|
yurko
|
 |
« Відповідь #19 : 06 Лютого 2012, 19:58:57 » |
|
Історію, особливо Грабовецького краще читати ДУЖЕ обережно і лише там де явно видно, що то він цитує якийсь документ, бо якщо він висловлює якусь свою думку, то то краще не читати взагалі. Ось приклад Калуського замку на 1565—1566 рр., очевидно, ще не було, позаяк, за описом Галицького староства, калуські міщани тоді зобов'язувались "кожний зокрема завезти по два вози дерева на будову галицького замку" . чуть нижче За іншими даними, в 1569 році в Калуші з 55 міщанських родин сплачувався грошовий чинш, бралося річно з кожного двору 1 флорин, 2 курки і 12 яєць. У містечку були вулиці Панська, Замкова, Костельна, Галицька , Під валом, За валом, на Греблі, Біля пивоварного заводу ( завод діяв на окраїні міста). І як то розуміти??? Типу за пару років зявився??? У 1627 році міщани по двох сторонах міста будували мости і постановили знімати "мостове" — від кож¬ного купецького воза по 1 грошу. Гроші ці призначалися на оборону міста.
Весь міський прибуток на той час належав замкові. У зв'язку з відбудовою в Калуші з'явилося чимало нових бу¬динків, міщани були звільнені від податку на 6 років. Перед¬бачалося, що після того, як закінчаться пільгові роки, вони зобов'язані будуть платити чинш з кожного будинку по 1 флоринові; ремісники будуть зобов'язані платити, згідно зі старими звичаями, також відповідні грошові чинші .
Уперше натрапляємо на достовірний опис Калуського замку в королівській люстрації 1661 року . В ній запи¬сано, що в замку є в'їзд до міста, де замкова брама, в якій розміщена кімнатка, що являє собою їдальню з буфетною ко¬морою. Далі розміщувалися 8 покоїв з кімнатами. У виході із замку до волоського саду також було розміщено кілька кім¬наток.
Під волоським садом, очевидно, розуміється сад, де росли дерева волоського горіха. Близько садової брами стояла стай¬ня з коморою і кухнею. На озброєнні калуського замку була армада — арсенал, який складали великі спіжові гармати і кілька залізних гарматок. Крім того, тут було 10 гаків¬ниць .
Більш повне уявлення про калуський замок дає інвентар¬ний опис Калуського староства від 22 вересня 1771 року : замок від сходу сонця був обнесений оборонним валом, на якому були встановлені дерев'яні паркани. Брама від міста з ринку була мурована, вкрита ґонтовим дахом. Вона мала подвійні ворота, зроблені з ялинових зрубів, які були окуті залізними штабами.
По лівій стороні від входу був мурований будинок для жовнірів замкової залоги (гарнізону). По правій стороні розміщувався мурований скаобник, до якого вели двері з ди¬тинця — основної частини замку.
Далі у перекопаному валі була нововимурована брама від фільварку з подвійними окутими дверима. Нагорі цієї брами була резиденція старостинського управління, а внизу, під нею,— вимурована з цегли пивниця. На дитинці на фунда¬ментах стояв будинок під ґонтовим дахом.
На другій стороні від брами, до в'їзду у фільварок, стояв будинок з ґанком, збудований з квадратного каменю. На да¬ху будинку височіли два великі комини. Далі була офіцина,
покрита ґонтами. Вона мала 3 муровані пивниці, вхід до яких був з дитинця. Недалеко містилася офіцина для економа і писаря. Три паркани від костьольного цвинтаря (від валу, із сходу на захід) були покриті ґонтовим дахом. Біля шпих-ліра стояла замкова стайня — коло церковного цвинтаря, на¬проти офіцини. На замковому дитинці був розташований старий будинок — вище офіцини, по лівій стороні від виходу з костьольного цвинтаря .
