші,а якби читали то хоть би лишали свої коментарі після прочитаного віршика форумчанина.
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: walkman від 25 Жовтня 2007, 14:14:40
Ну не бачу ні єдиного комента.Халявна тема,тут т-ки і збільшувати кількість своїх повідомлень  :!!
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: walkman від 25 Жовтня 2007, 14:15:40
Я хотел быть ближе
Мне хотелось бы больше
Я хотел бы быть лучше
Я хочу чтобы завтра...
Ты хотела быть дальше
Тебе хотелось бы меньше
Ты хотела быть хуже
Я хочу что бы завтра...

Я смог бы вспомнить тебя

Мне хотелось быть лучше
Мне хотелось бы видеть
Я хочу лишь дышать
Я хочу что бы завтра...
Тебе хотелось быть рядом
Мне хотелось бы тоже
Мне хотелось бежать
Я хочу что бы завтра

Семь шагов-ты уже ближе
Семь шагов-ты будешь услышан
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: walkman від 25 Жовтня 2007, 14:16:07
Ты не ОДНА
Так часто бывает что часы совпадают
Ты не ОДИН
Часто бывает тебя догоняют
Жить заставляют потом в спину стреляют
Ты не ОДНА
Так часто бывает что часы совпадают
Ты не ОДИН
Часто бывает тебя догоняют
Ты попадаешь в тебя попадают

Ты селал ход в пользу жизни
Но истина ярче и искренность чище
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: walkman від 25 Жовтня 2007, 14:16:40
Не знаю как глубоко
Впитались в меня твои яды
Мне нужно ещё и ещё
На губах чувствовать раны

Я теряю свой гнев теряю контроль
Сквозь время опять вернусь туда сам
По тонкому льду мы идем вникуда
Где ад возвращается к нам

ПЫЛЬ. СВЕТ. ТИШИНА.
ВСЁ что осталось мне от тебя

Ты покроешься льдом застилая огонь
Ты увидишь как в моём аду падает снег
И по стенам живым закапает кровь
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Lisa від 28 Жовтня 2007, 13:52:30
Жизнь - лишь прекрасный миг,
Подаренный судьбою.
И оценить его способен тот,
Кто счастьем наделен неведомой рукою.
Когда есть рядом существо,
Боготворимое тобой,
Ты ощущаешь волшебство,
Сравнимое лишь с призрачной луной.
Когда ты впитываешь его запах в ночной тиши,
И признаешься в бесконечности своей любви.
Когда ты ловишь нежный взгляд,
И шепот губ родных,
Когда нет смысла взгляд бросать назад,
Не существует слов пустых.
Когда весь мир лежит у ног,
Когда сбываются мечты,
Когда есть только ОН,
Когда есть только ТЫ.



(Чисто случайно знайшла в інтернеті, нажаль не було вказано його автора....)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Svit від 29 Жовтня 2007, 07:53:46
Александр Блок
 
 

 
 Была ты всех ярче, верней и прелестней,
Не кляни же меня, не кляни!
Мой поезд летит, как цыганская песня,
Как те невозвратные дни...

Что было любимо — все мимо, мимо...
Впереди — неизвестность пути...
Благословенно, неизгладимо,
Невозвратимо... прости!

 
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Svit від 29 Жовтня 2007, 08:11:30
    Юрий Визбор
Ты у меня одна - словно в ночи луна,
Словно в степи сосна, словно в году весна.
Ты у меня одна. Словно в ночи луна.
Словно в степи сосна. Словно в году весна.
Нету другой такой ни за какой рекой.
Нет за туманами, дальними странами.

В инее провода. В сумерках города.
Вот ведь взошла звезда, чтобы светить всегда.
Чтобы будить в метель. Чтобы стелить постель.
Чтобы качать всю ночь у колыбели дочь.

Вот поворот какой делается с рекой.
Можешь отнять покой. Можешь махнуть рукой.
Можешь отдать долги. Можешь любить других.
Можешь совсем уйти, только свети, свети.

http://rutube.ru/tracks/19898.html?v=6904594d608e70bdc2f556c45771d596   Можна прослухати
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: yusmal від 29 Жовтня 2007, 21:50:58
Хризантеми
Терпкий запах холодних пейзажів -
Хризантеми.
І пелюстки - з рожевих топазів
Діадеми.

Подаруй оберемками осінь -
Квітів мало,
Обіймай, закохайся, як досі
Не кохали.

Той букет я поставлю у склянці,
Він таємний,
І прокинусь від ніжності вранці -
Хризантеми.
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: doktor-maks від 31 Жовтня 2007, 15:38:03
Навіть не знаю як похвалити  :unknow . А то не так зрозумієте. Дуже добре. Нестандартний розмір вірша витриманий бездоганно. +1
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: yusmal від 31 Жовтня 2007, 22:25:57
Розкажи про безмежжя галактики,
Непроглядну холодну стіну,
Як болить, коли серце на клаптики,
Розірвуть і на вітрі кинуть.

Навигадуй мені про недоліки,
Обійми жартівливим словом,
Я тоді з твого столу недоїдки
Позбираю в серветку ромбом.

Покажи мені світло віддалене
В невідомих кінцях тунелів,
І нехай не тобою запалене...
Це ж не бій за життя дуельний!

Я ніколи тобі не всміхалася,
Твій не снився ночами голос,
З тим кохалась, до того верталася,
То ж розказуй про вічний космос.
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: npopok від 01 Листопада 2007, 16:00:14
Юлю, у тебе талант. За твої чудові вірші гріх не додати карми +1
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: doktor-maks від 01 Листопада 2007, 18:04:12
І я додам +
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: yurko від 02 Листопада 2007, 08:50:21
А я додам, що читають, а що коментарів не додають, бо від захвату слів бракує. Так що тема якраз гарна...
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: walkman від 23 Листопада 2007, 21:18:50
Я розшукаю на папері
Оцю розсипану печаль
І поцілую темно-древні
Уста забутих знань...

Вони тремтливі і вологі,
Хоча дощів нема,
Думки мої під Божі зорі
Цілунок цей здійма...

Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: romawka від 25 Листопада 2007, 13:10:58
про любов і смерть. автор невідомий.

Руку дай - скоро я відлітаю.
Не ридай, хай поплаче гроза,
я ж тебе на хмарках почекаю
мов краплина дощу, мов сльоза.
Не картай цю розхристану долю,
мало статися так - навесні,
коли птахи вертають додому
я покину життя. Уві сні
я провідаю твою кімнату,
залечу, мов листок у вікно
і ми будем щасливі дрімати,
якщо жити уже не дано.
Нам немає про що жалкувати,
все було...і минуло, мов сніг.
Ти не плач і зумій пам’ятати,
якщо досі забути не зміг.
Відхили ще на хвильочку штори,
душить так ця важка темнота...
Все життя я не знала покори,
перед смертю схиляюсь. Пуста
і сиріцько волога могила
викликає неспокій і страх:
по землі я свобідна ходила.
Попіл мій ти розвій у горах.
Ось, здається і все. Де та пані,
що гукає мене з-під тишка?
Вона хустку несе, щоб востаннє
стерти піт із чола і виска.
Ти не бійся, бо я не боюся.
Скоро сонце за обрій піде,
а за ним вже і я похилюся,
а за ним моє серце піде.
Витри сльози - це скоро минеться,
нам нема що ховати в роках.
Сонце з обрію знову вернеться,
ну а я посиджу на хмарках...
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: IxIXIxI від 26 Листопада 2007, 02:24:20
До болі знайомо... :(

НЕ СМІШНО

Не смішно закохатись без надії,
Так, як бувало в юності - колись...
Не смішно те, що ми навік чужії,
Шляхам життєвим нашим не зійтись.

Не смішно те, що, наче вічність тому,
Покірно я відкрилася в осені,
І віддих перехоплює судома,
Ти десь відчиниш двері - не мені.

Не смішно те, що ти мене не знаєш,
А я тебе придумала собі,
І що в тобі так вперто я шукаю?
То рай чи пекло? Музика чи біль?

Та смішно те, що серце ще тріпоче,
Живе від мрій до непристойних снів...
Воно таке довірливо-жіноче,
Тому його ніхто не полюбив.

А ти далеко. Ти чужий до краю,
Такий жаданий - мову відніма,
І смішно те, що я тебе кохаю,
У світі, де кохання вже нема

(с) Le_papillon_de_nuit
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: IxIXIxI від 01 Грудня 2007, 11:53:14
Несказане

Здавалось, кава несолодка зовсім...
А за вікном продовжувалась осінь
Точніше не приходила зима.
Здавалось, що із нами обома
Щось трапилось...
А може, то лиш здогад.
Хотілося б відчути
Зараз погляд,
Але тебе поряд нема. Наступить завтра.
І може, ці слова забути варто
Бо зміниться усе.
Будем разом
Ділити час
Лиш дотиком долоні.
А зараз є холодне підвіконня...
І ти.
Десь за заплаканим вікном.

А поряд,
У думках
Є сотня слів.
Які не сказані...
Такими і лишаться.
Це факт.
Зима ховається у сірості дощів
Напевне, їй також не вистачає щастя.

(с)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Svit від 03 Грудня 2007, 12:05:19
К тебе одной мне хочется бежать.
Романсы петь, и посвящать стихи,
По вечерам до дома провожать.

Катать на лодке в городском саду,
Чтобы зимой ты вспоминать могла,
Как солнышко купается в пруду,
И как стекают лилии с весла.

Одной тебе мне хочется шептать
Красивые душевные слова
И плечи твои нежно обнимать,
Касаясь кожи пальцами едва.

И лишь тебе мечтаю подарить,
При встрече взгляд смущенно отведя,
Нанизанные на травинку-нить
Бриллиантовые бусинки дождя.

Оливер
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: walkman від 09 Грудня 2007, 21:59:19
1
Коли зустрінемось з тобою-
Цього не знаю взагалі!
І що з моєю головою?!
Мабуть я втратив вже її!

Я просто хочу спілкування!
З тобою, дівчино моя,
Хоч дві секунди не до рання!
Мабуть вже став поетом я.

Ця клята відстань, що між нами
Велика дуже i така,
Що треба їхать поїздами,
Щоб бачити тебе! Пока.

2
Знову вістки від тебе нема.
Холоднішою стала зима,
майбуття не приваблює ока,
в серці туга, мов рана глибока,
в серці біль і надія німа -
знову вістки від тебе нема.

Напиши хоча б слово одне!
Напиши, що кохання міцне,
що хоч змоги писати не мала,
проте серце й душа не мовчала,
проте серце жадало мене...
Напиши хоча б слово одне!

У холодній глухій чужині
сонцем слово те буде мені,
по-новому і пісня полине,
оживе, мов гілля тополине,
оживуть мої думи ясні
у холодній глухій чужині.

Василь Грабик.

3
Мені здавалось, я - земля,
А сонце - ти, І я палаю
Тому лиш, що любов твоя
Мене промінням зогріває.

Та лиш настав незгоди час,
Час гіркоти випробування -
Ти мов багаття раптом - згас.
Погасла й іскорка остання.

Жорстока правда, та ясна:
Ти був лиш спалах над землею.
Земля ж, з вогненною душею,
Горить і досі - мовчазна.

Валерія Гуртовенко
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Юлiчка від 17 Грудня 2007, 20:10:05
 :)В мну є тоже віршик про кохання....Оцініть)(але не смійтеся сильно і сорі за помилки пишу на російській)
Я ставлю крест на всём что было
пусть я ещё не позабыла
твои глаза , улыбку,смех
пусть для меня ты лутше всех....
 Но я забуду всё что было,
ведь жызнь меня чуть изменила,
и научила как ити по этом узкому пути..
   И выжывать среди пустыни,
бороться с ветром неудач
и побеждать оазис синий
любой ценой,но выжывать.
Пусть было время я скорялась
и низко-низко изгибалась
лиш было б хорошо тебе,
совсем не думав о себе.
Тебе дарила жызни чуда ,
а ты такой подлец как Юда
взял предал искрене меня.
Я была тряпкой меховою-
теперь сама я по себе
и для тебя совсем чужою я стану вскоре....
И ты поймёшь что я не кукла,
со мной нельзя так поступать
когда вернуться ты захочешь
я не приму тебя опять.....
Це все ))))Ще раз сорі за помилки :pardon
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Юлiчка від 17 Грудня 2007, 20:16:20
Ти поранив мене,
ти зробив це лиш раз
ти не бачив жалю,
моїх сліз у очах.
Ти помститись хотів
Ти хотів моїм мук,
Серце билось у мене,
чути тільки: тук - тук...
Ти був другом моїм,
А я була сліпа,
Я не бачила того...
Ти псував всім життя!
І останній удар,
Знов у груди ножем,
Шум різкий у вухах...
Ой,невже ми помрем???
Очі знову відкрила,
Я відчула лиш страх...
А той шум,був будильником
в моїх вухах.....
Я зітхнула легенько,
і почула на мить,
Щось у мене у грудях
Нестерпно болить...
Я піднялася з ліжка,
І я глянула знов,
З мого тіла шалено
лилась темна кров...
Лиш упавши на ліжко
Я прокинулась вмить,
Я забула усе....
та все ж серце щемить.
Ось чому це усе
Мені знову наснилось....
Просто я вже від цього усьго
втомилась........
Відповідь від: 17 Грудня 2007, 20:15:50
Путь домой,ты одинока,
И на улицах темно
Ты одна,тебе чуть страшно
Но ему уж всёровно.
У обьятьях утопая,
Он тебя давно забыл
Он когда-то был любимый
Но в том дело,давно был...
Он не знает что когда-то
Потерял свою любовь,
Как-то раз тебе сказали:
Он вернётся к тебе вновь...
Но слова эти, гадалки,
ты не прийняла всерйоз
И сама с собой общаясь
В темноте шагала прочь...
Ночь темна,тебе не спится
Вдруг звонок,и сново он...
Ты молчала,а он думал:
Я в неё давно влюблен.
Я был глупым,и наивным
Мне хотелось просто жить,
И тогда я вот подумал,
что хочу тебя забыть.
Повстречался я с девчёнкой,
Вроде лучше нет её,
Но я был тогда наивным,
Я хотел лишь одного....
Ты прости меня родная,
Я тебя душой люблю,
Не простишь,так Бог с тобою...
Я к нему лучше уйду.
И девчёнка вдруг сказала:
Я звонка давно уж жду,
Я тебя раз потеряла,
И уж больше не хочу.
Я прощу тебя,но позже,
Ты подумай хорошо,
Ты свободен,ты как ветер,
Но ведь мне не всёровно.
Ты как воздух,ты мне нужен,
лишь тобой всегда дышу.
И на этом...пока мальчик...
Я не знаю,иль люблю.......
Вдруг гудок....потом молчанье,
Закипела в венах кровь.
Вы подумайте сначала...
Чем терять свою любовь...
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Morrison від 19 Грудня 2007, 19:18:11
Ну не думав що ти такі вірші пишеш. +1 100%
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Юлiчка від 20 Грудня 2007, 22:24:22
Дякі за +1,ти мну ше незнаєш)  :-[
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: yusmal від 28 Грудня 2007, 21:17:23
***
Cкільки років важкими кроками
І торкань-зволікань затьмарення,
Ми з тобою завжди? Кавомоккове
Вранці в ліжко кохання зварене.

І сніданки на двох з образами,
Без образ не було б примирення
І обіймів міцних, щоразу ми
Підіймаємо хвилі вирами.

Скільки років уже за спинами,
Скільки стежок іще не пройдених?!
Я сьогодні з тобою, милий мій,
Молоді ми, життям не зморені.

Обіймай, заціловуй пристрасно
Шепочи, зваблюй ніжно ласкою.
Цю сонату на двох написано,
Ми одні, не прикриті масками.

Ніч зимова прозорим холодом
Заворожує землю в інії,
Нам не спиться і світло золотом
Заливає кімнату мріями.
Відповідь від: 28 Грудня 2007, 21:15:24
Юльцю... краще пиши українською, бо за тою кількістю помилок, які є в твоєму віршику втрачаєтсья весь зміст.  ;)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: отрута від 30 Січня 2008, 21:55:55
здається, ще не було в вас тут такого віршика... Юрцьо Андрухович...

Я заліз у тугу, як в тогу чи в робу.
Моя ніч — ніби голка в горлі вічна.
Я собі підчепив тут одну хворобу.
Нею можна пишатись. Вона психічна.

Ця психічна хвороба, тобто кохання,
всі ознаки її описав Авіценна:
не дає зітхнути синдром махання
і потреба здохнути здоровенна.

Я нормально писав непогані вірші,
міркував про найтоншу тканину прози,
а тепер мої рими щоразу гірші
і до "прози" римуються в мене "сльози".

І лежу, мов мішок, я. Чорнію, худну
без повітря, світла, тепла, привіту.
Я розклав оцю журбу многотрудну
на півкулях мозку, мов карту світу.

Помолися ж за мене в кватирку Божу —
ліпше всохнути, впитись, нажити грижу.
Я з розпуки тут ошаліти можу —
вену вріжу, скажімо, чи всіх заріжу.

Любий друже, приїдь, порятуй і вибав!
Привези мені морфій, тютюн і тишу.
Я конаю тут, як остання риба.
А про інше все ще тобі напишу.

 :=) і таке шось є в тому коханні=)хихи
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: beauty від 18 Лютого 2008, 16:59:55
Всі віршики дуже гарні, кожен по своєму.
А я дуже люблю лірику Ліни Костенко. Ось один з моїх улюблених віршиків.
Розкажу тобі думку таємну
Дивний спогад мене обпік
Я залишуся в серці твоєму
На сьогодні, на завтра, навік.
І минатиме час, понизавши
Сотні вражень, імен і країн, -
На сьогодні, на завтра, назавжди
Ти залишешся в серці моїм.
А чому? То чудна теорема,
На яку ти мене прирік.
То все разом, а ти - окремо.
І сьогодні, і завтра, й навік.
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: walkman від 25 Березня 2008, 22:33:32
Цікаве, дивне почуття.
Я одинока - це не я....
Я хочу ласки й почуттів,
Коханого,щоб теж хотів.

Я хочу неба і зірок
Хочу робити лише крок
Щоб зразу бути поруч з тим
З ким серце хоче бути.. з ним...

Я хочу ніжних поцілунків
На смак солодких наче мід
І щоб завжди у подарунки
Лунав лиш ніжний його сміх.

Я хочу чути, що кохана
Але не у словах пустих
Бо забагато - це погано
А в почуттях - це все не гріх.

Цікаво, що коли кохаєш
Це не взаємне почуття
Ти щось у серці відчуваєш
Чи відчуваю все це я?

А може все і навпаки
Це лиш питання з сторони
Для когось все лиш жартома
Для когось все життя тюрьма.

Хтось вміє зі всіма дружити
Хтось пробує когось любити
А хтось стоїть у стороні
І пише про все це вірші.....

                    Оля ~Nomi~ Атаманчук
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: MARIKA від 06 Квітня 2008, 03:45:29
Гарна тема.І вірші дуже гарні.
 :) :good
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: yusmal від 16 Квітня 2008, 21:44:11
Щоб не казали, що я зникла :)
Не молчи
Занозой засел, комом нервов в горле
И клином тебя никаким не вишибешь...
Ну, хочешь, кричи: "Не пошла бы ты ... полем!"
Тогда я уйду, отпусти, бескрышную.

Ну, хочешь, уйду! Только слово -- слово!!!
Меня привязал ты к себе веревками.
Гори все огнем! Ты молчишь и снова
Люблю, улыбаюсь тебе девченкой.

Ну что ты молчишь? Ты обиду прячешь?
Ну, хочешь, пошли, я пойду, а что же...
Исчезли все шутки и ночи наши...
Ты слышишь! Скажи... что-нибудь... что сможешь...

Без тебе/про тебе
Я прожену сумління...
Клином
Світ на тобі зійшовся
Білий.
Не посміхає сонце
Зовсім,
Без тебе квітень - жовта
Осінь.
І день не посмішки при-
Носить
В руках, у нього ноги
Босі.
Не гріє думку зовсім
Зовсім,
І сльози ллються - чисті
Роси...
Домовлюся з сумлінням,
Милий,
Бо на тобі зійшовся
Клином
Весь світ, що, кажуть, білий-
Білий...
Я прожену сумління,
Милий...

Мелодрама
Розіграна мелодрама.
Акторам аплодисменти, овації
І не треба бути далайламою,
Щоб зрозуміти - кінець,
                            на смітник декорації.

Напевно, пора прощатись...
Букети, куліси у тиші шурхотом.
"Театр переїхав", - всюди надписи,
Не повернеться, покинуто
                             двері грюкають.

Скінчилася мило драма...
Глядачами були, були й артистами,
Для обіймів спинялись під рампами...
...........................................
Новий сценарій - вже ролі
                              між нами розписані.

***
Жити не стане легше
І не блажен, хто вірує,
В душу отруйним шершнем:
"все буде ок", - замріяно...

Крутиться вихром орбіти
Древня земля століттями
З мамонтом, з трилобітом,
Потім з планети змитими

Все на круги - порядками,
Світу не треба нового
"Все буде ок", - і згадками
Ера в археології...

 Жити не стане легше...
З неба чекати милості?
Може, візьму наплечник
І у дорогу звивисту?
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 23 Травня 2008, 20:22:41
:'( :'( :'( ;)
Якби не ти, я б радості не знала,
Якби не ти, можливо б не жила.
Хоч і кохання іншим дарувала,
Та все ж для тебе берегла!!!!
Якби не ти, не билось б моє серце,
Оь так шалено наче в перший раз,
Дарунок долі щастя аж відерце!
Якби не ти, не було б цього в нас,
Якби не ти, похмурим стало б небо,
І сонечко не вийшло із-за хмар,
Якби не ти, життя було б не треба,
Життя з тобою-це є Божий дар!!!!!!!!!

Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: yurko від 23 Травня 2008, 20:42:01
Це ти сама написала!?
Супер!!!
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 23 Травня 2008, 21:27:44
НІ ЦЕ НЕ Я ПИСАЛА))))
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: MalolietoЧka від 24 Травня 2008, 22:12:53
„Життя – не казка”
Із дитинства всі дівчата
Себе принцесами вважають.
І свого принца рік у рік
Живуть і вірно виглядають.
Чекають на таке кохання,
Яке описують в казках,
І все надіються на принца,
Хоч бачать його лиш у снах.
Але ростуть і розуміють,
Життя реальність, а не казка.
Діждатись принца не зуміють,
В душі самотність, біль, поразка.
Спочатку важко трохи жити:
Розбились мрії, як скляні.
Докупи вже їх не зложити,
Уламки ж розлетілись всі.
Та з часом все це забувають,
А серце просто кам`яне,
Та й ні на що вже не зважають,
На жаль минуло мене це.
Хотіла б теж уже не мріять,
І не зважати ні на що.
Так важко жити, ви повірте,
І часто бачити його,
І розуміти, що покинув,
І зрадив й обманув мене.
Так боляче вже стало жити,
Та знаю все ж я ще одне:
Хотіла дуже я колись
Знайти якусь таку людину,
Щоб можна було вірить їй,
Короче свою половину.
Йому... Йому хотіла я
Довіритись практично в всьому,
Щоб бути разом все життя,
Та помилилася я в ньому.
Я вірила йому ще більше,
Ніж вірила завжди собі,
Розповіла про все минуле,
Відкрила таємниці всі.
Він знав про мене більш ніж друзі,
Ніж мама, тато, брат, сестра,
Він був для мене всім,
І навіть, дорожчий був за все життя.
Та от що сталось я незнаю,
Змінилося раптово це,
Ще вчора він казав: „ Я люблю...”,
А вже сьогодні:” Вибач, все....”
І от чому не розумію,
Не каже й він, лише мовчить,
Читать думки я не умію,
І книжка про таке не вчить.
Старалась все ще повернути,
Бо не могла із цим змиритись,
І раптом все вдалось у мене,
Вдалося нам все ж помиритись.
Я веселилась, святкувала
І рада була, як ніколи,
Та от тепер, як це згадаю,
Ніби кинджал у серце колить.
Бо потім знов мене покинув,
Залишив в Всесвіті саму,
Та залишилась в мене віра,
І от тому я ще живу.
Та я не можу це сприйняти,
Незнаю нащо це зробив,
Він замість того, щоб обняти,
Мене без зброї просто вбив.
Болить тепер в душі і в серці,
Ненависть страшно закипа,
Закрилися до мене дверці,
Тепер я сильна, бо сама!
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 25 Травня 2008, 19:54:27
Иду, иду одна, слезы дождя, знаешь ведь в душе моей весна.
Я не могу забыть тебя, прости была быть может не права.
На сердце грусть растает пусть, я не вернусь ты знаешь - никогда.
Я не могу про все забыть, знаешь ведь я не могу так жить.
Я не могу так жить, я не могу, я не могу так жить.

Люблю тебя до слез, моих ты грез в жизни воплатимая мечта.
Хочу на миг про все забыть, Боже как же тяжело любить!
На сердце грусть растает пусть, я не вернусь ты знаешь - никогда.
Я не могу про все забыть, знаешь ведь я не могу так жить.
Я не могу так жить, я не могу, я не могу так жить.
 :'( :'( :'(
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 03 Червня 2008, 10:56:42
Она любила его,
А он ее не любил,
Она любила его,
А он другую любил,
Она любила его,
А он ее не простил,
Она умерла,
А он ее полюбил…..
***************
- Плачешь?
- Плачу!
- Из-за меня?
- Неважно!
- Слез не надо!
- Почему?
- Все равно я вновь уйду!
- Ну, зачем?
- Я ведь такой!
- Ты уйдеш опять к другой?
- Да, уйду, не плачь малышка…
- Не вернешся больше?
- Нет, глупышка!
- Ты играл сомной, признайся
- Жизнь игра, не удивляйся
********************

- Ты ждала?
- Не очень!
- Дай обнять!
- Не трогай
- Мне уйти?
- Как хочешь…
- Постоим?
- Немного…
- Что с тобой?
- Не знаю…
- Разлюбила?
- Может…
- Ты совсем другая!
Ну а я?
- Ты тоже
- На душе?
- Ненастье…
- Поделись?
- Устала…
- Что ты хочешь?
- Счастья…
- ВСЕ?
- А разве мало?
*************

Відповідь від: 03 Червня 2008, 10:55:39
Дождь в лицо, под ноги слякоть,
Дождь з тобою говорит,
Шепчет он:
“Не надо плакать”,
Ты ответишь:
“Ведь болит.”
Дождик скажет:
“Не печалься, расскажи мне что с тобой?”
Ты лицо дождю подставишь,
Тихо скажешь:
“Он с другой”…

 :) :) :)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 04 Червня 2008, 15:22:38
Любовь-мечта,любовь-мгновенье,
Звезда блеснувшая в дали ...
Любовь-волшебное виденье
Тоской измученой земли!
Любовь-восторг пред ярким светом.
Луч рая-в сумраке могил.
Лиш тот был счастлив в мире этом
Кто был любим,и кто любил.

Відповідь від: 04 Червня 2008, 15:21:12
Солодкий щем твого цілунку
Я відчуваю на устах,
Ти, наче вільний гордий птах,
Несеш мені п'янкого трунку.
Лиш гаразди ти май від долі,
Врожайним був аби твій лан,

Відповідь від: 04 Червня 2008, 15:21:58
Твои глаза меня смущают
Когда ты смотришь на меня
Как будто ты влюбиться хочешь
А я давно люблю тебя...
 :)
Відповідь від: 04 Червня 2008, 15:22:17
Любит тот, кто горячо ревнует
Любит тот, кто при встречи молчит,
а не тот, кто все время целует
и всегда про любовь говорит.

Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 06 Червня 2008, 19:38:31
Она ему сказала: "Люблю тебя, люблю!"
Он грубо ей ответил: "Люби, я посмотрю!"
Она его молила: "Я без тебя умру!"
Он посмотрел и громко ей сказал : "Давай, я подожду!"
Она его спросила: "Что делать без тебя?"
Он ей, смеясь, ответил: "Забудешь ты меня…"
Она в слезах шепнула: "Ну хочешь докажу?"
Он ей сказал, не веря: "Давай, ведь я же жду!"
И подойдя к окошку, порхнула птицей в тьму,
В последок только крикнув: "Я так тебя люблю!"
И тут кольнуло сердце, он произнес слова:
"Зачем же эта гордость преследует меня?"
Стоял он очень долго, смотрел всё время вниз.
Потом он крикнул громко: "Зачем мне эта жизнь?!"
 :pardon :pardon :pardon :pardon :pardon :pardon
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Рибка від 06 Червня 2008, 20:47:01
Христинка, гарні віршики, останній такий печальний :(
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 06 Червня 2008, 21:08:43
аха віршик дуж печальний :'(
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 06 Червня 2008, 22:02:05
Они сидели на краю,
В любви друг другу признавались…
И на багряную зарю
Смотрели оба и влюбились…
Потом она сказала: знаешь
Так как-то странно-вместе, мы тут…
Ты человек другого круга
И, если все узнаю, нас порвут…
Он помолчал немного странно,
Потом поднял глаза
И прошептал тихонько, плавно:
Конечно, дорогая ты права
Но знаешь, жить украдкой любя
Я не смогу…Махнем на небеса?
Пусть думают, что мы сошли сума
Но будем вместе мы там: ты и я
…Его позвали небеса.
Он улыбнулся и шагнул…
Но он разбился, не вспорхнул.
Она хотела шагнуть тоже
Но мысль мелькнула в голове:
Всех забывают, нас забудут тоже…
Нет! Я буду жить, и помнить о тебе!
Уже заря погасла – солнце село
На небе собралась гроза.
Она, рыдая, встать хотела
Но закружилась голова.
Она кочнулась, полетела-
Жизнь оборвалась навсегда…
Как жаль. Они ведь жить хотели,
Любить и жить…толпа не понимала…
 :) :) :) :)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Рибка від 06 Червня 2008, 22:09:41
І знову сумний віршик про закохану пару, не розумію людей, які обсуждають закохані пари.
Цитувати (вибране)
Ты человек другого круга И, если все узнаю, нас порвут…
:'-(
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 06 Червня 2008, 22:30:09
Затеряны мысли!
Болит голова!
Скажи мне , когда я увижу тебя.
Когда перестану тебя вспоминать
Ревниво смотреть и глазами искать.
И не пойму почему?!
Я встречи с тобой настолько ищу
Мне раньше казалось, что это игра
Но очень уж страстная стала она.

