Не зовсім зрозумів якого роду коментарі потрібно написати, але щось напишу.
1. Цей напис дійсно знаходиться під конусом флюгера Народного дому м. Калуш. В той час було прийнято залишати подібні написи на відомих у місті і визначальних будівлях, мабуть для нас нащадків старалися. Подібний напис є і на церкві св. Архистратига Михайла. Сама фраза, "Тарасови Шевченкови" говорить, що присвятили будівничі і фундатори цю будівлю саме пам'яті поета,
який для галичан завжди був символом щирого українця.
2. Костел (польською kościół - косьцьол) св. Валентина (до речі дуже прикольно, що саме покровитель закоханих є патроном Калуща) є однією з найстаріших будівель нашого міста. Про його історію, як і загалом про історію міста читайте на нашому сайті
http://www.kalush.info/modules.php?name=Pages&go=page&pid=113. Це дійсно житловий будинок від Калійного заводу. Треба сказати, що працівників на Калійному було досить багато, але керівні посади обіймали лише поляки. У будинках "близнятях" верхівка одного з яких показана на фото жили керівники вищої ланки Калійного. Тоді їх просто, але з повагою називали - інженери. Зараз словом інженер нікого і не здивуєш і не дуже похвалиш, а тоді, на початку минулого століття людей з технічною освітою дуже поважали, а тому і збудували такі гарні просторі будинки з висотою стелі понад 3,5 м. Шкода, що зараз їх зовнішній вигляд не милує око. Але вони навіть не є пам'ятками архітектури місцевого значення. А з памятками ви і самі бачили на форумі як у нас поводяться. Знімають дах і спокійно чекають поки останні просто розваляться, щоб потім з "чистою совістю" знести.
Навіть депутати не в силі якось вплинути. Але і ми винні, бо надто кволо протестуємо.
4. А це ратуша Калійного. Колись було прийнято, що над будинком управи міста (магістрату), а по сучасному - міської ради, повинен був бути годинник і називалося все це - ратуша, ратуш. Всі знають Франківську ратушу. У нас скромніше.
Там було управління Калійного. А зараз будівля належить ТзОВ "Техмаш" яке має на калійному своє ливарне виробництво (цех). Раніше, коли справи у заводу йшли краще, ратушу відреставрували і запустли годинник. Приємно було чути як він відбивад години. Зараз - як і все решта у місті - ніяк.
5. До свого встиду не можу нічого путнього розповісти про будівлю теперішньої міськради. Будинок теж старий, навпроти його і чуть нижче (позаду музичної школи, де колись був пам'ятник Івасику Телесику) був будинок Староства (від слова староста), то було щось на зразок суду. Про нього теж можна прочитати у книгах по історії міста, а залишки фундаменту можна бачити і зараз.
А ще в минулому, десь у районі між будинком мерії і тим де зараз СБУ (лівіше від мерії) був королівський мисливський замок.
У нашій уяві при слові замок вимальовується щось велике, з баштами і бійницями, але відвідавши Німеччину, я зрозумів, що словом замок називають не лише середньовічні фортифікаційні споруди, але і просто муровані споруди, на кілька поверхів, гарно зроблені, які на відміну від хатинок простих людей виглядали як палаци.
Відповідь від: 28 Жовтня 2008, 21:25:33
6. Не просто один з будинків. А приміщення ливарні дзвонів тобто по теперішньому - безпосередньо виробничі потужності ливарного заводу. Історія пов'язана за ним теж досить сумна, як і більшість.
На фронтальній стіні, якраз під місцем зображеним на фото було живописне панно на якому зображувалася якась сцена повязана ії підійманням дзвона чи його значущості. Тут в силу недостатнього віку я не допоможу. Я особисто бачив то панно перед тим як його заліпили безликою кахельною плиткою із зображенням троїстих музик, але оскільки мені тоді було мало-мало рочків, то сенсу малюнку я не розумів. Запам'яталася лише експресія .
На щастя маємо малюнок п. Гаталевича. Можливо він, як чоловік від мене старший, пам'ятає більше. Ось він
Правда тут nt; мало що зрозуміло. Але повірте - не звернути увагу на зображення було просто неможливо.
Оскільки малюнок на думку партійних функціонерів того часу мав яскраво-релігійне змістове забарвлення, його вирішили просто заліпити іншим зображенням. Чи нове зображення претендує на звання витвору мистецтва судити можна думаю по тому, що мало хто з калушан зараз зможе відповісти на питання: "А що саме зараз там намальовано?".
7. Так саме музшкола. А колись там був Технікум, а за Польщу суд. Стару фотку можна бачити на гол. сторінці сайту.
8. Кажись я вам набрехав. То може бути підїзд "Дому Фельчинських", що навпроти муз. школи. Помилитися не важко, бо У домі де зараз букініст тед подібний напис, але рік здається інший. Ще дата закінчення будівництва вказана у під'їзді будинку, що біля магазину "Рожевий фламінго", по вул. Грушевського ну і ще декількох. Звідки я знаю? Бо у моєму підїзді теж написано 1937. У 1939 почалася війна, тому будинок і досі залишився непоштукатуреним, про що я особисто не шкодую, бо як виявилося це практичніше і надає йому неповторного вигляду. Ми його лагідно називаємо "Замок Броуді".
9. Ну так. Погорілий театр, гг, подякуймо нашим "культурним" студентам. Хоча оф. версія погана електропроводка, але я не надто у це вірю, бо напередодні якраз були новорічні вечорниці, решту не важко уявити.
Так от за Польщі то був "Сокіл" народний дім польської громади. Німецька громада через невелику чисельність і спільну віру, а також ополячення ходила туди ж. Там був перший у місті кінотеатр. Решта - читай історію Калуша.
10. Дійсно. Міська ратуша. З усіма витікаючими...
11. О, собез, перед тим позавідомча охорона (підрозділ міліції). А під час DDD там була торговельна школа. Цікавий заклад, описано у газеті "Вікна", номер не підкажу, шукати треба, але на їх сайті може бути.
А знаєте, чому такий ракурс зйомки?
Бо там більше нічого знімати крім того кута!!! Будинок валиться, як я вже писав раніше. Скоро не буде про що писати.
Радий був допомогти.
Розраховую на часткове використання на джерело
www.kalush.info 