Тут була також невелика стайня, а біля виходу — вели¬кий шпихлір. Великий сад, який називався "Зслніле", був за фільварком. У ньому росли фруктові дерева: яблуні, гру¬ші, сливи тощо.
За іншими даними, калуський замок від сходу був оточе¬ний валами. На них стояли дерев'яні паркани, які в 1767 р. були попалені. На західній стороні паркани були споруджені на мурованих фундаментах. На південь від цвинтаря стояли плоти — огорожа з хащів, на півночі замок був оточений пар¬каном, накритим ґонтами.
Одна брама була мурована, в ній була кімната для жов¬нірів, призначених до скарбових послуг.
Друга брама, новозбудована, була розміщена від фільвар¬ку, нагорі містилася резиденція з ґаночками навкруги. В центрі дитинця була споруджена стара дерев'яна офіцина, а далі офіцина економії, за нею — стайня .
Отже, калуський замок являв собою комплексну забудо¬ву, розташовану при вул. Замковій (Поштовій), яка в дав¬нину називалася Панською. Із цих будинків до початку XX ст. збереглись 3 (за Австрії і Польщі, тут було староство, лісова дирекція і контроль за збором земельних податків).
Калуський замок стояв приблизно на тому місці, де зго¬дом побудовано школу. В'їзд був зі сторони вулиці Замкової. В замковому саду ще до першої світової війни збереглися руїни, серед яких виділялися рештки якогось великого кам'яного будинку. На думку деяких дослідників, це були уламки однієї із замкових споруд; за міркуванням інших, там стояв дитячий будинок для калуських сиріт, збудований ще королем Яном Собєським. Замкові руїни були розібрані в 1895 році. Поряд стояв панський будинок, який поляки пе¬ребудували на тюрму. Його було розібрано лише в 1918 р.
Всі замкові будівлі були пов'язані між собою підземними хо¬дами, залишки яких існували ще до початку XX століття. На тому місці, де за Австрією і Польщі була пошта, стояв колись королівський мисливський дворик. У час окупації Австрії він був пристосований на приміщення пошти, а в 1911 році його розібрали. В тому дворику жив король Ян Собсський, коли приїжджав на полювання. В замковім саді росло багатовікове каштанове дерево.
З наведених описів видно, що на 1767 — 1771 рр. калусь-кий замок зберігав пристойний вигляд і залишався основним центром старостинського управління. За описом джерел ху¬дожник Мирослав Гаталевич зробив малюнок калуського замку станом на 1771 рік, який найбільш достовірно відтво¬рює вигляд колишнього середньовічного замку.
Як зазначалося, із скасуванням Калуського староства австрійськими властями були знесені замкові мури, розібрані будинки, офіцини, розкидані брами і дерев'яні огорожі, а оборонні вали в більшості збурені. Ось чому наприкінці XIX століття дослідники писали, що від калуського замку і його валів не залишилось ніякого сліду. Лише пам'ять ка-лушан зберегла і досі старі назви: "На валах", " Під зам¬ком", "За брамою".
Крім старостинського замку, в Калуші в часи середньо¬віччя мали існувати якісь оборонні споруди, що захищали місто від ворожих нападів — татар і турків. Можливо, це бу¬ла фортеця, як галицька чи коломийська. Деякі дослідники вважали, що в XVI—XVIII століттях Калуш залишався обо¬ронним містом і був оточений валами й брамами. Хоч із роз¬будовою міста в XIX—XX ст. всі середньовічні оборонні спо¬руди Калуша зникли, все ж ще на початку нашого століття, за даними дослідників, простежувалися останки давніх ровів. На той час вони були між домами, що належали родині Та-ницької, і будинком, як тоді називали, "На курячій лап¬ці" — Гершберга. Пам'ять про вали, які мали два під'їзди — Львівський і Галицький — і башти, які називались Контова (Кутова), Костьольна, Наріжна тощо, довго ще зберігалась серед калушан.
|