Відповідь від: 06 Червня 2008, 22:26:55
Ты был с ней груб - она терпела...
Ты не любил - она ждала...
Ты уходил, не понимая,
Что лишь она тебе нужна.
Ходил с другой не замечая,
Она страдала по тебе...
Глаза ночами не смыкая,
Стихи слагала о тебе...
Она ждала, что ты вернешься,
И извинишься за все зло,
Но время пролетело птицей
И быть с другим ей суждено.
Ты ей грубил - она терпела
Ты изменял - она ждала
И ты совсем недавно понял
Что чувства - это не игра

Відповідь від: 06 Червня 2008, 22:28:28
Я в глазах твоих утону, можно?...
Ведь в глазах твоих утонуть - счастье.
Подойду и скажу: "Здравствуй, я люблю тебя очень!"
Сложно?
Да.…Не просто любить, а трудно…
Очень трудно любить, веришь?
Подойду к обрыву…
Круто?
Буду падать - поймай.
Успеешь?
Ну, а если уеду…Напишешь?
Только мне без тебя плохо!
Я хочу быть с тобой слышишь!!!
Не неделю, не месяц, а долго.
Очень долго. Всю жизнь…Понимаешь?...
Я ответа боюсь…
Знаешь, ты ответь мне, но только молча.
Ты ответь мне глазами, Любишь?
Если ДА, я тебе обещаю, что ты самой счастливой будешь!
Если НЕТ, - не казни меня взглядом,

Відповідь від: 06 Червня 2008, 22:29:53
Пусть другого ты любишь, ладно.
Но меня хоть чуть-чуть помни…
Я любить тебя буду, можно?
Даже если нельзя - буду!
И всегда я с тобой рядом буду,
Если будет тебе трудно!
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 07 Червня 2008, 21:16:40
Ты не думай о нём,
Хоть ты сильно любила
Постарайся простить,
Сделай вид, что забыла.
Пусть останется всё,
Что хорошее было.
И спасибо ему,
Что так сильно любила.
Он устал от тебя –
Это право любого.
Он ушел навсегда,
Но не надо другого.
Ты оставишь ему
Место в сердце. На
Случай.
Это было с тобой и,
Наверное, лучшим.
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 08 Червня 2008, 20:13:47
Мільйони гробів,
Та нема тут свічок,
Нема і вінків.
Навколо цієї сумної оселі
Птахи лиш співають
Пісні невеселі,
І чорні могили
Купаються в смуті.
Ось зовсім ще свіжі,
Ось старі і забуті.
На кожній могилі
Ростуть диво-квіти,
Барвисті пелюстки,
Ясні самоцвіти.
А ці дивні квіти –
Ненароджені діти,
Усі жертви зради,
Розлуки і муки.
А зрада, ніколи вона
Не дрімає.
З світанку до ночі
І з ночі до ранку
У чорній одежі
По світу блукає.
І знов десь помре
Нещасливе кохання,
І місце займе
Серед цього зібрання,
Три метри вглиб,
Зверху прах забуття,
А замість хреста-
Розбиті серця...
Цвинтар кохання
Всіх людей і часів-
Мільйони могил,
Мільйони гробів.


 :'( :'( :'( :'( :'( :'( :'( :'( :'( :'( :'( :'( :'( :'(
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: MalolietoЧka від 09 Червня 2008, 08:46:45
 :'( :'( :'( :'( :'( :'( Зразу багато чого згадується...
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 09 Червня 2008, 09:48:46
Обещай что никого не полюбиш.
-Не могу.
-По чему?
-Я уже полюбил. Тебя…
-Я тоже тебя люблю.
-Тогда зачем ты просиш меня об этом?
-Я не хочу чтобы ты меня любил.
-Почему?
-Ты не умееш любить!
-Так начи меня!
-Не научу.
-Почему?
-Я не верю в любовь.
-Но ты же сама сказала что любиш меня.
-Сказала. Ну и что?
-???
-Я не верю в чужую любовь.
-Для тебя я чужой?
-Да! Я хочу чтобы ты страдал.
-За что?
-За то что я полюбила тебя…

Відповідь від: 09 Червня 2008, 09:46:52
Тремтить сльоза, сполохана прощанням,
Ідуть дощі, змиваючи тепло.
Все те. Що називалося коханням,
Минулося. Як літо. Відійшло...
Я сльози свої в темряві сховаю,
Холодна ніч приглушить крик душі,
тебе я в своїм серці поховаю

Відповідь від: 09 Червня 2008, 09:48:09
Розкажи, як треба любити,
Я, напевно, не знаю як.
Розкажи, як на світі жити,
Коли в серці любовний зляк.
Розкажи, як з тобою бути,
Як щасливим бути, навчи.
Розкажи, як тебе забути,
Розкажи, розкажи, не мовчи.
Розкажи, як любовні муки
Тихо в серці своїм нести.
Розкажи, як під час розлуки
Та не в’янути — садом цвісти.
Розкажи, я тебе благаю,
Бо самому несила мені
Жить на світі зі словом — кохаю
І страждати зі словом — в огні.
Себе я поховаю у дощі.
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 09 Червня 2008, 18:39:32
За поворотом исчезающей тенью,
Мелькнула правда, как небо весеннее.
Впервые в жизни, словно в небеса,
Я посмотрела в говорящие глаза.
То был случайный лишь прохожий,
Такой как все, такой похожий,
Что я не помню ничего,…одни глаза, глаза его.
Как много мне они сказали,
О счастье, о мечте, печали.
Какие верные рассказы,
Без слов, одним лишь взглядом, сразу…
Красноречивое молчанье,
Мгновение…и вдруг сознанье ко мне вернулось,
Как признанье.
Я оглянулась но, увы, то был мираж, стояли вы…
Пустой ваш взгляд, пустые речи,
А возразить то мне и нечем,
Наверное, так и должно,
Что заслужил, то и дано

Відповідь від: 09 Червня 2008, 18:38:13
Иногда я тебя ненавижу!
Ненавижу за то, что люблю,
За то, что во сне тебя вижу,
За то, что не видя тебя я грущу.
Ненавижу тебя, призераю!
За жестокую любовь,
За то, что в розлуке страдаю,
За то, что люблю тебя вновь!
А время летит убегая.
Тебя я люблю - ето вовсе не шутка,
И верность храню, для тебя одного!
Минуты, часы пусть сливаются в сутки,
Пусть время летит, но ты всегда будешь МОЙ!!!!
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 10 Червня 2008, 19:46:30
Часом хочеться все забути,
і спалити усі мости...
Так глибоко тебе відчути:
до знемоги, до самоти...
Часом хочеться стати тінню,
біля твого врости вікна.
В шибку стукати сивим гіллям.
Я одна...Я зовсім одна...
 :( :( :( :( :( :( :( :( :( :(
Відповідь від: 10 Червня 2008, 19:41:47
Ты не думай о нём,
Хоть ты сильно любила
Постарайся простить,
Сделай вид, что забыла.
Пусть останется всё,
Что хорошее было.
И спасибо ему,
Что так сильно любила.
Он устал от тебя –
Это право любого.
Он ушел навсегда,
Но не надо другого.
Ты оставишь ему
Место в сердце. На
Случай.
Это было с тобой и,
Наверное, лучшим.

Відповідь від: 10 Червня 2008, 19:43:12
Чому так темно на душі,
Коли я не з тобою.
І дощ малює на вікні,
Самотню мою долю.
Чому немає вороття,
Нездійсненим бажанням.
І не зникає почуття,
Це втрачене кохання.

Втрачене кохання намалює доля.
Втрачене кохання назавжди зі мною.

Печаль трояндою цвіте,
Сумними пелюстками.
І серце стомлене моє,
Все плаче вечорами.
Чому немає забуття,
Моїм сліпим стражданням

Відповідь від: 10 Червня 2008, 19:44:10
Слеза катилась по щеке,
Но ты молчал...
Пришёл ко мне ты налегке
Как будто знал,

Что не дано нам пережить
Судьбы накал..
"Наверно проще всё забыть"-
Ты так сказал..

Согласна-проще рубануть,
Чем разплетать
Гордеев узел-жизни путь
Не угадать

Чем всё закончится подчас
У нас с тобой..
Слезала катилася из глаз-
Ты стал чужой...

Відповідь від: 10 Червня 2008, 19:44:59
Люблю....... А що це означає?
Напевно те, що відчуваю:
І серце б'ється і болить,
Душа моя кудись летить!!!
Куди летить? Сама не знаю:
Чи то до пекла, чи до раю!!!!


Відповідь від: 10 Червня 2008, 19:45:52
Не питай мене, не треба
Чи болить душа від слова,
Не картай себе даремно,
Не згадаю більше цього.
Але поки час збігає,
Собі серце розриваю,
Не забуду я твій голос,
Та почути не чекаю…

Розтоптали моє серце,
Наплювали мені в душу,
Мов кинджал був твоє слово,
Та змиритися з цим мушу.
Твої очі мов ті зорі,
І прекрасні, і далекі,
Не зустріну я твій погляд,
Хоча буде це не легко…
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 10 Червня 2008, 21:54:14
Якби ти знав, як я кохаю.
Якби ти знав, як я чекаю.
І як ночами у вісні
Шукаю посмішки твої.

Та все я можу зрозуміти,
У тебе є твоя, одна.
Але не зможу я зуміти
Забуть тебе. Залишуся сама.

Та все одно я буду посміхатись,
Радіти буду посмішкам твоїм.
Але до цього більш не буду повертатись,
Бо залишишся жити ти в серці моїм.
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 12 Червня 2008, 16:26:44
Любов – не квітка. – Вирвав - і нема.
А хто ж вона? – Не відає й сама.
Вростає в серце – ніби мимохіть.
Радіє й плаче, а найбільш болить.
І як би ти не рвав і не полов.
– Не вирвати: любов – таки любов.
І тільки той її збагнути встиг,
хто виривав – і вирвати не зміг....

Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Ассоль від 12 Червня 2008, 22:14:28
Усі вірші супер. Дуже класні.
WAIKMAN (  Оля ~Nomi~ Атаманчук)-цей вірш мені підійшов для моєїї душі.
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: yusmal від 12 Червня 2008, 23:21:14
А знаєш, що нам не судилося жити?
***
Стискаючи скроні, ховаючи сльози в волоссі
Все буквами граюся, щастя складаю зі смерті,
Я знаю вмирати, я знаю – ти цього не просиш,
Назад не повернешся – номер з мобільного стертий.

Останні слова, як закляття, остання розмова,
Минаючи зорі, ми зникнемо з зорями разом,
І ми не зустрінемось більше, чергового "знову"
Нам світ не дарує, розлука всього у пів фрази.

Листи я писатиму довгі, ітимуть ні звідки,
Вони не тобі, адресую їх до запитання,
А, може, воскресну, бо смерті не братиму в свідки,
А може, воскресну, весняною зеленню стану…
***
А знаєш, коханий, що нам післязавтра вмирати -
планети, орбіти, потопи, останні молитви.
Всього дві доби - сорок вісім годин нам до страти,
нас скоро не стане, наш спогад вже майже убитий.
Не бійся, мій любий, не бійся останнього слова,
не страшно, що холод космічний туманом навколо -
візьми мою руку, щоб в пеклі нам разом, нам знову,
візьми моє тіло, щоб вбило кохання - не холод.
Ми зараз сміємось, а нам дві доби до прощання,
Я скоро піду, зачиняючи з грюкотом двері,
А знаєш, коханий, давай, ми нап'ємося чаю -
так просто - розмови, а я розіллю їх в консерви.
Ти знаєш, мій любий, що нам не судилося жити,
всі наші турботи лишаємо просто на тацях,
Ми скоро помремо - наш джокер тузами побитий,
і холод космічний вже стукає серцем по пальцях...
А знаєш, що серце зупиниться в кілька ударів?
Останнє "бувай" рівнозначнє останній хвилині,
ми більше не разом, пусти мої руки - не пара,
нас більше немає, ми мертві - ніхто тут не винен.
Кістлявими пальцями холоду стиснуте серце,
І кригою, чорною, мертвою тіло покрите,
забути.... Що сталося - з пам'яті стерте,
нас скоро не стане і часу немає у світу.
А знаєш, коханий, нам реквієм скоро присвятять,
і так урочисто складатимуть квіти в надгрібки,
так темно навколо - тебе не знайти, не обняти,
ми більше не разом і втрати ніхто не помітить.
Стривай ще, мій любий, стривай, озирнися востаннє,
І дотиком терпким востаннє цілуй мої очі,
всього дві доби - сорок вісім годин, як омана,
нас скоро не стане - нас світ післязавтра зурочить...

 
***
горілки порізно. вірші покурити. не. пара.
непара. природньо. готелі. фотелі - дві штуки окремо.
свобідні в неволі дві рідні недолі - ми демос: ти - демон, я - демо..
обрубки, мов дрова до грубки, горіти ідемо, за руки повітря беремо.
ведемо. штоб нє била.. потім запізно - не зараз.

самсонові сили покинуть пострижене тіло.
зближаюсь із домом. до дерну, до запаху крісел. де м'яко.
у шклянці бракує.  ковтнути отрути. заснути кров'янкою-п'явкою.
на фоти дивитись, безлюдне забути. відчиста віддати. віддатись. в проявку.
щоб знову цвіло, необхідно, аби облетіло.

на мапі позначу собою відрізки.
на крихти розіб'ю черговий сніданок.
я змучений. хочу підведення риски.
на жаль, я не вмію, як ти - у риданнях.
відтяти від купки кордонів смачніші кавалки.
шукаю якісь артефатки, справжнісінький сталкер,
і тільки повтори від фраз, щось на вигляд - акорди,
і я - у красі без прикрас, дорогий, та не гордий,
і ми подорожні, бо - так, піді нами дорога,
і сторож не впустить до мене нікого не звідси;
не треба просити, не дам, бо не маю нічого -
лишаю лиш слід. але слід - це не я. тільки відтиск.
пройшли сорок вісім годин і
від мене
лишилася попелу купка, та й
досить.
нехай я народжусь, віднова,
зеленим.
зилишивши в пам'яти відтисків
досвід.

***
Я вчора воскресла, мене позавчора не стало,
І ти, я вже знаю, воскреснеш у відтисках долі,
Всього дві доби, і прощання у вирах вокзалу…
Всього дві доби і нема, нас немає з тобою…

Юля Смаль & Андрій Деревенко

Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 13 Червня 2008, 08:40:37
Любовь - это грусть и тоска,
Любовь - пистолет у виска,
Любовь - это боль для души,
Любовь - это омут в глуши,

Любовь - это пошлая страсть,
Любовь - это грязная власть,
Любовь - все вранье и обман,
Любовь - лучше водки стакан...

Любовь - это ад или рай?..
Любовь - дворец или сарай?..
Любовь - это мрак или свет?..
Любовь - она есть или нет?..

Любовь - это смех или стон?..
Любовь - это явь или сон?..
Любовь - это радость иль боль?..
Любовь - это вечность иль тлен?..
Любовь - правда или мечты?
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Націоналіст від 13 Червня 2008, 09:25:46
Я стою у черты,
Где кончается связь со вселенной.
Здесь разводят мосты
Ровно в полночь -
То время бессменно.
Я стою у черты.
Ну, шагни!
И окажешься сразу бессмертна.
Обернулась -
За мною дни,
Что дарили мне столько света.
И я сделать последний шаг
Не могу.
Но торопит время.
Утром меркнет моя звезда,
И черта обернется мгновеньем.
(1983)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 13 Червня 2008, 12:39:48

Звезды рассыпаны по небу,
Вокруг такая тишина.
Сегодня плакать я не буду,
Я так решила всё сама.
Но так хотелось быть с тобою,
Чтоб обо всём тебе сказать,
Но ты живешь совсем другой,
И обо мне не хочешь знать.
Пусть будет так,как ты захотел,
Я не стану ждать,ведь всё не предел.
Я буду жить,как захочу,
Но тебя в свою жизнь я уже не впущу.
Сегодня,да я помечтаю о тебе,
Но завтра навсегда забуду о тебе.
Я не позволю так со мной играть,
Я не игрушка чтоб меня продать.
Да,я ревную и скучаю по тебе немного.
Но ты ушел к другой и мне немного больно.
Плохого я тебе желать не стану,
Я просто думать о тебе перестану.
Но,а с тобой сегодня быть хочу,
Последний раз в глаза твои смотрю,
Последний раз дотронуться губами,
Потом забыть о том, что было с нами...
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 14 Червня 2008, 19:07:59
Чому так боляче кохання,
Чому на серці зла печаль,
І кожна зустріч, як востаннє,
І час збігає, як на жаль.
Про тебе я веду розмову,
Тобою марю уві сні,
Усе почати можна знову,
А повернути – ні.
Тебе кохаю до нестями,
Хоч бачу твої вади всі,
Не згодне серце із очами,
І програють вони красі.
Не знаю, що між нами сталось,
Так ніби зупинилась кров,
Коли та нитка обірвалась,
Чому залишила любов.
Ну як же боляче прощання,
Нічим не втішити печаль,
І, мабуть, зустріч ця остання,
І часу вже нема, на жаль.
Кохання зле і це не нове,
Відчути довелось мені.
Усе почати можна знову,
А повернути – ні.

Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 15 Червня 2008, 12:56:54
Хай минають дні та ночі
Все одно насняться очі
Очі ті, що я кохала
Та цього, мабуть, замало

Тим очам було замало
Що я їх палко кохала
Віддавала все життя
Серденька свого биття

Очі ті не зрозуміли
Що життя моє змінили
Мало очі ті не вбили
Мало серце не розбили

Я так вірила йому
Та так сталося. Чому?
Він вважав, що краще буде
І що я його забуду…

Я його майже забула
Часу мало хоч минуло
Він у списку лиш лишився
Тих, хто моїм серцем грівся…

Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 15 Червня 2008, 15:34:07

Осень. На улице дождик опять,
Мама не пускает девчонку гулять,
А парнишка, промокший, всё её ждёт,
Но дождь не кончается, дождь всё идёт..
"Почему её нет, чтоже случилось?
А может любовь мне просто приснилась?!
Чёрт! Что за бред?! Дурацкий ответ!
Ну где же она, почему её нет?
А вдруг не помнит? Не может быть!
Она о встрече не могла позабыть.
Значит не принимает к сердцу всё близко.
Как же я мог опуститься так низко?!
Лгала то, что любит, а я ей верил всегда,
Но для чего согласилась гулять со мною тогда?
Ну как же! Захотелось ей поиграть,
Просто решила в любви полетать!"
Ни минуты больше не стал он её ждать,
И мысли о ней пытался прогнать.
Пришёл домой и долго сидел в темноте
Пока не раздался звонок в комнате.
Поднимает трубку, слышит: "прости"
" ты не пришла, меня обманула,
Как дурака взяла и надула,
А теперь звонишь и говоришь "прости"?!
Чего ты добиваешься, объясни!"
"Понимаешь, дело всё не во мне,
Я очень хотела придти на встречу к тебе,
Но мама, мама не разрешила,
Сказала, что я и так уж немножко простыла..."
Парень слушал ей не перебивая,
И уже ничего хорошего не ожидая.
Больше не верил ни единому слову он,
После её слов голос сменился на грубый тон.
Сказал, что придумала причуну плохую,
Не хочет он знать он девчонку такую.
Много ещё слов ей отгресил
И после слова "прощай" трубку повесил.
У девчонки внутри всё оборвалось,
А сердце чуть не разорвалось.
Полились слёзы, размазалась тушь,
В голове ничего нет, одна глушь.
Ей было больно как никогда.
Хотела умереть девчонка тогда.
" Почему он не поверил в прпавду мою?
Боже! Как сильно его я люблю!
Если не простил, значит не любит.
Зачем же, зачем меня он так губит?!
Захотел расстаться, чтож прощай!
Только не забывать меня обещай.
Но как же всё-таки обидно!
В этом мире счастья нигде не видно.
Как теперь без него буду я?!
Без него не проживу ни дня..."
Та девчонка ревела всё ночь.
Если б знала мама, как страдает её дочь..
И парнишка всю ночь не мог уснуть,
У него в голове тоже была одна муть.
Расставание-это всегда тяжело,
А когда любишь, совсем нелегко.
"Чтоже мне делать, как разлюбить?
Я никого больше не смогу полюбить!
Вот как бывает расставание глупо,
Как же нелепо, как же всё тупо!
Но стоит ли из-за такой ерунды расставаться?
Ведь друг без друга мы не сможем остаться..."
Ушла злость и перестал её он винить,
Ранним утром решил позвонить.
К трубке никто дорлго не подходил,
А потом голос её мамы его удивил-
Он был настолько печален и тих
Что было понятно, что-то случилось у них..
"Не буду скрывать, скажу правду тебе,
Этой ночью дочь перерезала вены себе"
Дальше он слышал раданья одни.
Вот и пришёл конец их любви...
Парень чуть телефон не разбил,
Всё что было под рукой, со слезами он бил.
Открыл окно...вот и он ушёл на тот свет
Он и Она - в этом мире их больше нет.
А кто виноват? Где же ответ?

 :'( :'( :'( :'( :'( :'( :'( :'( :'( :'( :'( :'(
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 15 Червня 2008, 20:09:45
   Не плач!
Не плач.
Він був не першим, хто прийшов в твоє життя.
Не плач.
Він був не першим, хто зостався.
Не плач.
Він був таким, як й інші. Це життя.
Не плач.
Він, як і інші, помилявся.

Не треба плакати.
Він був таким, як всі.
Не треба плакати.
Він був, як попередні.
Не треба плакати,
Як квіти у росі.
Не треба плакати.
Залиш на інші дні.

Ти посміхнись.
Таке бувало вже колись.
Ти посміхнись.
Таких, як він, ще буде сотня.
Ти посміхнись.
Він ще повернеться колись.
Ти посміхнись.
Не треба плакати сьогодні.

Поплач.
Він був останнім, хто пішов з твого життя.
Поплач.
Він був останнім, хто колись зостався.
Поплач.
Бо він не був, як інші. Ще вина?
Поплач.
Він лише двічі помилявся.

Уперше – це тоді, коли прийшов,
А вдруге – це тоді, коли зостався.
В житті своєму він не раз ще помилявся,
Але, повір, не жалкував, що не здавався.

Поплач,
Бо він єдиний, хто кохав.
Поплач,
Бо тільки він тобою марив.
Поплач,
Бо він тоді іще не знав,
Що все на світі із тобою втратив.

Відповідь від: 15 Червня 2008, 20:09:06
Незнаючи, бажати.
Невміючи, кохати.
Побачивши, горіти.
Почувши, аж тремтіти.
Розуміючи, дуріти.
Тобою захворіти.
Мріючи, торкатись.
заснувши,пригортатись.
Дико цілувати.
Ніжно обіймати.
Вологими губами...
Тремтячими руками...


Тремтячими руками обіймати,
солодкими губами цілувати.
На плечі голову схиляти,
люблю-люблю тобі казати.
Так ніжно-ніжно пригортатись,
так дико-дико доторкатись.
Так гарно-гарно мені спати
хоч тільки в снах усе це мати

Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 15 Червня 2008, 20:47:31
Путь домой,ты одинока,
И на улицах темно
Ты одна,тебе чуть страшно
Но ему уж всёровно.
У обьятьях утопая,
Он тебя давно забыл
Он когда-то был любимый
Но в том дело,давно был...
Он не знает что когда-то
Потерял свою любовь,
Как-то раз тебе сказали:
Он вернётся к тебе вновь...
Но слова эти, гадалки,
ты не прийняла всерйоз
И сама с собой общаясь
В темноте шагала прочь...
Ночь темна,тебе не спится
Вдруг звонок,и сново он...
Ты молчала,а он думал:
Я в неё давно влюблен.
Я был глупым,и наивным
Мне хотелось просто жить,
И тогда я вот подумал,
что хочу тебя забыть.
Повстречался я с девчёнкой,
Вроде лучше нет её,
Но я был тогда наивным,
Я хотел лишь одного....
Ты прости меня родная,
Я тебя душой люблю,
Не простишь,так Бог с тобою...
Я к нему лучше уйду.
И девчёнка вдруг сказала:
Я звонка давно уж жду,
Я тебя раз потеряла,
И уж больше не хочу.
Я прощу тебя,но позже,
Ты подумай хорошо,
Ты свободен,ты как ветер,
Но ведь мне не всёровно.
Ты как воздух,ты мне нужен,
лишь тобой всегда дышу.
И на этом...пока мальчик...
Я не знаю,иль люблю.......
Вдруг гудок....потом молчанье,
Закипела в венах кровь.
Вы подумайте сначала...
Чем терять свою любовь...

 ;) ;) ;) ;) ;) ;) ;) ;) ;)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 16 Червня 2008, 13:22:59
Звезды рассыпаны по небу,
Вокруг такая тишина.
Сегодня плакать я не буду,
Я так решила всё сама.
Но так хотелось быть с тобою,
Чтоб обо всём тебе сказать,
Но ты живешь совсем другой,
И обо мне не хочешь знать.
Пусть будет так,как ты захотел,
Я не стану ждать,ведь всё не предел.
Я буду жить,как захочу,
Но тебя в свою жизнь я уже не впущу.
Сегодня,да я помечтаю о тебе,
Но завтра навсегда забуду о тебе.
Я не позволю так со мной играть,
Я не игрушка чтоб меня продать.
Да,я ревную и скучаю по тебе немного.
Но ты ушел к другой и мне немного больно.
Плохого я тебе желать не стану,
Я просто думать о тебе перестану.
Но,а с тобой сегодня быть хочу,
Последний раз в глаза твои смотрю,
Последний раз дотронуться губами,
Потом забыть о том, что было с нами...


Відповідь від: 16 Червня 2008, 13:21:29
Тремтячими руками обіймати,
солодкими губами цілувати.
На плечі голову схиляти,
люблю-люблю тобі казати.
Так ніжно-ніжно пригортатись,
так дико-дико доторкатись.
Так гарно-гарно мені спати
хоч тільки в снах усе це мати

Відповідь від: 16 Червня 2008, 13:22:22
Трояндою щастя кохання розквітло,
П’янким ароматом два серця сп’янило,
В душі засвітило незгаснеє світло;
У нас у обох ніби виросли крила.
Ми чуємо музику в тиші найбільшій,
Ми линем далеко-далеко у мріях,
Говоримо завжди слова найщиріші –
Один для одного їх в серці лелієм.
Ми ловимо зорі летючі із неба,
При зустрічах завжди, як діти, радієм.
І іншого щастя нам зовсім не треба,
Нам досить цього, ми про інше не мрієм.

Відповідь від: 16 Червня 2008, 13:22:38
...Жила...
Жила, надеялась, любила,
Переживала, не спала,
Врала, играла, торопила,
Молилась, плакала, звала.
Ломала, била, разрывала,
Ласкала, грела, берегла,
Ждала, мечтала, горевала,
Грешила, спорила, лгала.
Шутила, пела, танцевала,
Бросала, грабила, гнала,
С ума сводила, удивляла,
Жила.., старела.., умерла...
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 16 Червня 2008, 17:08:52
На вигляд я весела й говірка,
Як та сорока люблю гомоніти,
Але моя душа і серце, як земля,
Яку ніхто не може вже зігріти.

Як боляче було мені тоді,
Коли казав оці слова прощання,
В твоїх очах було все, крім кохання,
Яке ти присягав віддать мені.

Я сильна, і тому не заридала,
І не пішла жалітися комусь.
Я лиш стояла і чогось чекала,
Невірила нікому, я чомусь.

Пройшли часи, і я тебе забула
Забула все, і очі ці твої
Як океан пусті і голубі
Які хотіли так згубить мене.

Всю жизнь тебя любить я буду,
Как ни банально все это звучит.
Молчать сегодня я не буду,
Сегодня сердце говорит.

Люблю тебя, люблю до боли,
Люблю как воздух или даже боле
Как можно не любить тебя, скажи...

Любовь как смерть после заката,
Дается только для того,
Чтоб утром с первыми лучами
Родиться заново, легко...

Весь день порхать на крыльях счастья
В любви купаться, жить в любви
Быть выше горя и ненастья
Себя быть выше для любви...

Відповідь від: 16 Червня 2008, 17:08:09
Мені подобався давно ти:
Твій сміх, твій образ, все що є
І я чикала тої миті коли побачиш це все ти
Я сумувала, і страждала коли не бачила тебе
Я навіть плакала за тебе
Але не бачив ти мене.
Моє серденько розривалось
Обличчя сльозами зливалось
Дивилась жалісно на вас
Минав повільно весь цей час...
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 16 Червня 2008, 19:28:32
Изменения


Ты стал совсем другой,
ты был не такой.
Ты сейчас злой плохой
Ну вообщем не мой!
Боже,как страшно спать
и вспоминать все что было
Господи как я тебя любила!!!!
Знаеш я вижу тебя визде-
и в школе,и во снах.
Я вижу твою улыбку и взгляд
от которого мне не убежать.
Я бегу,бегу и не знаю куда
наверное в пропасть где нет тебя!!!
Я хочу заснуть и не проснуться
что бы не знать тебя
Но почемуже сльозы льються как река????
Наверно потому что Я ЛЮБЛЮ ТЕБЯ!!!!
Но только тебе всё равно!
Ты ведёш другую в кино....
Куришь и пьош
И плюешь на меня с высока...
Ну зачем мне такая судьба????????
Я знаю здесь нет возврата
и скажу я себе:
"ДУРА,САМА ВИНОВАТА!!!"



Пишу тобі, прошу тебе,
Пробач мені, пробач за те,
Що я такий, що так живу,
Що боязкий, що не скажу
Тобі про те, що я люблю,
Люблю тебе, тебе одну.
Пробач мені, тебе прошу,
Таким я є, таким умру.


Знаешь как больно было тогда
Когда ты ушёл от меня а?
Наверно не знаешь - тебе все равно,
Ты сейчас с другой в кино.
Канечно она лутше чем я
но не будет любить так как я!!!!
Запомни прошу последнее слово-
Не верь и не жди от меня плохого!!!!!!
Тебя я забуду как страшный сон.
Не буду думать о плохом!!
Лиш буду помнить те сны-
где были вместе мы
А всё остальное ПРОЩАЙ НАВСЕГДА!!!!!!!!
НЕ БУДЕ ВМЕСТЕ МЫ НИКОГДА!!!!!!!!!!



Так холодно
Зігрій мене собою
Теплом від рук...
Так ніжно.
Як завжди...
Зігрій, щоб це відчули ми обоє,
Мене від всіх проблем на мить вкради.
Сховай мене.
Закрий від цього світу.
І сльози витри із очей моїх.
А там, навколо...
Хай несамовито
Літає в холоді самотній білий сніг.
І хай хоч вітер виклика до бою.
Хоч знов розлука обійма нас як своя...
Мені так холодно.
Зігрій мене собою...
Адже без тебе замерзаю зараз я...


Любов прийшла…
Любов прийшла,
Закрила очі розуму рукою,
Й ти став немов кимсь іншим у самім собі,
Немов отрута розлиласая з кровю…

Любов – вогонь,
Немов ти п'єш вогонь.
І світ замерз тобі навіки,
Бо сонце впало до її долонь…

Любов – то лід,
А все – вода,
Усе навколо ніби розчинилось…
Розбилась дзвінко діамант-сльоза…

Любов – то сон.
Земля з-під ніг щомиті може провалитись,
Ще мить і небеса розіб'ються, мов скло,
А ти усе не хочеш пробудитись

Я знаю що написати!

І хочеться щось написати,
І жить не охота уже,
Й не хочеться в тиші тонути...
Дрібний озноб в легені б*є...
Слова із-під пера мого будуть кричати.

Любити, не любити, взагалі не жити,
Кохання і ненависть, а один лиш крок.
Так тяжко почуття не розп*ясти, не вбити,
Так тяжко вберегти між пальців слід зірок,
Вперед-назад ступить, помилувати-засудити...

Так тяжко квітку з рук впустити,
Хоча вона пече й палає льодом.
Ти ж на краю, а чи не досить снити?
Та ні! Ламаю все життя одним невірним ходом.
Остання нота прогриміла, то час руки опустити...

Навіщо ви мені усі тепер,
Банальні мрії та збиткові сни,
Чарівні очі моїх сліз озер.
Зверху гримить: свій розум преклони!
Та він не стане на коліна, він на хресті давно помер...

А що робити звісно точно знаю...
Я в дощ піду і блискавку уб*ю,
А її тіло у кишеню заховаю,
Пізніше кров*ю її уп*юсь і згорю...
А зранку тишею стану...


Чорна свіча горить у забутті
У тінях білої зіниці,
Білява ніч вмирає на хресті,
У тьмі від ранньої зірниці.
Біла вовчиця місяцю співа,
А він вмиває зорі кров'ю.
У тьмі світанку творяться дива,
А темношкірий день вбиває ніч з любов'ю.
Цілує руки, розриває тіло,
Потоки крові в срібному волоссі,
Шматочки тіні десь у гіллі,
Обривки тьми десь у колоссі.

Ось вона я -- жертва в ім*я кохання!
Розтоптана розбита там на дні.
Мені лишилась пустота, лиш плеч стенання,
Це не життя, я лиш в пустому сні!

Але цей сон реальний аж до крові,
І пустота навколо все залила.
Давай же! Смійся в лице любові!
Вона ще є хоча вже зникла!

Розбий її з розмаху об бетон!
Скажи, що завжди ненавидів!
І стане дійсним пустий сон,
Сон у житті -- це мрія всіх сновидів!

І буде пекло, будуть муки.
Проте реальність краще аніж сон,
Взаємна ненависть це краще від розлуки.
Давай же смійся з моїх ран!

Скажи -- ніколи не люби!
Можливо когось іншого та не мене.
І ти без роздумів мене убив.
Давай же вдар в лице, розваж себе!

Скажи що ненвавидів! Буде краще!
Бо буде хоч якесь та почуття.
З розбитою любов*ю жити важче,
А ненависть ще дасть мені якесь буття...


Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 16 Червня 2008, 21:26:32
Он уходил, она смеялась...
Не потому, что ей смешно...
Она расплакаться боялась...
Боялась выпрыгнуть в окно...
Боялась закричать, что любит...
И умолять не уходить...
Ведь этим он её погубит -
Ей больше не для кого жить...
Она смеялась, стиснув зубы,
И сжав до боли кулаки,
И вспоминала его губы...
И нежность ласковой руки...
И хлопнув дверью, он ушёл,
Понять её не попытался,
А смех её вдруг сам прошел,
Как музыка вдруг оборвался...
Она, застыв в окне, молчала,
Слеза бежала по щеке...
Она его за всё прощала,
Вскрывая вены на руке...
Душа тихонько отдыхала,
Ведь с каждой каплею крови...
Она всё меньше ощущала...
Боль от потерянной любви.
 :'( :'( :'(
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 17 Червня 2008, 09:56:36
Всю жизнь тебя любить я буду,
Как ни банально все это звучит.
Молчать сегодня я не буду,
Сегодня сердце говорит.

Люблю тебя, люблю до боли,
Люблю как воздух или даже боле
Как можно не любить тебя, скажи...

Любовь как смерть после заката,
Дается только для того,
Чтоб утром с первыми лучами
Родиться заново, легко...

Весь день порхать на крыльях счастья
В любви купаться, жить в любви
Быть выше горя и ненастья
Себя быть выше для любви...

Відповідь від: 17 Червня 2008, 09:47:44
- Скажешь мне "да"?
- Да.
- Скажешь мне "нет"?
- Нет.
- Что там в окне?
- Звезда.
- Что нам с того?
- Свет.
- Вот на стене...
- Тень.
- А в колыбели?
- Дочь.
- Завтра придёт...
- День.
- Ну а пока?
- Ночь.
- Ночью темно.
- Боюсь!
- А рядом со мной?
- Покой.
- Я постарею.
- Пусть.
- Может, и ты.
- С тобой.
- Ты для меня?..
- Звезда.
- Я для тебя?..
- Свет.
- Вместе навек?
-Да!
-Любишь меня?
-...НЕТ

Відповідь від: 17 Червня 2008, 09:50:24
Ожидание
В замке каменном
у камина
с ясным пламенем
с сизым дымом
королева ждёт,
нет, не сына
и не мужа ждёт
у камина.
Королева больна,
не одна она,
и она грустит.
О ком?
О нём
одном…
И она молчит
о нём…
В мегаполисе,
в доме блочном
кто-то молится
поздно ночью;
Сколько серых дней
и ночей без сна…
Не придёт он к ней –
не одна она…
А она больна,
не одна она,
и она грустит.
О ком?
О нём
одном…
И она молчит
о нём…
А века бегут –
убегают прочь.
Но кого-то ждут…
Ждут. Из ночи в ночь.

Відповідь від: 17 Червня 2008, 09:51:17
Навіщо кохання, Слова, поцілунки,
Ночі безсонні, Квіти, дарунки?
Навіщо кохати, Не знати, ким жити,
Без міри страждати, життя не любити?
Чому, коли любиш - взаємність не жди.
Себе ти погубиш, зметеш всі сліди.
Сліди, то є пам"ять - їх не зітреш.
Але ж... Це кохання... Його ти не вб"єш.
Тебе я кохаю, тобою живу.
Я знаю, це смішно, але ж... я люблю!
Від тебе чекати взаємність не буду,
Можливо колись тебе я забуду.
Це дуже непросто, повір, я це знаю,
Як своє життя я тебе пам"ятаю.
Ти радість і смуток, гіркість і солод.
Люблю і ненавиджу тепло ти чи холод...

Відповідь від: 17 Червня 2008, 09:53:19
-Любиш?
-Люблю
-Докажи!
-Докажу
-А дістанеш зірку?
-Так дістану – я – зможу!
-Ти збрехав!
-Я не брешу.
-Ти не зможеш дістати до неба і зірку як вишню зірвати...
-Я зможу.
-Знову брешеш, так піди, доведи!
-Ну тоді мені доведеться віддати життя своє.
-Так віддай, за мене!
-Але що буде потім?

-Ти доведеш що кохаєш.

-Я не готовий ще.
-Іди!
-Чому?
-Ти мені знову брешеш,і будеш брехати.
-Але ж не стане мене, ти будеш страждати?
-Ну і що, ти сказав, значить повинен дістати, а інакше тебе не бажаю я знати!
-Так і бути, тільки знай, це все не гра.
Я зможу довести, що правдиві слова.
Тільки ти будеш сильно про це жаліти.
Ти отримаєш зірку, їй тебе не зігріти.
Зігріває любов в окрилених серцях,
спалахи щастя, довіра в милих очах.
Зігріває взаємність, і відчуття польоту.
У тебе ж залишиться лише холодний лід...
-Зачекай, ти куди?
-Я іду за зіркою... для тебе... на край світу... чекай ночі...
-Зачекай! Як я взнаю, що ти принесеш мені зірку?
-Ти зрозумієш, ти побачиш. Сказав же, зможу.

І вони розійшлися: дівчина в мріях,
а хлопець із сумом в зелених очах.
Він пригадав її ніжних губ теплоту
усмішку її, і її красу.
Він пригадав її ненав'язливий сміх
ясних очей блиск і тепло.
І серце заспівало, зітхнула душа...
Він ради неї готовий на все.
Адже більше за життя він любив її.
І хлопець пішов.
Він пішов назавжди...
Ніхто не знав, не відповів куди.
А дівчина лише вночі до вікна підійшовши
раптом побачила світло, яскраве світло від дощу.
І той дощ не з крапель був і не із сліз
Це був яскравих зірок несподіваний дощ.
І здавалося, що небо рветься на кусочки
І затихнув годинник, і сповільнився час.
А дівчина дивилася, не в силах повірити.
Адже такої краси ніколи не бачила
І душею від щастя сміятися раптом почала.
Так він любить її! Він не бреше! Вона вірить.
І серед ночі до нього біжить до його дверей!
Але двері відкриті, і скрізь включене світло.
На своїх все місцях, а його в будинку нема...
І марно вона його чекала
Вдень і вночі своїх ясних очей не стуляла.
Назавжди в пам'ять її врізався слід:
Зоряний дощ і прощальне, феєричне світло...

Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 17 Червня 2008, 12:35:39
Как часто в жизни так бывает:
Его полюбишь всей душой,
А он тебя не замечаеш
И увлекается другой!
В глаза ему взглянуть не смеешь,
Желаешь встреч красивых с ним.
Пройдёт он мимо-ты робееш...
А мысли только с ним одним.
Зачем страдаеш ты,девчонка?
Не любит-не люби и ты!
Пусть не болит твоя душа
Забудь ты прежние мечти!


Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 18 Червня 2008, 16:03:51
Предпочитаешь ты блондинок,
Смазливых, маленьких принцесс?
Капризных девочек "с картинок",
Собой "затмивших" свет небес"?
А может быть, ты от брюнеток,
Коварных, страстных без ума?
Или от ветренных кокеток,
Что помнят, любят лишь едва?
Когда сказал: "Не в моем вкусе",
Конкретно что имел имел ввиду?
В моих глазах так много грусти,
А мысли в плановом бреду.
Тебе не нравлюсь? Ради бога.
Что можно здесь еще сказать?
Парней на свете очень много,
За мною право выбирать.
Меня не оценил? Тем легче
Забыть мне будет о тебе.
Поверь-случаться еще встречи
Этой важней в моей судьбе.
Не понял ты одну деталь,
Не уловил один момент:
Ты не со мной. Тебя мне жаль,
Ведь меня лучше в мире нет!
 :) :) :) :)
Відповідь від: 18 Червня 2008, 15:55:21
ночь.. крыша.. ветер.. слеза..
край дома.. я.. тишина..
небо.. звезды.. боль навсегда..
мысли.. он.. душа.. пустота..
сердце.. осколки.. я без тебя..
ты.. другая.. смех.. теплота..
жизнь.. конец.. бессилие.. страх..
чувства.. записка.. конверт.. всё в слезах..
выхода нет.. не могу без тебя..
шаг.. мгновенье.. уже небеса..

Відповідь від: 18 Червня 2008, 15:55:34
Любовь - это больно,
Любовь - это сложно,
С нею ты - нищий, ты - царь... все возможно.
Любовь - это сладко,
Любовь - это горько,
Любовь - это много, и мало... но сколько?
Любовь - это плен, это символ свободы,
Любовь - это сон, это чувство тревоги,
Любовь - это лед и огонь вездесущий,
Любовь - это шепот, зов бури ревущей,
Любовь - это миг,
Любовь - это вечность,
Любовь - это крик и слепая беспечность,
Любовь - это руки, и ласки, и слезы,
Любовь - это муки, и губы, и грезы,
Любовь умирает...
Любовь остается...
Бесценна она... но порой продается...

Відповідь від: 18 Червня 2008, 15:56:05
Життя іде, життя минає,
Але кохання залишається в душі..
Ти ніби поруч, та тебе немає,
Ти кажеш "так", але душею кажеш "ні".
Люблю тебе, та це нічого не міняє,
Лиш серце розриває сильний біль.
Душевний крик сльозами обливає
Німий, але коханий образ твій.
Моя любов жива, і ти це знаєш,
І з нищити не зможеш її ти.
Та як здобути те, чого не маєш?
Не зможу я тобі подібного знайти...
Ти ніби сонце у холодну зиму,
Що зігріває променем мене.
Ти ніби холодок по тілу...
Здається, що не скоро він мине.
Тебе забути дуже важко, віриш?
Це почуття, мов місяць на межі.
Кохать себе, надіюсь, ти дозволиш..
Присвячую цей вірш я лиш тобі...
 :) :) :)
Відповідь від: 18 Червня 2008, 15:57:05
Люблю но в этот миг и ненавижу,
Тебя и слышу, в зоре только звук,
Твой голос через скалы гор услышу,
Твой образ-учащает серца стук…
Твою красу, тебя любить я перестану,
Когда слепой художник нарисует звук,
Я пред картиной єтою постану,
Тебе я посвящаю єтот стих.
Да и вообще, ты-все что я имею,
Ради тебя дишу я и живу,
Другого я любить так не сумею,
Тебя навек я чувствую, люблю...
Замерзло сердце, прекратился его стук,
Замерзли мысли и душа окаменела,
Пусть говорят, любовь-главней всего,
Ты вдаль спустевшим взглядом смотришь смело..
И за окном, в прекрасный летний зной,
Ты не согреешся тепла лучами,
И кажеться так у окна тебе порой,
ЧТО не согреть твоей души словами.
И в пустоту куда-то, улетят года,
Останеться твоя душа одна на небосклоне,
И вдруг покажеться замерзла навсегда,
Душа прольеться в громком и холодном стоне…

Відповідь від: 18 Червня 2008, 15:59:50
Грусть
Как грустно однажды понять,
Что ты никому не нужна.
Такой замечательный день,
А ты в целом мире одна.
 
И ты всё сидишь у окна,
В глазах твоих спряталась тень,
Ведь ты в целом мире одна
В такой замечательный день.
А тот, кто в мечтах твоих жил,
Вдруг мимо случайно прошел.
В окне он увидел тебя
И понял, что счастье нашел.
 
И свет, что был прежде не мил,
Вдруг снова цвета приобрел.
И ты улыбнулась, любя,
Ведь каждый другого нашел.

Відповідь від: 18 Червня 2008, 16:03:13
- Любовь тебе отдать?
- Любовь!
- Она в грязи...
- Отдай в грязи...
- Я погадать хочу?
- Гадай!
- Ещё спросить хочу?
- Спроси!
- Допустим позову...
- Прийду!
- А если там беда?
- В беду!
- "Стой!" -прикажу тебе!
- Стою!
- Закрой для друга дверь!
- Запру!
- Скажу тебе:"Убей!"
- Убъю!
- Скажу тебе:"Умри!"
- Умру!
- Вот это -узел!
- Розвяжу!
- А если сто узлов?
- И сто!
- Любовь тебе отдать?
- Любовь!
- Не будет этого!
- За что?
- За то, что не люблю рабов!
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: SumpatjashkA від 19 Червня 2008, 00:09:24
Я крила свої опустила..
На всіх, на все давно забила...
Так як і всі...аналогічно...
Для мене все знов так незвично.
Навколо знов лиш пустота
Будинок знов... як та тюрма.
Зімною знову щось не те...
Надіюсь скоро все пройде.
Відповідь від: 19 Червня 2008, 00:08:11
а я стояла і мовчала
і бачила як десь удаль
йшла моя мрія
та яку плекала,
яку кохала,ох як жаль

Вона покинула мене з дитинства,
й надії на повернення нема
ох мріє як без тебе жити?
ох мріє хто без тебе я?

Самотня,незформована людина
без мрій,без смаку,без буття
без права висловити думку
й без права навіть на життя

нехочу жити так без мрії
убийте краще ви мене
немає для життя надії
проте лиш спогад тільки є
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 19 Червня 2008, 18:52:45
це ти сама написала???
Відповідь від: 19 Червня 2008, 18:51:51
Люблю....... А що це означає?
Напевно те, що відчуваю:
І серце б'ється і болить,
Душа моя кудись летить!!!
Куди летить? Сама не знаю:
Чи то до пекла, чи до раю




Не питай мене, не треба
Чи болить душа від слова,
Не картай себе даремно,
Не згадаю більше цього.
Але поки час збігає,
Собі серце розриваю,
Не забуду я твій голос,
Та почути не чекаю…

Розтоптали моє серце,
Наплювали мені в душу,
Мов кинджал був твоє слово,
Та змиритися з цим мушу.
Твої очі мов ті зорі,
І прекрасні, і далекі,
Не зустріну я твій погляд,
Хоча буде це не легко…
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Ассоль від 19 Червня 2008, 22:46:11
я звичайно сприймаю краще вірші на україїнській мові
але цей на російській
просто прочитала і сподобалось.

Опало счастье лепестками -
Мы виноваты в этом сами:
Хотя не мы. А судьбы наши:
Как дальше жить? Что делать дальше?
Но главное - скажи: зачем?
Нам жизнь подкинула проблем:
Я сердцем встретилась с тобою.
Теперь же все это - пустое.
Слова?
Забылись. Улетели:
И нет того, что мы хотели.
Мы шли с тобой одной дорогой.
Но разошлись пути немного:
Остались лишь одни следы.
Воспоминанья: Я и ты:
Когда мне грустно засыпая
Я в мыслях снова собираю
То счастье
В лепестках опавших:
Как дальше жить?
Что делать дальше?

 :( :( :( :(
Взглянуть в заоблачную грань,
Где неба край, и вечный май...
И в ночь идти встречать рассвет...
А лечит время душу? - нет...
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 21 Червня 2008, 11:07:51
Слеза катилась по щеке,
Но ты молчал...
Пришёл ко мне ты налегке
Как будто знал,

Что не дано нам пережить
Судьбы накал..
"Наверно проще всё забыть"-
Ты так сказал..

Согласна-проще рубануть,
Чем разплетать
Гордеев узел-жизни путь
Не угадать

Чем всё закончится подчас
У нас с тобой..
Слезала катилася из глаз-
Ты стал чужой...
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 21 Червня 2008, 11:14:45

Я в глазах твоих утону, можно?...
Ведь в глазах твоих утонуть - счастье.
Подойду и скажу: "Здравствуй, я люблю тебя очень!"
Сложно?
Да.…Не просто любить, а трудно…
Очень трудно любить, веришь?
Подойду к обрыву…
Круто?
Буду падать - поймай.
Успеешь?
Ну, а если уеду…Напишешь?
Только мне без тебя плохо!
Я хочу быть с тобой слышишь!!!
Не неделю, не месяц, а долго.
Очень долго. Всю жизнь…Понимаешь?...
Я ответа боюсь…
Знаешь, ты ответь мне, но только молча.
Ты ответь мне глазами, Любишь?
Если ДА, я тебе обещаю, что ты самой счастливой будешь!
Если НЕТ, - не казни меня взглядом,
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 21 Червня 2008, 11:32:35
Хочу сказать тебе, малыш
Люблю, когда ты сладко спишь,
Люблю смотреть в твои глаза
И видеть. как в них отражаюсь я.
Люблю, когда ты говоришь,
Молчишь иль шутишь, иль ворчишь,
Люблю, когда звучит твой смех-
Он заразителен для всех.
Люблю, когда ты мрачен, грозен,
Когда ты весел иль серьёзен.
Мне каждый жест твой очень дорог,
Я так люблю тебя, котенок.

Відповідь від: 21 Червня 2008, 11:31:50
Дарить себя - не значит продавать,
И рядом спать - не значит переспать,
И отпустить - не значит упустить,
Не отомстить - не значит все простить,
И порознь быть - не значит не любить.

Відповідь від: 21 Червня 2008, 11:32:09
Если ты поссорился с девчонкой,
Если даже был ты прав,
Приходи всегда мириться первым,
Должен знать мужчина женский нрав.
Если даже любит она очень,
Если даже очень-очень ждет,
Если даже встречи с тобой хочет,
Первой никогда не подойдет!
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 21 Червня 2008, 21:55:13
Зачем он появился в моей жизни?
Внезапный, как холодный зимний, ветер.
Прокрался незаметно в мои мысли
Нечаянно погибель мою встретил.

Не сможет он спасти меня от взрыва
Горячих чувств в уже замершем сердце,
Он не удержит яркого порыва -
Желанья рядом быть с ним, вечно, вместе!

Наверное не знает он как можно
Любить холодного душою человека,
Он думает, что это невозможно,
Но полюбила я его навеки!

Когда- нибудь быть может он поймет,
Что для него всю жизнь свою жила,
Ко мне он тихими шагами подойдет
И нежно скажет: "Ты прости меня, любимая..."

Відповідь від: 21 Червня 2008, 21:54:28
Время.
Проходит день, проходит два, и пролетаю уже года.
Я вспоминаю всё те времена, тот день, счастливые мгновенье.
Где были только мы вдвоем, под звездным небом у костра.
Была любовь и страсть и головокружение.
Было много слов и нежных прикосновений.
Были страстные в тот вечер поцелуи и обещание вечной мне любви.
Но все прошло, промчалось время
У нас у каждого своя семья.
А это все лишь прекрасные мгновенье, которые не забудутся в нашей жизни ни когда.
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 21 Червня 2008, 22:07:47
Моя жизнь закончилась
Уж давно.
Только тело странствует
Без души.
Я смотрю на этот мир
Как в кино,
И мне сильно хочется
Снова жить.

Только не возможно это
Потому,
Что душа оставила
Тела плен.
И на волю вырвалась,
И к Нему.
А я здесь осталась жить.
Эх, зачем?

И теперь хожу как тень
В мире снов,
И живу, как все живут,
В темноте.
Не найти мне счастья здесь
И любовь.
Люди мне встречаются,
Но не те.

Для меня стал этот мир
Как тюрьма,
Потому что суть у нас -
Эгоизм.
Им давно отравлена
я сама,
Для меня смертельна стала
Эта жизнь.

Отпущу на волю я
Тех из вас,
Кто меня терпеть не мог
Иль любил.
я пойду искать кого
Ты уж спас,
Чтоб меня он выбраться
Научил.

Буду я сидеть у ног
У него.
И ловить, что скажет он
о Тебе.
Будут эти мне слова
Важней всего,
Буду верить я ему
Как себе.

Не полюбит пусть меня
Уж никто
Я смогу без этого
Дальше жить
Но отдам всю жизнь свою
Лишь за то,
Чтобы научил меня
Он любить.
Відповідь від: 21 Червня 2008, 22:05:23
Як дивно все сталось,не можу збагнути,
Та зустріч між нами могла і не бути.
Для чого затіяли, ми весь той роман,
В любовний тоді попав я капкан.

І перше побачення не піде в забуття,
До тепер помятаю "вогні ті життя"
Краєвид неповторний з Високого Замку,
Й невдалий похід до Стрийського парку.

Тих лебедів ми довго тоді ми шукали,
На диво самі хоть не заблукали.
Тоді зявилось бажання сказати,
Що починаю тебе я кохати.

Та нажаль не довгим пробуло кохання,
Бо бачились тоді ми з тобою в останнє.
А далі лиш сварки, проблеми відносин,
Ми знали, що відстань лиш біль нам приносить.

Тому довелося тебе покидати,
Хоч вірив, що вічно я буду кохати.
Але де кохання там дружби нема,
Тоба прощавальні сказав я слова.

Закинув в ігнор, от і дружбі кінець,
Від болю вже просто увірвався терпець.
Залишилась в серці тепер одна туга,
Це больно втрачати хорошого друга.


Відповідь від: 21 Червня 2008, 22:06:26
Я мрію про кохання із вуст твоїх почути...
Немов зірки на небі кудись зникають люди...
Я мрію чути щастя у голосі твоєму,
Щоб нам світило Сонце, зірки в нічному небі...
Я мрію про кохання, про щастя, про надію...
Я мрію лиш з тобою ... з тобою бути мрію!!!

Відповідь від: 21 Червня 2008, 22:07:08
Прости меня и слов не надо
Я не смогу тебя забыть
Лишь в сердце, маленькая рана
С которой надо, дальше жить
Я обмануть себя пыталась
Что не люблю тебя и все
Но как и прежде, ошибалась
Ждала ответа на любовь...

Мне грусно,скушно,одиноко,
Я несмогу забыть тебя-
Твои глаза,твою улыбку,
твои прекрасные уста.
За что все ето?-я незнаю
И понимая что не сплю,
Я как и прежде жду ответа
на бесконечное люблю...
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 21 Червня 2008, 22:14:23
Як хочеться тобі віддати весь цей світ.
Та разом ми не будемо напевно ні на мить.
Я й забути не можу про тебе.
Дістала б тобі зіроньку з неба!

Скажи, чи любов ця даремна мине,
І всеж ти помітиш мене?
Я зовсім не знаю, що робити з нудюгою,
Це все придумане явно не мною...

Я найду тебе серед тисяч облич,
Навіть якщо це займе кілька сторіч.
Скажи, чи є від цього ліки?
Мені здається, що це навіки.

Дощ плаче у осіннів вікні.
А разом ми можемо бути тільки у мене ввісні........


Вичерпали наші почуття до краю,
Й куди подітися мені не знаю,
Щоб не бачить тебе і не знати.
Щод забути і не кохати,
Щоб при зустрічі віч не ховати,

Та хочеться мені тебе обіймати
І слова найніжніші у світі шептати
Мені з тобою так добре,- насправді
Та як подивитися правді в очі
Про тебе ж думаю щоночі

Не знаю я куди мені від всього дітись
Крізь землю хочу провалитись
Щоб не бачити тебе і не чути
А просто жити і бути.......

Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 21 Червня 2008, 22:23:02
Час ночи, глупое молчание,
Как будто нечего сказать...
Наверно это расстоянье
Меня расстроило опять.
Ты спросишь, что-нибудь случилось
Нет, все нормально - повторю,
Я просто сново убедилась
Как сильно я тебя люблю!!!



Відповідь від: 21 Червня 2008, 22:20:20
Стало гірко мені на душі,
Просто ти не всміхнувся сьогодні мені.
І небо немов помутніло
Та й сонце за обрій скоріше сіло.

Менше стало на небі зірок,
Порідшало в чистому полі квіток,
Не пахнуть для мене яблука й вишні
І друзі сьогодні немов би лишні.

І зіпсувалось все в єдину хвилину,
На крилах до тебе я вже н лину.
Гірко стало мені на душі,
Просто ти не всміхнувся мені.

Відповідь від: 21 Червня 2008, 22:21:57
Як ти міг покинути мене в цій миті,
В нас було все, уся любов на цілім світі.
Ти обернувся і пішов від мене,
А я хотіла підійти до тебе,
Хотіла впасти на коліна
Й сказати: "Я тебе любила..."
Хотіла вмерти на руках твоїх,
А ти мене покинув, ти побіг,
Побіг туди, де не було мене,
Де був лиш ти і сонце не твоє...

Відповідь від: 21 Червня 2008, 22:22:27
Відпусти, бо несила вже більше тримати,
Щосекунди вмирати й ногами торкатись землі,
Повернутись додому і солодко-солодко спати
І збирати росу на зеленій шовковій траві.

І губами торкатися скла, що замерзло між нами,
І руками схопитись за руку, до краю зими,
І далеко, десь там за німими сліпими морями
Може будем щасливими, може. Та точно не ми…

Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 22 Червня 2008, 20:34:28
Не просто сказати те,
що у тебе на серці лежить,
а тим більше сказати це тій,
через кого це серце болить.
Йдеш у школу ти щодня,
вона прийде напевно знаєш,
та так буває, і її нема,
"я їй чужий" -- чомусь гадаєш.
Проходиш ти по коридорі,
і ось вона на зустріч йде,
ти все обдумав і говориш:
"Привіт!Як справи?" тай усе.
І розумієш лиш тоді,
коли вона зайде за ріг,
що ти змовчав і не зумів,
сказати те, що так хотів.
І так проходить кожний день,
потрохи сумніви находять,
а може справді ти чужий,
чому ж інакше не говориш,
не говориш з нею про те,
про що так мрієш розказати,
про почутя свої й таке,
про що в вірші не написати

Відповідь від: 22 Червня 2008, 20:30:08
Обычный телефонный разговор:
-Молчи… Ты лжёшь, что я тебе не нужен…
-Ты раздражён, ты куришь, ты простужен?
Ты изменил себе с недавних пор?
-Постой… Я так давно с тобою не был…
-Прости, но я устала… Я пойду…
-Я так скучаю… Можно я приеду?
-С ума сошёл! Ты пьян или в бреду?
-Опять ты лжёшь… Твой голос полон грусти.
-Нет. Тон мой резок… Больше нет любви…
А то что голос грустный. Ну…допустим…
-Не язви… А хочешь я сейчас скажу? Ты хочешь?
Скажу, что рвусь к тебе я до сих пор?
…Короткие гудки…0:30 ночи…
Больной и сумасшедший разговор…

Відповідь від: 22 Червня 2008, 20:30:19
Чи є любов, чи є могуча?
Живе любов, живе жагуча.
У когось в серці вона є,
Але на нього доля наплює.
І хлопець дряпає ім’я на тілі,
А не пише серенади вмілі.
Живе він подихом чи жестом,
Кохання він не в силі перенести.
Байдужий він до радості життя,
Байдужий і до свого майбуття.
Забув він про всі цінності жіночі,
Бо хоче бачити лише єдині очі.
І сняться йому сни прекрасні,
І грають почуття несчасні.
Її обличчя він бачить уночі.
Він схуд, забув зовсім про харчі.
„Та тут чорт ногу зломить!” –
Каже він до нас із болем.
Неминуче „ні” убило його душу
Й боїться він нести ще важчу ношу.
Він любить її до нестями,
В житті його з’явились плями.
Він ходить до школи й нам каже щодня
Ніколи, ніколи не закохуйтесь як я.

Відповідь від: 22 Червня 2008, 20:30:53
Те, о ком мы молчим , те, о ком мы страдаем, те кого не забыть, никогда не узнают
Что так дороги нам что любимы так нам , что без них мир весь смысл свой теряет.
Те, кто стали для нас больше жизни нужней, те, что ждать их мы не перестанем.
Кто на свете единственен, неповторим, те кого мы мечтой называем.
Может целую жизнь нам придется искать тех, о ком мы поем, о ком пишем ,
Тех, при мысли о ком сердце бьется быстрей, тех, чьим именем только и дышим.
Даже если мы их никогда не найдем, тех, кому бы весь мир подарили
Стоит жить ради них, стоит просто любить, даже если они не любили…

Відповідь від: 22 Червня 2008, 20:32:19
Повірити в усе змогла.
Твої вуста я відчувала,
Твої слова у серці берегла.
Тебе одного я кохала.
Хоч Ти не мій, та я Твоя.
Тебе любити я хотіла,
Для Тебе всі мої вірші.
Та чуть Тебе я більше не зуміла,
Слова Твої змили дощі.
І сонце в хмарах заховалось,
І вітер мрії розігнав,
Твоє кохання відцуралось,
Мене Ти більше не кохав.
І серце моє вщент розбите
Лежить, і крапельки дощу
Його, холодне, не зігріте,
Омиють в пору дощову.
І тихий вітер не повіє,
Не прожене мої жалі.
Для мене сонце вже не гріє, -
Ми не разом і назавжди.
Я вірила Твоїм словам,
Твоїм цілункам і обіймам.
Ти залишивсь в моїх думках,
Та серцем я не вірю більше.


Відповідь від: 22 Червня 2008, 20:32:43
Троянда назавжди зімкнула очі –
Поблідли ніжні пелюстки...
Якщо мого кохання ти не хочеш,
Чом знову перечитуєш рядки..?
Чому рахуєш довгі ті години?
Невже чекаєш, коли я покличу!?
Чому малюєш у душі картини
З моїм веселим і сумним обличчям?
Чому той парк тебе уже не манить?
Лиш думкою весь час спішиш туди,
Де ти і я були такі кохані...
Там де похована троянда назавжди...

Відповідь від: 22 Червня 2008, 20:32:56
Навіщо будувати ті мости й,проходячи,безжально їх топтати ,навіщо вірити,навіщо довіряти,навіщо бути поруч …і кохати... ?????????????????????????????????????? Навіщо будувати,коли ти добре знаєш,що доведеться руйнувати. Навіщо вихваляти, навіщо обіцяти, навіщо щось казати й почувати…Навіщо це робити, коли ти точно знаєш , що скоро ти захочеш це все вбити!!!
Навіщо прокладаєш стежку в серце, тихенько підкрадаєшся й захоплюєш його,коли ти хочеш не його лиш одного………..
Та вбити почуття - це біль,та ти цього не знаєш………
Т а пам’ятай, що міст не склеїш клеєм і не збереш докупи мовою своєю. Його потрібно пильнувати і більш за все оберігати, коли ти хочеш почувати й близьку людину поруч мати…..
Старайся все в житті робити і почуття не загубити
Через дрібниці у житі
Тримай свій міст на висоті!!!!!!!! І знай, як розірвеш, то ти назад вже не складеш і почуття не повернеш!
Ти може зразу й не збагнеш, що втраті тій не має меж
Та без того, хто був поруч, а тепер не має – життя скінчиться, ВСЕ- його не має…

Відповідь від: 22 Червня 2008, 20:33:22
…….не буде більше суму й радощів не буде. Не буде більше щастя і турбот
…….не буде більш розваг й веселощів, що були лише наші
……..не буде більше тих прощань й придуманих нами привітань…………………………..
Не буде. Не буде більш нічого . Не буде більш нічого в світі,бо міст розпався
ВСЕ……………………. КІНЕЦЬ…………………………ДОРОСЛІ ДІТИ !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! .

Відповідь від: 22 Червня 2008, 20:33:42
Далеко ти, тебе не бачу,лиш твоє фото у руках,
Сижу у тишині і гірко плачу,сольоні сльози на очах,
не знаю я, не знаю мила, що діється з тобою там,
Чи ти у смутку, чи щасливий, чи волю дала своїм сльозам?
Не плач і не сумуй кохана, не треба, сонце, потерпи,
Прийде колись той час жаданий коли побачимося ми,
У своїх снах я день цей бачу, мене цілуєш ніжно ти,
Ти усміхнешся - я заплачу, бо знаю це лише все сни
Я не живу, я лиш існую, існую завдяки тобі.
Хоч у ві сні та все ж цілую., солодкі губи я твої
Хоч на хвилинку - то побачу, у своїх мріях погляд твій.
Я на яву, я лиш існую, і вірю в здійснення цих мрій!!!
Я тебе кохаю,від щирого серця " живи в мені,бо я живу для тебе".

Відповідь від: 22 Червня 2008, 20:34:11
Цих перших почуттів любові
Чекаєш ти нестримно й довго
Для тебе це щось невідоме
Далеке, знане та вагоме . . .
Швидкі та часті рухи серця
Тремтіння рук нестримне
Та ніг незвичне оніміння
Благають твого розуміння.
Ти хочеш всім про це кричати
Й не можеш ти про це сказати
Душа твоя до нього рветься
Й питає серця – чи озветься?
І ось прийшов момент нежданий
І хлопець твій такий коханий
Лиш взяв за руку на прощання. . .
Не сталось так, як ти хотіла
Як уявляла й розуміла
Розбилось серце на шматки
Розбилась мрія назавжди.
Глибокий слід залишився у серці
й позбутися його є так нелегко
собі ти кажеш кожен день:
„Що він не вартий тих ночей. . .”
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 24 Червня 2008, 13:12:10
Не просто сказати те,
що у тебе на серці лежить,
а тим більше сказати це тій,
через кого це серце болить.
Йдеш у школу ти щодня,
вона прийде напевно знаєш,
та так буває, і її нема,
"я їй чужий" -- чомусь гадаєш.
Проходиш ти по коридорі,
і ось вона на зустріч йде,
ти все обдумав і говориш:
"Привіт!Як справи?" тай усе.
І розумієш лиш тоді,
коли вона зайде за ріг,
що ти змовчав і не зумів,
сказати те, що так хотів.
І так проходить кожний день,
потрохи сумніви находять,
а може справді ти чужий,
чому ж інакше не говориш,
не говориш з нею про те,
про що так мрієш розказати,
про почутя свої й таке,
про що в вірші не написати

Відповідь від: 24 Червня 2008, 13:07:26
От і все… неминучий кінець….
Обіцянки і клятви забуті…
Лише серце пронизує біль
І душа – сирота на розпутті……
Що зі мною? Навколо пустеля…
Я блукаю у власних думках….
І огидною стала оселя…,
де панують і самотність і страх.
Я, мов, ангел, утративший крила
Я вигнанка небес і землі
Я любила, я вірно любила,
А почула прокльони одні…
Де ж кохання? Що стріли Амура
Швидко втратили дію свою?
Та ніхто не почує ридання
Самогубця, що уже на краю…
І лиш небо мене зрозуміє,
Вітер тихо шепне – все минає…
Я – неначе поломана скрипка,
Що нікому уже не заграє…



Відповідь від: 24 Червня 2008, 13:10:51
Невже не розумієш як важко мені?
Моє життя руйнуєш, перевертаєш догори
Чому ти вирішив, що можна все тобі
Іди, залиш мене не ятри душі.
Вона і так скалічена назавжди
І лікувать її нема кому
Не варто нічого казати
Зникни, я тебе дуже прошу.
Ти багато зробив і ось - результат
Я роздавлена, я жити не хочу
Не ображайся, але ти наче кат
Ти зруйнував мою долю дівочу.
Не мрій, що я буду плакати
Сльози в минулому вже
І надій не буду я плекати
Мені вже набридло все.
Можеш радіти, тобі вдалося
Принизити, зламати мене
Але так вже повелося
Я просто ненавиджу тебе



Відповідь від: 24 Червня 2008, 13:11:08
Любовь - это красиво, это сложно,
Незабываемо, возможно...
Любовь заставит за собой бежать.
Ушла?? Заставит промолчать.
Исчезновение любви... да, не приятно.
Но каждому прошедшему понятно.
И не к чему пустые разговоры,
Простились, все. Теперь о дружбе уговоры.
Любовь. Красиво? Да, возможно...
И удержаться очень сложно.
Любовь - это всегда серьезно.
Ты, развернувшись, не уйдешь.
Ты не забудешь и другого долго не найдешь...
И ночью будешь ты все вспоминать...
Лицо подушкой закрывать, рыдать...
Но помни, солнце, знай: все будет хорошо,
И ты найдешь свою любовь еще.

Відповідь від: 24 Червня 2008, 13:11:21
...за окном кружится дождь...
И капли моют тихо окна.
Я так боюсь, что ты уйдёшь,
И в сердце мне останется тревога.
...а за окном всё тот же дождь...
И капли моют тихо окна...
Теперь я знаю...ты не ждёшь...
И в сердце поселилась та тревога...
...и, может быть, в ночи,
Когда другая будет рядом,
На небе ты увидишь две звезды,
И станет небо звездопадом.
Не знаю, может быть и вспомнишь
Мои глаза, что на тебя смотрели.
И я надеюсь, ты поймёшь,
Что ласки лишь они хотели.
Мы разошлись...не хлопнув дверью,
Оставив слово ты за мной...
И почему я в продолжение так верю?
С тобою стала я другой...
Тебе прощаю все ошибки,
И почему-то в них себя виню.
Воспоминания о них так зыбки,
И в памяти я их не сохраню.
Я не могу забыть минуты,
Которые с тобою провела.
Я знаю, было мне трудно
Пройти по жизни без тебя.
А дождь мольбу не прекращает....
Зовут и плачут капли серебра.
И по тебе душа моя скучает,
Ведь в эту ночь она одна.
Я плачу... почему? не знаю...
И сердце просит: "Помоги..."
Как позабыть тебя, увы, не знаю...
Решил уйти... так уходи...
Но я остановить тебя хотела
И крикнуть вслед тебе: "ПОСТОЙ!"
Прости, но я не знала,
Что ты не мой...увы, не мой...
...а за окном все тот же дождь,
И капли моют тихо окна...
Пусть ты теперь другую ждёшь,
А мне осталась лишь тревога...

Відповідь від: 24 Червня 2008, 13:11:42
"Душа моя изранена была,
Когда на горизонте появился ты.
И больше ждать я не могла…
Хотелось ласки, теплоты!
О Боже, все же дождалась.
Ты был так нежен, терпелив.
Душа моя к тебе рвалась
И чувства был такой прилив.
Хотелось страсти и огня,
Хотелось пальцам волю дать.
Хотелось мне тебя ласкать,
Хотелось в губы целовать.
Хотелось каждой клеточкой своей
К тебе прижаться посильней.
Хотелось слышать мне твой стон.
И в облака взлететь с тобой.
Я и сейчас хочу тебя
Обнять, прижать, поцеловать.
Хочу как будто бы любя
Тебя собою баловать.
И мне придётся ждать
Когда позвонишь ты опять…
И как сказать не знаю,
Что по тебе скучаю."

Відповідь від: 24 Червня 2008, 13:11:58
Пишу тобі востаннє я
І так болить моя душа
За тим що було й не було
Це все минуле все пройшло
Не сталось так як я хотів
В думках одну тебе лелів
А ти жила своїм життям
Немає місця в ньому нам
Тому що в тебе чоловік
Який любитиме повік
Тебе одну свою кохану
Повір між вами я не стану
Тебе любити буду я
І буде важко знаю я
Та знаю також я одну
Стареньку істину святу
Що там де двоє там кохання
А троє де одні зітхання
Зітхань не хочу щоб було
Змирюся я вже все пройшло
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 24 Червня 2008, 16:46:48
Боюсь любить и доверять,
Боюсь обманутой быть снова...
Хочу я взять и полюбить!!
Хочу я полностью доверить
И всё пустить на самотёк...
хочу отбросить все сомненья...
Хочу, хочу, хочу и всё!!!
Быть может глупо поступаю,
Но умной быть я не хочу

Відповідь від: 24 Червня 2008, 16:43:44
Я чомусь про тебе думаю.
Не знаю я чому, та кохаю.
Кохаю до нестями я тебе,
Так хочу пригорнути до себе…
На тобі я свій погляд спиняю,
Як дивлюся, на мить завмираю.
У своїх мріях завжди я з тобою,
Але, на жаль, ти не зі мною.
Знаків уваги твоїх вже немає,
А я за тобою вмираю!
Ти думаєш, що мені байдужий,
А я ж люблю тебе дуже.
Своїм шансом не скористала,
Бо тоді я не знала, що кохала.
А тепер усе зрозуміла
Й любов іншого не мила.
З іншим я гуляю й сміюся,
А на тебе часто дивлюся.
Дивлюся на тебе й не знаю,
Чому саме тебе я кохаю?
Ти на мене дивишся мило,
А я стримуюся насилу.
Я не знаю, що далі робити,
Як у серці все це носити?

Відповідь від: 24 Червня 2008, 16:44:18
сижу я около окна одна
и слёзи по моим щекам
теперь в мире я одна
и не бить вместе нам
так тёжело мне на душе
так хочеться убежать от всех
и остатся в етой тишене
забить что значит смех
но всё же трудно ето зделать
трудно позабить ету любовь
и рани на сердце не хочу мёрить
а хочу вернуть ёво вновь
как тёжело о нём вспоминать
так серце болит у груди
О Боже как хочет сердце ридать
и всё розриваєтся внутри с вопросом:
почему я смогла ТЕБЯ ПОТЕРЯТЬ?????????


Відповідь від: 24 Червня 2008, 16:44:31
Кохаю тебе і буду кохати,
і щастя іншого не хочу шукати.
Ти - мій коханий, ти - моє життя.
З тобою поринаю я в забуття.
Солодкі уста, гаряче тіло-
усе це я цілувала сміло.
Не хочу розлуки, не прагну кінця,
для мене це муки, без дна, без кінця.
Я все розумію, тобі заважаю,
та серце моє рветься безкраю.
Життя без тебе - сенсу немає.
Вже навіть сонце мене не зігріває.
Пробач за все: слова і вчинки.
Я ненаважуюсь просити в тебе підтримки.
Без тебе - холодно,
без тебе - страждаю.
Бо ти єдиний на світі, кого я кохаю.

Відповідь від: 24 Червня 2008, 16:44:58
Про тебе нагадує дощик мені,
Що стукає щоночі у вікна сумні.
Про тебе нагадує сніг білосніжний
Мов килим він стелиться пухнастий і ніжний
Про тебе нагадує і вітер і сонце…
І фото, де разом, тримаю на полці…
Але ти лиш спогад
Цього мені мало
Ти більше не поряд
Так холодно стало….
Що сталося? Не знаю…сказати не можу..
А може, то просто я знати не хочу?.....
Та все ж ми не разом, і "нас" вже нема
І все що казав ти, пусті то слова
Якщо ти любив мене, чому ж тоді кинув,
Хоч поруч зі мною був, та до іншої линув,
Іди з життя мого, тебе вже не знаю,
В ім'я кохання що було, усе вибачаю….



Відповідь від: 24 Червня 2008, 16:45:09
спочатку була пристрасть і любов
і біль жаданий зустрічі нової
було усе - не буде більше знов
зосталася душа моя в спокої

лишилися лиш спогади одні
що гріють бідну душу серед ночі
а хочеться вернутися в ті дні
де подумки ловив я спраглі очі

якби ще раз збудити почуття
яке горіло в тілі молодому
стару любов вернути до життя
старіти ж так не хочеться одному

прощай кохання розповідь сумна
тебе вже я наслухався доволі
одна любов буває на життя
все решта тільки копія любові


Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: masterwish від 24 Червня 2008, 16:46:50
христина, то всі Ваші вірші?
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 24 Червня 2008, 16:51:41
Вже надто пізно щоб щось змінити
Й не варто
мої думки і мої молитви
все жарти
мої пригоди, мої невдачі
минули
від щастя люди так само плачуть
забула?!
Для кого відчай, для кого все це,
Для кого?
І той вогонь, що горить у серці
Довкола
Він гріє душу, лікує рани,
Палає
І те, що завжди було погано
Зникає
Як можна долю комусь віддати?
Не можна
Не варто в скриню печаль ховати
Порожня
Води тихіше, сильніше вітру
Негода
Змивають сумнів дощем й повітрям
Пригоди
І так даремно блукати поряд
Із щастям
В чужій країні знайомий погляд?
Не часто
За іншим часом, за іншим виміром
Люди
І таємниці, що вкриті інієм
Всюди
Неначе друзі, дитячі іграшки
пізно
і враз жалкуєш на когось гримнувши
грізно
у двері стукає тихо ввечері
втома
кохані люди, знайомі речі
я вдома.



Відповідь від: 24 Червня 2008, 16:47:23
ні не мої..просто мені подобаються ці вірші і я їх виставляю сюди..а чьо на Ви??
Відповідь від: 24 Червня 2008, 16:48:04
Долями - недолями,
Правдами - неправдами,
Пальцями тендітними,
Поглядів тирадами
Чоловічу партію
Ти зіграв без програшу
Відчуттями, чуєш, я тепер грішу...

Сказаним - несказаним,
Думаним - недуманим,
Мудрими цитатами,
Пристрасними думами
Ти любов приховуєш
У кишені боязно
Відчуттями, бачиш, все на світі двоється...

Щастями - нещастями,
Вірами - невірами,
Цілими годинами,
Втомленими лірами
Ти зіграєш партію,
Що розтопить лід
Відчуттями, знаєш, стримується світ...

Відповідь від: 24 Червня 2008, 16:49:01
Були і мрії й сподівання
Було усе, були зізнання!
Була печаль, було страждання,
Та тільки не було кохання!

Були надії і бажання,
Була туга ,Було ридання,
Була розлука і прощання,
Та тільки не було кохання!!!!


Відповідь від: 24 Червня 2008, 16:49:19
Весною у серці я буду для тебе,
Мені крім любові нічого не треба.
Кохання розквітне,мов сонце заграє,
Бо тільки з тобою я бути бажаю.

Я зіркой ясною для тебе засяю,
Ти-янголе мій,що мене захищає.
Краплинкою дощика з неба впаду,
У серденьку твому кохання знайду!


Відповідь від: 24 Червня 2008, 16:49:31
Кохала, я кохала, чи то було не кохання?
Мовчала, я мовчала, щоб не бовкнути зізнання.
Цей відчайдушний стукіт, нестримний стукіт серця
І очі затягнули непрозорі скельця.
З думкою про нього, себе не знала куди діти,
Ховалася в провулках, щоб його десь не зустріти.
Вже стільки я страждала від мук свого вагання,
Вже стільки аргументів - для чого ці старання?
Воно мучило, пекло, в душу вгризалось,
Нащо мені, я питаю, це кохання здалось?
І раптом кріз недугу під назвою кохання,
Промайнула думка "вже час для зізнавання".
І я тремтіла... страшно, що все це невзаємно,
А ще більше лякало, що відповість він ствердно...


Відповідь від: 24 Червня 2008, 16:50:10
Я кохала. Я страждала.
Прийшла осінь і все забрала...
Вітер мене колихав
І листя до долу зривав...
Течія води несла його туди
Де, як диво, не було ні душі...
Там була пустота
І голе гілля...
Тіло холод пронизав
І мене у листі заховав...

Відповідь від: 24 Червня 2008, 16:51:21
"Люблю" - сказати не зуміла
Боялася, що відштовхнеш мене
І невідомість ця мене зморила
Кохання щастя більше не дає.
Сиджу і думаю над кожним днем прожитим
Над помилками, що забрали стільки сил
Та всупереч цьому серце залишається відкритим
Для хвилюючих і радісних хвилин.
Залишаються відкритими назавжди
Всі думки і почуття мої
Я готова в бій іти заради правди
Я готова все віддать тобі
Збережу лише своє кохання
Що байдужим стало в якусь мить
І ніколи не забуду те прощання
Якби ж ти тільки знав як душа кричить
Якби ж ти знав як болить усе тіло
І як серце в грудях тріпочеться
Все, що цінила одразу згоріло
Що навіть жити не хочеться

Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: masterwish від 24 Червня 2008, 16:51:58
Цитувати (вибране)
а чьо на Ви??
бо малознайомі. І манера дописів в мене така.
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 24 Червня 2008, 16:58:51
Поворожи мені на каві –
Щоб ти торкнувся рук моїх,
Загусне темрява ласкава
Над передбаченням доріг.

Поворожи мені на каві,
Та перше сам її звари –
Прибились зорі кучеряві
До наших теплих вечорів.

Гірчать між вуст розтерті трави,
В твоїх очах – осінній дощ...
Поворожи мені на каві,
І щось містичне напророч.

Стікає ароматна лава
По білих стінках – до небес...
Поворожи мені на каві,
Скажи, що я люблю тебе!

Відповідь від: 24 Червня 2008, 16:52:31
- Что это?[/color]- Это душа.[/color]- А почему на ней рубцы?[/color]- А это любовь...  :'(

Відповідь від: 24 Червня 2008, 16:54:24
Жди меня, и я вернусь.
Только очень жди,
Жди, когда наводят грусть
Желтые дожди,
Жди, когда снега метут,
Жди, когда жара,
Жди, когда других не ждут,
Позабыв вчера.
Жди, когда из дальних мест
Писем не придет,
Жди, когда уж надоест
Всем, кто вместе ждет.

Жди меня, и я вернусь,
Не желай добра
Всем, кто знает наизусть,
Что забыть пора.
Пусть поверят сын и мать
В то, что нет меня,
Пусть друзья устанут ждать,
Сядут у огня,
Выпьют горькое вино
На помин души...
Жди. И с ними заодно
Выпить не спеши.

Жди меня, и я вернусь,
Всем смертям назло.
Кто не ждал меня, тот пусть
Скажет:- Повезло.-
Не понять не ждавшим им,
Как среди огня
Ожиданием своим
Ты спасла меня.
Как я выжил, будем знать
Только мы с тобой,-
Просто ты умела ждать,
Как никто другой.


Відповідь від: 24 Червня 2008, 16:54:49
А я то верила в любовь
О нашем будущем мечтала,
И земерла в жилах кровь
Когда порой тебя встречала
Теперь всё это по зади,
Тебя я просто ненавижу
Не плюну в душу не обижу
Как сделал это ты
Ведь я любила всей душой,
А ты только лишь смеялся
Как жаль,что такой подлец
Мне человеком показался.


Мои глаза в тебя не влюблены
Они твои пороки видят ясною.
А сердце ни однои твоей вины
Не видит, и с глазами не согласно.

Відповідь від: 24 Червня 2008, 16:55:01
НАПЕВНЕ...
Мені так погано, самотньо одній,
Не можу себе зрозуміти:
Не знала тебе і жила в самоті,
Тепер вже не можу так жити.
Навіщо зyстріла тебе я колись,
Навіщо так доля звеліла?
З тобою давно ми уже розійшлись,
А я позабуть не зуміла.
Питаю себе, що знайшла у тобі,
І звідки тепер брати сили?
А серце болить, лиє сльзи гіркі.
Напевно, тебе я ЛЮБИЛА...

Відповідь від: 24 Червня 2008, 16:55:32
словно сплю. И ты мой сон…
Я таю ..будто снег весенний..
Теку водой к тебе , рекой..
Хочу быть я с тобою рядом..
Ты нужен мне..мне мало слов
И мало нежных твоих взглядов
Насытиться тобой хочу…
Хочу тебя…мне жизни мало .
Любовь это ваза, а ваза-стекло. Стеклянные вещи так бьюсься легко!
Відповідь від: 24 Червня 2008, 16:56:11
Сижу я у окна
И плачу,как всегда
Зачем любви поток
Закрыл ты для меня?
А помниш, как любили
Ходить по мостовой?
А помниш, называла
Тебя-ты мой"Герой".
Смотрели мы кино,
Катались на метро
Любили мы друг друга
И больше ничего.
Все кончилось внезапно
Мне стало непонятно
Когда ушел и для кого
Мы разыграли,то кино?
Я понемаю,ты с другой
И ходиш с ней по мостовой,
Ей пишеш,как и мне стихи
И смотрите боевики.
Мечтаю,я тебя забыть
И дверь перед тобой закрыть!

Відповідь від: 24 Червня 2008, 16:56:50
Красивая девчёнка,
Красивые глаза,
Одна стоит в сторонке
И на щеке слеза.

Зачем тебе те слёзы?
Зачем грустишь одна?
Пусть на душе и грёзы,
Но на дворе весна.

Ты просто улыбнись всему-
И вновь на сердце счастье.
Скажи ему: "Тебя люблю"
И уплывут ненастья.

Відповідь від: 24 Червня 2008, 16:57:06
Когда все невпопад,
Слово трудно сказать -
Помолчи,
Может самое время молчать.

Когда слезы из глаз
Так и рвутся бежать -
Отпусти их,
Чтоб им не вернуться опять.

Когда чувства свои
Ты не в силах скрывать -
Не пугайся раскрыть их,
Бойся лишь потерять.

Відповідь від: 24 Червня 2008, 16:58:14
Чи варто жити,щоб любити?
Чи варто спати,щоб кохати?
Чи варто бути,щоб забути?
Чи варто все ж щось знати?
Чи краще все забути й не згадати?
На всі питання відповідь одна-
Кохання - штука не проста!!!

Відповідь від: 24 Червня 2008, 16:58:32
Ти навчив мене кохати
Коханням щирим і ніжним тебе,
Ти навчив мене любити,
Любити тебе і себе.

Біля тебе ніколи не знала я горя
Та розійшлися наші шляхи
І наше велике кохання
Ми не змогли вберегти.

Та на цьому всьому не крапка!
Не повмирали ще наші почуття!
З тобою ми ще будем разом
Треба тільки вірить у чуття!

І хай буде це не мрія,
А щасливі танці долі,
І нехай живуть наші серця
Вічно в цій казці чудовій!!!
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 25 Червня 2008, 21:31:00
Ти ніколи не почуєш ці слова,
Слова, які так хочу сказати тобі я,
Слова, які не вміла я знайти,
Коли біля мене був ти.

Я тебе любила і люблю,
А ти любов мою вбиваєш,
Ми з тобою як в бою,
І ти цей бій перемагаєш

Скажи мені, чого ти хочеш?
І взагалі, навіщо тобі я?
Я знаю те, що відповісти мені не можеш,
Я просто іграшка твоя.

Скажи мені, чого ти добивався?
Прихильності моєї, якихось почуттів?
А , може, ти зі мною просто грався?
Та я не розумію ігор твоїх.

Ті смс, розмови і нашо то всьо було?
Просто так? Ні, я не вірю цим словам!
Ти дав надію, а потім її ти відбираєш
Інакшого пояснення нема твоїм словам.

Невже це все? Нічого вже нема?
Я знов лишилася сама.
Сама, одна як в полі вітер,
Та що без тебе мені робити?

Яким безглуздим є цей світ,
Так як і все, шо робиться у ньому
Невже це було все, чого ти так хотів?
Невже тобі було погано зі мною?

Тебе любила і люблю я,
Тебе забути буде важко.
В душі залишиться лиш усмішка твоя,
Така ж чарівна як ромашка..

Відповідь від: 25 Червня 2008, 21:27:12
Твій холодний погляд
по моїх очах пробіг
він навіть міцну людину
може збити з ніг

Твої ніжні губи
більш не торкнуться моїх
і серце моє вже не зігріється
від твоїх солодких слів

ти мій герой, мій ідеал,
тебе лиш я кохаю
без тебе, сонце, зрозумій,
моя душа вмирає

Відповідь від: 25 Червня 2008, 21:27:29
дощ...
і я іду сама по вулиці холодній
я вся думками там,
у мрії своїй солодкій
дощ...
по моїм щокам течуть солоні сльози
бо жити таким життям
вже неможливо просто
дощ...
його холодні краплі падають на мене
моя душа холодна
лине лиш до тебе
дощ...
самотність...
страх,що не з тобою
бажання,щоб хтось завжди
поруч був зі мною

Відповідь від: 25 Червня 2008, 21:27:42
Тільки ти відчуєш те,
Що мене нема,
Відчуєш те,
Що душа моя у пошуках тепла,
Але ти не хочеш чути мої слова,
Пробач за те,
Що ти і є моє життя....
В твоїх обіймах, лише біля тебе
Не знайду я слів
Про те, що не хочу я жити...
Я проклинаю світ
За те, що ти іншу
В обіймах тримаєш,
А не мене
І ніжно, так ніжно,
Ти їй промовляєш –
Люблю тебе........
Знову ти ідеш із нею,
А я сама
І мене туман обіймає,
Бо я одна.
Але ти вже не почуєш мої слова.
Ти вільний....
Я покидаю це життя!


Відповідь від: 25 Червня 2008, 21:27:56
Це так приємно засинати
і просинатися з тобою,

і просто так удвох лежати,

я радий, коли ти зі мною.

Нічого більше не вдавати,

нічого більш не говорити,

а просто так удвох лежати

і просто так у двох любити

Відповідь від: 25 Червня 2008, 21:28:11
Я просто люблю тебя,слышишь?
Дождем на стекле не напишешь.
Я просто люблю тебя знаешь!
Я ветру шепну,понимаешь?
Когда тебя просто не вижу
За слабость себя не навижу
И каждый свой миг понимаю,
Что без тебя так скучаю!
Хочу тебя видеть все чаще
Мое ненаглядное счастье,
Мой ласковый,нежный котенок
Шепну тебе в труку с просонок!
...И утро начнется с улыбки,
Забудутся просто ошибки!
А ты мне опять отвечаешь:
"Я тоже люблю тебя,знаешь?!"

Відповідь від: 25 Червня 2008, 21:29:38
Чего я хочу сама не знаю?
Хочу, что б ты был только мой
Хочу ,что б нежными губами
"люблю"-шептал лишь мне одной
Хочу ,что б теплыми руками
Мои ты руки согревал.
Хочу, что б нежными губами
Мои ты губы целовал!!
Что я хочу?-любви и ласки
Бежать к тебе сейчас хочу.
Хочу к груди твоей прижаться
Решительно сказать "ЛЮБЛЮ"
Люблю,как небо синеву,
И на весь мир хочу воскликнуть
"Я БОЛЬШЕ ВСЕХ ТЕБЯ ЛЮБЛЮ"

Відповідь від: 25 Червня 2008, 21:30:02
Прости…
Я буду сильной и я встану.
И всем преградам вопреки.
Сотру из памяти ошибки,
Сменив любовь на пустяки.
Прости меня, я буду сильной.
Прости меня, я буду жить.
Прости меня, а я насильно
Попробую тебя забыть.
Прости меня за то, что было.
Прости меня за то, что есть.
Прости меня за то, что будет,
Но слез моих тебе не счесть.
Глаза мои ты не увидишь,
Мою улыбку не поймешь.
Меня на улице не встретишь
И стороной не обойдешь.
Исчезну я из твоей жизни,
Из твоей памяти навек.
Прости меня, но так уж вышло
Ты мой любимый человек…



Відповідь від: 25 Червня 2008, 21:30:31
Вдруг телефон...Не верю я глазам,
Твой номер,что давно я удалила,
Но только память не сошла с ума,
И весь его зачем-то сохранила.
И сердце ёкнуло,запуталась душа,
А в голове друг друга мысли сбили,
Я поднимаю трубку,чуть дыша,
И нотки голоса меня совсем убили.

Подавленно ты,что-то говоришь...
А я с трудом вникаю в эту суть,
А в голове:"Ну,что же ты творишь?
Брось трубку и немедленно забудь!"

Но не бросаю,слушаю тебя...
А сердце режет голос твой ножом,
Наверно правда,подошла я зря,
Ведь снова будет плохо мне потом.

И вдруг вопрос,как гром среди весны:
"Скажи,а ты меня уже забыла?"
Как это глупо!Сам всё знаешь ты...
Но улыбаюсь:"Да!Давно всё было!"

Ты замолчал,и тяжесть тишины,
Повисла в воздухе,дыханье прикрывая...
"Я думал...Что же...Счастлива будь ты!"
Зачем твой жалкий стук в ворота рая?

Ты сам захлопнул двери навсегда,
Те двери,где летали мы с тобою..
Прервал полёт.Болезннена беда,
Израненная лживою любовью.

Прошу тебя,не надо не звони...
Не знаешь ты чего мне стоит это,
Улыбка фальши...Губы до кровИ...
Всё для тебя останется секретом!

Відповідь від: 25 Червня 2008, 21:30:45
Давай останемся друзьями", -
Сказал он ,опустив глаза.
"Я все еще люблю другую..."
С его ресниц стекла слеза.

Я, в ожидании молчала,
Стараясь слезы удержать,
А сердце изнутри кричало:
"Ну, неужели, все опять???"

"Ты дорога мне! Честно - честно!"
Обнять бессмысленный порыв...
Мое от боли сжалось сердце,
Я отошла, лицо закрыв...

Он обнимал меня за плечи,
"прости" шептал, в который раз,
Тянулось время будто вечность,
И слезы капали из глаз.

Он целовал меня несмело,
К себе пытаясь повернуть...
"О, Боже, что же я наделал..."
А я мечтала лишь уснуть...

Уснуть, чтобы потом проснуться...
Понять, что это - страшный сон...
Я так боялась оглянуться -
Ведь сзади молча плакал Он...

Внутри все рушилось упорно
"Я вновь одна, в который раз..."
Все повторилось, снова больно
И слезы из любимых глаз...
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 26 Червня 2008, 21:18:41
Вигадала тебе
Вдало.
Серед чужих небес
Тану.
Безліч самотніх слів
Тиша
Все, що мені лишив
Інше.

Відповідь від: 26 Червня 2008, 21:16:05
Я не сказала нет
Просто…
Где — то хранят ответ
Звезды
Где — то молчат огни
Рано
Где — то другие дни
Странно

Відповідь від: 26 Червня 2008, 21:16:23
Час стереже від снів
Місто
Не вистачає слів
Чистих
Не марнувати їх.
Досить
Може ще буде сніг
В росах

Відповідь від: 26 Червня 2008, 21:16:37
Не говорите слов
Лишних
Тайны чужих дворов
Книжных
И суета дорог
Вечер
Снова через порог
Встреча

Відповідь від: 26 Червня 2008, 21:16:49
Сніг замітає дах
Стиха
Лід у чужих словах
Лихо
Начебто все не те
Зовсім
І котрий день мете
Осінь.

Відповідь від: 26 Червня 2008, 21:17:02
Не повіриш: я не засмучена.
Посміхнися: не ображаюся.
Знаю я – моє серце змучене,
Та не бідкаюсь і не каюся.
Не повіриш: я не змінилася,
Все така ж чудна та закохана...
Пам’ятаєш, як я дивилася
Перелякано і сполохано?
Так, звичайно, я помудрішала,
Але час душею не бавився,
Неможливо це – стати іншою, -
Хай би ще сто років наклалося!
Не подумай. Я не забула –
Кожен порух твій пам’ятаю,
Кожну мить, що як сон минула,
Я щоночі назад вертаю.
Вірю: наша любов – освячена.
Я вітаю тебе з весною!
Не „прощай” кажу – „до побачення!”

Відповідь від: 26 Червня 2008, 21:17:24
Не проси мене: "Люби!"
Я любити не навчилась ...
У моєї доброти
Вверх бере наївна щирість.
Не кажи мені: "Пора" -
Це звучить, немов покора ...
Не примушуй - не раба,
Не шуканням грошей хвора.
Не печаль бурхливу кров.
Бережи останнє слово,
В нього доказ - без основ -
Час поняття тимчасове.
Я - і радість, і печаль,
Ти ж, напевно, з цим змирися.
Не шкодуй, коли не жаль,
І як жаль, то не журися ...
Як підеш - звичайно йди.
І назад не оглядайся,
Щоб не було більш біди -
Полюбить не обіцяйся.
Мрій, надійся - все ж мовчи,
Будь і тихим, і шаленим.
Тільки вірити навчись
І чекати ще на мене ...
Будь відвертим, як дитя.
Зрозуміти й пояснити
Треба вміти це життя.
Треба вміти і любити,
І прощати, й берегти
Кожен дотик, кожне слово ...
Треба вміти віднайти
Щастя твоє кольорове ...

Відповідь від: 26 Червня 2008, 21:17:41
Я не можу так довго чекати
Тай доля стомилась мене убивати
Не для мене без тебе цей світ
Лиш уява дарує солодкий привіт
Я не навчився Тебе не любити
Та із болем в душі не можу я жити
думала,що все то гра
Я думала,що все буде як завжди
Але сказав ти,що це все не так
Що ти кохаєш мене,як-не-як!
Що я для тебе все життя і буде це назавжди...
І грою це тепер не назовеш
Тепер і Я навік Твоя
І разом ми. Одним ми цілим є
Я знаю,що кохаю й я тебе
І дійсно ми вже є назавжди
І смерть,як кажуть нас не розлучить
Та і життя-тепер це вже не мука
Про тіло я своє вже не хвилююсь
Тепер Ти є...Тепер Я є...
Хіба ще Щось вже спинить?


Відповідь від: 26 Червня 2008, 21:18:07
Сиджу під сонцем
Вмираю з туги
Лечу у мрію
Лечу до Бога
Ховаю серце
Ховаю очі
Не можу більше
Чекаю ночі
Настане нічка
Поплачу з горя
Погасне свічка
Повіє морем
Я можу згодом
Втекти у небо
Одне не можу
Втекти від тебе

Відповідь від: 26 Червня 2008, 21:18:29
Я не знаю тебе,
Але заходь.
Мій сон щойно
Був про тебе.
Ти вдягав
Мені на шию
Ланцюг.
І кидав мене
У море.
В тебе зовсім інше
Обличчя.
Але то був ти
Ти висів прибитий
До перекладини
На висохлому
Дереві.
Птахи клювали
Твої очі
І комахи
Виссували з тебе
Кров.
То був ти.
Ти залишився єдиний
Хто знає мене.
В тебе зовсім інші
Руки.
Ти пестив моє тіло
У вечірньому житі
Цими руками
Ти залишився один
Хто пам'ятає мій
Запах.
В тебе зовсім інше
Серце.
Ти кинув його у полі
Щоб легше
Виколювати очі
Ворогові.
В тебе зовсім інша
Пам'ять.
Але заходь.
Я щойно бачила сон
Про тебе.
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 27 Червня 2008, 15:22:07

Читаючи з губ, читаючи з вій,
Наважуюсь... Поглядом в очі.
На зустріч, крізь погляд нескорений твій,
Питання поставлене: “Хочеш?”

Це виклик. Спокуса красою одвік
У душах здіймала пожежі...
Питання поставлене: “Гей, чоловік!
Подужаєш втримати межі?”

Не можу дивитися більше, як ти
Сталеві викручуєш ґрати...
Та я – інквізитор, і мушу іти.
До зустрічі, сонце, до страти...

Відповідь від: 27 Червня 2008, 15:17:00


он не звонил,
А ты ждала
И сердце кровью обливалось...
Лишь с ним хотела рядом быть,
Губами губ его касаясь, Испить тепло его груди...
Но зла была твоя судьба-
Не отдала тебе его
И днем, пройдя мимо тебя,
Он даже не взглянул...
...И ВСЁ...
Проплакав сутки,
ты сдалась.
И лучик света вдруг сверкнул на острие ножа...
И кровь из вены потекла...
Но сделав свой последний вздох,
Последний раз шепнула имя,
Того, кого любила...
Из карих глаз, безжизненных почти,
Скатилась тёплая слеза.
Ну почему же жизнь твоя
Была так коротка?
Зачем ты встретила его?
Зачем влюбилась?
Ведь он всего лишь парень,
Ну,а тебе ещё 16 было...

Відповідь від: 27 Червня 2008, 15:17:55
Пору осеннею тоскливо сменила ранняя зама…
Девчонка парня полюбила, наверно больше чем себя…
Набравшись смелости, призналась
Она ему в своей любви.
От смеха ели, удержавшись, он улыбнулся
- Докажи!
- И докажу! Ты мне не веришь?!
Сейчас же выпрыгну в окно!!!
- Себя послушай! Что ты мелишь?
Ведь слов не держишь все равно!
Девчонка резко оглянулась, взглянув в любимые глаза…
А сердце, сжавшись, встрепенулось и по щеке текла слеза…
- И докажу! – тихо прошептала…
Буквально через час узнал
Девчонки нет, она скончалась,
Разбилась, прыгнув из окна.
Прошла зима, промчалось лето,
Но так и не смогла уйти из головы
Девчонка эта, что умерла из-за любви.
Відповідь від: 27 Червня 2008, 15:18:24
Ты давно перестал писать,звонить
А ведь клялся что любиш
Я досихпор немогу тебя забыть
И етим ты меня погубиш

Слёзы,боль,одиночество,печаль
Переполняют мою душу
Я умру и тебе меня станет жаль
Станет стыдно что меня не слушал

Напрошание я напишу письмо
О том как сильно я страдала
Я знаю теперь тебе на всёравно
Но всё меня нет,я просто устала.

Відповідь від: 27 Червня 2008, 15:18:55
не умею как ты рисоватся,
Ходить, тебя не замечать,
Я не умею как ты смеятся,
Когда мне хочется кричать.
Я не могу не бросить взгляда
В твои глаза, в твое лицо,
Страдать, живя с тобою рядом
И делать вид что все равно..

Відповідь від: 27 Червня 2008, 15:19:27
Смотрю на тебя и понимаю,
Что я до сих пор не жила.
Другого любя я существовала
Я была живая - мёртвая душа.
И в первый раз столкнувшись с тобой взглядом
Во мне всё застучало, затряслось.
Любовь... Я думала я её знаю,
Но в прошлом есть всё что угодно, не любовь.
Смотрю на тебя и понимаю,
Что в будущем жизни мелькают огни.
Любовь - что такое теперь понимаю...
Теперь, когда рядом со мною ТЫ!

Відповідь від: 27 Червня 2008, 15:19:57
Не знать, не слышать, не думать...
Не знать...не видеть...молчать...
Не верить...не чувствовать тупо...
Не думать и не вспоминать...
Не знать и не врать и не верить...
Кричать без звучанья в тиши...
Пытаться страданья измерить
Не надо...Не знать ни души...
Не слышать...пытаться не вникнуть
В едва ли услышанный звук.
Руками голову стиснуть,
Чтоб просто считать сердца стук...
Не думать...хотя бы пытаться
Обличья не вспоминать...
Лишь только образ возникнет-
Замри!...замереть...не дышать...
Не видеть грязь сего мира,
Элементарно глаза закрыть!
Не видеть....не видеть...не видеть...
Не видеть! сейчас здесь не быть!
Не чувствовать, быть безразличной
Ко всем, ко всему здесь...везде...
НЕ знать...НЕ помнить...НЕ думать...
Не быть ни когда и ни где...

Відповідь від: 27 Червня 2008, 15:20:33
Где есть любовь,
Там нету третьего.
Она лиш для него,
А он лиш для неё.
Обиды, соры, злость...
Всё это не уместно.
Ведь есть любовь,
Она ведь всё прощает
И уходя з собою забирает
Всю ласку, нежность и покой,
И холодно становится как зимой
Сердце пронимает боль...
А глаза были полны слёз,
Ведь это была любовь

Відповідь від: 27 Червня 2008, 15:21:06
я-сумую.сумую сумом.сумнівом,
голосом сумління...сумую...
сум гнітить,бо він...сумний,
в очікуванні долі,у пошуках буття...
сумую сумнівом у долю.сумую.
і питаю у себе,у бога,і у тебе:
"чому сумую сумнівом сумління?..
чому?..я - сумую...сумую...сум...


Відповідь від: 27 Червня 2008, 15:21:37
тобі важко? сумно в серці?
сядь тихенько в полі.
доки біль ніхто не бачить
виплач свою долю.
часом радість душу гріє,
часом світ немилий
не тримай усе у серці,
біль назовні вилий.
нічка хай тебе послуха
і світанок вкриє.
поговорять із тобою
роса сльози вмиє...

Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: IxIXIxI від 01 Липня 2008, 15:19:55
Напевно, колись би сприйняв як повний брєд, але зараз прочитав - сподобалось..

Комусь пощастило більше-
він чує твій голос

комусь ще більше
а втім

я бачив як метелик скидає крила
і лягає спати на моєму підвіконні
ліворуч від попільнички

за кілька хвилин до світанку
що може бути важливішим?

(с) Д.Лазуткін
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: yusmal від 19 Жовтня 2008, 23:03:37
А знаєш, що нам не судилося жити?

***
Стискаючи скроні, ховаючи сльози в волоссі
Все буквами граюся, щастя складаю зі смерті,
Я знаю вмирати, я знаю – ти цього не просиш,
Назад не повернешся – номер з мобільного стертий.
Останні слова, як закляття, остання розмова,
Минаючи зорі, ми зникнемо з зорями разом,
І ми не зустрінемось більше, чергового "знову"
Нам світ не дарує, розлука всього у пів фрази.
Листи я писатиму довгі, ітимуть ні звідки,
Вони не тобі, адресую їх до запитання,
А, може, воскресну, бо смерті не братиму в свідки,
А може, воскресну, весняною зеленню стану…

***
А знаєш, коханий, що нам післязавтра вмирати -
планети, орбіти, потопи, останні молитви.
Всього дві доби - сорок вісім годин нам до страти,
нас скоро не стане, наш спогад вже майже убитий.
Не бійся, мій любий, не бійся останнього слова,
не страшно, що холод космічний туманом навколо -
візьми мою руку, щоб в пеклі нам разом, нам знову,
візьми моє тіло, щоб вбило кохання - не холод.
Ми зараз сміємось, а нам дві доби до прощання,
Я скоро піду, зачиняючи з грюкотом двері,
А знаєш, коханий, давай, ми нап'ємося чаю -
так просто - розмови, а я розіллю їх в консерви.
Ти знаєш, мій любий, що нам не судилося жити,
всі наші турботи лишаємо просто на тацях,
Ми скоро помремо - наш джокер тузами побитий,
і холод космічний вже стукає серцем по пальцях...

А знаєш, що серце зупиниться в кілька ударів?
Останнє "бувай" рівнозначнє останній хвилині,
ми більше не разом, пусти мої руки - не пара,
нас більше немає, ми мертві - ніхто тут не винен.
Кістлявими пальцями холоду стиснуте серце,
І кригою, чорною, мертвою тіло покрите,
забути.... Що сталося - з пам'яті стерте,
нас скоро не стане і часу немає у світу.
А знаєш, коханий, нам реквієм скоро присвятять,
і так урочисто складатимуть квіти в надгрібки,
так темно навколо - тебе не знайти, не обняти,
ми більше не разом і втрати ніхто не помітить.
Стривай ще, мій любий, стривай, озирнися востаннє,
І дотиком терпким востаннє цілуй мої очі,
всього дві доби - сорок вісім годин, як омана,
нас скоро не стане - нас світ післязавтра зурочить...

***
горілки порізно. вірші покурити. не. пара.
непара. природньо. готелі. фотелі - дві штуки окремо.
свобідні в неволі дві рідні недолі - ми демос: ти - демон, я - демо..
обрубки, мов дрова до грубки, горіти ідемо, за руки повітря беремо.
ведемо. штоб нє била.. потім запізно - не зараз.
самсонові сили покинуть пострижене тіло.
зближаюсь із домом. до дерну, до запаху крісел. де м'яко.
у шклянці бракує.  ковтнути отрути. заснути кров'янкою-п'явкою.
на фоти дивитись, безлюдне забути. відчиста віддати. віддатись. в проявку.
щоб знову цвіло, необхідно, аби облетіло.
на мапі позначу собою відрізки.
на крихти розіб'ю черговий сніданок.
я змучений. хочу підведення риски.
на жаль, я не вмію, як ти - у риданнях.
відтяти від купки кордонів смачніші кавалки.
шукаю якісь артефатки, справжнісінький сталкер,
і тільки повтори від фраз, щось на вигляд - акорди,
і я - у красі без прикрас, дорогий, та не гордий,
і ми подорожні, бо - так, піді нами дорога,
і сторож не впустить до мене нікого не звідси;
не треба просити, не дам, бо не маю нічого -
лишаю лиш слід. але слід - це не я. тільки відтиск.
пройшли сорок вісім годин і
від мене
лишилася попелу купка, та й
досить.
нехай я народжусь, віднова,
зеленим.
зилишивши в пам'яти відтисків
досвід.

***
Я вчора воскресла, мене позавчора не стало,
І ти, я вже знаю, воскреснеш у відтисках долі,
Всього дві доби, і прощання у вирах вокзалу…
Всього дві доби і нема, нас немає з тобою…

***
А знаєш, коханий, воскреснувши, вмерла востаннє,
Без тебе не я, а бездушна холодна подоба,
нас більше намає, не треба пустих обіцянок,
і холод космічний не зцілить смертельну хворобу.
А знаєш, мій любий, що серце без тебе не б'ється?
Я вчора воскресла? Це просто чергові обмани,
Візьми моє тіло, коханий, віддай моє серце,
Зіграй мою душу останнім акордом гітарним.
Мій милий, ти чуєш? Мене не зігріє чужинець.
Твоїми молитвами можу я тільки ожити.
І руки, що душу тримають в колючій ожині,
її воскресять назавжди, щоб ніхто не помітив.

 

Юля Смаль & Андрій Деревенко
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: христина від 10 Грудня 2008, 20:06:18
Грустные улыбки,
Тупые ошибки,
Несказанные мысли
До нелюбви так близко...
Мы друг друга теряем
И сами этого не замечаем
Не сказал, промолчал...
Не забыла, но проглотила
Не хотел, не желал
Сделал больно не знал.
Уходила не спеша
Зная, что не навсегда


Любимая, о чем ты мечтаешь?
-Милый, а знаешь...
-Что? Говори
-Нет не о том прости!
-Дорогая скажи
-Нет, не могу, прости...
-Ты что-то от меня скрываешь?
-Да солнышко ты много не знаешь...
-А ты расскажи!
-Не нужно это не проси.
-Малыш, ну что с тобой случилось?
-Ошибка вышла, оступилась...
-Ты расскажи, я все прощу!
-Не спрашивай меня, прошу.
-Не нужно так, я тебе не чужой
-Да знаю, мне плохо самой
-Почему ты не хочешь сказать?
-Поверь тебе не стоит знать...
-Что за секрет хранишь ты в себе?
-Это сделает больно тебе...
-Ну уж всё! Теперь говори!
-Я другого люблю, ты прости!...
-Как давно этот секрет у тебя?
-Я пять лет как уже не твоя...
-А давай помолчим? Дай разок последний взглянуть на тебя...
-Ты прости! Прости меня...
-Я люблю тебя... И теперь ты свободна...

Відповідь від: 10 Грудня 2008, 20:01:15
Але всеж чомусь кохаю.
Ти виводиш із себе мене,
Але я тебе пробачаю.
Ти прекрасна чимось таким...
Навіть не знаю.
Чимось не зовсім земним.
І тільки я це в тобі помічаю.
Все,що робиш ти - це жах,
Усе до чого торкнешся - ламаєш.
Все моє життя через тебе в крах,
І ти,може,цього й не знаєш.
І все ж ненавиджу тебе,
Але чомусь кохаю.
До сказу ти доводиш мене,
А я знов усе пробачаю.
Життя дає випробувAння,
Усе переживеться лише разом,
Дає й любов,й страждання,
Коли я з тобою,життя накрилось мідним тазом.
Ти неначе той тягар,
Що тягне вниз під час топіння,
Ти неначе сирий омар,
Приготований без старання та уміння.
Я ненавиджу тебе,
Але чомусь кохаю.
Ти просто вбиваєш мене,
А я знов пробачаю.
Всеж любов - це стрАшна штука,
Це почуття двох людей,
Її не вивчає вища наука,
Любов - початок нових ідей.
Я у тебе закохався,
Надіюсь,ти у мене теж.
Я тобі ще не признався,
Але кохання це не має меж.
Я досі ненавиджу тебе,
Але паралельно й кохаю.
Можливо,й ти любиш так мене?
Якщо ні,то всеодно пробачаю.

Відповідь від: 10 Грудня 2008, 20:03:19
Я говорил тебе, я повторял
Что чувствую к тебе любовь.
Такую сильную, томящую любовь,
Что щимит сердце вновь и вновь.

Ты думала лишь о себе,
Как жаль, не нужен я тебе.
Все те красивые слова,
Я ждал лишь только от тебя.

Мне многое мешало полюбить тебя
Но я ведь смог, себя не узная
Сказать тебе об этом без намёков
Осуществить мечты свои, желанья
Я думал, - ты мечтаешь тоже,
Но как же я ошибся, Боже!

Не рядом ты теперь со мною,
А как хотел я быть с тобою...
Но вмиг рассыпались мечты,
Когда я понял, кто есть ты!

Сейчас мне очень трудно жить,
Ведь сложно же тебя забыть,
Понять тебя я не могу,
Стереть из памяти хочу.


Люблю....... А що це означає?
Напевно те, що відчуваю:
І серце б'ється і болить,
Душа моя кудись летить!!!
Куди летить? Сама не знаю:
Чи то до пекла, чи до раю




Не питай мене, не треба
Чи болить душа від слова,
Не картай себе даремно,
Не згадаю більше цього.
Але поки час збігає,
Собі серце розриваю,
Не забуду я твій голос,
Та почути не чекаю…

Розтоптали моє серце,
Наплювали мені в душу,
Мов кинджал був твоє слово,
Та змиритися з цим мушу.
Твої очі мов ті зорі,
І прекрасні, і далекі,
Не зустріну я твій погляд,
Хоча буде це не легко…



Віднесена вітром
Тобою забута
Сердечко розбите
Мене не почути
Сльоза за сльозою
З очей тече
Нажаль не зі мною
Коханий ти де ?
Мрії вже нема
Вона розірвалась
Як моя душа
Навіки в останнє
Тебе вже нема
Без тебе одна
Забути хотіла
нажаль не можу я
Завжди кохати буду
Життя своє проклинати
Тебе ніколи не забуду
Тепер завжди
У серці моїм будеш
Я Жити без тебе?
не можу
Як бути без тебе ?
не знаю
тебе одного я кохаю
Життя свого без тебе я
Не уявляю
А серце болить
а сльози все ллються
змінилася я
проснутись боюся
тебе вже нема
так холодно
тремтить моя рука
без тебе не жива
я дуже страждаю
чому зі мною ти так вчиняєш?
Ти ж для мене повітря
Ти моє життя
Чому не зі мною?
одинокая я....

Відповідь від: 10 Грудня 2008, 20:05:11
Любовь искали и не находили...
Любовь теряли и не берегли...
«Любви не существуєт» люди говорили..а сами умерали от любви
Все кончено
Все кончено.И не вернутся вновь,те встречи,что ждала и избегала
Те мысли и та близость,что пугала,
И сладкие надежди на любовь.
Как часто ми имеем не ценя
И ценим только то,что не имеем
Завидуем другим,себя жалеем
В своих проблемах бляжнево виня
Не думая,как просто потерять
Все то,что нам подарено судьбою
Мы рушим счастье собственной рукою
И пробуэм осколки подобоать
мы действуем смелее и..глупее
Разлука не воставит удовольств
Не чуства мы теряем,а спокойствие.
Себе при етом делая больнее.
Легко советовать другим
легко судить
Чужая жизнь проходит стороной
своя –туман где холодно одной
Но,не смотря на это нужно жить…
Хочу,чтоб ти меня забил…
Молюсь об етом,как о чуде
Тогда мне не хватило сил
Сказать тебе что *нас* не будет
Ты знаешь-больно уходить
Когда еще чуть-чуть но любишь
Безумно хочется забить
Но разве чуства,те забудеш?
 и встреча –дрожью по спине,сердечньй стук,ладоней холод
О чем ты?Брось,слова пусты
Они всего лишь только повод
Хоть на мнновенье задержать,взгдянуть в глаза,вдруг все вернется?
И все ушедшее давно тревожной болью всколыхнетса
Хочу,чтоб ты меня забил
Пусть хоть тебе не будет больно..
НО снова не хватает сил
И губи тихо шепчут ПОМНИ
Я останусь слезою на мокром стекле
Если сдавит виски….вожидание вздоха
Это я наконец осознала,что мне…
Без тебя
и з тобой
одинаково плохо

Відповідь від: 10 Грудня 2008, 20:05:45
Как же мне надоело все..Все полностью..
Надоело играть,надоело претворятся..
Надоело претворятся,что не люблю..
Чувства разрывают из нутри..
Они все-таки вернулись..
Хотя мне иногда кажется,что они и не уходили..
На улице светит яркое солнце,но в душе у меня льет дождь..
Тупо тянусь к новой сигарете.
Надоело курить,но они хоть как-то успокаивают.
Как же не хочется выходить из дома..
Снова видеть его,да и не только..
На улице весна,везде ходят счастливые,влюбленн¬ые парочки..
Противно смотреть..
Но еще противнее понимать,что ты одна..
Что ты никому не нужна..
Снова вдох и сигаретный дым растворяется в легких,оставляя там большую часть никотина..
Выдох..
Комната медленно наполняется дымом от сигареты..
Взгляд падает на окно.
Заглянув в него,я вижу,как моя соседка идет под руку со своим парнем..
Вот они остановились и начали целоваться..
Ну почему я не могу быть счастлива?..
Почему я не могу вот так же само идти с тобой под руку и целоваться?
Почему я не могу чувствовать твое дыхание?
Запах твоего тела?
Прикосновения твоих нежных рук?
Мне кажется,что я потихоньку схожу сума..
Как же мне хочется все вернуть назад и не делать те ошибки,которые я сделала тогда!..
Жаль,что я так поздно это осознала..
Очень жаль..
Как бы мне сейчас хотелось прижаться всем телом к тебе,почувствовать тебя всего,и чтоб ты сказал,что никуда меня больше не отпустишь..
Никуда и некогда..


Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: masterwish від 14 Січня 2009, 23:42:42
Я Вас люблю, клянусь RESETом,
И pасскажу я Вам об этом
Как кибеpнетик-пpогpаммист
Hу всё, я начинаю LIST.
Ваш интеpфейс мне так пpиятен
И так пpодуман глубоко,
Интуитивно он понятен,
Общаться с Вами мне легко.
Ваш взгляд свеpкает словно сканеp,
Вы так пpекpасны - нету слов,
Вы мне напомнили Flash-баннеp,
Hу или лучший из Gif-Ов
Как ковpик Ваша гpудь упpуга,
Она как мышь окpуглена.
Попpобовать хочу, подpуга,
Как же в pуке лежит она.
А ваш живот мне вдpуг напомнил
Samsungа плоский монитоp.
Ваш обpаз душу мне наполнил,
Спалил на кулеpе мотоp.
И мое сеpдце пеpегpелось,
Сеpвачный словно Пень-Ксеон,
И часто-часто застучалось,
как гигагеpцевый Атлон.
Хочу я с Вами слинковаться,
По пpотоколу TCP,
И Вашим навсегда остаться,
И заменить Вам Win XP.
 :=)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: яничар від 23 Січня 2009, 00:14:30
признаюсь- прочитав кілька віршів.
Приховано: Показати
http://gorbovsk.narod.ru/poez_01.html (http://gorbovsk.narod.ru/poez_01.html)

 як на мене- дуже жіночі.
..А мама все воюет с дочкой,
Своей научена судьбою.
Смешно: назвали одиночкой
В тот день, когда их стало двое.

А дочка - экая верзила,
И хорошеет не по дням.
И все б не так уж плохо было -
Да больно нравится парням.

Уселась: в тапочках - на кресле,
Забита дрянью голова...
Кричит, чтоб в душу к ней не лезли...

А мама, подобрав слова,
Ей об'ясняет не без грусти
Законы жизни на земле:
Детей находят не в капусте -
Детей приносят в подоле.

а ці- ні:

Интеллигентные славяне -
И при Петре, и при Иване -
Мы все лежали на диване
С мечтой о счастье и о бане,
И о царевне Несмеяне,
И о еще какой-то дряни...
Интеллигентные славяне:
Поляне, вятичи, древляне
    Екатерина Горбовская
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Ассоль від 12 Лютого 2009, 21:01:21
"Любовь - над бурей поднятый маяк,
Не меркнущий во мраке и тумане.
Любовь - звезда, которою моряк
Определяет место в океане.

Любовь - не кукла жалкая в руках
У времени, стирающего розы
На пламенных устах и на щеках,
И не страшны ей времени угрозы."
В.Шекспир


"Любовь - недуг. Моя душа больна
Томительной, неутомимой жаждой
Того же яда требует она,
Который отравил ее однажды."
В.Шекспир
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: veron від 19 Лютого 2009, 11:19:17
прошу оцінити те що в мене вийшло!

Білий одинокий вовк.


  Білий одинокий вовк.
По світі темному блукає,
Для нього кохання світлого нема,
Про те цього він ще не знає,
Але надії не втрачає,
Про те він стільки натикався,
У різні пастки попадався,
Але це були тільки рани,
Які гоїлися роками,
Старався він їх зализати,
У пастки більш не потрапляти,
Та все ж залишились ті шрами,
Що давали про себе знати,
Але на них він не зважав,
Любов свою шукав,
Шукав, шукав та не знайшов,
Але зі шляху не зійшов,
Отак помер він на дорозі,
Дійти до фінішу не в змозі.
 
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Ассоль від 25 Лютого 2009, 19:15:58
Ты в моей жизни – Царица,
Хоть в одеянье простом,
Но никому не сравниться
Ни красотой, ни умом
С самой изысканной в мире,
В слове и в мудрых делах,
Ты – свет очей в моей Лире,
Божье Сиянье в стихах,
Крылья надежды в паденье,
Веры полёт в небеса,
Виденье и вдохновенье,
Мир, где живут чудеса,
Ты – продолженье вселенной,
Солнце днём, ночью луна,
Создана мыслью нетленной,
Милостью Бога дана…


Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: OKCAHA від 02 Березня 2009, 16:46:21
Любовь одним-награда,
Другим-жестокий бой.
В ней есть цветенье сада
И штормовой прибой.
Мы у любви во власти
Десятки тысяч лет,
Но все же лучше страсти,
Прекрасней чувства нет!
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Ассоль від 27 Березня 2009, 16:57:28
Сьогодні плакали в ночі зірки.
Та сліз небесних ти не бачив.
Як не побачив і колись,
Як і моє кохання плаче.
Я порівняла сльози ці.
Божественно-безумні, втрачені надії,
Що мовчки падають у безвісті кудись
Так мабуть помирають мрії.
Краплини сліз осушить зорепаду вітер.
І ставши свідком, мов німий задумливий поет,
Лиш шелестом листків, прощаючись навіки.
Він зникнув з танцювавши свій останній менует.

Marta21 

прочитала і мені сподобалось .Напевно авторка дуже романтична.                         
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Tandylight від 24 Квітня 2009, 13:30:14
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання..

Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки...
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки...

В'яне серце моє од щасливих очей,
що горять в тумані наді мною...
Розливається кров і по жилах тече,
ніби пахне вона лободою...

Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!..
Де ви бачили більше кохання?..
Я для неї зірву Оріон золотий,
я — поет робітничої рані...

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання..

Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки...
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки...

Володимир Сосюра
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Рибка від 30 Квітня 2009, 13:25:45
дуже сподобася вірш veronа, такий життєвий і сумний. Хотілось щоб цей вовк все таки знайшов свою вовчицю.
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: veron від 30 Квітня 2009, 13:28:00
Феміда
  Був на світі один пан,
При собі носив наган,
Всіх він виродків стріляв,
Добрим людям помагав,

Мочив він завжди за бабло,
Бо більш роботи небуло,
Заказів мав він маловато,
Тому за душі брав багато,

Від закону він тікав,
В цьому хист великий мав,
Його влада зкрізь шукала,
Мабуть заказів безліч мала,

Завітав до нього пан,
Що не любив носить наган,
Вбий мого ти побратима,
Бо велика він скотинка,

Жінку мою спокусив,
І дітей їй наробив,
Вислухавши каже пан,
Той що все носив наган,

Побратима вбить не можу,
Його дітям я нашкоджу,
Тай і жінці буде зле,
Краще я уб’ю тебе,

Пристреливши того пана,
В кубору сховав нагана,
Труп на шматочки порубав,
І крокодилам згодував.
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Рибка від 30 Квітня 2009, 13:31:06
У тебе такі цікаві вірші. Я б ніколи не змогла так написати. А ти не задумувався над своєю збіркою віршів.  ;)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Tandylight від 20 Серпня 2009, 17:03:09
Люди могут расставаться,
Могут вместе оставаться,
Но нельзя друг друга мучить,
Недоверием казнить.

Люди могу быть несчастны,
Но нельзя же ежечасно
Напрягать
от сердца к сердцу
Протянувшуюся нить.

Свой корабль под парусами
Направлять должны мы сами,
Приказав ему: плыви!

Люди могут расставаться,
Могут вместе оставаться,
Но не смеют издеваться
Над святынею любви!


Ольга Высотская
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: BanderiveC від 21 Серпня 2009, 09:50:45
Їде козак дорогою,
Дівку надибає;
Вийняв папір з-за пазухи
Та її читає:
"І прочая, і прочая...
По сему указу
Козак должен кожну дівку
Цілувать поразу".
"Чуєш, дівко, що в указі?"
"Та чую, козаче".
І вже ж рада-то, псяюха,
Аж мало не скаче!
Ізліз козак, покріпився,
На коня сідає,
А дівчина підійнялась
Та ще забагає:
"А прилянься-но, козаче,
До того указу:
Чи нема там написано,
Щоб іще по разу?"
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Tandylight від 28 Серпня 2009, 01:20:07
Любовь мила! Любовь капризна...
Любовь порой меняет жизни.
Любовь страшна. Она красива...
Любовь бывает так игрива,
Что забываешь все на свете,
Пока ты увлечен игрой.
Любовь подобна той комете,
Что пролетала под луной.
Она бывает мимолетна,
Бывает сказкой без конца.
Но замечаешь очень поздно,
Что у любви ведь нет лица.
Она все время правду прячет,
А кто ее находит - плачет.
Но все равно, любви пора -
Очень приятная игра.
 автора не знаю  :unknow
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Tandylight від 13 Вересня 2009, 00:42:46
Я думала, что главное в погоне за судьбой -
Малярно-ювелирная работа над собой:
Над всеми недостатками,
Которые видны,
Над скверными задатками,
Которые даны,
Волшебными заплатками,
Железною стеной
Должны стоять достоинства,
Воспитанные мной.

Когда-то я так думала
По молодости лет.
Казалось, это главное,
А оказалось - нет.

Из всех доброжелателей никто не объяснил,
Что главное, чтоб кто-нибудь
Вот так тебя любил:
Со всеми недостатками,
Слезами и припадками,
Скандалами и сдвигами
И склонностью ко лжи -
Считая их глубинами, считая их загадками,
Неведомыми тайнами твоей большой души.

Екатерина Горбовская
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: ГіРЧИЦЦЯ від 18 Жовтня 2009, 16:37:38
И на плахе от любви не отрекусь,
Пусть осудят те, кто сами не судимы,
Страсть сжигает, но её не побоюсь,
Стану пеплом или женщиной любимой...
И взойдя, на кровью залитый помост,
Не предам и перед гибелью не струшу,
Выше разума любовь и выше звезд,
Лишь она своим теплом залечит душу...
Одиночество отступит, будто зло,
Разлетится перепуганною стаей,
Говорят любовь, как хрупкое стекло,
Настоящая она всегда святая.
Разведём костёр и в яростный огонь,
Я войду, не ощутив земного страха,
Если крепко ты сожмёшь мою ладонь,
От любви не отрекусь я и на плахе...
 :butcher
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Ne-TA від 20 Листопада 2009, 23:54:23
Прийди в мої сни - я  прошу, я благаю...
Для тебе я серце своє відчиняю.
В чеканні потужному тої весни,
Що впаде, мов дощ, в мої зболені сни.
Прийди в мої мрії, у повінь думок,
У пісню, що ллється, мов срібний струмок,
Що зблисне прозоро і весну посіє,
Що створить із снів ту посріблену мрію.
Ввійди у життя, в кожен день,
В кожну мить!
Постань оберегом у битві століть.
Мене розгорни, немов книгу буття -
Ввійди в моє спрагле, прогіркле життя.
Просійся пшеницею, житом впади,
Простягся десницею з сплеском води,
І сонцем яскравим мене ти зігрій,
І вітром ласкавим у душу повій...
Зрости мене, милий, з землі і з води,
Й люби - що є сили,
Люби - назавжди...

                    ***
Десь там, в невідомих світах
Серед слів, що без змісту
Ти живеш, блукаєш у снах,
Ти шукаєш власного змісту.
Ти десь там, де безліч небес,
Де зірок мільйони й мільярди.
Ти живеш, ти чекаєш чудес,
Болі, сміху й солоної правди .
Ти десь там, у глибинах морів--
Розчиняєшся в шумності хвилі.
Ти десь там, де є безліч життів,
Де до щасті -- тисячні милі.
Там веселки у вічність ведуть,
Замість золота--зірки в намисті,
Ти десь там, де русалки снують,
Де дерева у криштальному листі.
Ти десь там, де немає вічних снігів
Де теплО лиш і квіти, мов сльози,
Там немає в річок крутих берегів
І травневі прекрасні там грози.
Ти десь там, де немає мене,
Ти десь там, де тебе я шукаю
І знайду --нехай вічність мине,
Бо інакше я просто згораю.
Ти десь там, в невідомих світах
І в душі хай живе нездіснена казка.
Щастя мить принесе білий птах
І ця мить шалено прекрасна.
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: KATRIN від 27 Листопада 2009, 12:20:14
 На прохання однієї форумчанки- один і з перших віршів Лесі Українки.

                                   САФО

 Над хвилями моря, на скелі,
 Хороша дівчина сидить,
 В лавровім вінку вона сяє,
 Співецькую ліру держить.

 До пісні своєї сумної
 На лірі вона приграє.
 І з піснею тою у серці
 Велика їй туга встає:

 В тій пісні згадала і славу
 Величну свою,красний світ,
 Лукавих людей, і кохання,
 І зраду, печаль своїх літ,

 Надії і розпач...Дівчина
 Зірвала лавровий вінець
 І в хвилях шумливого моря
 Знайшла своїй пісні кінець.
                             
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Лалія від 27 Листопада 2009, 12:29:34
Дякую за Сафо.  :good  :bouquet:

(http://cs37.vkontakte.ru/u1546460/2698689/x_ea8e279e40.jpg)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: KATRIN від 27 Листопада 2009, 16:04:09
  Вірш калуської поетеси Розаліїї Боднарчук.


  Я тополею стояла в полі
  Вітер з мене листя позривав,
  А була одягнена у шати
  Доти, доки ти мене кохав.

  Я цвіла черешнею весною,
  Соловей пісні мені співав,
  Вітами тягнулася до неба
  Ще тоді, як ти мене кохав.

  Червоніла гронами калини,
  Яблуками падала в саду,
  Світлячків просила освітити
  Тую стежку,що з тобою йду.

  Та тебе не вабила черешня,
  Пух тополі ніздрі лоскотав,
  Була з гірким присмаком калина
  Бо, насправді, ти і не кохав.

  Це не я мала іти з тобою
  Довгими дорогами життя,
  Нащо було зради і обману
  Щоб піти без болю й каяття?

  Та розкрила птаха щастя крила
  Над моєю долею сповна,
  Я тополя й зараз,та вже з листям
  І стою в діброві не одна.
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Ne-TA від 29 Листопада 2009, 01:04:42
Я солона закуска, гостра й гірка,
Я рожева пелюстка з троянди вінка.
Я проміння, що мерзне в байдужості ніч,
Я твоє зверх зусилля на дорозі узбіч.
 
Я приходжу щоб зникнути у забутті,
Я люблю щоб любити і слухати «ні!»
Я малюю майбутнє в прозорих тонах,
Я уся мов палітра у твоїх руках.

Я пройду непомітно у вирі життя,
Я знайду на камінні своє небуття.
Я думками, словами, губами не я,
Я твоя – не твоя, я своя – не своя.
 
Я солодкості трунок, останній ковток,
Я п’янкий поцілунок, жагучий танок.
Я метелик, згорілий у блиску свічі,
Я пекуче тавро твоєї душі.

Я проблема, причина, умова, мета,
Я в мінорі мажор, я твоя суєта.
Я офшор і дефолт твоїх почуттів
Я в угоді любові форс-мажор, як завжди,

Я відверто секретна, щасливо сумна,
Я живу щоб не вмерти від страху життя.
Я ось тут, доторкнися, уся мов струна,
Я і forte і  piano в дуеті…

                                                           Твоя, лише твоя!
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: ALANA від 06 Грудня 2009, 11:46:38
Завьюженный домик у самой опушки...
Осыпался пепел с решётки камина...
Заваренный чай на две разные кружки:
Твой чёрный, и мой - с ароматом жасмина.
По тёплому полу босыми ногами,
Тихонько, котёнком к тебе на колени.
И, кажется, всё происходит не с нами,
Но молча на стенах сливаются тени...
Альбом... Фалеристика... Сотни вопросов
И точных ответов. А мне интересно...
Уж снег за окном подозрительно розов...
- Который там час? Я заслушалась, честно!..
Весёлое: - Жулик! - кристаллики смеха
В любимых глазах... И от стен отразится
Звенящее, мягкое, нежное эхо...
Мне снится? Конечно, мне всё это снится...
А завтра...опять кутерьма поздравлений,
Друзья...и твои, и мои - вперемежку.
А вечером - снова к тебе на колени
И шёпот - Ты будешь пить чай, сладкоежка?
Не будешь, поспорим?.. Ловлю твои губы
За миг до ответа. Какого? Неважно...
Будильник... минутку ещё, хоть одну бы...
А вдруг не приснишься мне больше? Так страшно...



Всё - потом...

я просто так с тобой хочу побыть...
поговорить об этом и о том....
хочу сказать, как я люблю любить...
но это не сегодня....всё - потом...

я просто так хочу с тобой побыть...
прижаться к тёплому, надёжному плечу...
но это не сегодня, а потом....
о, боже, как же много я хочу....

я просто так хочу с тобой побыть...
хочу, чтоб ты мне много рассказал...
но это - не сегодня,может быть...
и я согласна, чтобы ты молчал...

мне просто нужен твой спокойный взгляд...
твои обьятья,твои руки - крылья...
и пусть болтают всё, что захотят..
доброжелатели,враги и остальные...

я очень сильно быть хочу с тобой...
делить с тобою ужин и постель...
но это - не сегодня, милый мой....
хотя мне очень хочется...поверь.

всё на потом.... а как же быть сейчас?
когда мне так тревожно без тебя...
когда мне просто невозможно стать
счастливой женщиной,сегодня... без тебя...

я просто так с тобой хочу побыть...
поговорить о чём и ни о чём....
хочу сказать, как я люблю любить...
уткнувшись в тёплое, надёжное плечо



Торопитесь любить, время впрок запасти не удастся,
торопитесь друг друга беречь, ведь потерь не вернуть,
не ленитесь сказать о любви, ведь и так может статься,
что когда-то придется одним продолжать этот путь.

Не спешите винить, не спешите обидеть упреком,
те слова тяжелы, не пришлось бы просить их назад,
а любая ошибка потом обернется уроком,
лучше время найдите, чтоб доброе что-то сказать.

Не забудьте, что жизнь коротка, а минуты - бесценны,
что в песочных часах золотой убегает песок,
не забудьте, что даже кумиры уходят со сцены,
и родным, и любимым, и нужным назначен свой срок.

Есть"сейчас." Загляните в глаза и проникните в душу,
если сердце тревожит печаль - дайте волю слезам,
научитесь прощать, понимать и внимательно слушать,
торопитесь любить, чтоб когда - нибудь не опоздать.


Колыбельная
Я укутаю в плед тебя, сонную,
Обниму и теплом убаюкаю,
Стану ночью безлунно-бездонною,
Горьким счастьем твоим, сладкой мукою...

Пахнет ландышем в мае бессонница,
Тишина, да и та – соловьиная...
Не жена ты моя, не любовница, -
Ты единственная и любимая.

Гнутся ветки к земле гуттаперчево,
Дождь вишнёво-сиреневый плачется,
А сердечко твоё так доверчиво
Словно зайчик в ладонь мою прячется...

Ты и спящая мне улыбаешься,
Ты и спящая мной зацелована,
Не раскаюсь, и ты не раскаешься
В том, что нашей весной околдована.

Всё свершается с ведома божьего,
Даже если нежданно-негаданно –
У всего, что дано нам хорошего,
Запах воска, молитвы и ладана.

Пролилась снова полночь признанием,
Невозможно губами согретого,
Каждым выдохом, каждым касанием:
Как мы жили с тобою до этого?

Ненаглядная, милая, сонная,
Уходящая в ночь акварельную,
Спи родная моя... утомлённая...
Я тебе нашепчу колыбельную.


   Когда - нибудь я стану дорога!!!
Так дорога, как ты еще не знаешь!!!
Ты позвонишь... но будет тишина...
Начнешь искать, поверь - не повстречаешь...

Когда - нибудь ты станешь дорожить
Минутой каждой , проведенною со мною…
И не захочешь с этой болью жить,
Я не вернусь…вновь душу не открою!

Ты будешь с ней, мечты свои скрывая.
Хранить воспоминания во сне…
И в темноте вновь плечи обнимая,
Ты будешь думать только обо мне…

И ты поймешь, что значит быть у края…
У края пропасти... где только пустота…
Вновь моим именем другую называя,
Будешь бояться посмотреть в глаза.

Ты вспомнишь каждое прикосновенье рук...
Ты будешь ждать, надеяться и верить
Ты будешь чувствовать смятенье, боль разлук…
Ты осознаешь истину потери.


Мне в письме коротком напиши,
Как тебе живётся с Нелюбимой?
Как в тоске, почти невыносимой,
Стал ты мрачной тенью без души

Расскажи, о тяжести вины,
И о том, как грудь колотит ярость,
Как неспешно убивает жалость,
И ещё, как ночи холодны

Расскажи о том, как одинок,
Как горчит вино в твоём бокале
Жизнь проходит, словно в сериале,
Где сюжет - запутанный клубок

Как тебе живётся с Неродной,
Год за годом несчастливым мужем,
Расскажи мне, как безвкусен ужин,
Как пугает день своей длиной

Как глотая сигаретный дым,
Спрашиваешь ты у той, что рядом,
Не словами, а усталым взглядом:
- Как тебе живётся с Неживым



   Ты мне нравишься (..но тебя не люблю)
Мне с тобой хорошо (..без него умирала)
Позову.. ты приедешь? (..я с тобой просто сплю)
А в его объятьях с улыбкой на губах засыпала..

Утром горячий кофе (..он приносил зеленый чай)
Красивые розы (.. я лилии люблю, не говорила?)
Вечером : «я устала» ( ему писала: «приезжай»)
Его я до боли, всем сердцем любила..

Ты заботливый, хороший (.. он порою даже груб)
Без тебя мне тоскливо (.. без него меня нет)
Нежно целуешь (.. помню вкус его губ)
Даже через сотни, миллиарды световых лет..

Выпьем что-нибудь? (..сегодня НАША дата)
Я люблю шампанское (.. с ним – только белое вино)
Зажги свечи (.. я любила темноту когда-то)
Я была счастлива с ним, но это было так давно..



Я Могу за другого замуж.
Я могу от другого сына.
Я могу. Я умею. Да уж.
Я могу быть с другим мужчиной.

И любить его очень-очень.
Целовать, называть котенком,
Окунаться в чужие ночи,
Жить легко и смеяться звонко.

Иногда только сигареты,
В пьяном дыме глаза и губы.
Иногда только боль от света,
По глазам, пальцы в пальцы - грубо.

Иногда только в телефоне
Целый мир вдруг перевернется.
И на этом туманном фоне
Твоим голосом отзовется.

Но уже – «от другого сына».
И уже – «за другого замуж».
Пальцы путаются и стынут.
Я могу... Я умею... Да уж...


Люблю тебя без права на Любовь,
Без права на звонок и переписку,
Без права потревожить твой покой,
Когда ты спишь или читаешь книжку.
Без права называть себя женой,
Без права засыпать в твоей постели...
Я даже НАУЧИЛАСЬ БЫТЬ ВТОРОЙ,
Свои амбиции, поставив на колени.
Я научилась твоей жизнью жить,
Без права быть её весомой частью...
А может...нам всё круто изменить,
Стать «кузнецами» своего же счастья?!
Как восхитительно мечтать в таком ключе!
Я беззаботная весёлая девчонка!
Желаю полностью принадлежать ТЕБЕ,
Носить под сердцем ТВОЕГО ребёнка!...
...Вздохнём....задумаемся, каждый о своём....
Реальность жёстко вносит коррективы...
Законного НЕТ ПРАВА НА ЛЮБОВЬ...
А разлюбить ТЕБЯ земной не хватит силы!!!



Распахнулось пальто, словно не было пуговиц.
Ну скажи, разве так обнимают друзья?
Вот дыхание наше с тобой перепуталось...
Нет! Прости, мой хороший... Не надо. Нельзя.
Мы не виделись — верно. Соскучились — правильно.
Губы близко совсем... Поцелуем грозят...
Перепутались волосы, сбилось дыхание...
Отпусти, мой хороший! Не надо. Нельзя.
Ты готов запустить в меня фразой отточенной.
Отстранился чуть-чуть, нежно взглядом скользя.
Нет! Молчи! Если скажешь — все будет испорчено.
Мы друзья, мой хороший. Не надо. Нельзя.
Друг-мужчина, друг-женщина — зыбки понятия.
Тут нельзя отступить на три слова назад.
Как опасны бывают такие объятия...
Мы друзья, мой хороший... Нам правда нельзя...


Сломаны крылья...в сердце - тупая боль..
А на губах твоё имя застыло молитвой.
Закончился бой...я с другим, ты с другой...
Нет сил продолжать эту глупую пытку.
Молчу,пью мартини бокал за бокалом,
Стирая твой образ из памяти сердца...
Прощай.Понимаешь, я верить устала,
Что есть в твой мир для меня где-то дверца...
Прости,я любила, а, впрочем, не важно...
Что было - то было, прости и забудь...
Я чувства топлю, как кораблик бумажный.
Не вместе, не рядом,и в этом - вся суть...
Спасибо за осень,за счастье спасибо!
Секунды, мгновения рядом с тобой...
Но сломаны крылья,бой мною проигран.
Прощай. Забывай.Я с другим. Ты с другой...



А хочешь,я сегодня буду дождиком...
и капелькой коснусь твоей щеки..
зароюсь в волосах,ведь ты - без зонтика...
и от меня сегодня не уйти...

коснусь ресниц...в глаза взгляну украдкою...
останусь нежной влагой на губах...
за плечи обниму...скачусь за пазуху...
услышу твоё ласковое - ах....

прильну к твоей груди.Небрежной струйкою
...скачусь туда, куда на ум взбредёт...
ты снова назовёшь меня шалуньею..
но под навес нарочно не пойдёшь..

я буду обнимать тебя, как хочется...
где хочется - ласкать и щекотить...
я буду просто - тёплым летним дождичком..
и дождику - ты сможешь всё простить.

© Copyright: Светлана Мулик-Калугина, 2008
Свидетельство о публикации №1806132833
   







Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Ne-TA від 08 Грудня 2009, 01:17:32
В житті багато втрачено назавжди,
Та я жалем не хочу жити без тепла,
Не мало помилок зробила я – це правда,
Але за них була й розплата не мала ...

І хтось вбивав словами мені серце й душу,
І хтось осуджував мене, а хтось жалів,
Та тільки твердо знала я, що хочу й мушу
Я просто вижити, без зайвих фраз і слів,

І я ішла вперед... хоча не раз траплялось,
Що це “вперед” чомусь ставало тим “назад”,
Та тільки серце моє віри не втрачало,
Не дивлячись на рани й болі від утрат...

Не раз сміялась я, й не раз без сліз ридала,
То дякувала долі за прекрасний шанс,
То примхи її клясти не переставала,
Ось так складаючи життя свого романс...

Не хочу бачить я з минулого примари,
Не хочу знати, що на завтра мене жде,
Я хочу просто жити – тут і саме зараз,
І насолоджуватись кожним Божим днем!
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: ALANA від 10 Грудня 2009, 20:21:47
счастье есть! Теперь я точно знаю!
Оно не там, где ищем и где ждем…
Оно в глазах твоих, в которых утопаю,
В твоей улыбке, в поцелуе под дождем…

Оно в твоем дыханье на ресницах,
В ладони, что прижал к моей щеке…
Я сплю, и, кажется, что это только снится,
Как мы по городу идем рука в руке.

Засну в твоих объятьях сладко-нежных,
Проснусь, и снова поцелуи на устах…
Сегодня все сбываются надежды!
Сегодня можем мы летать в своих мечтах!

Боюсь спугнуть, ведь счастье очень зыбко!
Боюсь глаза открыть, и ты свои закрой!
Оно, как маленькая золотая рыбка,
Трепещет в пальчиках и шепчет «Я с тобой!»




Ты... такая красивая...
Ты...росиночки капелька...
Ты... такая желанная...
Ты... с небес мною званная!
Ты... такая любимая...
Ты... такая манящая...
До чего же ты милая...
Приходя - уходящая!
Ты... такая весенняя...
Ты... такая влюбленная...
Ты... такая воздушная...
Ты... слегка возбужденная!
А зимой... Ты... снегурочка...
Ты...снежинка-смешиночка...
А всё лето... Ты сладкая...
Лепесток мой, пушиночка!
Ты...чудесная зоренька...
Любоваться зовущая...
Моя нежная веточка...
Ты всегда...только лучшая!
Мне тепло с Тобой, Солнышко!
Мне светло с Тобой, Ясная!
Ты такая хорошая! Ты такая прекрасная!



Затемнила окна занавеской,
Письма неушедшие сожгла,
Мне, увы, не быть твоей невестой -
Слишком поздно я тебя нашла...

Тишина неслышно покачнулась,
Рассмеялась птицами заря,
На твоём плече, устав, уснула
Та, что полюбила до меня.

Разве можно что-то изменить -
Жизнь переписать, начать сначала?
Умудрились счастье упустить,
Нам не пить из одного бокала.

И венчальным не гореть свечам,
На ключе для нас ворота Рая...
Нелюбимых мучим по ночам...
Ты не мой... И я тебе чужая...


А знаешь, я по-прежнему одна...
И ты не виноват, не в том причина.
Ты стал одним единственным мужчиной,
С которым в сердце ворвалась весна.
Мне не за что тебя благодарить,
Но всё же я бескрайне благодарна.
За то, что научилась просто жить,
Без боли, без надежд, и без обмана.
Оставим разговоры на потом,
Пусть мысли потеряют оболочку.
Ещё вчера мы думали о том,
Как навсегда поставить в чувствах точку.
И мы смогли, мы превзошли себя.
И нет ни правых здесь, ни виноватых.
Но, всё же я надеюсь, что когда-то
Как прежде, научусь я жить любя



Я ворую тебя. Воровство – нехорошая штука,
Но сейчас отказаться от этого - смерти подобно.
Я ворую не много: полвзгляда, полжеста, ползвука…
Я ворую тебя аккуратно, тихонько, беззлобно.
На мгновение только касаюсь тебя невесомо -
Словно жажду свою утоляю струёй водопада…
Я ворую тебя и – увы! – не могу по-другому!
Я тобою больна! Мне во имя спасения надо!
Нанося себе раны, тебя возвращаю на место,
Оставляя лишь запах в своих опустевших ладошках…
Оставляя лишь имя – для губ - утешения вместо…
И лелею в себе твоих слов драгоценные крошки.
Я воровка… Воровка… Какое ужасное слово!
Но уткнувшись в ладони, вдохнув аромат преступленья,
Понимаю, что, как бы там ни было, я не готова
Отказаться от счастья, в себе поборов искушенье...



Непросто жить с любимым человеком
Ещё труднее с нелюбимым жить.
Так было, есть и будет век за веком
Принять, понять, простить, но не любить...
Искать причины для совместной жизни,
Вязать узлами рвущуюся нить,
Вздыхать, шутить, привыкнув к укоризне,
Но не любить, до боли в сердце не любить...
Обманывать себя, что время лечит,
Что по-другому и не может быть,
Делить одну постель, и каждый вечер
Фальшиво улыбаться, целовать, любить...
но не любить.
Жизнь отыграть и с пыльных декораций
Снять паутину, прах времён стереть,
Открыть глаза, расправить плечи, наконец, расстаться,
Безумию любви отдаться, вспыхнуть и дотла сгореть!!!

Наталья Григорьева



Я... свяжу тебе жизнь...
Из пушистых мохеровых ниток...
Я... свяжу тебе жизнь...
Не солгу ни единой петли...
Я... свяжу тебе жизнь...
Где... узором по полю молитвы...
Пожелания счастья...
В лучах... настоящей любви...
Я... свяжу тебе жизнь...
Из веселой меланжевой пряжи...
Я... свяжу тебе жизнь...
И потом... от души подарю...
Где... я нитки беру?
Никому... никогда... не признаюсь...

Чтоб... связать... тебе жизнь...
Я... тайком распускаю... свою...



Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: ALANA від 10 Грудня 2009, 23:26:44
Эта девочка, знаешь...Она – мое настоящее
я безумно люблю наблюдать за ней теплой и спящей
и мечтать , как мы вместе уедем на какой-нибудь остров,
где закончилось прошлое и нет никаких вопросов,
а небо вливается в море теплыми ливнями
эта девочка, знаешь...Я скучаю по ней так сильно,
что мне страшно, вдруг сердце мое не выдержит
и взорвется от нерастраченной нежности...

знаешь, хочется выкрасить в фиолетовый волосы
лишь бы слышать, как она заливается смехом
и заминировать все на свете взлетные полосы
чтобы она никогда никуда не уехала,
чтобы не слышать ее «мы же встретимся,
через каких-нибудь два или три месяца»
только от этих слов хочется молча повеситься
на крючке в прихожей, где висело ее пальто...

знаешь, так как она не умеет никто
прижиматься носом к ложбинке у шеи
так как она никто никогда не сумеет
рисовать на моей коже затейливые узоры
и каждое утро затевать со мной громкие споры
о том, кто из нас любит сегодня больше
а мне хочется взять и стереть на всех картах Польшу
и все остальные ненужные страны между
чтобы посольства не убивали во мне надежду
на то, что мы будем однажды рядом
эта девочка, знаешь...умеет лечить меня взглядом
от бессониц, запоев и режущей старой боли
ее тело лишает последних остатков воли
растворяясь желанным ядом на языке...

я люблю ее так, что не жаль половины жизни
за ее ладонь на моей щеке...
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Ne-TA від 12 Грудня 2009, 04:15:24
Спини мене отямся і отям
Така любов буває раз в ніколи
Вона ж промчить над зламаним життям
За нею будуть бігти видноколи
Вона ж порве нам спокій до струни
Вона ж слова поспалює вустами
Спини ж мене спини і схамени
Ще поки можу думати востаннє
Ще поки можу але вже не можу
Настала черга й на мою зорю
Чи біля тебе душу відморожу
Чи біля тебе полум’ям згорю.
_______________________________


Не проси мене: "Люби!"
Я любити не навчилась ...
У моєї доброти
Вверх бере наївна щирість.
Не кажи мені: "Пора" -
Це звучить, немов покора ...
Не примушуй - не раба,
Але я тобою хвора.
Не печаль бурхливу кров.
Бережи останнє слово,
В нього доказ - без основ -
Час поняття тимчасове.
Я - і радість, і печаль,
Ти ж, напевно, з цим змирися.
Не шкодуй, коли не жаль,
І як жаль, то не журись ...
Мрій, надійся - все ж мовчи,
Будь і тихим, і шаленим.
Тільки вірити навчись
І чекати ще на мене ...
Будь відвертим, як дитя.
Зрозуміти й пояснити
Треба вміти це життя.
Треба вміти і любити,
І прощати, й берегти
Кожен дотик, кожне слово ...
Треба вміти віднайти
Щастя Наше кольорове ...


Відповідь від: 11 Грудня 2009, 15:03:14


Не повіриш: я не засмучена.
Посміхнися: не ображаюся.
Знаю я – моє серце змучене,
Та не бідкаюсь і не каюся.
Не повіриш: я не змінилася,
Все така ж чудна та закохана...
Пам’ятаєш, як я дивилася
Перелякано і сполохано?
Так, звичайно, я помудрішала,
Але час душею не бавився,
Неможливо це – стати іншою, -
Хай би ще сто років наклалося!
Не подумай. Я не забула –
Кожен порух твій пам’ятаю,
Кожну мить, що як сон минула,
Я щоночі назад вертаю.
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: ALANA від 12 Грудня 2009, 21:53:45
Просто проснуться с тобою рядом,
Просто коснуться нежной руки.
Встретится с ласковым любящим взглядом,
И тосковать, когда мы далеки.

Просто болтать ни о чем до рассвета,
Просто смеяться и просто грустить.
Просто припомнить счастливое лето,
Просто обидеться, просто простить.

Просто мечтать лежа рядом с тобою,
Просто вдвоем ожидать перемен.
Просто любить тебя всею душою,
И получать те же чувства в замен.

Просто быть вместе единым целым,
И как же просто все потерять.
Вдруг станет черным, что было белым,
Просто однажды тебя не понять.

Только прошу я у Господа Бога,
Силы нам дать, чтоб любовь сохранить.
Ведь наша жизнь это просто дорога,
Будем, давай просто жить и любить



Умирает любовь не от старости
В тихом свете угасшей зари, -
Умирает любовь от усталости,
Умирает любовь от любви.

От любви, утомлённой величием
Недоступности красок холста, -
Убивает любовь безразличие,
Убивает любовь пустота.

Называют по имени-отчеству,
Расширяется жизненный круг.
И цветёт по полям одиночество
Горьким цветом душевных разлук.

От неё ни уедешь, ни денешься,
Не утопишь в французском вине, -
Увядает любовь от безденежья
И немеет любовь в тишине.

Умирает любовь не от старости,
Ей другие симптомы близки, -
Умирает любовь от усталости,
Умирает любовь от тоски.



Я хочу тебя очень... До слез... до мороза по коже...
До искусанных губ... до скулящей от боли тоски...
Но живу как жила, улыбаюсь случайным прохожим,
И мечтаю ... несбыточно ... просто коснуться руки.
Я хочу тебя так, будто жизни осталось – неделя.
Будто несколько дней... и уже ничего не успеть...
Я с ума не сошла, просто нервы давно на пределе...
Легче вспыхнуть – и в пепел... чем долго, мучительно тлеть.
Я хочу тебя... я по тебе невозможно скучаю...
А тоска изнутри разъедает похлеще любой кислоты.
Каждый вечер свиданья во сне я тебе назначаю,
За пятнадцать минут до рассвета, у пятой звезды...
Приходи, нам обоим...обоим нужна эта встреча!..
Дай мне шанс рассказать тебе то, что нет силы скрывать...
Я хочу тебя очень!.. От этого время не лечит.
Только я и сама ничего не хочу забывать...



Я без тебя играю в нелюбовь,
Во что угодно: в верность, в горечь, в жалость.
Я просыпаюсь рядом не с тобой,
Но не кричу, а даже улыбаюсь.
Я без тебя живу десятки лет,
А верю все еще в случайность встречи,
Присыплет раны пепел сигарет
И твои руки лягут мне на плечи…
Я без тебя дышу и пью вино,
Ращу детей, готовлю завтрак-ужин,
И, слушая, как дождь стучит в окно,
Шепчу в пространство, что ты мне не нужен.
Но всякий раз, когда приходит ночь,
Придумываю снова сны и сказки,
В которых ты со мною быть не прочь,
И с болью жду предутренней развязки,
Когда реальность твердою рукой
Будильник включит и откроет шторы
И солнце подмигнет: «Проснись и пой!
Тебе ведь по плечу любые горы!»
И я проснусь, и будет новый день:
Привычные дела, слова, работа,
А снов придуманных с лица исчезнет тень
И до заката я забуду кто ты



Почему мы уходим, бросаем мужчин?
Не уходим мы просто, без всяких причин!
Не бросаем заботливых, сильных и нежных,
Не бросаем горячих, веселых, мятежных...

Романтичных, надежных и любящих нас,
Не важна нам фигура и цвет ваших глаз...
Мы уходим от тех, кто тиран и слабак,
Инфантильный, зануда, тупица, дурак.

Мы уходим от тех, с кем нам плохо в кровати,
Это важно нам тоже, и главное, кстати!
Можем бросить по глупости, чтобы вернуться,
Пострадать, поскучать и под мышку уткнуться...
Мы уходим, когда разлюбили и скучно,
Когда вы изменяете нам равнодушно...
Не уходим мы просто, без всяких причин,
Никогда не бросаем... любимых мужчин!


Подари мне БОГ
Эту женщину
И не дай никогда ей опомниться.
Я за каждый вздох,
С нею скрещенный,
Заплатил тебе больше, чем сторицей.
Одолжи мне, Бог,
Её горести,
Если станут они неизбежностью,
Чтобы мог финал
Её пОвести
Я украсить заботой и нежностью.
Укажи мне, Господь,
Грусти трещины
На душе её слишком доверчивой.
Я люблю, я хочу
Эту женщину.
Вот и всё, - больше мне просить нечего….
Помоги мне, Бог,
Стать единственным,
Пусть не первым, но Лучшим и стОящим
Её нежных губ,
Глаз таинственных,
Поцелуев её, как сокровища.
Подскажи ей, Бог,
Что я – суженный,
Её брат, её муж, её копия.
Не случайный друг,
Не отдушина,
Не ночей одиноких утопия….
Я бы мог бы стать,
Без сомнения,
Настоящим отцом ее дочери
Дай же сил нам ждать,
Дай терпения
Ведь длинна к тебе, Господи, очередь ...
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Ne-TA від 14 Грудня 2009, 03:26:45

Співає осінь тихо колискову,
Не із печалі, не з жалю і бід,
А виткану із ніжності й любові,
Із мрій, які зовуть тебе в політ...

Заплутавшись в твоїх очах бажаних,
Розпусний вітер зацілує твої сни,
А потім десь загубиться неждано,
Залишивши цілунок потайний...

І в зоряному сяйві ти відчуєш
Мій погляд, подих, поцілунок мій,
Тебе ще більше, мабуть, зацілую,
Ніж цей розпусний вітер моїх мрій!

Я навіть ангелом для тебе появлюся,
Оберігати буду сни твої...
Ти засинай... А я тобі приснюся,
Та так, що ніч забуде всі пісні!

І стане казкою для нас ніч-чарівниця,
Окутавши весь світ в серпанок снів...
Тобі в цю ніч хай не лише насниться,
А здійсниться усе, що ти хотів!

 _____________________________

Що таке кохання?
Хто відповісти зможе?
Ясне, як зірка рання
Й на божевілля схоже,
Воно п’янить шалено
Й водночас губить душу...
Хто знає достеменно,
Хто скаже думку слушну
Що таке кохання
І як його впізнати?
Ніхто не зможе тайни
Цієї розгадати.
Тому що, це — сльозинки,
Що сяють на світанку,
Це усмішок перлинки,
Окутані в серпанку,
Це істина і святість,
Й гріхи несамовиті,
Це горе і це радість,
Це все, що є на світі!


Відповідь від: 13 Грудня 2009, 23:39:49

Тримай мене. Не відпускай!
Нехай заплаче небокрай.
Нехай зав’яжеться лоза
І упаде скупа сльоза.

Знайди мене. Як мить весни
Устами теплими лови,
В поривах вітру зберігай.
Тримай мене. Не відпускай!

Не вір у біль і у грозу,
Для тебе сонце збережу.
Для тебе розкладу зірки
На зодіаку пелюстки.

Збиратиму тобі росу,
Для тебе розпущу косу.
Тепло від серця і долонь
Ти забери собі в полон.

Я віддаю свіжість води,
Квітучі у душі сади…
Усе у мене забирай!
І лиш тримай. Не відпускай!
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Ne-TA від 06 Лютого 2010, 03:32:11

Я одинока, но любима,
Смеюсь, когда так хочеться рыдать.
Я сильная, но так легко ранима
Я забываю, чтобы не прощать.
Я ненавижу ложных обещаний
И от реальности скрываюсь я в мечте
Я говорю, хотя боюсь признаний,
Ловлю улыбки, зная, что не те.
Я говорю люблю, когда теряю,
Но так боюсь мгновенье упустить,
Чужих людей всегда легко прощаю,
Но самых близких не могу простить.
Когда мне больно-просто улыбаюсь,
Я забываю часто имена...
И навсегда я ухожу, но не прощаюсь.
Всегда среди друзей, но я одна.
Я слабая, чтобы принять решенье,
Но сильная, чтобы сама решить.
Я разбиваю сердце за мгновенье,
И заставляю с этим себя жить.
Когда легко-я сложность выбираю
И опрометчивость почти моя сестра.
Я не хочу, но часто отпускаю,
Не говорю я важные слова.
Я не умею врать, но и не верю.
Ярким улыбкам и чужим ЛЮБЛЮ.
Переживаю каждую потерю
И поздно слишком о прощении молю.
Меня понять легко, но слишком сложно.
Заставить меня ближе подпустить
Я гордая, где это невозможно.........
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: yarana від 10 Березня 2010, 09:55:35
Ти до кімнати увійшов так просто,
Немов й не був у цьому домі гостем.
І на вішак повісив звичним рухом
Своє пальто. Вогнем горіли вуха,
Скривилися вуста, палали щоки.
На килимі новім не чути кроків.
" У тебе чом такі холодні руки?"
А я не можу вимовити й звука.
Плече склеймив коротким поцілунком,
Одежа впала долі... Тихо дощ
Напоював бруківку сірих площ,
По шибах бив тривожно так і лунко.
... І блимала цигарка світлячками,
А сивий дим блудив кудись верхами,
Годинник на стіні тихенько цокав...
На килимі новім не чути кроків

___________________________________

Кава.

Хоч би якусь контрацепцію
Винайти проти кохання.
Скласти б чекання концепцію
До золотого світання.

Важко набутими "друзями"
Моє розквітло "я хочу".
Скріпим цілунком союз і ми
Під какофонію ночі.

І потечуть ріки в інший бік,
Сонце на заході зійде.
Хмари повісяться, як ярлик
В небі блакитному. Sweeter,

Darling, як солодко любиш ти,
Мов полуниця із медом...
Наче від вічної мерзлоти,
Кава узялася ледом...
 ____________________________

Над ранок міцно сплять міста.
Цілунки б’ються об вуста.
Вивчаю вигини на тілі.
Солодка хіть уже поспіла -
Пора збирати урожай.
Вже відспівали треті півні.
На грудях грію руки зимні.
Ти не підеш? Нехай, нехай
Проступить смужками на шкірі
Твій ніжний доторк. Раз і два -
Йде обертами голова
Від того шалу. Три й чотири -
До дна допив мою криницю,
Ту спрагу втамувать не в змозі.
Всю ніч палали блискавиці,
Коли з’явився на порозі
Мій Цезар.Veni! Vidi! Vici!

_____________________

Сон.

Мені колись приснилось місто
Золотоверхами церков
Прикрашене, немов намистом,
Мов ланцюгами від оков,

Стежками вулиць оповиті
Будинки різних кольорів.
І достигали соковиті
Грушки серед міських садів.

Плодів ніхто не рвав завчасно
І град їх тоже не збивав.
Світило сонце ясно-ясно!
Когось художник змалював

На сірім аркуші асфальту –
В обличчі невловиме щось.
Звучало здалеку контральто,
Чи може так мені здалось,

Бо була зовсім я самотня
У центрі міста – ні душі..
А тиша, тиша неприродна!
І ти навпроти…

___________________________

Чаюю. Вогник лампи
Здаля комусь горить.
Сумую. В тому домі
Моє кохання спить.

Закрию очі. Добре
На серці, на душі.
Я в тишині хоробро
Пишу йому вірші.

________________

Можна, розпишусь я в твоїй душі
Чорним намистом ночей?
Вікна твої обвивають плющі
З гронами синіх очей.

Можна, я тихо по краю пройду
Твого життя, наче тінь,
І трохи спокою знов украду,
Наче дощі неба синь.

Можна, у липні снігами до ніг
Впаду неждано, а ти
Мандрівником, що здолав сто доріг
Зволиш у дім мій ввійти.
 
____________________________

Ти боляче ранив
І випив всі сили, як сік.
Навмисно обманом
Годинам скорочував лік.

Проте йшов рахунок
В ті миті на долі секунд,
Коли, як в дарунок,
Вишикують стіни споруд

Провулки бетонні
Вздовж шляху, де рідне тепло
Всотало безсоння
І перснем на руку лягло.

______________________

Задзвонив телефон,
Зазвучало до болю знайоме:
« Ну привіт. Як життя?»
І на мить я завмерла від слів.
В голові пронеслось:
«Де воно, ще одне невідоме?»
Відповіла уголос:
« Від мене чого захотів?»

Людно так. Розпекло
В небі сонце свої ореоли.
Запах спечених тіл
З ароматом пластмасових шат.
Я чекаю, мовчу,
Тиша в слухавці голками коле.
«Просто дуже хотів,
Щоби ти повернулась назад.»




Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: yurko від 10 Березня 2010, 10:48:44
(http://smile-smile.org.ua/smiles/big/icon_megahaar.gif)
(http://smile-smile.org.ua/smiles/kolobok/clapping.gif)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: РЕАЛ від 10 Березня 2010, 13:41:34
All you need is love
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Tandylight від 10 Березня 2010, 20:53:05
" У тебе чом такі холодні руки?"
А я не можу вимовити й звука.
Плече склеймив коротким поцілунком,
Одежа впала долі... Тихо дощ
Напоював бруківку сірих площ,

Я аж подих заиамувала... :-[ дуже чуттєво  :bouquet:
напишіть ще :)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: yarana від 10 Березня 2010, 21:31:22
Я аж подих заиамувала... Стидно дуже чуттєво
мені приємно, що вам сподобалось )))

Відповідь від: 10 Березня 2010, 21:12:05
напишіть ще Посмішка
не вопрос )))

Відповідь від: 10 Березня 2010, 21:12:51
Осінь в пакеті.

Наблукавшись світу вулицями вдосталь,
Загляни до мене в дім  на чашку чаю.
Ти принесла нині у пакеті осінь
І накрила стОли за своїм звичаєм.

На кармінові квітки зі скатертини
Розкладала золотаві блюдця-листя.
Маю мрію, що тебе я не покину,
На мазут не проміняю небо чисте.

Ти сховаєш вікна за картаті штори,
Застеливши постіль синіми птахами.
Ми з тобою не коханці апріорі:
Ти лягаєш спати, я - іду до мами.

І так само буде завтра, як і вчора -
Наблукавшись світу вулицями вдосталь,
Напустивши в хату холоду знадвору,
Знов мені у сумці притарганиш осінь.

________________________________

Гуркоче грім., палають блискавиці,
Дощі змивають пил і бруд з землі.
Ти ж спи, мій ангел, хай тобі присниться,
Як з моря повертають кораблі,

Як світять зорі, розквітають квіти,
І як земля цілує неба край.
І хай шумить гроза - ознака літа,
Мій ангел, ти не бійся, засинай.

______________________________

Цукерочкою вдягненою  в фантик,
Волоссячком, заплетеним у бантик,
Була моя любов.

В кав’ярні філіжанкою кавусі,
Словами солоденькими у вусі
Була моя любов.

Гніздечком з ластів’ятами під дахом,
Класичними мелодіями Баха
Була моя любов.

Розмовами нічними у півтону,
Вібраціями звуків камертона
Була моя любов.

Цукерок з’їв, а фантик - у сміття,
Зняв грубо бант й на дерево повісив,
Всю каву випив, як моє життя.
Слова забувши, танцював на стрісі

І налякав дрібненьких ластів’ят.
Ти Баха не терпів до одуріння,
В півтону гарно удавався мат.
Закон підтвердив про земне тяжіння,

Через вікно жбурнувши камертон.
З петель залізних двері обірвавши,
Сказав, що дім цей схожий на притон,
І вбив мою любов. За що і нащо?

_____________________________


Відповідь від: 10 Березня 2010, 21:19:27
Кому цікаво, тут є ще, і не тільки я  :) http://maysterni.com/user.php?id=2499&contest_id=0
Відповідь від: 10 Березня 2010, 21:27:25
У мене. У тебе.
Залите небо сонцем угорі,
а в тебе - зашнуроване дощем.
Така от осінь різноконтинентна.
У мене - пахнуть яблука в порі,
а в тебе - на душі карпатський щем
і все життя чомусь одновалентне.

У мене - автостради сіре тло,
скорочені слова конкретних фраз
і запахи, людські та бензинОві.
У тебе - висота, пісок і скло,
нічних і денних чергування фаз -
усе старе і нібито не нове.

У мене кольорові сни, авже ж,
хоч заважає спати ніч глуха
і зранку будить телефон о сьомій.
Одне і те ж. Чомусь одне і те ж
я відбиваю клацання в вухах:
"А ми колись давно були знайомі?"
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Ne-TA від 16 Березня 2010, 20:30:53
(http://i.i.ua/photo/images/pic/4/5/4133054_b5fb82be.gif)

Написані вірші – то пам`ять серця,
У кожному моя краплиночка душі.
Усе несказанне на волю рветься,
Сплітається у кожному вірші.

Усе написане, пропущене крізь себе,
У кожнім слові є таємна суть.
Можливо, щось би і змінити треба,
Та час вже не під силу повернуть!

Із пам`яті подій не стерти,
Вони міцним корінням проросли.
На паперове полотно лягли відверто
Усі у даль пролинувші роки.

Написане не раз ще прочитаю,
У вир подій не раз ще поверну...
Я знов і знов ці сторінки гортаю,
Душі хвилюючи невидиму струну.

_____________

Судили Совість
У однім суді.
Зібрались всі..,
Бо так вона хотіла.
Й сиділи всі у кріслах,
Як німі.
Дивились.
І вона заговорила.

Заговорила палко,
Так, як є.
Що і не всі про це
Хотіли чути.
Отож - закрили
Двері у фойє,
Закрили вікна
На залізні пута.

І слухали.
Дивились в очі їй.
Й ніхто не знає,
Що в душі робилось,
Листали справи
Списаний сувій.
Хоча давно дійшли,
Про що тут велось.

Та Совість
Нагадала їм ще раз,
Не плакала,
Не билась з жалю в судні,
Не піднімала
Руки до небес
І не кричала:
«Хто ви, хто ви, судді!?»

Cудили Совість...
Так і в нас часом
Такі думки
Тривожні набігають,
Що хочеться
Весь світ винить кругом!
А винен сам.
Себе ти покараєш?
____________


Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Ne-TA від 23 Квітня 2010, 23:39:33
Я хочу, щоб небо згоріло,
Щоб сонце світило вночі,
Щоб білим море чорніло,
Щоб мерзнути від свічі.

Я хочу дорогу без шляху
І квіти без трав і лісів,
Просторий будинок без даху
І ковдру пухнасту без снів.

Я хочу так раю у пеклі
І біль й насолоду разом .
Торкання й вуста іще теплі
І тишу як в німому кіно.

Я хочу сльози із цукру,
Одежу із вітру й снігів.
Я хочу душу без бруду,
Подерту від шторму морів.

Я хочу тебе.... наостанок,
Ціннішого за світу скарби.
Прошу, вимагаю лиш ранок,
В якому нема боротьби.

_____________________

Одягну свіжу маску з глини,
Де заховаю всі свої жалі.
Я знову плачу як мала дитина,
Карбуючи печаль в пустій імлі.
Знову життя здається нам театром,
Де я актор, невпізнаний ніким
І я продовжую саму себе карати,
Пускаючи несправжній білий дим.
Пуста дорога, на якій мільйони
Розбитих на друзки сердець,
А я забула про усі кордони--
Біла душа, мов чистий папірець.
Пустий цей світ і в нім чекання
Любові й світла без образ.
Лихе життя,а в нім страждання
І стукіт серця все  раз у раз.
Одягну свіжу маску з глини,
Де я всміхаюсь щиро не для всіх.
Шукатиму свою чудес країну,
Де буде щастя й буде все у нім...
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Azazello від 03 Травня 2010, 19:25:10
       Зрада

Вечір вже догорів.
Ти стояла одна,
Тихо падала ніч на алеї.
Ти не знала, що він
не чекає тебе,
Він шукає вже іншу лілею.
Не чекай і не плач,
Не сумуй, не ридай,
Він не вартий палкого кохання.
Ти його розлюби, зустріч з ним не шукай,
Не ховайся у теплі страждання.
А якщо і колись
Ти зустрінешся з ним,
Ти вдавай, що йому ти не рада.
Будь ти горда – як меч,
Будь як камінь тверда,
Хай подумає, що таке зрада?!

Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Alexander від 20 Травня 2010, 18:21:44
В сетях всемирной паутины
мы бьемся, мошкаре подобны.
Но в одиночестве едином
мы чувствуем себя удобно.

Бежим от данности реала,
и в этой гонке бесконечной
пьем жадно хмель мы виртуала,
неосторожны и беспечны...

Здесь все так просто, безопасно...
Играй - скользя по отраженью!
И мы готовимся всечасно
к очередному искушенью.

Эпистолярные романы
плодятся в недрах интернета.
Мерцают в темноте экраны
иллюзией тепла и света...
                     © opit_zhizni, 2010
знайшов випадково в павутині :)
мені сподобалось.
Відповідь від: 20 Травня 2010, 17:47:41
(http://i036.radikal.ru/1005/50/124f4f36418a.jpg)
Відповідь від: 20 Травня 2010, 18:15:44
для наглядності :)
Відповідь від: 20 Травня 2010, 18:16:37
(http://s004.radikal.ru/i208/1005/6a/e24fe50ff25b.jpg)
знову той (це вона)автор
цікаво пише :)

Мне приснилось сегодня снова,
что подвластен мне вольный полет.
С наслаждением сбросив оковы,
мое тело пространство рвет!

Что законы ему притяжения?
Отпустили меня - лети!
Зависаю в свободном движении,
нет преград на моем пути...

Сердце бъется о ребра, упорное.
Я на волю, кричит, хочу!
Опьяненная, непокорная,
я над этой землей лечу.

Отражается в небе вечность,
а меня отражает вода.
Надо мною полет в бесконечность.
Подо мною полет в никуда...

                     © opit_zhizni, 2009
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Ne-TA від 20 Травня 2010, 23:47:26
Не тривож. Облиш мої думки.
Спокій дай і вдень, і серед ночі.
Дай набратись сили на роки,
щоб забути твої гарні очі.
Залиши, прошу, мене саму,
дай прожити трохи сьогоденням,
а ти звеш і маниш в давнину,
моє серце затиснувши в жменю...
Забирись і згинь з-перед очей,
не блукай, мов привид, всюди слідом,
не торкайсь рукою до плечей,-
ти приносиш тільки муки й біди.
НЕ судилось, не збулось, хто зна,
може все до кращого ведеться,
тільки та проклята давнина
все частіше моїм щастям зветься.
Знову й знову, вже у котрий раз
я жену тебе від свого серця,
та твій голос кішкою що раз
лагідно об ноги мої треться.
Скільки можеш мучити мене,
щось в душі забутій метушиться,
як сірник, спалахую вогнем,
як буває щось про тебе сниться,
як забути дні оті, де ти -
не дає ніхто пораду гожу...
і лишити, кинути, втекти,
я від тебе хочу і не можу.......
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: masterwish від 20 Серпня 2010, 10:11:10
Літо

Літо.Асфальт.
Життя - Базальт.
І дика вічність...Все одно:
Червона кров, п'янке вино.
Гарячий грунт, солодка сіль.
Втомився я...Беру таксі.
Не звідси я... Не зараз я...
Ця дивна постать - не моя!
Хотів, мабуть... Та не зробив!
Нема бажань - Я їх УБИВ.
Я міг, я прагнув!.. Та дарма,
Тепер кінець... Мене нема!
Не віриш Ти. Та скрізь асфальт,
Холодний ранок і базальт...

Я зараз плачу... Знаєш тільки ти!
Тобі пишу ці мовчазні листи,
Бо я ОДИН... Один в своєму сумі,
І ти живеш в моїй самотній думі.
Я так не можу більше! Ти пробач.
Піду, мабуть. Та тільки ти не плач,
ЗАБИЙ!!! Так зараз роблять майже всі.
Втомився я... І знов беру таксі...
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Ne-TA від 01 Вересня 2010, 21:56:53
Найшла гарний вірш.

Де рій бджолиний, біля тину,
Вербових китиць наместини,
Де звив гніздо собі лелека,
Поривом вітру, із далека,
Наге та ніжне, як було,
До нас ,кохання принесло.
Воно летіло і співало,
У губи ніжно цілувало,
До серця міцно пригортало
І обіцяло.., обіцяло.
Весняним цвітом все буяло,
І те кохання зрад не знало,
Допоки із міцних оков,
На волю вибралась любов.
-''Я на цім світі головніша,
Я більш глибока, я щиріша,
Я зріла...''
І розказати захотіла,
Кого й коли вона любила.
Відкрила серце й душу в полі,
Там усього було доволі:
Любов до моря, до родини,
До гір високих і до Батьківщини,
Та ніжно посміхнулося кохання:
''-Але любов не може бути рання,
Коли весна і молодії люди,
Вдихають запахи її на повні груди,
І цілу ніч, до самого світання,
В очах не згасне ніжне хвилювання,
Коли єство затьмарює бажання,
У нашім краї називається - кохання.

____________________________

(http://t2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQ0qaLEiMUZOLpCUG5r8Srki45Y3x8lebXR4oCbd6Hk8du7JU0&t=1&usg=__mNvDRgV0vbHqfj3K1E6gk2kHUIE=)

Загублена в самотності,
Знебарвлена у сірості
На рівні підсвідомості
Їй так хотілось щирості.

Хотілось, щоб почутою
І вранці, і увечері
Була душа......
Розлучені -
Це значить, що приречені.

На згадки щастя давнього...
На погляди віддалені...
На двері, що вже замкнені...
І на мости вже спалені.

Загублена у спогадах
Ішла під вечір осені,
На рівні серця ніжного
Лились одноголоссями
Думки…....

Якби сховатися.....
Якби втекти за обрії.....
та ні.....

Хотілося заплакати.....
Та все ж була хороброю.
Її змогли би видати
Лиш очі запечалені,
Які шукали віддано
Мости.
Що вщент вже спалені…
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Ne-TA від 20 Жовтня 2010, 01:20:25

Я  зрозуміла  вранці  вчора,
що  дихати  не  можу  вільно.
І  я  не  те,  щоб  зовсім  хвора,
проте  вже  трохи  божевільна.
Не  варто  плакати  від  болі.
Не  можна  вити  від  тривог:
мені  не  лікар  не  дозволив  –
мені  заборонив  сам  Бог.
Бо  я  не  зможу  зупинитись 
сльозами  душу  свою  дерти.
Не  в  силах  за  життя  вхопитись,
я  в  криках  можу  і  померти.
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Сонечко+ від 12 Листопада 2010, 00:24:17
МЫСЛИ О ДРУЖБЕ.
Когда ты захочешь плакать,
Позови меня...
Я не обещаю тебя рассмешить,
Но я могу поплакать вместе с тобой.

Если однажды ты захочешь сбежать.
Позови меня...
Я не обещаю уговорить тебя остаться...
Но я могу сбежать с тобой.

Если однажды ты не захочешь вообще кого-либо слышать
Позови меня...
Я обещаю придти ради тебя.
И обещаю вести себя тихо

Но если однажды ты позовешь...
А я не откликнусь
Пожалуйста, поспеши ко мне!
Вероятно в этот момент я в тебе очень и очень нуждаюсь

Не иди впереди меня - я могу и не пойти за тобой.
Не иди позади меня - я могу и не повести тебя,
Но иди рядом со мной. И будь моим другом.

Джим Рон.
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Ассоль від 12 Листопада 2010, 13:46:01
 Я живу без сигарет. Я не мечтаю. Все, что было до тебя, - то не мое. Без тебя зажженною свечою я растаю. Мое сердце иль твое, или ничье. Больше жить я не могу. Ты не приходишь. Все темно. Я умираю без тебя. А умру, ты про меня ведь и не вспомнишь.
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Сонечко+ від 12 Листопада 2010, 20:45:57
Я живу без сигарет
Вижу в этом позитив - ты не куришь,
Не мечтаешь - это зря, еще будешь.
От себя не отрекайся, напрасно,
Жизнь твоя до него - хоть не сказка,
Но она ТВОЯ, ТВОЯ, ты же личность!
Пусть трепает тебя болью апатичность.
А ты зубы-то сожми, дулю в нос -
Хоть сердечко ОН твое и унес
А депрессия и тьма словно смерть -
Тебе нужно, изнывая, суметь
Сквозь разрыв, обрыв и взрыв сей пройти
И опять на пьядестал СВОЙ взойти.
Ты, я вижу однолюбка, будет сложно,
Но поверь, что в этой жизни ВСЕ ВОЗМОЖНО...

P.S. Раз не вспомнит, значит не было любви,
      Без нее - не было б доброго пути.
      Ты его уж не вини - отпусти,
      Ты сумеешь...И потом расцвести.

Подумай, чим поки що можна заповнити пустоту і поспівай під караоке пісню (http://content.video.mail.ru/inbox/danata999/66/i-1130.jpg) (http://video.mail.ru/inbox/danata999/66/1130.html)
      
Відповідь від: 12 Листопада 2010, 15:32:38
Ассоль, це Ви про себе писали?
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Сонечко+ від 15 Листопада 2010, 15:40:55
Любимые уходят не из дома,
Любимые уходят из души...
Проклятый телефон со зла изломан,
Ломаются в руках карандаши.

Кому звонить? Кому писать? Все тщетно.
В пустой квартире эхом бродит звук.
В углы, как в паутину, незаметно
Вползает одиночество - ПАУК.

Ты вдруг поймешь отчаянно и странно,
Что ты один! Один среди теней
И что в воспоминаниях вчерашних
Блуждать придется очень много дней.

До новой встречи будет путь не ближний
Отринь скорее прошлое свое.
Бывает, не хватает целой жизни
Понять душой, что вот оно- твое!

Услышьте все, кому печаль знакома!
ЛЮБИМЫХ НЕ ТЕРЯЙТЕ НИКОГДА!
Любимые уходят не из дома,
Они из нас уходят навсегда...
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Забута мелодія від 28 Листопада 2010, 16:55:54
Одиночество вовсе не в теле,
одиночество – в нашей душе,
и не важно, один ты на деле
иль толпа окружает уже…
Да в толпе одиночество хуже –
из толпы выделяться страшней,
а петля одиночества туже
в окруженье родных и друзей!
Можешь, слушать, а можешь, не слушать
этих, в общем-то, близких людей,
все равно, их бессмертные души
никогда не пребудут с твоей.

Одиночество – жажда общенья,
хотя рядом струится вода,
бесполезности духа мученья,
что с тобой пребывают всегда.
Одиночество – не отчужденье,
что на время дается судьбой,
одиночество – не на мгновенье,
одиночество вечно с тобой!
Одиночество – это призванье,
как талант, что Господь раздает,
одиночество – не наказанье,
оно просто – проклятье твое!

Відповідь від: 28 Листопада 2010, 16:54:35
Чужой слезой отравлено благое.
Послушайте, мужчины! Хватит! Хватит!
Оставьте мне хоть толику покоя!
О, сколько вас, скажите! Десять? Тридцать?
По каждому на год прожитой жизни.
Но я одна! Я - раненая птица!
Скупая правда ядом терпким брызнет
На белую бумажную салфетку.
Я вас на ней кружочками рисую.
Скажите, вы считаете кокеткой
Меня, непокоренную, босую,
Идущую вперед, напропалую?
Зачем такая вам? Зачем, скажите?
Вы грезите о жарких поцелуях,
Как будто я какой-то небожитель.
Но я как все! Меня на всех не хватит!
Я жажду лишь одной любви! Без срока!

Влюблять в себя мужчин - почти проклятье,
При этом оставаясь одинокой.
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: marof від 14 Грудня 2010, 12:17:36
А я обожнюю поезiю французьких символiстiв, особливо Шарля Бодлера. Ось, наприклад, його вiрш:

                 Живой факел

Два брата неземных, два чудотворных глаза
Всегда передо мной. Искусный серафим
Их сплавил из огня, магнита и алмаза,
Чтоб, видя свет во тьме, я следовал за ним.
 
Два факела живых! Из их повиновенья,
Раб этих нежных слуг, теперь не выйдешь ты...
Минуя западни и камни преткновенья,
Они тебя ведут дорогой Красоты.
 
Их свет неугасим, хотя едва мерцают,
Как в солнечных лучах, лампады в алтаре,
Но те вещают скорбь, а эти прославляют
 
Не Смерть во тьме ночной - Рожденье на заре
Так пусть же никогда не гаснет ваша сила,
Восход моей души зажегшие светила!
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: May від 14 Лютого 2011, 12:58:53

"Многие пары испытывают иллюзию, что все будет получаться само собой, лишь от того, что они любят друг друга.

Я должна заметить, что ни одни здоровые взаимоотношения не обходятся без сложностей и боли. Среди путей решения этих проблем можно наметить три основных.

Первый связан с нашими представлениями о других людях. Необходимо понять, что очень редко один человек умышленно делает что-то во вред другому. Если вы это осознаете, то сможете воспринимать вашего супруга как личность с только ему свойственным поведением.

Второй путь связан с осознанием и пониманием себя. Это впоследствии даст вам возможность понять, что и о чем вы должны сказать, чтобы установить доверительные отношения с партнером.

Третий путь. Нужно понять, что каждый человек должен твердо стоять на ногах. Никто не сможет этого сделать за вас. Именно вам, и никому другому, предстоит решать проблемы, которые возникнут у вас на пути. Это касается всего – и хорошего, и плохого. Один человек не должен тащить на себе другого, так как в этом случае оба партнера становятся калеками.

Вы должны понять, что имеете безграничные возможности для получения удовольствия друг от друга на физическом, умственном и эмоциональном уровнях. И это как раз то, ради чего стоит стараться."
                                                                                                        (Вирджиния Сатир)

 :-*   Цінуйте, бережіть, підтримуйте один одного.
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Alexander від 14 Лютого 2011, 13:03:58
короче May :)
семья держится на уступках :P
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: May від 14 Лютого 2011, 13:06:20
в какой- то мере - да, Александр. отношения - это труд, порой не совсем легкий. :)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: BanderiveC від 14 Лютого 2011, 13:16:25
Як казав колись мій капітан на військовій кафедрі: "Не слухайте ніколи брєд про рівноправіє в стосунках - завжди мусить бути голова в сімї. Інакше такі стосунки приречені на крах. І краще, шоб це був мужик, бо в іншому випадку - 50 гр лишніх не випєте ! "
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: May від 14 Лютого 2011, 14:06:02
рівноправвя....  поняття субєктивне. )))))) є повага, в першу чергу - до себе, і до партнера, двоє в свідомому віці, чітко усвідомлюють бажання бути разом. для чого потрібно верховенство одного над іншим?   ну.... можливо ми про різне. :unknow
Відповідь від: 14 Лютого 2011, 14:03:10
краще, шоб це був мужик, бо в іншому випадку - 50 гр лишніх не випєте ! "


це як розуміти?


Відповідь від: 14 Лютого 2011, 14:03:55
вже догнала. для того, щоб випити зайвих 50гр. - треба бути головою в сімї))))
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: yurko від 14 Лютого 2011, 14:32:08
Так. А потім ще за планом "День ґазди!"  ;)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: BanderiveC від 14 Лютого 2011, 14:37:34
Так. А потім ще за планом "День ґазди!"
То не без того   :=)  ;)
Відповідь від: 14 Лютого 2011, 14:36:31
рівноправвя....  поняття субєктивне. )))))) є повага, в першу чергу - до себе, і до партнера, двоє в свідомому віці, чітко усвідомлюють бажання бути разом. для чого потрібно верховенство одного над іншим?   ну.... можливо ми про різне.
Відповідь від: 14 Лютого 2011, 14:03:10
Цитата: BanderiveC від Сьогодні в 13:16:25
краще, шоб це був мужик, бо в іншому випадку - 50 гр лишніх не випєте ! "

це як розуміти?
Це не мої слова, але я думаю, шо доля істини в них є.
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Лалія від 14 Лютого 2011, 15:07:28
Компроміс нам в поміч.  :)
Думаю добре коли  кожен має своє поле для діяльності, і є "головою"  залежно від ситуації. Почергово.  :P
Тоді хата триматиметься  ;), бо не може бути одна людина всюдисуща. Коли влада і відповідно відповідальність плавно перетікає з рук в руки, залежно від обставин, є надія, що все буде добре.

Якось так. Хоч і не в тему.  :-[

Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: BanderiveC від 14 Лютого 2011, 15:12:12
Компроміс нам в поміч. 
Думаю добре коли  кожен має своє поле для діяльності, і є "головою"  залежно від ситуації. Почергово. 
Тоді хата триматиметься  , бо не може бути одна людина всюдисуща. Коли влада і відповідно відповідальність плавно перетікає з рук в руки, залежно від обставин, є надія, що все буде добре.

Якось так. Хоч і не в тему.
Все в тему ! Чоловік має бути головою, а жінка має бути хитрішою !
Вам +1 !  :bouquet:
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Alexander від 14 Лютого 2011, 15:32:34
про яку владу - голову ви розказуєте, :fool
Мей все так конкретно розказала :)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: May від 14 Лютого 2011, 16:02:35
аж тепер додивилась - в назві теми (вірші!!!!).


ну... не біда. думаю.


і ще.
http://www.socionika.info/dual.html

хотіла окремі цитати подати, але, думаю, в цілому ознайомитись теж буде варто кожному, принаймі, - не завадить. )))))
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Alexander від 14 Лютого 2011, 16:12:53
з днем Валентина вас всіх :bayan :bayan

У  стосунках  наших  не  буде  зими,
Ми  розтопимо  кригу  любов’ю.
І  забудемо  миттю,  з  чиєї  вини
Серця  так  обливалися  кров’ю.

І  бальзамом  на  душу  стануть  слова,
Еліксиром,  що  зцілює  рани.
І  лавина  любові  сум  подола,
Не  залишить  від  болю  тих  шрамів.

І  ми  будемо  разом  долі  на  зло,
Тим  невдахам,  що  нас  розлучили,
Бо  наше  кохання  здолати  змогло
Ту  печаль,  що  тримала  нам  крила...

автор: Оля Левченко :)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Лалія від 14 Лютого 2011, 16:15:22
про яку владу - голову ви розказуєте,
В кожного своя думка, свій світогляд, і якщо для Вас воно  :fool, то для когось може бути по-інакшому.  :P Думаю це й не потребувало пояснення. Але надто вже смайлик красномовний.  ;)  :(
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Alexander від 14 Лютого 2011, 16:28:05
ти Лалія все правильно подумала :)
то я погарячився :(
знаеш притчу як молода дівчина у Бога мудрість просила :)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Ne-TA від 15 Лютого 2011, 00:38:05
Я з тобою...в мороці доріг.
Я для тебе... вся і без останку.
Я з тобою... серед вічних криг
І я поруч у кривавому світанку.

Я з тобою, де нема мене.
Я з тобою, де лиш хвилі.
Я з тобою, де любов живе,
Де в снігах дороги побіліли

Я з тобою -- твоя тінь.
Я з тобою -- сльози у долоні.
Я з тобою -- заберу твій біль.
Я з тобою -- в вічному полоні .

Я з тобою...я -- твоя душа
Я в тобі і вся для тебе..
Я ходжу по лезу від ножа.
Я жива -- й ніхто без тебе...

______________________

Думки бувають болем,
Думки бувають щастям,
Вони бувають горем,
Коли горять в багатті.
Думки бувають словом,
Що перетворяться в карання
Думки бувають колом,
Що розірвати--марні намагання.
Думки бувають гострі
І пісолоджені брехнею--
Або ламають кості,
Або відчинять двері.
Думки нас змушуть літати
Або упасти,низько-низько.
Думки нас змушуть мовчати,
Бо страх смертельний уже близько.
Думки бувають раєм,
Що перетвоиться у пекло.
А ми за них усеодно страждаєм
І вірим: справді не даремно.
Думки прольються зі сльозами
Або лишаться непочуті.
Думки стають для когось каяттями,
Для когось--будуть миті незабутні.
Думки бувають нескінченні
І не закінчені до болю.
Думки шалені, дивні і мізерні--
Думки, що душу рвуть на волю.
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: veron від 18 Листопада 2011, 14:02:41
Автор Роман Скрипак

 відвертість

Любов спитає тільки раз
Коли для цього прийде час
питання це почуєш в серці
коли життя піде по терці

Спитає шепотом таке
а чи ти віриш в усе те
що їй говориш кожен день
слова любові із пісень

Хоча любитимеш його
Спитайся серця ти свого
Воно не збреше. не змовчить
відчуєш як воно болить

Чи віриш в те що відчуває
що так не стримано кохає
і все на світі хай горить
не перестане він любить

Ці половинки вже розпались
питанням цим не переймались
А довіряли лише словам
Що дарували їх вітрам
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Ne-TA від 29 Січня 2012, 18:26:14
Ліна КОСТЕНКО. Очима ти сказав мені: люблю

Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
несказане лишилось несказанним.

Життя ішло, минуло той перон.
гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.

Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.
_______________________________

Не знаю, чи побачу Вас, чи ні.
А може, власне, і не в тому справа.
А головне, що десь вдалечині
є хтось такий, як невтоленна спрага.

Я не покличу щастя не моє.
Луна луни туди не долітає.
Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є.
Моя душа й від цього вже світає.

Ліна Костенко
__________________________

Спини мене отямся і отям
така любов буває раз в ніколи
вона ж промчить над зламаним життям
за нею ж будуть бігти видноколи
вона ж порве нам спокій до струни
вона ж слова поспалює вустами
спини мене спини і схамени
ще поки можу думати востаннє
ще поки можу але вже не можу
настала черга й на мою зорю
чи біля тебе душу відморожу
чи біля тебе полум’ям згорю

Ліна Костенко
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Tandylight від 17 Вересня 2012, 10:02:50
Ну и как объяснить, что порой очень трудно дышать…
И что ночью истошно, как маленькой хочется плакать…
От того, что чертовски устала… устала терять
И что нет больше сил и желания всё это прятать…

Что живу и дышу, улыбаюсь, но всё через боль.
И как дура, реву вспоминая / считая потери…
Что меня не спасают друзья, никотин, алкоголь,
Что устала стучаться в закрытые наглухо двери.

Ну и как мне простить тех, которые клялись беречь,
И любить, и ценить… а потом уходили бесследно…
Я потом их пыталась искать среди тысячи плеч…
И носила в себе эту боль, чтоб не знали как скверно

По утрам просыпаться, не зная, зачем новый день.
Это жутко – с утра наливать чай в одну только кружку
Или кофе. Неважно. Совсем никаких перемен.
И никто – ни звонком, ни письмом – тишину не нарушит…

Ну и как объяснить это всё? Этот страх. Эту боль.
Когда душу другим, а они так бессовестно – в клочья…
Я не знаю за что так меня наказала любовь…
Я устала от боли… Я, правда, хочу счастья. Очень…

Юлія Гаркуша
(http://www.stihi.ru/pics/2012/01/11/9902.jpg)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Alexander від 17 Вересня 2012, 10:26:44
В полосе от возраста Тома Сойера
 До вступленья в брак
 Я успел заметить, что все устроено,
 Но не понял, как.

 Примеряя нишу Аники-воина
 И сердясь на чернь,
 Я отчасти понял, как все устроено,
 Но не знал — зачем.

 К тридцати годам на губах оскомина.
 Разогнав гарем,
 Я догнал, зачем это все устроено,
 Но не понял — кем.

 До чего обычна моя история!
 Самому смешно.
 Наконец я знаю, кем все устроено,
 Но не знаю — что.

 Чуть завижу то, что сочту структурою, —
 Отвлечется взгляд
 На зеленый берег, на тучу хмурую,
 На Нескучный сад.

 Оценить как должно науку чинную
 И красу систем
 Мне мешал зазор меж любой причиною —
 И вот этим всем.

 Да и что причина? В дошкольном детстве я,
 Говоря честней,
 Оценил чрезмерность любого следствия
 По сравненью с ней.

 Наплясавшись вдоволь, как в песне Коэна,
 Перейдя черту,
 Я не стану думать, как все устроено,
 А припомню ту

 Панораму, что ни к чему не сводится,
 Но блестит, —
 И она, как рыцарю Богородица,
 Мне простит.

 Дмитрий Быков :)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Tandylight від 06 Листопада 2012, 21:24:43
Не кричи на нее надрывно,
Не тревожь душевные трещины,
Ей достаточно бурь непрерывных
Тяжко быть ей все время женщиной.
Не суди ее за просчеты,
За пустые глазные пробоины
Нету сил ей сейчас для взлета,
Нету в сердце энергии воина.
Не бросай ей обиды в спину,
Не сжигай косыми взглядами,
Твоя «правда наполовину»
Не сразит ее разрядами…
И пускай она слишком простая,
Неприглядно обыкновенная…
Я уверен, я точно знаю
Для кого-то она как Вселенная...
                                   Не знаю автора  :unknow
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Tandylight від 17 Грудня 2012, 09:04:40
Конкретні вимоги )))

Вера Полозкова Суженое-ряженое…

Чуши не пороть.
Пораскованней.
– Дорогой Господь!
Дай такого мне,

Чтобы был свиреп,
Был как небоскрёб,
Чтобы в горле рэп,
А во взгляде стёб,

Чтоб слепил глаза,
Будто жестяной;
Чтоб за ним как за
Каменной стеной;

Туже чтоб ремней,
Крепче, чем броня:
Чтобы был умней
И сильней меня;

Чтобы поддержал,
Если я без сил,
Чтобы не брюзжал,
Чтобы не бесил,

Чтобы был холён,
Чтобы был упрям,
Чтоб «У этой вон –
Идеальный прям!»

Чтобы, пыль вокруг
Каблуком клубя,
Он пришёл и вдруг –
«Я люблю тебя».

Автор: Вера Полозкова

             
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Сонечко+ від 07 Квітня 2013, 17:27:00
Нехай лобзає він мене цілуванням уст своїх!
Бо пестощі твої кращі за вино.
Від запашности мас­тей твоїх
ім’я твоє – як розлите миро;
тому дівчата люблять тебе. 
Приваблюй мене,
ми побіжимо за тобою;
 – цар увів мене у палаци свої,
– будемо захоплюватися і радіти тобою,
звеличувати пестощі твої більше, ніж вино;
 достойно люблять тебе!
.......

- О, ти прекрасна, люба моя, ти прекрасна!
 очі твої блакитні під кучерями твоїми;
волосся твоє – як стадо кіз, які сходять із гори Галаадської;
зуби твої – як отара вистрижених овець, які виходять із купальні,
у кожної з яких пара ягнят, і неплідної немає між ними;
 як стрічка червона губи твої, і вуста твої люб’язні;
як половинки гранатового яблука – щоки твої під кучерями твоїми;
 шия твоя – як стовп Давидів, споруджений для зброї,
 ти­сяча щитів висить на ньому – усі щити сильних;
два соски твої – як двійні молодої сарни, які пасуться між лілеями.
.......
Уся ти прекрасна, люба моя, і плями немає на тобі!
 Полонила ти серце моє, сестро моя, наречена!
полонила ти серце моє одним поглядом очей твоїх,
одним намистом на шиї твоїй.
О, які любі пестощі твої, сестро моя, наречена!
о, наскільки кращі пестощі твої за вино,
і пахощі мастей твоїх кращі за всі пахощі!
 Стільниковий мед капає з уст твоїх, наречена;
мед і молоко під язиком твоїм,
 і пахощі одягу твого подібні до пахощів Ливану!
Замкнений сад – сестро моя, наречена,
закладений колодязь, запечатане джерело:
розсадники твої – сад із гранатовими яблуками,
з чудовими плодами, кипери з нардами,
нард і шафран, аїр і кориця з усякими запашними деревами,
мира й алое з усякими кращими ароматами;
садове джерело – колодязь живих вод і потоки з Ливану. 
Піднімися вітер з півночі і принесися з півдня,
повій на сад мій, – і пол­лються аромати його!
– Нехай прийде любий мій у сад свій
і споживає солодкі плоди його.
.....
О, які прекрасні ноги твої у сандаліях, дочко знана!
Округ­лення стегон твоїх, як намисто, справа рук майстерного художника; 
живіт твій – кругла чаша, в якій не вичерпується духмяне вино;
утроба твоя – ворох пшениці, обставлений лілеями;
два соски твої – як двоє козенят, двійня сарн;
шия твоя – як стовп зі слонової кості;
очі твої – озерця есевонські, що біля воріт Бат­раббима;
ніс твій – вежа ливанська, повернена до Дамаска;
голова твоя на тобі, як Кармил, і волосся на голові твоїй, як пурпур;
цар захоплений твоїми кучерями.
Яка ти прекрасна, як приваблива, люба, твоєю миловидістю!
Цей стан твій схожий на пальму, і груди твої на ви­ноградні грона.
Подумав я: заліз­ би я на пальму, схопився б за гілки її;
і груди твої були б замість грон винограду,
і запах від ніздрів твоїх, як від яблук;
уста твої – як відмінне вино.
Воно тече прямо до друга мого, насолоджує вуста стомлених.
Я належу другу моєму, і до мене звернене бажання його.
Прийди, любий мій, вийдемо у поле, побудем у селах;
зранку підемо у виноградники, подивимося, чи розпустилася виноградна лоза,
чи роз­крилися бруньки, чи розцвіли гранатові яблука;
там я виявлю пестощі мої тобі
Мандрагори вже пустили пахощі,
й біля дверей наших усякі чудові плоди,
нові і старі: це зберегла я для тебе, мій любий!
.......
Поклади ме­не, як печатку, на серце твоє,
як пер­с­тень, на руку твою:
бо міцна, як смерть, лю­­бов;
люті, як пекло, ревно­щі;
стріли її – стріли вогненні;
вона по­лум’я дуже сильне.
Великі води не можуть погасити любови,
і ріки не зал­лють її.
Якби хто давав усе багат­ство дому свого за любов,
то він був би відкинутий із презирством.

;)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Сонечко+ від 07 Квітня 2013, 19:27:20
О, як колись любили і описували свої бажання до коханих! Впізнаєте?
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Сонечко+ від 07 Квітня 2013, 22:24:34
Ніхто не впізнав автора таких пристрасних слів? ;) Це - з Біблії :)
Приховано: Показати
з Книги Пісні Пісень Соломона.
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: ББА від 01 Березня 2015, 21:16:48
(http://img11.nnm.me/4/e/d/d/a/2bcb55a933d12585240de31e19f.jpg)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Nensi від 30 Вересня 2015, 11:16:40
***
хто ти, дівчино, що стискаєш мою руку,
лоскочеш шию своїми пальцями?
бо у скронях частіше стукає,
коли йдемо по вулиці Коновальця.
 
хто ти, дівчино, із золотою короною,
яка гарно виблискує на твоїх пасмах?
у спину тобі лунають прокльони,
сприймай їх просто, як теплі фрази.
 
хто ти, дівчино? сховай книги
від мами, подружок свого міста.
скоро, певно, наступить відлига,
і буде свято – Перша Пречиста.
 
хто ти, дівчино? сама знаєш,
 йдемо за руку – стискаєш пальці,
очі від мене мовчки ховаєш
 на сірій вулиці Коновальця….
 
Григорій Семенчук (http://starylev.com.ua/old-lion/author/semenchuk-grygoriy), із поетичної збірки «MORE віршів і пісень» (http://starylev.com.ua/more-virshiv-i-pisen)
(http://starylev.com.ua/files/blog/blog7.jpg)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: yurko від 30 Вересня 2015, 13:09:37
Я вже було подумав, що то про нашу вулицю Коновальця  :=)
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Sofa від 16 Січня 2016, 21:56:07
Женщине все по плечу в этой жизни:
Радость создаст из надежды и грез,
Будни наполнит восторгом и смыслом,
Вырастит в дебрях питомники роз..
Если захочет – добьется успеха,
Что там успеха - достанет луну.
Нужно - поймает жар-птицу ли, эхо –
И сохранит до метелей – весну.
Нежность легко нарисует, коснувшись,
Сказку расскажет и всех убедит .
Чувства придумает… в свет окунувшись..
Чудо подарит, а счастье – родит!
Назва: Кохання, стосунки, почуття...
Відправлено: Tandylight від 16 Лютого 2019, 22:39:13

Ось тобі ремінець. тоненький канатик - хапайся!
я буду тримати його зубами,
якщо потрібно - зашию під шкіру.
ось тобі затишок, хиткий і миттєвий - ховайся!
ось тобі кава міцна і обійми щирі.
я буду з тобою, щоб ти повірив..
я буду доти тебе любити,
доки тобі це буде потрібно..

© Ірина Басенко

(https://scontent.fiev12-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/51835843_2210378779023371_8765551973622611968_n.jpg?_nc_cat=101&_nc_ht=scontent.fiev12-1.fna&oh=e1551c8d3a0b4335c7637ab828e50376&oe=5CDF706C)